⚖️ #КСУ розглянув справу щодо законодавчого регулювання звільнення прокурорів за неуспішне проходження атестації
У середу, 27 березня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України у відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Огродюка Павла Амбросійовича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) пункт 11, абзац перший пункту 17, абзац перший та підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ (далі – Закон).
Відповідно до оспорюваних приписів Закону прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ за умови „рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації“.
📖Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник проходив службу в органах прокуратури з 2007 року. Законом установлено, що прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади прокурорів у відповідних органах прокуратури, можуть бути переведені на посаду в органи прокуратури лише у разі успішного проходження ними атестації на підставі відповідної заяви (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“).
На виконання вимог Закону Павло Огродюк подав заяву про переведення його на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Він успішно пройшов перші два етапи атестації, однак за наслідками третього етапу атестації відповідна кадрова комісія своїм рішенням констатувала, що заявник не відповідає вимогам професійної компетенції та доброчесності, а отже, є таким, що неуспішно пройшов атестацію.
Керуючись рішенням кадрової комісії, прокурор області наказом від 17 серпня 2020 року звільнив Павла Огродюка із займаної посади та з органів прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“.
Вважаючи наказ про звільнення протиправним та таким, що порушує його права, заявник звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора та обласної прокуратури, у якому просив, зокрема, визнати протиправними та скасувати рішення відповідної комісії про неуспішне проходження ним атестації та наказ прокурора області про звільнення його із займаної посади, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції позовні вимоги Павла Огродюка задовольнив, а суд апеляційної інстанції – змінив попереднє рішення в частині мотивів задоволення позову. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог заявника відмовив.
У конституційній скарзі Павло Огродюк, зокрема, стверджує, що оспорювані приписи Закону суперечать юридичній визначеності, оскільки не є чіткими, передбачними та такими, що здатні захистити його від свавілля кадрової комісії.
✔️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Павло Огродюк.
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://cutt.ly/Pw3wlxut
У середу, 27 березня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України у відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Огродюка Павла Амбросійовича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) пункт 11, абзац перший пункту 17, абзац перший та підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ (далі – Закон).
Відповідно до оспорюваних приписів Закону прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ за умови „рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації“.
📖Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник проходив службу в органах прокуратури з 2007 року. Законом установлено, що прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади прокурорів у відповідних органах прокуратури, можуть бути переведені на посаду в органи прокуратури лише у разі успішного проходження ними атестації на підставі відповідної заяви (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“).
На виконання вимог Закону Павло Огродюк подав заяву про переведення його на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Він успішно пройшов перші два етапи атестації, однак за наслідками третього етапу атестації відповідна кадрова комісія своїм рішенням констатувала, що заявник не відповідає вимогам професійної компетенції та доброчесності, а отже, є таким, що неуспішно пройшов атестацію.
Керуючись рішенням кадрової комісії, прокурор області наказом від 17 серпня 2020 року звільнив Павла Огродюка із займаної посади та з органів прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“.
Вважаючи наказ про звільнення протиправним та таким, що порушує його права, заявник звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора та обласної прокуратури, у якому просив, зокрема, визнати протиправними та скасувати рішення відповідної комісії про неуспішне проходження ним атестації та наказ прокурора області про звільнення його із займаної посади, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції позовні вимоги Павла Огродюка задовольнив, а суд апеляційної інстанції – змінив попереднє рішення в частині мотивів задоволення позову. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог заявника відмовив.
У конституційній скарзі Павло Огродюк, зокрема, стверджує, що оспорювані приписи Закону суперечать юридичній визначеності, оскільки не є чіткими, передбачними та такими, що здатні захистити його від свавілля кадрової комісії.
✔️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Павло Огродюк.
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
https://cutt.ly/Pw3wlxut
⚖️ Відбулися засідання Першого сенату #КСУ
📚 У середу, 27 березня, Перший сенат КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI. Розгляд справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Також Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
✍️ Цього ж дня під час засідань колегій суддів Першого сенату ухвалили відмовити у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Безейко Людмили Миколаївни щодо конституційності окремих приписів статті 472 Митного кодексу України;
➖ Долженкова Олександра Валерійовича щодо конституційності пункту 208 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/Gw3epPaB
📚 У середу, 27 березня, Перший сенат КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Водолагіна Сергія Миколайовича, Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІI. Розгляд справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Також Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
✍️ Цього ж дня під час засідань колегій суддів Першого сенату ухвалили відмовити у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Безейко Людмили Миколаївни щодо конституційності окремих приписів статті 472 Митного кодексу України;
➖ Долженкова Олександра Валерійовича щодо конституційності пункту 208 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/Gw3epPaB
🔹 Другий сенат #КСУ розглядав низку справ за конституційними скаргами та ухвалив 4 ухвали
📃 Другий сенат Суду на відкритій частині у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Огродюка Павла Амбросійовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Окрім цього, у закритій частині пленарних засідань Другий сенат розглядав справи за конституційними скаргами:
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
▪️ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
▪️ Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України;
▪️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засіданнях.
Крім того, Другий сенат ухвалив 3 ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої та Третьої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
🗞 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII Другий сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
https://cutt.ly/Gw3epPaB
📃 Другий сенат Суду на відкритій частині у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Огродюка Павла Амбросійовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Окрім цього, у закритій частині пленарних засідань Другий сенат розглядав справи за конституційними скаргами:
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
▪️ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
▪️ Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України;
▪️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засіданнях.
Крім того, Другий сенат ухвалив 3 ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої та Третьої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
🗞 У справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII Другий сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
https://cutt.ly/Gw3epPaB
⚖️Велика палата #КСУ провела засідання
📃Сьогодні, 28 березня, Велика палата Суду у закритій частині пленарного засідання розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України. Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
🗞 Крім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 26 квітня ц.р. строк ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Миколи Бригинця.
https://cutt.ly/aw3g1brm
📃Сьогодні, 28 березня, Велика палата Суду у закритій частині пленарного засідання розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України. Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
🗞 Крім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 26 квітня ц.р. строк ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Миколи Бригинця.
https://cutt.ly/aw3g1brm
📚Громадська організація „Ротарі клуб Київ Сіті“ передала Конституційному Судові України класичні українські словники й граматики
👥Керівниця видавничих проєктів „Словникова спадщина України“ та „Українська граматична класика“ Громадської організації „Ротарі клуб Київ Сіті“ Леся Богуславська та консультант цих проєктів Ростислав Воронезький 28 березня презентували та передали Бібліотеці Конституційного Суду України та Редакційно-видавничому управлінню Секретаріату Суду низку видань, зокрема:
1️⃣. Словник української мови: у 3-х т. (Упорядкував: Б. Грінченко.) – репринт з видання 1927 р. (Серія «Словникова спадщина України») є однією з перлин українського словникарства. Він постав унаслідок доопрацювання й доповнення „Словаря української мови“ за ред. Б. Грінченка. Словник повно відбив напрями розвитку й унормування української літературної мови у 20-30 роках XX ст.
Словник, що майже століття перебував у забутті з тавром „націоналістичного“, сьогодні може бути корисним широкому загалові шанувальників української мови, оскільки зберіг яскраві, іноді призабуті й маловідомі, скарби вітчизняної словесності;
2️⃣. Російсько-український словник: у 4-х т. – (головний редактор: акад. А. Кримський) – репринт з видання 1924 р. (Серія «Словникова спадщина України»)
„Російсько-український словник“ у 4-х томах – видатна пам’ятка української лексикографії, монумент „українського культурного відродження 20-х років у царині мовознавства“ (Ю. Шевельов), перший академічний словник, який у 20 – 30-х рр. ХХ ст. утверджував оновлену українську літературну мову, закладав основи поширення української мови у різних сферах її використання.
Словник відтворює результативні творчі пошуки відомих мовознавців у галузі лексикографії, сміливі рішення в доборі українських відповідників іншомовній лексиці та формальній і смисловій адаптації запозичень, а також тогочасні напрями формування норм літературної мови;
3️⃣. Книга „Норми української літературної мови„ видатного українського мовознавця Олекси Синявськогорепринт з видання 1931 р. (Серія «Словникова спадщина України») – це системний опис структури української мови нової доби, поданий у контексті орфоепічних і правописних норм відповідно до «Українського правопису» 1928 року. Великий мовний матеріал автор осмислив і прокоментував задля упорядкування, утвердження й розбудови українськомовного простору України.
💬Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий разом із працівниками Секретаріату ознайомилися з цими виданнями та подякували гостям за передані словники. Як наголосив Сергій Головатий, „робота над відновленням української мови, очищення її від змосковщеного накипу, є дуже актуальною нині. Також із цією метою є нагальним питання укладення новітнього Російсько-українського правничого словника“.
Велике спасибі за книги!
https://cutt.ly/hw30H4iX
👥Керівниця видавничих проєктів „Словникова спадщина України“ та „Українська граматична класика“ Громадської організації „Ротарі клуб Київ Сіті“ Леся Богуславська та консультант цих проєктів Ростислав Воронезький 28 березня презентували та передали Бібліотеці Конституційного Суду України та Редакційно-видавничому управлінню Секретаріату Суду низку видань, зокрема:
1️⃣. Словник української мови: у 3-х т. (Упорядкував: Б. Грінченко.) – репринт з видання 1927 р. (Серія «Словникова спадщина України») є однією з перлин українського словникарства. Він постав унаслідок доопрацювання й доповнення „Словаря української мови“ за ред. Б. Грінченка. Словник повно відбив напрями розвитку й унормування української літературної мови у 20-30 роках XX ст.
Словник, що майже століття перебував у забутті з тавром „націоналістичного“, сьогодні може бути корисним широкому загалові шанувальників української мови, оскільки зберіг яскраві, іноді призабуті й маловідомі, скарби вітчизняної словесності;
2️⃣. Російсько-український словник: у 4-х т. – (головний редактор: акад. А. Кримський) – репринт з видання 1924 р. (Серія «Словникова спадщина України»)
„Російсько-український словник“ у 4-х томах – видатна пам’ятка української лексикографії, монумент „українського культурного відродження 20-х років у царині мовознавства“ (Ю. Шевельов), перший академічний словник, який у 20 – 30-х рр. ХХ ст. утверджував оновлену українську літературну мову, закладав основи поширення української мови у різних сферах її використання.
Словник відтворює результативні творчі пошуки відомих мовознавців у галузі лексикографії, сміливі рішення в доборі українських відповідників іншомовній лексиці та формальній і смисловій адаптації запозичень, а також тогочасні напрями формування норм літературної мови;
3️⃣. Книга „Норми української літературної мови„ видатного українського мовознавця Олекси Синявськогорепринт з видання 1931 р. (Серія «Словникова спадщина України») – це системний опис структури української мови нової доби, поданий у контексті орфоепічних і правописних норм відповідно до «Українського правопису» 1928 року. Великий мовний матеріал автор осмислив і прокоментував задля упорядкування, утвердження й розбудови українськомовного простору України.
💬Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий разом із працівниками Секретаріату ознайомилися з цими виданнями та подякували гостям за передані словники. Як наголосив Сергій Головатий, „робота над відновленням української мови, очищення її від змосковщеного накипу, є дуже актуальною нині. Також із цією метою є нагальним питання укладення новітнього Російсько-українського правничого словника“.
Велике спасибі за книги!
https://cutt.ly/hw30H4iX
📚 Гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ у контексті Рішення Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року
🎞 https://cutt.ly/5w3NaAGe
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
📑 Конституційний Суд України в лютому цього року ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“. Підприємство оспорювало в Конституційному Суді приписи статті 321 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (не пізніше десяти років), що не підлягає поновленню.
Під час лекції йшлося про те, що особа фактично була позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, ухвалено після спливу десятирічного строку із дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі.
💬 Судді зосередили увагу на ключових аспектах цього рішення. Зокрема, поінформували про суть справи, предмет конституційного контролю, аналогічні приписи в інших кодексах України, юридичні позиції Конституційного Суду України, які він сформулював у цьому рішенні, що є значущими для цієї справи. Також судді розповіли про окремі позиції Європейського суду з прав людини та міжнародних інституцій, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення.
Наголошувалося й на тому, що важливим є запровадити у Господарському процесуальному кодексі України та в інших кодексах ефективне та дієве внормування відносин щодо перегляду судових рішень у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Більш детальніше про зміст рішення, а також якого висновку дійшов Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, дізнавайтеся у лекції.
📑 До цього рішення є окрема думка (збіжна) судді Олега Первомайського, з якою можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/lw9suCgz
⏩ Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
🎞 https://cutt.ly/5w3NaAGe
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
📑 Конституційний Суд України в лютому цього року ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“. Підприємство оспорювало в Конституційному Суді приписи статті 321 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (не пізніше десяти років), що не підлягає поновленню.
Під час лекції йшлося про те, що особа фактично була позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, ухвалено після спливу десятирічного строку із дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі.
💬 Судді зосередили увагу на ключових аспектах цього рішення. Зокрема, поінформували про суть справи, предмет конституційного контролю, аналогічні приписи в інших кодексах України, юридичні позиції Конституційного Суду України, які він сформулював у цьому рішенні, що є значущими для цієї справи. Також судді розповіли про окремі позиції Європейського суду з прав людини та міжнародних інституцій, які Суд урахував, ухвалюючи це рішення.
Наголошувалося й на тому, що важливим є запровадити у Господарському процесуальному кодексі України та в інших кодексах ефективне та дієве внормування відносин щодо перегляду судових рішень у звʼязку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення, у якому встановлено порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Більш детальніше про зміст рішення, а також якого висновку дійшов Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, дізнавайтеся у лекції.
📑 До цього рішення є окрема думка (збіжна) судді Олега Первомайського, з якою можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/lw9suCgz
⏩ Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ у контексті Рішення КСУ від 14.02.2024
Гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ у контексті Рішення Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
Конституційний Суд України…
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
Конституційний Суд України…
📑 У березні Конституційний Суд України провів 61 засідання та ухвалив 46 актів
У березні 2024 року у Конституційному Суді України відбулося 61 засідання, з них:
☑️7 пленарних засідань і 7 засідань Великої палати Суду;
☑️4 засідання і 1 спеціальне пленарне засідання Суду;
☑️4 пленарних засідання і 3 засідання Першого сенату Суду;
☑️12 пленарних засідань і 10 засідань Другого сенату Суду;
☑️13 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 46 актів:
☑️10 ухвал Великої палати Суду;
☑️2 постанови Суду;
☑️2 рішення Другого сенату;
☑️4 ухвали Першого сенату;
☑️9 ухвал Другого сенату;
☑️19 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.
До Суду у березні 2024 року надійшло 38 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 14 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 23 конституційні скарги як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, розгляд однієї конституційної скарги припинено на підставі поданої заяви про відкликання.
Окрім цього, Секретаріат Суду підготував та надіслав 66 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
Скорочений зміст конституційних скарг: https://cutt.ly/Tw304KQT.
https://cutt.ly/Qw30RIrC
У березні 2024 року у Конституційному Суді України відбулося 61 засідання, з них:
☑️7 пленарних засідань і 7 засідань Великої палати Суду;
☑️4 засідання і 1 спеціальне пленарне засідання Суду;
☑️4 пленарних засідання і 3 засідання Першого сенату Суду;
☑️12 пленарних засідань і 10 засідань Другого сенату Суду;
☑️13 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 46 актів:
☑️10 ухвал Великої палати Суду;
☑️2 постанови Суду;
☑️2 рішення Другого сенату;
☑️4 ухвали Першого сенату;
☑️9 ухвал Другого сенату;
☑️19 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.
До Суду у березні 2024 року надійшло 38 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 14 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 23 конституційні скарги як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, розгляд однієї конституційної скарги припинено на підставі поданої заяви про відкликання.
Окрім цього, Секретаріат Суду підготував та надіслав 66 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
Скорочений зміст конституційних скарг: https://cutt.ly/Tw304KQT.
https://cutt.ly/Qw30RIrC