🚨 Рашисти атакували продуктові склади та об’єкти Червоного Хреста у Борисполі

Під час масованої атаки в ніч на 20 серпня російські війська вдарили по продуктових складах та об’єктах Червоного Хреста у Борисполі на Київщині.

До роботи по всій Україні залучили 462 рятувальників ДСНС та 116 одиниць спецтехніки. Атака на Київ і область тривала майже 9 годин. Окрім складів, під ударом опинилися житлові будинки та дитяча лікарня.

💔 Внаслідок російського удару по Києву та області загинули 13 людей, десятки отримали поранення.

🚢 Логістика для українських агроекспортерів подорожчала у кілька разів: витрати можуть перевищити $70 за тонну

Через обмеження морського експорту Україна змушена більше покладатися на залізницю, автомобільні перевезення та порти Дунаю. Це суттєво збільшило витрати аграрних експортерів.

45% українського експорту припадає на залізницю, ще 45% — на Дунайський регіон, а близько 10% вантажів перевозять автотранспортом.

💰 До війни морська логістика в середньому коштувала $12–15 за тонну. Нині сухопутні маршрути та доставка через Дунай подекуди обходяться понад $50 за тонну.

🥔 Картопля в Україні стрімко дешевшає — ціни вже впали до 6–12 грн/кг

В Україні другий тиждень поспіль знижуються ціни на картоплю. Причина — активне збирання нового врожаю в основних регіонах вирощування, через що пропозиція на ринку різко зросла.

За даними EastFruit, зараз виробники продають картоплю по 6–12 грн/кг. За останній тиждень ціни в середньому впали ще на 14%.

📉 Водночас попит залишається слабким, а обсяги пропозиції продовжують щодня збільшуватися.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року картопля вже коштує приблизно на 37% дешевше.

🛒 Магазини в Україні не закриватимуться, а дефіциту продуктів не буде, — Висоцький

Після російських атак на логістичні та розподільчі центри продуктових мереж в Україні справді виникли проблеми з постачанням.

🔹 Найближчим часом можливі короткострокові перебої з доставкою через перебудову логістики.
🔹 Торговельні мережі змінюють маршрути та переходять на максимально прямі поставки.
🔹 Асортимент у магазинах може тимчасово скорочуватися — окремих товарів може не бути протягом певного часу.
🔹 Водночас продукти залишатимуться доступними для населення в усіх населених пунктах.

🚨 Ситуація в українському агросекторі зараз гірша, ніж на початку війни у 2022 році, — Висоцький

Економічні умови для українських аграріїв через блокаду портів Великої Одеси та фактичну зупинку морського експорту гірші, ніж навесні 2022 року.

🌾 Чому нині складніше?

🔸 У 2021 році фермери мали значний фінансовий запас — у середньому заробляли $300–400 з гектара, а подекуди до $500.

🔸 У 2022 році цей резерв дозволив аграріям пережити дорогу логістику та продаж частини продукції навіть у збиток. Важливу роль також відігравали великі перехідні залишки.

🌾 Українські аграрії отримають близько $10 млн міжнародної допомоги на зберігання зерна

Українським фермерам виділять близько $10 млн міжнародного фінансування на придбання спеціальних рукавів для тимчасового зберігання зерна.

💰 Із погодженої суми:

🔹 $700 тис. надасть ФАО;
🔹 €1 млн — Європейський Союз;
🔹 $6,5 млн — інші донори.

Допомога особливо актуальна через дефіцит вільних зерносховищ. Через проблеми з експортом фермери не встигають звільняти склади для нового врожаю.

🚨 Російський обстріл знищив склади «Дунайського Аграрія»: можливі перебої з постачанням органічної продукції

Один із найбільших українських виробників органічної продукції «Дунайський Аграрій» зазнав значних руйнувань складської інфраструктури через російський обстріл.

💔 Підприємство також втратило значну частину готового врожаю, який планувалося реалізовувати протягом усього року.

У компанії наразі оцінюють остаточний розмір збитків. Там наголошують, що за втраченою продукцією стояв цілий рік роботи — від вирощування до підготовки врожаю до продажу.

