📚 Міжнародна конференція „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення“ (оновлюється)
📑 Конституційний Суд України 27 червня 2025 року провів міжнародну конференцію „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення‟, присвячену 29-й річниці Конституції України.
Захід організований Конституційним Судом України спільно із Національною академією правових наук України у межах Проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ та Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують спільною Програмою Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ.
👥 Учасники наукової конференції: судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, науковці, експерти в галузі права, представники державних органів влади, судових установ, органів конституційної юстиції європейських держав та міжнародних організацій.
Під час заходу учасники проаналізували виклики, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення, обговорили низку питань, зокрема, щодо захисту національними судами конституційного порядку під час війни; основних конституційних засад повоєнного оновлення та ролі Конституційного Суду України у цьому процесі; української конституційної ідентичності в європейському контексті.
🔶 Конференцію з нагоди Дня Конституції України відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він подякував кожному учаснику заходу за участь та наголосив на символічності сьогоднішньої зустрічі.
«Ми зібралися, щоб вшанувати 29-ту річницю ухвалення Конституції України – Основного Закону, який є наріжним каменем нашої державності, правової системи та національної ідентичності», – зазначив Олександр Петришин.
Окремі слова вдячності він висловив Збройним Силам України та Силам оборони, завдяки яким українці мають змогу жити, працювати і розвивати країну навіть в умовах війни. «Завдяки Збройним Силам України ми можемо сьогодні говорити про Конституцію, право, справедливість. Наша щира подяка від усього серця і від імені всіх присутніх», – підкреслив він.
Олександр Петришин відзначив, що конференція, присвячена Дню Конституції України, вже стала сталою традицією та логічним продовженням серії фахових дискусій, які Конституційний Суд України системно організовує протягом останніх років.
«Сьогодні ми обговорюватимемо роль Конституції України в умовах воєнного стану, глибоких трансформацій суспільства і держави, пошуку нових форм правового й інституційного життя», – наголосив він.
🔶 У своєму виступі Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував науковій спільноті, представникам судової влади та міжнародним партнерам за участь у заході й підтримку конституційного розвитку України загалом.
Руслан Стефанчук наголосив, що Основний Закон є головною опорою державності, особливо в умовах війни. «Сьогодні в нашій державі вже є ціле покоління людей, які народилися й протягом 29 років зростали з чинною Конституцією України. Вони чітко знають, що в Україні є основа — фундамент, який формує її міць. І це дуже важливо саме зараз. Тому що ця міць проявляється на всіх рівнях. Це базис, що підтримує всю нашу країну», – додав Голова парламенту.
Він підкреслив, що значення Конституції неможливо переоцінити. Також Руслан Стефанчук відзначив, що для нього особливо цінно спостерігати, як нове покоління правників, суддів і науковців не лише вивчає Основний Закон, а й активно працює над його практичним втіленням у життя.
Окремо він подякував міжнародним партнерам України за підтримку, зазначивши, що вже понад три з половиною роки ця підтримка залишається надзвичайно важливою. Він відзначив прояв політичної солідарності, зокрема привітав рішення Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України.
Водночас Голова Верховної Ради закликав європейських партнерів зберігати принциповість і не допускати блокування євроінтеграційних процесів.
📑 Конституційний Суд України 27 червня 2025 року провів міжнародну конференцію „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення‟, присвячену 29-й річниці Конституції України.
Захід організований Конституційним Судом України спільно із Національною академією правових наук України у межах Проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ та Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують спільною Програмою Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ.
👥 Учасники наукової конференції: судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, науковці, експерти в галузі права, представники державних органів влади, судових установ, органів конституційної юстиції європейських держав та міжнародних організацій.
Під час заходу учасники проаналізували виклики, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення, обговорили низку питань, зокрема, щодо захисту національними судами конституційного порядку під час війни; основних конституційних засад повоєнного оновлення та ролі Конституційного Суду України у цьому процесі; української конституційної ідентичності в європейському контексті.
