📊 Підсумки роботи КСУ за жовтень 2026 року
У жовтні 2026 року Конституційний Суд України провів 96 засідань.
Зокрема, відбулося:
▪️13 пленарних засідань та 7 засідань Великої палати Суду;
▪️ 5 засідань та 2 спеціальні пленарні засідання Суду;
▪️ 5 пленарних засідань і 3 засідання Першого сенату Суду;
▪️ 31 пленарне засідання і 9 засідань Другого сенату Суду;
▪️ 21 засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
▪️Також постановлено 29 ухвал Великої палати Суду, 4 постанови Суду, 3 ухвали Першого сенату, 8 ухвал Другого сенату, 50 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📑 За вказаний період до Суду надійшло 80 конституційних скарг. Після попереднього перевіряння 47 конституційних скарг розподілені між суддями, 33 – повернуто суб’єктам звернення через невідповідність вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“. Секретаріат Суду підготував та надіслав 53 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
У жовтні 2026 року Конституційний Суд України провів 96 засідань.
Зокрема, відбулося:
▪️13 пленарних засідань та 7 засідань Великої палати Суду;
▪️ 5 засідань та 2 спеціальні пленарні засідання Суду;
▪️ 5 пленарних засідань і 3 засідання Першого сенату Суду;
▪️ 31 пленарне засідання і 9 засідань Другого сенату Суду;
▪️ 21 засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
📑 За підсумками цих засідань КСУ ухвалив 96 актів, серед яких 2 Рішення Другого сенату Суду:
📍 № 12-р(ІІ)/2026 щодо оскарження ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування;
📍 №13-р(ІІ)/2026 щодо заборони застосування умовно-дострокового звільнення до певної категорії засуджених для проходження військової служби.
▪️Також постановлено 29 ухвал Великої палати Суду, 4 постанови Суду, 3 ухвали Першого сенату, 8 ухвал Другого сенату, 50 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📑 За вказаний період до Суду надійшло 80 конституційних скарг. Після попереднього перевіряння 47 конституційних скарг розподілені між суддями, 33 – повернуто суб’єктам звернення через невідповідність вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“. Секретаріат Суду підготував та надіслав 53 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
📑 Забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження: ключові аспекти Рішення КСУ № 6-р(ІІ)/2026
У Конституційному Суді України 29 жовтня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у контексті Рішення Конституційного Суду України від 15 липня 2026 року № 6-р(ІІ)/2026“ за участю суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка, Сергія Різника (суддя-доповідач) та Галини Юровської.
📍У фокусі обговорення – Рішення КСУ у справі щодо забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, ухвалене за конституційною скаргою Самборської Т.Л. Заявниця оспорювала конституційність статті 309 та пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).
Під час лекції судді детально розкрили зміст рішення та роз’яснили викладені у ньому юридичні позиції. Зокрема, доповідачі акцентували, що під час ухвалення рішення КСУ спирався не лише на власну практику, а й на рішення Європейського суду з прав людини та практику органів конституційного контролю Чеської Республіки, Румунії, Латвійської Республіки та Іспанії, зокрема щодо достатності часу та умов, необхідних для підготовки захисту.
📍Докладніше про європейську практику, конституційно-конформне тлумачення норм права та значення рішення для судової практики — у матеріалі за посиланням: ↩️
https://lnk.ua/V8zXNCoeF
📹 Відео доступне тут: https://youtu.be/AiJ2VjrH5LI
У Конституційному Суді України 29 жовтня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у контексті Рішення Конституційного Суду України від 15 липня 2026 року № 6-р(ІІ)/2026“ за участю суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка, Сергія Різника (суддя-доповідач) та Галини Юровської.
📍У фокусі обговорення – Рішення КСУ у справі щодо забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, ухвалене за конституційною скаргою Самборської Т.Л. Заявниця оспорювала конституційність статті 309 та пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).
