🔸 Галина Юровська виступила з доповіддю та розповіла про значення рішення КСУ № 3-р(ІІ)/2025 для судової практики
Сьогодні, 4 квітня 2025 року, в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Касаційний перегляд: нюанси врахування практики Верховного Суду», що об’єднав суддів Верховного Суду, представників адміністративної юстиції, науковців, адвокатів та юристів-практиків. Захід, що його організувала редакція газети «Юридична практика», став ефективною комунікаційною платформою для обговорення сучасних викликів у сфері судочинства, пов’язаних з динамікою правозастосовної практики.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю на тему «Стабільність законодавства та принцип юридичної визначеності в контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025». У своєму виступі вона акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин. Суддя зазначила, що поняття «юридична визначеність» є фундаментальним для забезпечення верховенства права.
💬 У своїй доповіді суддя КСУ проаналізувала Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс», де предметом конституційного контролю був припис Податкового кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71–VІІІ, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
Галина Юровська зазначила, що установивши оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 з 1 січня 2015 року, акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis – час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
Сьогодні, 4 квітня 2025 року, в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Касаційний перегляд: нюанси врахування практики Верховного Суду», що об’єднав суддів Верховного Суду, представників адміністративної юстиції, науковців, адвокатів та юристів-практиків. Захід, що його організувала редакція газети «Юридична практика», став ефективною комунікаційною платформою для обговорення сучасних викликів у сфері судочинства, пов’язаних з динамікою правозастосовної практики.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю на тему «Стабільність законодавства та принцип юридичної визначеності в контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025». У своєму виступі вона акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин. Суддя зазначила, що поняття «юридична визначеність» є фундаментальним для забезпечення верховенства права.
💬 У своїй доповіді суддя КСУ проаналізувала Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс», де предметом конституційного контролю був припис Податкового кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71–VІІІ, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
Галина Юровська зазначила, що установивши оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 з 1 січня 2015 року, акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis – час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
Суддя також наголосила, що конституційний обов’язок сплачувати податки не може бути реалізований одночасно зі зміною структури податкового зобов’язання, оскільки процес адаптації до нових правил є багатоступеневим і вимагає достатнього часу для пристосування. Фактично негайне набрання чинності зміненим приписом призвело до надмірного податкового навантаження, зокрема для суб’єктів малого та середнього підприємництва, які, порівняно з великими компаніями, можуть не мати достатніх фінансових ресурсів для оперативного виконання нових вимог. Це створило нерівні умови конкуренції та порушило обґрунтовані легітимні очікування щодо стабільності податкового законодавства.
Суддя підкреслила, що обов’язок сплачувати податки повинен реалізовуватись у межах передбачності приписів права. Фактичне ігнорування законодавцем цього принципу створило нерівні умови конкуренції та підірвало обґрунтовані очікування платників податків щодо стабільності податкового регулювання.
💬 Під час заходу учасники обговорили питання самостійного врахування Касаційним адміністративним судом практики, яка з’явилася після подання касаційної скарги. Порушувалося питання – чи є це виключним правом суду чи процесуальним обов’язком, і як це співвідноситься із принципами процесуальної економії та ефективного судового захисту.
Також йшлося про значення правових висновків Верховного Суду для судів першої інстанції та судів, які розглядають справу повторно після скасування рішення у касаційному порядку. Окрему увагу приділили проблематиці касаційного перегляду справ за участю осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зокрема щодо дотримання гарантій доступу до правосуддя. Присутні також обговорили межі виходу суду за межі доводів касаційної скарги з метою забезпечення єдності судової практики.
Учасниками дискусії були: суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ірина Желтобрюх, суддя Полтавського окружного адміністративного суду Володимир Бевза.
Модераторами заходу виступили суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська та керуючий партнер ЮК «АМБЕР» Семен Ханін.
Суддя підкреслила, що обов’язок сплачувати податки повинен реалізовуватись у межах передбачності приписів права. Фактичне ігнорування законодавцем цього принципу створило нерівні умови конкуренції та підірвало обґрунтовані очікування платників податків щодо стабільності податкового регулювання.
💬 Під час заходу учасники обговорили питання самостійного врахування Касаційним адміністративним судом практики, яка з’явилася після подання касаційної скарги. Порушувалося питання – чи є це виключним правом суду чи процесуальним обов’язком, і як це співвідноситься із принципами процесуальної економії та ефективного судового захисту.
Також йшлося про значення правових висновків Верховного Суду для судів першої інстанції та судів, які розглядають справу повторно після скасування рішення у касаційному порядку. Окрему увагу приділили проблематиці касаційного перегляду справ за участю осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зокрема щодо дотримання гарантій доступу до правосуддя. Присутні також обговорили межі виходу суду за межі доводів касаційної скарги з метою забезпечення єдності судової практики.
Учасниками дискусії були: суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ірина Желтобрюх, суддя Полтавського окружного адміністративного суду Володимир Бевза.
Модераторами заходу виступили суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська та керуючий партнер ЮК «АМБЕР» Семен Ханін.
🔹🔸 Верховна Рада України привела процесуальне законодавство у відповідність до Рішення Конституційного Суду України щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ
9 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звʼязку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(I)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини» від 11 березня 2025 року № 4283–IX (далі – Закон).
Закон ухвалений з метою приведення положень процесуального законодавства у відповідність із зазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема, викладено в новій редакції статтю 321 Господарського процесуального кодексу України, статтю 424 Цивільного процесуального кодексу України та статтю 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
Новими положеннями передбачена можливість поновлення строків для перегляду судового рішення за виключними обставинами у звʼязку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Водночас заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна бути подана протягом 30 днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
При цьому особи, стосовно яких постановлено рішення Європейського суду з прав людини, яке набуло статусу остаточного до набрання чинності Законом, та після спливу десяти років з дня набрання законної сили судовим рішенням, яке може бути переглянуте за виключними обставинами, мають право протягом тридцяти днів з дня набрання чинності Законом звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у визначеному порядку.
🗞 З текстом Закону можна ознайомитися на офіційному вебсайті Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4283-20#Text
9 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звʼязку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(I)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини» від 11 березня 2025 року № 4283–IX (далі – Закон).
Закон ухвалений з метою приведення положень процесуального законодавства у відповідність із зазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема, викладено в новій редакції статтю 321 Господарського процесуального кодексу України, статтю 424 Цивільного процесуального кодексу України та статтю 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
Новими положеннями передбачена можливість поновлення строків для перегляду судового рішення за виключними обставинами у звʼязку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Водночас заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна бути подана протягом 30 днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
При цьому особи, стосовно яких постановлено рішення Європейського суду з прав людини, яке набуло статусу остаточного до набрання чинності Законом, та після спливу десяти років з дня набрання законної сили судовим рішенням, яке може бути переглянуте за виключними обставинами, мають право протягом тридцяти днів з дня набрання чинності Законом звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у визначеному порядку.
🗞 З текстом Закону можна ознайомитися на офіційному вебсайті Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4283-20#Text
🔹 Судді КСУ та представники європейських інституцій обговорили роль конституційної юстиції в умовах викликів для демократії
Відбувся офіційний візит делегації суддів Конституційного Суду України (далі – Суд) до європейських інституцій – Конституційного Суду Республіки Словенія, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Агентства Європейського Союзу з основоположних прав (FRA). Метою візиту було поглиблення міжнародної співпраці у сфері конституційної юстиції, обмін досвідом щодо захисту прав людини в умовах кризових ситуацій, посилення ролі конституційного контролю у правовій системі держави та узгодження практик з європейськими стандартами. До складу делегації увійшли в.о. Голови Суду Олександр Петришин (глава делегації), судді Суду Василь Лемак, Алла Олійник, Галина Юровська.
▪️ У Конституційному Суді Республіки Словенія 7 квітня учасників привітали Голова Конституційного Суду Республіки Словенія Рок Чеферін та керівник Офісу Голови Суду Катаріна Ратоша. У вступному слові Рок Чеферін наголосив на значенні міжнародного співробітництва між конституційними юрисдикціями та обміну досвідом у сфері захисту прав і свобод людини.
🔸Під час цього візиту суддя Суду Галина Юровська виступила з доповіддю про досвід України в гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами та роль Суду в цьому процесі.
Вона зазначила, що преамбула Конституції України втілює європейську ідентичність Українського народу та незворотність стратегічного курсу держави на членство в Європейському Союзі. Крім того, відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства, що створює належну правову основу для використання acquis ЄС у правозастосовній практиці.
У доповіді також навела приклади використання установчих договорів ЄС, нормативних актів інституцій Європейського Союзу – директив, регламентів, рішень Суду Справедливості ЄС, загальних принципів права, а також актів у сфері спільної зовнішньої політики та безпеки.
Суддя Галина Юровська підкреслила, що Конституційний Суд України активно застосовує acquis Європейського Союзу як важливий елемент євроінтеграційного процесу держави. Враховуючи норми та принципи права ЄС у своїх рішеннях, Суд сприяє гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами правосуддя. Це не лише забезпечує ефективний захист прав і свобод громадян, але й зміцнює правові основи для майбутнього членства України в ЄС.
Суддя Конституційного Суду Республіки Словенія Матей Акцетто розповів про застосування acquis communautaire Європейського Союзу Конституційним Судом. Він детально проаналізував практику імплементації європейського права у рішеннях національного суду.
