⚖️ Відбулися засідання Суду: розглядали справи за конституційними скаргами і поданнями
Велика палата 25 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційними скаргами 👉Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
✅ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“ Велика палата визначила ✍️ письмову форму конституційного провадження.
📑 Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд заяви суб’єкта права на конституційну скаргу Сивухіна Г. С. щодо вжиття заходів із забезпечення конституційної скарги шляхом видання забезпечувального наказу у справі.
Велика палата 25 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційними скаргами 👉Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
✅ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“ Велика палата визначила ✍️ письмову форму конституційного провадження.
📑 Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд заяви суб’єкта права на конституційну скаргу Сивухіна Г. С. щодо вжиття заходів із забезпечення конституційної скарги шляхом видання забезпечувального наказу у справі.
⚖️ Право на судовий захист у трудових спорах: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Олега Тимошенка
Перший сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник поінформувала про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
▪️Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322–VIII (далі – Кодекс), відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олег Тимошенко звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група „ТАС“». Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 13 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 2 січня 2025 року, відмовив Тимошенку О.І. у задоволені його позову. Вичерпавши всі національні засоби юридичного захисту, заявник подав конституційну скаргу до Конституційного Суду України.
▪️Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України оспорюваного припису Кодексу, суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що застосування в судових рішеннях у його справі частини першої статті 233 Кодексу стало підставою для відмови у судовому захисті через сплив тримісячного строку звернення до суду про вирішення трудового спору щодо оплати праці та законності зупинення трудового договору.
▪️Автор клопотання вважає, що частина перша статті 233 Кодексу суперечить низці статей Конституції України, оскільки „формальне застосування жорстокого тримісячного строку у трудових спорах за умов воєнного стану фактично позбавляє працівника доступу до суду“ (стаття 55), призводить до порушення права на працю і своєчасну винагороду (стаття 43). Він також твердить про невідповідність оспорюваного припису Кодексу статтям 64, 129 Основного Закону України в частині обмеження прав в умовах воєнного стану та порушення принципів і основних засад судочинства.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Перший сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник поінформувала про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
▪️Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322–VIII (далі – Кодекс), відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олег Тимошенко звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група „ТАС“». Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 13 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 2 січня 2025 року, відмовив Тимошенку О.І. у задоволені його позову. Вичерпавши всі національні засоби юридичного захисту, заявник подав конституційну скаргу до Конституційного Суду України.
▪️Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України оспорюваного припису Кодексу, суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що застосування в судових рішеннях у його справі частини першої статті 233 Кодексу стало підставою для відмови у судовому захисті через сплив тримісячного строку звернення до суду про вирішення трудового спору щодо оплати праці та законності зупинення трудового договору.
▪️Автор клопотання вважає, що частина перша статті 233 Кодексу суперечить низці статей Конституції України, оскільки „формальне застосування жорстокого тримісячного строку у трудових спорах за умов воєнного стану фактично позбавляє працівника доступу до суду“ (стаття 55), призводить до порушення права на працю і своєчасну винагороду (стаття 43). Він також твердить про невідповідність оспорюваного припису Кодексу статтям 64, 129 Основного Закону України в частині обмеження прав в умовах воєнного стану та порушення принципів і основних засад судочинства.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Генієвського Є.А.
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Генієвського Євгена Анатолійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя повідомив, що Генієвський Є.А. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Абзацом першим частини першої статті 616 Кодексу передбачено, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім визначених у цьому абзаці випадків, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
📑 Відповідно до абзацу другого частини першої статті 616 Кодексу „за результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу“.
▪️ Заявник зазначає, що абзац другий частини першої статті 616 Кодексу порушує конституційні права обвинуваченого на звернення до суду, оскарження дій/бездіяльності посадових осіб органів прокуратури в суді, основні засади судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін.
▪️ На його думку, твердження прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про наявність ризиків, визначених частиною першою статті 177 Кодексу, порушує статтю 62 Конституції України, де зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а ризик – це ймовірність настання тієї чи іншої події, тобто і є припущення, бо ця подія насправді не відбулася. До того ж, відмова в підтримці клопотання обвинуваченого в суді порушує обов’язок (стаття 65 Конституції України) і право громадянина на захист Вітчизни від ворожої агресії, а також статтю 22 Конституції України, де зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
▪️ Заявник переконаний, що „відмова в скасуванні арешту для продовження військової служби з підстав виконання обвинуваченим свого конституційного обов’язку <…> суперечить положенням як мобілізаційного, так і кримінального процесуального законодавства, та державній політиці в умовах воєнного стану“.
Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
▪️ Як зазначив суддя-доповідач, на виконання вимог закону про Конституційний Суд України надіслано запити до органів державної влади з метою з’ясування їхньої позиції у цій справі, а також запити до наукових установ щодо висловлювання їх наукового бачення по суті питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна за посиланням:
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_26_11_2025_1.mp4
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Генієвського Євгена Анатолійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя повідомив, що Генієвський Є.А. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Абзацом першим частини першої статті 616 Кодексу передбачено, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім визначених у цьому абзаці випадків, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
📑 Відповідно до абзацу другого частини першої статті 616 Кодексу „за результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу“.
▪️ Заявник зазначає, що абзац другий частини першої статті 616 Кодексу порушує конституційні права обвинуваченого на звернення до суду, оскарження дій/бездіяльності посадових осіб органів прокуратури в суді, основні засади судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін.
▪️ На його думку, твердження прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про наявність ризиків, визначених частиною першою статті 177 Кодексу, порушує статтю 62 Конституції України, де зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а ризик – це ймовірність настання тієї чи іншої події, тобто і є припущення, бо ця подія насправді не відбулася. До того ж, відмова в підтримці клопотання обвинуваченого в суді порушує обов’язок (стаття 65 Конституції України) і право громадянина на захист Вітчизни від ворожої агресії, а також статтю 22 Конституції України, де зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
▪️ Заявник переконаний, що „відмова в скасуванні арешту для продовження військової служби з підстав виконання обвинуваченим свого конституційного обов’язку <…> суперечить положенням як мобілізаційного, так і кримінального процесуального законодавства, та державній політиці в умовах воєнного стану“.
Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
▪️ Як зазначив суддя-доповідач, на виконання вимог закону про Конституційний Суд України надіслано запити до органів державної влади з метою з’ясування їхньої позиції у цій справі, а також запити до наукових установ щодо висловлювання їх наукового бачення по суті питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна за посиланням:
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_26_11_2025_1.mp4
⚖️ Суд розглядав справу щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Клименка Олексія Вікторовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац сьомий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон) у частині встановлення з 1 січня 2024 року прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
💬 Автор клопотання зазначає, що „законами України про Державні бюджети України на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки розмір прожиткового мінімуму для прокурорів з 2102 гривень зменшено до 1600 гривень“, що свідчить про те, що „держава порушила права прокурорів на отримання належної заробітної плати, суттєво зменшивши її розмір, що суперечить її головним обов’язкам“.
💬 На його думку, „предмет закону про Державний бюджет України є особливим і чітко визначений у Конституції України, а тому скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить Конституції України“.
💬 Заявник також твердить, що „встановлення окремого прожиткового мінімуму для визначення окладу прокурорів, який є значно меншим ніж встановлений для основних соціальних і демографічних груп населення, а також для усіх інших органів державної влади, яким заробітна плата розраховується на підставі прожиткового мінімуму, є явною дискримінацією прокурорів за професійною ознакою“.
🔸 Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
🔸 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Олексій Клименко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“
🎥 https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_26_11_2025_2.mp4
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Клименка Олексія Вікторовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац сьомий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон) у частині встановлення з 1 січня 2024 року прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
💬 Автор клопотання зазначає, що „законами України про Державні бюджети України на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки розмір прожиткового мінімуму для прокурорів з 2102 гривень зменшено до 1600 гривень“, що свідчить про те, що „держава порушила права прокурорів на отримання належної заробітної плати, суттєво зменшивши її розмір, що суперечить її головним обов’язкам“.
💬 На його думку, „предмет закону про Державний бюджет України є особливим і чітко визначений у Конституції України, а тому скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить Конституції України“.
💬 Заявник також твердить, що „встановлення окремого прожиткового мінімуму для визначення окладу прокурорів, який є значно меншим ніж встановлений для основних соціальних і демографічних груп населення, а також для усіх інших органів державної влади, яким заробітна плата розраховується на підставі прожиткового мінімуму, є явною дискримінацією прокурорів за професійною ознакою“.
🔸 Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
🔸 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Олексій Клименко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“
🎥 https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_26_11_2025_2.mp4