⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду та Омбудсмана і постановив ухвали
Велика палата 9 квітня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
✅ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Сидоренка Дмитра Володимировича та справу за конституційною скаргою Циганенка Андрія Івановича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату та призначено суддею-доповідачем Водяннікова О.Ю.
📑 Велика палата подовжила до 7 травня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Кускова С.Ю., Новака А.І., Скаржевського В.О., Шевченка Є.В.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України.
Велика палата 9 квітня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
✅ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Сидоренка Дмитра Володимировича та справу за конституційною скаргою Циганенка Андрія Івановича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату та призначено суддею-доповідачем Водяннікова О.Ю.
📑 Велика палата подовжила до 7 травня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Кускова С.Ю., Новака А.І., Скаржевського В.О., Шевченка Є.В.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Значення Рішення КСУ № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту: розширене засідання Науково-консультативної ради
8 квітня 2026 року в Конституційному Суді України відбулося розширене засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України на тему „Значення Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2026 року № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту”.
▪️Це Рішення було ухвалено у справі за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук.
В експертній дискусії взяли участь судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Юрій Барабаш, які були доповідачами у цій справі, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Олександр Скрипнюк, заступниця директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Наталія Оніщенко, виконувач обов’язків ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Олександр Пижов, завідувачка кафедри публічно-правових дисциплін факультету права, публічного управління і менеджменту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Ольга Мельничук, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, ректори закладів вищої освіти, науковці, представники державних органів і громадських інституцій.
▪️Відкриваючи засідання, суддя КСУ Оксана Грищук наголосила, що Рішення Суду № 2-р(І)/2026 має особливу вагу з огляду на утвердження віри людини у справедливість та спроможність державних інституцій забезпечити належний захист її конституційних прав. На її переконання, його слід розглядати не тільки як акт конституційного контролю у конкретній справі, а й також як важливий орієнтир для подальшого розвитку правового регулювання у сфері вищої освіти.
„У цій справі для Суду мав значення не лише доктринальний, а й людський вимір, адже заявник фактично втратив майже три роки життя, відстоюючи свої права”, – зазначила суддя.
Окремо суддя відзначила важливість включення до мотивувальної частини Рішення правових позицій науковців, які долучилися до підготовки висновків у цій справі, що лише посилило аргументацію Рішення.
▪️Суддя КСУ Юрій Барабаш зауважив, що це Рішення виходить за межі розгляду конкретної конституційної скарги. За його словами, у центрі уваги Суду перебувало не вузьке питання застосування окремої норми, а ширший комплекс правовідносин між закладом вищої освіти та здобувачем освіти, які оцінювалися крізь призму конституційних гарантій, принципу пропорційності та недопустимості надмірного втручання у право на вищу освіту.
„Заклад вищої освіти не може виходити за межі конституційно допустимого регулювання у відносинах зі студентом, а здобувач освіти, реалізуючи своє право на вищу освіту, не втрачає інших конституційних прав і свобод”, – підкреслив суддя.
Він звернув увагу, що Рішення формує важливі орієнтири для подальшого розвитку законодавства про вищу освіту, а також утвердження в українському освітньому просторі стандартів академічної свободи, університетської автономії та належного захисту прав здобувачів освіти.
8 квітня 2026 року в Конституційному Суді України відбулося розширене засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України на тему „Значення Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2026 року № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту”.
▪️Це Рішення було ухвалено у справі за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук.
В експертній дискусії взяли участь судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Юрій Барабаш, які були доповідачами у цій справі, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Олександр Скрипнюк, заступниця директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Наталія Оніщенко, виконувач обов’язків ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Олександр Пижов, завідувачка кафедри публічно-правових дисциплін факультету права, публічного управління і менеджменту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Ольга Мельничук, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, ректори закладів вищої освіти, науковці, представники державних органів і громадських інституцій.
▪️Відкриваючи засідання, суддя КСУ Оксана Грищук наголосила, що Рішення Суду № 2-р(І)/2026 має особливу вагу з огляду на утвердження віри людини у справедливість та спроможність державних інституцій забезпечити належний захист її конституційних прав. На її переконання, його слід розглядати не тільки як акт конституційного контролю у конкретній справі, а й також як важливий орієнтир для подальшого розвитку правового регулювання у сфері вищої освіти.
„У цій справі для Суду мав значення не лише доктринальний, а й людський вимір, адже заявник фактично втратив майже три роки життя, відстоюючи свої права”, – зазначила суддя.
Окремо суддя відзначила важливість включення до мотивувальної частини Рішення правових позицій науковців, які долучилися до підготовки висновків у цій справі, що лише посилило аргументацію Рішення.