🔶 Конференцію з нагоди Дня Конституції України відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він подякував кожному учаснику заходу за участь та наголосив на символічності сьогоднішньої зустрічі.
«Ми зібралися, щоб вшанувати 29-ту річницю ухвалення Конституції України – Основного Закону, який є наріжним каменем нашої державності, правової системи та національної ідентичності», – зазначив Олександр Петришин.
Окремі слова вдячності він висловив Збройним Силам України та Силам оборони, завдяки яким українці мають змогу жити, працювати і розвивати країну навіть в умовах війни. «Завдяки Збройним Силам України ми можемо сьогодні говорити про Конституцію, право, справедливість. Наша щира подяка від усього серця і від імені всіх присутніх», – підкреслив він.
Олександр Петришин відзначив, що конференція, присвячена Дню Конституції України, вже стала сталою традицією та логічним продовженням серії фахових дискусій, які Конституційний Суд України системно організовує протягом останніх років.
«Сьогодні ми обговорюватимемо роль Конституції України в умовах воєнного стану, глибоких трансформацій суспільства і держави, пошуку нових форм правового й інституційного життя», – наголосив він.
🔶 У своєму виступі Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував науковій спільноті, представникам судової влади та міжнародним партнерам за участь у заході й підтримку конституційного розвитку України загалом.
Руслан Стефанчук наголосив, що Основний Закон є головною опорою державності, особливо в умовах війни. «Сьогодні в нашій державі вже є ціле покоління людей, які народилися й протягом 29 років зростали з чинною Конституцією України. Вони чітко знають, що в Україні є основа — фундамент, який формує її міць. І це дуже важливо саме зараз. Тому що ця міць проявляється на всіх рівнях. Це базис, що підтримує всю нашу країну», – додав Голова парламенту.
Він підкреслив, що значення Конституції неможливо переоцінити. Також Руслан Стефанчук відзначив, що для нього особливо цінно спостерігати, як нове покоління правників, суддів і науковців не лише вивчає Основний Закон, а й активно працює над його практичним втіленням у життя.
Окремо він подякував міжнародним партнерам України за підтримку, зазначивши, що вже понад три з половиною роки ця підтримка залишається надзвичайно важливою. Він відзначив прояв політичної солідарності, зокрема привітав рішення Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України.
Водночас Голова Верховної Ради закликав європейських партнерів зберігати принциповість і не допускати блокування євроінтеграційних процесів.
Він наголосив, що Україна чесно виконує всі умови на шляху до членства в Європейському Союзі й має підстави очікувати взаємної підтримки. «Сьогодні Україна бореться за цінності, які закріплені у Конституції й є цінностями вільного світу. Я дякую вам за те, що ви це цінуєте. Але хочу нагадати: війна ще не завершилася. Україна і далі потребує вашої підтримки», – підсумував він.
🔶 Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із державним святом. Він зазначив, що сьогодні Конституція – це символ стійкості, людської гідності та дорожня карта для майбутнього України в сім’ї європейських країн.
У своєму виступі він також звернув увагу, що нещодавнє підписання Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України має історичне значення. Це безпрецедентний крок у напрямі притягнення до відповідальності за один із найтяжчих міжнародних злочинів – злочин агресії, що полягає у незаконному застосуванні збройної сили проти суверенної держави.
Він наголосив, що це визначна подія не лише для Ради Європи, а й для України, яка була представлена на найвищому політичному рівні у Страсбурзі, участь у якій взяв Президент України. Це ще раз підкреслює ключове значення базових принципів міжнародного правопорядку та концепції невідворотності відповідальності за агресію.
Мачей Янчак зазначив, що Рада Європи пильно стежить за процесом відбору нових суддів Конституційного Суду України і висловив сподівання, що кворум у Суді буде якнайшвидше відновлено. Рада Європи також схвалює розробку Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
Конституція є основою для відбудови демократичного врядування, довіри до громадських інституцій і забезпечення того, що права людини і верховенство права мають завжди бути центром цінностей, зазначив промовець. І в цьому Рада Європи є надійним партнером. За його словами, Конституційний Суд України має бути незалежним і непохитним у часи війни та повоєнної відбудови.
