🗞 Галина Юровська взяла участь у дискусії щодо ролі судової влади на шляху євроінтеграції України
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська 7 вересня 2025 року взяла участь у обговоренні питань зміцнення незалежності судової влади та забезпечення її ефективного функціонування в контексті європейської інтеграції України.
Захід відбувся у форматі відкритого діалогу представників судової влади з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою та був організований за ініціативи Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Дениса Маслова на платформі Київської школи державного управління імені Сергія Нижного.
💬 Учасники обговорили актуальні виклики, що стоять перед судовою владою у контексті європейської інтеграції України. Йшлося про належне фінансове та кадрове забезпечення системи правосуддя, інструменти посилення незалежності суддів, удосконалення конкурсних процедур добору суддів, підзвітність і доброчесність суддівського корпусу.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська у своєму виступі наголосила на конституційних засадах незалежності судової влади. Вона звернула увагу на приписи статей Конституції України, які гарантують принцип поділу влади, обов’язок органів державної влади діяти у межах Основного Закону, незалежність суддів та обов’язковість належного фінансового забезпечення судів.
Суддя нагадала, що Конституційний Суд України з 1999 року ухвалив щонайменше 13 рішень, у яких послідовно підкреслював неприпустимість необґрунтованого обмеження суддівської винагороди. Таке обмеження „ставить під сумнів гарантовану Конституцією України незалежність судової влади України, а отже – і конституційне право людини і громадянина на судовий захист, оскільки реалізація конституційних положень про гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина пов’язана із створенням державою належних умов для діяльності судів“.
📄 Галина Юровська зазначила, що питання належного фінансування судової влади є, зокрема, важливим аспектом у виконанні Україною зобов’язань, визначених у Дорожній карті з питань верховенства права.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська 7 вересня 2025 року взяла участь у обговоренні питань зміцнення незалежності судової влади та забезпечення її ефективного функціонування в контексті європейської інтеграції України.
Захід відбувся у форматі відкритого діалогу представників судової влади з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою та був організований за ініціативи Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Дениса Маслова на платформі Київської школи державного управління імені Сергія Нижного.
💬 Учасники обговорили актуальні виклики, що стоять перед судовою владою у контексті європейської інтеграції України. Йшлося про належне фінансове та кадрове забезпечення системи правосуддя, інструменти посилення незалежності суддів, удосконалення конкурсних процедур добору суддів, підзвітність і доброчесність суддівського корпусу.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська у своєму виступі наголосила на конституційних засадах незалежності судової влади. Вона звернула увагу на приписи статей Конституції України, які гарантують принцип поділу влади, обов’язок органів державної влади діяти у межах Основного Закону, незалежність суддів та обов’язковість належного фінансового забезпечення судів.
Суддя нагадала, що Конституційний Суд України з 1999 року ухвалив щонайменше 13 рішень, у яких послідовно підкреслював неприпустимість необґрунтованого обмеження суддівської винагороди. Таке обмеження „ставить під сумнів гарантовану Конституцією України незалежність судової влади України, а отже – і конституційне право людини і громадянина на судовий захист, оскільки реалізація конституційних положень про гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина пов’язана із створенням державою належних умов для діяльності судів“.
📄 Галина Юровська зазначила, що питання належного фінансування судової влади є, зокрема, важливим аспектом у виконанні Україною зобов’язань, визначених у Дорожній карті з питань верховенства права.
📋 Другий сенат та колегії суддів провели засідання та постановили ухвали
У вівторок, 9 вересня 2025 року, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи 📑 за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданнях постановив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 📑за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.
Крім того, Другий сенат постановив ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
➖ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік";
➖ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окремих приписів частини другої статті 4, частини третьої статті 9 Закону України „Про судовий збір“.
У вівторок, 9 вересня 2025 року, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи 📑 за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданнях постановив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 📑за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.
Крім того, Другий сенат постановив ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
➖ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік";
➖ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окремих приписів частини другої статті 4, частини третьої статті 9 Закону України „Про судовий збір“.
Також відбулися засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на яких судді постановили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–XI;
➖ Воловенка Геннадія Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини п’ятої статті 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Роскар“ щодо конституційності статті 17 Закону України „Про іпотеку“;
➖ Коніжай Мар'яни Василівни щодо конституційності пункту 1 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку з підпунктами „а“, „в“ пункту 2 частини третьої статті 389 цього Закону;
➖ Малахова Сергія Олексійовича щодо конституційності Закону України „Про санкції“.
Водночас колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення„ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IX.
📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
➖Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–XI;
➖ Воловенка Геннадія Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини п’ятої статті 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Роскар“ щодо конституційності статті 17 Закону України „Про іпотеку“;
➖ Коніжай Мар'яни Василівни щодо конституційності пункту 1 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку з підпунктами „а“, „в“ пункту 2 частини третьої статті 389 цього Закону;
➖ Малахова Сергія Олексійовича щодо конституційності Закону України „Про санкції“.
