Конституційний Суд України оголосив переможців конкурсу на кращу наукову статтю з питань захисту прав і свобод людини і громадянина
Цей конкурс був оголошений у жовтні минулого року – до дня заснування Суду.
📖 Конкурс мав на меті привернути увагу молодих науковців до актуальних питань конституційної юриспруденції, стимулювати наукові дослідження у сфері прав і свобод людини, а також сприяти зміцненню правової культури та обізнаності щодо ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних прав.
Переможцями конкурсу стали:
🔹 Ганна Адамчук, викладач кафедри судової медицини та медичного права Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова – за роботу «Захист цифрових прав в Україні: роль та перспективи діджитал-омбудсмана» (науковий керівник - Заярний Олег Анатолійович, доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
🔹 Валерія Афтанасів, студентка 3 курсу Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ – за роботу «Конституційно-правове забезпечення автономії волевиявлення та гідності загиблих військовослужбовців у контексті посмертного донорства» (науковий керівник — Панкевич Олег Зіновійович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії, історії та конституційного права цього ж університету).
🔹 Анастасія Костюніна, студентка 3 курсу Львівського національного університету імені Івана Франка — за роботу «Взаємодія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з Конституційним Судом України через інститут конституційного подання як механізм захисту прав людини» (науковий керівник – Дубас Вікторія Василівна, доктор філософії, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка).
Цьогоріч на конкурс надійшло понад 100 наукових робіт як від здобувачів освіти провідних закладів вищої освіти України, так і закордонного вузу.
Оцінювало роботи журі в складі суддів Конституційного Суду України, представників органів державної влади України, членів Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України. Кожну роботу було ретельно розглянуто відповідно до критеріїв, визначених Положенням про конкурс. Рішення ухвалювали колегіально.
Конституційний Суд України щиро вітає переможців і дякує всім учасникам за участь в конкурсі, високий професійний рівень робіт, актуальність тем та прагнення до наукового розвитку.
Цей конкурс був оголошений у жовтні минулого року – до дня заснування Суду.
📖 Конкурс мав на меті привернути увагу молодих науковців до актуальних питань конституційної юриспруденції, стимулювати наукові дослідження у сфері прав і свобод людини, а також сприяти зміцненню правової культури та обізнаності щодо ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних прав.
Переможцями конкурсу стали:
🔹 Ганна Адамчук, викладач кафедри судової медицини та медичного права Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова – за роботу «Захист цифрових прав в Україні: роль та перспективи діджитал-омбудсмана» (науковий керівник - Заярний Олег Анатолійович, доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
🔹 Валерія Афтанасів, студентка 3 курсу Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ – за роботу «Конституційно-правове забезпечення автономії волевиявлення та гідності загиблих військовослужбовців у контексті посмертного донорства» (науковий керівник — Панкевич Олег Зіновійович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії, історії та конституційного права цього ж університету).
🔹 Анастасія Костюніна, студентка 3 курсу Львівського національного університету імені Івана Франка — за роботу «Взаємодія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з Конституційним Судом України через інститут конституційного подання як механізм захисту прав людини» (науковий керівник – Дубас Вікторія Василівна, доктор філософії, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка).
Цьогоріч на конкурс надійшло понад 100 наукових робіт як від здобувачів освіти провідних закладів вищої освіти України, так і закордонного вузу.
Оцінювало роботи журі в складі суддів Конституційного Суду України, представників органів державної влади України, членів Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України. Кожну роботу було ретельно розглянуто відповідно до критеріїв, визначених Положенням про конкурс. Рішення ухвалювали колегіально.
Конституційний Суд України щиро вітає переможців і дякує всім учасникам за участь в конкурсі, високий професійний рівень робіт, актуальність тем та прагнення до наукового розвитку.
📚 Конституційний Суд України 27 червня 2025 року провів міжнародну конференцію „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення‟, присвячену 29-й річниці Конституції України.
Першу сесію „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“ модерувала суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.
🔷 Із доповіддю „Роль Конституційного Суду України в утвердженні принципу поділу влади: виклики воєнного стану“ виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Він підкреслив важливість свята Дня Конституції України, яке, за його словами, є ще однією нагодою для ґрунтовного осмислення принципів Основного Закону України, в якому, зокрема, втілено ідеї поділу влади і поваги до прав людини.
