⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами та постановив ухвали
▪️Велика палата 26 березня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата подовжила до 23 квітня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Бабака М.А., Денисенка Б.М., Клименка О.В., Коломойського І.В., Пільчак Ю.Р.
▪️Велика палата 26 березня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата подовжила до 23 квітня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Бабака М.А., Денисенка Б.М., Клименка О.В., Коломойського І.В., Пільчак Ю.Р.
🔸 Питання допустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні в контексті Рішення КСУ від 4 березня 2026 року № 1-р(ІІ)/2026: роз’яснення суддів Суду
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Сергій Різник (суддя-доповідач у справі), Олександр Водянніков, Віктор Городовенко та Галина Юровська.
Захід відбувся в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України (НШСУ), започаткованого у 2022 році, і зібрав широку правничу аудиторію: юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, представників НШСУ, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників із Малої академії наук.
▪️Судді детально ознайомили зі змістом Рішення № 1-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Горобця А. В., у якому Суд визнав конституційною частину першу статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). (https://ccu.gov.ua/dokument/1-rii2026)
📝 Цією нормою КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Ця норма також установлює окремі винятки, якими надано дозвіл судді брати участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, зокрема у разі перегляду ним ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судді навели обґрунтування суб’єкта права на конституційну скаргу щодо неконституційності оскаржуваного припису КПК. Заявник твердив, зокрема, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
▪️Під час лекції доповідачі виклали основні аргументи цього рішення, пояснюючи, зокрема, передумови запровадження права на апеляційне оскарження, які стали наслідком унесення парламентом низки змін до кримінального процесуального законодавства на виконання Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка В. М., яким Суд визнав неконституційною частину другу статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції. Цими змінами Верховна Рада України додатково передбачила нормативний механізм його реалізації. Одним із елементів цього механізму став установлений у статті 76 КПК виняток із загального правила про недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні.
Судді наголосили, що, оцінюючи домірність обраного законодавцем способу гарантування права на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із триманням під вартою, Суд виходить із того, що згідно з частиною першою статті 76 КПК дозвіл судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції стосується вузького кола питань, пов’язаних виключно з перевірянням законності застосування під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
▪️Промовці зауважили, що, переглядаючи в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судді суду апеляційної інстанції вирішують питання не щодо винуватості особи, а лише щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених статтею 177 КПК, та ураховують обставини, визначені статтею 178 КПК.
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Сергій Різник (суддя-доповідач у справі), Олександр Водянніков, Віктор Городовенко та Галина Юровська.
Захід відбувся в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України (НШСУ), започаткованого у 2022 році, і зібрав широку правничу аудиторію: юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, представників НШСУ, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників із Малої академії наук.
▪️Судді детально ознайомили зі змістом Рішення № 1-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Горобця А. В., у якому Суд визнав конституційною частину першу статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). (https://ccu.gov.ua/dokument/1-rii2026)
📝 Цією нормою КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Ця норма також установлює окремі винятки, якими надано дозвіл судді брати участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, зокрема у разі перегляду ним ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судді навели обґрунтування суб’єкта права на конституційну скаргу щодо неконституційності оскаржуваного припису КПК. Заявник твердив, зокрема, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
▪️Під час лекції доповідачі виклали основні аргументи цього рішення, пояснюючи, зокрема, передумови запровадження права на апеляційне оскарження, які стали наслідком унесення парламентом низки змін до кримінального процесуального законодавства на виконання Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка В. М., яким Суд визнав неконституційною частину другу статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції. Цими змінами Верховна Рада України додатково передбачила нормативний механізм його реалізації. Одним із елементів цього механізму став установлений у статті 76 КПК виняток із загального правила про недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні.
Судді наголосили, що, оцінюючи домірність обраного законодавцем способу гарантування права на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із триманням під вартою, Суд виходить із того, що згідно з частиною першою статті 76 КПК дозвіл судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції стосується вузького кола питань, пов’язаних виключно з перевірянням законності застосування під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
▪️Промовці зауважили, що, переглядаючи в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судді суду апеляційної інстанції вирішують питання не щодо винуватості особи, а лише щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених статтею 177 КПК, та ураховують обставини, визначені статтею 178 КПК.
