⚖️ Суд продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Тетяни Самборської
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник поінформував про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
🔸 Суддя-доповідач зазначив, що частинами першою, другою статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо „з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає“.
Зі змісту конституційної скарги вбачається, що головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснювало досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою Самборської Т.Л. у вчиненні кримінального правопорушення, встановленого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України. Старший слідчий, посилаючись на частину десяту статті 290 Кодексу, звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку стороні захисту для ознайомлення з матеріалами провадження. Зазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку. Київський апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, постановленої в порядку частини десятої статті 290 Кодексу.
Верховний Суд, керуючись приписами статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кодексу відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, зазначивши, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
🔸 Тетяна Самборська, обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України статті 309 Кодексу, зазначає, що чинний Кодекс не містить повноважень суду щодо скасування незаконної ухвали слідчого судді, передбаченої частиною третьою статті 309 Кодексу, як на стадії підготовчого судового провадження, так і під час наступних стадій кримінального (судового) провадження.
Заявниця у конституційній скарзі звертає увагу на приписи частини третьої статті 309 Кодексу в аспекті запровадження ними ефективних засобів юридичного захисту прав та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, а також підкреслює, що встановлене законодавцем у частині третій статті 309 Кодексу правило є ілюзорним, адже, взагалі не дозволяє оскаржити незаконну ухвалу слідчого судді, в тому числі, на стадії судового провадження.
Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України пункту 2 частини другої статті 428 Кодексу, суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, зокрема, що його зміст підтверджує „факт наявності у суддів касаційної інстанції фактично безмежного процесуального простору для вирішення будь-якої справи у спосіб без відкриття касаційного провадження, тобто, для зловживань і порушень людських прав“.
📎 Більше за посиланням: https://cutt.ly/GtygAPOu
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник поінформував про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
🔸 Суддя-доповідач зазначив, що частинами першою, другою статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо „з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає“.
Зі змісту конституційної скарги вбачається, що головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснювало досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою Самборської Т.Л. у вчиненні кримінального правопорушення, встановленого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України. Старший слідчий, посилаючись на частину десяту статті 290 Кодексу, звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку стороні захисту для ознайомлення з матеріалами провадження. Зазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку. Київський апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, постановленої в порядку частини десятої статті 290 Кодексу.
Верховний Суд, керуючись приписами статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кодексу відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, зазначивши, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
🔸 Тетяна Самборська, обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України статті 309 Кодексу, зазначає, що чинний Кодекс не містить повноважень суду щодо скасування незаконної ухвали слідчого судді, передбаченої частиною третьою статті 309 Кодексу, як на стадії підготовчого судового провадження, так і під час наступних стадій кримінального (судового) провадження.
Заявниця у конституційній скарзі звертає увагу на приписи частини третьої статті 309 Кодексу в аспекті запровадження ними ефективних засобів юридичного захисту прав та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, а також підкреслює, що встановлене законодавцем у частині третій статті 309 Кодексу правило є ілюзорним, адже, взагалі не дозволяє оскаржити незаконну ухвалу слідчого судді, в тому числі, на стадії судового провадження.
Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України пункту 2 частини другої статті 428 Кодексу, суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, зокрема, що його зміст підтверджує „факт наявності у суддів касаційної інстанції фактично безмежного процесуального простору для вирішення будь-якої справи у спосіб без відкриття касаційного провадження, тобто, для зловживань і порушень людських прав“.
📎 Більше за посиланням: https://cutt.ly/GtygAPOu
🔹 КСУ обговорив напрями майбутньої співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва
26 листопада 2025 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Віктора Кичуна, Олега Первомайського та Галини Юровської з радницею з питань діалогу Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Доротеєю Гамахер.
У заході також взяли участь юридичні радниці проєкту GIZ „Посилення відповідності України стандартам ЄС у сфері верховенства права“ Наталія Гужвій-Товстенко та Ілона Болюбаш, а також юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков.
