🔹 Віктор Городовенко: Висновки КРЄС – важливий орієнтир для українських суддів
Суддя Конституційного Суду України, представник України у КРЄС Віктор Городовенко 14 березня взяв участь у презентації Висновку № 27 КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» і Рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів.
„Судді в Україні дедалі частіше посилаються на висновки Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) у своїх рішеннях, хоча їхні положення належать до категорії «м’якого права»“, – наголосив Віктор Городовенко під час презентації Висновку КРЄС. Суддя зазначив, що Україна почала застосовувати положення цього Висновку одразу після його ухвалення. Документ містить важливі рекомендації щодо забезпечення незалежності суддів та врегулювання питань їхньої дисциплінарної відповідальності.
У своєму виступі Віктор Городовенко звернув увагу на те, що підстави для дисциплінарної відповідальності суддів у різних країнах мають певні особливості, зокрема щодо їхньої приватної поведінки. Це зумовлено культурними відмінностями, які впливають на очікування суспільства щодо суддівської етики.
Водночас КРЄС застерігає від використання нечітких формулювань щодо дисциплінарних порушень, таких як «порушення присяги» або «неетична поведінка», оскільки широке тлумачення цих понять може призвести до зловживань та загрожувати незалежності суддів. Як наголошується у вступній частині зазначеного Висновку, незалежність суддів безпосередньо пов’язана з питанням їхньої відповідальності. Якщо механізми дисциплінарної відповідальності не є чітко визначеними та збалансованими, це може створити загрозу для суддівської незалежності.
Останніми роками питання відповідальності суддів стало предметом активних обговорень у міжнародному правовому середовищі. Європейські суди неодноразово встановлювали факти використання дисциплінарних санкцій виконавчою владою для тиску на суддів або їх усунення у разі прийняття «незручних» рішень.
Віктор Городовенко наголосив, що Висновки КРЄС відіграють важливу роль у забезпеченні верховенства права та суддівської незалежності, а їхнє застосування українськими судами є позитивним кроком у напрямі демократичних реформ у сфері правосуддя.
🖇 Переглянути онлайн-трансляцію заходу можна тут: https://surl.li/rdgqtk
🖇 Ознайомитися з офіційними документами можна за посиланнями:
Висновок № 27 (2024) КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» 📜 https://surl.li/vdvuje
Рекомендації щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації) 📜 https://surl.li/oxezyx
Суддя Конституційного Суду України, представник України у КРЄС Віктор Городовенко 14 березня взяв участь у презентації Висновку № 27 КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» і Рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів.
„Судді в Україні дедалі частіше посилаються на висновки Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) у своїх рішеннях, хоча їхні положення належать до категорії «м’якого права»“, – наголосив Віктор Городовенко під час презентації Висновку КРЄС. Суддя зазначив, що Україна почала застосовувати положення цього Висновку одразу після його ухвалення. Документ містить важливі рекомендації щодо забезпечення незалежності суддів та врегулювання питань їхньої дисциплінарної відповідальності.
У своєму виступі Віктор Городовенко звернув увагу на те, що підстави для дисциплінарної відповідальності суддів у різних країнах мають певні особливості, зокрема щодо їхньої приватної поведінки. Це зумовлено культурними відмінностями, які впливають на очікування суспільства щодо суддівської етики.
Водночас КРЄС застерігає від використання нечітких формулювань щодо дисциплінарних порушень, таких як «порушення присяги» або «неетична поведінка», оскільки широке тлумачення цих понять може призвести до зловживань та загрожувати незалежності суддів. Як наголошується у вступній частині зазначеного Висновку, незалежність суддів безпосередньо пов’язана з питанням їхньої відповідальності. Якщо механізми дисциплінарної відповідальності не є чітко визначеними та збалансованими, це може створити загрозу для суддівської незалежності.
Останніми роками питання відповідальності суддів стало предметом активних обговорень у міжнародному правовому середовищі. Європейські суди неодноразово встановлювали факти використання дисциплінарних санкцій виконавчою владою для тиску на суддів або їх усунення у разі прийняття «незручних» рішень.
Віктор Городовенко наголосив, що Висновки КРЄС відіграють важливу роль у забезпеченні верховенства права та суддівської незалежності, а їхнє застосування українськими судами є позитивним кроком у напрямі демократичних реформ у сфері правосуддя.
🖇 Переглянути онлайн-трансляцію заходу можна тут: https://surl.li/rdgqtk
🖇 Ознайомитися з офіційними документами можна за посиланнями:
Висновок № 27 (2024) КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» 📜 https://surl.li/vdvuje
Рекомендації щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації) 📜 https://surl.li/oxezyx
Корупція є несумісною з цінностями Конституції України
За дорученням виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Василя Лемака керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний від імені Конституційного Суду України передав слова привітання працівникам Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК із нагоди 10-ї річниці з дня утворення Національного агентства з питань запобігання корупції.
Як зазначено у вітальному листі, сьогодні є нагода відзначити зусилля парламенту та Уряду України в 2014 − 2015 роках, які після Революції Гідності сприяли створенню законодавства у галузі запобігання корупції та заснуванню спеціальних антикорупційних органів. Одним із кроків у цій сфері було ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови „Про утворення Національного агентства з питань запобігання корупції“ від 18 березня 2015 року № 118.
Корупція порушує людські права й верховенство права, спричиняє ерозію конституційної системи влади, відтак є несумісною з основоположними цінностями Конституції України. Конституційний Суд України зазначав у юридичних позиціях, що корупція стримується за допомогою структурних реформ, надійних та тривалих антикорупційних законів, а також узгодженого інституційного механізму їх упровадження та забезпечення, що підтримується незалежним, справедливим та неупередженим правосуддям. Ефективність Основного Закону України значно залежить від діяльності виконавчих органів влади, які зосереджені на протидії корупції. Водночас важливо, щоби державні зусилля у протидії корупції постійно перебували в просторі конституційного порядку , – йдеться у тексті привітання.
Конституційний Суд України переконаний у тому, що в наступні роки інституційна спроможність Національного агентства з питань запобігання корупції й надалі буде зростати, а його діяльність слугуватиме ефективності держави, зміцненню конституційної демократії на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі.
За дорученням виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Василя Лемака керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний від імені Конституційного Суду України передав слова привітання працівникам Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК із нагоди 10-ї річниці з дня утворення Національного агентства з питань запобігання корупції.
Як зазначено у вітальному листі, сьогодні є нагода відзначити зусилля парламенту та Уряду України в 2014 − 2015 роках, які після Революції Гідності сприяли створенню законодавства у галузі запобігання корупції та заснуванню спеціальних антикорупційних органів. Одним із кроків у цій сфері було ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови „Про утворення Національного агентства з питань запобігання корупції“ від 18 березня 2015 року № 118.
Корупція порушує людські права й верховенство права, спричиняє ерозію конституційної системи влади, відтак є несумісною з основоположними цінностями Конституції України. Конституційний Суд України зазначав у юридичних позиціях, що корупція стримується за допомогою структурних реформ, надійних та тривалих антикорупційних законів, а також узгодженого інституційного механізму їх упровадження та забезпечення, що підтримується незалежним, справедливим та неупередженим правосуддям. Ефективність Основного Закону України значно залежить від діяльності виконавчих органів влади, які зосереджені на протидії корупції. Водночас важливо, щоби державні зусилля у протидії корупції постійно перебували в просторі конституційного порядку , – йдеться у тексті привітання.
Конституційний Суд України переконаний у тому, що в наступні роки інституційна спроможність Національного агентства з питань запобігання корупції й надалі буде зростати, а його діяльність слугуватиме ефективності держави, зміцненню конституційної демократії на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі.
🔹 Суддя КСУ Оксана Грищук виступила на семінарі „Здійснення правосуддя під час війни та після неї: нові виклики суспільного сприйняття та етичні дилеми“
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук 14 березня 2025 року виступила із доповіддю на семінарі для суддів місцевих та апеляційних судів та тему: „Здійснення правосуддя під час війни та після неї: нові виклики суспільного сприйняття та етичні дилеми“.
Захід на базі Національного університету «Острозька академія» організували Львівське регіональне відділення Національної школи суддів України у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні.
Під час свого виступу суддя КСУ Оксана Грищук зосередила увагу на етичних викликах, що постають перед суддями, зокрема в умовах воєнного стану. Окрему увагу було приділено питанням незалежності та авторитету суду. В цьому контексті Оксана Грищук нагадала про низку рішень Конституційного Суду, в яких неодноразово було вказано на недопустимість обмеження законом незалежності суддів.
Під час семінару учасники обговорили практичні аспекти етичних дилем у суддівській діяльності. Також тренери заходу, серед яких були представники Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та Консультативної місії ЄС, розповіли про ключові принципи суддівської незалежності та дисциплінарну відповідальність за порушення етичних норм.
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук 14 березня 2025 року виступила із доповіддю на семінарі для суддів місцевих та апеляційних судів та тему: „Здійснення правосуддя під час війни та після неї: нові виклики суспільного сприйняття та етичні дилеми“.
Захід на базі Національного університету «Острозька академія» організували Львівське регіональне відділення Національної школи суддів України у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні.
Під час свого виступу суддя КСУ Оксана Грищук зосередила увагу на етичних викликах, що постають перед суддями, зокрема в умовах воєнного стану. Окрему увагу було приділено питанням незалежності та авторитету суду. В цьому контексті Оксана Грищук нагадала про низку рішень Конституційного Суду, в яких неодноразово було вказано на недопустимість обмеження законом незалежності суддів.
Під час семінару учасники обговорили практичні аспекти етичних дилем у суддівській діяльності. Також тренери заходу, серед яких були представники Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та Консультативної місії ЄС, розповіли про ключові принципи суддівської незалежності та дисциплінарну відповідальність за порушення етичних норм.
☑️ Парламент розпочав роботу над виконанням Рішення Конституційного Суду України
🔹 Комітет Верховної Ради України з питань правової політики 13 березня 2025 року провів засідання, на якому зацікавлені сторони обговорили питання щодо виконання Рішення Конституційного Суду України (далі – Суд) № 2-р(ІІ)/2025 від 20 січня 2025 року щодо доступу до суду касаційної інстанції у цивільному судочинстві та розроблення відповідного законопроекту.
🔸 Цим рішенням Суд визнав неконституційним окремий припис Закону України «Про судовий збір», що обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах. Виконання цього рішення є важливим для забезпечення збалансованого підходу до визначення ставки судового збору та реалізації конституційного права кожного громадянина на судовий захист. Тож Суд вітає ініціативу парламенту з підготовки законопроекту, що покликаний виконати його рішення.
🔹 Комітет Верховної Ради України з питань правової політики 13 березня 2025 року провів засідання, на якому зацікавлені сторони обговорили питання щодо виконання Рішення Конституційного Суду України (далі – Суд) № 2-р(ІІ)/2025 від 20 січня 2025 року щодо доступу до суду касаційної інстанції у цивільному судочинстві та розроблення відповідного законопроекту.
🔸 Цим рішенням Суд визнав неконституційним окремий припис Закону України «Про судовий збір», що обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах. Виконання цього рішення є важливим для забезпечення збалансованого підходу до визначення ставки судового збору та реалізації конституційного права кожного громадянина на судовий захист. Тож Суд вітає ініціативу парламенту з підготовки законопроекту, що покликаний виконати його рішення.
📍 Конституційний Суд України завершує підготовку Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України
Зміцнення довіри українського суспільства до Конституційного Суду України, як і в інших демократичних державах, потребує установлення етичних стандартів для його суддів.
У Конституційному Суді України триває робота над проєктом Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України, напрацьованим Секретаріатом та Постійною комісією з питань регламенту та етики Суду. 19 березня 2025 року за дорученням виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Василя Лемака вказаний проєкт передано суддям Суду для обговорення, розгляду та ухвалення на засіданні Суду.
Фінальна стадія обговорення цього документу враховує ідеї, висловлені в ході експертної дискусії „Етичні правила для суддів Конституційного Суду України: потреби суспільної довіри“, організованої та проведеної 25 лютого 2025 року Конституційним Судом України разом із Проєктом „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та спільною програмою Європейського Союзу і Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“.
Зміцнення довіри українського суспільства до Конституційного Суду України, як і в інших демократичних державах, потребує установлення етичних стандартів для його суддів.
У Конституційному Суді України триває робота над проєктом Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України, напрацьованим Секретаріатом та Постійною комісією з питань регламенту та етики Суду. 19 березня 2025 року за дорученням виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Василя Лемака вказаний проєкт передано суддям Суду для обговорення, розгляду та ухвалення на засіданні Суду.
Фінальна стадія обговорення цього документу враховує ідеї, висловлені в ході експертної дискусії „Етичні правила для суддів Конституційного Суду України: потреби суспільної довіри“, організованої та проведеної 25 лютого 2025 року Конституційним Судом України разом із Проєктом „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та спільною програмою Європейського Союзу і Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“.
📚 Онлайн-лекція „Особливості конституційної юрисдикції у Словацькій Республіці“ (06.03.2025)
Конституційний Суд України активно взаємодіє з міжнародними організаціями та органами конституційної юрисдикції багатьох європейських держав. Це дає змогу долучитися до найкращого світового досвіду, перейняти європейську практику з питань конституційного права і процесу, врахувати досвід інших держав із різних важливих питань, зокрема, щодо адаптації національного законодавства до стандартів ЄС. Про це зазначили судді Суду Олег Первомайський і Галина Юровська під час лекції, у якій узяли участь працівники КСУ, правники, викладачі, студенти.
У межах реалізації спільного меморандуму про розвиток співпраці між конституційними судами України і Словацької Республіки працівники Суду відвідали Конституційний Суд Словацької Республіки для фахового обміну досвідом, зокрема, з питань особливостей функціонування інституту конституційної скарги в обох країнах, застосування Конституційним Судом Словацької Республіки права ЄС. Під час онлайн-лекції вони поділилися інформацією про роботу органу конституційної юрисдикції Словаччини.
🔸 Від імені Голови Конституційного Суду Словацької Республіки Івана Фіачана перед учасниками заходу з відеозверненням виступив Милослав Баб’як, директор Департаменту судової та аналітичної роботи Конституційного Суду Словацької Республіки. Промовець зазначив, що на конституційні суди покладено важливий обов’язок – підтримувати конституційний порядок, захищати конституційні права та сприяти створенню середовища, де панує верховенство права. „Захист прав і гідності людини є одним із найважливіших завдань усіх державних органів, а особливо конституційних судів під час здійснення ними повноважень“, – наголосив Милослав Баб’як.
🔹 Науковий консультант судді Суду Макар Марчук розповів про повноваження Конституційного Суду Словацької Республіки, особливості призначення суддів, вимоги до судді, структуру суду і його апарату (канцелярії), що має статус юридичної особи. Він також поінформував про те, з яких питань звертаються до суду, хто є суб’єктами звернень та особливості їх подачі до суду.
🔸 Про те, як функціонує інститут конституційної скарги у Словацькій Республіці, розповів науковий консультант судді Суду Володимир Кочин. Він повідомив про конституційне підґрунтя цього інституту; предмет, межі та наслідки конституційного контролю; формальні вимоги до скарги, етапи провадження у суді (від подання скарги до ухвалення рішення); також навів статистичні показники звернень до суду за певний період.
🔹 Про застосування аcquis communautaire у практиці Конституційного Суду Словацької Республіки повідомила керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду Оксана Житник. Розповіла про виклики, які стояли перед Конституційним Судом Словацької Республіки після вступу Словаччини до Європейського Союзу, та зазначила, що на сьогодні суд продовжує активно застосовувати acquis ЄС, забезпечуючи дотримання принципів права ЄС та інтеграцію нових норм у національну правову систему.
🎥 Детальніше у відео за посиланням: https://cutt.ly/hri9fcZ4
Конституційний Суд України активно взаємодіє з міжнародними організаціями та органами конституційної юрисдикції багатьох європейських держав. Це дає змогу долучитися до найкращого світового досвіду, перейняти європейську практику з питань конституційного права і процесу, врахувати досвід інших держав із різних важливих питань, зокрема, щодо адаптації національного законодавства до стандартів ЄС. Про це зазначили судді Суду Олег Первомайський і Галина Юровська під час лекції, у якій узяли участь працівники КСУ, правники, викладачі, студенти.
У межах реалізації спільного меморандуму про розвиток співпраці між конституційними судами України і Словацької Республіки працівники Суду відвідали Конституційний Суд Словацької Республіки для фахового обміну досвідом, зокрема, з питань особливостей функціонування інституту конституційної скарги в обох країнах, застосування Конституційним Судом Словацької Республіки права ЄС. Під час онлайн-лекції вони поділилися інформацією про роботу органу конституційної юрисдикції Словаччини.
🔸 Від імені Голови Конституційного Суду Словацької Республіки Івана Фіачана перед учасниками заходу з відеозверненням виступив Милослав Баб’як, директор Департаменту судової та аналітичної роботи Конституційного Суду Словацької Республіки. Промовець зазначив, що на конституційні суди покладено важливий обов’язок – підтримувати конституційний порядок, захищати конституційні права та сприяти створенню середовища, де панує верховенство права. „Захист прав і гідності людини є одним із найважливіших завдань усіх державних органів, а особливо конституційних судів під час здійснення ними повноважень“, – наголосив Милослав Баб’як.
🔹 Науковий консультант судді Суду Макар Марчук розповів про повноваження Конституційного Суду Словацької Республіки, особливості призначення суддів, вимоги до судді, структуру суду і його апарату (канцелярії), що має статус юридичної особи. Він також поінформував про те, з яких питань звертаються до суду, хто є суб’єктами звернень та особливості їх подачі до суду.
🔸 Про те, як функціонує інститут конституційної скарги у Словацькій Республіці, розповів науковий консультант судді Суду Володимир Кочин. Він повідомив про конституційне підґрунтя цього інституту; предмет, межі та наслідки конституційного контролю; формальні вимоги до скарги, етапи провадження у суді (від подання скарги до ухвалення рішення); також навів статистичні показники звернень до суду за певний період.
🔹 Про застосування аcquis communautaire у практиці Конституційного Суду Словацької Республіки повідомила керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду Оксана Житник. Розповіла про виклики, які стояли перед Конституційним Судом Словацької Республіки після вступу Словаччини до Європейського Союзу, та зазначила, що на сьогодні суд продовжує активно застосовувати acquis ЄС, забезпечуючи дотримання принципів права ЄС та інтеграцію нових норм у національну правову систему.
🎥 Детальніше у відео за посиланням: https://cutt.ly/hri9fcZ4
YouTube
Особливості конституційної юрисдикції у Словацькій Республіці
📚 Онлайн-лекція „Особливості конституційної юрисдикції у Словацькій Республіці“ (06.03.2025)
Конституційний Суд України активно взаємодіє з міжнародними організаціями та органами конституційної юрисдикції багатьох європейських держав. Це дає змогу долучитися…
Конституційний Суд України активно взаємодіє з міжнародними організаціями та органами конституційної юрисдикції багатьох європейських держав. Це дає змогу долучитися…
Конституційний Суд України буде реагувати на кожен факт невиконання його рішень
Виконання рішень Конституційного Суду України (далі – Суд) є вимогою Конституції України та фундаментальною засадою діяльності Суду. Суд відстежуватиме кожен випадок невиконання його актів і вживатиме відповідних заходів. На цьому наголосив виконувач обов’язків Голови Суду Василь Лемак під час робочої наради в Секретаріаті Суду 18 березня 2025 року, присвяченої питанням посилення моніторингу та контролю за виконанням рішень Суду.
За підсумками наради доручено Секретаріату Суду здійснити комплекс заходів для посилення контролю за виконанням його рішень та вироблення механізму належного реагування на такі факти, а саме систематизувати та узагальнити дані про стан виконання судових актів за 2024 рік, а також напрацювати методику оцінки ефективності їх реалізації з боку законодавчої, виконавчої та судової влади.
Виконання рішень Конституційного Суду України (далі – Суд) є вимогою Конституції України та фундаментальною засадою діяльності Суду. Суд відстежуватиме кожен випадок невиконання його актів і вживатиме відповідних заходів. На цьому наголосив виконувач обов’язків Голови Суду Василь Лемак під час робочої наради в Секретаріаті Суду 18 березня 2025 року, присвяченої питанням посилення моніторингу та контролю за виконанням рішень Суду.
За підсумками наради доручено Секретаріату Суду здійснити комплекс заходів для посилення контролю за виконанням його рішень та вироблення механізму належного реагування на такі факти, а саме систематизувати та узагальнити дані про стан виконання судових актів за 2024 рік, а також напрацювати методику оцінки ефективності їх реалізації з боку законодавчої, виконавчої та судової влади.
📍 Узгодженість практики сенатів Суду – у фокусі уваги
Конституційний Суд України з 2019 року у двох сенатах ухвалив 57 рішень за конституційними скаргами. Авторитет Суду та довіра суспільства вимагає узгодженості судової практики в цьому аспекті. Саме це питання стало у фокусі уваги робочої наради, проведення якої ініціював виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Василь Лемак 19 березня 2025 року.
За наслідками наради Секретаріату Суду було доручено провести дослідження стану узгодженості практики обох сенатів Суду в розрізі юридичних позицій рішень та ухвал за період 2019 – 2024 років, а також опрацювати механізми, які, в разі виявлення „неузгодження юридичних позицій“, можуть бути рекомендовані суддям Суду.
Конституційний Суд України з 2019 року у двох сенатах ухвалив 57 рішень за конституційними скаргами. Авторитет Суду та довіра суспільства вимагає узгодженості судової практики в цьому аспекті. Саме це питання стало у фокусі уваги робочої наради, проведення якої ініціював виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Василь Лемак 19 березня 2025 року.
За наслідками наради Секретаріату Суду було доручено провести дослідження стану узгодженості практики обох сенатів Суду в розрізі юридичних позицій рішень та ухвал за період 2019 – 2024 років, а також опрацювати механізми, які, в разі виявлення „неузгодження юридичних позицій“, можуть бути рекомендовані суддям Суду.
Керівник Секретаріату КСУ взяв участь у круглому столі з питань соціального діалогу в Україні
Сьогодні, 21 березня 2025 року, керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний за дорученням виконувача обов’язків Голови Суду Василя Лемака взяв участь у комунікаційній зустрічі «Соціальний діалог як основа належного врядування: міжнародні стандарти та європейський досвід». Захід організовано Національною службою посередництва і примирення спільно з Навчально-науковим інститутом права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Офісом Міжнародної організації праці в Україні та Офісом Ради Європи в Україні.
Ключовими спікерами виступили Лейо Сіббел, старший спеціаліст з трудового законодавства, міжнародних трудових норм та соціального діалогу Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи, та Яна Сімутіна, національна консультантка Ради Європи, професорка Брістольського університету, старша наукова співробітниця Інституту держави і права ім. Корецького НАН України.
Під час заходу учасники обговорили досвід країн Європейського Союзу у впровадженні ефективних моделей соціального діалогу та можливості його адаптації в Україні.
Сьогодні, 21 березня 2025 року, керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний за дорученням виконувача обов’язків Голови Суду Василя Лемака взяв участь у комунікаційній зустрічі «Соціальний діалог як основа належного врядування: міжнародні стандарти та європейський досвід». Захід організовано Національною службою посередництва і примирення спільно з Навчально-науковим інститутом права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Офісом Міжнародної організації праці в Україні та Офісом Ради Європи в Україні.
Ключовими спікерами виступили Лейо Сіббел, старший спеціаліст з трудового законодавства, міжнародних трудових норм та соціального діалогу Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи, та Яна Сімутіна, національна консультантка Ради Європи, професорка Брістольського університету, старша наукова співробітниця Інституту держави і права ім. Корецького НАН України.
Під час заходу учасники обговорили досвід країн Європейського Союзу у впровадженні ефективних моделей соціального діалогу та можливості його адаптації в Україні.
🔹 Питання аргументації рішень КСУ обговорили в Секретаріаті Суду
Підготовка вмотивованих рішень, забезпечення цього процесу є визначальним у діяльності #КСУ та постійно перебуває в центрі його уваги. За наслідками робочих нарад у Секретаріаті КСУ 20 і 21 березня 2025 року виконувач обовʼязків Голови Конституційного Суду України Василь Лемак доручив Секретаріатові КСУ виробити єдиний підхід у структуруванні висновків на запит суддів КСУ - відповідно до джерел аргументації із залученням, окрім традиційних джерел, також правничої наукової доктрини (української та зарубіжної), джерел інших наукових знань, ширше використання прийнятих у конституційній юриспруденції інструментів конституційного тлумачення, підходів в оцінці конституційності юридичних текстів.
Окреме доручення виконувача обовʼязків Голови КСУ спрямовує Секретаріат КСУ на посилення його ролі у підготовці проєктів актів КСУ, взаємодії суддів та працівників Секретаріату КСУ в цьому процесі. Діяльність у цьому напрямі враховує результати комунікацій суддів КСУ з іноземними колегами у рамках низки міжнародних проєктів, підтриманих Радою Європи, ОБСЄ та Німецьким Фондом міжнародного правового співробітництва.
Підготовка вмотивованих рішень, забезпечення цього процесу є визначальним у діяльності #КСУ та постійно перебуває в центрі його уваги. За наслідками робочих нарад у Секретаріаті КСУ 20 і 21 березня 2025 року виконувач обовʼязків Голови Конституційного Суду України Василь Лемак доручив Секретаріатові КСУ виробити єдиний підхід у структуруванні висновків на запит суддів КСУ - відповідно до джерел аргументації із залученням, окрім традиційних джерел, також правничої наукової доктрини (української та зарубіжної), джерел інших наукових знань, ширше використання прийнятих у конституційній юриспруденції інструментів конституційного тлумачення, підходів в оцінці конституційності юридичних текстів.
Окреме доручення виконувача обовʼязків Голови КСУ спрямовує Секретаріат КСУ на посилення його ролі у підготовці проєктів актів КСУ, взаємодії суддів та працівників Секретаріату КСУ в цьому процесі. Діяльність у цьому напрямі враховує результати комунікацій суддів КСУ з іноземними колегами у рамках низки міжнародних проєктів, підтриманих Радою Європи, ОБСЄ та Німецьким Фондом міжнародного правового співробітництва.