Він відзначив тривалу співпрацю із Конституційним Судом України, зокрема наголосив на впровадженні спільних проєктів, які реалізуються через експертні обміни, діалоги, залучення в цьому європейських інституцій, та висловив готовність і надалі підтримувати Україну на її шляху до Європейського Союзу.
🔶 Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш наголосив, що конституційна історія України має глибоке коріння. Він підкреслив, що наприкінці Першої світової війни 1918 року країна підготувала демократичну Конституцію у дуже непростих умовах, що мало продовження у 1996 році, коли обрала демократичний шлях. Наголосив, що у 2019 році у Конституції України було закріплено прагнення українців до європейського майбутнього, обравши стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському Союзі і НАТО. У цьому відзначив надзвичайну роботу юристів, політиків, громадянського суспільства.
Петр Мареш також зазначив, що наразі для України найскладніший тест: конституційний розвиток в умовах воєнної агресії та відзначив, що сьогодні ми тут завдяки хоробрості українських солдатів, які захищають не тільки Україну, а й Європу, європейські демократичні традиції. На завершення наголосив, що ОБСЄ буде підтримувати зусилля, щоб Україна стала ближчою до міжнародних інституцій, таких як Європейський Союз.
💬 У межах роботи трьох сесій конференції учасники обговорили такі теми: „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“, „Конституція як основа повоєнного розвитку держави‟, „Європейський горизонт. Конституція України: між ідентичністю та інтеграцією“.
Більше про захід буде згодом.
🔶 Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із державним святом. Він зазначив, що сьогодні Конституція – це символ стійкості, людської гідності та дорожня карта для майбутнього України в сім’ї європейських країн.
У своєму виступі він також звернув увагу, що нещодавнє підписання Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України має історичне значення. Це безпрецедентний крок у напрямі притягнення до відповідальності за один із найтяжчих міжнародних злочинів – злочин агресії, що полягає у незаконному застосуванні збройної сили проти суверенної держави.
Він наголосив, що це визначна подія не лише для Ради Європи, а й для України, яка була представлена на найвищому політичному рівні у Страсбурзі, участь у якій взяв Президент України. Це ще раз підкреслює ключове значення базових принципів міжнародного правопорядку та концепції невідворотності відповідальності за агресію.
Мачей Янчак зазначив, що Рада Європи пильно стежить за процесом відбору нових суддів Конституційного Суду України і висловив сподівання, що кворум у Суді буде якнайшвидше відновлено. Рада Європи також схвалює розробку Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
Конституція є основою для відбудови демократичного врядування, довіри до громадських інституцій і забезпечення того, що права людини і верховенство права мають завжди бути центром цінностей, зазначив промовець. І в цьому Рада Європи є надійним партнером. За його словами, Конституційний Суд України має бути незалежним і непохитним у часи війни та повоєнної відбудови.
Він відзначив тривалу співпрацю із Конституційним Судом України, зокрема наголосив на впровадженні спільних проєктів, які реалізуються через експертні обміни, діалоги, залучення в цьому європейських інституцій, та висловив готовність і надалі підтримувати Україну на її шляху до Європейського Союзу.
🔶 Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш наголосив, що конституційна історія України має глибоке коріння. Він підкреслив, що наприкінці Першої світової війни 1918 року країна підготувала демократичну Конституцію у дуже непростих умовах, що мало продовження у 1996 році, коли обрала демократичний шлях. Наголосив, що у 2019 році у Конституції України було закріплено прагнення українців до європейського майбутнього, обравши стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському Союзі і НАТО. У цьому відзначив надзвичайну роботу юристів, політиків, громадянського суспільства.
Петр Мареш також зазначив, що наразі для України найскладніший тест: конституційний розвиток в умовах воєнної агресії та відзначив, що сьогодні ми тут завдяки хоробрості українських солдатів, які захищають не тільки Україну, а й Європу, європейські демократичні традиції. На завершення наголосив, що ОБСЄ буде підтримувати зусилля, щоб Україна стала ближчою до міжнародних інституцій, таких як Європейський Союз.
💬 У межах роботи трьох сесій конференції учасники обговорили такі теми: „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“, „Конституція як основа повоєнного розвитку держави‟, „Європейський горизонт. Конституція України: між ідентичністю та інтеграцією“.
Більше про захід буде згодом.
Щиро вітаю з державним святом – Днем Конституції України!
Ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року стало визначальним етапом у становленні незалежної Української держави. Основний Закон закріпив її суверенітет, демократичний устрій, правову основу функціонування державних інституцій, а також втілив споконвічне прагнення нашого народу до свободи, справедливості та верховенства права.
У ці доленосні для нашої країни часи, коли Україна героїчно боронить свою незалежність, територіальну цілісність і європейське майбутнє, значення Конституції як надійного правового фундаменту лише зростає. Вона залишається дороговказом у нашій спільній справі – побудові сильної, демократичної та правової держави, яка гідно посідає своє місце у колі європейських націй.
Щиро зичу всім мирного неба, міцного здоров’я, наснаги, невичерпних сил для подолання будь-яких перешкод та нових звершень в ім’я України! Нехай наша єдність, принциповість і щоденна праця сприяють утвердженню конституційних цінностей та зміцненню демократії .
З повагою
виконувач обов’язків
Голови Конституційного Суду України Олександр ПЕТРИШИН
28 червня 2025 року
Ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року стало визначальним етапом у становленні незалежної Української держави. Основний Закон закріпив її суверенітет, демократичний устрій, правову основу функціонування державних інституцій, а також втілив споконвічне прагнення нашого народу до свободи, справедливості та верховенства права.
У ці доленосні для нашої країни часи, коли Україна героїчно боронить свою незалежність, територіальну цілісність і європейське майбутнє, значення Конституції як надійного правового фундаменту лише зростає. Вона залишається дороговказом у нашій спільній справі – побудові сильної, демократичної та правової держави, яка гідно посідає своє місце у колі європейських націй.
Щиро зичу всім мирного неба, міцного здоров’я, наснаги, невичерпних сил для подолання будь-яких перешкод та нових звершень в ім’я України! Нехай наша єдність, принциповість і щоденна праця сприяють утвердженню конституційних цінностей та зміцненню демократії .
З повагою
виконувач обов’язків
Голови Конституційного Суду України Олександр ПЕТРИШИН
28 червня 2025 року
Конституційний Суд України оголосив переможців конкурсу на кращу наукову статтю з питань захисту прав і свобод людини і громадянина
Цей конкурс був оголошений у жовтні минулого року – до дня заснування Суду.
📖 Конкурс мав на меті привернути увагу молодих науковців до актуальних питань конституційної юриспруденції, стимулювати наукові дослідження у сфері прав і свобод людини, а також сприяти зміцненню правової культури та обізнаності щодо ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних прав.
Переможцями конкурсу стали:
🔹 Ганна Адамчук, викладач кафедри судової медицини та медичного права Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова – за роботу «Захист цифрових прав в Україні: роль та перспективи діджитал-омбудсмана» (науковий керівник - Заярний Олег Анатолійович, доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
🔹 Валерія Афтанасів, студентка 3 курсу Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ – за роботу «Конституційно-правове забезпечення автономії волевиявлення та гідності загиблих військовослужбовців у контексті посмертного донорства» (науковий керівник — Панкевич Олег Зіновійович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії, історії та конституційного права цього ж університету).
🔹 Анастасія Костюніна, студентка 3 курсу Львівського національного університету імені Івана Франка — за роботу «Взаємодія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з Конституційним Судом України через інститут конституційного подання як механізм захисту прав людини» (науковий керівник – Дубас Вікторія Василівна, доктор філософії, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка).
Цьогоріч на конкурс надійшло понад 100 наукових робіт як від здобувачів освіти провідних закладів вищої освіти України, так і закордонного вузу.
Оцінювало роботи журі в складі суддів Конституційного Суду України, представників органів державної влади України, членів Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України. Кожну роботу було ретельно розглянуто відповідно до критеріїв, визначених Положенням про конкурс. Рішення ухвалювали колегіально.
Конституційний Суд України щиро вітає переможців і дякує всім учасникам за участь в конкурсі, високий професійний рівень робіт, актуальність тем та прагнення до наукового розвитку.
Цей конкурс був оголошений у жовтні минулого року – до дня заснування Суду.
📖 Конкурс мав на меті привернути увагу молодих науковців до актуальних питань конституційної юриспруденції, стимулювати наукові дослідження у сфері прав і свобод людини, а також сприяти зміцненню правової культури та обізнаності щодо ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних прав.
Переможцями конкурсу стали:
🔹 Ганна Адамчук, викладач кафедри судової медицини та медичного права Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова – за роботу «Захист цифрових прав в Україні: роль та перспективи діджитал-омбудсмана» (науковий керівник - Заярний Олег Анатолійович, доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
🔹 Валерія Афтанасів, студентка 3 курсу Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ – за роботу «Конституційно-правове забезпечення автономії волевиявлення та гідності загиблих військовослужбовців у контексті посмертного донорства» (науковий керівник — Панкевич Олег Зіновійович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії, історії та конституційного права цього ж університету).
🔹 Анастасія Костюніна, студентка 3 курсу Львівського національного університету імені Івана Франка — за роботу «Взаємодія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з Конституційним Судом України через інститут конституційного подання як механізм захисту прав людини» (науковий керівник – Дубас Вікторія Василівна, доктор філософії, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка).
Цьогоріч на конкурс надійшло понад 100 наукових робіт як від здобувачів освіти провідних закладів вищої освіти України, так і закордонного вузу.
Оцінювало роботи журі в складі суддів Конституційного Суду України, представників органів державної влади України, членів Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України. Кожну роботу було ретельно розглянуто відповідно до критеріїв, визначених Положенням про конкурс. Рішення ухвалювали колегіально.
Конституційний Суд України щиро вітає переможців і дякує всім учасникам за участь в конкурсі, високий професійний рівень робіт, актуальність тем та прагнення до наукового розвитку.
📚 Конституційний Суд України 27 червня 2025 року провів міжнародну конференцію „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення‟, присвячену 29-й річниці Конституції України.
Першу сесію „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“ модерувала суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.
🔷 Із доповіддю „Роль Конституційного Суду України в утвердженні принципу поділу влади: виклики воєнного стану“ виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Він підкреслив важливість свята Дня Конституції України, яке, за його словами, є ще однією нагодою для ґрунтовного осмислення принципів Основного Закону України, в якому, зокрема, втілено ідеї поділу влади і поваги до прав людини.
Василь Лемак підкреслив фундаментальне значення ідеї поділу влади. «Не буває поваги до прав людини там, де немає поділу влади, адже саме це створює умови для захисту людської свободи і гідності», – зазначив він. Суддя звернув увагу, що поділ влади є не лише теоретичною концепцією, а й практичним інструментом запобігання узурпації влади та порушенню конституційних гарантій прав людини. Сьогодні, зазначив він, ми не можемо розглядати поділ влади лише як формальний розподіл функцій. Європейська практика свідчить про більшу гнучкість і взаємодію між органами влади.
Він також нагадав, що ключові норми поділу влади втілені у статтях 6 та 19 Конституції України, які визначають межі влади та обмеження для неї. Однак, за його словами, цих норм недостатньо без ефективної практики та усвідомлення меж владних повноважень.
Василь Лемак наголосив на важливості конституційної реформи 2016 року, яка значно посилила роль і захист судової влади.
«Конституційна реформа 2016 року стала важливим кроком для забезпечення незалежності судової влади, що дозволяє їй більш впевнено протистояти впливу політичних гілок влади».
Особливу увагу суддя приділив ролі Конституційного Суду України у системі стримувань і противаг та зазначив, що будучи окремим від системи судоустрою, Суд є невід’ємною частиною судової влади. Він виконує унікальну функцію у системі стримувань і противаг, захищаючи конституційний порядок та права людини.
Василь Лемак навів статистику, яка свідчить про активну роль Суду у захисті Конституції навіть в умовах війни: після 24 лютого 2022 року Суд ухвалив 41 рішення, з яких: 11 – про конституційність; 30 – про неконституційність. Лише за минулий рік було ухвалено 13 рішень, з яких більшість – про неконституційність.
На завершення, суддя подякував організаторам конференції, а також міжнародним партнерам Раді Європи, ОБСЄ та іншим організаціям за підтримку України.
Першу сесію „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“ модерувала суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.
🔷 Із доповіддю „Роль Конституційного Суду України в утвердженні принципу поділу влади: виклики воєнного стану“ виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Він підкреслив важливість свята Дня Конституції України, яке, за його словами, є ще однією нагодою для ґрунтовного осмислення принципів Основного Закону України, в якому, зокрема, втілено ідеї поділу влади і поваги до прав людини.
Василь Лемак підкреслив фундаментальне значення ідеї поділу влади. «Не буває поваги до прав людини там, де немає поділу влади, адже саме це створює умови для захисту людської свободи і гідності», – зазначив він. Суддя звернув увагу, що поділ влади є не лише теоретичною концепцією, а й практичним інструментом запобігання узурпації влади та порушенню конституційних гарантій прав людини. Сьогодні, зазначив він, ми не можемо розглядати поділ влади лише як формальний розподіл функцій. Європейська практика свідчить про більшу гнучкість і взаємодію між органами влади.
Він також нагадав, що ключові норми поділу влади втілені у статтях 6 та 19 Конституції України, які визначають межі влади та обмеження для неї. Однак, за його словами, цих норм недостатньо без ефективної практики та усвідомлення меж владних повноважень.
Василь Лемак наголосив на важливості конституційної реформи 2016 року, яка значно посилила роль і захист судової влади.
«Конституційна реформа 2016 року стала важливим кроком для забезпечення незалежності судової влади, що дозволяє їй більш впевнено протистояти впливу політичних гілок влади».
Особливу увагу суддя приділив ролі Конституційного Суду України у системі стримувань і противаг та зазначив, що будучи окремим від системи судоустрою, Суд є невід’ємною частиною судової влади. Він виконує унікальну функцію у системі стримувань і противаг, захищаючи конституційний порядок та права людини.
Василь Лемак навів статистику, яка свідчить про активну роль Суду у захисті Конституції навіть в умовах війни: після 24 лютого 2022 року Суд ухвалив 41 рішення, з яких: 11 – про конституційність; 30 – про неконституційність. Лише за минулий рік було ухвалено 13 рішень, з яких більшість – про неконституційність.
На завершення, суддя подякував організаторам конференції, а також міжнародним партнерам Раді Європи, ОБСЄ та іншим організаціям за підтримку України.
🔷 Друга сесія „Конституція як основа повоєнного розвиту держави“, модератором якої виступив старший проєктний співробітник Програми ОБСЄ для України Олександр Водянніков, розпочалася з доповіді судді Конституційного Суду України Галини Юровської, яка розповіла про застосування принципу домірності обмежень конституційних прав під час воєнного стану та повоєнного відновлення.
Суддя закцентувала на особливостях рішень Конституційного Суду України, прийнятих під час дії воєнного стану та визначила ключові принципи, яких дотримується Суд: „будь-яке обмеження прав і свобод має ґрунтуватися на Конституції України та бути чітко прописаним у законі“, обмеження повинні бути тимчасовими, у повоєнний час мають бути відновлені.
У цьому контексті навела юридичні позиції Конституційного Суду України, в яких застосовано принцип домірності, як важливий складник верховенства права, як принцип, що тісно пов’язаний із легітимними (правомірними) очікуваннями, що є важливим для визначення міри відповідальності та забезпечення балансу між захистом національної безпеки і дотриманням конституційних прав людини тощо. Серед таких рішення щодо спеціальної конфіскації; непорушності права власності; гарантування права на судовий захист у малозначних спорах; посилений соціальний захист військовослужбовців; індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; захисту митних інтересів України; доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві та ін.