▪️Суддя КСУ Юрій Барабаш зауважив, що це Рішення виходить за межі розгляду конкретної конституційної скарги. За його словами, у центрі уваги Суду перебувало не вузьке питання застосування окремої норми, а ширший комплекс правовідносин між закладом вищої освіти та здобувачем освіти, які оцінювалися крізь призму конституційних гарантій, принципу пропорційності та недопустимості надмірного втручання у право на вищу освіту.
„Заклад вищої освіти не може виходити за межі конституційно допустимого регулювання у відносинах зі студентом, а здобувач освіти, реалізуючи своє право на вищу освіту, не втрачає інших конституційних прав і свобод”, – підкреслив суддя.
Він звернув увагу, що Рішення формує важливі орієнтири для подальшого розвитку законодавства про вищу освіту, а також утвердження в українському освітньому просторі стандартів академічної свободи, університетської автономії та належного захисту прав здобувачів освіти.
▪️У своєму виступі Олександр Скрипнюк зазначив, що це Рішення КСУ має не лише практичне, а й виразне доктринальне значення для всієї сфери вищої освіти.
„Рішення утверджує пріоритет конституційного права на вищу освіту над договірними конструкціями у сфері освітніх правовідносин, визначає межі автономії закладів вищої освіти, підпорядковуючи її принципу верховенства права”, – наголосив він.
Промовець підкреслив, що відрахування здобувача вищої освіти може розглядатися лише в межах правової визначеності, обґрунтованості та пропорційності, а сформульована Судом правова позиція задає орієнтири для подальшого вдосконалення освітнього законодавства і практики його застосування. Він зазначив, що Суд чітко розмежував освітні правовідносини, і тим самим унеможливив автоматичний вплив порушень, не пов’язаних безпосередньо з освітнім процесом, на реалізацію права на вищу освіту.
▪️ Наталія Оніщенко зосередила увагу на ціннісному вимірі Рішення. За її словами, значення цього Рішення полягає, зокрема у формуванні правового й морального орієнтира для всіх учасників освітніх правовідносин.
„Ідеться не лише про процедурні аспекти чи баланс правовідносин між закладом вищої освіти та здобувачем, а передусім про справедливість як засадничу правову цінність, яка має визначати підходи до правозастосування у сфері освіти“, – підкреслила вона.
▪️ На практичному значенні Рішення для всієї сфери вищої освіти наголосив у своєму виступі Олександр Пижов. Він зазначив, що Суд чітко визначив межі застосування пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“, наголосивши, що відрахувати студента можна виключно за порушення договору про оплату.
„Це Рішення має стати підставою для перегляду типових форм договорів, локальних актів закладів вищої освіти та усталеної адміністративної практики, а також для законодавчого уточнення відповідних положень законодавства про вищу освіту, щоб унеможливити подальше порушення прав здобувачів освіти“, – зауважив промовець.
▪️ Ольга Мельничук акцентувала увагу на фундаментальному значенні Рішення Суду № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту.
„Рішення задає чіткі орієнтири для подальшого розвитку освітнього законодавства, посилює правову визначеність у сфері вищої освіти та сприяє гармонізації національної практики з європейськими стандартами захисту права на освіту“, – зазначила вона.
Доповідачка також наголосила на доцільності уточнення редакції пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ та конкретизації процедурних гарантій під час відрахування здобувачів освіти. Окремий акцент вона зробила на тому, що відрахування має бути пов’язане з досягненням результатів навчання, а порушення правил, не пов’язаних безпосередньо з освітнім процесом, зокрема правил проживання в гуртожитку, не може бути самостійною підставою для припинення навчання.
▪️ До обговорення також долучилися Освітній омбудсмен України Надія Лещик, заступниця Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков, голова ГО „Спілка ректорів закладів вищої освіти Петро Куліков, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин.
▪️ Підсумовуючи, учасники заходу наголосили на необхідності вдосконалення законодавства про вищу освіту та правозастосовної практики у цій сфері. Висловлені під час обговорення наукові та експертні позиції засвідчили актуальність системного переосмислення підстав і процедур відрахування здобувачів освіти крізь призму конституційних гарантій, принципів правової визначеності, пропорційності та верховенства права.
„Рішення утверджує пріоритет конституційного права на вищу освіту над договірними конструкціями у сфері освітніх правовідносин, визначає межі автономії закладів вищої освіти, підпорядковуючи її принципу верховенства права”, – наголосив він.
Промовець підкреслив, що відрахування здобувача вищої освіти може розглядатися лише в межах правової визначеності, обґрунтованості та пропорційності, а сформульована Судом правова позиція задає орієнтири для подальшого вдосконалення освітнього законодавства і практики його застосування. Він зазначив, що Суд чітко розмежував освітні правовідносини, і тим самим унеможливив автоматичний вплив порушень, не пов’язаних безпосередньо з освітнім процесом, на реалізацію права на вищу освіту.
▪️ Наталія Оніщенко зосередила увагу на ціннісному вимірі Рішення. За її словами, значення цього Рішення полягає, зокрема у формуванні правового й морального орієнтира для всіх учасників освітніх правовідносин.
„Ідеться не лише про процедурні аспекти чи баланс правовідносин між закладом вищої освіти та здобувачем, а передусім про справедливість як засадничу правову цінність, яка має визначати підходи до правозастосування у сфері освіти“, – підкреслила вона.
▪️ На практичному значенні Рішення для всієї сфери вищої освіти наголосив у своєму виступі Олександр Пижов. Він зазначив, що Суд чітко визначив межі застосування пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“, наголосивши, що відрахувати студента можна виключно за порушення договору про оплату.
„Це Рішення має стати підставою для перегляду типових форм договорів, локальних актів закладів вищої освіти та усталеної адміністративної практики, а також для законодавчого уточнення відповідних положень законодавства про вищу освіту, щоб унеможливити подальше порушення прав здобувачів освіти“, – зауважив промовець.
▪️ Ольга Мельничук акцентувала увагу на фундаментальному значенні Рішення Суду № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту.
„Рішення задає чіткі орієнтири для подальшого розвитку освітнього законодавства, посилює правову визначеність у сфері вищої освіти та сприяє гармонізації національної практики з європейськими стандартами захисту права на освіту“, – зазначила вона.
Доповідачка також наголосила на доцільності уточнення редакції пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ та конкретизації процедурних гарантій під час відрахування здобувачів освіти. Окремий акцент вона зробила на тому, що відрахування має бути пов’язане з досягненням результатів навчання, а порушення правил, не пов’язаних безпосередньо з освітнім процесом, зокрема правил проживання в гуртожитку, не може бути самостійною підставою для припинення навчання.
▪️ До обговорення також долучилися Освітній омбудсмен України Надія Лещик, заступниця Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков, голова ГО „Спілка ректорів закладів вищої освіти Петро Куліков, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин.
▪️ Підсумовуючи, учасники заходу наголосили на необхідності вдосконалення законодавства про вищу освіту та правозастосовної практики у цій сфері. Висловлені під час обговорення наукові та експертні позиції засвідчили актуальність системного переосмислення підстав і процедур відрахування здобувачів освіти крізь призму конституційних гарантій, принципів правової визначеності, пропорційності та верховенства права.
Дорогі друзі!
✨Щиро вітаємо вас зі Світлим Христовим Воскресінням!
У цей непростий час ми особливо гостро відчуваємо цінність надії, єдності та підтримки.
Нехай великоднє сяйво осяє шлях до нових успіхів та додасть незламної волі, стійкості й щирої віри в те, що світло обов’язково переможе темряву.
Зичимо мирного і чистого неба, родинного затишку та незгасної любові!
Смачної паски та Божої благодаті!
Христос Воскрес!
✨Щиро вітаємо вас зі Світлим Христовим Воскресінням!
У цей непростий час ми особливо гостро відчуваємо цінність надії, єдності та підтримки.
Нехай великоднє сяйво осяє шлях до нових успіхів та додасть незламної волі, стійкості й щирої віри в те, що світло обов’язково переможе темряву.
Зичимо мирного і чистого неба, родинного затишку та незгасної любові!
Смачної паски та Божої благодаті!
Христос Воскрес!
🔸 Конституціоналізація адміністративного судочинства як гарантія захисту засадничих прав: лекція професора Ларса Брокера
У Конституційному Суді України 9 квітня 2026 року відбулася просвітницька онлайн-лекція „Захист засадничих прав через конституціоналізацію адміністративного судочинства“. Захід став продовженням дискусії, розпочатої 26 лютого, яка була присвячена тонкощам розмежування повноважень між конституційною та адміністративною юрисдикціями.
Основним доповідачем цієї серії лекцій виступив президент Конституційної Судової Палати та Вищого адміністративного суду федеральної землі Рейнланд-Пфальц (Німеччина) професор Ларс Брокер.
Участь у заході взяли в. о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Галина Юровська, старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіґ, юридичний радник IRZ Геннадій Рижков.
Захід зібрав широку авдиторію, зокрема, суддів судів системи судоустрою, прокурорів, представників Національної школи суддів України, адвокатів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників – вихованців Малої академії наук.
