⚖️ Результати роботи за 8 липня: Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив 7 ухвал
🔸Перший сенат КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами:
☑️Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
📎Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️У справі за конституційною скаргою Нестеренка Вадима Григоровича щодо конституційності абзацу першого пункту 1 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
🔸Другий сенат КСУ на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзацу другого, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“;
✅Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ та Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️У розгляді справи за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔸Перший сенат КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами:
☑️Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
📎Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️У справі за конституційною скаргою Нестеренка Вадима Григоровича щодо конституційності абзацу першого пункту 1 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
🔸Другий сенат КСУ на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзацу другого, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“;
✅Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ та Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️У розгляді справи за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔸Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кукоби Анатолія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 22 Закону України „Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів“.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Алексєєва Володимира Геннадійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шевченко Олени Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу другого частини четвертої статті 76 Сімейного кодексу України.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кукоби Анатолія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 22 Закону України „Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів“.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Алексєєва Володимира Геннадійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шевченко Олени Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу другого частини четвертої статті 76 Сімейного кодексу України.
📝 Суд розглядає справу щодо обмежень на зміну ціни в договорах про публічні закупівлі
Другий сенат КСУ 8 липня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав об’єднану в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ та Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
▪️Судді-доповідачі у цій справі Віктор Городовенко та Галина Юровська поінформували про зміст конституційних скарг, перебіг розгляду відповідних справ у судах системи судоустрою та обґрунтування заявників.
🔹Позиція ТОВ „Промгаз Сіті“
Як зазначив суддя-доповідач Віктор Городовенко, ТОВ „Промгаз Сіті“ у конституційні скарзі вказує, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону „у його фактичному нормативному значенні формує таку модель правового регулювання, за якої правомірна господарська діяльність може бути поставлена під сумнів із зворотною дією в часі, економічний результат такої діяльності – примусово вилучений, а суб’єкт господарювання позбавлений можливості передбачити такі наслідки або уникнути їх. За таких умов право власності та свобода підприємницької діяльності втрачають свій реальний зміст і набувають формального характеру, що свідчить про несумісність оспорюваного положення із конституційною моделлю правовладдя та виключає можливість його застосування у спосіб, який відповідав би Конституції України“.
Заявник вважає, що застосування оспорюваного припису призводить до порушення прав на підприємницьку діяльність „у частині забезпечення реальної можливості її здійснення на засадах економічної самостійності“; права власності „у частині вільного розпорядження майном та контролю над економічними наслідками його використання“, а також „гарантії рівності суб’єктів прав власності перед законом <…> у частині забезпечення рівних умов реалізації майнових прав“.
Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ „Промгаз Сіті“ зазначає, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема, не відповідає „вимогам принципу верховенства права <…>, оскільки не забезпечує належного рівня юридичної визначеності, допускає формування змісту правового регулювання поза межами закону, спричиняє невиправдане розширення дискреції правозастосовних органів та створює умови для свавільного втручання у сферу майнових прав суб’єктів господарювання“.
Другий сенат КСУ 8 липня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав об’єднану в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ та Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
▪️Судді-доповідачі у цій справі Віктор Городовенко та Галина Юровська поінформували про зміст конституційних скарг, перебіг розгляду відповідних справ у судах системи судоустрою та обґрунтування заявників.
🔹Позиція ТОВ „Промгаз Сіті“
Як зазначив суддя-доповідач Віктор Городовенко, ТОВ „Промгаз Сіті“ у конституційні скарзі вказує, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону „у його фактичному нормативному значенні формує таку модель правового регулювання, за якої правомірна господарська діяльність може бути поставлена під сумнів із зворотною дією в часі, економічний результат такої діяльності – примусово вилучений, а суб’єкт господарювання позбавлений можливості передбачити такі наслідки або уникнути їх. За таких умов право власності та свобода підприємницької діяльності втрачають свій реальний зміст і набувають формального характеру, що свідчить про несумісність оспорюваного положення із конституційною моделлю правовладдя та виключає можливість його застосування у спосіб, який відповідав би Конституції України“.