Підсумовуючи свій виступ, суддя підкреслила, що сутність і значення принципу домірності полягає в тому, що будь-які заходи, які вживаються державою, повинні бути співмірними з легітимною метою, яку вони прагнуть досягти, тобто обмеження має бути необхідним, адекватним та мінімально обмежувати права людини.
Суддя закцентувала на особливостях рішень Конституційного Суду України, прийнятих під час дії воєнного стану та визначила ключові принципи, яких дотримується Суд: „будь-яке обмеження прав і свобод має ґрунтуватися на Конституції України та бути чітко прописаним у законі“, обмеження повинні бути тимчасовими, у повоєнний час мають бути відновлені.
У цьому контексті навела юридичні позиції Конституційного Суду України, в яких застосовано принцип домірності, як важливий складник верховенства права, як принцип, що тісно пов’язаний із легітимними (правомірними) очікуваннями, що є важливим для визначення міри відповідальності та забезпечення балансу між захистом національної безпеки і дотриманням конституційних прав людини тощо. Серед таких рішення щодо спеціальної конфіскації; непорушності права власності; гарантування права на судовий захист у малозначних спорах; посилений соціальний захист військовослужбовців; індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; захисту митних інтересів України; доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві та ін.
Підсумовуючи свій виступ, суддя підкреслила, що сутність і значення принципу домірності полягає в тому, що будь-які заходи, які вживаються державою, повинні бути співмірними з легітимною метою, яку вони прагнуть досягти, тобто обмеження має бути необхідним, адекватним та мінімально обмежувати права людини.
🔷 Третю сесію на тему „Європейський горизонт. Конституція України: між ідентичністю та інтеграцією“ модерував суддя Конституційного Суду України Сергій Різник.
💬 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь „Тлумачення національних конституцій у світлі спільних цінностей ЄС: між автономією права ЄС та національною ідентичністю“.
Суддя зазначив, що тема європейської інтеграції України є складною, багатовимірною та потребує системного підходу, де ключову роль відіграють конституційні органи правосуддя. При цьому, за його словами, вибір України на користь євроінтеграції вже закріплений у Конституції України та підтверджений рішенням Європейської Ради від 25 червня 2022 року щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.
Обравши шлях європейської інтеграції та розпочавши переговорний процес, ми не лише задекларували свої наміри, а й взяли на себе конкретні зобов’язання. Частина цього шляху вже визначена. У цьому контексті, зазначив Віктор Городовенко, варто згадати, влучний вислів професора Тетяни Комарової: із вимог Європейської Комісії випливає, що від активної та відкритої діяльності українських судів, розширення горизонтів їх правотлумачної та правозастосовної практики залежить позитивна оцінка європейськими партнерами нашого „домашнього завдання“.
Він зазначив, що надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС зумовлює потребу не лише у формальному наближенні законодавства до права ЄС, а й у гармонізації правозастосування, у тому числі через діяльність Конституційного Суду України.
У цьому контексті доповідач підкреслив роль спільних цінностей, визначених у статті 2 Договору ЄС, які включають демократію, повагу до прав людини, верховенство права, рівність та недискримінацію.
На переконання судді, ці цінності не є декларативними, вони мають інституційне значення як умова членства в ЄС та підґрунтя для застосування механізму санкцій згідно зі статтею 7 Договору про створення Європейського Союзу. У правовій системі ЄС вони виступають як обов’язкові імперативи, що впливають на легітимність національного законодавства та практик, і тому мають бути враховані під час формування національної моделі взаємодії з правом ЄС.
Віктор Городовенко зазначив, що питання збереження національної ідентичності є особливо актуальним у контексті євроінтеграції. Окремо суддя приділив увагу питанню взаємодії між практикою Конституційного Суду України та Суду ЄС, зокрема щодо застосування методів тлумачення.
Під час конференції переможців конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина нагородили почесними грамотами Конституційного Суду України, Омбудсмана, пам’ятними сувенірами видавництва „Юридика“, ОБСЄ та іншими заохоченнями.
Окрім цього, під час заходу відбулося привітання переможців V студентських змагань із конституційного правосуддя, що їх було проведено 20–21 червня 2025 року у Львові.
🔹🔸 За підсумками конференції буде підготовлено та видано збірник матеріалів „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення“, до якого увійдуть наукові публікації учасників заходу.
Більше інформації про конференцію за посиланням: https://cutt.ly/urTalrbR
Більше фотографій за посиланням: https://ccu.gov.ua/node/28791
💬 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь „Тлумачення національних конституцій у світлі спільних цінностей ЄС: між автономією права ЄС та національною ідентичністю“.
Суддя зазначив, що тема європейської інтеграції України є складною, багатовимірною та потребує системного підходу, де ключову роль відіграють конституційні органи правосуддя. При цьому, за його словами, вибір України на користь євроінтеграції вже закріплений у Конституції України та підтверджений рішенням Європейської Ради від 25 червня 2022 року щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.
Обравши шлях європейської інтеграції та розпочавши переговорний процес, ми не лише задекларували свої наміри, а й взяли на себе конкретні зобов’язання. Частина цього шляху вже визначена. У цьому контексті, зазначив Віктор Городовенко, варто згадати, влучний вислів професора Тетяни Комарової: із вимог Європейської Комісії випливає, що від активної та відкритої діяльності українських судів, розширення горизонтів їх правотлумачної та правозастосовної практики залежить позитивна оцінка європейськими партнерами нашого „домашнього завдання“.
Він зазначив, що надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС зумовлює потребу не лише у формальному наближенні законодавства до права ЄС, а й у гармонізації правозастосування, у тому числі через діяльність Конституційного Суду України.
У цьому контексті доповідач підкреслив роль спільних цінностей, визначених у статті 2 Договору ЄС, які включають демократію, повагу до прав людини, верховенство права, рівність та недискримінацію.
На переконання судді, ці цінності не є декларативними, вони мають інституційне значення як умова членства в ЄС та підґрунтя для застосування механізму санкцій згідно зі статтею 7 Договору про створення Європейського Союзу. У правовій системі ЄС вони виступають як обов’язкові імперативи, що впливають на легітимність національного законодавства та практик, і тому мають бути враховані під час формування національної моделі взаємодії з правом ЄС.
Віктор Городовенко зазначив, що питання збереження національної ідентичності є особливо актуальним у контексті євроінтеграції. Окремо суддя приділив увагу питанню взаємодії між практикою Конституційного Суду України та Суду ЄС, зокрема щодо застосування методів тлумачення.
Під час конференції переможців конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина нагородили почесними грамотами Конституційного Суду України, Омбудсмана, пам’ятними сувенірами видавництва „Юридика“, ОБСЄ та іншими заохоченнями.
Окрім цього, під час заходу відбулося привітання переможців V студентських змагань із конституційного правосуддя, що їх було проведено 20–21 червня 2025 року у Львові.
🔹🔸 За підсумками конференції буде підготовлено та видано збірник матеріалів „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення“, до якого увійдуть наукові публікації учасників заходу.
Більше інформації про конференцію за посиланням: https://cutt.ly/urTalrbR
Більше фотографій за посиланням: https://ccu.gov.ua/node/28791
⚖️ Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за червень
📑 У червні цього року у Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 13 засідань, з них: 3 засідання Суду та 10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду. На цих засіданнях Суд ухвалив 11 актів Суду.
📚 До Суду за цей період надійшло 47 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілено між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 21 конституційну скаргу як таку, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 60 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📑 У червні цього року у Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 13 засідань, з них: 3 засідання Суду та 10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду. На цих засіданнях Суд ухвалив 11 актів Суду.
📚 До Суду за цей період надійшло 47 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілено між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 21 конституційну скаргу як таку, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 60 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.