🔹 Питання впровадження загальних заходів у групі справ „Олександр Волков проти України“: відбулося експертне обговорення
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський та заступниця керівника правового Департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду, координатор від Конституційного Суду України в мережі вищих судів при Європейському суді з прав людини Оксана Житник 15 жовтня ц.р. взяли участь в експертному круглому столі, присвяченому питанню впровадження загальних заходів у групі справ „Олександр Волков проти України“.
▪️ Захід, організований Департаментом виконання рішень Європейського суду з прав людини у межах процедури моніторингу за виконанням рішень ЄСПЛ Україною, за сприяння проєкту Ради Європи „Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи у сфері судочинства“, об’єднав широке коло учасників, із-поміж яких представники Ради Європи, національних органів влади, судді судів системи судоустрою, експерти.
Він став майданчиком для обговорення перших результатів експертного дослідження стосовно вжитих національними органами влади заходів, пов’язаних із станом виконання рішень ЄСПЛ у групі справ „Олександр Волков проти України“ та аналізу судових реформ, здійснених в Україні з 2013 року.
Учасники детально розглянули питання, зокрема, щодо стратегічного планування у сфері судової реформи в контексті процесу вступу України до Європейського Союзу; складу Вищої ради правосуддя та обрання її членів; функціонування нової інституційної системи дисциплінарної відповідальності; дисциплінарної практики щодо суддів з урахуванням відповідності стандартам Ради Європи та ролі судового досьє у кар’єрі судді.
▪️ Під час панелі „Гарантії непорушності строку повноважень суддів та їх незмінюваності на практиці“ суддя Віктор Городовенко зосередив увагу на основних аспектах принципу незмінюваності судді як складової гарантії його незалежності.
Суддя підкреслив, що „питання незалежності судової гілки влади, незмінюваності суддів залишаються у фокусі уваги Конституційного Суду України, як один із важливих складників принципу верховенства права і забезпечення розвитку демократичної держави, навіть в умовах таких складних викликів, як війна“.
▪️ Суддя Олег Первомайський закцентував на особливості принципу незмінюваності судді, як складника верховенства права, що забезпечує незалежність суддів та гарантує стабільність судової системи. Він також звернув увагу на співвідношення гілок влади у цих аспектах, наголосивши на важливості відшукати модель взаємодії Вищої ради правосуддя і Верховного Суду.
Учасники заходу детально обговорили окреслені питання та визначили заходи, які треба вжити на виконання рішення ЄСПЛ.
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський та заступниця керівника правового Департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду, координатор від Конституційного Суду України в мережі вищих судів при Європейському суді з прав людини Оксана Житник 15 жовтня ц.р. взяли участь в експертному круглому столі, присвяченому питанню впровадження загальних заходів у групі справ „Олександр Волков проти України“.
▪️ Захід, організований Департаментом виконання рішень Європейського суду з прав людини у межах процедури моніторингу за виконанням рішень ЄСПЛ Україною, за сприяння проєкту Ради Європи „Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи у сфері судочинства“, об’єднав широке коло учасників, із-поміж яких представники Ради Європи, національних органів влади, судді судів системи судоустрою, експерти.
Він став майданчиком для обговорення перших результатів експертного дослідження стосовно вжитих національними органами влади заходів, пов’язаних із станом виконання рішень ЄСПЛ у групі справ „Олександр Волков проти України“ та аналізу судових реформ, здійснених в Україні з 2013 року.
Учасники детально розглянули питання, зокрема, щодо стратегічного планування у сфері судової реформи в контексті процесу вступу України до Європейського Союзу; складу Вищої ради правосуддя та обрання її членів; функціонування нової інституційної системи дисциплінарної відповідальності; дисциплінарної практики щодо суддів з урахуванням відповідності стандартам Ради Європи та ролі судового досьє у кар’єрі судді.
▪️ Під час панелі „Гарантії непорушності строку повноважень суддів та їх незмінюваності на практиці“ суддя Віктор Городовенко зосередив увагу на основних аспектах принципу незмінюваності судді як складової гарантії його незалежності.