🔸 У межах зустрічі в.о. Голови Суду Олександр Петришин виступив із доповіддю, в якій проаналізував особливості функціонування інституту конституційної скарги, зокрема сучасний стан та проблематику нормативної конституційної скарги в Україні.
У своєму виступі Олександр Петришин звернувся до витоків європейських моделей конституційного контролю, а також до французької моделі, яка має несудовий характер. Він акцентував, що становлення Суду відбулося під впливом обох концепцій, що відобразилось і на формуванні національного інституту конституційної скарги.
Водночас, як наголосив Олександр Петришин, чинна модель скарги має обмежено-нормативний характер. Вона допускає оскарження виключно законів (чи їх окремих положень), що були застосовані в остаточному судовому рішенні у справі особи. Це, з одного боку, забезпечує певний рівень правової визначеності, з іншого – не завжди дає змогу ефективно захистити порушене право.
Окрему увагу доповідач приділив потребі у вдосконаленні нормативної конституційної скарги, зокрема – у напрямі розширення її предмету, послаблення процесуальних бар’єрів, а також забезпечення реальної можливості відновлення порушених прав.
Відбувся офіційний візит делегації суддів Конституційного Суду України (далі – Суд) до європейських інституцій – Конституційного Суду Республіки Словенія, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Агентства Європейського Союзу з основоположних прав (FRA). Метою візиту було поглиблення міжнародної співпраці у сфері конституційної юстиції, обмін досвідом щодо захисту прав людини в умовах кризових ситуацій, посилення ролі конституційного контролю у правовій системі держави та узгодження практик з європейськими стандартами. До складу делегації увійшли в.о. Голови Суду Олександр Петришин (глава делегації), судді Суду Василь Лемак, Алла Олійник, Галина Юровська.
▪️ У Конституційному Суді Республіки Словенія 7 квітня учасників привітали Голова Конституційного Суду Республіки Словенія Рок Чеферін та керівник Офісу Голови Суду Катаріна Ратоша. У вступному слові Рок Чеферін наголосив на значенні міжнародного співробітництва між конституційними юрисдикціями та обміну досвідом у сфері захисту прав і свобод людини.
🔸Під час цього візиту суддя Суду Галина Юровська виступила з доповіддю про досвід України в гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами та роль Суду в цьому процесі.
Вона зазначила, що преамбула Конституції України втілює європейську ідентичність Українського народу та незворотність стратегічного курсу держави на членство в Європейському Союзі. Крім того, відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства, що створює належну правову основу для використання acquis ЄС у правозастосовній практиці.
У доповіді також навела приклади використання установчих договорів ЄС, нормативних актів інституцій Європейського Союзу – директив, регламентів, рішень Суду Справедливості ЄС, загальних принципів права, а також актів у сфері спільної зовнішньої політики та безпеки.
Суддя Галина Юровська підкреслила, що Конституційний Суд України активно застосовує acquis Європейського Союзу як важливий елемент євроінтеграційного процесу держави. Враховуючи норми та принципи права ЄС у своїх рішеннях, Суд сприяє гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами правосуддя. Це не лише забезпечує ефективний захист прав і свобод громадян, але й зміцнює правові основи для майбутнього членства України в ЄС.
Суддя Конституційного Суду Республіки Словенія Матей Акцетто розповів про застосування acquis communautaire Європейського Союзу Конституційним Судом. Він детально проаналізував практику імплементації європейського права у рішеннях національного суду.
🔸 У межах зустрічі в.о. Голови Суду Олександр Петришин виступив із доповіддю, в якій проаналізував особливості функціонування інституту конституційної скарги, зокрема сучасний стан та проблематику нормативної конституційної скарги в Україні.
У своєму виступі Олександр Петришин звернувся до витоків європейських моделей конституційного контролю, а також до французької моделі, яка має несудовий характер. Він акцентував, що становлення Суду відбулося під впливом обох концепцій, що відобразилось і на формуванні національного інституту конституційної скарги.
Водночас, як наголосив Олександр Петришин, чинна модель скарги має обмежено-нормативний характер. Вона допускає оскарження виключно законів (чи їх окремих положень), що були застосовані в остаточному судовому рішенні у справі особи. Це, з одного боку, забезпечує певний рівень правової визначеності, з іншого – не завжди дає змогу ефективно захистити порушене право.
Окрему увагу доповідач приділив потребі у вдосконаленні нормативної конституційної скарги, зокрема – у напрямі розширення її предмету, послаблення процесуальних бар’єрів, а також забезпечення реальної можливості відновлення порушених прав.
Із доповіддю на зазначену тематику виступила заступниця Голови Конституційного Суду Республіки Словенія Нежа Коговшек Шаламон.
Себастьян Нерад, Генеральний секретар Конституційного Суду Республіки Словенія, розповів про методологію опрацювання проєктів актів Конституційного Суду.
🔸 Суддя Суду Василь Лемак проаналізував сучасні виклики та напрями розвитку конституційного судочинства в умовах війни.
Він зазначив, що Суд сьогодні працює в надзвичайно складних умовах, які пов’язані не лише з масштабною війною, а й організаційними проблемами.
Василь Лемак підкреслив, що попри обмежені повноваження у порівнянні з деякими іншими європейськими конституційними судами, зокрема у питаннях контролю за ієрархією нормативних актів чи відповідністю міжнародним договорам, Суд продовжує активну діяльність. Зокрема, у 2024 році Суд ухвалив понад 500 мотивованих актів. З наведеної кількості актів у 13 випадках Суд ухвалив рішення щодо конституційності чи неконституційності актів, у більшості з них Суд визнав приписи законів України неконституційними. Суд виконує свою первинну роль як складника та водночас гаранта механізму стримувань і противаг у демократичній державі, зауважив суддя.
Василь Лемак зазначив, що починаючи з 2022 року, початку масштабної агресії росії проти України, Суд ухвалив цілу групу дуже резонансних рішень – захист посиленого соціального статусу військовослужбовців, статус релігійних організацій, конституційна поправка про недоторканість депутатів, спеціальна конфіскація, захист судових гарантій особистої свободи тощо.
Суддя окремо наголосив на важливості методів розширеного тлумачення конституційних прав, зокрема через підхід до Конституції як до «живого» документу, що розвивається разом із суспільством. Він підкреслив, що у фокусі конституційного судочинства мають бути справи великої суспільної ваги, а також що практика Суду має спиратися на сталу систему юридичних позицій, які формують обов’язкову доктрину. Суддя наголосив, що завдання Суду полягає не лише у правовому контролі, а й у збереженні конституційної демократії, що є особливо актуальним в умовах війни.
▪️ 9 квітня 2025 року у Відні делегація суддів Суду зустрілася з дипломатами – представниками країн-донорів Програми підтримки ОБСЄ для України. Під час заходу «Стійкість демократії в умовах кризи: конституційне правосуддя, врядування у воєнний час та шлях України до відновлення» учасники обговорили результати поточної проєктної підтримки ОБСЄ у зміцненні системи конституційного правосуддя в Україні, ключові потреби та напрями подальшої підтримки в умовах триваючої кризи.
🔸 Виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин представив ключову доповідь на тему «Конституційне судочинство у воєнному та повоєнному контексті України». Він детально розповів про те, як Суд адаптувався до роботи в умовах війни, окреслив основні конституційні виклики, з якими стикається країна, та шляхи їх подолання. Окрему увагу приділив перспективам конституційного судочинства у процесі післявоєнного відновлення та інтеграції України до Європейського Союзу.
Олександр Петришин наголосив на ключовій ролі Суду у захисті Конституції в умовах війни. З початку повномасштабного вторгнення, за його словами, Конституційний Суд ухвалив 40 рішень і понад 1600 судових актів, що забезпечує постійний захист положень і духу Основного Закону навіть у найскладніші часи.
Особливу увагу він приділив важливості підтримки з боку ОБСЄ, яка сприяє зміцненню інституційної спроможності Суду та реалізації реформ у сфері захисту прав людини.
Себастьян Нерад, Генеральний секретар Конституційного Суду Республіки Словенія, розповів про методологію опрацювання проєктів актів Конституційного Суду.
🔸 Суддя Суду Василь Лемак проаналізував сучасні виклики та напрями розвитку конституційного судочинства в умовах війни.
Він зазначив, що Суд сьогодні працює в надзвичайно складних умовах, які пов’язані не лише з масштабною війною, а й організаційними проблемами.
Василь Лемак підкреслив, що попри обмежені повноваження у порівнянні з деякими іншими європейськими конституційними судами, зокрема у питаннях контролю за ієрархією нормативних актів чи відповідністю міжнародним договорам, Суд продовжує активну діяльність. Зокрема, у 2024 році Суд ухвалив понад 500 мотивованих актів. З наведеної кількості актів у 13 випадках Суд ухвалив рішення щодо конституційності чи неконституційності актів, у більшості з них Суд визнав приписи законів України неконституційними. Суд виконує свою первинну роль як складника та водночас гаранта механізму стримувань і противаг у демократичній державі, зауважив суддя.
Василь Лемак зазначив, що починаючи з 2022 року, початку масштабної агресії росії проти України, Суд ухвалив цілу групу дуже резонансних рішень – захист посиленого соціального статусу військовослужбовців, статус релігійних організацій, конституційна поправка про недоторканість депутатів, спеціальна конфіскація, захист судових гарантій особистої свободи тощо.
