🇺🇦🌾 Український агросектор стоїть перед п’ятьма ключовими викликами на шляху до членства в ЄС

Попри значний прогрес у гармонізації законодавства та впровадженні європейських стандартів, аграріям доведеться адаптуватися до нових правил роботи.

Серед основних викликів:
🔹 впровадження стандартів добробуту тварин;
🔹 нове регулювання у сфері ГМО;
🔹 адаптація до жорсткіших вимог щодо засобів захисту рослин;
🔹 модернізація систем контролю та простежуваності продукції;
🔹 забезпечення достатнього часу та ресурсів для переходу на європейські норми.

🍒 Чи буде в Україні дефіцит черешні та абрикосів?

Весняні заморозки та несприятлива погода суттєво вдарили по врожаю кісточкових фруктів. Найбільше постраждали абрикоси, персики та рання черешня. В окремих регіонах втрати врожаю абрикосів можуть сягати до 80%. Втім, критичного дефіциту черешні не прогнозують. Нестачу частково компенсуватиме імпорт із Туреччини та країн Центральної Азії.

📈 Попри можливе здешевлення в середині літа, цьогорічні ціни на кісточкові фрукти, ймовірно, залишаться вищими, ніж торік.

🌾 Ціни на рослинні олії у світі обвалилися — що це означає для України?

Світові ціни на соняшникову та інші олії різко впали. Основні причини:

Зростання виробництва в ключових країнах, таких як Індія та Аргентина.
Зниження попиту через економічну нестабільність та зміни у споживчих уподобаннях.

Для України це має подвійний ефект:
✅ Плюс для споживачів — олія стає доступнішою.
⚠️ Мінус для експортерів — доходи від продажу зменшуються, а конкуренція на світовому ринку загострюється.

Україна стала головним постачальником соняшникового шроту до Китаю

За останніми даними, наша країна обійшла Росію і зараз лідирує на китайському ринку соняшникового шроту. Це відкрило нові можливості для українських аграріїв і підкреслює важливість нашого експорту для світового ринку.

🌻 Факти:
✔️ український шрот витіснив РФ із позиції основного постачальника;
✔️ попит на продукцію з України в Китаї зростає;
✔️ це позитивно впливає на економіку та аграрний сектор нашої країни.

🚜 Затримка посівної кампанії може стати серйозним викликом не лише для майбутнього врожаю, а й для фінансової стабільності українських аграріїв.

Через несприятливі погодні умови частина господарств змушена переносити строки сівби, що автоматично збільшує виробничі ризики та витрати. Затягування польових робіт означає додаткове навантаження на техніку, пальне, персонал і кредитні ресурси. Водночас аграрії вже працюють в умовах високої вартості фінансування та обмеженого доступу до обігових коштів.

🍞 Хліб в Україні влітку подорожчає, але без різких стрибків цін

Протягом найближчих трьох місяців вартість масових сортів хліба може зрости максимум на 6%. Основні причини — подорожчання логістики, енергоносіїв, добрив та загальне зростання витрат аграріїв і виробників.

Нинішнє підвищення є прогнозованим і стосується не лише хліба. Під тиском також можуть опинитися молочні продукти, м’ясо та овочі. Водночас підстав для паніки немає: історично ціни на хліб масових сортів зростали не більш ніж на 2% на місяць.

🏭 🌾 Україна змінює підхід до агроекспорту та робить ставку на продукцію з доданою вартістю.

За словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, ключовим напрямом розвитку агросектору стає не збільшення експорту сировини, а нарощування переробки. Саме цей тренд уже дозволяє Україні отримувати більше валютної виручки навіть без суттєвого зростання фізичних обсягів поставок.

📊 Перероблена продукція поступово займає дедалі більшу частку в структурі агроекспорту.

⚠️ Атаки рашистів на порти Одещини можуть спричинити різке падіння українського експорту

Через систематичні удари по портовій інфраструктурі під загрозою опинилися ключові експортні маршрути України. Пошкодження терміналів, складів та логістичних об’єктів може призвести до скорочення обсягів експорту, переповнення сховищ і браку обігових коштів у аграріїв для проведення наступної посівної кампанії.

🌾🌍 Наслідки можуть відчути не лише українські виробники, а й світовий продовольчий ринок.

🐄 Як молочним господарствам скоротити витрати та зберегти рентабельність в умовах падіння закупівельних цін на молоко?

Відповіді шукатимуть учасники панельної дискусії «Молоко на межі маржі. Як виробники утримують економіку ферми?».

Експерти обговорять:
🔹 як змінилася економіка молочних ферм;
🔹 які інструменти допомагають контролювати витрати;
🔹 як підвищити ефективність виробництва;
🔹 роль кормів, власних кормоцехів та управління раціонами у зростанні прибутковості.

Серед спікерів — представники Vitagro Agro, «Красногірське», «Астарта» та «Цехаве Корм».

Захід відбудеться 17 червня з 11:00 до 13:00 у залі №2 виставкового центру AGRO UKRAINE WEEK.

🌾 Український агросектор уже втратив понад $11 млрд через повномасштабну війну.

За словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, найбільша частка прямих збитків припадає на знищену сільгосптехніку, пошкоджену інфраструктуру, зерносховища та втрату агропродукції. Лише ці втрати оцінюються у $6,5 млрд.

❗️ Особливо потерпає Одещина. Від початку 2026 року порти Великої Одеси зазнали понад 180 атак, що в окремі періоди скорочувало експортні можливості країни на 20 – 30%.

🇵🇱 У Польщі зросли заробітки на зборі полуниці: українцям пропонують до 3 тис. грн на день

Польські фермери через дефіцит сезонних працівників підвищують оплату праці та пропонують додаткові бонуси. На окремих плантаціях за збір полуниці платять 4–5 злотих за кошик, а в деяких господарствах — до 25–35 злотих за годину роботи.

🍓 Залежно від продуктивності працівника та умов роботи, місячний заробіток може становити від 4 до 8 тис. злотих. Частина роботодавців також надає безкоштовне житло на період сезону.

🇪🇺🌾 Українські аграрії підтримують вступ України до ЄС, але наполягають на 10-річному перехідному періоді для адаптації галузі до європейських вимог.

Профільні аграрні асоціації застерігають: швидке впровадження всіх норм ЄС, зокрема щодо засобів захисту рослин, може призвести до значних втрат урожайності, скорочення виробництва та зниження конкурентоспроможності українських фермерів. За оцінками експертів, частина сільгоспугідь може стати нерентабельною без поетапного переходу.

💰 Зниження цін на добрива може стати одним із ключових факторів підвищення прибутковості українських фермерів.

Завдяки здешевленню мінеральних добрив аграрії отримують можливість збільшити норми внесення поживних речовин, що позитивно впливає на врожайність культур та родючість ґрунтів. Експерти зазначають, що зниження цін пов’язане зі сприятливою ситуацією на світовому ринку та покращенням логістики постачань.

🌾 Інвестиції в якісне живлення рослин можуть допомогти агровиробникам компенсувати частину втрат.

📈 В Україні різко подорожчають продукти через нафту

Світове зростання цін на нафту та девальвація гривні неминуче вдарять по гаманцях українців, прогнозують економісти. Через здорожчання палива логістика та виробництво стануть дорожчими, що за ланцюговою реакцією підвищить цінники в магазинах.

Що під загрозою найбільше?
✔️ хліб та борошняні вироби — через високу частку витрат на енергоресурси;
✔️ молочка та м'ясо — переробка й охолодження потребують багато палива;
✔️ овочі борщового набору — витрати на доставку злетять.

📢 В Україні можуть змінити строки оренди землі

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує уточнити правила щодо строків дії договорів оренди землі.

Ініціатива покликана усунути правову невизначеність, яка виникає через різне трактування моменту початку та завершення оренди земельних ділянок. Якщо закон ухвалять, це може вплинути на порядок укладання та продовження договорів оренди, а також на планування діяльності аграрних підприємств.

🌾 Для аграріїв питання строків оренди є одним із ключових.

🇺🇦 Частка продовольства в українському експорті продовжує зростати та вже досягла 64%

Якщо у 2021 році харчова продукція становила 43,5% експорту, то сьогодні саме аграрний сектор залишається головним джерелом валютних надходжень для країни.

💰 Попри виклики війни, українські виробники нарощують поставки на зовнішні ринки, а експорт продукції з доданою вартістю поступово витісняє сировинну модель. Це підтверджує стратегічну роль агросектору в економічній стійкості та відновленні України.

🌾💰 Банки дедалі активніше фінансують український агросектор

За перший квартал 2026 року обсяг довгострокових кредитів для бізнесу зріс на 45,3%, причому аграрії залишаються серед ключових позичальників.

🌱🚜 Банки все частіше підтримують інвестиційні проєкти, а не лише покривають сезонні потреби господарств. Це свідчить про зростання довіри до галузі та готовність фінансувати її розвиток навіть в умовах війни. Агросектор і надалі залишається одним із головних драйверів економіки України.

🇮🇷 Очікування можливого перемир’я між США та Іраном спричинили різке падіння світових цін на зернові та олійні культури

Ринки відреагували на перспективу відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, що може стабілізувати постачання пального, добрив і агропродукції. Найбільше подешевшали пшениця, кукурудза, соя та соєва олія.

❗️ Аналітики зазначають, що зниження нафтових котирувань посилює тиск на аграрні ринки, адже енергетичний та продовольчий сектори залишаються тісно пов’язаними.

🤔 Як зробити Земельний банк доступнішим для аграріїв?

👆 Старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету міністрів України Андрій Мартин назвав чотири ключові завдання для нового керівництва Державного земельного банку Андрія Видиборця:
▪️ покращити аудит земель перед аукціонами;
▪️ посилити відповідальність за зрив укладання договорів;
▪️ врегулювати питання податків і гарантій права суборенди;
▪️ гнучкіше формувати лоти, щоб до державної землі мали доступ не лише великі агрохолдинги, а й малі та середні фермери.

«Стратегія Державного земельного банку має еволюціонувати від швидкого запуску проєкту до більш зрілої моделі управління державним земельним портфелем», — наголошує експерт.

📌 Чи може Держзембанк стати акціонерним товариством та які земельні закони та рішення зараз є ключовими для аграрної галузі, читайте на AgrоPolit.com.

📈 Ціни на зерно після жнив можуть зрости

🚜 Під час збору врожаю зернові традиційно перебуватимуть під ціновим тиском, однак надалі ринок може перейти до поступового зростання цін.

«Завдяки фінансовій стійкості та через об'єктивне зростання собівартості виробництва наші аграрії будуть значно стриманішими й виваженішими у продажах, захищаючи свій заробіток», — зазначив Богдан Костецький, операційний партнер компанії «Барва Інвест».

👆 За його словами, українські виробники сьогодні мають достатньо обігових коштів, тому не поспішають продавати зерно за будь-якою ціною, що може підтримати ринок у новому сезоні.

👀 Прогноз урожаю пшениці, кукурудзи, ячменю, ріпаку та сої, перспективи експорту й переробки олійних культур в Україні у 2025-2027 МР, читайте на AgroPolit.com.