Заявник вважає, що застосування оспорюваного припису призводить до порушення прав на підприємницьку діяльність „у частині забезпечення реальної можливості її здійснення на засадах економічної самостійності“; права власності „у частині вільного розпорядження майном та контролю над економічними наслідками його використання“, а також „гарантії рівності суб’єктів прав власності перед законом <…> у частині забезпечення рівних умов реалізації майнових прав“.
Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ „Промгаз Сіті“ зазначає, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема, не відповідає „вимогам принципу верховенства права <…>, оскільки не забезпечує належного рівня юридичної визначеності, допускає формування змісту правового регулювання поза межами закону, спричиняє невиправдане розширення дискреції правозастосовних органів та створює умови для свавільного втручання у сферу майнових прав суб’єктів господарювання“.
🔹Позиції ТОВ „Львівенергозбут“ та „УКР ГАЗ РЕСУРС“
Суддя-доповідач Галина Юровська зазначила, що на думку ТОВ „Львівенергозбут“, «ліміт на збільшення ціни у публічних закупівлях може призвести до неможливості виконання добросовісними постачальниками договорів про закупівлю, неможливості вчасного розрахунку за куповану електроенергію на ринку електроенергії, стягнення штрафів, пені, інфляційних, 3% річних за несвоєчасну оплату за електроенергію на ринку, за несвоєчасну оплату послуг НЕК „Укренерго“ з передачі електричної енергії, застосування споживачами – бюджетними установами санкцій до постачальників, передбачених договорами про закупівлю електроенергії за порушення постачальниками зобов’язань за договорами. А відтак, наявність такого обмеження може призвести до банкрутства багатьох добросовісних постачальників, що знищує підприємство у сфері постачання електричної енергії».
У ТОВ „УКР ГАЗ РЕСУРС“ наголошують, що оспорювані приписи Закону, застосовані в остаточному судовому рішенні, свідчать про трансформацію закупівельних спорів та господарських відносин у сферу кримінального переслідування саме через невизначеність законодавчої моделі регулювання зміни істотних умов договору.
💬 Суддя також повідомила, що на розгляді Суду перебуває ще одна справа, в якій предметом конституційного контролю є ті самі приписи Закону, тому питання щодо подальшого об’єднання цих конституційних проваджень буде розглянуто Судом додатково.
Галина Юровська зазначила, що наразі надіслано запити до органів державної влади і наукових установ щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст висловлених позицій суддів буде поінформовано під час закритої частини пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, уповноважені особи, які діють від імені суб’єктів права на конституційні скарги – директор Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМГАЗ СІТІ“ Леонід Невструєв, заступник начальника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ“, адвокат Володимир Борис, директор Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ Віктор Денисович, адвокат цього Товариства Олеся Серебряник та інші громадяни.
Відеозапис засідання за посиланням: https://lnk.ua/M70BIxwIJ
Суддя-доповідач Галина Юровська зазначила, що на думку ТОВ „Львівенергозбут“, «ліміт на збільшення ціни у публічних закупівлях може призвести до неможливості виконання добросовісними постачальниками договорів про закупівлю, неможливості вчасного розрахунку за куповану електроенергію на ринку електроенергії, стягнення штрафів, пені, інфляційних, 3% річних за несвоєчасну оплату за електроенергію на ринку, за несвоєчасну оплату послуг НЕК „Укренерго“ з передачі електричної енергії, застосування споживачами – бюджетними установами санкцій до постачальників, передбачених договорами про закупівлю електроенергії за порушення постачальниками зобов’язань за договорами. А відтак, наявність такого обмеження може призвести до банкрутства багатьох добросовісних постачальників, що знищує підприємство у сфері постачання електричної енергії».
У ТОВ „УКР ГАЗ РЕСУРС“ наголошують, що оспорювані приписи Закону, застосовані в остаточному судовому рішенні, свідчать про трансформацію закупівельних спорів та господарських відносин у сферу кримінального переслідування саме через невизначеність законодавчої моделі регулювання зміни істотних умов договору.
💬 Суддя також повідомила, що на розгляді Суду перебуває ще одна справа, в якій предметом конституційного контролю є ті самі приписи Закону, тому питання щодо подальшого об’єднання цих конституційних проваджень буде розглянуто Судом додатково.
Галина Юровська зазначила, що наразі надіслано запити до органів державної влади і наукових установ щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст висловлених позицій суддів буде поінформовано під час закритої частини пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, уповноважені особи, які діють від імені суб’єктів права на конституційні скарги – директор Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМГАЗ СІТІ“ Леонід Невструєв, заступник начальника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ“, адвокат Володимир Борис, директор Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ Віктор Денисович, адвокат цього Товариства Олеся Серебряник та інші громадяни.
Відеозапис засідання за посиланням: https://lnk.ua/M70BIxwIJ
⚖️ Суд продовжив розгляд справ за конституційними скаргами та постановив 8 ухвал
🔹Велика палата КСУ 9 липня 2026 року на засіданні постановила Ухвалу про розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 у формі письмового провадження.
Велика палата подовжила до 30 липня 2026 року строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Білобороди К. І., Ващенко С. Є., Жадана Д. О., Клещара С. В.
🔹Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
✅ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Крім того, відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▫️За результатами розгляду Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Клещара Сергія Вікторовича щодо конституційності статті 39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▫️Колегія суддів розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Масляніцина Віктора Івановича щодо конституційності окремих приписів абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні.
▫️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔹Велика палата КСУ 9 липня 2026 року на засіданні постановила Ухвалу про розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 у формі письмового провадження.
Велика палата подовжила до 30 липня 2026 року строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Білобороди К. І., Ващенко С. Є., Жадана Д. О., Клещара С. В.
🔹Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
✅ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Крім того, відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▫️За результатами розгляду Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Клещара Сергія Вікторовича щодо конституційності статті 39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▫️Колегія суддів розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Масляніцина Віктора Івановича щодо конституційності окремих приписів абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні.
▫️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Автоматична фіксація порушень та відповідальність власника транспортного засобу: аналіз Рішення КСУ № 7-р(І)/2025
🧷9 липня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція, присвячена Рішенню Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року щодо адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
📍Спікеркою заходу виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Суддя-доповідач у цій справі – Олександр Петришин.
📝Участь у лекції взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.
✏️Суддя Галина Юровська ознайомила слухачів зі змістом Рішення, аргументами суб’єктів права на конституційну скаргу, висвітлила юридичні позиції органів конституційної юрисдикції інших держав, на які Суд посилався у цьому рішенні, практику Європейського суду з прав людини у справі „Краєва проти України“, а також міжнародні й національні акти, зокрема, що регулюють питання автоматичної фіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Окрему увагу було приділено механізму притягнення до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення (КУпАП) та окреслила юридичні позиції Конституційного Суду України.
🖇️Як зазначила доповідачка, Перший сенат КСУ розглянув скарги трьох громадян (В. Гасяка, С. Диняка, В. Маклашевського), які оспорювали окремі приписи КУпАП, зокрема статті 14-3 та 132-1. Відповідно до цих норм відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу передбачена за перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
🚘Заявники стверджували, що притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, а не особи, яка безпосередньо керувала ним, порушує принципи індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, а штрафи за перевищення габаритно-вагових норм є несправедливими, непропорційними та надмірно високими.
Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд визнав конституційними частину першу статті 14-3 та частину другу статті 132-1 КУпАП.
📎Серед ключових висновків Суду, зазначила суддя, є те, що запроваджений механізм дає змогу ідентифікувати транспортний засіб, що перебуває в русі на визначеній ділянці автомобільної дороги й перевищує допустимі норми габаритно-вагового контролю, та встановити, якій особі він належить.
📌У частині першій статті 14-3 КУпАП закладено презумпцію факту, за якою відповідальну особу на момент правопорушення prima facie (на перший погляд) уважають такою, що керувала транспортним засобом. Таке унормування є виправданим з огляду на шкоду, якої можуть завдати транспортні засоби, допущені до руху з перевищенням норм габаритно-вагового контролю. Водночас така презумпція може бути спростована відповідальною особою у визначеному законом порядку.
Суддя також наголосила на обов’язку власників транспортних засобів та уповноважених ними осіб дотримуватися визначених законодавством габаритно-вагових обмежень. „Експлуатація транспортних засобів не повинна завдавати шкоди іншим учасникам дорожнього руху, суспільству та державі“, – ідеться в Рішенні Суду.
🖇️Належне функціонування транспортної інфраструктури є однією з головних умов її ефективного та безпечного використання. Суд звернув увагу, що штрафи за перевищення габаритно-вагових норм, окрім покарання, мають превентивну мету: спрямовану запобігти руйнуванню транспортної інфраструктури та робити економічно невигідними перевезення вантажів із порушенням установлених обмежень.
🧷9 липня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція, присвячена Рішенню Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року щодо адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
📍Спікеркою заходу виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Суддя-доповідач у цій справі – Олександр Петришин.
📝Участь у лекції взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.
✏️Суддя Галина Юровська ознайомила слухачів зі змістом Рішення, аргументами суб’єктів права на конституційну скаргу, висвітлила юридичні позиції органів конституційної юрисдикції інших держав, на які Суд посилався у цьому рішенні, практику Європейського суду з прав людини у справі „Краєва проти України“, а також міжнародні й національні акти, зокрема, що регулюють питання автоматичної фіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Окрему увагу було приділено механізму притягнення до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення (КУпАП) та окреслила юридичні позиції Конституційного Суду України.
🖇️Як зазначила доповідачка, Перший сенат КСУ розглянув скарги трьох громадян (В. Гасяка, С. Диняка, В. Маклашевського), які оспорювали окремі приписи КУпАП, зокрема статті 14-3 та 132-1. Відповідно до цих норм відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу передбачена за перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
🚘Заявники стверджували, що притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, а не особи, яка безпосередньо керувала ним, порушує принципи індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, а штрафи за перевищення габаритно-вагових норм є несправедливими, непропорційними та надмірно високими.
Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд визнав конституційними частину першу статті 14-3 та частину другу статті 132-1 КУпАП.
📎Серед ключових висновків Суду, зазначила суддя, є те, що запроваджений механізм дає змогу ідентифікувати транспортний засіб, що перебуває в русі на визначеній ділянці автомобільної дороги й перевищує допустимі норми габаритно-вагового контролю, та встановити, якій особі він належить.
📌У частині першій статті 14-3 КУпАП закладено презумпцію факту, за якою відповідальну особу на момент правопорушення prima facie (на перший погляд) уважають такою, що керувала транспортним засобом. Таке унормування є виправданим з огляду на шкоду, якої можуть завдати транспортні засоби, допущені до руху з перевищенням норм габаритно-вагового контролю. Водночас така презумпція може бути спростована відповідальною особою у визначеному законом порядку.
Суддя також наголосила на обов’язку власників транспортних засобів та уповноважених ними осіб дотримуватися визначених законодавством габаритно-вагових обмежень. „Експлуатація транспортних засобів не повинна завдавати шкоди іншим учасникам дорожнього руху, суспільству та державі“, – ідеться в Рішенні Суду.
🖇️Належне функціонування транспортної інфраструктури є однією з головних умов її ефективного та безпечного використання. Суд звернув увагу, що штрафи за перевищення габаритно-вагових норм, окрім покарання, мають превентивну мету: спрямовану запобігти руйнуванню транспортної інфраструктури та робити економічно невигідними перевезення вантажів із порушенням установлених обмежень.
Визначений законодавством механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності забезпечує належний баланс між потребою в запобіганні правопорушенням у цій сфері та забезпеченням прав і свобод людини, є домірним засобом превентивного контролю, має легітимну мету та узгоджується з міжнародними стандартами.
📝Суд у Рішенні зауважує, що наразі створено належні правові можливості для власників транспортних засобів уносити інформацію про фактичних водіїв до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, зокрема через територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, електронний кабінет водія, портал „Дія“.
✏️Отже, цим Рішенням Суд підтвердив конституційність законодавчого механізму, за яким відповідальність за автоматично зафіксовані порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Суд також наголосив, що власники транспортних засобів або уповноважені ними особи зобов’язані добросовісно й неухильно дотримуватись установлених законодавством правил та обмежень щодо габаритно-вагових норм транспортних засобів.
📌Суддя Галина Юровська також звернула увагу що до цього Рішення є окремі думки суддів Конституційного Суду України Алли Олійник і Петра Філюка, які розміщені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України.
Детальніше – у відеоматеріалі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=IPj9Wv6e9a0
📝Суд у Рішенні зауважує, що наразі створено належні правові можливості для власників транспортних засобів уносити інформацію про фактичних водіїв до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, зокрема через територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, електронний кабінет водія, портал „Дія“.
✏️Отже, цим Рішенням Суд підтвердив конституційність законодавчого механізму, за яким відповідальність за автоматично зафіксовані порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Суд також наголосив, що власники транспортних засобів або уповноважені ними особи зобов’язані добросовісно й неухильно дотримуватись установлених законодавством правил та обмежень щодо габаритно-вагових норм транспортних засобів.
📌Суддя Галина Юровська також звернула увагу що до цього Рішення є окремі думки суддів Конституційного Суду України Алли Олійник і Петра Філюка, які розміщені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України.
Детальніше – у відеоматеріалі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=IPj9Wv6e9a0
YouTube
Автоматична фіксація порушень та відповідальність власника транспортного засобу: аналіз Рішення КСУ
9 липня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція, присвячена Рішенню Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року щодо адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Спікеркою заходу виступила суддя…
Спікеркою заходу виступила суддя…
Суд розглядає справу за конституційною скаргою Костянтина Дузенка
⚖️Другий сенат 15 липня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича.
📌Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 22, частині першій статті 24, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України підпункти „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Підпунктами „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: „а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики“; „в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу“.
🧷Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке. Верховний Суд ухвалою від 9 березня 2026 року відмовив Дузенку К.А. у відкритті провадження за його касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2026 року у справі за позовом Дузенка К.А. до Комунарського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії.
Верховний Суд мотивував відмову тим, що „заявник“ не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу.
📌На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, оспорювані приписи Кодексу, застосовані в остаточному судовому рішенні в його справі, порушують право на судовий захист та не забезпечують „достатнього рівня правової визначеності для реалізації права, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України“.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📹Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️Другий сенат 15 липня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича.
📌Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 22, частині першій статті 24, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України підпункти „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
Підпунктами „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: „а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики“; „в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу“.
🧷Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке. Верховний Суд ухвалою від 9 березня 2026 року відмовив Дузенку К.А. у відкритті провадження за його касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2026 року у справі за позовом Дузенка К.А. до Комунарського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії.
Верховний Суд мотивував відмову тим, що „заявник“ не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу.
📌На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, оспорювані приписи Кодексу, застосовані в остаточному судовому рішенні в його справі, порушують право на судовий захист та не забезпечують „достатнього рівня правової визначеності для реалізації права, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України“.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📹Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔶Велика палата 14 липня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
🔷Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами;
🔷Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
🔷Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу двадцять другого
пункту 102 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
🔷Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
🔶Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
🔶Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
🔷Самборської Тетяни Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
🔷Трейзуба Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔷Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами;
🔷Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
🔷Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу двадцять другого
пункту 102 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
🔷Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
🔶Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
🔶Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
🔷Самборської Тетяни Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
🔷Трейзуба Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суд ухвалив Рішення щодо забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження
📌Другий сенат 15 липня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 6-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
📌Частинами першою, другою статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
📝Згідно з пунктом 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо „з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає“.
🧷Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд ухвалив:
визнати такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), статтю 309 Кодексу у тім, що вона не передбачає оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Водночас, Конституційний Суд України, розв’язуючи питання конституційності статті 309 Кодексу, звернув увагу, що частина третя статті 309 Кодексу чітко не деталізує процесуальних наслідків подання заперечень проти ухвал слідчого судді, прямо не визначає окремої процедури їх розгляду, чим допускає різні варіанти її як теоретичної інтерпретації, так і практичного розуміння. Таким чином, Конституційний Суд України, врахувавши текст і зміст частини третьої статті 309 Кодексу, здійснивши її системне ціннісне та цільове тлумачення, яке узгоджується з Конституцією України, дійшов висновку, що заперечення проти ухвали слідчого судді, яка не підлягає апеляційному оскарженню, є обов’язковими для розгляду і врахування судом. Праву особи на подання заперечень проти ухвали слідчого судді кореспондує обов’язок суду належним чином розглянути такі заперечення, перевірити наведені в них доводи, надати їм належну юридичну оцінку та за потреби вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права
визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини другої статті 428 Кодексу як підставу для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Водночас, Суд підкреслив, що цей припис Кодексу не дає касаційному суду повноважень відмовляти у відкритті касаційного провадження, якщо зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів неможливо дійти переконливого й обґрунтованого висновку про законність відповідної ухвали суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції зобов’язаний переконатися, що апеляційний суд здійснив належну юридичну оцінку питання щодо допустимості апеляційного оскарження відповідної ухвали слідчого судді. У підсумку Суд зазначив, що пункт 2 частини другої статті 428 Кодексу виконує функцію процесуального фільтра, спрямованого на забезпечення належного здійснення правосуддя, процесуальної економії та ефективного функціонування суду касаційної інстанції.
🔎Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 16 липня 2026 року.
📌Другий сенат 15 липня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 6-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
📌Частинами першою, другою статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
📝Згідно з пунктом 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо „з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає“.
🧷Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд ухвалив:
визнати такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), статтю 309 Кодексу у тім, що вона не передбачає оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Водночас, Конституційний Суд України, розв’язуючи питання конституційності статті 309 Кодексу, звернув увагу, що частина третя статті 309 Кодексу чітко не деталізує процесуальних наслідків подання заперечень проти ухвал слідчого судді, прямо не визначає окремої процедури їх розгляду, чим допускає різні варіанти її як теоретичної інтерпретації, так і практичного розуміння. Таким чином, Конституційний Суд України, врахувавши текст і зміст частини третьої статті 309 Кодексу, здійснивши її системне ціннісне та цільове тлумачення, яке узгоджується з Конституцією України, дійшов висновку, що заперечення проти ухвали слідчого судді, яка не підлягає апеляційному оскарженню, є обов’язковими для розгляду і врахування судом. Праву особи на подання заперечень проти ухвали слідчого судді кореспондує обов’язок суду належним чином розглянути такі заперечення, перевірити наведені в них доводи, надати їм належну юридичну оцінку та за потреби вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права
визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини другої статті 428 Кодексу як підставу для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Водночас, Суд підкреслив, що цей припис Кодексу не дає касаційному суду повноважень відмовляти у відкритті касаційного провадження, якщо зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів неможливо дійти переконливого й обґрунтованого висновку про законність відповідної ухвали суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції зобов’язаний переконатися, що апеляційний суд здійснив належну юридичну оцінку питання щодо допустимості апеляційного оскарження відповідної ухвали слідчого судді. У підсумку Суд зазначив, що пункт 2 частини другої статті 428 Кодексу виконує функцію процесуального фільтра, спрямованого на забезпечення належного здійснення правосуддя, процесуальної економії та ефективного функціонування суду касаційної інстанції.
🔎Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 16 липня 2026 року.