Судді зосередили увагу на винятку статті 76 КПК у контексті загальновизнаного принципу nemo judex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), а також апелювали до практики зарубіжних органів конституційного контролю та Європейського суду з прав людини щодо розв’язання подібних питань, підкресливши що, на відміну від законодавства України, законодавство зарубіжних країн допускає участь судді, який вирішував певні процесуальні питання на попередніх стадіях судового процесу, навіть у подальшому розгляді справи по суті.
▪️Було акцентовано й на особливості аналізу безсторонності судді в разі повторної його участі у кримінальному провадженні. Суд звернув увагу, що такі випадки, природно, потребують більшої уваги до аналізу безсторонності та неупередженості судді, аніж коли апеляційний перегляд за участю судді відбувається вперше. Суд також звернув увагу на системну проблему якості обґрунтування судових рішень щодо тримання під вартою, наголосивши, що здійснення апеляційними судами повноваження з перегляду ухвал суду щодо тримання особи під вартою є однією з визначальних гарантій обґрунтованості таких ухвал і покликане, зокрема, запобігати випадкам безпідставно тривалого перебування особи під вартою до вирішення справи по суті.
Судді підкреслили, що всебічне розв’язання проблеми якості обґрунтування таких судових рішень не охоплюється предметом конституційного провадження в цій справі, а потребує подальшого вдосконалення кримінального процесуального законодавства Верховною Радою України, а також зміни підходів до розгляду цієї категорії питань судами системи судоустрою України з урахуванням усталених юридичних позицій Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини.
📑 До цього рішення є Окрема думка (збіжна) судді Олександра Водяннікова, у якій він додатково висвітлив принципові аспекти цього рішення. У ній зроблено акцент на тих елементах конституційно-правового аналізу, що мають самостійне значення для подальшого розвитку конституційної юриспруденції, а також наголошено, що Рішення у цій справі є прикладом послідовного інституційного діалогу. (https://lnk.ua/zA4gakswq)
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/VMYJ_UqiIGc
▪️Було акцентовано й на особливості аналізу безсторонності судді в разі повторної його участі у кримінальному провадженні. Суд звернув увагу, що такі випадки, природно, потребують більшої уваги до аналізу безсторонності та неупередженості судді, аніж коли апеляційний перегляд за участю судді відбувається вперше. Суд також звернув увагу на системну проблему якості обґрунтування судових рішень щодо тримання під вартою, наголосивши, що здійснення апеляційними судами повноваження з перегляду ухвал суду щодо тримання особи під вартою є однією з визначальних гарантій обґрунтованості таких ухвал і покликане, зокрема, запобігати випадкам безпідставно тривалого перебування особи під вартою до вирішення справи по суті.
Судді підкреслили, що всебічне розв’язання проблеми якості обґрунтування таких судових рішень не охоплюється предметом конституційного провадження в цій справі, а потребує подальшого вдосконалення кримінального процесуального законодавства Верховною Радою України, а також зміни підходів до розгляду цієї категорії питань судами системи судоустрою України з урахуванням усталених юридичних позицій Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини.
📑 До цього рішення є Окрема думка (збіжна) судді Олександра Водяннікова, у якій він додатково висвітлив принципові аспекти цього рішення. У ній зроблено акцент на тих елементах конституційно-правового аналізу, що мають самостійне значення для подальшого розвитку конституційної юриспруденції, а також наголошено, що Рішення у цій справі є прикладом послідовного інституційного діалогу. (https://lnk.ua/zA4gakswq)
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/VMYJ_UqiIGc
🔹КСУ відвідала директорка Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Марія Телаліан
🔸2️⃣7️⃣ березня 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина з директоркою Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ, Бюро) Марією Телаліан.
📑Візит директорки БДІПЛ до України здійснюється в межах поточної роботи Бюро з моніторингу порушень міжнародного гуманітарного права та основоположних прав людини, учинених у ході російської агресії проти України. Результати моніторингу будуть використані при підготовці Дев’ятого проміжного звіту БДІПЛ.
▶️У заході взяли участь судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Галина Юровська, старший політичний радник/керівник служби директора БДІПЛ Таня Фалієру, спеціальний радник БДІПЛ Якопо Леоне, заступник керівника Департаменту виборів БДІПЛ Улві Ахундлу, заступник керівника Департаменту з прав людини БДІПЛ Ендрю Гарднер.
