💬 Свої думки щодо зазначених питань висловили судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Ольга Совгиря та Галина Юровська, а також інші учасники заходу. Вони наголосили, що питання етичних стандартів має надзвичайно важливе значення для Конституційного Суду, воно закладене в дорожній карті, яку розробляє наша країна в межах вступу до ЄС, і ухвалення Кодексу суддівської етики суддів Конституційного Суду України є одним із зобов’язань нашої країни.

🔹 Під час заходу судді Конституційного Суду України та експерти також наголосили на необхідності чіткої регламентації суддівської етики відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Бангалорських принципів поведінки суддів та рекомендацій КРЄС. Дискусія підкреслила важливість упровадження етичних стандартів, що сприятимуть забезпеченню незалежності, неупередженості та доброчесності суддів Конституційного Суду України.

🖇 https://cutt.ly/CrrbjTo8

🗓 #КСУ на засіданні ухвалив дві постанови

У середу, 26 лютого 2025 року, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про затвердження персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України“.
✅ Суд затвердив Комісію у складі суддів:
▪️ Грищук Оксана Вікторівна – голова Комісії,
▪️ Олійник Алла Сергіївна,
▪️ Петришин Олександр Віталійович,
▪️ Різник Сергій Васильович.

🧾 Також на засіданні Суд ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про Науково-консультативну раду Конституційного Суду України, затвердженого Постановою Конституційного Суду України від 3 грудня 2018 року № 38-п/2018“.

Онлайн-лекція „Конституційні гарантії прав фізичних осіб-підприємців у контексті Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 12-р(ІІ)/2024“

У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах Рішення № 12-р(ІІ)/2024 у справі щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців України за конституційною скаргою Кирила Бурми.

Суддя зазначила, що заявник оспорював припис статті 51 Цивільного кодексу України (ЦК), за яким „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.

Вона поінформувала про обставини справи, зазначивши, що на Кирила Бурму як фізичну особу-підприємця було накладено штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору і без повідомлення Державній фіскальній службі України про прийняття працівника на роботу. Не погоджуючись із накладенням штрафних санкцій, він звернувся до судів системи судоустрою.

Остаточним судовим рішенням у його справі стала постанова Верховного Суду, в якій Суд застосував приписи статті 51 ЦК та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року.

Дослідивши це питання, Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 51 ЦК є конституційними.

Зокрема, Суд у рішенні констатував:
☑️ здійснюючи право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, фізичні особи можуть провадити таку діяльність як без створення юридичної особи (реєстрація фізичної особи-підприємця), так і у спосіб створення юридичної особи;
☑️ законодавець може на власний розсуд диференційовано врегулювати статус (права й обов’язки) фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність, або ж законодавчо урівняти їх права і обов’язки в цьому аспекті;
☑️ фізичні особи-підприємці внаслідок законодавчого регулювання у сфері підприємництва не можуть бути позбавлені гарантій захисту, визначених Конституцією України.

Під час лекції суддя навела окремі позиції Європейського суду з прав людини, Суду справедливості Європейського Союзу, юридичні позиції Конституційного Суду України.

🔹Більше про юридичні позиції, які Суд сформував у цьому рішенні та які Суд застосував із попередніх рішень, дивіться у лекції https://cutt.ly/nrr9g0LF

🔹 Відбувся семінар, присвячений пам’яті першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова

Судді Конституційного Суду України, працівники Суду, науковці, представники професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти, студенти взяли участь у семінарі „Леонід Юзьков: фундатор науки конституційного права незалежної України. In Memoriam“, що проходив онлайн/офлайн 28 лютого 2025 року.
Захід, що його організував Конституційний Суд України, присвячений пам’яті видатного вченого, педагога, громадського і державного діяча, першого Голови Конституційного Суду України в 1992–1995 роках Леоніда Юзькова.

Науковець був одним із фундаторів українського державотворення, заклав підґрунтя для формування сучасного українського законодавства, з нього почалася історія становлення конституційної юстиції. Його називають „конституційним архітектором“ сучасної української держави, діяльність якої спрямована на захист людини, адже людина для Леоніда Петровича завжди була на першому місці.

▪️ Відкрив захід виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він зазначив, що цього року 2 березня минає 30 років відтоді, як пішов із життя Леонід Юзьков. Проте пам’ять про нього, як про непересічну особистість і високопрофесійного фахівця-конституціоналіста, фундатора науки конституційного права незалежної України, живе у наших серцях та у доробку його наукових праць, яких понад двісті.

Олександр Петришин зосередив увагу на здобутках вченого, серед яких проєкти Конституції України, робота над якими велась у 1990–1995 роках, та наукові напрацювання з доктрини конституційної юрисдикції і законодавчих засад конституційного судочинства. Промовець зазначив, що вказані праці містять багато прогресивних новел, які з роками не втратили своєї актуальності.

Він наголосив, що Леонід Юзьков був спеціалістом не тільки з конституційного, а й з виборчого, муніципального права, з питань державного будівництва. Вагомим є його внесок у формування демократичної, соціальної, правової української держави, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини і громадянина та їх гарантії.