▪️ Під час зустрічі сторони обговорили актуальні напрями співпраці Конституційного Суду України з Німецьким товариством міжнародного співробітництва та відзначили важливість підтримки інституційних реформ у сфері конституційного правосуддя. Було акцентовано увагу на важливості постійного фахового обміну між українськими та німецькими експертами з метою посилення верховенства права в Україні та забезпечення розвитку узгодженої із європейськими стандартами нормативної бази.
▪️ Окремим аспектом дискусії стала взаємодія з Агентством Європейського Союзу з основоположних прав (FRA), яка дозволяє забезпечувати сталі канали доступу до сучасної європейської експертизи у сфері прав людини та сприяє гармонізації підходів Конституційного Суду України з європейськими практиками. Учасники заходу відзначили, що такі партнерства відіграють ключову роль у розвитку національної системи конституційного контролю та посиленні довіри до державних інституцій.
▪️ Також докладно було обговорено перспективи співпраці, пріоритетними напрямами якої є підтримка сталого функціонування конституційного судочинства, залучення міжнародної експертизи під час опрацювання складних конституційно-правових питань, проведення спільних навчальних заходів, розширення професійних контактів і розроблення нових форматів обміну досвідом. Особливу увагу було приділено формуванню довгострокових механізмів партнерства, що сприятимуть підвищенню інституційної спроможності Суду в умовах євроінтеграційних процесів.
На завершення учасники відзначили конструктивний характер діалогу та визначили пріоритетні наміри подальшої роботи над спільними проєктами, спрямованими на зміцнення конституційного правосуддя в Україні та інтеграцію у європейський правовий простір.
26 листопада 2025 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Віктора Кичуна, Олега Первомайського та Галини Юровської з радницею з питань діалогу Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Доротеєю Гамахер.
У заході також взяли участь юридичні радниці проєкту GIZ „Посилення відповідності України стандартам ЄС у сфері верховенства права“ Наталія Гужвій-Товстенко та Ілона Болюбаш, а також юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков.
▪️ Під час зустрічі сторони обговорили актуальні напрями співпраці Конституційного Суду України з Німецьким товариством міжнародного співробітництва та відзначили важливість підтримки інституційних реформ у сфері конституційного правосуддя. Було акцентовано увагу на важливості постійного фахового обміну між українськими та німецькими експертами з метою посилення верховенства права в Україні та забезпечення розвитку узгодженої із європейськими стандартами нормативної бази.
▪️ Окремим аспектом дискусії стала взаємодія з Агентством Європейського Союзу з основоположних прав (FRA), яка дозволяє забезпечувати сталі канали доступу до сучасної європейської експертизи у сфері прав людини та сприяє гармонізації підходів Конституційного Суду України з європейськими практиками. Учасники заходу відзначили, що такі партнерства відіграють ключову роль у розвитку національної системи конституційного контролю та посиленні довіри до державних інституцій.
▪️ Також докладно було обговорено перспективи співпраці, пріоритетними напрямами якої є підтримка сталого функціонування конституційного судочинства, залучення міжнародної експертизи під час опрацювання складних конституційно-правових питань, проведення спільних навчальних заходів, розширення професійних контактів і розроблення нових форматів обміну досвідом. Особливу увагу було приділено формуванню довгострокових механізмів партнерства, що сприятимуть підвищенню інституційної спроможності Суду в умовах євроінтеграційних процесів.
На завершення учасники відзначили конструктивний характер діалогу та визначили пріоритетні наміри подальшої роботи над спільними проєктами, спрямованими на зміцнення конституційного правосуддя в Україні та інтеграцію у європейський правовий простір.
🔶 У Суді відбувся правовий практикум „Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина“
28 листопада 2025 року в Конституційному Суді України відбувся правовий практикум „Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина“, організований у межах реалізації Меморандуму про співпрацю між Конституційним Судом України та Юридичним видавництвом „Право України“.
Практикум був спрямований на поглиблення професійних знань у сфері конституційного контролю, правозастосування та захисту прав людини, а також на зміцнення взаємодії між науковою спільнотою та органами конституційної юстиції.
▪️ Тематичну доповідь представив керівник Центру правничої термінології НАПрН України, суддя Конституційного Суду України (2018–2024 рр.) Сергій Головатий. У своєму виступі він розкрив зміст принципу правовладдя, його значення для функціонування демократичної правової держави, а також окреслив доктринальні підходи та міжнародні стандарти, що визначають його практичне застосування. Окрему увагу доповідач приділив ролі Конституційного Суду України у формуванні сталих стандартів верховенства права та забезпеченні ефективного конституційного контролю.
▪️ Друга частина практикуму була присвячена інституту конституційної скарги. Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський представив системний аналіз практики Суду за конституційними скаргами. Він детально охарактеризував критерії прийнятності звернень, типові проблеми правозастосування, а також тенденції судової практики щодо відновлення порушених прав особи.
До заходу також долучилися судді Конституційного Суду України, науковці та представники правничої спільноти.
▪️ Правовий практикум підтвердив важливість системної співпраці між Конституційним Судом України та юридичною науковою спільнотою, сприяв професійному обміну та розширенню знань у сфері конституційного судочинства.
28 листопада 2025 року в Конституційному Суді України відбувся правовий практикум „Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина“, організований у межах реалізації Меморандуму про співпрацю між Конституційним Судом України та Юридичним видавництвом „Право України“.
Практикум був спрямований на поглиблення професійних знань у сфері конституційного контролю, правозастосування та захисту прав людини, а також на зміцнення взаємодії між науковою спільнотою та органами конституційної юстиції.
▪️ Тематичну доповідь представив керівник Центру правничої термінології НАПрН України, суддя Конституційного Суду України (2018–2024 рр.) Сергій Головатий. У своєму виступі він розкрив зміст принципу правовладдя, його значення для функціонування демократичної правової держави, а також окреслив доктринальні підходи та міжнародні стандарти, що визначають його практичне застосування. Окрему увагу доповідач приділив ролі Конституційного Суду України у формуванні сталих стандартів верховенства права та забезпеченні ефективного конституційного контролю.
▪️ Друга частина практикуму була присвячена інституту конституційної скарги. Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський представив системний аналіз практики Суду за конституційними скаргами. Він детально охарактеризував критерії прийнятності звернень, типові проблеми правозастосування, а також тенденції судової практики щодо відновлення порушених прав особи.
До заходу також долучилися судді Конституційного Суду України, науковці та представники правничої спільноти.
▪️ Правовий практикум підтвердив важливість системної співпраці між Конституційним Судом України та юридичною науковою спільнотою, сприяв професійному обміну та розширенню знань у сфері конституційного судочинства.
🔹 У Суді відбулася зустріч із представниками Венеційської комісії
1 грудня 2025 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч із представниками Венеційської комісії Ради Європи, у якій взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин і судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун та Василь Лемак, Віце-президентка Венеційської комісії Марта Картабіа, експерт та колишній член Комісії Паоло Кароцца, радник з юридичних питань і контактна особа Секретаріату Венеційської комісії Вахе Демірчян.
Захід організований у межах підготовки термінового висновку Венеційської комісії щодо законопроєктів, спрямованих на вдосконалення процедури конкурсного відбору суддів Конституційного Суду України.
💬 Під час обговорення сторони зосередилися на ключових положеннях законопроєктів стосовно організації та проведення конкурсного відбору суддів Конституційного Суду України. Представники Венеційської комісії окреслили підходи, які враховуються при формуванні термінового висновку, зокрема щодо вимог до прозорості, незалежності та доброчесності конкурсних процедур.
💬 Українська сторона поінформувала про ключові аспекти чинного законодавства, особливості функціонування Суду та наголосила на тому, що модернізація конкурсних процедур є важливою передумовою забезпечення об’єктивності та незалежності процесу відбору суддів.
🔹 Судді Конституційного Суду України підкреслили необхідність конструктивного та постійного професійного діалогу з Венеційською комісією, відзначивши, що експертна підтримка європейських інституцій є важливим чинником у забезпеченні прозорих, обґрунтованих і ефективних процедур добору суддів Конституційного Суду України. Вони наголосили, що таке співробітництво сприяє впровадженню високих стандартів у сфері конституційного правосуддя та зміцненню довіри до процесу формування складу Суду.
https://tinyurl.com/2rsf4rrs
1 грудня 2025 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч із представниками Венеційської комісії Ради Європи, у якій взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин і судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун та Василь Лемак, Віце-президентка Венеційської комісії Марта Картабіа, експерт та колишній член Комісії Паоло Кароцца, радник з юридичних питань і контактна особа Секретаріату Венеційської комісії Вахе Демірчян.
