🌾 В Україні спрогнозували майбутній врожай

Експерти прогнозують, що у новому сезоні Україна може зібрати понад 80 млн тонн зернових та олійних культур. Основне зростання очікується завдяки кукурудзі, а врожай пшениці має повністю покрити внутрішні потреби країни та забезпечити експорт.

🌽 Водночас агросектор залишається під тиском через посуху, подорожчання пального та воєнні ризики. Через зростання витрат посівна кампанія вже стала дорожчою майже на 18%, що може вплинути на кінцеві обсяги збору врожаю.

🚜 В Україні вперше стартували аукціони на розмінування приватних сільгоспземель.

Центр гуманітарного розмінування оголосив перші торги для очищення земель, які належать приватним домогосподарствам. Пілотні аукціони вже з’явилися в системі Prozorro та стосуються ділянок в Ізюмському районі Харківщини.

🤝 За словами представників Мінекономіки, після оновлення програми фермери й одноосібники подали понад 100 заявок на очищення більш ніж 25 тис. га земель. Більшість заявок — саме від власників приватних паїв.

🇮🇱 Ізраїль розглядає можливість запровадження 50% мита на імпорт фуражної пшениці з Чорноморського регіону. Для України це поки не виглядає як критичний удар по експорту, але може стати сигналом про новий етап політизації світової торгівлі зерном.

За оцінками аналітиків, найбільших збитків у разі введення мит відчує росія, яка зараз є основним постачальником фуражної пшениці до Ізраїлю. Український експорт пшениці може постраждати значно менше, а кукурудза та ячмінь, ймовірно, взагалі не підпадуть під обмеження.

🇪🇬 Росія продовжує вивозити та продавати українське зерно з тимчасово окупованих територій до Єгипту. За даними української сторони, судна із зерном завантажують у портах Маріуполя та Севастополя, а вже у морі змінюють документи, видаючи вантаж за російський.

У МЗС заявили, що лише з квітня зафіксовано щонайменше чотири випадки розвантаження викраденої української пшениці в єгипетських портах. Зокрема, судно ASOMATOS доставило майже 27 тисяч тонн зерна до порту Абу-Кір, попри офіційний запит України про арешт вантажу.

🇮🇷 Війна на Близькому Сході може відчутно вдарити по цінах на продукти в Україні. Через загрозу перебоїв із поставками нафти та зростання вартості логістики експерти прогнозують подорожчання пального, а разом із ним — і собівартості агропродукції.

Найбільше ризикують зрости ціни на хліб, овочі, м’ясо та інші продукти, виробництво й доставка яких залежать від енергоносіїв.

❗️ Аналітики попереджають: якщо конфлікт затягнеться, українці можуть побачити нову хвилю продовольчої інфляції вже найближчими місяцями.

🌰 Україна стрімко втрачає позиції на світовому ринку волоського горіха. За підсумками 2025 року експорт обвалився майже на 90% — з понад $92 млн у середньому за попередні роки до лише $9,2 млн.

Основні причини:
✔️ нові експортні обмеження та мінімальні ціни;
✔️ проблеми з оформленням сировини від домогосподарств;
✔️ конкуренція з боку США, Чилі та Китаю.

Найбільше просів експорт очищеного горіха — на 97%, а у шкаралупі — на 76%. При цьому попит на волоський горіх у ЄС продовжує зростати.

🚢 Попри безперервні атаки росіян на українські порти, перевалку вантажів вдалося збільшити

Українська портова інфраструктура працює під постійною загрозою ракетних ударів, дронів і атак на логістику. Лише за минулий рік окупанти суттєво наростили обстріли портів Одещини, пошкоджуючи елеватори, термінали та судна.

⚠️ Втім, морський коридор продовжує працювати, а обсяги перевалки вантажів зростають. Значну частину експорту традиційно становить агропродукція, яка залишається критично важливою для економіки України.

🌾 Аграрії Миколаївщини можуть отримати до 14 млн грн на відновлення господарств після війни.

Для фермерів регіону доступна нова програма підтримки, яка допоможе відновити виробництво, повернути землі в обробіток та закупити необхідні ресурси.

✅ Подати заявки можуть агровиробники, які працюють на деокупованих або постраждалих від бойових дій територіях. Допомога передбачає фінансування відновлення інфраструктури, техніки, зрошення та інших потреб господарств.

🇵🇱 У Польщі занепокоєні: Україна все активніше переходить від експорту ріпаку до продажу готової ріпакової олії.

Українські компанії нарощують внутрішню переробку та продають продукцію з більшою доданою вартістю. За даними ринку, експорт ріпакової олії у 2025/26 МР зріс у 2,2 раза, а валютна виручка — у 2,7 раза.

❗️ У Польщі побоюються, що через скорочення поставок українського ріпаку як сировини місцеві заводи можуть залишитися без достатніх обсягів для переробки. Польські аграрії вже закликають Єврокомісію переглянути умови торгівлі з Україною.

🌱 Українські аграрії вже забезпечені засобами захисту рослин (ЗЗР) на 85% від потреб сезону.

Експерти зазначають, що попри складну фінансову ситуацію, фермери продовжують активно готуватися до посівної. Водночас аграрії змушені економити на окремих ресурсах через високі витрати на виробництво та логістику.

💵 Найбільше навантаження на бюджети господарств і далі створюють добрива, пальне та ЗЗР. Однак покращення імпортної логістики й певне зниження цін дозволили агросектору активніше закуповувати необхідні препарати перед сезоном.

🌱 В Україні зафіксували найменші посіви цукрових буряків за всю історію незалежності.

У 2026 році площі під цією культурою суттєво скоротилися через низьку рентабельність, зростання витрат на вирощування та складну ситуацію на аграрному ринку. Експерти попереджають: це може вплинути не лише на обсяги виробництва цукру, а й на ціни для споживачів.

🧐 Попри складнощі, частина аграріїв продовжує робити ставку на буряки, сподіваючись на стабілізацію ринку та кращі умови в наступному сезоні.

📉 В Україні можуть переглянути прогноз економічного зростання на 2026 рік.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв повідомив, що уряд готує оновлений макропрогноз, у якому очікується нижчий показник зростання ВВП, ніж закладені у держбюджеті 2,4%.

❗️ Причина — падіння ВВП більш ніж на 1% у січні-лютому через масовані атаки рф по енергетичній інфраструктурі та блекаути. Додатковим викликом для економіки можуть стати й високі ціни на пальне через загострення ситуації на Близькому Сході.

🧀 Українські сировари змушені знижувати ціни через тиск дешевого імпорту з ЄС.

На ринку сиру пропозиція досі перевищує попит, тому виробники активно борються за покупця — найчастіше за рахунок акцій та здешевлення продукції. Головна причина — значний імпорт недорогих європейських сирів, який посилює конкуренцію на полицях магазинів.

❗️ Експерти зазначають, що польські та інші європейські виробники готові демпінгувати, аби збувати надлишки продукції в Україні. Через це частина українських підприємств не може відновити обсяги виробництва.

🌍🇺🇸🇨🇳 Китай погодився щороку закуповувати американську агропродукцію щонайменше на $17 млрд до 2028 року. Домовленості стали частиною нового торговельного перемир’я між Вашингтоном і Пекіном.

У Білому домі заявили, що угода не включає окремі контракти на закупівлю сої, про які сторони домовилися ще у 2025 році. Також Китай має відновити імпорт американської яловичини та птиці зі штатів, вільних від пташиного грипу.

❗️ Після торговельних конфліктів та взаємних мит агроекспорт США до Китаю у 2025 році впав майже на 66%.

🌾 Фермерські господарства можуть повернути як окрему форму ведення бізнесу

Аграрний комітет підготував масштабні зміни до Цивільного кодексу, які передбачають відновлення статусу фермерських господарств та оновлення правил їх діяльності. Ініціатива має на меті зберегти сімейне фермерство, спростити роботу аграріїв та адаптувати законодавство до сучасних умов.

🤝 У профільному комітеті наголошують, що зміни допоможуть захистити права фермерів і створити більш зрозумілі умови для розвитку малого та середнього агробізнесу.

🇺🇦 В Україні не планують робити ставку на трудових мігрантів для подолання кадрового дефіциту.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що головний пріоритет держави — повернення українців з-за кордону та активізація внутрішнього ринку праці.

📊 За його словами, для щорічного зростання ВВП на 7% Україні протягом наступних 10 років потрібно ще 4,5 млн працівників. Водночас уряд вважає, що частину дефіциту можна покрити за рахунок молоді, людей віком 50+ та тих, хто нині не залучений до ринку праці.

🇺🇦🌾 Україна планує оновити аграрні стандарти під вимоги ЄС до кінця 2028 року.

Йдеться про масштабну адаптацію агросектору до європейських норм: від гуманного поводження з тваринами до нових правил використання засобів захисту рослин та контролю ГМО.

🇪🇺 Одним із найскладніших етапів стане перехід на європейські пестициди, адже аграрне виробництво працює за довгими циклами сівозміни, які тривають 5–7 років. Саме тому Україна наполягає на тривалих перехідних періодах для бізнесу.

🇪🇬 🌾 Єгипет запускає аграрний мегапроєкт «Нова дельта» вартістю понад $15 млрд — так країна реагує на глобальні продовольчі ризики, загострені війною в Україні.

Проєкт передбачає перетворення пустельних земель на нові сільськогосподарські угіддя для вирощування пшениці, кукурудзи, овочів та експортних культур. Загальна площа нових земель може сягнути 9 тис. км², що збільшить оброблювані площі Єгипту приблизно на 15%.

🧐 Ключовим елементом стане масштабна система водопостачання — так звана «штучна річка».

📉 Вартість сільськогосподарської землі в Україні почала знижуватись після весняного стрибка цін. Експерти пояснюють це зменшенням активності на ринку та скороченням кількості угод.

Попри падіння середньої ціни, найдорожчими залишаються землі Київщини та західних областей. Водночас аграрії та інвестори стали обережніше ставитися до купівлі паїв через економічну невизначеність і воєнні ризики.

✏️ Аналітики зазначають, що ринок землі все ще залишається чутливим до змін у попиті, експортній ситуації та доступності фінансування для фермерів.

🇺🇸 США посилили тиск на Литву та Україну через питання постачання білоруських добрив. Вашингтон зацікавлений у відновленні транзиту продукції «Білоруськалію» через Балтійський регіон після часткового зняття санкцій у 2026 році.

У Литві заявили, що не планують змінювати свою позицію, адже санкції ЄС проти Білорусі залишаються чинними щонайменше до наступного року. Водночас у США пояснюють інтерес до білоруських калійних добрив необхідністю стабілізувати світовий ринок та забезпечити аграрний сектор.