🖇️Вітаючи учасників зустрічі, Олександр Петришин подякував представникам БДІПЛ за візит до Конституційного Суду України та наголосив, що Суд високо цінує послідовну підтримку, яку Бюро надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій і захисту прав людини. Він акцентував, що зустріч відбувається у надзвичайно важливий для України період, коли держава, попри умови повномасштабної війни, послідовно реалізує курс на членство в Європейському Союзі та впроваджує системні реформи у межах Дорожньої карти з питань верховенства права, як одного з ключових елементів переговорного процесу.
▪️У цьому контексті виконувач обов’язків Голови КСУ наголосив на особливій ролі Суду як гаранта верховенства Конституції України та захисту прав і свобод людини. За його словами, у межах реалізації Дорожньої карти Суд активно працює над посиленням власної незалежності та інституційної спроможності, зокрема шляхом удосконалення внутрішніх процедур, оптимізації строків розгляду справ і процесів ухвалення рішень, модернізації електронних сервісів, імплементації міжнародних етичних стандартів і механізмів забезпечення доброчесності.
💬Важливе значення у цьому процесі мають експертні висновки та рекомендації, надані Бюро за запитом Суду, зокрема, щодо правил суддівської етики, процедури відводу (самовідводу) суддів, декларування та моніторингу способу життя судді. Така експертна підтримка є важливою для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів Суду відповідно до міжнародних стандартів незалежності, неупередженості та доброчесності, – зазначив Олександр Петришин.
🖇️Директорка БДІПЛ Марія Телаліан висловила солідарність з Українським народом та наголосила, що Бюро послідовно підтримує Україну, зокрема у прагненнях дотримання високих міжнародних стандартів на шляху до євроінтеграції, що, за її словами, відображається й у рішеннях Конституційного Суду. Вона підкреслила особливу роль Суду як гаранта верховенства Конституції України та важливого елементу демократичного врядування. „Ваша роль є надзвичайно важливою, оскільки ви є «вартовими верховенства права», які захищають Конституцію України, упереджуючи державу від неконституційних дій та рішень, забезпечуючи баланс між гілками влади“ – наголосила Марія Телаліан.
🤝Конституційний Суд України послідовно підтримує відкритий і професійний діалог з міжнародними організаціями та інституціями, діяльність яких спрямована на захист прав людини, зміцнення демократичних інститутів і утвердження принципу верховенства права. В умовах повномасштабної війни така взаємодія має особливу вагу, адже сприяє консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на правову оцінку злочинів агресора, їхнє належне документування та забезпечення невідворотності відповідальності росії за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
🔸2️⃣7️⃣ березня 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина з директоркою Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ, Бюро) Марією Телаліан.
📑Візит директорки БДІПЛ до України здійснюється в межах поточної роботи Бюро з моніторингу порушень міжнародного гуманітарного права та основоположних прав людини, учинених у ході російської агресії проти України. Результати моніторингу будуть використані при підготовці Дев’ятого проміжного звіту БДІПЛ.
▶️У заході взяли участь судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Галина Юровська, старший політичний радник/керівник служби директора БДІПЛ Таня Фалієру, спеціальний радник БДІПЛ Якопо Леоне, заступник керівника Департаменту виборів БДІПЛ Улві Ахундлу, заступник керівника Департаменту з прав людини БДІПЛ Ендрю Гарднер.
🖇️Вітаючи учасників зустрічі, Олександр Петришин подякував представникам БДІПЛ за візит до Конституційного Суду України та наголосив, що Суд високо цінує послідовну підтримку, яку Бюро надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій і захисту прав людини. Він акцентував, що зустріч відбувається у надзвичайно важливий для України період, коли держава, попри умови повномасштабної війни, послідовно реалізує курс на членство в Європейському Союзі та впроваджує системні реформи у межах Дорожньої карти з питань верховенства права, як одного з ключових елементів переговорного процесу.
▪️У цьому контексті виконувач обов’язків Голови КСУ наголосив на особливій ролі Суду як гаранта верховенства Конституції України та захисту прав і свобод людини. За його словами, у межах реалізації Дорожньої карти Суд активно працює над посиленням власної незалежності та інституційної спроможності, зокрема шляхом удосконалення внутрішніх процедур, оптимізації строків розгляду справ і процесів ухвалення рішень, модернізації електронних сервісів, імплементації міжнародних етичних стандартів і механізмів забезпечення доброчесності.
💬Важливе значення у цьому процесі мають експертні висновки та рекомендації, надані Бюро за запитом Суду, зокрема, щодо правил суддівської етики, процедури відводу (самовідводу) суддів, декларування та моніторингу способу життя судді. Така експертна підтримка є важливою для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів Суду відповідно до міжнародних стандартів незалежності, неупередженості та доброчесності, – зазначив Олександр Петришин.
🖇️Директорка БДІПЛ Марія Телаліан висловила солідарність з Українським народом та наголосила, що Бюро послідовно підтримує Україну, зокрема у прагненнях дотримання високих міжнародних стандартів на шляху до євроінтеграції, що, за її словами, відображається й у рішеннях Конституційного Суду. Вона підкреслила особливу роль Суду як гаранта верховенства Конституції України та важливого елементу демократичного врядування. „Ваша роль є надзвичайно важливою, оскільки ви є «вартовими верховенства права», які захищають Конституцію України, упереджуючи державу від неконституційних дій та рішень, забезпечуючи баланс між гілками влади“ – наголосила Марія Телаліан.
🤝Конституційний Суд України послідовно підтримує відкритий і професійний діалог з міжнародними організаціями та інституціями, діяльність яких спрямована на захист прав людини, зміцнення демократичних інститутів і утвердження принципу верховенства права. В умовах повномасштабної війни така взаємодія має особливу вагу, адже сприяє консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на правову оцінку злочинів агресора, їхнє належне документування та забезпечення невідворотності відповідальності росії за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
⚖️Відбулися засідання Другого сенату Конституційного Суду України
Другий сенат #КСУ 30 березня 2026 на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Лопушанського Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“;
– Келеберди Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“;
– Цвіркуна Юрія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
📄Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат #КСУ 30 березня 2026 на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Лопушанського Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“;
– Келеберди Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“;
– Цвіркуна Юрія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
📄Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️Суд розглядав справи за конституційним поданням і скаргами та постановив ухвали
31 березня 2026 року Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала у одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича, Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ та справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату Суду. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Віктора Городовенка та Олега Первомайського.
31 березня 2026 року Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“. Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата об’єднала у одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Дудкевича Едуарда Валентиновича, Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ та справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату Суду. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Віктора Городовенка та Олега Первомайського.
Перший сенат 1 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Зварича Андрія Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 62, частині другій статті 63 Конституції України друге речення частини четвертої статті 26, пункт 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваними положеннями Кодексу:
– відмова потерпілого, а у випадках, передбачених Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (друге речення частини четвертої статті 26);
– кримінальне провадження закривається в разі, якщо „потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством“ (пункт 7 частини першої статті 284).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Зварич А.В. був обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України. Під час розгляду справи судом представник потерпілого відмовилася від обвинувачення, у зв’язку з чим ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 284 Кодексу. На зазначену ухвалу захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, e якій просив змінити оскаржувану ухвалу та закрити кримінальне провадження стосовно Зварича А.В. на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кодексу.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника задовольнив частково, виключивши з мотивувальної частини ухвали посилання на встановлення судом обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в решті – залишив її без змін. Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2025 року відмовив Зваричу А.В. у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних положень Кодексу порушено право на повагу до його гідності, презумпцію невинуватості особи, а також право обвинуваченого/підсудного на захист.
Суд дослідив матеріали цієї справи та відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Михайло Самуляк.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 28, частині першій статті 62, частині другій статті 63 Конституції України друге речення частини четвертої статті 26, пункт 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваними положеннями Кодексу:
– відмова потерпілого, а у випадках, передбачених Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (друге речення частини четвертої статті 26);
– кримінальне провадження закривається в разі, якщо „потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством“ (пункт 7 частини першої статті 284).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Зварич А.В. був обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України. Під час розгляду справи судом представник потерпілого відмовилася від обвинувачення, у зв’язку з чим ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 284 Кодексу. На зазначену ухвалу захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, e якій просив змінити оскаржувану ухвалу та закрити кримінальне провадження стосовно Зварича А.В. на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кодексу.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника задовольнив частково, виключивши з мотивувальної частини ухвали посилання на встановлення судом обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в решті – залишив її без змін. Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2025 року відмовив Зваричу А.В. у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних положень Кодексу порушено право на повагу до його гідності, презумпцію невинуватості особи, а також право обвинуваченого/підсудного на захист.
Суд дослідив матеріали цієї справи та відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Михайло Самуляк.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.