Перша зустріч була присвячена концепції „альянсу“ двох юрисдикцій. Питання про те, де закінчується адміністративне право і починається конституційне, стало основою попереднього виступу Ларса Брокера. Друга – зосереджена на взаємодії конституційного та адміністративного судочинства, судовій практиці цих судів, конституціоналізації адміністративного права та європеїзації правосуддя.
▪️Промовець детально розкрив особливості взаємодії між юрисдикціями, зазначивши, що адміністративні суди покликані згідно з їх конституційним завданням забезпечити безпрогалинний захист прав громадян у відносинах із державою та гарантувати справжню дію Конституції. Пов’язана з цим конституціоналізація адміністративного права означає передусім „узасадничення прав“ та їх суб’єктивізацію, де саме громадянин та його права постають у центрі уваги. Доповідач констатував, що обидва судочинства здійснюють взаємний вплив та спільно сприяють подальшому розвиткові права.
Особливу увагу професор приділив інструментарію конституціоналізації адміністративного права, який сьогодні активно впроваджується і на загальноєвропейському рівні.
Лектор наголосив, що засадничі свободи права Європейського Союзу та Хартія засадничих прав є безпосередньо застосовуваним правом і мають бути дотримані та застосовані адміністративними і конституційним судами. Зокрема, було акцентовано на необхідності дотримання принципів практичної дієвості та еквівалентності, а також обов’язку здійснення тлумачення національного права у відповідності до засад та вимог права Європейського Союзу.
Спільним завдання адміністративних судів та конституційного суду залишається покращення взаємодії між потребою в захисті індивідуальних засадничих прав та об’єктивним контролем правомірності, підсумував промовець.
🤝 Судді Конституційного Суду України висловили вдячність німецьким колегам за багаторічне плідне партнерство та відкритість до фахового діалогу. Було наголошено, що досвід Німеччини є неоціненним дороговказом на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі. Окрему подяку судді висловили німецькому народові та Уряду Німеччини за їхню підтримку і всебічну допомогу нашій державі.
🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://youtu.be/Fp2Y50z4mec
У Конституційному Суді України 9 квітня 2026 року відбулася просвітницька онлайн-лекція „Захист засадничих прав через конституціоналізацію адміністративного судочинства“. Захід став продовженням дискусії, розпочатої 26 лютого, яка була присвячена тонкощам розмежування повноважень між конституційною та адміністративною юрисдикціями.
Основним доповідачем цієї серії лекцій виступив президент Конституційної Судової Палати та Вищого адміністративного суду федеральної землі Рейнланд-Пфальц (Німеччина) професор Ларс Брокер.
Участь у заході взяли в. о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Галина Юровська, старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіґ, юридичний радник IRZ Геннадій Рижков.
Захід зібрав широку авдиторію, зокрема, суддів судів системи судоустрою, прокурорів, представників Національної школи суддів України, адвокатів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників – вихованців Малої академії наук.
Перша зустріч була присвячена концепції „альянсу“ двох юрисдикцій. Питання про те, де закінчується адміністративне право і починається конституційне, стало основою попереднього виступу Ларса Брокера. Друга – зосереджена на взаємодії конституційного та адміністративного судочинства, судовій практиці цих судів, конституціоналізації адміністративного права та європеїзації правосуддя.
▪️Промовець детально розкрив особливості взаємодії між юрисдикціями, зазначивши, що адміністративні суди покликані згідно з їх конституційним завданням забезпечити безпрогалинний захист прав громадян у відносинах із державою та гарантувати справжню дію Конституції. Пов’язана з цим конституціоналізація адміністративного права означає передусім „узасадничення прав“ та їх суб’єктивізацію, де саме громадянин та його права постають у центрі уваги. Доповідач констатував, що обидва судочинства здійснюють взаємний вплив та спільно сприяють подальшому розвиткові права.
Особливу увагу професор приділив інструментарію конституціоналізації адміністративного права, який сьогодні активно впроваджується і на загальноєвропейському рівні.
Лектор наголосив, що засадничі свободи права Європейського Союзу та Хартія засадничих прав є безпосередньо застосовуваним правом і мають бути дотримані та застосовані адміністративними і конституційним судами. Зокрема, було акцентовано на необхідності дотримання принципів практичної дієвості та еквівалентності, а також обов’язку здійснення тлумачення національного права у відповідності до засад та вимог права Європейського Союзу.
Спільним завдання адміністративних судів та конституційного суду залишається покращення взаємодії між потребою в захисті індивідуальних засадничих прав та об’єктивним контролем правомірності, підсумував промовець.