Суддя окремо наголосив на важливості методів розширеного тлумачення конституційних прав, зокрема через підхід до Конституції як до «живого» документу, що розвивається разом із суспільством. Він підкреслив, що у фокусі конституційного судочинства мають бути справи великої суспільної ваги, а також що практика Суду має спиратися на сталу систему юридичних позицій, які формують обов’язкову доктрину. Суддя наголосив, що завдання Суду полягає не лише у правовому контролі, а й у збереженні конституційної демократії, що є особливо актуальним в умовах війни.
▪️ 9 квітня 2025 року у Відні делегація суддів Суду зустрілася з дипломатами – представниками країн-донорів Програми підтримки ОБСЄ для України. Під час заходу «Стійкість демократії в умовах кризи: конституційне правосуддя, врядування у воєнний час та шлях України до відновлення» учасники обговорили результати поточної проєктної підтримки ОБСЄ у зміцненні системи конституційного правосуддя в Україні, ключові потреби та напрями подальшої підтримки в умовах триваючої кризи.
🔸 Виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин представив ключову доповідь на тему «Конституційне судочинство у воєнному та повоєнному контексті України». Він детально розповів про те, як Суд адаптувався до роботи в умовах війни, окреслив основні конституційні виклики, з якими стикається країна, та шляхи їх подолання. Окрему увагу приділив перспективам конституційного судочинства у процесі післявоєнного відновлення та інтеграції України до Європейського Союзу.
Олександр Петришин наголосив на ключовій ролі Суду у захисті Конституції в умовах війни. З початку повномасштабного вторгнення, за його словами, Конституційний Суд ухвалив 40 рішень і понад 1600 судових актів, що забезпечує постійний захист положень і духу Основного Закону навіть у найскладніші часи.
Особливу увагу він приділив важливості підтримки з боку ОБСЄ, яка сприяє зміцненню інституційної спроможності Суду та реалізації реформ у сфері захисту прав людини.
Під час панельної дискусії «Верховенство права в умовах кризи – підтримка ОБСЄ та подальші кроки» судді Суду та представники Програми підтримки ОБСЄ для України обговорили роль конституційних судів під час війни та в процесі післявоєнного відновлення, баланс між безпекою та демократичним врядуванням в умовах воєнного стану, а також шляхи підвищення прозорості та інклюзивності Суду.
🔸 Суддя Суду Алла Олійник розкрила питання зміцнення довіри суспільства до Суду, зазначивши, що основним чинником у цьому аспекті є прозорість його діяльності та зрозумілі рішення.
🔸 Суддя Суду Галина Юровська під час обговорень окреслила роль Суду в сприянні утвердженню гендерної рівності в межах конституційної юстиції та зауважила, що «гендерно-чутливий Суд – це більш справедливий Суд, і саме справедливості очікує кожен громадянин».
Захід завершився підведенням підсумків та обговоренням подальших кроків у співпраці між ОБСЄ та Судом для зміцнення верховенства права в країні.
▪️ 10 квітня 2025 року у Відні відбулася зустріч представників Суду з директоркою Агентства Європейського Союзу з основоположних прав (FRA) Сірпою Раутіо. Захід став важливим етапом у налагодженні співпраці між FRA та Судом, особливо в умовах триваючих викликів, пов’язаних із війною та потребою забезпечення дотримання прав людини.
У вітальному слові Сірпа Раутіо підкреслила значення співпраці з Судом в контексті просування стандартів верховенства права та захисту основоположних прав. Вона також акцентувала на важливості дотримання Хартії основоположних прав ЄС, яка все частіше враховується у судовій практиці конституційних судів.
Учасники обговорили тематику доступу до правосуддя та кримінальної юстиції, зокрема, у контексті застосування Європейського ордера на арешт, а також кращі практики ЄС щодо забезпечення прав людини в умовах криз. Особливу увагу було приділено судовій незалежності в порівняльній перспективі – з огляду на досвід держав-членів ЄС.
Окремий блок зустрічі був присвячений навчальним ініціативам FRA, зокрема тренінгам для суддів, спільним посібникам та інформаційним бюлетеням. Обговорено можливі напрями майбутньої співпраці, що включають участь українських суддів у тренінгах Агентства, обмін практиками та розширення аналітичної взаємодії.
📎 https://cutt.ly/vrfLicvh
🔸 Суддя Суду Алла Олійник розкрила питання зміцнення довіри суспільства до Суду, зазначивши, що основним чинником у цьому аспекті є прозорість його діяльності та зрозумілі рішення.
🔸 Суддя Суду Галина Юровська під час обговорень окреслила роль Суду в сприянні утвердженню гендерної рівності в межах конституційної юстиції та зауважила, що «гендерно-чутливий Суд – це більш справедливий Суд, і саме справедливості очікує кожен громадянин».
Захід завершився підведенням підсумків та обговоренням подальших кроків у співпраці між ОБСЄ та Судом для зміцнення верховенства права в країні.
▪️ 10 квітня 2025 року у Відні відбулася зустріч представників Суду з директоркою Агентства Європейського Союзу з основоположних прав (FRA) Сірпою Раутіо. Захід став важливим етапом у налагодженні співпраці між FRA та Судом, особливо в умовах триваючих викликів, пов’язаних із війною та потребою забезпечення дотримання прав людини.
У вітальному слові Сірпа Раутіо підкреслила значення співпраці з Судом в контексті просування стандартів верховенства права та захисту основоположних прав. Вона також акцентувала на важливості дотримання Хартії основоположних прав ЄС, яка все частіше враховується у судовій практиці конституційних судів.
Учасники обговорили тематику доступу до правосуддя та кримінальної юстиції, зокрема, у контексті застосування Європейського ордера на арешт, а також кращі практики ЄС щодо забезпечення прав людини в умовах криз. Особливу увагу було приділено судовій незалежності в порівняльній перспективі – з огляду на досвід держав-членів ЄС.
Окремий блок зустрічі був присвячений навчальним ініціативам FRA, зокрема тренінгам для суддів, спільним посібникам та інформаційним бюлетеням. Обговорено можливі напрями майбутньої співпраці, що включають участь українських суддів у тренінгах Агентства, обмін практиками та розширення аналітичної взаємодії.
📎 https://cutt.ly/vrfLicvh
📚 Конституційний Суд України 15 квітня 2025 року провів засідання, на якому розглядав питання про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2024 рік. 🖇 Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань Суду.
📝 Конституційний Суд України 16 квітня 2025 року провів засідання, на якому заслухав інформацію в.о. Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.
Суд також заслухав голову Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського, голову Постійної комісії з питань бюджету та кадрів Віктора Городовенка, розглянув низку організаційних питань та ухвалив дві постанови.
Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили 📑Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі 👉за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/VrgoRgYW
Суд також заслухав голову Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського, голову Постійної комісії з питань бюджету та кадрів Віктора Городовенка, розглянув низку організаційних питань та ухвалив дві постанови.
Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили 📑Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі 👉за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
https://cutt.ly/VrgoRgYW
Онлайн-лекція „Захист митних інтересів України в контексті Рішення Конституційного Суду України від 15 січня 2025 року № 1-р(ІІ)/2025“
У лекції суддя Конституційного Суду України (далі – Суд) Галина Юровська висвітлила ключові аспекти Рішення № 1-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Артура Боярова щодо захисту митних інтересів України.
Суддя розповіла про суть рішення, які приписи Митного кодексу України стали предметом конституційного контролю, навела позиції заявника, який звернувся до Суду з конституційною скаргою, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлила юридичні позиції, які були сформульовані в ньому та які Суд застосував із попередніх рішень.
Галина Юровська зазначила, що предметом конституційного контролю був абзац перший частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (далі – Кодекс), яким визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовувати на митній території України лише громадяни, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для особистих потреб.
На думку заявника, „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.
Суд, розглянувши цю справу, дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу є таким, що відповідає Конституції України.
Зокрема, у рішенні Суд зазначив таке:
▪️ оспорюваний припис Кодексу є таким приписом права, який відповідає вимогам „якості закону“ в аспектах доступності, точності і передбачуваності та дозволяє уникнути свавілля;
▪️ оспорюваний припис Кодексу не порушує справедливого балансу між суспільним інтересом, який полягає у захисті економічного суверенітету України, зокрема митних інтересів держави як його складника, та захистом індивідуального права власності особи;
▪️ установлене оспорюваним приписом Кодексу втручання у право власності є тимчасовим, оскільки обмежує право передачі тимчасово ввезеного транспортного засобу особистого користування для використання іншим особам тільки упродовж часу перебування такого транспортного засобу на митній території України;
▪️ оспорюваний припис Кодексу як законодавчий засіб відповідає також критерію необхідності в демократичному суспільстві: задля досягнення легітимної мети законодавець використав найменш обтяжливий засіб утручання у здійснення громадянами своїх прав на володіння, користування та розпорядження своїм майном, а саме тимчасово ввезеними на митну територію України транспортними засобами особистого користування; цей засіб є сумісним із зобов’язаннями, які Україна взяла на себе за міжнародними договорами, зокрема Стамбульською конвенцією.
