AgroPolit.com
2.03K subscribers
5.02K photos
145 videos
11 files
9.15K links
Гаряча агрополітика

З питань реклами та взаємопіару пишіть: reklama@latifundistmedia.com
Download Telegram
Сьогодні близько 30% харчової продукції виробляється нелегально. Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

«За нашими оцінками, до 30 % харчової продукції виробляється нелегально, не проходить контроль, продається без досліджень. Особливо це стосується стихійних ринків та онлайн-продажів. Загрозлива ситуація із придбання харчової продукції на стихійних ринках, де не здійснюються дослідження харчових продуктів на безпечність, а також трапляється недотримання температурних режимів та гігієнічних вимог, особливо у спеку. Це є великим та надзвичайним ризиком для споживача», — пояснює він.
😱1
👨‍🌾 Держава розширює підтримку аграріїв і відкриває нові можливості фінансування

✔️ Уряд анонсував нові програми, які мають допомогти фермерам пройти сезон — від компенсацій і виплат до підтримки господарств у прифронтових регіонах.

🚜 Також спростили доступ до роботи на техніці, щоб швидше залучати людей у поле.

👀 Детальніше про умови підтримки та що саме зміниться для аграріїв — читайте в матеріалі на AgroPolit.com.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇵🇱 Через руйнування промислової бази Україна нарощує імпорт мінеральних добрив. Наразі Польща стала одним із головних постачальників цієї продукції на український ринок із часткою близько 25%, випередивши Болгарію, Марокко та Китай.

Україна володіє значними ресурсами для сільського господарства. За різними оцінками, країна має 25-40 відсотків світових ресурсів чорнозему — одних із найкращих ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур. Основні орні землі використовуються для вирощування наступних культур: пшениця, кукурудза, ячмінь, олійні культури.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇨🇳 У Китаї зафіксували спалах нового штаму ящуру — SAT1, який вважається дуже заразним і небезпечним для тваринництва.

Йдеться про перший випадок появи цього серотипу в країні: раніше він був поширений переважно в Африці та на Близькому Сході. Осередки хвороби виявили у західних регіонах — Сіньцзяні та провінції Ганьсу. Загалом зараження підтвердили у сотень голів худоби, після чого влада почала масове знищення інфікованих тварин, дезінфекцію господарств і обмеження переміщення худоби.
🚒 Уряд долучив Державний земельний банк до програми гуманітарного розмінування сільгоспугідь, що дозволяє підготувати до безпечного використання близько 7 тис. гектарів державних земель у Харківській, Херсонській і Чернігівській областях та передати їх аграріям через прозорі онлайн-аукціони.

Зміни закріплені постановою Кабінету Міністрів, яка оновлює механізм використання бюджетних коштів для компенсації витрат на розмінування. Раніше така підтримка була доступна переважно для фермерів і агропідприємств.
👨‍🌾 На Херсонщині через війну аграрії змінюють структуру посівів: традиційна модель із домінуванням зернових поступово доповнюється новими культурами та підходами до господарювання.

У 2026 році загальна посівна площа в області прогнозується на рівні близько 253 тис. га, причому понад половину все ще займають зернові та зернобобові культури. Водночас структура посівів суттєво трансформується під впливом війни та кліматичних факторів.

❗️ Додатково на структуру посівів впливають наслідки підриву Каховської ГЕС і дефіцит води.
❤1
🤝 Аграрії підтримують кроки уряду з розширення державних програм на цей рік, озвучених прем’єр-міністром Юлією Свириденко і очікують збільшення фінансування з загального фонду бюджету під них.

«Агросектор позитивно поставився до того, що наш прем’єр Юлія Свириденко знайшла час і вислухала всі наші проблеми і пропозиції. Нас радує, що уряд розширив програми компенсації с/г техніки українського виробництва, запустив компенсацію витрат на меліорацію та виплати за втрачені посіви і загалом робить ставку на підтримку тваринництва, пообіцявши виробникам 7000 грн за корову та 2000 грн за кіз/овець. Напрямки для розвитку АПК правильні», — зазначив народний депутат, заступник голови аграрного комітету Ради Степан Чернявський.
🇬🇭 Україна відкрила свій перший аграрний хаб в Африці — він запрацював у Гані як центр переробки та розподілу продовольства.

Це частина більшої стратегії зі створення мережі таких хабів на африканському континенті. Проєкт передбачає створення спеціального центру, який прийматиме українську агропродукцію, перероблятиме її та постачатиме далі в регіон. Йдеться насамперед про зерно та продукти його переробки.

Україна відповідає за технології, обладнання та експертизу, тоді як Гана надає землю, інфраструктуру та необхідні дозволи для роботи хабу.
👍1
🥩 Світовий дефіцит яловичини підштовхує Україну нарощувати експорт цієї продукції, попри внутрішні обмеження галузі.

У березні 2026 року Україна збільшила поставки яловичини та живої великої рогатої худоби за кордон. Експорт живої худоби зріс до 2,79 тис. т — це на 58% більше, ніж у лютому, і на 12% більше у річному вимірі. Виручка сягнула $5,26 млн.

📊 Поставки свіжої або охолодженої яловичини також різко зросли — до 467 тонн, що більш ніж удвічі перевищує показник попереднього місяця. А експорт мороженої яловичини у березні становив 1,67 тис. тонн (+31% за місяць) із виручкою $7,37 млн.
🚢 В українських морських портах фіксується перевантаження зернових терміналів, що створює ризики зриву строків виконання контрактів.

За останній тиждень у портах суттєво зросло накопичення кукурудзи. Через великий потік вантажів логістична система працює на межі своїх можливостей. У результаті виникають черги автотранспорту, а швидкість вивантаження зерна знижується.

📊 З початку квітня Україна вже експортувала понад 816 тис. тонн кукурудзи. Основними покупцями стали Туреччина та Італія.
❤2
💰Через подорожчання пального в Україні очікується поступове зростання цін на продукти харчування.

«Зараз ми бачимо поступове зростання цін на дизель. Воно не є різким – це хвилеподібний процес: підйом, невелике зниження, знову підйом. Але загальна тенденція очевидна – ціни будуть зростати. Це, звісно, вплине і на собівартість продукції – як імпортної, так і української», – про це голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
👎2
🐮 Понад 60% молочно-товарних ферм в Україні потребують глибокої модернізації, щоб відповідати європейським стандартам утримання тварин.

Йдеться передусім про застарілі господарства, які не відповідають сучасним вимогам до комфорту, безпеки та технологій виробництва. Загалом в Україні налічується близько 1375 молочних ферм, і приблизно 850 із них потребують реконструкції.

💰 Найбільші витрати припадають саме на старі комплекси — модернізація може коштувати від €500 до €1200 на одну корову залежно від стану інфраструктури та обраних технологій утримання і доїння.
🌾 В Україні спостерігається поступове зростання цін на фуражний ячмінь, що зумовлено насамперед обмеженою пропозицією та стабільним попитом на ринку.

Попри відносно стриману торговельну активність, ринок почав оживати напередодні нового маркетингового сезону.

Серед ключових факторів, що підтримують висхідний тренд:
✔️ скорочення пропозиції зерна;
✔️ стабільний або підвищений попит з боку покупців;
✔️ логістичні обмеження;
✔️ сезонне пожвавлення закупівель перед новим маркетинговим роком.
❤2
👨‍🌾 Експорт українського пшеничного борошна у сезоні 2025/26 демонструє відносну стабільність за обсягами, але суттєво змінюється за географією поставок.

Протягом липня – березня Україна експортувала 48,3 тис. тонн борошна — трохи менше, ніж 49,8 тис. тонн за аналогічний період минулого сезону. Водночас ключова зміна — скорочення частки ЄС у структурі експорту.

Основними покупцями українського борошна залишаються:
✔️ Молдова — 14,9 тис. тонн;
✔️ Палестина — 9,2 тис. тонн;
✔️ Чехія — 7,4 тис. тонн;
✔️ Ізраїль — 4,4 тис. тонн;
✔️ Іспанія — 4,2 тис. тонн.
💰 Українська компанія Activitis оголосила про запуск нового продукту в екосистемі WEAGRO — WEAGROMARKET — маркетплейс, де аграрій на одному сайті може безпечно оформити замовлення, укласти договір та профінансувати купівлю.

На WEAGROMARKET вже можна знайти засоби захисту рослин, добрива, техніку, обладнання для точного землеробства та послуги обробки поля — і усе з відтермінуванням оплати.

Головні переваги:
✔️ прямий доступ до постачальників;
✔️ можливість купити зараз, а сплатити пізніше;
✔️ безпечна угода для обох сторін.
❤1
🌿 Українським аграріям, які працюють у прифронтових та деокупованих громадах, держава компенсуватиме до 80% витрат на меліорацію та розвиток зрошувальної інфраструктури.

Кабмін розширив програму підтримки для господарств, що працюють у зонах підвищеного ризику. Підвищений рівень компенсації доступний агровиробникам та організаціям водокористувачів, якщо вони зареєстровані й ведуть діяльність на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій або на деокупованих землях.
⛽️ Світова паливна криза може суттєво вдарити по українському агросектору. За оцінками експертів, собівартість вітчизняної агропродукції здатна зрости на 5–10%, а у разі негативного розвитку подій — навіть до 20%.

Найбільший вплив на витрати фермерів мають ціни на дизельне пальне та природний газ. Дизель є ключовим ресурсом для проведення польових робіт, тоді як газ використовується під час сушіння зерна та у виробництві добрив. У структурі собівартості добрив частка газу може досягати 90%.
❤2
🇪🇺 Дефіцит сої в Європейському Союзі створює додаткові можливості для українських аграріїв, які поступово зміцнюють свої позиції на європейському ринку білкових кормів.

ЄС відчуває значну нестачу протеїну для потреб тваринництва. Власне виробництво сої в Євросоюзі становить лише близько 3 млн тонн на рік, тоді як загальна потреба перевищує 35 млн тонн. Це формує стабільний попит на імпортну продукцію, зокрема з України.

👨‍🌾 Україна щороку виробляє приблизно 6 млн тонн сої, значна частина якої вже експортується до країн ЄС.
👩‍🌾 В Україні стартував набір на програму підтримки жінок-підприємиць у сфері агробізнесу. Ініціатива EWA GROW спрямована на розвиток жіночого підприємництва в агропродовольчому секторі, зокрема у напрямах сталого сільського господарства, біотехнологій, цифрових рішень та штучного інтелекту.

Подати заявку можуть жінки-резидентки України віком від 18 років, які мають бізнес-ідею в агросфері або вже зареєстрований бізнес, створений не більше трьох років тому. Однією з умов є відсутність залученого фінансування чи грантів на суму понад €60 тисяч.
💰 Аби збільшити доступ сільгоспвиробників до кредитних ресурсів, потрібно спростити механізм передачі в заставу аграріями права оренди на землю.

«Мінекономіки представлено ідею створення повноцінного інструменту іпотеки прав оренди на законодавчому рівні. Механізм земельної іпотеки для аграріїв може стати рятівним колом у цих умовах, бо земля в оренді для них — це основний ресурс під заставу», – зазначив заступник голови аграрного комітету, народний депутат Ради Степан Чернявський.