Продовжуючи виступ, Олександр Петришин додав, що за сприяння Конституційного Суду України та за ініціативи ректора Хмельницького університету управління та права Олега Омельчука згаданому університету у 2019 році було присвоєно ім’я Леоніда Юзькова.

Олександр Петришин подякував родині Юзькових за передані до Конституційного Суду України оригінали деяких нотаток, доповідей, наукових напрацювань вченого, завдяки чому є можливість із ними ознайомитися.

🔹 Про життєвий шлях Леоніда Юзькова, наукову і громадську діяльність, наукові погляди та внесок ученого в розвиток української конституційної доктрини, розбудову української держави розповіли учасники семінару.

▪️ Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська згадала життєві біографічні віхи Леоніда Юзькова, зазначивши, що українського вченого знають як Голову Конституційного Суду України (1992–1995 рр.), академіка-засновника нині Національної академії правових наук України, керівника робочої групи з підготовки проєкту Конституції України. Особливе місце в його діяльності займало членство у Європейській комісії „За демократію через право“. Він брав участь у підготовці проєкту „Декларації про державний суверенітет України“, двох офіційних проєктів Конституції України, Акту проголошення незалежності України, Закону України „Про Конституційний Суд України“ (1992 р.) та інших нормативних актів.

За її словами, внесок ученого в розвиток конституційного права України є надзвичайно вагомим, він висловлював погляди, що кардинально відрізнялися від існуючої тоді офіційної юридичної доктрини СРСР щодо превалюючої ролі держави над її громадянами. „Людина в цивілізованому світі має широкі права і свободи не тому, що вони проголошені Конституцією. Конституція проголошує ці права і свободи тому, що людина наділена ними від природи“, – вважав Леонід Юзьков.

Доповідачка представила оригінали нотатків вченого, окреслила основні погляди та ідеї. Суддя зазначила, що серед головних проблем українського конституціоналізму особливу увагу Леонід Юзьков приділяв питанню охорони (захисту) Конституції, яку на його думку мав здійснювати Конституційний Суд України. Істотна роль Конституційного Суду в розбудові української правової держави, вважав учений, мала бути реалізована через виконання триєдиного завдання: утвердження верховенства права, забезпечення конституційної законності та формування правової культури.

Завершуючи виступ, суддя наголосила, що наукові ідеї та бачення Леоніда Юзькова щодо пріоритету загальнолюдських цінностей, концепції незалежної, демократичної, правової держави, гарантії забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина знайшли своє відображення в Основному Законі України, що стало основою подальшого розвитку вітчизняного конституціоналізму.

▪️ Своїми спогадами також поділився Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Олександр Скрипнюк, зазначивши, що постать Леоніда Юзькова є унікальною і видатною в українському державотворенні та вітчизняній правовій науці. Він зробив неоцінений вклад у теорію українського державотворення, розвиток українського конституціоналізму, зокрема, розвиток конституційної юстиції, прав і свобод людини тощо.
Акцентуючи увагу на основних позиціях наукової спадщини видатного вченого, промовець наголосив, що вагоме місце в його теорії приділялося питанню стабільності Конституції України, запровадження інституту конституційних законів, які б були своєрідними супутниками Основного Закону. Він також констатував, що Леонід Юзьков був палким прихильником появи власної незалежної унітарної української держави і стояв біля витоків її створення.

▪️ Ректор Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Олег Омельчук акцентував на ролі Леоніда Юзькова в галузі освіти, зазначивши, що він був талановитим вченим і педагогом, який виховав не одне покоління правників, які стали відомими вченими і юристами-практиками. „Спадщина Леоніда Юзькова, і наукова, і практична, нехай буде для нас тим дороговказом, який допоможе нам у подальшому розбудовувати Україну“, – підкреслив промовець.

▪️ Завідувачка кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Лотюк розповіла про основні ідеї Леоніда Юзькова, наголосивши на тому, що вони є надзвичайно корисними у процесі розбудови нашої держави, їх треба пам’ятати і розвивати. Доповідачка підкреслила, що завдяки надзвичайно широкому світогляду, глибоким знанням, високій ерудиції, Леонід Юзьков мав великий авторитет серед усіх колег в університеті. Вона наголосила на важливості пам’ятати і шанувати своїх вчителів.

https://cutt.ly/Err3aGpH

📊 До #КСУ у лютому надійшло 1 конституційне подання та 36 конституційних скарг

📑 У лютому 2025 року у Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 9 засідань, з них: 4 засідання Суду, 2 пленарних засідання Першого сенату Суду і 3 засідання колегій суддів Другого сенату Суду.

📃 На цих засіданнях Суд ухвалив 9 актів Суду, з них: 4 постанови Суду і 5 ухвал колегій суддів Другого сенату Суду.

📚 За цей період до Суду надійшло одне конституційне подання та 36 конституційних скарг. Конституційне подання та 17 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

📖 Також Секретаріат #КСУ підготував та надіслав 72 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.

Онлайн-лекція „Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України: мандат, функції та категорії заяв“

Захід організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію.

