⚖️ КСУ розпочав розгляд справи щодо конституційності окремого положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ від 3 грудня 2025 року № 4695–IX (далі – Закон).
🔹Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря поінформувала, що оспорюваним приписом Закону встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, тобто у розмірі 2102 грн.
📑 На думку автора клопотання, оспорюване положення Закону „фактично змінює правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті“ – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, що, на його переконання, суперечить вимогам статей 6, 8, 130 Конституції України.
🔎 Верховний Суд також зазначає, що „законодавець фактично встановив інший (менший) розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн), ніж той, що гарантований спеціальним законодавством – прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з 1 січня 2026 року – 3328 грн), чим звузив гарантії незалежності суддів“.
📌 Суддя-доповідач також поінформувала, що у провадженні Суду перебувають інші справи з аналогічним предметом конституційного контролю.
⚖️ Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ від 3 грудня 2025 року № 4695–IX (далі – Закон).
🔹Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря поінформувала, що оспорюваним приписом Закону встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, тобто у розмірі 2102 грн.
📑 На думку автора клопотання, оспорюване положення Закону „фактично змінює правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті“ – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, що, на його переконання, суперечить вимогам статей 6, 8, 130 Конституції України.
🔎 Верховний Суд також зазначає, що „законодавець фактично встановив інший (менший) розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн), ніж той, що гарантований спеціальним законодавством – прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з 1 січня 2026 року – 3328 грн), чим звузив гарантії незалежності суддів“.
📌 Суддя-доповідач також поінформувала, що у провадженні Суду перебувають інші справи з аналогічним предметом конституційного контролю.
⚖️ Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖ Зупинення проваджень у справах про стягнення аліментів у зв’язку з перебуванням відповідача у складі ЗСУ: Суд розпочав розгляд справи
✔ 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункт 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс, ЦПК України) у частині, що встановлює обов’язок суду зупинити провадження „у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення“.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував, що відповідно до оспорюваного припису Кодексу встановлено обов’язок суду зупинити провадження у справі в разі „перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції“.
У конституційному поданні Верховний Суд стверджує, що „обов’язкове та імперативне зупинення провадження у справах щодо утримання дитини на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України обмежує сутнісний зміст конституційного обов’язку батьків утримувати своїх дітей та конституційного права дитини на утримання <…>.
🔹 Зупинення провадження у справах про аліменти на підставі перебування відповідача у складі Збройних Сил України на невизначений термін порушує принцип верховенства права та якість закону, оскільки створює ситуацію тривалої правової невизначеності для найменш захищеної верстви населення – дітей, позбавляючи їх засобів до існування та ефективного судового захисту протягом тривалого та непередбачуваного часу <…>.
🔸 Застосування абсолютної імперативності у питанні зупинення провадження за пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України без будь-якого судового розсуду та без урахування найкращих інтересів дитини суперечить Конституції України, Конвенції ООН про права дитини та практиці ЄСПЛ. Для забезпечення балансу прав та інтересів сторін процесуальний закон має містити гнучкий механізм оцінки обставин справи судом, який би давав можливість відмовити у зупиненні провадження, якщо таке зупинення суперечить найкращим інтересам дитини“.
🔸 Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним було направлено листи-запити до органів державної влади та фахівців щодо питань, порушених у конституційному поданні.
✅ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
◾ Участь у пленарному засіданні взяли: представники суб’єкта права на конституційне подання – керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, судді Верховного Суду Дмитро Гудима та Василь Крат, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
📹 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
✔ 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункт 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс, ЦПК України) у частині, що встановлює обов’язок суду зупинити провадження „у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення“.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував, що відповідно до оспорюваного припису Кодексу встановлено обов’язок суду зупинити провадження у справі в разі „перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції“.
У конституційному поданні Верховний Суд стверджує, що „обов’язкове та імперативне зупинення провадження у справах щодо утримання дитини на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України обмежує сутнісний зміст конституційного обов’язку батьків утримувати своїх дітей та конституційного права дитини на утримання <…>.
🔹 Зупинення провадження у справах про аліменти на підставі перебування відповідача у складі Збройних Сил України на невизначений термін порушує принцип верховенства права та якість закону, оскільки створює ситуацію тривалої правової невизначеності для найменш захищеної верстви населення – дітей, позбавляючи їх засобів до існування та ефективного судового захисту протягом тривалого та непередбачуваного часу <…>.
🔸 Застосування абсолютної імперативності у питанні зупинення провадження за пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України без будь-якого судового розсуду та без урахування найкращих інтересів дитини суперечить Конституції України, Конвенції ООН про права дитини та практиці ЄСПЛ. Для забезпечення балансу прав та інтересів сторін процесуальний закон має містити гнучкий механізм оцінки обставин справи судом, який би давав можливість відмовити у зупиненні провадження, якщо таке зупинення суперечить найкращим інтересам дитини“.
🔸 Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним було направлено листи-запити до органів державної влади та фахівців щодо питань, порушених у конституційному поданні.
✅ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
◾ Участь у пленарному засіданні взяли: представники суб’єкта права на конституційне подання – керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, судді Верховного Суду Дмитро Гудима та Василь Крат, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
📹 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.