Василь Лемак підкреслив фундаментальне значення ідеї поділу влади. «Не буває поваги до прав людини там, де немає поділу влади, адже саме це створює умови для захисту людської свободи і гідності», – зазначив він. Суддя звернув увагу, що поділ влади є не лише теоретичною концепцією, а й практичним інструментом запобігання узурпації влади та порушенню конституційних гарантій прав людини. Сьогодні, зазначив він, ми не можемо розглядати поділ влади лише як формальний розподіл функцій. Європейська практика свідчить про більшу гнучкість і взаємодію між органами влади.
Він також нагадав, що ключові норми поділу влади втілені у статтях 6 та 19 Конституції України, які визначають межі влади та обмеження для неї. Однак, за його словами, цих норм недостатньо без ефективної практики та усвідомлення меж владних повноважень.
Василь Лемак наголосив на важливості конституційної реформи 2016 року, яка значно посилила роль і захист судової влади.
«Конституційна реформа 2016 року стала важливим кроком для забезпечення незалежності судової влади, що дозволяє їй більш впевнено протистояти впливу політичних гілок влади».
Особливу увагу суддя приділив ролі Конституційного Суду України у системі стримувань і противаг та зазначив, що будучи окремим від системи судоустрою, Суд є невід’ємною частиною судової влади. Він виконує унікальну функцію у системі стримувань і противаг, захищаючи конституційний порядок та права людини.
Василь Лемак навів статистику, яка свідчить про активну роль Суду у захисті Конституції навіть в умовах війни: після 24 лютого 2022 року Суд ухвалив 41 рішення, з яких: 11 – про конституційність; 30 – про неконституційність. Лише за минулий рік було ухвалено 13 рішень, з яких більшість – про неконституційність.
На завершення, суддя подякував організаторам конференції, а також міжнародним партнерам Раді Європи, ОБСЄ та іншим організаціям за підтримку України.
Першу сесію „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“ модерувала суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.
🔷 Із доповіддю „Роль Конституційного Суду України в утвердженні принципу поділу влади: виклики воєнного стану“ виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Він підкреслив важливість свята Дня Конституції України, яке, за його словами, є ще однією нагодою для ґрунтовного осмислення принципів Основного Закону України, в якому, зокрема, втілено ідеї поділу влади і поваги до прав людини.
Василь Лемак підкреслив фундаментальне значення ідеї поділу влади. «Не буває поваги до прав людини там, де немає поділу влади, адже саме це створює умови для захисту людської свободи і гідності», – зазначив він. Суддя звернув увагу, що поділ влади є не лише теоретичною концепцією, а й практичним інструментом запобігання узурпації влади та порушенню конституційних гарантій прав людини. Сьогодні, зазначив він, ми не можемо розглядати поділ влади лише як формальний розподіл функцій. Європейська практика свідчить про більшу гнучкість і взаємодію між органами влади.
Він також нагадав, що ключові норми поділу влади втілені у статтях 6 та 19 Конституції України, які визначають межі влади та обмеження для неї. Однак, за його словами, цих норм недостатньо без ефективної практики та усвідомлення меж владних повноважень.
Василь Лемак наголосив на важливості конституційної реформи 2016 року, яка значно посилила роль і захист судової влади.
«Конституційна реформа 2016 року стала важливим кроком для забезпечення незалежності судової влади, що дозволяє їй більш впевнено протистояти впливу політичних гілок влади».
Особливу увагу суддя приділив ролі Конституційного Суду України у системі стримувань і противаг та зазначив, що будучи окремим від системи судоустрою, Суд є невід’ємною частиною судової влади. Він виконує унікальну функцію у системі стримувань і противаг, захищаючи конституційний порядок та права людини.
Василь Лемак навів статистику, яка свідчить про активну роль Суду у захисті Конституції навіть в умовах війни: після 24 лютого 2022 року Суд ухвалив 41 рішення, з яких: 11 – про конституційність; 30 – про неконституційність. Лише за минулий рік було ухвалено 13 рішень, з яких більшість – про неконституційність.
На завершення, суддя подякував організаторам конференції, а також міжнародним партнерам Раді Європи, ОБСЄ та іншим організаціям за підтримку України.
🔷 Друга сесія „Конституція як основа повоєнного розвиту держави“, модератором якої виступив старший проєктний співробітник Програми ОБСЄ для України Олександр Водянніков, розпочалася з доповіді судді Конституційного Суду України Галини Юровської, яка розповіла про застосування принципу домірності обмежень конституційних прав під час воєнного стану та повоєнного відновлення.
Суддя закцентувала на особливостях рішень Конституційного Суду України, прийнятих під час дії воєнного стану та визначила ключові принципи, яких дотримується Суд: „будь-яке обмеження прав і свобод має ґрунтуватися на Конституції України та бути чітко прописаним у законі“, обмеження повинні бути тимчасовими, у повоєнний час мають бути відновлені.
У цьому контексті навела юридичні позиції Конституційного Суду України, в яких застосовано принцип домірності, як важливий складник верховенства права, як принцип, що тісно пов’язаний із легітимними (правомірними) очікуваннями, що є важливим для визначення міри відповідальності та забезпечення балансу між захистом національної безпеки і дотриманням конституційних прав людини тощо. Серед таких рішення щодо спеціальної конфіскації; непорушності права власності; гарантування права на судовий захист у малозначних спорах; посилений соціальний захист військовослужбовців; індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; захисту митних інтересів України; доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві та ін.
Підсумовуючи свій виступ, суддя підкреслила, що сутність і значення принципу домірності полягає в тому, що будь-які заходи, які вживаються державою, повинні бути співмірними з легітимною метою, яку вони прагнуть досягти, тобто обмеження має бути необхідним, адекватним та мінімально обмежувати права людини.
Суддя закцентувала на особливостях рішень Конституційного Суду України, прийнятих під час дії воєнного стану та визначила ключові принципи, яких дотримується Суд: „будь-яке обмеження прав і свобод має ґрунтуватися на Конституції України та бути чітко прописаним у законі“, обмеження повинні бути тимчасовими, у повоєнний час мають бути відновлені.
У цьому контексті навела юридичні позиції Конституційного Суду України, в яких застосовано принцип домірності, як важливий складник верховенства права, як принцип, що тісно пов’язаний із легітимними (правомірними) очікуваннями, що є важливим для визначення міри відповідальності та забезпечення балансу між захистом національної безпеки і дотриманням конституційних прав людини тощо. Серед таких рішення щодо спеціальної конфіскації; непорушності права власності; гарантування права на судовий захист у малозначних спорах; посилений соціальний захист військовослужбовців; індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; захисту митних інтересів України; доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві та ін.
Підсумовуючи свій виступ, суддя підкреслила, що сутність і значення принципу домірності полягає в тому, що будь-які заходи, які вживаються державою, повинні бути співмірними з легітимною метою, яку вони прагнуть досягти, тобто обмеження має бути необхідним, адекватним та мінімально обмежувати права людини.
🔷 Третю сесію на тему „Європейський горизонт. Конституція України: між ідентичністю та інтеграцією“ модерував суддя Конституційного Суду України Сергій Різник.
💬 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь „Тлумачення національних конституцій у світлі спільних цінностей ЄС: між автономією права ЄС та національною ідентичністю“.
Суддя зазначив, що тема європейської інтеграції України є складною, багатовимірною та потребує системного підходу, де ключову роль відіграють конституційні органи правосуддя. При цьому, за його словами, вибір України на користь євроінтеграції вже закріплений у Конституції України та підтверджений рішенням Європейської Ради від 25 червня 2022 року щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.
Обравши шлях європейської інтеграції та розпочавши переговорний процес, ми не лише задекларували свої наміри, а й взяли на себе конкретні зобов’язання. Частина цього шляху вже визначена. У цьому контексті, зазначив Віктор Городовенко, варто згадати, влучний вислів професора Тетяни Комарової: із вимог Європейської Комісії випливає, що від активної та відкритої діяльності українських судів, розширення горизонтів їх правотлумачної та правозастосовної практики залежить позитивна оцінка європейськими партнерами нашого „домашнього завдання“.
Він зазначив, що надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС зумовлює потребу не лише у формальному наближенні законодавства до права ЄС, а й у гармонізації правозастосування, у тому числі через діяльність Конституційного Суду України.
У цьому контексті доповідач підкреслив роль спільних цінностей, визначених у статті 2 Договору ЄС, які включають демократію, повагу до прав людини, верховенство права, рівність та недискримінацію.
На переконання судді, ці цінності не є декларативними, вони мають інституційне значення як умова членства в ЄС та підґрунтя для застосування механізму санкцій згідно зі статтею 7 Договору про створення Європейського Союзу. У правовій системі ЄС вони виступають як обов’язкові імперативи, що впливають на легітимність національного законодавства та практик, і тому мають бути враховані під час формування національної моделі взаємодії з правом ЄС.
Віктор Городовенко зазначив, що питання збереження національної ідентичності є особливо актуальним у контексті євроінтеграції. Окремо суддя приділив увагу питанню взаємодії між практикою Конституційного Суду України та Суду ЄС, зокрема щодо застосування методів тлумачення.
Під час конференції переможців конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина нагородили почесними грамотами Конституційного Суду України, Омбудсмана, пам’ятними сувенірами видавництва „Юридика“, ОБСЄ та іншими заохоченнями.
Окрім цього, під час заходу відбулося привітання переможців V студентських змагань із конституційного правосуддя, що їх було проведено 20–21 червня 2025 року у Львові.
🔹🔸 За підсумками конференції буде підготовлено та видано збірник матеріалів „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення“, до якого увійдуть наукові публікації учасників заходу.
Більше інформації про конференцію за посиланням: https://cutt.ly/urTalrbR
Більше фотографій за посиланням: https://ccu.gov.ua/node/28791
💬 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь „Тлумачення національних конституцій у світлі спільних цінностей ЄС: між автономією права ЄС та національною ідентичністю“.
Суддя зазначив, що тема європейської інтеграції України є складною, багатовимірною та потребує системного підходу, де ключову роль відіграють конституційні органи правосуддя. При цьому, за його словами, вибір України на користь євроінтеграції вже закріплений у Конституції України та підтверджений рішенням Європейської Ради від 25 червня 2022 року щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.
Обравши шлях європейської інтеграції та розпочавши переговорний процес, ми не лише задекларували свої наміри, а й взяли на себе конкретні зобов’язання. Частина цього шляху вже визначена. У цьому контексті, зазначив Віктор Городовенко, варто згадати, влучний вислів професора Тетяни Комарової: із вимог Європейської Комісії випливає, що від активної та відкритої діяльності українських судів, розширення горизонтів їх правотлумачної та правозастосовної практики залежить позитивна оцінка європейськими партнерами нашого „домашнього завдання“.
Він зазначив, що надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС зумовлює потребу не лише у формальному наближенні законодавства до права ЄС, а й у гармонізації правозастосування, у тому числі через діяльність Конституційного Суду України.
У цьому контексті доповідач підкреслив роль спільних цінностей, визначених у статті 2 Договору ЄС, які включають демократію, повагу до прав людини, верховенство права, рівність та недискримінацію.
На переконання судді, ці цінності не є декларативними, вони мають інституційне значення як умова членства в ЄС та підґрунтя для застосування механізму санкцій згідно зі статтею 7 Договору про створення Європейського Союзу. У правовій системі ЄС вони виступають як обов’язкові імперативи, що впливають на легітимність національного законодавства та практик, і тому мають бути враховані під час формування національної моделі взаємодії з правом ЄС.
Віктор Городовенко зазначив, що питання збереження національної ідентичності є особливо актуальним у контексті євроінтеграції. Окремо суддя приділив увагу питанню взаємодії між практикою Конституційного Суду України та Суду ЄС, зокрема щодо застосування методів тлумачення.
Під час конференції переможців конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина нагородили почесними грамотами Конституційного Суду України, Омбудсмана, пам’ятними сувенірами видавництва „Юридика“, ОБСЄ та іншими заохоченнями.
Окрім цього, під час заходу відбулося привітання переможців V студентських змагань із конституційного правосуддя, що їх було проведено 20–21 червня 2025 року у Львові.
🔹🔸 За підсумками конференції буде підготовлено та видано збірник матеріалів „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення“, до якого увійдуть наукові публікації учасників заходу.
Більше інформації про конференцію за посиланням: https://cutt.ly/urTalrbR
Більше фотографій за посиланням: https://ccu.gov.ua/node/28791
⚖️ Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за червень
📑 У червні цього року у Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 13 засідань, з них: 3 засідання Суду та 10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду. На цих засіданнях Суд ухвалив 11 актів Суду.
📚 До Суду за цей період надійшло 47 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілено між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 21 конституційну скаргу як таку, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 60 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📑 У червні цього року у Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 13 засідань, з них: 3 засідання Суду та 10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду. На цих засіданнях Суд ухвалив 11 актів Суду.
📚 До Суду за цей період надійшло 47 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілено між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 21 конституційну скаргу як таку, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 60 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📚 У Конституційному Суді України з нагоди 29-ї річниці Конституції України організовано виставку робіт українського живописця зі Слов’янська Сергія Сметанкіна
Це вже третя виставка митця, яка експонується у приміщенні Суду. Численні роботи митця, який творить у жанрі станкового живопису, експонують на багатьох українських і зарубіжних виставках. На жаль, десятки робіт художника були знищені російськими загарбниками, але він не залишає улюбленої справи та продовжує створювати нові картини.
🔹🔸 Його праці, що зроблені на ящиках з-під боєкомплектів, передають атмосферу найживописніших куточків України, відображають незламні міста України, які стали символами спротиву у воєнний час, зокрема, Бахмут, Київ, Маріуполь, Харків, Херсон. Цього разу серед картин: „Маріуполь. Порт уночі“ (2023), „Замок паланок. Мукачево“ (2024), „Донеччина чекає Україну“ (2024), „Донеччина. Арена чекає“ (2024), „Київ“ (2024), „Вінниця“ (2025), „Міць півдня“ (2024), „Переможна зима“ (2025), „Українські хати“ (2025) та ін.
Роботи Сергія Сметанкіна – це художнє свідчення стійкості, краси та духу України, який живе у кожному її місті.
Це вже третя виставка митця, яка експонується у приміщенні Суду. Численні роботи митця, який творить у жанрі станкового живопису, експонують на багатьох українських і зарубіжних виставках. На жаль, десятки робіт художника були знищені російськими загарбниками, але він не залишає улюбленої справи та продовжує створювати нові картини.
🔹🔸 Його праці, що зроблені на ящиках з-під боєкомплектів, передають атмосферу найживописніших куточків України, відображають незламні міста України, які стали символами спротиву у воєнний час, зокрема, Бахмут, Київ, Маріуполь, Харків, Херсон. Цього разу серед картин: „Маріуполь. Порт уночі“ (2023), „Замок паланок. Мукачево“ (2024), „Донеччина чекає Україну“ (2024), „Донеччина. Арена чекає“ (2024), „Київ“ (2024), „Вінниця“ (2025), „Міць півдня“ (2024), „Переможна зима“ (2025), „Українські хати“ (2025) та ін.
Роботи Сергія Сметанкіна – це художнє свідчення стійкості, краси та духу України, який живе у кожному її місті.
🗓 АНОНС. Церемонія складення присяги новопризначеним суддею Конституційного Суду України відбудеться 3 липня
У четвер, 3 липня 2025 року, складе присягу суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков.
Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.
📃 Довідково. Водянніков Олександр Юрійович у 2000 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю „міжнародне право“, здобув кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з англійської мови. У 2002 році закінчив Центральноєвропейський університет у м. Будапешт, здобув кваліфікацію магістра права у порівняльному конституційному праві.
Кандидат юридичних наук. Експерт у галузі конституційного та міжнародного права.
Тривалий час працював національним радником з юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. Обіймав посаду старшого проєктного співробітника Програми підтримки ОБСЄ для України.
За результатами успішного оцінювання Дорадчою групою експертів Президент України Володимир Зеленський призначив Олександра Водяннікова на посаду судді Конституційного Суду України (Указ Президента України № 438/2025).
Акредитація представників медіа триває до 16.30 2 липня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.
У четвер, 3 липня 2025 року, складе присягу суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков.
Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.
📃 Довідково. Водянніков Олександр Юрійович у 2000 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю „міжнародне право“, здобув кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з англійської мови. У 2002 році закінчив Центральноєвропейський університет у м. Будапешт, здобув кваліфікацію магістра права у порівняльному конституційному праві.
Кандидат юридичних наук. Експерт у галузі конституційного та міжнародного права.
Тривалий час працював національним радником з юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. Обіймав посаду старшого проєктного співробітника Програми підтримки ОБСЄ для України.
За результатами успішного оцінювання Дорадчою групою експертів Президент України Володимир Зеленський призначив Олександра Водяннікова на посаду судді Конституційного Суду України (Указ Президента України № 438/2025).
Акредитація представників медіа триває до 16.30 2 липня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.
Олександр Водянніков набув повноважень судді Конституційного Суду України
🔹 У четвер, 3 липня 2025 року, на спеціальному пленарному засіданні #КСУ новопризначений суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков склав присягу. Текст присяги суддя засвідчив особистим підписом.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин вручив судді Олександру Водяннікову мантію, нагрудний знак і посвідчення судді Конституційного Суду України.
Із вітальними промовами до присутніх звернулися Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик.
💬 Від імені Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав Олександра Водяннікова з набуттям повноважень судді Конституційного Суду України. «Сьогодні Ви стаєте частиною інституції, яка є охоронцем Конституції – Основного Закону нашої держави, її правових цінностей і демократичних засад. На Вас покладається почесна місія – стояти на варті верховенства права, захищати права і свободи людини і громадянина, а також забезпечувати стабільність і цілісність конституційного ладу України», – зазначив він.
📌 Після складення присяги Олександром Водянніковим кількість суддів Конституційного Суду України становить 12, що забезпечує необхідний кворум Суду для проведення ним пленарних засідань та ухвалення рішень відповідно до Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України».
У церемонії складення присяги також взяли участь Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник, Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Сергій Вдовіченко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов та інші посадові особи, представники органів державної влади, наукової спільноти, медіа.
Серед присутніх були й представники іноземних дипломатичних установ та міжнародних організацій, зокрема, Тимчасово повірений у справах США в Україні Джон Ґінкель, Тимчасово повірена у справах Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Шарлотта Сюрен, Постійний заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Максіміліан Раш, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак, керівник відділу „Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство“ Представництва ЄС в Україні Асієр Сантільян, старший радник, керівник Програми підтримки ОБСЄ для України Карін Рьольке, керівник операційної діяльності Програми підтримки ОБСЄ для України П’єр Боссан, другий секретар Посольства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Джош Кольер, менеджер проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується в межах спільної програми ЄС та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“ Сюзанна Мнацаканян. Також до заходу долучилися Голова Адміністративної Палати, суддя Державного Суду Естонської Республіки Іво Пілвінг та суддя Кримінальної Палати Державного Суду Естонської Республіки Пааво Рандма.
Більше фото за посиланням: https://cutt.ly/ZrT3AEKd
🎥Відеозапис засідання за посиланням:
➡️ https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/vodiannikov_03_07_2025.mp4
🔹 У четвер, 3 липня 2025 року, на спеціальному пленарному засіданні #КСУ новопризначений суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков склав присягу. Текст присяги суддя засвідчив особистим підписом.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин вручив судді Олександру Водяннікову мантію, нагрудний знак і посвідчення судді Конституційного Суду України.
Із вітальними промовами до присутніх звернулися Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик.
💬 Від імені Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав Олександра Водяннікова з набуттям повноважень судді Конституційного Суду України. «Сьогодні Ви стаєте частиною інституції, яка є охоронцем Конституції – Основного Закону нашої держави, її правових цінностей і демократичних засад. На Вас покладається почесна місія – стояти на варті верховенства права, захищати права і свободи людини і громадянина, а також забезпечувати стабільність і цілісність конституційного ладу України», – зазначив він.
📌 Після складення присяги Олександром Водянніковим кількість суддів Конституційного Суду України становить 12, що забезпечує необхідний кворум Суду для проведення ним пленарних засідань та ухвалення рішень відповідно до Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України».
У церемонії складення присяги також взяли участь Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник, Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Сергій Вдовіченко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов та інші посадові особи, представники органів державної влади, наукової спільноти, медіа.
Серед присутніх були й представники іноземних дипломатичних установ та міжнародних організацій, зокрема, Тимчасово повірений у справах США в Україні Джон Ґінкель, Тимчасово повірена у справах Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Шарлотта Сюрен, Постійний заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Максіміліан Раш, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак, керівник відділу „Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство“ Представництва ЄС в Україні Асієр Сантільян, старший радник, керівник Програми підтримки ОБСЄ для України Карін Рьольке, керівник операційної діяльності Програми підтримки ОБСЄ для України П’єр Боссан, другий секретар Посольства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Джош Кольер, менеджер проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується в межах спільної програми ЄС та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“ Сюзанна Мнацаканян. Також до заходу долучилися Голова Адміністративної Палати, суддя Державного Суду Естонської Республіки Іво Пілвінг та суддя Кримінальної Палати Державного Суду Естонської Республіки Пааво Рандма.
Більше фото за посиланням: https://cutt.ly/ZrT3AEKd
🎥Відеозапис засідання за посиланням:
➡️ https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/vodiannikov_03_07_2025.mp4