🚨 Альтернативні маршрути покривають лише третину потреби України в агроекспорті

Через втрату стабільного доступу до чорноморських портів Україна зіткнулася з однією з найгостріших логістичних криз від початку повномасштабної війни.

🇺🇦🇵🇱 Україна запропонувала Польщі вдвічі збільшити залізничний транзит через прикордонні переходи — з нинішніх 300 тис. до 600 тис. тонн на місяць.

Серед ключових умов — переведення контролюючих служб на українсько-польському кордоні на цілодобовий режим роботи.

🌾 Світовий банк може спрямувати $25 млн українським аграріям на зберігання врожаю

Світовий банк розглядає можливість виділити $25 млн для підтримки малих і середніх українських агровиробників. Кошти планують використати, зокрема, на створення додаткових потужностей для зберігання врожаю.

Фінансування можуть надати в межах програми ARISE. Наразі сторони опрацьовують механізми підтримки та планують прискорити процедури для її запуску. Особливу увагу приділять невеликим господарствам.

🐾 В Україні хочуть криміналізувати фальсифікацію ветеринарних препаратів

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15413, який передбачає кримінальну відповідальність за умисне виробництво, зберігання, продаж і контрабанду фальсифікованих ветеринарних лікарських засобів та діючих речовин.

⚠️ Автори законопроєкту наголошують, що фальсифіковані препарати можуть спричиняти:
✔️ неефективне лікування тварин;
✔️ поширення інфекцій;
✔️ розвиток антибіотикорезистентності;
✔️ потрапляння небезпечних або заборонених речовин у молоко, м’ясо, яйця.

🌾 Мінагрополітики визначило ключові цілі для агросектору України на 2026–2027 роки

Міністерство аграрної політики та продовольства планує трансформувати український агросектор у більш технологічну, продуктивну та інвестиційно привабливу галузь із вищою часткою переробки.

Серед основних напрямів:

🔹 Розвиток переробки та нових ринків. Планується відкрити щонайменше 10 нових ринків для української продукції, запровадити інститут аграрних аташе та новий механізм гарантування кредитів для переробних підприємств.

📈 Частка переробки в аграрному експорті має зрости до 63% у 2027 році, а обсяг аграрного експорту — щонайменше на $4 млрд.

🔹 Підтримка аграріїв, які постраждали від війни. Мінагрополітики планує запровадити компенсації за втрачені через бойові дії посіви, розширити підтримку за пошкоджені врожаї та допомагати з релокацією підприємств.

🏗 У 2027 році близько 70% власників і користувачів земель, які використовуються для фортифікацій, мають отримувати компенсації. Також передбачена підтримка релокації агропідприємств на площі близько 30 тис. га.

🇪🇺 Інтеграція з ЄС. Через Державний аграрний реєстр планують надавати не менше 80% державної підтримки агросектору. Також Україна має впроваджувати європейські стандарти виробництва та гармонізувати законодавство.

💧 Зрошення та ресурси. До 2027 року площі зрошення планують збільшити до 200 тис. га, створити операторів державних меліоративних систем і запровадити систему простежуваності агропродукції.

🌳 Деревообробка. Україна має адаптувати правила до європейського регламенту EUDR, запровадити геопростежуваність походження деревини та єдині правила роботи ринку.

Очікується, що до 2027 року заготівля деревини зросте до 15,5 млн куб. м, а виробництво деревообробної та меблевої галузей — на 5%.

🌾 Для малих фермерів можуть розширити можливості бронювання працівників

Мінагрополітики планує знизити земельний поріг для агропідприємств, які можуть отримати статус критично важливих і бронювати своїх працівників.

Наразі для цього потрібно обробляти щонайменше 1 тис. га. Новий, нижчий поріг має дозволити долучити до механізму значно більше невеликих фермерських господарств.

За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, оновлений механізм планують запустити восени 2026 року.

🇺🇦🇯🇵 Україна наближається до відновлення експорту курятини та яєць до Японії

Представники Міністерства сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) проводять онлайн-аудит українських підприємств і системи державного контролю.

