Відбулися засідання Суду: розглядали справу за конституційними скаргами та постановили низку ухвал
🔹Велика палата 10 листопада 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Велика палата подовжила до 10 грудня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Троян В.П., Веремеєнка О.В., Колісниченка А.Г.
🔹Велика палата 10 листопада 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Велика палата подовжила до 10 грудня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Троян В.П., Веремеєнка О.В., Колісниченка А.Г.
⚖КСУ переніс розгляд справи у зв’язку з неприбуттям на пленарне засідання учасників конституційного провадження
❗Перший сенат Конституційного Суду України переніс розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами.
🔹Суддя-доповідач у справі – Юрій Барабаш.
🖇️Відповідно до частини 3 статті 71 Закону України „Про Конституційний Суд України“ учасники конституційного провадження зобов’язані у разі запрошення з’являтися на засідання, пленарні засідання Великої палати та сенатів Суду. Учасники конституційного провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак не прибули на пленарне засідання Першого сенату Конституційного Суду України та про причини неприбуття не повідомили.
◾Перший сенат Конституційного Суду України переніс розгляд цієї справи на підставі частини 3 статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
❗Перший сенат Конституційного Суду України переніс розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами.
🔹Суддя-доповідач у справі – Юрій Барабаш.
🖇️Відповідно до частини 3 статті 71 Закону України „Про Конституційний Суд України“ учасники конституційного провадження зобов’язані у разі запрошення з’являтися на засідання, пленарні засідання Великої палати та сенатів Суду. Учасники конституційного провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак не прибули на пленарне засідання Першого сенату Конституційного Суду України та про причини неприбуття не повідомили.
◾Перший сенат Конституційного Суду України переніс розгляд цієї справи на підставі частини 3 статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
🇪🇺🇺🇦 Рада Європи продовжує послідовну підтримку України у боротьбі за свободу, демократію та європейські цінності
🤝 9 листопада 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина з Головою Офісу Ради Європи в Україні Валентіною Фалько.
🔹У зустрічі взяли участь судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Галина Юровська, а також керівниця компонента „Конституційна юстиція“ спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи Сюзанна Мнацаканян.
🔸 Сторони обговорили питання забезпечення безперервності здійснення конституційного правосуддя, діяльності Конституційного Суду України в умовах сучасних викликів, а також пріоритетні напрями подальшого співробітництва з Радою Європи.
▪️Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав Валентіну Фалько з призначенням на посаду Голови Офісу Ради Європи в Україні та наголосив на важливості плідного багаторічного партнерства між Судом і Радою Європи. Він зазначив, що ця співпраця від початку діяльності КСУ сприяє розвиткові конституційної юстиції, утвердженню верховенства права та захисту прав людини.
🔹Олександр Петришин відзначив вагомий внесок Ради Європи у зміцнення інституційної спроможності Суду завдяки реалізації спільних ініціатив у межах Плану дій Ради Європи для України та програм підтримки Європейського Союзу.
🔸Говорячи про діяльність Суду в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, він підкреслив особливе значення міжнародної підтримки для належного функціонування органу конституційного контролю. Водночас виконувач обов’язків Голови КСУ висловив сподівання на поглиблення співробітництва в межах нового Плану дій Ради Європи для України „Демократична безпека для України“ на 2027–2030 роки та спільних ініціатив Ради Європи і Європейського Союзу, спрямованих на розвиток конституційного правосуддя й посилення демократичних інституцій.
▫️Голова Офісу Ради Європи в Україні Валентіна Фалько зазначила, що в умовах безпрецедентних викликів, спричинених війною, Конституційний Суд України є лінією захисту конституційного порядку держави, а його стабільне функціонування має важливе значення для збереження демократичних засад і верховенства права.
🔹Окрему увагу вона приділила питанню повноважності Конституційного Суду України, наголосивши, що своєчасне призначення суддів, які успішно пройшли конкурсний відбір, є необхідною передумовою належного здійснення конституційного правосуддя, розгляду конституційних скарг та забезпечення правової визначеності.
🔸Очільниця Офісу Ради Європи в Україні також окреслила перспективні напрями співпраці в межах нової спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу, серед яких, зокрема, інституційний розвиток Конституційного Суду України, експертна підтримка, застосування європейських стандартів захисту прав людини та суддівської доброчесності, забезпечення доступності конституційного правосуддя та удосконалення механізмів моніторингу виконання рішень КСУ.
🖇️ Судді Конституційного Суду України наголосили, що сьогодні Україна захищає не лише власну незалежність і територіальну цілісність, а й спільні європейські цінності, засади демократії та верховенства права. У цьому контексті було підкреслено, що конституційні інституції в умовах воєнного стану мають бути особливо стійкими та спроможними ефективно виконувати покладені на них повноваження. Вони подякували Раді Європи за послідовну підтримку та підкреслили, що міжнародна солідарність в умовах російської збройної агресії має особливе значення, адже засвідчує, що Україна не залишається наодинці у боротьбі за свободу, демократію та європейські цінності.
✔️ За підсумками зустрічі було визначено пріоритетні напрями подальшого співробітництва та потенційні спільні ініціативи, спрямовані на розвиток конституційної юстиції в Україні.
🤝 9 листопада 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина з Головою Офісу Ради Європи в Україні Валентіною Фалько.
🔹У зустрічі взяли участь судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Галина Юровська, а також керівниця компонента „Конституційна юстиція“ спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи Сюзанна Мнацаканян.
🔸 Сторони обговорили питання забезпечення безперервності здійснення конституційного правосуддя, діяльності Конституційного Суду України в умовах сучасних викликів, а також пріоритетні напрями подальшого співробітництва з Радою Європи.
▪️Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав Валентіну Фалько з призначенням на посаду Голови Офісу Ради Європи в Україні та наголосив на важливості плідного багаторічного партнерства між Судом і Радою Європи. Він зазначив, що ця співпраця від початку діяльності КСУ сприяє розвиткові конституційної юстиції, утвердженню верховенства права та захисту прав людини.
🔹Олександр Петришин відзначив вагомий внесок Ради Європи у зміцнення інституційної спроможності Суду завдяки реалізації спільних ініціатив у межах Плану дій Ради Європи для України та програм підтримки Європейського Союзу.
🔸Говорячи про діяльність Суду в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, він підкреслив особливе значення міжнародної підтримки для належного функціонування органу конституційного контролю. Водночас виконувач обов’язків Голови КСУ висловив сподівання на поглиблення співробітництва в межах нового Плану дій Ради Європи для України „Демократична безпека для України“ на 2027–2030 роки та спільних ініціатив Ради Європи і Європейського Союзу, спрямованих на розвиток конституційного правосуддя й посилення демократичних інституцій.
▫️Голова Офісу Ради Європи в Україні Валентіна Фалько зазначила, що в умовах безпрецедентних викликів, спричинених війною, Конституційний Суд України є лінією захисту конституційного порядку держави, а його стабільне функціонування має важливе значення для збереження демократичних засад і верховенства права.
🔹Окрему увагу вона приділила питанню повноважності Конституційного Суду України, наголосивши, що своєчасне призначення суддів, які успішно пройшли конкурсний відбір, є необхідною передумовою належного здійснення конституційного правосуддя, розгляду конституційних скарг та забезпечення правової визначеності.
🔸Очільниця Офісу Ради Європи в Україні також окреслила перспективні напрями співпраці в межах нової спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу, серед яких, зокрема, інституційний розвиток Конституційного Суду України, експертна підтримка, застосування європейських стандартів захисту прав людини та суддівської доброчесності, забезпечення доступності конституційного правосуддя та удосконалення механізмів моніторингу виконання рішень КСУ.
🖇️ Судді Конституційного Суду України наголосили, що сьогодні Україна захищає не лише власну незалежність і територіальну цілісність, а й спільні європейські цінності, засади демократії та верховенства права. У цьому контексті було підкреслено, що конституційні інституції в умовах воєнного стану мають бути особливо стійкими та спроможними ефективно виконувати покладені на них повноваження. Вони подякували Раді Європи за послідовну підтримку та підкреслили, що міжнародна солідарність в умовах російської збройної агресії має особливе значення, адже засвідчує, що Україна не залишається наодинці у боротьбі за свободу, демократію та європейські цінності.
✔️ За підсумками зустрічі було визначено пріоритетні напрями подальшого співробітництва та потенційні спільні ініціативи, спрямовані на розвиток конституційної юстиції в Україні.
⚖️ Результати роботи за 11 листопада: Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
📌 Перший сенат Конституційного Суду України переніс розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами на підставі частини третьої статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
🔹 Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📋 За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Троян Валентини Павлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини другої статті 114 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“;
▪️ Пуняк Вікторії Вікторівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 3 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Сіряка Євгена Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
🔹 Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Голоколосова Сергія Григоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів абзацу першого частини першої статті 40 Закону України „Про виконавче провадження“.
📌 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр досліджень безпілотних систем“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі розглядатиметься на засіданні Другого сенату Конституційного Суду України.
✅ Колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Куслія Юрія Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
📌 Перший сенат Конституційного Суду України переніс розгляд справи за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами на підставі частини третьої статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
🔹 Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📋 За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Троян Валентини Павлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини другої статті 114 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“;
▪️ Пуняк Вікторії Вікторівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 3 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ Сіряка Євгена Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
🔹 Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Голоколосова Сергія Григоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів абзацу першого частини першої статті 40 Закону України „Про виконавче провадження“.
📌 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр досліджень безпілотних систем“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі розглядатиметься на засіданні Другого сенату Конституційного Суду України.
✅ Колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Куслія Юрія Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
📚 Гендерний вимір юридичної аргументації у конституційному судочинстві: відбувся фаховий тренінг
🔹 Цій тематиці було присвячено тренінг „Гендерний вимір юридичної аргументації у конституційному судочинстві“. У фокусі обговорення були конституційні засади рівності й недискримінації, гендерна складова в правовому аналізі та сучасні підходи до юридичної аргументації. У межах заходу теоретичні аспекти рівності, людської гідності та недискримінації розглядалися у поєднанні з практичними підходами до їх урахування у сфері конституційного судочинства.
🎤 Відкрили тренінг суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин та керівник проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок.
📖 Перший день роботи був присвячений концептуальним і конституційно-правовим аспектам порушеної тематики.
Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак розкрив питання статі та гендерної ідентичності у контексті конституційного принципу рівноправності.
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук приділила увагу значенню людської гідності як аксіологічного підґрунтя гендерної рівності та недискримінації в юридичних позиціях Конституційного Суду України.
Професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин зосередився на рівності як цінності, принципі та суб’єктивному праві у системі конституціоналізму.
🌐 Міжнародні стандарти у сфері гендерної рівності та їх значення в контексті європейської інтеграції України представила доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка, представниця Аналітичного центру Асоціації жінок-юристок України „ЮрФем“ Катерина Шуневич.
Завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська висвітлила сучасні підходи до розуміння та застосування конституційного принципу рівності й заборони дискримінації.
📝 Другий день тренінгу мав переважно практичне спрямування.
Членкиня Групи експертів Ради Європи з дій проти насильства стосовно жінок і домашнього насильства (GREVIO), доцентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олена Харитонова запропонувала розглянути застосування гендерної оптики у праві, а також питання соціальної справедливості, гендеру та впливу війни на реалізацію рівних прав.
🔎 Під час інтерактивних практикумів під керівництвом Олени Бориславської, Михайла Савчина та Катерини Шуневич учасники аналізували вплив прихованих припущень і гендерних стереотипів на формування правових висновків, розглядали особливості юридичної аргументації рішень Конституційного Суду України з урахуванням гендерного виміру, а також опрацьовували питання гендерної рівності та недискримінації.
💬 Завершальний день заходу був присвячений підбиттю підсумків та обговоренню можливостей застосування здобутих знань у професійній діяльності.
Підсумкову сесію провів керівник проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок. Учасники узагальнили опрацьовані підходи та обговорили їх практичне значення для розвитку юридичної аргументації, заснованої на повазі до людської гідності та конституційних принципах рівності й недискримінації.
🤝 Захід проведено у межах співпраці Конституційного Суду України та Програми підтримки ОБСЄ для України.
🔹 Цій тематиці було присвячено тренінг „Гендерний вимір юридичної аргументації у конституційному судочинстві“. У фокусі обговорення були конституційні засади рівності й недискримінації, гендерна складова в правовому аналізі та сучасні підходи до юридичної аргументації. У межах заходу теоретичні аспекти рівності, людської гідності та недискримінації розглядалися у поєднанні з практичними підходами до їх урахування у сфері конституційного судочинства.
🎤 Відкрили тренінг суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин та керівник проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок.
📖 Перший день роботи був присвячений концептуальним і конституційно-правовим аспектам порушеної тематики.
Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак розкрив питання статі та гендерної ідентичності у контексті конституційного принципу рівноправності.
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук приділила увагу значенню людської гідності як аксіологічного підґрунтя гендерної рівності та недискримінації в юридичних позиціях Конституційного Суду України.
Професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин зосередився на рівності як цінності, принципі та суб’єктивному праві у системі конституціоналізму.
🌐 Міжнародні стандарти у сфері гендерної рівності та їх значення в контексті європейської інтеграції України представила доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка, представниця Аналітичного центру Асоціації жінок-юристок України „ЮрФем“ Катерина Шуневич.
Завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська висвітлила сучасні підходи до розуміння та застосування конституційного принципу рівності й заборони дискримінації.
📝 Другий день тренінгу мав переважно практичне спрямування.
Членкиня Групи експертів Ради Європи з дій проти насильства стосовно жінок і домашнього насильства (GREVIO), доцентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олена Харитонова запропонувала розглянути застосування гендерної оптики у праві, а також питання соціальної справедливості, гендеру та впливу війни на реалізацію рівних прав.
🔎 Під час інтерактивних практикумів під керівництвом Олени Бориславської, Михайла Савчина та Катерини Шуневич учасники аналізували вплив прихованих припущень і гендерних стереотипів на формування правових висновків, розглядали особливості юридичної аргументації рішень Конституційного Суду України з урахуванням гендерного виміру, а також опрацьовували питання гендерної рівності та недискримінації.
💬 Завершальний день заходу був присвячений підбиттю підсумків та обговоренню можливостей застосування здобутих знань у професійній діяльності.
Підсумкову сесію провів керівник проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок. Учасники узагальнили опрацьовані підходи та обговорили їх практичне значення для розвитку юридичної аргументації, заснованої на повазі до людської гідності та конституційних принципах рівності й недискримінації.
🤝 Захід проведено у межах співпраці Конституційного Суду України та Програми підтримки ОБСЄ для України.
📚 У Конституційному Суді України вшанували пам’ять видатного правознавця Петра Рабіновича
🕯️ 11 листопада 2026 року в Конституційному Суді України відбулася Пам’ятна зустріч, присвячена 90-річчю від дня народження видатного українського правознавця, доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України Петра Рабіновича.
🤝 Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України, членів Науково-консультативної ради КСУ, працівників патронатних служб суддів та Секретаріату Суду, представників Верховного Суду та наукової спільноти. Учасники вшанували пам’ять ученого, згадали його життєвий і професійний шлях, вагомий внесок у розвиток української правничої науки, становлення національної конституційно-правової доктрини та дослідження прав людини.
🎙️ Модерувала захід суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України Оксана Грищук. Відкриваючи зустріч, вона поділилася особистими спогадами про Петра Рабіновича, який був її викладачем, науковим керівником і колегою. Суддя наголосила, що професор поєднував високий професіоналізм і глибину наукової думки з людяністю, мудрістю та щирою увагою до своїх учнів. За її словами, саме ці риси створювали особливу атмосферу спілкування з ученим і відіграли важливу роль у формуванні багатьох поколінь українських правників.
🔹 Із вітальним словом до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він висловив глибоку повагу до особистості Петра Рабіновича, його інтелектуального надбання та внеску у дослідження принципу верховенства права, співвідношення права і закону, а також значення законності як невіддільної складової верховенства права.
Окремо Олександр Петришин відзначив роль професора у формуванні Львівської наукової школи теорії прав людини, напрацювання якої знайшли відображення, зокрема, у практиці Конституційного Суду України. Згадуючи особисте спілкування з ученим, він наголосив на його принциповості, незалежності мислення та повазі до колег.
📖 Важливою частиною зустрічі стала презентація „Науковий спадок професора Петра Рабіновича у доктрині і практиці конституційного правосуддя“, яку представив доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Рабінович.
Доповідач окреслив основні напрями діяльності Петра Рабіновича, його участь у конституційному процесі в Україні, підготовці науково-практичних коментарів до Конституції України, пропозицій щодо вдосконалення її норм, експертних висновків та фундаментальних праць у сфері прав людини.
🔎 Особливу увагу Сергій Рабінович приділив впливу доктринальних ідей професора на формування юридичних позицій Конституційного Суду України. Зокрема, він проаналізував їх відображення в рішеннях Суду щодо розуміння верховенства права, змісту й обсягу конституційних прав і свобод, їх обмеження та скасування.
💬 До обговорення долучилися суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитро Гудима та директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Олександр Скрипнюк. Вони розповіли про багатогранну діяльність ученого, його роль у становленні наукової школи, підготовці фундаментальних праць і вихованні нових поколінь правників. Окремо відзначили педагогічний талант професора, його здатність заохочувати молодих дослідників до самостійного мислення та цінність його теоретичних напрацювань для судової практики.
📝 Спогадами про Петра Рабіновича поділилися судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Сергій Різник, Алла Олійник та Василь Лемак. Вони згадали професора як видатного вченого, мудрого наставника та людину, яка з особливою повагою ставилася до студентів і колег. Судді звернули увагу на самобутність його підходів до розуміння права, людської гідності, прав і свобод людини, зокрема їх обґрунтування крізь призму людських потреб та інтересів.
🕯️ 11 листопада 2026 року в Конституційному Суді України відбулася Пам’ятна зустріч, присвячена 90-річчю від дня народження видатного українського правознавця, доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України Петра Рабіновича.
🤝 Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України, членів Науково-консультативної ради КСУ, працівників патронатних служб суддів та Секретаріату Суду, представників Верховного Суду та наукової спільноти. Учасники вшанували пам’ять ученого, згадали його життєвий і професійний шлях, вагомий внесок у розвиток української правничої науки, становлення національної конституційно-правової доктрини та дослідження прав людини.
🎙️ Модерувала захід суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України Оксана Грищук. Відкриваючи зустріч, вона поділилася особистими спогадами про Петра Рабіновича, який був її викладачем, науковим керівником і колегою. Суддя наголосила, що професор поєднував високий професіоналізм і глибину наукової думки з людяністю, мудрістю та щирою увагою до своїх учнів. За її словами, саме ці риси створювали особливу атмосферу спілкування з ученим і відіграли важливу роль у формуванні багатьох поколінь українських правників.
🔹 Із вітальним словом до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він висловив глибоку повагу до особистості Петра Рабіновича, його інтелектуального надбання та внеску у дослідження принципу верховенства права, співвідношення права і закону, а також значення законності як невіддільної складової верховенства права.
Окремо Олександр Петришин відзначив роль професора у формуванні Львівської наукової школи теорії прав людини, напрацювання якої знайшли відображення, зокрема, у практиці Конституційного Суду України. Згадуючи особисте спілкування з ученим, він наголосив на його принциповості, незалежності мислення та повазі до колег.
📖 Важливою частиною зустрічі стала презентація „Науковий спадок професора Петра Рабіновича у доктрині і практиці конституційного правосуддя“, яку представив доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Рабінович.
Доповідач окреслив основні напрями діяльності Петра Рабіновича, його участь у конституційному процесі в Україні, підготовці науково-практичних коментарів до Конституції України, пропозицій щодо вдосконалення її норм, експертних висновків та фундаментальних праць у сфері прав людини.
🔎 Особливу увагу Сергій Рабінович приділив впливу доктринальних ідей професора на формування юридичних позицій Конституційного Суду України. Зокрема, він проаналізував їх відображення в рішеннях Суду щодо розуміння верховенства права, змісту й обсягу конституційних прав і свобод, їх обмеження та скасування.
💬 До обговорення долучилися суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитро Гудима та директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Олександр Скрипнюк. Вони розповіли про багатогранну діяльність ученого, його роль у становленні наукової школи, підготовці фундаментальних праць і вихованні нових поколінь правників. Окремо відзначили педагогічний талант професора, його здатність заохочувати молодих дослідників до самостійного мислення та цінність його теоретичних напрацювань для судової практики.
📝 Спогадами про Петра Рабіновича поділилися судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Сергій Різник, Алла Олійник та Василь Лемак. Вони згадали професора як видатного вченого, мудрого наставника та людину, яка з особливою повагою ставилася до студентів і колег. Судді звернули увагу на самобутність його підходів до розуміння права, людської гідності, прав і свобод людини, зокрема їх обґрунтування крізь призму людських потреб та інтересів.