Суддя підкреслив, що „питання незалежності судової гілки влади, незмінюваності суддів залишаються у фокусі уваги Конституційного Суду України, як один із важливих складників принципу верховенства права і забезпечення розвитку демократичної держави, навіть в умовах таких складних викликів, як війна“.
▪️ Суддя Олег Первомайський закцентував на особливості принципу незмінюваності судді, як складника верховенства права, що забезпечує незалежність суддів та гарантує стабільність судової системи. Він також звернув увагу на співвідношення гілок влади у цих аспектах, наголосивши на важливості відшукати модель взаємодії Вищої ради правосуддя і Верховного Суду.
Учасники заходу детально обговорили окреслені питання та визначили заходи, які треба вжити на виконання рішення ЄСПЛ.
🔸 Зустріч суддів Конституційного Суду України з військовими та ветеранами війни
17 жовтня ц.р. у Центрі Лідерства Захисників України в Національному університеті „Києво-Могилянська академія“ відбулася зустріч суддів Конституційного Суду України Віктора Кичуна та Сергія Різника з військовими та ветеранами війни, які навчаються на сертифікатній програмі „Лідерство і Стійкість“.
Учасники й учасниці заходу більш детально дізналися про конституційні засади функціонування публічної влади, обговорили сьогодення Конституційного Суду України та виклики, які постають перед Судом в умовах російсько-Української війни.
Жвава дискусія продемонструвала великий інтерес до діяльності Конституційного Суду України. Учасники й учасниці ділилися своїм особистим досвідом, зокрема, військовим, розповіли про перебування у полоні та шлях повернення додому, з розумінням того, що повага до людини та її гідності залишаються пріоритетом для Української держави.
Підтримка і залучення до ініціатив, спрямованих на підсилення експертизи і компетентностей ветеранів і ветеранок – важливий спільний крок Центру Лідерства Захисників України в Національному університеті „Києво-Могилянська академія“ і Конституційного Суду України.
17 жовтня ц.р. у Центрі Лідерства Захисників України в Національному університеті „Києво-Могилянська академія“ відбулася зустріч суддів Конституційного Суду України Віктора Кичуна та Сергія Різника з військовими та ветеранами війни, які навчаються на сертифікатній програмі „Лідерство і Стійкість“.
Учасники й учасниці заходу більш детально дізналися про конституційні засади функціонування публічної влади, обговорили сьогодення Конституційного Суду України та виклики, які постають перед Судом в умовах російсько-Української війни.
Жвава дискусія продемонструвала великий інтерес до діяльності Конституційного Суду України. Учасники й учасниці ділилися своїм особистим досвідом, зокрема, військовим, розповіли про перебування у полоні та шлях повернення додому, з розумінням того, що повага до людини та її гідності залишаються пріоритетом для Української держави.
Підтримка і залучення до ініціатив, спрямованих на підсилення експертизи і компетентностей ветеранів і ветеранок – важливий спільний крок Центру Лідерства Захисників України в Національному університеті „Києво-Могилянська академія“ і Конституційного Суду України.
🔹🔸У Конституційному Суді України обговорили ключові напрями співпраці з Радою Європи
15 жовтня 2025 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина, суддів Конституційного Суду України Ольги Совгирі та Галини Юровської із директором з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей і координатором проєктів у Страсбурзі, керівником відділу Східного партнерства Ради Європи Тиграном Карапетяном.
Участь у заході також взяли менеджерка проєкту Ради Європи „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“, який впроваджується у межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ для України на 2023–2026 роки Ірина Кушнір та асистент проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ Марія Михайловська.
🔹 У центрі обговорення були питання співпраці між Радою Європи та Конституційним Судом України, а також перспективні напрями майбутніх ініціатив.
Судді Конституційного Суду України подякували за підтримку, яку надає Рада Європи, зокрема, у межах проєктів, що нині впроваджуються, як-от: „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, „Посилення соціального виміру в Україні“, „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“ та „Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“.
🔹 Сторони обговорили питання захисту конституційних прав громадян України та особливостей роботи органу конституційної юрисдикції України в умовах воєнного стану. Було підкреслено, що в умовах повномасштабної агресії рф проти України особливої актуальності набуває питання захисту прав військових, як в умовах воєнного часу, так і у повоєнний період.
Учасники заходу приділили увагу визначенню пріоритетних напрямів подальшої співпраці, зокрема, підтримці вдосконалення національного конституційного судочинства, взаємодії Суду з міжнародними партнерами, проведенню інформаційно-просвітницьких кампаній, подякували за конструктивне спілкування та наголосили на важливості підтримання сталого діалогу для обміну думками.
15 жовтня 2025 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина, суддів Конституційного Суду України Ольги Совгирі та Галини Юровської із директором з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей і координатором проєктів у Страсбурзі, керівником відділу Східного партнерства Ради Європи Тиграном Карапетяном.
Участь у заході також взяли менеджерка проєкту Ради Європи „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“, який впроваджується у межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ для України на 2023–2026 роки Ірина Кушнір та асистент проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ Марія Михайловська.
🔹 У центрі обговорення були питання співпраці між Радою Європи та Конституційним Судом України, а також перспективні напрями майбутніх ініціатив.
Судді Конституційного Суду України подякували за підтримку, яку надає Рада Європи, зокрема, у межах проєктів, що нині впроваджуються, як-от: „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, „Посилення соціального виміру в Україні“, „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“ та „Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“.
🔹 Сторони обговорили питання захисту конституційних прав громадян України та особливостей роботи органу конституційної юрисдикції України в умовах воєнного стану. Було підкреслено, що в умовах повномасштабної агресії рф проти України особливої актуальності набуває питання захисту прав військових, як в умовах воєнного часу, так і у повоєнний період.
Учасники заходу приділили увагу визначенню пріоритетних напрямів подальшої співпраці, зокрема, підтримці вдосконалення національного конституційного судочинства, взаємодії Суду з міжнародними партнерами, проведенню інформаційно-просвітницьких кампаній, подякували за конструктивне спілкування та наголосили на важливості підтримання сталого діалогу для обміну думками.
Відбувся просвітницький захід „Венеційська Комісія і Україна“
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 23 жовтня 2025 року відбувся захід на тему „Венеційська Комісія і Україна“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Галина Юровська, начальник навчальної лабораторії з вивчення права ЄС Національної школи суддів України Наталія Ахтирська, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, а також аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук України.
Доповідачкою виступила Віце-Президент Венеційської Комісії, професор міжнародного публічного права Карлового університету (м. Прага) Вероніка Білкова, яка зосередила увагу на діяльності консультативного органу Ради Європи з питань конституційного права – Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), а також формах її взаємодії з Україною.
Вероніка Білкова зазначила, що Венеціанська Комісія була створена у 1990 році, до її складу входило 18 держав-членів Ради Європи. Із змінами у Статуті 2002 року до її складу вже могли приєднатися держави, які не є членами цієї міжнародної організації, включаючи країни, які географічно розташовані за межами європейського континенту. Наразі до її складу входить 61 держава, серед яких 46 держав-членів Ради Європи. Україна є членом Венеційської Комісії з 1995 року.
Венеціанська Комісія має статус незалежного консультативного органу Ради Європи, до її складу входять незалежні експерти, які отримали міжнародне визнання завдяки своєму досвіду роботи в демократичних інститутах або внеску у зміцнення права та розвиток політичних наук.
Промовиця закцентувала на висновках і звітах, які надає Венеційська Комісія за запитами держав, органів Ради Європи, Європейського Союзу, міжнародних організацій. Свою діяльність Венеційська Комісія зосереджує на питаннях конституційного права, виборів, референдумів, політичних партій, функціонування демократичних інститутів, захисту людських прав.
Вона також розповіла про форми взаємодії Венеційської Комісії з Україною, зазначивши, що за час її діяльності підготовлено 121 висновок щодо України, здебільшого запитувані Верховною Радою України і Конституційним Судом України. У цьому контексті окреслила основні напрями співпраці, зокрема щодо конституційної реформи (консультування з питань розподілу влади, місцевого самоврядування, конституційних правок), судової реформи (підтримка у питаннях побудови незалежної судової системи та створення антикорупційного суду), виборів та політичних партій (надання рекомендацій щодо виборчого законодавства), захисту людських прав (щодо дотримання європейських стандартів у сфері захисту прав людини).