🔎 Україна протягом кількох років проводила переговори з японською стороною та передала необхідні документи й інформацію про систему державного контролю.

📌 Якщо аудит завершиться позитивно, Японія зможе перейти до скасування обмежень для українських підприємств, які відповідатимуть її вимогам.

🇮🇳 Індія відкрила експорт пшениці після багаторічної заборони

🌾 Заборону запровадили після неврожаю, спричиненого аномальною спекою, щоб забезпечити внутрішні потреби країни. Тепер експорт дозволений без перехідного періоду.

📈 Рішення стало можливим завдяки рекордному врожаю — 120,6 млн тонн пшениці.

🌍 Додаткові обсяги індійської пшениці можуть частково компенсувати перебої з чорноморським експортом і підтримати продовольчі ринки Азії, Африки та Близького Сходу.

🚜 Аграріям компенсували майже 175 млн грн за українську техніку

Українські агровиробники отримали 174,7 млн грн державної компенсації за придбання вітчизняної сільгосптехніки та обладнання. Кошти виплатили за заявками, поданими у червні.

Усього аграрії подали 585 заявок на 1423 одиниці техніки загальною вартістю 838,3 млн грн.

🔹 Базова компенсація становить 25% вартості техніки.
🔹 Для агропідприємств, у яких 80% і більше земель розташовані на територіях бойових дій, діє підвищена компенсація — 40% вартості без ПДВ.

🤖 Український ритейл активніше впроваджує ШІ: технологія допомагає прогнозувати попит і скорочувати списання

Українські торговельні мережі дедалі частіше використовують штучний інтелект для прогнозування продажів, управління запасами та зменшення втрат від списання товарів

📊 Для прогнозування попиту алгоритми аналізують:
▪️ історію продажів конкретного товару;
▪️ дані окремих магазинів і регіонів;
▪️ сезонність;
▪️ промоакції та ціни;
▪️ залишки на складах і в магазинах;
▪️ строки постачання;
▪️ поведінку покупців.

🚢 Президент України Володимир Зеленський заявив, що рф прагне повністю зупинити роботу українського зернового коридору, однак наразі повної блокади немає. Щодня маршрутом проходять близько 3–4 суден.

«Сьогодні немає тотального блокування зернового коридору, але є спроба тотального блокування», — зазначив Зеленський.

🇺🇦 Україна разом із партнерами працює над розширенням можливостей коридору за двома напрямами:
🔹 переговори — партнери проводять роботу з РФ щодо безпеки судноплавства;
🔹 посилення ППО — для захисту портової інфраструктури та безпечного проходження суден.

🚜 Аграрії з прифронтових регіонів отримали 12 млн грн компенсації за українську техніку

🔹 Для підприємств, у яких щонайменше 80% земель розташовані на територіях активних або можливих бойових дій, із квітня 2026 року діє компенсація 40% вартості техніки без ПДВ.
🔹 Для інших агровиробників передбачена стандартна компенсація — 25%.

📊 Загалом із моменту відновлення програми у квітні 2024 року до червня 2026-го 12 175 агропідприємств придбали 20 902 одиниці української техніки на майже 15,5 млрд грн.

🇺🇦🇪🇺 Україну можуть не прийняти до ЄС через агросектор — економіст

Україна наразі не готова до повноцінного членства в Євросоюзі зі своїм нинішнім агропромисловим комплексом. Однією з головних проблем може стати конкуренція української продукції з європейськими фермерами, які отримують значні державні дотації.

Європейські країни поки не готові повністю відкривати свої аграрні ринки для України, оскільки українська продукція може суттєво посилити конкуренцію для місцевих виробників.

🐷 Українське свинарство скоротилося через війну, але промисловий сектор поступово відновлюється

За роки повномасштабної війни кількість промислових свинарських майданчиків в Україні зменшилася щонайменше на 15%, а загальне поголів’я свиней — приблизно на 25%.

На початку 2025 року працювали близько 875 промислових свинарських майданчиків проти 1033 до початку повномасштабного вторгнення.

📈 Водночас промислове свинарство вже вийшло на довоєнні обсяги реалізації, що свідчить про поступове відновлення галузі.