Більш детально про юридичні позиції Суду сформульовані в рішенні, які акти міжнародного права, що гарантують право власності, були застосовані у рішенні дивіться за посиланням: https://cutt.ly/WrgRCwuu
До цього рішення є окрема думка судді-доповідача у цій справі Василя Лемака, в якій суддя висновує, що одним із головних викликів у діяльності Суду на сьогодні є розвиток методології обґрунтування всіх його рішень.
Ознайомитися з окремою думкою судді можна за посиланням: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/okrema_dymka_1.pdf
У лекції суддя Конституційного Суду України (далі – Суд) Галина Юровська висвітлила ключові аспекти Рішення № 1-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Артура Боярова щодо захисту митних інтересів України.
Суддя розповіла про суть рішення, які приписи Митного кодексу України стали предметом конституційного контролю, навела позиції заявника, який звернувся до Суду з конституційною скаргою, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлила юридичні позиції, які були сформульовані в ньому та які Суд застосував із попередніх рішень.
Галина Юровська зазначила, що предметом конституційного контролю був абзац перший частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (далі – Кодекс), яким визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовувати на митній території України лише громадяни, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для особистих потреб.
На думку заявника, „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.
Суд, розглянувши цю справу, дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу є таким, що відповідає Конституції України.
Зокрема, у рішенні Суд зазначив таке:
▪️ оспорюваний припис Кодексу є таким приписом права, який відповідає вимогам „якості закону“ в аспектах доступності, точності і передбачуваності та дозволяє уникнути свавілля;
▪️ оспорюваний припис Кодексу не порушує справедливого балансу між суспільним інтересом, який полягає у захисті економічного суверенітету України, зокрема митних інтересів держави як його складника, та захистом індивідуального права власності особи;
▪️ установлене оспорюваним приписом Кодексу втручання у право власності є тимчасовим, оскільки обмежує право передачі тимчасово ввезеного транспортного засобу особистого користування для використання іншим особам тільки упродовж часу перебування такого транспортного засобу на митній території України;
▪️ оспорюваний припис Кодексу як законодавчий засіб відповідає також критерію необхідності в демократичному суспільстві: задля досягнення легітимної мети законодавець використав найменш обтяжливий засіб утручання у здійснення громадянами своїх прав на володіння, користування та розпорядження своїм майном, а саме тимчасово ввезеними на митну територію України транспортними засобами особистого користування; цей засіб є сумісним із зобов’язаннями, які Україна взяла на себе за міжнародними договорами, зокрема Стамбульською конвенцією.
Більш детально про юридичні позиції Суду сформульовані в рішенні, які акти міжнародного права, що гарантують право власності, були застосовані у рішенні дивіться за посиланням: https://cutt.ly/WrgRCwuu
До цього рішення є окрема думка судді-доповідача у цій справі Василя Лемака, в якій суддя висновує, що одним із головних викликів у діяльності Суду на сьогодні є розвиток методології обґрунтування всіх його рішень.
Ознайомитися з окремою думкою судді можна за посиланням: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/okrema_dymka_1.pdf
YouTube
Захист митних інтересів України в контексті Рішення КСУ від 15 січня 2025 року № 1-р(ІІ)/2025
Онлайн-лекція „Захист митних інтересів України в контексті Рішення Конституційного Суду України від 15 січня 2025 року № 1-р(ІІ)/2025“
У лекції суддя Конституційного Суду України (далі – Суд) Галина Юровська висвітлила ключові аспекти Рішення № 1-р(ІІ)/2025…
У лекції суддя Конституційного Суду України (далі – Суд) Галина Юровська висвітлила ключові аспекти Рішення № 1-р(ІІ)/2025…
Тематична онлайн-лекція „Верховний Суд та єдність судової практики: досягнення та перспективи“
https://cutt.ly/grhws0Hc
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Перший заступник керівника Апарату Верховного Суду (ВС) – керівник Департаменту аналітичної та правової роботи, доктор юридичних наук Расім Бабанли виступив основним доповідачем. Він ознайомив слухачів із повноваженнями Верховного Суду, вимогами до судді, кількісним складом, статусом і структурою ВС, особливостями його роботи.
🔸 Як зазначалося, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. ВС забезпечує сталість та єдність практики національних судів; здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій; виконує інші повноваження визначені законом.
Слухачі ознайомилися із структурою Верховного Суду, в якому діють Велика палата ВС, касаційні суди – адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді утворюють судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
Доповідач звернув увагу на показники діяльності ВС у 2024 році, зазначивши, що 87 тис. справ були розглянуті судами, і наголосив на значній навантаженості на кожного суддю, яка в середньому становить 605 справ на рік.
Особливу увагу було приділено питанню про існуючі механізми забезпечення єдності судової практики, із-поміж них оприлюднення оглядів і дайджестів актуальної судової практики ВС, ЄСПЛ, Суду Справедливості ЄС (періодичні, тематичні, між’юрисдикційні). Серед існуючих механізмів також є такі інноваційні ІТ-продукти:
✅ База правових позицій ВС – допомагає суддям забезпечувати єдність судової практики, полегшує правникам пошук судової практики ВС та ЄСПЛ; містить аналіз вхідних судових рішень і встановлює зв’язок із наявними правовими позиціями в системі (https://lpd.court.gov.ua/).
✅ Supreme LAB – пошуковий ресурс, створений аналітиками та ІТ-фахівцями Верховного Суду, який дає змогу знайомитися зі справами, що перебувають на розгляді судових і об’єднаних палат, Великої палати ВС або вже ними розглянуті (https://sl.court.gov.ua/).
✅ Supreme Observer – портал сучасного права, на якому розміщено актуальні новини із правничої тематики, наукові публікації, аналітичні статті. Цей функціонал допомагає покращити процес комунікації ВС з юридичною спільнотою та громадськістю (https://so.supreme.court.gov.ua/).
🔸 Доповідач також акцентував на функціоналі – Платформа обміну знаннями ЄСПЛ „Knowledge Sharing Platform“ (ECHR-KS). (https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks). Презентація україномовної версії цього інформаційного ресурсу відбулася на початку квітня ц.р. Цей ресурс забезпечує доступ до аналітичних матеріалів про прецедентну практику ЄСПЛ, сприяє кращому розумінню підходів ЄСПЛ до тлумачення положень Європейської конвенції з прав людини. Він є корисним для правників, суддів, і тих, хто прагне розширити знання про практику ЄСПЛ.
Більше про сучасні правничі ресурси дивіться у відео.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
https://cutt.ly/grhws0Hc
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Перший заступник керівника Апарату Верховного Суду (ВС) – керівник Департаменту аналітичної та правової роботи, доктор юридичних наук Расім Бабанли виступив основним доповідачем. Він ознайомив слухачів із повноваженнями Верховного Суду, вимогами до судді, кількісним складом, статусом і структурою ВС, особливостями його роботи.
🔸 Як зазначалося, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. ВС забезпечує сталість та єдність практики національних судів; здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій; виконує інші повноваження визначені законом.
Слухачі ознайомилися із структурою Верховного Суду, в якому діють Велика палата ВС, касаційні суди – адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді утворюють судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
Доповідач звернув увагу на показники діяльності ВС у 2024 році, зазначивши, що 87 тис. справ були розглянуті судами, і наголосив на значній навантаженості на кожного суддю, яка в середньому становить 605 справ на рік.
Особливу увагу було приділено питанню про існуючі механізми забезпечення єдності судової практики, із-поміж них оприлюднення оглядів і дайджестів актуальної судової практики ВС, ЄСПЛ, Суду Справедливості ЄС (періодичні, тематичні, між’юрисдикційні). Серед існуючих механізмів також є такі інноваційні ІТ-продукти:
✅ База правових позицій ВС – допомагає суддям забезпечувати єдність судової практики, полегшує правникам пошук судової практики ВС та ЄСПЛ; містить аналіз вхідних судових рішень і встановлює зв’язок із наявними правовими позиціями в системі (https://lpd.court.gov.ua/).
✅ Supreme LAB – пошуковий ресурс, створений аналітиками та ІТ-фахівцями Верховного Суду, який дає змогу знайомитися зі справами, що перебувають на розгляді судових і об’єднаних палат, Великої палати ВС або вже ними розглянуті (https://sl.court.gov.ua/).
✅ Supreme Observer – портал сучасного права, на якому розміщено актуальні новини із правничої тематики, наукові публікації, аналітичні статті. Цей функціонал допомагає покращити процес комунікації ВС з юридичною спільнотою та громадськістю (https://so.supreme.court.gov.ua/).
🔸 Доповідач також акцентував на функціоналі – Платформа обміну знаннями ЄСПЛ „Knowledge Sharing Platform“ (ECHR-KS). (https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks). Презентація україномовної версії цього інформаційного ресурсу відбулася на початку квітня ц.р. Цей ресурс забезпечує доступ до аналітичних матеріалів про прецедентну практику ЄСПЛ, сприяє кращому розумінню підходів ЄСПЛ до тлумачення положень Європейської конвенції з прав людини. Він є корисним для правників, суддів, і тих, хто прагне розширити знання про практику ЄСПЛ.
Більше про сучасні правничі ресурси дивіться у відео.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Верховний Суд та єдність судової практики: досягнення та перспективи
Тематична онлайн-лекція „Верховний Суд та єдність судової практики: досягнення та перспективи“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати…