📚 Судді Конституційного Суду України провели зустріч із суддею Суду Справедливості Європейського Союзу
Сьогодні, 12 червня, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська провели зустріч із суддею Суду Справедливості Європейського Союзу, суддею Європейського суду з прав людини у 2005–2014 роках, Президентом Конституційного Суду Латвійської Республіки у 2017–2020 роках Інетою Зіємєлє.
Захід відбувся в межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року. Метою проєкту є сприяння підвищенню правової культури шляхом безпосереднього спілкування суддів, національних і міжнародних експертів з юридичною спільнотою, а також із широкою аудиторією, зацікавленою в питаннях конституційної юрисдикції та функціонування державних інституцій.
📝 У своєму виступі на тему «Конституційний порядок ЄС та національні конституції» Інета Зіємєлє окреслила ключові аспекти взаємодії національного права з правом Європейського Союзу, акцентувавши на значенні національної ідентичності, принципів субсидіарності та пропорційності, а також ролі конституційних судів.
Доповідачка зосередила увагу на питанні національної ідентичності держав-членів Європейського Союзу на прикладі Латвійської Республіки.
Вона зазначила, що Конституція Латвійської Республіки визначає її як демократичну, соціально відповідальну державу, засновану на принципах верховенства права, поваги до людської гідності, свободи та прав людини.
Латвійська ідентичність, за словами судді, ґрунтується на мові, культурних традиціях, загальнолюдських цінностях – чесності, справедливості, родинних засадах і відповідальності перед майбутніми поколіннями. Такий підхід забезпечує суспільну згуртованість і сприяє гармонійному розвитку в межах об’єднаної Європи.
Особливу увагу доповідачка приділила принципу поваги до національної ідентичності держав-членів Європейського Союзу, закріпленому у Договорі про Європейський Союз. Суддя наголосила, що ЄС визнає унікальність кожної держави-члена, поважає їхню національну ідентичність, конституційний лад, політичну організацію, а також регіональне й місцеве самоврядування.
Суддя І. Зіємєлє також підкреслила важливість принципів субсидіарності та пропорційності, згідно з якими Європейський Союз вживає заходів лише в тих сферах, де поставлені цілі не можуть бути досягнуті достатньою мірою державами-членами на національному, регіональному або місцевому рівнях. Дотримання цих принципів забезпечує збереження балансу між інституціями ЄС та державами-членами, а їх реалізація передбачена відповідним Протоколом, який, зокрема, передбачає участь національних парламентів у контролі за дотриманням цих принципів.
Окрему увагу спікерка приділила ролі конституційних судів у застосуванні й тлумаченні права ЄС, а також навела приклади практичної взаємодії між рішеннями Суду ЄС і національним законодавством. Вона підкреслила, що, попри обов’язковість рішень Суду ЄС для держав-членів, саме конституційні суди зберігають вирішальну роль у забезпеченні верховенства національної конституції та дотриманні балансу між європейськими зобов’язаннями і національним суверенітетом. Вона підкреслила, що конституційні суди мають володіти методами тлумачення права ЄС і навела приклади відповідної судової практики.
🗞 Судді Конституційного Суду України висловили щиру подяку судді Суду Справедливості Європейського Союзу Інеті Зіємєлє за ґрунтовний і змістовний виступ, що поєднав у собі глибокий теоретичний аналіз і практичний вимір застосування права ЄС.
Вони відзначили важливість продовження подібного фахового діалогу для підвищення правової культури та зміцнення взаєморозуміння між національними та європейськими інституціями конституційного контролю.
У заході також взяли участь працівники Конституційного Суду України, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук.
🎞 Відеозапис: https://cutt.ly/9rQmsPVX
Сьогодні, 12 червня, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська провели зустріч із суддею Суду Справедливості Європейського Союзу, суддею Європейського суду з прав людини у 2005–2014 роках, Президентом Конституційного Суду Латвійської Республіки у 2017–2020 роках Інетою Зіємєлє.
Захід відбувся в межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року. Метою проєкту є сприяння підвищенню правової культури шляхом безпосереднього спілкування суддів, національних і міжнародних експертів з юридичною спільнотою, а також із широкою аудиторією, зацікавленою в питаннях конституційної юрисдикції та функціонування державних інституцій.
📝 У своєму виступі на тему «Конституційний порядок ЄС та національні конституції» Інета Зіємєлє окреслила ключові аспекти взаємодії національного права з правом Європейського Союзу, акцентувавши на значенні національної ідентичності, принципів субсидіарності та пропорційності, а також ролі конституційних судів.
Доповідачка зосередила увагу на питанні національної ідентичності держав-членів Європейського Союзу на прикладі Латвійської Республіки.
Вона зазначила, що Конституція Латвійської Республіки визначає її як демократичну, соціально відповідальну державу, засновану на принципах верховенства права, поваги до людської гідності, свободи та прав людини.
Латвійська ідентичність, за словами судді, ґрунтується на мові, культурних традиціях, загальнолюдських цінностях – чесності, справедливості, родинних засадах і відповідальності перед майбутніми поколіннями. Такий підхід забезпечує суспільну згуртованість і сприяє гармонійному розвитку в межах об’єднаної Європи.
Особливу увагу доповідачка приділила принципу поваги до національної ідентичності держав-членів Європейського Союзу, закріпленому у Договорі про Європейський Союз. Суддя наголосила, що ЄС визнає унікальність кожної держави-члена, поважає їхню національну ідентичність, конституційний лад, політичну організацію, а також регіональне й місцеве самоврядування.
Суддя І. Зіємєлє також підкреслила важливість принципів субсидіарності та пропорційності, згідно з якими Європейський Союз вживає заходів лише в тих сферах, де поставлені цілі не можуть бути досягнуті достатньою мірою державами-членами на національному, регіональному або місцевому рівнях. Дотримання цих принципів забезпечує збереження балансу між інституціями ЄС та державами-членами, а їх реалізація передбачена відповідним Протоколом, який, зокрема, передбачає участь національних парламентів у контролі за дотриманням цих принципів.
Окрему увагу спікерка приділила ролі конституційних судів у застосуванні й тлумаченні права ЄС, а також навела приклади практичної взаємодії між рішеннями Суду ЄС і національним законодавством. Вона підкреслила, що, попри обов’язковість рішень Суду ЄС для держав-членів, саме конституційні суди зберігають вирішальну роль у забезпеченні верховенства національної конституції та дотриманні балансу між європейськими зобов’язаннями і національним суверенітетом. Вона підкреслила, що конституційні суди мають володіти методами тлумачення права ЄС і навела приклади відповідної судової практики.
🗞 Судді Конституційного Суду України висловили щиру подяку судді Суду Справедливості Європейського Союзу Інеті Зіємєлє за ґрунтовний і змістовний виступ, що поєднав у собі глибокий теоретичний аналіз і практичний вимір застосування права ЄС.
Вони відзначили важливість продовження подібного фахового діалогу для підвищення правової культури та зміцнення взаєморозуміння між національними та європейськими інституціями конституційного контролю.
У заході також взяли участь працівники Конституційного Суду України, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук.
🎞 Відеозапис: https://cutt.ly/9rQmsPVX
YouTube
Конституційний порядок ЄС та національні конституції
Судді Конституційного Суду України провели зустріч із суддею Суду Справедливості Європейського Союзу
Сьогодні, 12 червня, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська провели зустріч із суддею Суду…
Сьогодні, 12 червня, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська провели зустріч із суддею Суду…
📚 Суд долучився до роботи експертної місії TAIEX з питань інновації в бібліотечній справі та впровадження цифрових технологій
У межах міжнародного проєкту технічної допомоги Європейської Комісії TAIEX 13 червня 2025 року працівники Конституційного Суду України взяли участь в онлайн-семінарі „Сучасна стратегія розвитку бібліотек: європейські рекомендації“, організованому в співпраці з Національною бібліотекою Франції.
▪️ Метою заходу було ознайомлення з сучасним європейським досвідом у сфері бібліотечної справи, зокрема щодо формування й обробки бібліотечних фондів, розвитку цифрових технологій, використання сучасного технічного обладнання та програмного забезпечення, а також безпеки бібліотечних ресурсів у кіберпросторі.
Участь у навчальному заході взяли працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду, до сфери діяльності яких належить робота у цьому напрямі. У вступному слові перший заступник керівника Секретаріату Суду – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк наголосила на важливості впровадження сучасних підходів у розвитку бібліотечної справи та посилення цифровізації для підвищення ефективності діяльності Суду.
▪️ Своїм досвідом із колегами поділилися представники Національної бібліотеки Франції. Заступниця керівника служби цифровізації Інес Карме, експерт з цифрового збереження Янник Гранколас та керівниця бібліографічної служби Мелані Рош розповіли про сучасні підходи до надання цифрових послуг, переваги й виклики зберігання цифрових книжкових колекцій, особливості оцифрування рідкісних видань та фоліантів, міжнародні стандарти захисту авторських прав та їх дотримання під час оцифрування книжкового фонду й подальшого використання цифрових ресурсів. Учасникам також було представлено європейський досвід участі бібліотек у міжнародних проєктах, створення спільних пошукових баз даних та використання глобальних цифрових каталогів.
🔹 Отримані знання сприятимуть подальшій модернізації бібліотечної справи Конституційного Суду України відповідно до європейських стандартів.
У межах міжнародного проєкту технічної допомоги Європейської Комісії TAIEX 13 червня 2025 року працівники Конституційного Суду України взяли участь в онлайн-семінарі „Сучасна стратегія розвитку бібліотек: європейські рекомендації“, організованому в співпраці з Національною бібліотекою Франції.
▪️ Метою заходу було ознайомлення з сучасним європейським досвідом у сфері бібліотечної справи, зокрема щодо формування й обробки бібліотечних фондів, розвитку цифрових технологій, використання сучасного технічного обладнання та програмного забезпечення, а також безпеки бібліотечних ресурсів у кіберпросторі.
Участь у навчальному заході взяли працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду, до сфери діяльності яких належить робота у цьому напрямі. У вступному слові перший заступник керівника Секретаріату Суду – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк наголосила на важливості впровадження сучасних підходів у розвитку бібліотечної справи та посилення цифровізації для підвищення ефективності діяльності Суду.
▪️ Своїм досвідом із колегами поділилися представники Національної бібліотеки Франції. Заступниця керівника служби цифровізації Інес Карме, експерт з цифрового збереження Янник Гранколас та керівниця бібліографічної служби Мелані Рош розповіли про сучасні підходи до надання цифрових послуг, переваги й виклики зберігання цифрових книжкових колекцій, особливості оцифрування рідкісних видань та фоліантів, міжнародні стандарти захисту авторських прав та їх дотримання під час оцифрування книжкового фонду й подальшого використання цифрових ресурсів. Учасникам також було представлено європейський досвід участі бібліотек у міжнародних проєктах, створення спільних пошукових баз даних та використання глобальних цифрових каталогів.
🔹 Отримані знання сприятимуть подальшій модернізації бібліотечної справи Конституційного Суду України відповідно до європейських стандартів.
📚 Представники КСУ взяли участь в Міжнародній конференції з нагоди 150-річчя ювілею Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
У Чернівцях 13–14 червня 2025 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Конституційні засади належної правової процедури: виклики євроінтеграції», приурочена до 150-річчя від дня заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
💬 На запрошення ректора університету виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин звернувся до її учасників зі вступною промовою та представив доповідь на тему «Право на справедливий суд – одне з ключових прав людини», підкреслив актуальність її тематики, яка є надзвичайно важливою для сучасної правової системи України, адже без належної правової процедури неможливо забезпечити верховенство права.
Олександр Петришин наголосив, що звернення до суду – це не лише ефективний інструмент правового захисту, а й вияв зрілої правової культури, заснованої на цінностях прав людини. Він зауважив, що проблематика справедливого суду виходить за межі суто юридичних питань. Вона стосується й етики, і філософії, і соціології, й психології, що лише підсилює її значущість у сучасних умовах.
«Особливість права на справедливий суд полягає в тому, що воно одночасно є гарантією захисту будь-якого іншого права. Кожна держава, яка взяла на себе зобов’язання за міжнародними договорами забезпечувати для своїх громадян право на справедливий судовий розгляд, має не лише конституційний обов’язок закріпити і гарантувати це право в законодавстві, а й усунути всі перешкоди на шляху його реалізації», – зазначив Олександр Петришин.
За його словами, саме порушення права на справедливий суд найчастіше стають предметом розгляду Європейського суду з прав людини, що свідчить про актуальність цієї проблематики для багатьох держав.
Говорячи про реалізацію права на справедливий суд в Україні, доповідач підкреслив його конституційне підґрунтя та навів приклади із практики Конституційного Суду. Суддя процитував правову позицію Конституційного Суду України, висловлену в Рішенні від 1 березня 2023 року № 2-р(ІІ)/2023, в якій зазначено, що «складовим елементом конституційного принципу верховенства права в розумінні статті 8, частини другої статті 55 Конституції України є доступ особи до суду з метою здійснення судового контролю щодо законності та правомірності усіх рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, оскільки в результаті такої діяльності публічної влади можливе свавільне втручання у права, свободи будь-якої фізичної чи юридичної особи».
🗞 Окрім того, він звернув увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 визначив судову владу як ключовий елемент інституційного забезпечення принципу верховенства права не лише у класичних формах судочинства, а й у інших його формах, зокрема конституційному та адміністративному.
Під час конференції із доповідями також виступили керівник Секретаріату Конституційного Суду Віктор Бесчастний та науковий консультант судді Суду Віра Назарова.
Віктор Бесчастний представив доповідь на тему «Доктрина належної правової процедури як універсальний інструмент захисту прав людини», в якій він підкреслив, що правова держава неможлива без ефективної системи захисту прав людини, і що сьогодні, як ніколи раніше, це набуває особливого значення в умовах воєнної агресії, яку переживає Україна.
Науковий консультант судді Конституційного Суду України Віра Назарова виступила з доповіддю на тему «Алгоритмічна прозорість та конституційний контроль: виклики впровадження систем штучного інтелекту в судову владу в контексті європейських стандартів належної правової процедури».
Учасники конференції обмінялися фаховими думками з питань комплексного дослідження сучасних викликів, пов’язаних із забезпеченням належної правової процедури в контексті європейської інтеграції України.
У Чернівцях 13–14 червня 2025 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Конституційні засади належної правової процедури: виклики євроінтеграції», приурочена до 150-річчя від дня заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
💬 На запрошення ректора університету виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин звернувся до її учасників зі вступною промовою та представив доповідь на тему «Право на справедливий суд – одне з ключових прав людини», підкреслив актуальність її тематики, яка є надзвичайно важливою для сучасної правової системи України, адже без належної правової процедури неможливо забезпечити верховенство права.
Олександр Петришин наголосив, що звернення до суду – це не лише ефективний інструмент правового захисту, а й вияв зрілої правової культури, заснованої на цінностях прав людини. Він зауважив, що проблематика справедливого суду виходить за межі суто юридичних питань. Вона стосується й етики, і філософії, і соціології, й психології, що лише підсилює її значущість у сучасних умовах.
«Особливість права на справедливий суд полягає в тому, що воно одночасно є гарантією захисту будь-якого іншого права. Кожна держава, яка взяла на себе зобов’язання за міжнародними договорами забезпечувати для своїх громадян право на справедливий судовий розгляд, має не лише конституційний обов’язок закріпити і гарантувати це право в законодавстві, а й усунути всі перешкоди на шляху його реалізації», – зазначив Олександр Петришин.
За його словами, саме порушення права на справедливий суд найчастіше стають предметом розгляду Європейського суду з прав людини, що свідчить про актуальність цієї проблематики для багатьох держав.
Говорячи про реалізацію права на справедливий суд в Україні, доповідач підкреслив його конституційне підґрунтя та навів приклади із практики Конституційного Суду. Суддя процитував правову позицію Конституційного Суду України, висловлену в Рішенні від 1 березня 2023 року № 2-р(ІІ)/2023, в якій зазначено, що «складовим елементом конституційного принципу верховенства права в розумінні статті 8, частини другої статті 55 Конституції України є доступ особи до суду з метою здійснення судового контролю щодо законності та правомірності усіх рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, оскільки в результаті такої діяльності публічної влади можливе свавільне втручання у права, свободи будь-якої фізичної чи юридичної особи».
🗞 Окрім того, він звернув увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 визначив судову владу як ключовий елемент інституційного забезпечення принципу верховенства права не лише у класичних формах судочинства, а й у інших його формах, зокрема конституційному та адміністративному.
Під час конференції із доповідями також виступили керівник Секретаріату Конституційного Суду Віктор Бесчастний та науковий консультант судді Суду Віра Назарова.
Віктор Бесчастний представив доповідь на тему «Доктрина належної правової процедури як універсальний інструмент захисту прав людини», в якій він підкреслив, що правова держава неможлива без ефективної системи захисту прав людини, і що сьогодні, як ніколи раніше, це набуває особливого значення в умовах воєнної агресії, яку переживає Україна.
Науковий консультант судді Конституційного Суду України Віра Назарова виступила з доповіддю на тему «Алгоритмічна прозорість та конституційний контроль: виклики впровадження систем штучного інтелекту в судову владу в контексті європейських стандартів належної правової процедури».
Учасники конференції обмінялися фаховими думками з питань комплексного дослідження сучасних викликів, пов’язаних із забезпеченням належної правової процедури в контексті європейської інтеграції України.
📜 Під час проведення заходу в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Руслан Білоскурський підписали Договір про співпрацю між Конституційним Судом України та Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича.
Сторони зазначили, що укладення цього договору сприятиме налагодженню двосторонньої співпраці у науковій сфері, удосконаленню науково-аналітичного забезпечення діяльності органу конституційної юрисдикції України, забезпеченню високого професійного рівня правників.
Сторони зазначили, що укладення цього договору сприятиме налагодженню двосторонньої співпраці у науковій сфері, удосконаленню науково-аналітичного забезпечення діяльності органу конституційної юрисдикції України, забезпеченню високого професійного рівня правників.
📝 Відбулося засідання колегії суддів: постановили ухвалу
🖇 У середу, 18 червня 2025 року, Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Степанюк Наталії Павлівни в частині щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України, водночас в іншій частині – щодо конституційності частини шостої статті 403 цього ж Кодексу – відмовила.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🖇 У середу, 18 червня 2025 року, Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Степанюк Наталії Павлівни в частині щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України, водночас в іншій частині – щодо конституційності частини шостої статті 403 цього ж Кодексу – відмовила.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📚 Норми Кримінального кодексу України мають застосовуватися суддями з урахуванням рішень Конституційного Суду України
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Відповідно до цієї норми Конституції всі приписи кодексів мають тлумачитися через призму рішень Конституційного Суду України.
Сьогодні, 18 червня, про Кримінальний кодекс України у науковій доктрині та актах Конституційного Суду України говорили під час четвертого правничого практикуму, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».
👥 Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України (2008–2017 рр.) Юрій Баулін. Модерував захід головний редактор юридичного журналу „Право України“ Олександр Святоцький.
Під час заходу основну увагу було приділено застосуванню суддями норм КК України з розумінням конституційної доктрини, викладеної в рішеннях Конституційного Суду. Учасники обговорили 7 рішень, якими було визнано неконституційними окремі норми Кримінального кодексу України 2001 року, зокрема:
➖ Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м’якого покарання за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 у справі про заміну смертної кари довічним позбавленням волі за конституційним поданням Верховного Суду України та за конституційним зверненням громадянина Савчука Миколи Миколайовича про офіційне тлумачення положень Кримінального кодексу України 1960 року із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України“ від 22 лютого 2000 року № 1483-ІІІ, щодо їх дії в часі у взаємозв'язку із положеннями статті 8, частини першої статті 58, пункту 22 частини першої статті 92, частини другої статті 152, пункту 1 розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України, статті 73 Закону України „Про Конституційний Суд України“, частини другої статті 4, частин першої, третьої, четвертої статті 5, частини третьої статті 74 Кримінального кодексу України 2001 року;
➖ Рішення КСУ від 18 квітня 2012 року № 10-рп/2012 у справі щодо застосування кваліфікуючої ознаки „працівник правоохоронного органу“ до працівника державної виконавчої служби за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 3682 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі за конституційними скаргами Крупка Дмитра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кримінального кодексу України, Костіна Володимира Володимировича, Мельниченка Олександра Степановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України та за конституційною скаргою Гогіна Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 30 червня 2022 року № 1-р/2022 у справі щодо спеціальної конфіскації за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 961, 962 Кримінального кодексу України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Відповідно до цієї норми Конституції всі приписи кодексів мають тлумачитися через призму рішень Конституційного Суду України.
Сьогодні, 18 червня, про Кримінальний кодекс України у науковій доктрині та актах Конституційного Суду України говорили під час четвертого правничого практикуму, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».
👥 Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України (2008–2017 рр.) Юрій Баулін. Модерував захід головний редактор юридичного журналу „Право України“ Олександр Святоцький.
Під час заходу основну увагу було приділено застосуванню суддями норм КК України з розумінням конституційної доктрини, викладеної в рішеннях Конституційного Суду. Учасники обговорили 7 рішень, якими було визнано неконституційними окремі норми Кримінального кодексу України 2001 року, зокрема:
➖ Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м’якого покарання за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 у справі про заміну смертної кари довічним позбавленням волі за конституційним поданням Верховного Суду України та за конституційним зверненням громадянина Савчука Миколи Миколайовича про офіційне тлумачення положень Кримінального кодексу України 1960 року із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України“ від 22 лютого 2000 року № 1483-ІІІ, щодо їх дії в часі у взаємозв'язку із положеннями статті 8, частини першої статті 58, пункту 22 частини першої статті 92, частини другої статті 152, пункту 1 розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України, статті 73 Закону України „Про Конституційний Суд України“, частини другої статті 4, частин першої, третьої, четвертої статті 5, частини третьої статті 74 Кримінального кодексу України 2001 року;
➖ Рішення КСУ від 18 квітня 2012 року № 10-рп/2012 у справі щодо застосування кваліфікуючої ознаки „працівник правоохоронного органу“ до працівника державної виконавчої служби за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 3682 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі за конституційними скаргами Крупка Дмитра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кримінального кодексу України, Костіна Володимира Володимировича, Мельниченка Олександра Степановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України та за конституційною скаргою Гогіна Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 30 червня 2022 року № 1-р/2022 у справі щодо спеціальної конфіскації за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 961, 962 Кримінального кодексу України.
З головними доповідями виступили професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, суддя Конституційного Суду України (2008–2017 рр.), доктор юридичних наук, академік НАПрНУ, заслужений діяч науки і техніки України, Голова робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України Юрій Баулін та завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, член робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України Юрій Пономаренко.