Судовий контроль за обмеженням права на свободу в контексті Рішення КСУ від 19 червня 2024 року № 7–р(ІІ)/2024

Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.

🗒️ Судді зосередили увагу на ключових аспектах Рішення КСУ № 7–р(ІІ)/2024 у справі за конституційними скаргами Бичкова Сергія Андрійовича та Бая Анатолія Анатолійовича, які оспорювали частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою, „під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114(2), 258-258(6), 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті‟.

📄 Автори клопотань вважали, що частина шоста статті 176 Кодексу не відповідає приписам статті 29 Конституції України, оскільки в ній „законодавцем фактично встановлено презумпцію, за якою наявність підозри у вчиненні окремих злочинів обумовлює виключну необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права на застосування іншого запобіжного заходу“. На їх переконання, „цей підхід є дискримінаційним, оскільки ставить осіб, щодо яких застосовується такий запобіжний захід, у нерівні умови порівняно з тими особами, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні інших злочинів аналогічного ступеня тяжкості“.

Дослідивши частину шосту статті 176 Кодексу, Суд дійшов висновку про її конституційність.

Під час лекції судді детально розповіли суть цієї справи, предмет конституційного контролю, навели низку юридичних позицій, які були сформовані у цьому Рішенні, а також викладені в попередніх рішеннях Суду.

Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що
☑️ за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід;
☑️ особливий порядок застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу забезпечує слідчому судді, суду можливість застосувати такий запобіжний захід лише на підставі вмотивованого судового рішення;
☑️ застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залежить не лише від тяжкості злочину, у якому її підозрюють або обвинувачують, а й від наявності ризиків, що їх визначено статтею 177 Кодексу;
☑️ законодавець для досягнення мети кримінального провадження та захисту відповідних публічних інтересів не може визначати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як безальтернативного і має забезпечити наявність у кримінальному провадженні принаймні одного запобіжного заходу, який є більш м’яким і який можна обрати як менш обтяжливий для конституційного права на свободу та особисту недоторканність особи;
☑️ застосування за частиною шостою статті 176 Кодексу під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки, людства та міжнародного правопорядку, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України.

Більше про юридичні позиції, які Суд сформулював у цьому рішенні, можна дізнатися, переглянувши відео за посиланням
https://cutt.ly/reAMwXl4

🇺🇦📖⚖️28-ма річниця з Дня створення Конституційного Суду України

Конституційний Суд України відіграє ключову роль у захисті невід’ємних конституційних прав і свобод людини і громадянина, гарантуванні верховенства Конституції України як основного принципу правової держави.

Упродовж майже трьох десятиліть Суд ухвалив чимало актів, які є результатом виваженої, повсякденної праці багатьох поколінь суддів. У них Суд ураховував принципи і норми міжнародного права, формував власні юридичні позиції, які стали квінтесенцією ухвалених рішень і висновків та які впливають на розвиток конституційного права і є важливими складовими у професійній роботі юристів, науковців-правників.

Нині на Суд покладають важливі завдання, які вимагають високого рівня знань, наполегливості, досвіду на шляху зміцнення конституційного правопорядку, забезпечення стабільності в суспільстві.

Конституційний Суд і надалі робитиме свій професійний внесок у справу збереження Української державності, її захисту від зовнішнього ворога та гарантування українцям права на гідне людини існування як самобутньої нації.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦Героям слава!

https://www.youtube.com/watch?v=zVPDIV8kKco

🔹🔸 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник зустрівся із суддями Верховного Суду Великої Британії

Під час візиту до Великої Британії 16 жовтня 2024 року суддя Конституційного Суду України Сергій Різник провів зустріч із суддями Верховного Суду Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Дейм Вів’єн Роуз та Ендрю Стівеном Барровзом.

З української сторони участь у зустрічі, яка відбулася у Верховному суді Великої Британії, також узяли суддя Конституційного Суду України у відставці Сергій Головатий та завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська.

🔸 Однією з ключових тем спілкування з британськими колегами став проведений у Бірмінгемському університеті 14–15 жовтня 2024 року захід „Сприяння верховенству права: роль проєкту англо-українського словника правничої термінології“.

Захід став одним з етапів реалізації спільного проєкту між Бірмінгемським та Львівським університетами у межах програми підтримки від UK Research and Innovation, що започаткований для перекладу ключової правничої термінології з англійської на українську мову, верифікованого прикладами – витягами з судової практики Верховного Суду Великої Британії та Конституційного Суду України.

Під час зустрічі леді Роуз та лорд Барровз наголосили на важливості проєкту для подальшого утвердження верховенства права в Україні, відзначили успіхи Української держави у впровадженні демократичних реформ, висловили підтримку Українському народу у його боротьбі з російським агресором та запевнили у своїй особливій зацікавленості в обміні досвідом та подальшій співпраці з Конституційним Судом України.

🔸 Сергій Різник подякував британським колегам за тривалу підтримку, активність у відстоюванні універсальних правових цінностей і принципів, відзначивши великий внесок, який робить Верховний Суд Великої Британії у загальноєвропейську справу захисту людських прав, верховенства права і демократії.

Упродовж візиту Сергій Різник і члени делегації провели також зустрічі з ректором Бірмінгемського університету професором Адамом Тікеллом та з чинним членом Палати лордів, Лордом – головним суддею Англії та Уельсу (2013–2017 рр.) Роджером Джоном Томасом.

Здійснений візит та результати проведених зустрічей є додатковим підтвердженням визнання і підтримки з боку британських колег тих зусиль, які здійснює Україна загалом та Конституційний Суд України зокрема для впровадження спільних правових цінностей і принципів західної цивілізації у національну державотвірну практику.

https://cutt.ly/6eSSbDZq

🔹 Відбувся робочий візит делегації Конституційного Суду України до Конституційного Суду Латвійської Республіки

🔸 Делегація Конституційного Суду України 17–18 жовтня 2024 року перебувала з робочим візитом у місті Рига (Латвійська Республіка) для участі в зустрічах суддів Конституційного Суду України та суддів Конституційного Суду Латвійської Республіки, а також представників апаратів конституційних судів. Захід проведено в рамках Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза ІІІ.

👥 Участь у заході від української сторони взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко (глава делегації), Василь Лемак, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська, помічники та наукові консультанти суддів, а також представники Секретаріату Конституційного Суду України.

💬 Під час відкриття заходу до учасників звернулася заступниця Голови Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина, яка наголосила: „Кожен день наближає Україну та Європу до перемоги. Це означає, що наближається Україна майбутнього – демократична правова держава в сім’ї європейських держав. Головною метою нашого проєкту є спільна робота для повної інтеграції української правової системи до Європейського Союзу. Досвід Латвії за останні 20 років свідчить про те, що цей шлях складний, потребує сил і терпіння. Ми раді можливості підтримати наших українських колег“.

🔹 Глава української делегації, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко висловив щиру вдячність за непохитну підтримку Українського народу, яку надає Латвійська Республіка від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Він наголосив, що завдяки реалізації спільного проєкту, спрямованого на розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів, значно поглиблено діалог між Конституційним Судом України та Конституційним Судом Латвійської Республіки як судом країни–члена ЄС. „У своїй діяльності Конституційний Суд України все більше спирається на європейські стандарти, його рішення ґрунтуються на документах міжнародного права, приписах актів Європейського Союзу та на практиці Суду справедливості Європейського Союзу“, – наголосив Віктор Городовенко.

Заступниця керівника відділу програм співробітництва Департаменту впровадження стандартів прав людини, правосуддя та юридичної співпраці Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Ліліт Данегян-Босслер підкреслила важливість співпраці між країнами. За її словами такі фахові обміни сприяють кращому розумінню глибинної суті європейських та міжнародних стандартів у сфері конституційного судочинства.

📚 Перше засідання було присвячено ключовій темі – ролі органу конституційного контролю в контексті членства України в Європейському Союзі та НАТО. Латвійські та українські судді обговорили, як саме конституційні суди забезпечують узгодженість національних актів із європейськими стандартами. Суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яніс Нейманіс розповів про латвійський досвід тлумачення конституції та виклики, з якими стикалася Латвія під час приведення свого законодавства до європейських стандартів. Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Олександр Петришин поділилися досвідом України, зокрема викликами та досягненнями України на шляху до ЄС.

Під час другого засідання виступили з доповідями на тему методології ухвалення рішень у конституційних судах суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Аніта Родіня, судді Конституційного Суду України Сергій Різник та Ольга Совгиря, які проаналізували методику ухвалення рішень конституційними судами Латвії та України, а також європейський досвід відтермінування втрати чинності неконституційними актами, що став актуальним і для України.

У ході обговорення зазначеного питання суддя Конституційного Суду України Василь Лемак запропонував для застосування сучасні методики ухвалення судових рішень, які впроваджують у своїй діяльності Верховний Суд США та Держави Ізраїль при розгляді конституційних питань.

Наступний день зустрічі, 18 жовтня, був присвячений питанням застосування актів ЄС та рішень Суду справедливості ЄС у практиці конституційних судів. Із доповідями виступили заступниця Голови Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина та суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.

Завершальною темою зустрічі стала подальша співпраця між судами. Представники обох країн наголосили на потребі в подальшому діалозі та обміні досвідом.

📖 Під час візиту окремі зустрічі проведено також між представниками апаратів конституційних судів обох країн.

В обговореннях взяли участь керівники окремих структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України, помічники й консультанти суддів та представники апарату Конституційного Суду Латвійської Республіки.

Учасники обмінялися досвідом організації судового процесу, підготування проєктів судових актів та комунікації з медіа та громадськістю. Також ішлося про актуальну судову практику, зокрема учасники проаналізували справи, пов’язані з діяльністю політичних партій, питаннями державної мови, поділу влади та охорони довкілля.

Сторони зазначили, що такі фахові зустрічі та конструктивні діалоги є важливими для роботи.

📑 Окрім того, 16 жовтня відбулося засідання Технічного комітету проєкту, у якому взяли участь представники Ради Європи, Конституційного Суду Латвійської Республіки та Конституційного Суду України. Під час зустрічі сторони обговорили проєктну діяльність, а також питання обміну досвідом та співпраці між Конституційним Судом України та Конституційним Судом Латвійської Республіки.

Суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олег Первомайський зазначив, що завдяки Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, проведено вісім заходів для суддів Конституційного Суду України, працівників Секретаріату та патронатних служб суддів задля обміну практичними напрацюваннями в галузі конституційного права.

Теми круглих столів практичних семінарів, засідань робочих груп були такі: ключові елементи юрисдикції та тлумачення прав людини Європейським судом з прав людини та Судом справедливості Європейського Союзу; зміст та обсяг попередньої перевірки звернень до Конституційного Суду України; захист особових даних у конституційній юрисдикції для працівників Конституційного Суду України; методологія підготування проєктів актів конституційного суду; методологія моніторингу виконання рішень Конституційного Суду України; функціонування системи електронного документообігу Конституційного Суду України; захист особових даних у практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав–членів Ради Європи; використання права на подання конституційної скарги.

На завершення делегація Конституційного Суду України подякувала Раді Європи та Конституційному Суду Латвійської Республіки за можливість співпраці задля удосконалення конституційного судочинства в Україні.

⚖️ Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про конституційність закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення та окремих приписів Земельного кодексу України

✅ Велика палата Суду 22 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справи за конституційними поданнями 48 та 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом.

Суддя-доповідач у цій справі Галина Юровська зазначила, що зазначені конституційні провадження з огляду на те, що в них порушено питання щодо відповідності Конституції України, зокрема, Закону, були об’єднані в одне провадження.

Зі змісту конституційних подань випливає таке ⤵️

Народні депутати України просили визнати неконституційними Закон, положення абзаців шостого, сьомого, восьмого частини першої, абзацу дев’ятого частини першої, частини другої, частини четвертої, частини шостої статті 130, частини першої статті 145, пункту 6-1, підпунктів «а», «б» пункту 15 розділу Х Перехідні положення Кодексу.

Автори клопотань вважають, що Закон є неконституційним, оскільки його прийняття Верховною Радою України відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення. Положення Закону, як і його мета, суперечать приписам Конституції України. Також народні депутати України наголошують, що питання, які стосуються землі, яка є об’єктом права власності Українського народу, не можуть вирішуватись без волевиявлення громадян України на всеукраїнському референдумі.

Для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було направлено запити до органів державної влади, навчальних закладів, наукових установ і членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду з проханням висловити позиції щодо питань, порушених у відповідних конституційних поданнях. Відповіді на запити буде досліджено на закритій частині пленарного засідання Великої палати Суду.

Окрім цього, під час відкритої частини пленарного засідання Суд також розглянув два клопотання від представників суб’єкта права на конституційне подання: про визнання конституційного провадження у цій справі невідкладним та про зміну форми конституційного провадження з письмової на усну. За результатами розгляду Суд відмовив у їх задоволенні, водночас зазначивши, що відповідно до вимог частини третьої статті 64 Закону України «Про Конституційний Суд України» у справі, яку Суд розглядає в порядку письмового провадження, окремі питання можуть розглядатися в порядку усного провадження.

📝 Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.

На пленарному засіданні були присутні представники суб’єкта права на конституційне подання, народні депутати України Юлія Тимошенко та Сергій Власенко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.

Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна за посиланням: https://cutt.ly/AeDsk0uB

🖇 #КСУ провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями та ухвалив низку ухвал

▪️ У вівторок, 22 жовтня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“. 🗞 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону. 🗞 Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.

▪️ Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Довженка Віктора Васильовича, Прищепи Валентини Йосипівни щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", у справі за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та у справі за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік". 🗞 Справу передано до Другого сенату Конституційного Суду України.

▪️ У справі за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.

📚 Цього дня відбулися засідання Першої колегії суддів Другого сенату Суду, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔹 Пікалєва Євгена Юрійовича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
🔹 Бурлакової Людмили Сергіївни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України.