Судді Конституційного Суду України та колектив Секретаріату Суду із сумом та жалем сприйняли звістку про смерть КОЗЮБРИ Миколи Івановича.
У вересні 1996 року Указом Президента України призначений суддею Конституційного Суду України і припинив повноваження судді з 28 січня 2003 року.
Доктор юридичних наук, професор, дійсний член Української Академії політичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України.
Микола Іванович за свій визначальний вклад у розбудову України був нагороджений орденами "За заслуги" ІІІ, ІІ та І ступенів, Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Заслужений юрист України.
Автор низки наукових праць з питань теорії держави і права та конституційного права. Брав участь у розробці проєктів Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, інших законопроєктів.
Висловлюємо щирі співчуття з приводу непоправної втрати рідним Миколи Івановича та усім, хто його знав. Сумуємо разом із вами.
У вересні 1996 року Указом Президента України призначений суддею Конституційного Суду України і припинив повноваження судді з 28 січня 2003 року.
Доктор юридичних наук, професор, дійсний член Української Академії політичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України.
Микола Іванович за свій визначальний вклад у розбудову України був нагороджений орденами "За заслуги" ІІІ, ІІ та І ступенів, Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Заслужений юрист України.
Автор низки наукових праць з питань теорії держави і права та конституційного права. Брав участь у розробці проєктів Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, інших законопроєктів.
Висловлюємо щирі співчуття з приводу непоправної втрати рідним Миколи Івановича та усім, хто його знав. Сумуємо разом із вами.
📝 Фахове обговорення питань щодо юридичної аргументації у судових рішеннях
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України (далі – Суд) Олександр Петришин, судді Суду Василь Лемак, Оксана Грищук, помічники та наукові консультанти суддів, працівники Секретаріату Суду, міжнародні експерти, юристи-практики 29-30 березня 2025 року взяли участь у семінарі „Юридична аргументація: майстерність формування судових рішень“.
Ключовим завданням семінару було вивчення сучасних принципів юридичної аргументації та методів структурування судових рішень. Під час заходу учасники розбирали зразкові рішення конституційних судів України й інших держав для визначення найкращих практик викладу аргументації та логічного обґрунтування, впровадження інноваційних підходів у правозастосуванні.
🔸 Семінар відкрив виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин. Він висловив вдячність міжнародним партнерам за можливість проведення фахових зустрічей для обміну думками та практичним досвідом із багатьох важливих питань конституційного судочинства. „Юридична аргументація та формування судових рішень має вирішальне значення у діяльності кожного суду, тому напрацювання нових ідей та стратегій слугуватиме створенню чітких, послідовних і переконливих судових рішень органу конституційного контролю України“, – зауважив виконувач обов’язків Голови Суду.
🔸 Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Суду, наголосив на довготривалій і плідній співпраці органу конституційної юрисдикції України з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка триває із початку діяльності Суду. Він зазначив, що за цей час було реалізовано низку важливих спільних проєктів, спрямованих на покращення доступу до конституційної юстиції, та проведено понад 90 заходів для обміну фаховим досвідом.
Захід, який був організований у межах реалізації спільного проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України, складався із кількох сесій.
Модерували захід Олександр Водянніков, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та Михайло Савчин, професор Ужгородського національного університету.
🔹 Під час першої панельної дискусії „Мистецтво та наука юридичної аргументації“ учасники зосередили увагу на ключових принципах юридичної аргументації, значенні чіткості її викладу в рішеннях та еволюції судової практики. У межах інтерактивної дискусії торкнулися питань структури судових рішень, основних його компонентів та закцентували на порівняльному аналізі знакових рішень.
🔹 „Сучасні виклики та інновації в судовій аргументації“ – така тема стала предметом дискусії другої сесії. Присутні обговорили текстуальні, історичні, телеологічні підходи до судової аргументації; поєднання традиційного формалізму з інтерпретацією права; актуальні проблеми у судовій практиці, інтеграції правових прецедентів та нових підходів до формування судових рішень.
🔹 Про інтеграцію правових прецедентів та конституційних норм дискутували під час третьої сесії. Учасники проаналізували методи гармонізації різних джерел права в умовах сучасних викликів. Увага також була приділена питанню застосування практики Європейського суду з прав людини, Європейського суду справедливості та органів конституційної юрисдикції зарубіжних країн у рішеннях органу конституційної юрисдикції.
Під час заходу було проведено практичну сесію „Від проєкту до остаточного судового рішення“, на якій основна увага була приділена процесу підготовки та структуризації рішень Суду.
💬 Участь у панельних дискусіях взяли суддя Верховного Суду Дмитро Гудима, член Вищої Ради правосуддя Дмитро Лук’янов, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голова Національної служби посередництва і примирення Дмитро Кухнюк.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України (далі – Суд) Олександр Петришин, судді Суду Василь Лемак, Оксана Грищук, помічники та наукові консультанти суддів, працівники Секретаріату Суду, міжнародні експерти, юристи-практики 29-30 березня 2025 року взяли участь у семінарі „Юридична аргументація: майстерність формування судових рішень“.
Ключовим завданням семінару було вивчення сучасних принципів юридичної аргументації та методів структурування судових рішень. Під час заходу учасники розбирали зразкові рішення конституційних судів України й інших держав для визначення найкращих практик викладу аргументації та логічного обґрунтування, впровадження інноваційних підходів у правозастосуванні.
🔸 Семінар відкрив виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин. Він висловив вдячність міжнародним партнерам за можливість проведення фахових зустрічей для обміну думками та практичним досвідом із багатьох важливих питань конституційного судочинства. „Юридична аргументація та формування судових рішень має вирішальне значення у діяльності кожного суду, тому напрацювання нових ідей та стратегій слугуватиме створенню чітких, послідовних і переконливих судових рішень органу конституційного контролю України“, – зауважив виконувач обов’язків Голови Суду.
🔸 Віктор Бесчастний, керівник Секретаріату Суду, наголосив на довготривалій і плідній співпраці органу конституційної юрисдикції України з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка триває із початку діяльності Суду. Він зазначив, що за цей час було реалізовано низку важливих спільних проєктів, спрямованих на покращення доступу до конституційної юстиції, та проведено понад 90 заходів для обміну фаховим досвідом.
Захід, який був організований у межах реалізації спільного проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України, складався із кількох сесій.
Модерували захід Олександр Водянніков, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України, Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та Михайло Савчин, професор Ужгородського національного університету.
🔹 Під час першої панельної дискусії „Мистецтво та наука юридичної аргументації“ учасники зосередили увагу на ключових принципах юридичної аргументації, значенні чіткості її викладу в рішеннях та еволюції судової практики. У межах інтерактивної дискусії торкнулися питань структури судових рішень, основних його компонентів та закцентували на порівняльному аналізі знакових рішень.
🔹 „Сучасні виклики та інновації в судовій аргументації“ – така тема стала предметом дискусії другої сесії. Присутні обговорили текстуальні, історичні, телеологічні підходи до судової аргументації; поєднання традиційного формалізму з інтерпретацією права; актуальні проблеми у судовій практиці, інтеграції правових прецедентів та нових підходів до формування судових рішень.
🔹 Про інтеграцію правових прецедентів та конституційних норм дискутували під час третьої сесії. Учасники проаналізували методи гармонізації різних джерел права в умовах сучасних викликів. Увага також була приділена питанню застосування практики Європейського суду з прав людини, Європейського суду справедливості та органів конституційної юрисдикції зарубіжних країн у рішеннях органу конституційної юрисдикції.
Під час заходу було проведено практичну сесію „Від проєкту до остаточного судового рішення“, на якій основна увага була приділена процесу підготовки та структуризації рішень Суду.
💬 Участь у панельних дискусіях взяли суддя Верховного Суду Дмитро Гудима, член Вищої Ради правосуддя Дмитро Лук’янов, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голова Національної служби посередництва і примирення Дмитро Кухнюк.
📚 Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за березень
У березні 2025 року Конституційний Суд України ухвалив 6 актів, з них: 2 постанови Суду і 4 ухвали колегій суддів Другого сенату Суду.
За цей період до Суду надійшли 39 конституційних скарг, з яких 19 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду.
Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 20 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 81 відповідь на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
У березні 2025 року Конституційний Суд України ухвалив 6 актів, з них: 2 постанови Суду і 4 ухвали колегій суддів Другого сенату Суду.
За цей період до Суду надійшли 39 конституційних скарг, з яких 19 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду.
Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 20 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 81 відповідь на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
На засіданні Суд розглянув проєкт Правил професійної етики та низку інших питань
Конституційний Суд України 1 квітня 2025 року провів засідання, на якому розглядав проєкт Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду Василь Лемак поінформував суддів про проведену роботу та напрацьований проєкт цього документа.
Його розгляд буде продовжено на одному з наступних засідань Суду.
Також на засіданні Суд заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.
Конституційний Суд України 1 квітня 2025 року провів засідання, на якому розглядав проєкт Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду Василь Лемак поінформував суддів про проведену роботу та напрацьований проєкт цього документа.
Його розгляд буде продовжено на одному з наступних засідань Суду.
Також на засіданні Суд заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.
🔹 В.о. Голови КСУ Олександр Петришин провів зустріч з Віргіліюсом Валанчюсом
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 3 квітня провів зустріч із старшим міжнародним експертом Проєкту ЄС “Право-Justice”, суддею Загального суду ЄС (2016-2023) Віргіліюсом Валанчюсом.
Головною темою під час розмови було обговорення судової архітектури Європейського Союзу та права ЄС і підтримка з боку європейських партнерів у контексті вступу України до ЄС.
Сторони обмінялися думками щодо напрацювання механізмів зміцнення міжнародного співробітництва між органами ЄС. Окрему увагу зосередили налагодженню двостороннього діалогу між суддями Конституційного Суду України та колегами із зарубіжних органів конституційного контролю та Європейським судом з прав людини і Судом Справедливості Європейського Союзу, зокрема в сферах тлумачення конституції, захисту основоположних прав та свобод.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 3 квітня провів зустріч із старшим міжнародним експертом Проєкту ЄС “Право-Justice”, суддею Загального суду ЄС (2016-2023) Віргіліюсом Валанчюсом.
Головною темою під час розмови було обговорення судової архітектури Європейського Союзу та права ЄС і підтримка з боку європейських партнерів у контексті вступу України до ЄС.
Сторони обмінялися думками щодо напрацювання механізмів зміцнення міжнародного співробітництва між органами ЄС. Окрему увагу зосередили налагодженню двостороннього діалогу між суддями Конституційного Суду України та колегами із зарубіжних органів конституційного контролю та Європейським судом з прав людини і Судом Справедливості Європейського Союзу, зокрема в сферах тлумачення конституції, захисту основоположних прав та свобод.
📚 Третя колегія суддів Першого сенату #КСУ 3 квітня 2025 року провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Попович Емми Рудольфівни щодо конституційності частини другої статті 3 Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ та Гренчука Володимира Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України.
Розгляд цих питань відбудеться на одному з наступних засідань колегії.
Розгляд цих питань відбудеться на одному з наступних засідань колегії.
🔹 Тематична онлайн-лекція „Вищий антикорупційний суд у системі судоустрою України“ (27.03.2025)
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.
Голова Вищого антикорупційного суду, кандидат юридичних наук Віра Михайленко виступила основною доповідачкою. Вона ознайомила слухачів із повноваженнями і завданнями Вищого антикорупційного суду (ВАКС), його статусом, структурою, вимогами до судді, складом Суду, нормативною основою його діяльності.
Доповідачка зазначила, що ВАКС є спеціалізованим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя із 5 вересня 2019 року. Його створення в Україні було обумовлено потребою в більш ефективному розгляді справ про корупцію.
До юрисдикції ВАКС належить розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних та пов’язаних із ними злочинів. ВАКС складається з суду першої інстанції та Апеляційної палати, яка переглядає судові рішення слідчих суддів та суду першої інстанції.
Основні завдання, які стоять перед ВАКС:
▪️ здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень;
▪️ здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
▪️ вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;
▪️ здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", у порядку адміністративного судочинства.
Судді ВАКС розглядають кримінальні провадження щодо значної кількості складів злочину. Зокрема, щодо зловживання владою або службовим становищем; розкрадання державного майна шляхом зловживання службовим становищем; пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі та отримання службовою особою такої вигоди тощо.
Голова ВАКС також зосередила увагу на процедурі добору суддів, що здійснюється за участі Громадської ради міжнародних експертів, ключовою функцією якої є сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критерію доброчесності (моралі, чесності, непідкупності).
🎥 Детальніше дізнавайтеся в лекції https://cutt.ly/6rsTLo0G.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.
Голова Вищого антикорупційного суду, кандидат юридичних наук Віра Михайленко виступила основною доповідачкою. Вона ознайомила слухачів із повноваженнями і завданнями Вищого антикорупційного суду (ВАКС), його статусом, структурою, вимогами до судді, складом Суду, нормативною основою його діяльності.
Доповідачка зазначила, що ВАКС є спеціалізованим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя із 5 вересня 2019 року. Його створення в Україні було обумовлено потребою в більш ефективному розгляді справ про корупцію.
До юрисдикції ВАКС належить розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних та пов’язаних із ними злочинів. ВАКС складається з суду першої інстанції та Апеляційної палати, яка переглядає судові рішення слідчих суддів та суду першої інстанції.
Основні завдання, які стоять перед ВАКС:
▪️ здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень;
▪️ здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
▪️ вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;
▪️ здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", у порядку адміністративного судочинства.
Судді ВАКС розглядають кримінальні провадження щодо значної кількості складів злочину. Зокрема, щодо зловживання владою або службовим становищем; розкрадання державного майна шляхом зловживання службовим становищем; пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі та отримання службовою особою такої вигоди тощо.
Голова ВАКС також зосередила увагу на процедурі добору суддів, що здійснюється за участі Громадської ради міжнародних експертів, ключовою функцією якої є сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критерію доброчесності (моралі, чесності, непідкупності).
🎥 Детальніше дізнавайтеся в лекції https://cutt.ly/6rsTLo0G.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Вищий антикорупційний суд у системі судоустрою України
🔹 Тематична онлайн-лекція „Вищий антикорупційний суд у системі судоустрою України“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України…
🔸 Галина Юровська виступила з доповіддю та розповіла про значення рішення КСУ № 3-р(ІІ)/2025 для судової практики
Сьогодні, 4 квітня 2025 року, в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Касаційний перегляд: нюанси врахування практики Верховного Суду», що об’єднав суддів Верховного Суду, представників адміністративної юстиції, науковців, адвокатів та юристів-практиків. Захід, що його організувала редакція газети «Юридична практика», став ефективною комунікаційною платформою для обговорення сучасних викликів у сфері судочинства, пов’язаних з динамікою правозастосовної практики.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю на тему «Стабільність законодавства та принцип юридичної визначеності в контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025». У своєму виступі вона акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин. Суддя зазначила, що поняття «юридична визначеність» є фундаментальним для забезпечення верховенства права.
💬 У своїй доповіді суддя КСУ проаналізувала Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс», де предметом конституційного контролю був припис Податкового кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71–VІІІ, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
Галина Юровська зазначила, що установивши оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 з 1 січня 2015 року, акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis – час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
Сьогодні, 4 квітня 2025 року, в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Касаційний перегляд: нюанси врахування практики Верховного Суду», що об’єднав суддів Верховного Суду, представників адміністративної юстиції, науковців, адвокатів та юристів-практиків. Захід, що його організувала редакція газети «Юридична практика», став ефективною комунікаційною платформою для обговорення сучасних викликів у сфері судочинства, пов’язаних з динамікою правозастосовної практики.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю на тему «Стабільність законодавства та принцип юридичної визначеності в контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025». У своєму виступі вона акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин. Суддя зазначила, що поняття «юридична визначеність» є фундаментальним для забезпечення верховенства права.
💬 У своїй доповіді суддя КСУ проаналізувала Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс», де предметом конституційного контролю був припис Податкового кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71–VІІІ, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
Галина Юровська зазначила, що установивши оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 з 1 січня 2015 року, акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis – час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.