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, Голова Київського Офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова, юридичний радник зазначеного Реєстру Ігор Караман, представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, представники громад, які постраждали внаслідок збройної агресії.

🔹 Основні доповідачі заходу Ганна Христова та Ігор Караман детально розповіли про те, як і чому був створений „Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України“ (Реєстр), його призначення, основні завдання, структуру управління, окреслили перелік категорії заяв, процедуру внесення їх до Реєстру та пояснили хто може бути їхніми заявниками.

Реєстр призначений для обліку заяв про відшкодування збитків, утрат та шкоди, завданих фізичним особам (група А), юридичним особам (група С) та державі Україна (група В).

🔹 Наразі затверджено 45 категорій заяв. Зокрема, щодо порушення особистої недоторканості (смерті близького члена сім’ї, катування, сексуального насильства, тілесних ушкоджень, позбавлення свободи, ін.); вимушеного переміщення; пошкодження, знищення або втрати майна; втрати історичної, культурної та релігійної спадщини; втрати доступу до медичної допомоги або освіти; шкоди навколишньому середовищу; пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об’єктів.

Такі заяви приймають, якщо збитки, втрати чи шкоди:
☑️ були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
☑️ були завдані на території України, у межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
☑️ були спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Основною метою Реєстру є збір і обробка заяв, які подаються разом із доказами. Розглядати подані та внесені до Реєстру заяви про відшкодування збитків, оцінювати такі заяви та докази, призначати суму компенсації до виплати буде відповідна Комісія з розгляду заяв.

Детальніше про захід дивіться за посиланням: https://cutt.ly/ZrypGImy

🔹 Корисні посилання:
✅ заяви і порядок подачі: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process
✅ види заяв, які можна подати: https://cutt.ly/rrtXl7I6

Попередню лекцію на тему „Шкода, заподіяна внаслідок військових дій. Проблеми доведення та відшкодування“ можна переглянути на Ютуб-каналі КСУ за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=DHzQmGfo5HA.

📝 Конституційний Суд України 5 березня 2025 року провів засідання, на яких розглянув питання щодо міжнародного співробітництва та ухвалив дві постанови.

📝 Третя колегія суддів Першого сенату 6 березня 2025 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі ✍️за конституційною скаргою Петрова Дениса Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 545 Цивільного кодексу України.
📎 Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на наступному засіданні.

📚 Німецько-український фаховий обмін досвідом з питань конституційного права

Упродовж 6-7 березня відбулася онлайн-зустріч у межах німецько-українського фахового обміну досвідом. Учасники заходу судді Конституційного Суду України, представники Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ), судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці обговорили актуальні питання конституційного права та процесу.

🗞 Організатором заходу виступив Німецький фонд міжнародної правничої співпраці (IRZ), який є давнім партнером Конституційного Суду України. Співпраця між КСУ та IRZ розпочалася ще у 1996 році та стала важливим інструментом зміцнення зв’язків між Україною та Німеччиною. Ця співпраця охоплює проведення щорічних українсько-німецьких колоквіумів з конституційного права, професійних візитів до Федерального Конституційного Суду Німеччини, а також організацію міжнародних заходів в Україні.

Основними темами обговорення під час дводенного заходу стали:
• обов’язки двох сенатів Конституційного Суду та розподіл компетенції між ними;
• кодекс поведінки та етичні стандарти суддів Конституційного Суду;
• використання Конституційним Судом висновків amicus curiae.

🔹 Зі вступним словом до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він підкреслив, що міжнародний обмін досвідом, особливо врахування багатої практики Федерального Конституційного Суду Німеччини, має надзвичайне значення для України. Україна активно переймає найкращі європейські практики для вдосконалення правозастосування та зміцнення принципів верховенства права.

Олександр Петришин наголосив, що співпраця між Конституційним Судом України та IRZ завжди відзначалася системністю, виконанням взятих зобов’язань та плановою реалізацією спільних проєктів. За його словами, станом на кінець 2024 року за сприяння IRZ відбулося 10 колоквіумів, 15 фахових зустрічей та низка ознайомчих візитів. Це дозволило суттєво удосконалити роботу Конституційного Суду України та сприяло розширенню міжнародних зв’язків.

🔹 Керівниця проєктів IRZ в Україні та В’єтнамі Ангела Шмайнк у своєму зверненні наголосила на важливості сталого діалогу між конституційними органами обох країн, особливо в контексті тих викликів, які нині постають перед Україною. Промовиця запевнила, що IRZ і надалі залишатиметься надійним партнером України.

🖇 Перший тематичний блок заходу стосувався обов’язків двох сенатів Конституційного Суду та розподілу компетенції між ними. Олександр Петришин розповів про чинне законодавче регулювання цього питання, акцентувавши увагу на окремих проблемних аспектах. Він наголосив, що вдосконалення цих процедур є необхідним кроком для забезпечення більшої ефективності діяльності Суду. Своєю експертною думкою щодо німецької моделі розподілу компетенцій між сенатами поділився проф., д-р юр. Удо Штайнер, суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці.