Конституційний Суд України провів 53 засідання та ухвалив 38 актів: 📊 результати роботи Суду за січень

У січні 2025 року в #КСУ відбулося 53 засідання, з них:

🔹 9 пленарних засідань і 2 засідання Великої палати Суду;
🔹8 спеціальних пленарних засідань Суду та 6 засідань Суду;
🔹2 пленарних засідання і 2 засідання Першого сенату Суду;
🔹8 пленарних засідань і 5 засідань Другого сенату;
🔹11 засідань колегій суддів сенатів Суду.

На цих засіданнях Суд ухвалив 38 актів Суду, з них:
📝 7 постанов Суду;
📝3 ухвали Великої палати;
📝2 ухвали Першого сенату Суду;
📝3 рішення Другого сенату - https://ccu.gov.ua/docs/7086;
📝4 ухвали Другого сенату;
📝19 ухвал колегій суддів сенатів.

У січні до Суду надійшла 📑 31 конституційна скарга. За результатами попереднього перевіряння 15 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 16 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 77 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.

Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events

Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy-1

🔹 Судді Конституційного Суду України взяли участь в урочистому засіданні ЄСПЛ з нагоди відкриття судового року

Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська на запрошення Голови Європейського суду з прав людини Марко Босняка взяли участь в урочистому засіданні ЄСПЛ з нагоди відкриття судового року та семінарі на тему „Захист прав людини у світі штучного інтелекту, алгоритмів та великих даних“, що його було проведено в межах заходу 31 січня цього року в місті Страсбург.

Головною метою семінару було фахове обговорення викликів, які несе розвиток цифрових технологій, а також пошук правових механізмів для захисту фундаментальних прав людини в умовах використання ШІ.

🔸 На першій сесії заходу Генеральний директор з прав людини та верховенства права Ради Європи Джанлука Еспозіто представив європейські підходи до регулювання штучного інтелекту та зусилля Ради Європи у формуванні відповідних стандартів. Своєю чергою професор публічного права Університету Париж Нантер Люсі Клюзель-Метаєр проаналізувала питання свободи вираження поглядів у цифрову епоху.

🔸 Під час другої сесії семінару професор, суддя Конституційного Суду Литви Вітаутас Мізарас розглянув виклики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в судочинстві. Сандра Вахтер, професор технології та регулювання з Оксфордського університету виступила з доповіддю, в якій розкрила питання протидії потенційній дискримінації у сфері штучного інтелекту.

💬 Під час обговорення судді КСУ Віктор Городовенко та Галина Юровська наголосили, що використання штучного інтелекту в судочинстві не повинно порушувати право на справедливий суд. Вони підкреслили важливість збереження конституційних гарантій прав людини в умовах цифрових трансформацій та необхідність правового врегулювання застосування новітніх технологій.

На завершення заходу суддя ЄСПЛ Ані Зайберт-Фор зазначила про важливість подальшого діалогу між юристами, технологами та правозахисниками. Учасники наголосили, що розвиток штучного інтелекту має супроводжуватися ретельним правовим контролем, аби гарантувати дотримання прав людини, принципів верховенства права та демократичних стандартів.

📚 У межах візиту відбулися робочі зустрічі з керівниками відповідних підрозділів Ради Європи, спрямовані на посилення співпраці з Конституційним Судом України.

⚖️ Друга колегія суддів Другого сенату #КСУ 4 лютого 2025 року провела засідання, на якому розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

📚 За результатами розгляду колегія суддів ухвалила Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі. Питання щодо відкриття конституційного провадження у справі розглядатиметься на засіданні Другого сенату Суду.

📑 Конституційний Суд України отримав подання щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про дерадянізацію законодавства України“

📝Конституційний Суд України 5 лютого 2025 року отримав конституційне подання від 51 народного депутата України щодо конституційності Закону України „Про дерадянізацію законодавства України“ від 21 квітня 2022 року № 2215-ІХ, в частині незастосування на території України низки нормативно-правових актів СРСР та Української РСР.

Суб’єкт права на конституційне подання, зокрема, зазначає, що 💬 „якщо права на земельні ділянки були отримані на підставі законодавства, що не застосовується на території України, і є досі не переоформленими згідно із законодавством України, дійсність таких прав викликає сумнів. У випадку оспорення чи невизнання таких прав, відстояти їх легітимність буде важко, оскільки, джерело права їх виникнення не застосовується на території України“.

Наразі конституційне подання опрацьовується у Секретаріаті Суду.

З текстом конституційного подання можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/De5RDddL

🔸🔹 Судді Конституційного Суду України долучилися до заходу з нагоди відкриття судового року в Латвії

Сьогодні, 7 лютого 2025 року, судді #КСУ Ольга Совгиря, Сергій Різник, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду на запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки в режимі онлайн взяли участь в урочистому засіданні з нагоди відкриття судового року.

Відкриваючи судовий рік, Президент Латвійської Республіки Едгардс Рінкевичс 💬 наголосив на ключовій ролі конституційної юстиції у забезпеченні верховенства права та захисті демократичних цінностей. Він зазначив, що на конституційні суди покладено дуже важливу місію – захищати конституцію і забезпечувати баланс між інтересами індивіда та держави.

📚 Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина представила звіт про розвиток конституційного права в Латвії упродовж 2024 року, окресливши ключові виклики та досягнення у сфері конституційного судочинства.

У своєму виступі вона наголосила на значному прогресі, досягнутому в межах проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», який реалізується в рамках спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування». Цей проєкт значно посилив співпрацю між конституційними судами України та Латвії, сприяючи активному обміну досвідом, впровадженню кращих правових практик та зміцненню принципів верховенства права.

Окремо вона відзначила діяльність Конституційного Суду України, який в умовах війни не лише продовжує здійснювати судочинство, але й активно працює над розвитком правової системи та впровадженням європейських стандартів конституційного контролю.

🗞 Почесним гостем заходу став Президент Республіки Ісландія (2016–2024), професор Ісландського університету Гвюдні Йоуганнессон, який поділився своїм баченням щодо захисту демократії у світі та навів приклади використання історії як інструменту в сучасних політичних дебатах. Під час свого виступу пан Йоуганнессон звернувся до присутніх із закликом віддати належне Українському народові в його мужній боротьбі з російським агресором, наголосивши, що боротьба українців сьогодні це боротьба в довгостроковій перспективі всіх демократій.

🖇 Конституційний Суд України та Конституційний Суд Латвійської Республіки підтримують багаторічну співпрацю, зосереджену на розвиток конституційного судочинства, захист прав і свобод людини та обмін досвідом. Завдяки такій взаємодії відбувається вдосконалення механізмів конституційного правосуддя відповідно до міжнародних стандартів.
***
📚 Judges of the Constitutional Court of Ukraine joined the event on the occasion of the opening of the judicial year in Latvia

Find out more: https://cutt.ly/le5XtjBB

Конституційні гарантії незалежності прокурора в контексті Рішення #КСУ від 18.12.2024 №11-р(ІІ)/2024

📚 Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська висвітлили ключові аспекти Рішення Суду у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційних гарантій незалежності прокурора https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2024

Судді розповіли про суть рішення, які приписи Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ стали предметом конституційного контролю, навели позиції Голови Верховної Ради України, директора Тренінгового центру прокурорів України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини і міжнародних інституцій, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлили юридичні позиції, які були сформовані в ньому, та які Суд застосував із попередніх рішень.

📍Отже, Суд визнав конституційним припис, за яким:
✅ прокурорами місцевих прокуратур призначають прокурорів, які на день набрання чинності цим законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування (підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“);

📍Суд визнав неконституційним припис закону, за яким:
✅ прокурора звільняють із посади в разі „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“ (пункт 9 частини першої статті 51).

Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що:
▪️ гарантії незалежності прокурора, зокрема від безпідставного звільнення з посади, мають бути чітко та зрозуміло визначені законом;
▪️ реалізація Генеральним прокурором повноваження з ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури має не лише такий юридичний наслідок, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури, а також прихований юридичний наслідок – звільнення прокурора з посади, яку він обіймає у відповідному органі прокуратури;
▪️ пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 надає Генеральному прокурору дискреційні повноваження без чіткого визначення їх обсягу;
▪️ успішне проходження тестування як умова для зайняття посади прокурора в новоствореному органі прокуратури забезпечує реалізацію принципу добропорядного врядування в організації та діяльності прокуратури, а учасники суспільних відносин мають розумні очікування стосовно того, що за наслідками добору посади прокурорів обіймуть лише ті особи, які мають відповідні для цієї посади особисті якості, передусім професійні знання, навички, та є доброчесними.

Більше про юридичні позиції, які #КСУ сформулював у рішенні, а також роз’яснення судді-доповідача в цій справі Олега Первомайського за посиланням
▶️ https://cutt.ly/0e6QkyB9