📚 Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за березень
У березні 2025 року Конституційний Суд України ухвалив 6 актів, з них: 2 постанови Суду і 4 ухвали колегій суддів Другого сенату Суду.
За цей період до Суду надійшли 39 конституційних скарг, з яких 19 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду.
Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 20 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 81 відповідь на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
У березні 2025 року Конституційний Суд України ухвалив 6 актів, з них: 2 постанови Суду і 4 ухвали колегій суддів Другого сенату Суду.
За цей період до Суду надійшли 39 конституційних скарг, з яких 19 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду.
Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 20 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 81 відповідь на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
На засіданні Суд розглянув проєкт Правил професійної етики та низку інших питань
Конституційний Суд України 1 квітня 2025 року провів засідання, на якому розглядав проєкт Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду Василь Лемак поінформував суддів про проведену роботу та напрацьований проєкт цього документа.
Його розгляд буде продовжено на одному з наступних засідань Суду.
Також на засіданні Суд заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.
Конституційний Суд України 1 квітня 2025 року провів засідання, на якому розглядав проєкт Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду Василь Лемак поінформував суддів про проведену роботу та напрацьований проєкт цього документа.
Його розгляд буде продовжено на одному з наступних засідань Суду.
Також на засіданні Суд заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.
🔹 В.о. Голови КСУ Олександр Петришин провів зустріч з Віргіліюсом Валанчюсом
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 3 квітня провів зустріч із старшим міжнародним експертом Проєкту ЄС “Право-Justice”, суддею Загального суду ЄС (2016-2023) Віргіліюсом Валанчюсом.
Головною темою під час розмови було обговорення судової архітектури Європейського Союзу та права ЄС і підтримка з боку європейських партнерів у контексті вступу України до ЄС.
Сторони обмінялися думками щодо напрацювання механізмів зміцнення міжнародного співробітництва між органами ЄС. Окрему увагу зосередили налагодженню двостороннього діалогу між суддями Конституційного Суду України та колегами із зарубіжних органів конституційного контролю та Європейським судом з прав людини і Судом Справедливості Європейського Союзу, зокрема в сферах тлумачення конституції, захисту основоположних прав та свобод.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 3 квітня провів зустріч із старшим міжнародним експертом Проєкту ЄС “Право-Justice”, суддею Загального суду ЄС (2016-2023) Віргіліюсом Валанчюсом.
Головною темою під час розмови було обговорення судової архітектури Європейського Союзу та права ЄС і підтримка з боку європейських партнерів у контексті вступу України до ЄС.
Сторони обмінялися думками щодо напрацювання механізмів зміцнення міжнародного співробітництва між органами ЄС. Окрему увагу зосередили налагодженню двостороннього діалогу між суддями Конституційного Суду України та колегами із зарубіжних органів конституційного контролю та Європейським судом з прав людини і Судом Справедливості Європейського Союзу, зокрема в сферах тлумачення конституції, захисту основоположних прав та свобод.
📚 Третя колегія суддів Першого сенату #КСУ 3 квітня 2025 року провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Попович Емми Рудольфівни щодо конституційності частини другої статті 3 Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ та Гренчука Володимира Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України.
Розгляд цих питань відбудеться на одному з наступних засідань колегії.
Розгляд цих питань відбудеться на одному з наступних засідань колегії.
🔹 Тематична онлайн-лекція „Вищий антикорупційний суд у системі судоустрою України“ (27.03.2025)
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.
Голова Вищого антикорупційного суду, кандидат юридичних наук Віра Михайленко виступила основною доповідачкою. Вона ознайомила слухачів із повноваженнями і завданнями Вищого антикорупційного суду (ВАКС), його статусом, структурою, вимогами до судді, складом Суду, нормативною основою його діяльності.
Доповідачка зазначила, що ВАКС є спеціалізованим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя із 5 вересня 2019 року. Його створення в Україні було обумовлено потребою в більш ефективному розгляді справ про корупцію.
До юрисдикції ВАКС належить розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних та пов’язаних із ними злочинів. ВАКС складається з суду першої інстанції та Апеляційної палати, яка переглядає судові рішення слідчих суддів та суду першої інстанції.
Основні завдання, які стоять перед ВАКС:
▪️ здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень;
▪️ здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
▪️ вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;
▪️ здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", у порядку адміністративного судочинства.
Судді ВАКС розглядають кримінальні провадження щодо значної кількості складів злочину. Зокрема, щодо зловживання владою або службовим становищем; розкрадання державного майна шляхом зловживання службовим становищем; пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі та отримання службовою особою такої вигоди тощо.
Голова ВАКС також зосередила увагу на процедурі добору суддів, що здійснюється за участі Громадської ради міжнародних експертів, ключовою функцією якої є сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критерію доброчесності (моралі, чесності, непідкупності).
🎥 Детальніше дізнавайтеся в лекції https://cutt.ly/6rsTLo0G.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.
Голова Вищого антикорупційного суду, кандидат юридичних наук Віра Михайленко виступила основною доповідачкою. Вона ознайомила слухачів із повноваженнями і завданнями Вищого антикорупційного суду (ВАКС), його статусом, структурою, вимогами до судді, складом Суду, нормативною основою його діяльності.
Доповідачка зазначила, що ВАКС є спеціалізованим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя із 5 вересня 2019 року. Його створення в Україні було обумовлено потребою в більш ефективному розгляді справ про корупцію.
До юрисдикції ВАКС належить розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних та пов’язаних із ними злочинів. ВАКС складається з суду першої інстанції та Апеляційної палати, яка переглядає судові рішення слідчих суддів та суду першої інстанції.
Основні завдання, які стоять перед ВАКС:
▪️ здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень;
▪️ здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
▪️ вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;
▪️ здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", у порядку адміністративного судочинства.
Судді ВАКС розглядають кримінальні провадження щодо значної кількості складів злочину. Зокрема, щодо зловживання владою або службовим становищем; розкрадання державного майна шляхом зловживання службовим становищем; пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі та отримання службовою особою такої вигоди тощо.
Голова ВАКС також зосередила увагу на процедурі добору суддів, що здійснюється за участі Громадської ради міжнародних експертів, ключовою функцією якої є сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критерію доброчесності (моралі, чесності, непідкупності).
🎥 Детальніше дізнавайтеся в лекції https://cutt.ly/6rsTLo0G.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Вищий антикорупційний суд у системі судоустрою України
🔹 Тематична онлайн-лекція „Вищий антикорупційний суд у системі судоустрою України“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України…
🔸 Галина Юровська виступила з доповіддю та розповіла про значення рішення КСУ № 3-р(ІІ)/2025 для судової практики
Сьогодні, 4 квітня 2025 року, в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Касаційний перегляд: нюанси врахування практики Верховного Суду», що об’єднав суддів Верховного Суду, представників адміністративної юстиції, науковців, адвокатів та юристів-практиків. Захід, що його організувала редакція газети «Юридична практика», став ефективною комунікаційною платформою для обговорення сучасних викликів у сфері судочинства, пов’язаних з динамікою правозастосовної практики.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю на тему «Стабільність законодавства та принцип юридичної визначеності в контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025». У своєму виступі вона акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин. Суддя зазначила, що поняття «юридична визначеність» є фундаментальним для забезпечення верховенства права.
💬 У своїй доповіді суддя КСУ проаналізувала Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс», де предметом конституційного контролю був припис Податкового кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71–VІІІ, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
Галина Юровська зазначила, що установивши оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 з 1 січня 2015 року, акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis – час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
Сьогодні, 4 квітня 2025 року, в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Касаційний перегляд: нюанси врахування практики Верховного Суду», що об’єднав суддів Верховного Суду, представників адміністративної юстиції, науковців, адвокатів та юристів-практиків. Захід, що його організувала редакція газети «Юридична практика», став ефективною комунікаційною платформою для обговорення сучасних викликів у сфері судочинства, пов’язаних з динамікою правозастосовної практики.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю на тему «Стабільність законодавства та принцип юридичної визначеності в контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025». У своєму виступі вона акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин. Суддя зазначила, що поняття «юридична визначеність» є фундаментальним для забезпечення верховенства права.
💬 У своїй доповіді суддя КСУ проаналізувала Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс», де предметом конституційного контролю був припис Податкового кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71–VІІІ, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
Галина Юровська зазначила, що установивши оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 з 1 січня 2015 року, акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis – час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
Суддя також наголосила, що конституційний обов’язок сплачувати податки не може бути реалізований одночасно зі зміною структури податкового зобов’язання, оскільки процес адаптації до нових правил є багатоступеневим і вимагає достатнього часу для пристосування. Фактично негайне набрання чинності зміненим приписом призвело до надмірного податкового навантаження, зокрема для суб’єктів малого та середнього підприємництва, які, порівняно з великими компаніями, можуть не мати достатніх фінансових ресурсів для оперативного виконання нових вимог. Це створило нерівні умови конкуренції та порушило обґрунтовані легітимні очікування щодо стабільності податкового законодавства.
Суддя підкреслила, що обов’язок сплачувати податки повинен реалізовуватись у межах передбачності приписів права. Фактичне ігнорування законодавцем цього принципу створило нерівні умови конкуренції та підірвало обґрунтовані очікування платників податків щодо стабільності податкового регулювання.
💬 Під час заходу учасники обговорили питання самостійного врахування Касаційним адміністративним судом практики, яка з’явилася після подання касаційної скарги. Порушувалося питання – чи є це виключним правом суду чи процесуальним обов’язком, і як це співвідноситься із принципами процесуальної економії та ефективного судового захисту.
Також йшлося про значення правових висновків Верховного Суду для судів першої інстанції та судів, які розглядають справу повторно після скасування рішення у касаційному порядку. Окрему увагу приділили проблематиці касаційного перегляду справ за участю осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зокрема щодо дотримання гарантій доступу до правосуддя. Присутні також обговорили межі виходу суду за межі доводів касаційної скарги з метою забезпечення єдності судової практики.
Учасниками дискусії були: суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ірина Желтобрюх, суддя Полтавського окружного адміністративного суду Володимир Бевза.
Модераторами заходу виступили суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська та керуючий партнер ЮК «АМБЕР» Семен Ханін.
Суддя підкреслила, що обов’язок сплачувати податки повинен реалізовуватись у межах передбачності приписів права. Фактичне ігнорування законодавцем цього принципу створило нерівні умови конкуренції та підірвало обґрунтовані очікування платників податків щодо стабільності податкового регулювання.
💬 Під час заходу учасники обговорили питання самостійного врахування Касаційним адміністративним судом практики, яка з’явилася після подання касаційної скарги. Порушувалося питання – чи є це виключним правом суду чи процесуальним обов’язком, і як це співвідноситься із принципами процесуальної економії та ефективного судового захисту.
Також йшлося про значення правових висновків Верховного Суду для судів першої інстанції та судів, які розглядають справу повторно після скасування рішення у касаційному порядку. Окрему увагу приділили проблематиці касаційного перегляду справ за участю осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зокрема щодо дотримання гарантій доступу до правосуддя. Присутні також обговорили межі виходу суду за межі доводів касаційної скарги з метою забезпечення єдності судової практики.
Учасниками дискусії були: суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ірина Желтобрюх, суддя Полтавського окружного адміністративного суду Володимир Бевза.
Модераторами заходу виступили суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська та керуючий партнер ЮК «АМБЕР» Семен Ханін.