Під час лекції судді детально розкрили зміст рішення та роз’яснили викладені у ньому юридичні позиції. Зокрема, доповідачі акцентували, що під час ухвалення рішення КСУ спирався не лише на власну практику, а й на рішення Європейського суду з прав людини та практику органів конституційного контролю Чеської Республіки, Румунії, Латвійської Республіки та Іспанії, зокрема щодо достатності часу та умов, необхідних для підготовки захисту.
📍Докладніше про європейську практику, конституційно-конформне тлумачення норм права та значення рішення для судової практики — у матеріалі за посиланням: ↩️
https://lnk.ua/V8zXNCoeF
📹 Відео доступне тут: https://youtu.be/AiJ2VjrH5LI
⚖️Суд розглядав справи за конституційними скаргами, ухвалив Рішення та постановив ухвали
✅ Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
✅ Трофимової Надії Анатоліївни та Зварича Андрія Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційною скаргою Вялих Наталії Олександрівни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України та у розгляді справи за конституційною скаргою Чеботар Оксани Леонідівни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“.
📃 У справі за конституційною скаргою Куслія Юрія Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засіданнях продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
✅ Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
✅ Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Розгляд цих справ буде продовжено.
🖇️Другий сенат розглядав питання про об’єднання конституційних проваджень у справі за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“, Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“, у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“, у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“, у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ ЮКРЕЙН“ та у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Суд продовжить розгляд цього питання на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат 4 листопада 2026 року на закритих частинах пленарних засіданнях продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
✅ Трофимової Надії Анатоліївни та Зварича Андрія Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційною скаргою Вялих Наталії Олександрівни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України та у розгляді справи за конституційною скаргою Чеботар Оксани Леонідівни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“.
📃 У справі за конституційною скаргою Куслія Юрія Юрійовича щодо конституційності частини першої статті 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Сивухіна Григорія Сергійовича та Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України та ухвалив Рішення № 14-р(ІІ)/2026.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засіданнях продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
✅ Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
✅ Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Розгляд цих справ буде продовжено.
🖇️Другий сенат розглядав питання про об’єднання конституційних проваджень у справі за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“, Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“, у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“, у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“, у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ ЮКРЕЙН“ та у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Суд продовжить розгляд цього питання на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Дутова Юрія Вікторовича щодо конституційності статті 269, пункту 19 частини першої статті 353 ЦПК України у взаємозв’язку з пунктом 2 частини першої статті 389 та пунктом 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
- Приватного підприємства „Ліра“ щодо конституційності пункту 2 розділу V „Прикінцеві перехідні положення“ Закону України „Про приватизацію державного і комунального майна“ від 18 січня 2018 року № 2269−VIII;
- Чопко-Юричко Вікторії Іванівни щодо конституційності окремого положення частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності окремих положень абзацу першого частини другої статті 482-2 КПК України.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Троян Валентини Павлівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 114 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Стахів Надії Ярославівни щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 10-1, частини сьомої статті 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Багрія Юрія Степановича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
- Баликіна Романа Олексійовича щодо конституційності абзацу десятого частини першої статті 615 КПК України;
- Бестильного Михайла Ярославовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
- Бурки Валерія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
- Нєдєліної Любові Романівни щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України;
- Нєдєліної Любові Романівни щодо конституційності частини першої статті 303, частини четвертої статті 304, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Питомця Артема Валерійовича щодо конституційності абзацу четвертого частини другої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Бердецького Дениса Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України „Про Дисциплінарний статут Національної поліції України“;
- Кулика Петра Любомировича щодо конституційності частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
- Нєдєліної Любові Романівни щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України;
- Чауса Миколи Олексійовича щодо конституційності абзацу першого частини шостої статті 539 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Велика палата на засіданні 3 листопада ц.р. постановила Ухвалу про подовження строку постановлення колегією суддів ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гришка Р.І. Строк подовжено до 3 грудня 2026 року.
⚖️Мобілізація судді на військову службу не припиняє конституційних гарантій його чи її статусу: КСУ ухвалив Рішення
▪️Другий сенат #КСУ 4 листопада 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 14-р(ІІ)/2026 за конституційними скаргами Сивухіна Григорія Сергійовича та Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) (справа про гарантії суддівської винагороди суддів, що тимчасово набули статусу військовослужбовця).
Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.
📑 Підставою для звернення до Конституційного Суду України стали зміни до частини третьої статті 119 Кодексу, внесені Законом України від 1 липня 2022 року № 2352–IX, якими з 19 липня 2022 року скасовано гарантію збереження середнього заробітку за працівниками, призваними на військову службу. Застосувавши цей припис до суддів, які проходили військову службу під час мобілізації, суди апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для виплати їм суддівської винагороди.
▪️Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що суддівська винагорода є одночасно суб’єктивним майновим правом судді та об’єктивною гарантією незалежності судової влади. Вона становить невіддільний елемент конституційного статусу судді та за своєю правовою природою відрізняється від заробітної плати працівника, виплата якої регулюється законодавством про працю. Суд наголосив, що гарантії незалежності суддів не є їхніми особистими привілеями, а спрямовані на забезпечення права кожного на судовий захист незалежним і безстороннім судом.
📍Розвиваючи свою юридичну позицію щодо змісту частини другої статті 130 Конституції України, Суд зазначив, що всі питання, пов’язані з визначенням розміру, умов та підстав виплати суддівської винагороди, включно з її зменшенням, зупиненням, припиненням або заміною іншою виплатою, мають регулюватися виключно законом про судоустрій. Ця конституційна вимога адресована не лише законодавцю, а й судам: вони не можуть виводити з інших законів підстави для припинення чи зменшення суддівської винагороди, якщо таких підстав не встановлено законом про судоустрій.
Суд підкреслив, що за відсутності в Законі України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами (далі – Закон № 1402) спеціального припису, який передбачає припинення, зупинення, зменшення суддівської винагороди або її заміну іншою виплатою, діє загальний режим її виплати. Відсутність такого припису не можна тлумачити як дозвіл припинити конституційну гарантію.
▪️У Рішенні наголошено, що конституційний статус судді має безперервний характер протягом усього часу перебування особи на посаді. Призов судді на військову службу під час мобілізації та тимчасове увільнення від здійснення правосуддя не припиняють його чи її статусу судді й пов’язаних із ним конституційних гарантій.
📍Окремо Суд звернув увагу на співвідношення законодавства про працю та законодавства про судоустрій. Приписи трудового законодавства можуть застосовуватися до суддів, але таке застосування має субсидіарний (додатковий) характер і може слугувати лише забезпеченню конституційного статусу судді. Вони не можуть бути юридичною підставою для обмеження або припинення гарантій, що становлять елементи конституційного статусу судді.
Проаналізувавши зміст частини третьої статті 119 Кодексу, Суд дійшов висновку, що виключення з неї у 2022 році припису про збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам не могло змінити правового режиму суддівської винагороди. Оскільки Закон № 1402 не передбачав припинення її виплати у зв’язку з призовом судді на військову службу під час мобілізації, законодавчих підстав для такого припинення не існувало.
▪️Другий сенат #КСУ 4 листопада 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 14-р(ІІ)/2026 за конституційними скаргами Сивухіна Григорія Сергійовича та Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) (справа про гарантії суддівської винагороди суддів, що тимчасово набули статусу військовослужбовця).
Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.
📍Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд визнав конституційною частину третю статті 119 Кодексу, водночас установивши, що її застосування судами як підстави для припинення виплати суддівської винагороди суддям, призваним на військову службу під час мобілізації, ґрунтувалося на тлумаченні, яке не відповідає Конституції України.
📑 Підставою для звернення до Конституційного Суду України стали зміни до частини третьої статті 119 Кодексу, внесені Законом України від 1 липня 2022 року № 2352–IX, якими з 19 липня 2022 року скасовано гарантію збереження середнього заробітку за працівниками, призваними на військову службу. Застосувавши цей припис до суддів, які проходили військову службу під час мобілізації, суди апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для виплати їм суддівської винагороди.
▪️Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що суддівська винагорода є одночасно суб’єктивним майновим правом судді та об’єктивною гарантією незалежності судової влади. Вона становить невіддільний елемент конституційного статусу судді та за своєю правовою природою відрізняється від заробітної плати працівника, виплата якої регулюється законодавством про працю. Суд наголосив, що гарантії незалежності суддів не є їхніми особистими привілеями, а спрямовані на забезпечення права кожного на судовий захист незалежним і безстороннім судом.
📍Розвиваючи свою юридичну позицію щодо змісту частини другої статті 130 Конституції України, Суд зазначив, що всі питання, пов’язані з визначенням розміру, умов та підстав виплати суддівської винагороди, включно з її зменшенням, зупиненням, припиненням або заміною іншою виплатою, мають регулюватися виключно законом про судоустрій. Ця конституційна вимога адресована не лише законодавцю, а й судам: вони не можуть виводити з інших законів підстави для припинення чи зменшення суддівської винагороди, якщо таких підстав не встановлено законом про судоустрій.
Суд підкреслив, що за відсутності в Законі України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами (далі – Закон № 1402) спеціального припису, який передбачає припинення, зупинення, зменшення суддівської винагороди або її заміну іншою виплатою, діє загальний режим її виплати. Відсутність такого припису не можна тлумачити як дозвіл припинити конституційну гарантію.
▪️У Рішенні наголошено, що конституційний статус судді має безперервний характер протягом усього часу перебування особи на посаді. Призов судді на військову службу під час мобілізації та тимчасове увільнення від здійснення правосуддя не припиняють його чи її статусу судді й пов’язаних із ним конституційних гарантій.
📍Окремо Суд звернув увагу на співвідношення законодавства про працю та законодавства про судоустрій. Приписи трудового законодавства можуть застосовуватися до суддів, але таке застосування має субсидіарний (додатковий) характер і може слугувати лише забезпеченню конституційного статусу судді. Вони не можуть бути юридичною підставою для обмеження або припинення гарантій, що становлять елементи конституційного статусу судді.
Проаналізувавши зміст частини третьої статті 119 Кодексу, Суд дійшов висновку, що виключення з неї у 2022 році припису про збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам не могло змінити правового режиму суддівської винагороди. Оскільки Закон № 1402 не передбачав припинення її виплати у зв’язку з призовом судді на військову службу під час мобілізації, законодавчих підстав для такого припинення не існувало.
▪️КСУ констатував, що Шостий апеляційний адміністративний суд у справах заявників поширив дію частини третьої статті 119 Кодексу на відносини щодо виплати суддівської винагороди, які Конституція України відносить виключно до предмета регулювання закону про судоустрій. Таке тлумачення суперечить частині другій статті 130 Конституції України у взаємозв’язку з частиною першою її статті 126.
Суд окремо наголосив, що його висновок стосується не розміру матеріального забезпечення судді під час проходження військової служби, а додержання конституційних вимог до способу законодавчого регулювання суддівської винагороди.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
📍За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав конституційною частину третю статті 119 Кодексу в аспекті її відповідності частині другій статті 130 Конституції України. Водночас Суд установив, що цей припис, застосований у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі Григорія Сивухіна та від 19 серпня 2025 року у справі Тараса Андрейчука, витлумачено у спосіб, що не відповідає Конституції України.
Суд окремо наголосив, що його висновок стосується не розміру матеріального забезпечення судді під час проходження військової служби, а додержання конституційних вимог до способу законодавчого регулювання суддівської винагороди.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
📖 Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 5 листопада ц.р.
⚖️ Гарантії соціального захисту ветеранів військової служби: КСУ розглядає справу за конституційним поданням Верховного Суду
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі Олександр Петришин поінформував про предмет конституційного подання, що стосується відповідності Конституції України окремих положень законів про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки в частині надання соціальних пільг ветеранам військової служби та деяким іншим категоріям осіб.
🏛️ Предметом конституційного контролю є законодавчі положення, відповідно до яких надання визначених пільг залежить від розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
📑 Верховний Суд у конституційному поданні порушує питання щодо допустимості встановлення таких обмежень законами про Державний бюджет України та їх відповідності конституційним гарантіям соціального захисту.
🔎 Суддя-доповідач також повідомив про надходження позицій державних органів і наукових установ, запитаних у межах підготовки справи до розгляду.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі Олександр Петришин поінформував про предмет конституційного подання, що стосується відповідності Конституції України окремих положень законів про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки в частині надання соціальних пільг ветеранам військової служби та деяким іншим категоріям осіб.
🏛️ Предметом конституційного контролю є законодавчі положення, відповідно до яких надання визначених пільг залежить від розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
📑 Верховний Суд у конституційному поданні порушує питання щодо допустимості встановлення таких обмежень законами про Державний бюджет України та їх відповідності конституційним гарантіям соціального захисту.
🔎 Суддя-доповідач також повідомив про надходження позицій державних органів і наукових установ, запитаних у межах підготовки справи до розгляду.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд розпочав розгляд справи щодо порядку виплати пенсій окремим категоріям осіб у період воєнного стану
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
👨⚖️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник поінформував, що Пленум Верховного Суду Постановою від 15 травня 2026 року ухвалив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ від 3 грудня 2025 року № 4695–ІХ (далі – Закон № 4695), а також окремих приписів постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 (далі – Постанова).
📑 Згідно зі статтею 30 Закону № 4695 у 2026 році в період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені або перераховані відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ (далі – Закон № 2262), розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
🔎 На думку Верховного Суду, встановлення обмеження пенсій максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, порядок яких визначає Кабінет Міністрів України, призводить до обмеження конституційного права на належний соціальний захист осіб, звільнених з військової служби, чим порушує гарантії статті 17 Конституції України.
Верховний Суд також вважає, що „поширення дії закону про державний бюджет на пенсії, призначені за Законом № 2262–ХІІ, суперечить статтям 8, 19 та 92 Конституції України“.
📌 Обґрунтовуючи неконституційність окремих приписів Постанови, суб’єкт права на конституційне подання наголошує, що хоча Постанову і прийнято на виконання Закону № 4695, її зміст у частині встановлення відповідних коефіцієнтів суперечить нормам Конституції України.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що делегування повноважень Кабінету Міністрів України дозволяється лише тією мірою і настільки, наскільки це узгоджується з положеннями Конституції та законів України.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
👨⚖️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник поінформував, що Пленум Верховного Суду Постановою від 15 травня 2026 року ухвалив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ від 3 грудня 2025 року № 4695–ІХ (далі – Закон № 4695), а також окремих приписів постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 (далі – Постанова).
📑 Згідно зі статтею 30 Закону № 4695 у 2026 році в період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені або перераховані відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ (далі – Закон № 2262), розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
🔎 На думку Верховного Суду, встановлення обмеження пенсій максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, порядок яких визначає Кабінет Міністрів України, призводить до обмеження конституційного права на належний соціальний захист осіб, звільнених з військової служби, чим порушує гарантії статті 17 Конституції України.
Верховний Суд також вважає, що „поширення дії закону про державний бюджет на пенсії, призначені за Законом № 2262–ХІІ, суперечить статтям 8, 19 та 92 Конституції України“.
📌 Обґрунтовуючи неконституційність окремих приписів Постанови, суб’єкт права на конституційне подання наголошує, що хоча Постанову і прийнято на виконання Закону № 4695, її зміст у частині встановлення відповідних коефіцієнтів суперечить нормам Конституції України.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що делегування повноважень Кабінету Міністрів України дозволяється лише тією мірою і настільки, наскільки це узгоджується з положеннями Конституції та законів України.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.