🤝 Судді Конституційного Суду України висловили вдячність німецьким колегам за багаторічне плідне партнерство та відкритість до фахового діалогу. Було наголошено, що досвід Німеччини є неоціненним дороговказом на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі. Окрему подяку судді висловили німецькому народові та Уряду Німеччини за їхню підтримку і всебічну допомогу нашій державі.
🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://youtu.be/Fp2Y50z4mec
🔹 Відбулося експертне обговорення питань професійної етики та інституту відводу (самовідводу) судді
10 квітня 2026 року відбулася тематична діалогова платформа „Правила професійної етики та стандарти відводу/самовідводу судді Конституційного Суду України: обговорення рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ“.
Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України та судів системи судоустрою, представників Вищої ради правосуддя, національних і міжнародних експертів з питань незалежності судової влади та суддівської етики.
Програма заходу охопила чотири тематичні сесії. Під час дискусій учасники проаналізували міжнародні стандарти та ключові рекомендації щодо Правил професійної етики судді КСУ. Окрему увагу було приділено основоположним принципам Ради Європи стосовно етичних стандартів та зміцнення інституційної довіри. Крім того, було презентовано ґрунтовне порівняльне дослідження щодо функціонування інституту відводу та самовідводу в діяльності конституційних судів інших країн.
10 квітня 2026 року відбулася тематична діалогова платформа „Правила професійної етики та стандарти відводу/самовідводу судді Конституційного Суду України: обговорення рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ“.
Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України та судів системи судоустрою, представників Вищої ради правосуддя, національних і міжнародних експертів з питань незалежності судової влади та суддівської етики.
Відкриваючи форум, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що напрацювання та ухвалення Правил професійної етики судді Конституційного Суду України стали результатом послідовної внутрішньої роботи КСУ у взаємодії з міжнародними партнерами. Він підкреслив, що засади професійної етики суддів мають конституційне підґрунтя і безпосередньо пов’язані з вимогами щодо високого рівня компетентності, моральних якостей, політичної нейтральності та незалежності суддів, а також із гарантіями їхнього захисту від будь-якого впливу.Олександр Петришин подякував міжнародним партнерам за фахову підтримку на всіх етапах підготовки відповідного документа та зробив акцент на пріоритетності практичного втілення цих стандартів у діяльність Суду. „Подальше вдосконалення етичних стандартів та їхня належна імплементація у щоденну практику є важливими для зміцнення інституційної спроможності органу конституційної юрисдикції“, – зазначив він.
Перша заступниця директора Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ Теа Джаліашвілі акцентувала увагу на тому, що обговорення рекомендацій БДІПЛ щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів є частиною системної роботи, спрямованої на зміцнення суддівської доброчесності, незалежності та суспільної довіри до конституційного правосуддя. Вона наголосила, що дотримання найвищих стандартів неупередженості, незалежності й доброчесності, а також наявність ефективних механізмів запобігання конфлікту інтересів мають ключове значення для збереження легітимності та авторитету органу конституційної юрисдикції. Промовиця зазначила, що незалежність Суду має забезпечуватися не лише на нормативному рівні, а й у практичній площині, де інститут відводу та самовідводу є важливою гарантією як фактичної безсторонності судді, так і сприйняття судового рішення суспільством. Теа Джаліашвілі також підтвердила готовність БДІПЛ ОБСЄ й надалі підтримувати Конституційний Суд України у вдосконаленні етичних і процедурних засад його діяльності.
Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш, звертаючись до учасників, наголосив на особливій ролі Конституційного Суду України в умовах сучасних викликів. Він підкреслив, що у процесі демократичного розвитку та європейської інтеграції України значення конституційного контролю лише зростатиме. Адже саме на рівні конституційного правосуддя вирішуються питання, від яких залежить належне функціонування держави та її конституційного порядку. У цьому контексті, за його словами, професійна якість рішень Суду нерозривно пов’язана з високими етичними стандартами діяльності його суддів. Петер Мареш окремо відзначив важливість взаємодії між КСУ, ОБСЄ, БДІПЛ та Радою Європи у підтримці реформ, спрямованих на зміцнення незалежності, авторитету та ефективності конституційної юстиції.
Програма заходу охопила чотири тематичні сесії. Під час дискусій учасники проаналізували міжнародні стандарти та ключові рекомендації щодо Правил професійної етики судді КСУ. Окрему увагу було приділено основоположним принципам Ради Європи стосовно етичних стандартів та зміцнення інституційної довіри. Крім того, було презентовано ґрунтовне порівняльне дослідження щодо функціонування інституту відводу та самовідводу в діяльності конституційних судів інших країн.