Захід організований у межах підготовки термінового висновку Венеційської комісії щодо законопроєктів, спрямованих на вдосконалення процедури конкурсного відбору суддів Конституційного Суду України.
💬 Під час обговорення сторони зосередилися на ключових положеннях законопроєктів стосовно організації та проведення конкурсного відбору суддів Конституційного Суду України. Представники Венеційської комісії окреслили підходи, які враховуються при формуванні термінового висновку, зокрема щодо вимог до прозорості, незалежності та доброчесності конкурсних процедур.
💬 Українська сторона поінформувала про ключові аспекти чинного законодавства, особливості функціонування Суду та наголосила на тому, що модернізація конкурсних процедур є важливою передумовою забезпечення об’єктивності та незалежності процесу відбору суддів.
🔹 Судді Конституційного Суду України підкреслили необхідність конструктивного та постійного професійного діалогу з Венеційською комісією, відзначивши, що експертна підтримка європейських інституцій є важливим чинником у забезпеченні прозорих, обґрунтованих і ефективних процедур добору суддів Конституційного Суду України. Вони наголосили, що таке співробітництво сприяє впровадженню високих стандартів у сфері конституційного правосуддя та зміцненню довіри до процесу формування складу Суду.
https://tinyurl.com/2rsf4rrs
🗓️ Інформація щодо діяльності Суду впродовж листопада
У листопаді 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 106 засідань, із них:
✅ 24 пленарних засідань (6 – відкритих частин пленарних засідань, 16 – закритих частин пленарних засідань, 2 – пленарних засідання) та 9 засідань Великої палати Суду;
✅ 11 засідань Суду;
✅ 1 відкрита частина пленарного засідання, 6 закритих частини пленарних засідань, 2 пленарних засідання та 13 засідань Першого сенату Суду;
✅ 10 відкритих частин пленарних засідань, 12 закритих частин пленарних засідань, 4 засідання Другого сенату Суду;
✅ 14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 91 акт, із них:
✔️5 постанов Суду;
✔️30 ухвал Великої палати Суду;
✔️13 ухвал Першого сенату Суду;
✔️1 рішення Другого сенату Суду;
✔️4 ухвали Другого сенату Суду;
✔️38 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшло 35 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 18 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 17 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 37 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
У листопаді 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 106 засідань, із них:
✅ 24 пленарних засідань (6 – відкритих частин пленарних засідань, 16 – закритих частин пленарних засідань, 2 – пленарних засідання) та 9 засідань Великої палати Суду;
✅ 11 засідань Суду;
✅ 1 відкрита частина пленарного засідання, 6 закритих частини пленарних засідань, 2 пленарних засідання та 13 засідань Першого сенату Суду;
✅ 10 відкритих частин пленарних засідань, 12 закритих частин пленарних засідань, 4 засідання Другого сенату Суду;
✅ 14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 91 акт, із них:
✔️5 постанов Суду;
✔️30 ухвал Великої палати Суду;
✔️13 ухвал Першого сенату Суду;
✔️1 рішення Другого сенату Суду;
✔️4 ухвали Другого сенату Суду;
✔️38 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшло 35 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 18 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 17 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 37 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
🔹 „Конституційна демократія у Республіці Корея“: тематична онлайн-лекція (27.11.2025)
Кожен орган конституційної юрисдикції має свої відмінності, як в організації роботи, так і в обсязі повноважень, які формуються історичними і правничими традиціями кожної держави. Системне вивчення різних форм конституційного контролю є надзвичайно пізнавальним для усвідомлення механізмів ґарантування демократичних цінностей. Хоча й існують відмінності в організації та функціонуванні органів конституційного контролю, однак основна місія кожного такого органу залишається незмінною – забезпечення верховенства Конституції та захист прав людини.
▪️На запрошення судді Конституційного Суду України Галини Юровської суддя Конституційного Суду Республіки Корея Хьонду Кім виступив основним доповідачем у просвітницькому заході „Конституційна демократія у Республіці Корея“. Серед слухачів – судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, адвокатської та наукової спільноти, викладачі, аспіранти, студенти закладів вищої освіти та слухачі Малої академії наук. Модерувала захід суддя Галина Юровська.
📝 Доповідач ознайомив із етапами розвитку конституційної демократії в Південній Кореї, розповів, яку роль відведено Конституційному Суду Кореї у цьому процесі, а також про найважливіші зміни, які вносилися до Конституції.
Як зазначив Хьонду Кім, Конституція Кореї вперше була ухвалена 1948 року, останню правку до неї внесли у 1987 році. Суддя підкреслив, що Конституція за редакції 1987 року є основою сучасної демократичної системи Кореї, у ній утілено основні демократичні принципи, які функціонують і дотепер. Основний Закон держави визначає повноваження державних інституцій, Конституційного Суду Кореї, основоположні права і обов’язки громадян.
▪️Суддя ознайомив із ключовими функціями органу конституційного контролю Кореї, його складом, призначенням і строком перебування на посаді. Зокрема зазначив, що Суд складається з дев’яти суддів, яких по три призначають Президент, Голова Верховного Суду та Національна Асамблея (парламент). Це забезпечує розподіл впливу між трьома гілками влади на формування складу Суду. Кожен суддя обіймає посаду протягом шестирічного терміну, який може бути поновлений. Суддю не можна звільнити з посади, окрім як шляхом імпічменту.
▪️Промовець також акцентував на ролі Конституційного Суду Кореї, наголосивши, що вона є багатофункціональною. Адже Суд виступає не лише як захисник конституції та основоположних прав, але й як ключовий арбітр у найгостріших політичних та компетенційних спорах (імпічмент, розпуск партій). Його рішення мають обов’язкову юридичну силу для всіх державних органів і судових установ.
Суду належить 5 основних функцій:
✔️ конституційність законів (контроль нормативних актів);
✔️ імпічмент (відсторонення від посади);
✔️ розпуск політичних партій;
✔️ конституційні скарги (захист прав людини);
✔️ спори про юрисдикцію між державними органами (компетенційні спори).
Про кожну із цих функцій суддя докладно розповів та ознайомив із судовою практикою.
▪️ Доповідач поінформував, що близько 97% усіх справ, які розглядає Суд, – це справи за конституційними скаргами. Він зосередив увагу на умовах і порядку звернення громадян до органу конституційної юрисдикції Кореї, прийнятності конституційної скарги, її видах.
Кожен орган конституційної юрисдикції має свої відмінності, як в організації роботи, так і в обсязі повноважень, які формуються історичними і правничими традиціями кожної держави. Системне вивчення різних форм конституційного контролю є надзвичайно пізнавальним для усвідомлення механізмів ґарантування демократичних цінностей. Хоча й існують відмінності в організації та функціонуванні органів конституційного контролю, однак основна місія кожного такого органу залишається незмінною – забезпечення верховенства Конституції та захист прав людини.
▪️На запрошення судді Конституційного Суду України Галини Юровської суддя Конституційного Суду Республіки Корея Хьонду Кім виступив основним доповідачем у просвітницькому заході „Конституційна демократія у Республіці Корея“. Серед слухачів – судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, адвокатської та наукової спільноти, викладачі, аспіранти, студенти закладів вищої освіти та слухачі Малої академії наук. Модерувала захід суддя Галина Юровська.
📝 Доповідач ознайомив із етапами розвитку конституційної демократії в Південній Кореї, розповів, яку роль відведено Конституційному Суду Кореї у цьому процесі, а також про найважливіші зміни, які вносилися до Конституції.
Як зазначив Хьонду Кім, Конституція Кореї вперше була ухвалена 1948 року, останню правку до неї внесли у 1987 році. Суддя підкреслив, що Конституція за редакції 1987 року є основою сучасної демократичної системи Кореї, у ній утілено основні демократичні принципи, які функціонують і дотепер. Основний Закон держави визначає повноваження державних інституцій, Конституційного Суду Кореї, основоположні права і обов’язки громадян.
▪️Суддя ознайомив із ключовими функціями органу конституційного контролю Кореї, його складом, призначенням і строком перебування на посаді. Зокрема зазначив, що Суд складається з дев’яти суддів, яких по три призначають Президент, Голова Верховного Суду та Національна Асамблея (парламент). Це забезпечує розподіл впливу між трьома гілками влади на формування складу Суду. Кожен суддя обіймає посаду протягом шестирічного терміну, який може бути поновлений. Суддю не можна звільнити з посади, окрім як шляхом імпічменту.
▪️Промовець також акцентував на ролі Конституційного Суду Кореї, наголосивши, що вона є багатофункціональною. Адже Суд виступає не лише як захисник конституції та основоположних прав, але й як ключовий арбітр у найгостріших політичних та компетенційних спорах (імпічмент, розпуск партій). Його рішення мають обов’язкову юридичну силу для всіх державних органів і судових установ.
Суду належить 5 основних функцій:
✔️ конституційність законів (контроль нормативних актів);
✔️ імпічмент (відсторонення від посади);
✔️ розпуск політичних партій;
✔️ конституційні скарги (захист прав людини);
✔️ спори про юрисдикцію між державними органами (компетенційні спори).
Про кожну із цих функцій суддя докладно розповів та ознайомив із судовою практикою.
▪️ Доповідач поінформував, що близько 97% усіх справ, які розглядає Суд, – це справи за конституційними скаргами. Він зосередив увагу на умовах і порядку звернення громадян до органу конституційної юрисдикції Кореї, прийнятності конституційної скарги, її видах.
Промовець зазначив, що будь-яка особа, котра вважає, що дія або бездіяльність уряду порушила її права, може подати таку скаргу, а також оспорити конституційність законодавчих актів (перший тип скарги). Другий тип скарги має спеціальний механізм, який дозволяє особі ініціювати перегляд конституційності закону. Цей шлях стає доступним, якщо суд загальної юрисдикції відмовляється передавати це питання на розгляд Конституційного Суду, надаючи стороні можливість подати особисто конституційну скаргу.
📝 Суддя також навів статистику звернень до Суду. Він повідомив, що на початку 1990-х років Конституційний Суд розглядав близько 300–400 справ на рік. Наразі – близько 3000 справ на рік. Такий показних може свідчити про те, що громадський інтерес до Суду зріс, збільшення кількості справ відображає високий рівень довіри громадськості. Як свідчать опитування громадян, наголосив промовець, Конституційний Суд Кореї вважають найповажнішою державною установою в державі. Суд докладає всіх зусиль, щоб відповідати на цю довіру, захищаючи права та підтримуючи конституційні цінності. Він також додав, що його легітимність залежить не лише від якості рішень, а й від довіри громадськості, її волі підтримувати конституційні цінності.
На завершення суддя Хьонду Кім побажав миру і безпеки Україні та висловив сподівання на продовження дружнього спілкування.
Захід відбувся в межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, що реалізується із квітня 2022 року.
🎥 https://www.youtube.com/watch?v=Kw0fLW88gFE
📝 Суддя також навів статистику звернень до Суду. Він повідомив, що на початку 1990-х років Конституційний Суд розглядав близько 300–400 справ на рік. Наразі – близько 3000 справ на рік. Такий показних може свідчити про те, що громадський інтерес до Суду зріс, збільшення кількості справ відображає високий рівень довіри громадськості. Як свідчать опитування громадян, наголосив промовець, Конституційний Суд Кореї вважають найповажнішою державною установою в державі. Суд докладає всіх зусиль, щоб відповідати на цю довіру, захищаючи права та підтримуючи конституційні цінності. Він також додав, що його легітимність залежить не лише від якості рішень, а й від довіри громадськості, її волі підтримувати конституційні цінності.
На завершення суддя Хьонду Кім побажав миру і безпеки Україні та висловив сподівання на продовження дружнього спілкування.
Захід відбувся в межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, що реалізується із квітня 2022 року.
🎥 https://www.youtube.com/watch?v=Kw0fLW88gFE
YouTube
Конституційна демократія у Республіці Корея
Enjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.