Окремо Вероніка Білкова зосередила увагу на висновках, наданих Венеційською Комісією, зокрема, щодо конституційної реформи 2010 року, анексії Криму, запобігань загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, що мають значну економічну чи політичну вагу в суспільному житті (олігархів) та альтернативної невійськової служби в Україні за запитом Конституційного Суду України. Виступ викликав жваву дискусію серед учасників заходу.
Відеозапис за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=SotneA95oVs
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 23 жовтня 2025 року відбувся захід на тему „Венеційська Комісія і Україна“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Галина Юровська, начальник навчальної лабораторії з вивчення права ЄС Національної школи суддів України Наталія Ахтирська, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, а також аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук України.
Доповідачкою виступила Віце-Президент Венеційської Комісії, професор міжнародного публічного права Карлового університету (м. Прага) Вероніка Білкова, яка зосередила увагу на діяльності консультативного органу Ради Європи з питань конституційного права – Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), а також формах її взаємодії з Україною.
Вероніка Білкова зазначила, що Венеціанська Комісія була створена у 1990 році, до її складу входило 18 держав-членів Ради Європи. Із змінами у Статуті 2002 року до її складу вже могли приєднатися держави, які не є членами цієї міжнародної організації, включаючи країни, які географічно розташовані за межами європейського континенту. Наразі до її складу входить 61 держава, серед яких 46 держав-членів Ради Європи. Україна є членом Венеційської Комісії з 1995 року.
Венеціанська Комісія має статус незалежного консультативного органу Ради Європи, до її складу входять незалежні експерти, які отримали міжнародне визнання завдяки своєму досвіду роботи в демократичних інститутах або внеску у зміцнення права та розвиток політичних наук.
Промовиця закцентувала на висновках і звітах, які надає Венеційська Комісія за запитами держав, органів Ради Європи, Європейського Союзу, міжнародних організацій. Свою діяльність Венеційська Комісія зосереджує на питаннях конституційного права, виборів, референдумів, політичних партій, функціонування демократичних інститутів, захисту людських прав.
Вона також розповіла про форми взаємодії Венеційської Комісії з Україною, зазначивши, що за час її діяльності підготовлено 121 висновок щодо України, здебільшого запитувані Верховною Радою України і Конституційним Судом України. У цьому контексті окреслила основні напрями співпраці, зокрема щодо конституційної реформи (консультування з питань розподілу влади, місцевого самоврядування, конституційних правок), судової реформи (підтримка у питаннях побудови незалежної судової системи та створення антикорупційного суду), виборів та політичних партій (надання рекомендацій щодо виборчого законодавства), захисту людських прав (щодо дотримання європейських стандартів у сфері захисту прав людини).
Окремо Вероніка Білкова зосередила увагу на висновках, наданих Венеційською Комісією, зокрема, щодо конституційної реформи 2010 року, анексії Криму, запобігань загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, що мають значну економічну чи політичну вагу в суспільному житті (олігархів) та альтернативної невійськової служби в Україні за запитом Конституційного Суду України. Виступ викликав жваву дискусію серед учасників заходу.
Відеозапис за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=SotneA95oVs
YouTube
просвітницький захід „Венеційська Комісія і Україна“
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 23 жовтня 2025 року відбувся захід на тему „Венеційська Комісія і Україна“.
Участь у заході…
Участь у заході…
🔸 „Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства“: Конституційний Суд долучився до заходу
23 жовтня 2025 року суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков узяв участь у презентації Тіньового звіту до розділів 23 „Правосуддя та фундаментальні права“ та 24 „Юстиція, свобода та безпека“ Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, що відбулася в межах заходу „Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства“.
▪️ Захід, метою якого було обговорення проблем, викликів та досягнень України у сферах правосуддя, верховенства права, дотримання прав людини та безпеки у контексті імплементації європейських стандартів і виконання зобов’язань перед Європейським Союзом, організовано коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Проєкту Європейського Союзу „Pravo-Justice“.
Учасників привітали Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, керівниця Проєкту ЄС „Pravo-Justice“ Оксана Цимбрівська, виконавча директорка ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив“ Світлана Матвієнко, заступниця виконавчого директора з операційної діяльності Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок.
У панелі „Просуваючи реформи разом: Україна і ЄС“ виступили Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова та тимчасовий повірений у справах Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков долучився до дискусії та поділився баченням того, як Конституційний Суд інтегрує європейські стандарти у свою діяльність. За його словами, Суд не лише реагує на виклики сьогодення, а й активно формує майбутнє української конституційної юстиції через етичні стандарти, прозорість і європейський правовий фундамент, що зміцнює верховенство права та наближає Україну до ЄС. Олександр Водянніков наголосив, що ухвалення Правил професійної етики судді Конституційного Суду України стало важливим кроком до утвердження довіри й відкритості органу конституційного контролю.
💬 „Є речі, які ми можемо змінити самі – і ми їх змінюємо“, – наголосив суддя, говорячи про оновлення Регламенту Суду та внутрішніх процедур відповідно до європейських стандартів.
Доповідач також підкреслив, що після змін до преамбули Конституції України 2019 року право ЄС стало складовою конституційної ідентичності України, і Конституційного Суду уже посилається на acquis ЄС у своїх рішеннях.
Після завершення панельних дискусій презентовано Тіньовий звіт до розділів 23 „Правосуддя та фундаментальні права“ та 24 „Юстиція, свобода та безпека“ Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, у якому узагальнено бачення громадянського суспільства щодо поточного стану реформ у сфері правосуддя, антикорупційної політики, дотримання прав людини, юстиції, свободи та безпеки.
▪️ Захід став важливою платформою для відкритого діалогу між представниками органів державної влади, суддів, міжнародних партнерів та громадських організацій щодо координації спільних дій у контексті європейської інтеграції України.
23 жовтня 2025 року суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков узяв участь у презентації Тіньового звіту до розділів 23 „Правосуддя та фундаментальні права“ та 24 „Юстиція, свобода та безпека“ Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, що відбулася в межах заходу „Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства“.
▪️ Захід, метою якого було обговорення проблем, викликів та досягнень України у сферах правосуддя, верховенства права, дотримання прав людини та безпеки у контексті імплементації європейських стандартів і виконання зобов’язань перед Європейським Союзом, організовано коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Проєкту Європейського Союзу „Pravo-Justice“.
Учасників привітали Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, керівниця Проєкту ЄС „Pravo-Justice“ Оксана Цимбрівська, виконавча директорка ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив“ Світлана Матвієнко, заступниця виконавчого директора з операційної діяльності Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок.
У панелі „Просуваючи реформи разом: Україна і ЄС“ виступили Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова та тимчасовий повірений у справах Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков долучився до дискусії та поділився баченням того, як Конституційний Суд інтегрує європейські стандарти у свою діяльність. За його словами, Суд не лише реагує на виклики сьогодення, а й активно формує майбутнє української конституційної юстиції через етичні стандарти, прозорість і європейський правовий фундамент, що зміцнює верховенство права та наближає Україну до ЄС. Олександр Водянніков наголосив, що ухвалення Правил професійної етики судді Конституційного Суду України стало важливим кроком до утвердження довіри й відкритості органу конституційного контролю.
💬 „Є речі, які ми можемо змінити самі – і ми їх змінюємо“, – наголосив суддя, говорячи про оновлення Регламенту Суду та внутрішніх процедур відповідно до європейських стандартів.
Доповідач також підкреслив, що після змін до преамбули Конституції України 2019 року право ЄС стало складовою конституційної ідентичності України, і Конституційного Суду уже посилається на acquis ЄС у своїх рішеннях.
Після завершення панельних дискусій презентовано Тіньовий звіт до розділів 23 „Правосуддя та фундаментальні права“ та 24 „Юстиція, свобода та безпека“ Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, у якому узагальнено бачення громадянського суспільства щодо поточного стану реформ у сфері правосуддя, антикорупційної політики, дотримання прав людини, юстиції, свободи та безпеки.
▪️ Захід став важливою платформою для відкритого діалогу між представниками органів державної влади, суддів, міжнародних партнерів та громадських організацій щодо координації спільних дій у контексті європейської інтеграції України.