Водночас колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення„ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IX.
📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📝 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданнях постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Денисенко Людмили Борисівни щодо конституційності пункту 3 частини четвертої статті 1253 Цивільного кодексу України;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності частин першої, другої статті 303, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни колегія суддів відкрила конституційне провадження 👉в частині щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, водночас відмовила 👉в іншій частині щодо конституційності частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, частини першої статті 219, пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX, абзацу четвертого пункту 4, абзацу другого пункту 5, пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📝 У справі за конституційною скаргою Мазурика Святослава Володимировича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів постановила Ухвалу (не одностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження. 📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
➖ Денисенко Людмили Борисівни щодо конституційності пункту 3 частини четвертої статті 1253 Цивільного кодексу України;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності частин першої, другої статті 303, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни колегія суддів відкрила конституційне провадження 👉в частині щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, водночас відмовила 👉в іншій частині щодо конституційності частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, частини першої статті 219, пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX, абзацу четвертого пункту 4, абзацу другого пункту 5, пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📝 У справі за конституційною скаргою Мазурика Святослава Володимировича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів постановила Ухвалу (не одностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження. 📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Суд розглядав справу щодо перегляду судових рішень за виключними обставинами у разі, якщо рішення суду ще не виконане
📑 Перший сенат 10 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що предметом конституційного контролю у цій справі є пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747–IV (далі – Кодекс).
📑 Оспорюваним положенням Кодексу визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Сірякова О.І. було звільнено з посади прокурора наказом Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“, згідно з яким „прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
Вважаючи наказ таким, що порушує його права, заявник протягом 2019–2021 років оскаржував своє звільнення в судах системи судоустрою.
📑 Конституційний Суд України 18 грудня 2024 року ухвалив Рішення№11-р(II)/2024 у справі щодо конституційних гарантій незалежності прокурора, яким визнав неконституційним пункт 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ № 1697–VII, відповідно до якого прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
У зв’язку з ухваленням цього Рішення Сіряков О.І. у січні 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, а також рішень судів апеляційної та першої інстанцій у своїй справі.
🗞 Верховний Суд відмовив у задоволенні його заяви, вказавши, що Постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року є судовим рішенням, яке „не підлягає примусовому виконанню, тому – у значенні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу – не може бути переглянуте за виключними обставинами“.
На переконання заявника, оспорювана норма Кодексу є неконституційною, оскільки позбавляє права на перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Сіряков.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/drX6AZmm
📑 Перший сенат 10 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що предметом конституційного контролю у цій справі є пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747–IV (далі – Кодекс).
📑 Оспорюваним положенням Кодексу визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Сірякова О.І. було звільнено з посади прокурора наказом Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“, згідно з яким „прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
Вважаючи наказ таким, що порушує його права, заявник протягом 2019–2021 років оскаржував своє звільнення в судах системи судоустрою.
📑 Конституційний Суд України 18 грудня 2024 року ухвалив Рішення№11-р(II)/2024 у справі щодо конституційних гарантій незалежності прокурора, яким визнав неконституційним пункт 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ № 1697–VII, відповідно до якого прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
У зв’язку з ухваленням цього Рішення Сіряков О.І. у січні 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, а також рішень судів апеляційної та першої інстанцій у своїй справі.
🗞 Верховний Суд відмовив у задоволенні його заяви, вказавши, що Постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року є судовим рішенням, яке „не підлягає примусовому виконанню, тому – у значенні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу – не може бути переглянуте за виключними обставинами“.
На переконання заявника, оспорювана норма Кодексу є неконституційною, оскільки позбавляє права на перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Сіряков.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/drX6AZmm
⚖️ Конституційний Суд України перевірить конституційність законодавчих приписів, які встановлюють право на отримання одноразової грошової допомоги сім’ями загиблих внаслідок військової агресії рф після 24 лютого 2022 року
📝 У середу, 10 вересня 2025 року, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Бервененко Олесі Петрівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник 📄 виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Бервененко О.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“ від 20 березня 2023 року № 2980–IX (далі – Закон).
🗞️ Відповідно до статті 1 Закону „право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю мають особи з числа працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам“. Згідно з Законом у разі загибелі (смерті) зазначених осіб одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю призначають і виплачують членам їхніх сімей.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає неконституційними окремі приписи частини другої статті 1 Закону, а саме „після 24 лютого 2022 року“, „після цієї дати“, та просить перевірити їх на відповідність Конституції України.
🖇️ Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
У 2014 році внаслідок обстрілу в місті Авдіївка загинув батько Бервененко О.П., який був працівником об’єкта критичної інфраструктури у місті Авдіївка Донецької області.
16 липня 2024 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – Управління) із заявою про призначення їй одноразової допомоги як члену сім’ї загиблого працівника критичної інфраструктури. Управління відмовило їй у задоволенні заяви, пославшись на те, що Закон поширює свою дію на осіб, шкода життю та здоров’ю яких завдана після 24 лютого 2022 року.
Бервененко О.П. звернулася до судів системи судоустрою, які відмовили в задоволенні її позовних вимог щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 24 лютого 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу, обґрунтовуючи неконституційність окремих приписів частини другої статті 1 Закону, наголошує, 📝 що вона, претендуючи „на одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю завдану її батьку, намагалась реалізувати своє право, яке їй гарантоване частиною першою статті 46 Конституції України“.
Окрім цього Бервененко О.П. зазначає, що „позбавлення її права на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з загибеллю батька лише через дату його загибелі, яка не охоплюється оскаржуваною нормою Закону, порушує сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня її соціального захисту“.
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду.
📝 У середу, 10 вересня 2025 року, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Бервененко Олесі Петрівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник 📄 виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Бервененко О.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“ від 20 березня 2023 року № 2980–IX (далі – Закон).
🗞️ Відповідно до статті 1 Закону „право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю мають особи з числа працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам“. Згідно з Законом у разі загибелі (смерті) зазначених осіб одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю призначають і виплачують членам їхніх сімей.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає неконституційними окремі приписи частини другої статті 1 Закону, а саме „після 24 лютого 2022 року“, „після цієї дати“, та просить перевірити їх на відповідність Конституції України.
🖇️ Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
У 2014 році внаслідок обстрілу в місті Авдіївка загинув батько Бервененко О.П., який був працівником об’єкта критичної інфраструктури у місті Авдіївка Донецької області.
16 липня 2024 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – Управління) із заявою про призначення їй одноразової допомоги як члену сім’ї загиблого працівника критичної інфраструктури. Управління відмовило їй у задоволенні заяви, пославшись на те, що Закон поширює свою дію на осіб, шкода життю та здоров’ю яких завдана після 24 лютого 2022 року.
Бервененко О.П. звернулася до судів системи судоустрою, які відмовили в задоволенні її позовних вимог щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 24 лютого 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу, обґрунтовуючи неконституційність окремих приписів частини другої статті 1 Закону, наголошує, 📝 що вона, претендуючи „на одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю завдану її батьку, намагалась реалізувати своє право, яке їй гарантоване частиною першою статті 46 Конституції України“.
Окрім цього Бервененко О.П. зазначає, що „позбавлення її права на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з загибеллю батька лише через дату його загибелі, яка не охоплюється оскаржуваною нормою Закону, порушує сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня її соціального захисту“.
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду.
Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
📚 Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні була присутня уповноважена представниця суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокатка Юлія Науменко.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📚 Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні була присутня уповноважена представниця суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокатка Юлія Науменко.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами, ухвалив Рішення та постановив низку ухвал
У середу, 10 вересня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔹 Перший сенат на пленарному засіданні постановив 📄 Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
▪️ Суддями-доповідачами у цій справі визначено суддів Оксану Грищук, Аллу Олійник, Ольгу Совгирю.
🔸 Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Бервененко Олесі Петрівни щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“;
➖ Ковтуновича Василя Андрійовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України ,,Про судовий збір“;
➖ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“.
Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
📑 Другий сенат у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2025. 📍 Текст Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 11 вересня ц.р.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📎 Більше про результати засідань за посиланням:
https://cutt.ly/krCqVrkO
У середу, 10 вересня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔹 Перший сенат на пленарному засіданні постановив 📄 Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
▪️ Суддями-доповідачами у цій справі визначено суддів Оксану Грищук, Аллу Олійник, Ольгу Совгирю.
🔸 Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Бервененко Олесі Петрівни щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“;
➖ Ковтуновича Василя Андрійовича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України ,,Про судовий збір“;
➖ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“.
Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
📑 Другий сенат у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2025. 📍 Текст Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 11 вересня ц.р.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📎 Більше про результати засідань за посиланням:
https://cutt.ly/krCqVrkO
📑 Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування
Сьогодні, 10 вересня 2025 року, Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ (щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування).
📝 Відповідно до частини третьої статті 57 Закону „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
У конституційній скарзі В’ячеслав Плескач стверджував, що частина третя статті 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суперечить статті 57 Конституції України.
📌 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що оспорюваний припис відповідає Конституції України.
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
🗞 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду.
Сьогодні, 10 вересня 2025 року, Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ (щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування).
📝 Відповідно до частини третьої статті 57 Закону „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
У конституційній скарзі В’ячеслав Плескач стверджував, що частина третя статті 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суперечить статті 57 Конституції України.
📌 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що оспорюваний припис відповідає Конституції України.
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
🗞 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду.