Тематична онлайн-лекція „Верховний Суд та єдність судової практики: досягнення та перспективи“
https://cutt.ly/grhws0Hc
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Перший заступник керівника Апарату Верховного Суду (ВС) – керівник Департаменту аналітичної та правової роботи, доктор юридичних наук Расім Бабанли виступив основним доповідачем. Він ознайомив слухачів із повноваженнями Верховного Суду, вимогами до судді, кількісним складом, статусом і структурою ВС, особливостями його роботи.
🔸 Як зазначалося, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. ВС забезпечує сталість та єдність практики національних судів; здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій; виконує інші повноваження визначені законом.
Слухачі ознайомилися із структурою Верховного Суду, в якому діють Велика палата ВС, касаційні суди – адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді утворюють судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
Доповідач звернув увагу на показники діяльності ВС у 2024 році, зазначивши, що 87 тис. справ були розглянуті судами, і наголосив на значній навантаженості на кожного суддю, яка в середньому становить 605 справ на рік.
Особливу увагу було приділено питанню про існуючі механізми забезпечення єдності судової практики, із-поміж них оприлюднення оглядів і дайджестів актуальної судової практики ВС, ЄСПЛ, Суду Справедливості ЄС (періодичні, тематичні, між’юрисдикційні). Серед існуючих механізмів також є такі інноваційні ІТ-продукти:
✅ База правових позицій ВС – допомагає суддям забезпечувати єдність судової практики, полегшує правникам пошук судової практики ВС та ЄСПЛ; містить аналіз вхідних судових рішень і встановлює зв’язок із наявними правовими позиціями в системі (https://lpd.court.gov.ua/).
✅ Supreme LAB – пошуковий ресурс, створений аналітиками та ІТ-фахівцями Верховного Суду, який дає змогу знайомитися зі справами, що перебувають на розгляді судових і об’єднаних палат, Великої палати ВС або вже ними розглянуті (https://sl.court.gov.ua/).
✅ Supreme Observer – портал сучасного права, на якому розміщено актуальні новини із правничої тематики, наукові публікації, аналітичні статті. Цей функціонал допомагає покращити процес комунікації ВС з юридичною спільнотою та громадськістю (https://so.supreme.court.gov.ua/).
🔸 Доповідач також акцентував на функціоналі – Платформа обміну знаннями ЄСПЛ „Knowledge Sharing Platform“ (ECHR-KS). (https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks). Презентація україномовної версії цього інформаційного ресурсу відбулася на початку квітня ц.р. Цей ресурс забезпечує доступ до аналітичних матеріалів про прецедентну практику ЄСПЛ, сприяє кращому розумінню підходів ЄСПЛ до тлумачення положень Європейської конвенції з прав людини. Він є корисним для правників, суддів, і тих, хто прагне розширити знання про практику ЄСПЛ.
Більше про сучасні правничі ресурси дивіться у відео.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
https://cutt.ly/grhws0Hc
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Перший заступник керівника Апарату Верховного Суду (ВС) – керівник Департаменту аналітичної та правової роботи, доктор юридичних наук Расім Бабанли виступив основним доповідачем. Він ознайомив слухачів із повноваженнями Верховного Суду, вимогами до судді, кількісним складом, статусом і структурою ВС, особливостями його роботи.
🔸 Як зазначалося, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. ВС забезпечує сталість та єдність практики національних судів; здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій; виконує інші повноваження визначені законом.
Слухачі ознайомилися із структурою Верховного Суду, в якому діють Велика палата ВС, касаційні суди – адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді утворюють судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
Доповідач звернув увагу на показники діяльності ВС у 2024 році, зазначивши, що 87 тис. справ були розглянуті судами, і наголосив на значній навантаженості на кожного суддю, яка в середньому становить 605 справ на рік.
Особливу увагу було приділено питанню про існуючі механізми забезпечення єдності судової практики, із-поміж них оприлюднення оглядів і дайджестів актуальної судової практики ВС, ЄСПЛ, Суду Справедливості ЄС (періодичні, тематичні, між’юрисдикційні). Серед існуючих механізмів також є такі інноваційні ІТ-продукти:
✅ База правових позицій ВС – допомагає суддям забезпечувати єдність судової практики, полегшує правникам пошук судової практики ВС та ЄСПЛ; містить аналіз вхідних судових рішень і встановлює зв’язок із наявними правовими позиціями в системі (https://lpd.court.gov.ua/).
✅ Supreme LAB – пошуковий ресурс, створений аналітиками та ІТ-фахівцями Верховного Суду, який дає змогу знайомитися зі справами, що перебувають на розгляді судових і об’єднаних палат, Великої палати ВС або вже ними розглянуті (https://sl.court.gov.ua/).
✅ Supreme Observer – портал сучасного права, на якому розміщено актуальні новини із правничої тематики, наукові публікації, аналітичні статті. Цей функціонал допомагає покращити процес комунікації ВС з юридичною спільнотою та громадськістю (https://so.supreme.court.gov.ua/).
🔸 Доповідач також акцентував на функціоналі – Платформа обміну знаннями ЄСПЛ „Knowledge Sharing Platform“ (ECHR-KS). (https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks). Презентація україномовної версії цього інформаційного ресурсу відбулася на початку квітня ц.р. Цей ресурс забезпечує доступ до аналітичних матеріалів про прецедентну практику ЄСПЛ, сприяє кращому розумінню підходів ЄСПЛ до тлумачення положень Європейської конвенції з прав людини. Він є корисним для правників, суддів, і тих, хто прагне розширити знання про практику ЄСПЛ.
Більше про сучасні правничі ресурси дивіться у відео.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Верховний Суд та єдність судової практики: досягнення та перспективи
Тематична онлайн-лекція „Верховний Суд та єдність судової практики: досягнення та перспективи“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати…
🔸 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у XІI Business & Legal Tax Forum
Захід, який відбувся 22 квітня 2025 року, був організований редакцією газети „Юридична практика“. До участі були запрошенні представники парламенту, Міністерства фінансів України, Ради бізнес-омбудсмена, Державної податкової служби України, судді Верховного Суду, а також представники бізнесу, партнери провідних юридичних компаній.
🔹 Під час сесії „Податкові виклики“ Галина Юровська виступила із доповіддю на тему „Юридична визначеність і значення стабільності у податкових правовідносинах у контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025“.
Суддя зосередила увагу на ключових аспектах рішення у справі про набрання чинності законом під час встановлення податків і зборів за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ (Товариство).
Вона зазначила, що предметом конституційного контролю у цій справі був окремий припис Податкового кодексу в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28.12.2014 № 71–VІII, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності. У цій справі Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону є неконституційним.
Галина Юровська зауважила, що цей закон був ухвалений 28 грудня 2014 року, опублікований – 31 грудня 2014 року, і набрав чинності із 1 січня 2015 року, тобто із дня, наступного за днем його опублікування. „Відповідно оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону почав діяти і породжувати правові наслідки на наступний день після дня опублікування законодавчого акта, а саме з початком бюджетного періоду – 1 січня 2015 року (фактично негайно)“, – наголосила суддя.
🔹 За її словами, встановивши із 1 січня 2015 року акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби в певному перехідному періоді (vacatio legis – час із моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
„Товариство не мало достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням вказаного закону, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності“, – підкреслила суддя. Вона також зауважила, що Верховна Рада України не встановила достатнього перехідного періоду (розумного часового проміжку), чим позбавила платників податків можливості будь-якого податкового планування.
Суддя акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин.
🔸 Під час виступу Галина Юровська навела позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини та інших міжнародних інституцій, висвітлила юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, зокрема щодо юридичної визначеності як складника принципу верховенства права.
https://cutt.ly/5rhfkGzy
Захід, який відбувся 22 квітня 2025 року, був організований редакцією газети „Юридична практика“. До участі були запрошенні представники парламенту, Міністерства фінансів України, Ради бізнес-омбудсмена, Державної податкової служби України, судді Верховного Суду, а також представники бізнесу, партнери провідних юридичних компаній.
🔹 Під час сесії „Податкові виклики“ Галина Юровська виступила із доповіддю на тему „Юридична визначеність і значення стабільності у податкових правовідносинах у контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025“.
Суддя зосередила увагу на ключових аспектах рішення у справі про набрання чинності законом під час встановлення податків і зборів за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ (Товариство).
Вона зазначила, що предметом конституційного контролю у цій справі був окремий припис Податкового кодексу в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28.12.2014 № 71–VІII, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності. У цій справі Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону є неконституційним.
Галина Юровська зауважила, що цей закон був ухвалений 28 грудня 2014 року, опублікований – 31 грудня 2014 року, і набрав чинності із 1 січня 2015 року, тобто із дня, наступного за днем його опублікування. „Відповідно оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону почав діяти і породжувати правові наслідки на наступний день після дня опублікування законодавчого акта, а саме з початком бюджетного періоду – 1 січня 2015 року (фактично негайно)“, – наголосила суддя.
🔹 За її словами, встановивши із 1 січня 2015 року акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби в певному перехідному періоді (vacatio legis – час із моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
„Товариство не мало достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням вказаного закону, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності“, – підкреслила суддя. Вона також зауважила, що Верховна Рада України не встановила достатнього перехідного періоду (розумного часового проміжку), чим позбавила платників податків можливості будь-якого податкового планування.
Суддя акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин.
🔸 Під час виступу Галина Юровська навела позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини та інших міжнародних інституцій, висвітлила юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, зокрема щодо юридичної визначеності як складника принципу верховенства права.
https://cutt.ly/5rhfkGzy
📚 Презентовано Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів
22 квітня 2025 року в Києві відбулась презентація видання „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“, який був підготовлений та укладений спільними зусиллями Конституційного Суду України (далі – Суд) та Інституту української мови НАН України.
На презентації були присутні судді Суду, працівники Секретаріату Суду, представники Інституту української мови НАН України, Центру правничої термінології НАПрН України, представники органів судової та законодавчої влади, правники та міжнародні експерти.
Модерував захід керівник Центру правничої термінології НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий, який був Головою Постійної комісії з правничої термінології Суду та головним натхненником цього проєкту.
🔹 Сергій Головатий зазначив, що в час, коли була ухвалена Конституція України 1996 року, відомий український мовознавець Святослав Караванський висловив міркування щодо тексту української Конституції, адресувавши зауваження не до її авторів та укладачів тексту: „Мовні огріхи, що там трапляються, – це наслідок знекровлення української мови, яку практиковано в УРСР останні 65 років (він писав 2001 року), яку за інерцією здійснювано і в незалежній Україні“. Власне тому „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“ має полегшити шлях до впровадження в українську правову систему українських юридичних термінів. „Маю сподівання, що завдяки спільним зусиллям усіх заінтересованих сторін правова лінгвістика в Україні буде на найвищому рівні“, – сказав Сергій Головатий.
🔹 Із вітальним словом до учасників заходу звернувся виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин. Він зауважив, що рух за українську мову в праві та юридичних текстах був започаткований ще десять років тому. „Уже тоді було розпочато роботу на цьому напрямі та були поставлені гостро деякі проблеми“, – зауважив промовець. Олександр Петришин зазначив, що за будь-яких умов юриспруденція завжди була дуже чутливою до слова, мови, тексту, забезпечуючи правову визначеність.
У юриспруденції є цілий розділ „Правова лінгвістика“. „Суд завжди спирається на таку конструкцію як правова визначеність, яка є однією із найважливіших принципів верховенства права і без цього ніяк. Суд приділяв значну увагу лінгвістичному аналізу і показував певні взірці застосування української мови в юридичних текстах, зокрема в його рішеннях“, – наголосив виконувач обов’язків Голови Суду.
🔹 Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков у вітальному слові зазначив, що мова є не тільки засобом спілкування, а й наріжним каменем і фундаментальним аспектом правовладдя, правової визначеності демократичної держави.
Згадуючи вислів французького лінгвіста, який стверджував, що „немає нічого поза текстом“, він підкреслив, що цей постулат є дуже актуальним для юридичної науки і правничої професії, адже право не існує поза текстом. На його переконання, результат цієї праці матиме визначальне значення для розвитку правової науки.
🔹 У виступі директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко подякував суддям Суду за їх національну глибинну позицію у відстоюванні української мови. Він зазначив, що „Суд двічі відстояв мовну національну вершину поняття національної мови і не поступився попри відкриті атаки на нього. Лише принципова позиція суддів Суду зберегла українськість України“.
Промовець підкреслив, що людина і держава тісно пов’язані із правом. Мовознавці оцінюють мову права як вершину складної загальної національної мовобудови, мовокористування, щоденного буття мови, вершину у розбудові літературного стандарту. Він наголосив на таких важливих для мови права чинниках як точність і недвозначність, умовних знаках правних текстів, в яких чітко окреслені суб’єкт, об’єкт, хронотоп, обставини важливі для змісту закону, визначеність меж і обставин застосування закону.
22 квітня 2025 року в Києві відбулась презентація видання „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“, який був підготовлений та укладений спільними зусиллями Конституційного Суду України (далі – Суд) та Інституту української мови НАН України.
На презентації були присутні судді Суду, працівники Секретаріату Суду, представники Інституту української мови НАН України, Центру правничої термінології НАПрН України, представники органів судової та законодавчої влади, правники та міжнародні експерти.
Модерував захід керівник Центру правничої термінології НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий, який був Головою Постійної комісії з правничої термінології Суду та головним натхненником цього проєкту.
🔹 Сергій Головатий зазначив, що в час, коли була ухвалена Конституція України 1996 року, відомий український мовознавець Святослав Караванський висловив міркування щодо тексту української Конституції, адресувавши зауваження не до її авторів та укладачів тексту: „Мовні огріхи, що там трапляються, – це наслідок знекровлення української мови, яку практиковано в УРСР останні 65 років (він писав 2001 року), яку за інерцією здійснювано і в незалежній Україні“. Власне тому „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“ має полегшити шлях до впровадження в українську правову систему українських юридичних термінів. „Маю сподівання, що завдяки спільним зусиллям усіх заінтересованих сторін правова лінгвістика в Україні буде на найвищому рівні“, – сказав Сергій Головатий.
🔹 Із вітальним словом до учасників заходу звернувся виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин. Він зауважив, що рух за українську мову в праві та юридичних текстах був започаткований ще десять років тому. „Уже тоді було розпочато роботу на цьому напрямі та були поставлені гостро деякі проблеми“, – зауважив промовець. Олександр Петришин зазначив, що за будь-яких умов юриспруденція завжди була дуже чутливою до слова, мови, тексту, забезпечуючи правову визначеність.
У юриспруденції є цілий розділ „Правова лінгвістика“. „Суд завжди спирається на таку конструкцію як правова визначеність, яка є однією із найважливіших принципів верховенства права і без цього ніяк. Суд приділяв значну увагу лінгвістичному аналізу і показував певні взірці застосування української мови в юридичних текстах, зокрема в його рішеннях“, – наголосив виконувач обов’язків Голови Суду.
🔹 Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков у вітальному слові зазначив, що мова є не тільки засобом спілкування, а й наріжним каменем і фундаментальним аспектом правовладдя, правової визначеності демократичної держави.
Згадуючи вислів французького лінгвіста, який стверджував, що „немає нічого поза текстом“, він підкреслив, що цей постулат є дуже актуальним для юридичної науки і правничої професії, адже право не існує поза текстом. На його переконання, результат цієї праці матиме визначальне значення для розвитку правової науки.
🔹 У виступі директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко подякував суддям Суду за їх національну глибинну позицію у відстоюванні української мови. Він зазначив, що „Суд двічі відстояв мовну національну вершину поняття національної мови і не поступився попри відкриті атаки на нього. Лише принципова позиція суддів Суду зберегла українськість України“.
Промовець підкреслив, що людина і держава тісно пов’язані із правом. Мовознавці оцінюють мову права як вершину складної загальної національної мовобудови, мовокористування, щоденного буття мови, вершину у розбудові літературного стандарту. Він наголосив на таких важливих для мови права чинниках як точність і недвозначність, умовних знаках правних текстів, в яких чітко окреслені суб’єкт, об’єкт, хронотоп, обставини важливі для змісту закону, визначеність меж і обставин застосування закону.
„Усі ці ознаки підносять правні тексти до суспільно значущих зразків текстового простору національної мови. Ось чому ми свідомо ставимо на перше місце у ієрархії стилів – тексти права“, – підкреслив мовознавець.
Продовжуючи свій виступ, він також додав, що наша мова сьогодні у стані перебудови. За його словами, центрами активної динаміки українського права залишаються насамперед Верховна Рада України, Конституційний Суд України, установи й інституції, які пов’язані із правом безпосередньо. “Основними завданнями в опрацюванні українських правних текстів новітньої доби був вихід із міцних російськомовних обіймів, очищення від російськомовних нашарувань в українських текстах права“, – зазначив Павло Гриценко.
На завершення професор відзначив особливий внесок усіх, хто працював над науковим виданням, та висловив упевненість, що це видання стане важливим кроком у відродженні українського осердя, нашої мови, ментальності у зміцненні нашої держави. Промовець також додав, що подібна робота розгортається у різних галузях науки і закликав до співпраці наукової та інформаційної.
🔹 Про ідею, процес створення та особливості Мовного коментаря розповіли заступниця керівника редакційно-видавничого управління Секретаріату Конституційного Суду України Ірина Савченко, керівник групи граматики відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська.
💬Деталі:
„Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“ вийшов друком 31 березня 2025 року. Укладений із двох частин. Перша частина містить: текст Конституції 1996 року; слова і словосполучення, що їх рекомендовано відповідно до норм сучасної української літературної мови; витяги з актів КСУ та коментарі Інституту української мови НАН України. Друга частина – тексти законів та інших актів, рекомендації щодо застосування окремих слів і словосполучень.
Укладачами наукового видання виступили доктор юридичних наук, професор Сергій Головатий, представники редакційно-видавничого управління Секретаріату Конституційного Суду України Світлана Сидоренко та Ірина Савченко.
Мовні коментарі підготували доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська, кандидат філологічних наук Лариса Колібаба, кандидат філологічних наук Валентина Фурса. Коментарі ґрунтовані на чинних нормах сучасної української літературної мови. Видання підготовлено за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.
Продовжуючи свій виступ, він також додав, що наша мова сьогодні у стані перебудови. За його словами, центрами активної динаміки українського права залишаються насамперед Верховна Рада України, Конституційний Суд України, установи й інституції, які пов’язані із правом безпосередньо. “Основними завданнями в опрацюванні українських правних текстів новітньої доби був вихід із міцних російськомовних обіймів, очищення від російськомовних нашарувань в українських текстах права“, – зазначив Павло Гриценко.
На завершення професор відзначив особливий внесок усіх, хто працював над науковим виданням, та висловив упевненість, що це видання стане важливим кроком у відродженні українського осердя, нашої мови, ментальності у зміцненні нашої держави. Промовець також додав, що подібна робота розгортається у різних галузях науки і закликав до співпраці наукової та інформаційної.
🔹 Про ідею, процес створення та особливості Мовного коментаря розповіли заступниця керівника редакційно-видавничого управління Секретаріату Конституційного Суду України Ірина Савченко, керівник групи граматики відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська.
💬Деталі:
„Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“ вийшов друком 31 березня 2025 року. Укладений із двох частин. Перша частина містить: текст Конституції 1996 року; слова і словосполучення, що їх рекомендовано відповідно до норм сучасної української літературної мови; витяги з актів КСУ та коментарі Інституту української мови НАН України. Друга частина – тексти законів та інших актів, рекомендації щодо застосування окремих слів і словосполучень.
Укладачами наукового видання виступили доктор юридичних наук, професор Сергій Головатий, представники редакційно-видавничого управління Секретаріату Конституційного Суду України Світлана Сидоренко та Ірина Савченко.
Мовні коментарі підготували доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська, кандидат філологічних наук Лариса Колібаба, кандидат філологічних наук Валентина Фурса. Коментарі ґрунтовані на чинних нормах сучасної української літературної мови. Видання підготовлено за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.
⚖️ Відбулися засідання колегій суддів. Розглядали питання про відкриття конституційних проваджень у справах
🗞 Сьогодні, 23 квітня 2025 року, відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України. Розгляд цього питання відбудеться на одному з наступних засідань колегії.
🗞 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
🗞 Сьогодні, 23 квітня 2025 року, відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України. Розгляд цього питання відбудеться на одному з наступних засідань колегії.
🗞 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
📖 Конституційний Суд України та Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України презентували Англійсько-український правничий словник складної лексики
У Києві 23 квітня 2025 року відбулася презентація видання „Англійсько-український правничий словник складної лексики“, який підготували та уклали представники Конституційного Суду України (далі – Суд) та Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Серед учасників заходу були судді Суду Віктор Городовенко, Сергій Різник, Олег Первомайський, Василь Лемак, працівники Секретаріату Суду, представники Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Центру правничої термінології НАПрН України, Національної школи суддів України, правники та міжнародні експерти.
🔸 Із вітальним словом до учасників звернувся суддя Суду Сергій Різник. Він звернув увагу присутніх на те, як англійська мова постійно розвивалася, не тільки не зазнаючи утисків, але й невпинно поширюючи сферу свого застосування, у той час як українська мова всю історію знаходилася під тиском та загрозою знищення. Так і англійське право безперервно еволюціонувало і набувало ваги впродовж століть не лише на території Британії, але й далеко за її межами, у той час як розвиткові українського права постійно перешкоджали, у першу чергу – зовнішні чинники, і лише зі здобуттям Україною незалежності почалося формування сучасного українського права. Тому те, що тепер англійська і українська мови, англійське і українське право в одному словнику – „це символічне й важливе об’єднання“.
„Я щиро вітаю створення цього словника, який у такий унікальний спосіб поєднав мову і право, минуле і теперішнє, формуючи майбутнє“, – наголосив Сергій Різник та висловив сподівання, що судді Суду активно послуговуватимуться словником у своїй діяльності.
🔸 Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков наголосив на важливості цього документа, що полягає насамперед у розвитку європейського суддівського діалогу, адже судді й науковці мають використовувати спільну термінологію, вживати однакові поняття.
У своєму виступі він зауважив, що цей проєкт відбувся завдяки енергійності та зусиллям керівника Центру правничої термінології НАПрН України Сергія Головатого та привітав команду, яка працювала над проєктом. “Сподіваюся, що ця ініціатива не є заключним етапом, а лише одним із кроків, за яким будуть інші – на благо розвитку української правничої науки“, – додав Олександр Водянніков.
🔸 Модерував захід керівник Центру правничої термінології НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий.
У своєму виступі він щиро подякував усім, хто був залучений до створення видання, зокрема науковому консультанту судді Суду Лесі Пономаренко, яка доклала значних зусиль для його наповнення і підготування.
Розповів про структуру та концепцію словника, про те, що саме було покладено в його основу. Видання складається із чотирьох колонок у вигляді таблиці: у першій колонці подано оригінальні англійські терміни; друга колонка містить тексти перекладів українською, що їх використовують органи державної влади; у третій колонці наведено приклади застосування відповідників англійських термінів в актах Суду; четверта колонка це терміни, рекомендовані до застосування українською Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні.
„У юридичній практиці адвокатам, суддям та іншим представникам юридичних професій доводиться застосовувати акти міжнародного права у різних їх виглядах, зокрема, міжнародні договори, рішення ЄСПЛ тощо. Саме тому презентований словник стане корисним і практичним інструментом у їх професійній діяльності“, – зазначив Сергій Головатий.
У Києві 23 квітня 2025 року відбулася презентація видання „Англійсько-український правничий словник складної лексики“, який підготували та уклали представники Конституційного Суду України (далі – Суд) та Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Серед учасників заходу були судді Суду Віктор Городовенко, Сергій Різник, Олег Первомайський, Василь Лемак, працівники Секретаріату Суду, представники Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Центру правничої термінології НАПрН України, Національної школи суддів України, правники та міжнародні експерти.
🔸 Із вітальним словом до учасників звернувся суддя Суду Сергій Різник. Він звернув увагу присутніх на те, як англійська мова постійно розвивалася, не тільки не зазнаючи утисків, але й невпинно поширюючи сферу свого застосування, у той час як українська мова всю історію знаходилася під тиском та загрозою знищення. Так і англійське право безперервно еволюціонувало і набувало ваги впродовж століть не лише на території Британії, але й далеко за її межами, у той час як розвиткові українського права постійно перешкоджали, у першу чергу – зовнішні чинники, і лише зі здобуттям Україною незалежності почалося формування сучасного українського права. Тому те, що тепер англійська і українська мови, англійське і українське право в одному словнику – „це символічне й важливе об’єднання“.
„Я щиро вітаю створення цього словника, який у такий унікальний спосіб поєднав мову і право, минуле і теперішнє, формуючи майбутнє“, – наголосив Сергій Різник та висловив сподівання, що судді Суду активно послуговуватимуться словником у своїй діяльності.
🔸 Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков наголосив на важливості цього документа, що полягає насамперед у розвитку європейського суддівського діалогу, адже судді й науковці мають використовувати спільну термінологію, вживати однакові поняття.
У своєму виступі він зауважив, що цей проєкт відбувся завдяки енергійності та зусиллям керівника Центру правничої термінології НАПрН України Сергія Головатого та привітав команду, яка працювала над проєктом. “Сподіваюся, що ця ініціатива не є заключним етапом, а лише одним із кроків, за яким будуть інші – на благо розвитку української правничої науки“, – додав Олександр Водянніков.
🔸 Модерував захід керівник Центру правничої термінології НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий.
У своєму виступі він щиро подякував усім, хто був залучений до створення видання, зокрема науковому консультанту судді Суду Лесі Пономаренко, яка доклала значних зусиль для його наповнення і підготування.
Розповів про структуру та концепцію словника, про те, що саме було покладено в його основу. Видання складається із чотирьох колонок у вигляді таблиці: у першій колонці подано оригінальні англійські терміни; друга колонка містить тексти перекладів українською, що їх використовують органи державної влади; у третій колонці наведено приклади застосування відповідників англійських термінів в актах Суду; четверта колонка це терміни, рекомендовані до застосування українською Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні.
„У юридичній практиці адвокатам, суддям та іншим представникам юридичних професій доводиться застосовувати акти міжнародного права у різних їх виглядах, зокрема, міжнародні договори, рішення ЄСПЛ тощо. Саме тому презентований словник стане корисним і практичним інструментом у їх професійній діяльності“, – зазначив Сергій Головатий.
🔸 Під час презентації словника директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк зазначив, що “це особливе видання, результат особливої співпраці двох авторитетних інституцій – Конституційного Суду України та Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України“.
Богдан Ажнюк наголосив, що словник має нетрадиційний формат через його тематику – складну фахову юридичну термінологію. „Це нетривіальний словник, присвячений труднощам перекладу термінології конституційного права“, – зазначив він. Розповідаючи про структуру словника, зауважив, що використаний підхід дає змогу виявити не лише формальний переклад, а і його нормативне та практичне застосування. “Від правильного розуміння юридичних термінів безпосередньо залежить не лише правозастосування, а й долі окремих людей, соціальних груп і навіть держав“, – наголосив він.
🔸 Про переваги правничого словника, виклики, з якими зіштовхнулися його укладачі, а також про підходи, застосовані для їх вирішення, детально розповіла старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, кандидат філологічних наук Галина Зимовець.
Промовиця наголосила, що словник матиме велике значення для фахових перекладачів, оскільки вони стикаються із труднощами перекладу понять в юридичні сфері. Експертка поінформувала, що у словнику йдеться не лише про англійську термінологію, у ньому також є латинські вирази і їхній переклад українською мовою, є приклади із французької мови, яка в попередні епохи відігравала значну роль у міжнародному контексті.
У словнику запропоновано певні моделі пристосування тих або інших засобів, які застосовують в англійській правничій термінології, для передачі цих понять в українській правничій термінології. „У словнику можна побачити кілька варіантів перекладу залежно від того контексту, в якому використовують словосполучення або слово“, – підкреслила Галина Зимовець.
🔹 Захід був організований за підтримки Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та її старшого проєктного співробітника Програми підтримки ОБСЄ для України Олександра Водяннікова.
***
📖 “Англійсько-український правничий словник складної лексики“ вийшов друком у 2025 році за редакцією доктора юридичних наук, професора Сергія Головатого та доктора філологічних наук, професора Богдана Ажнюка.
Укладачами цього видання виступили доктор юридичних наук, професор Сергій Головатий, науковий консультант судді Суду Леся Пономаренко.
Видання підготовлено за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.
🔗 https://cutt.ly/trhS3NLi
Богдан Ажнюк наголосив, що словник має нетрадиційний формат через його тематику – складну фахову юридичну термінологію. „Це нетривіальний словник, присвячений труднощам перекладу термінології конституційного права“, – зазначив він. Розповідаючи про структуру словника, зауважив, що використаний підхід дає змогу виявити не лише формальний переклад, а і його нормативне та практичне застосування. “Від правильного розуміння юридичних термінів безпосередньо залежить не лише правозастосування, а й долі окремих людей, соціальних груп і навіть держав“, – наголосив він.
🔸 Про переваги правничого словника, виклики, з якими зіштовхнулися його укладачі, а також про підходи, застосовані для їх вирішення, детально розповіла старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, кандидат філологічних наук Галина Зимовець.
Промовиця наголосила, що словник матиме велике значення для фахових перекладачів, оскільки вони стикаються із труднощами перекладу понять в юридичні сфері. Експертка поінформувала, що у словнику йдеться не лише про англійську термінологію, у ньому також є латинські вирази і їхній переклад українською мовою, є приклади із французької мови, яка в попередні епохи відігравала значну роль у міжнародному контексті.
У словнику запропоновано певні моделі пристосування тих або інших засобів, які застосовують в англійській правничій термінології, для передачі цих понять в українській правничій термінології. „У словнику можна побачити кілька варіантів перекладу залежно від того контексту, в якому використовують словосполучення або слово“, – підкреслила Галина Зимовець.
🔹 Захід був організований за підтримки Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та її старшого проєктного співробітника Програми підтримки ОБСЄ для України Олександра Водяннікова.
***
📖 “Англійсько-український правничий словник складної лексики“ вийшов друком у 2025 році за редакцією доктора юридичних наук, професора Сергія Головатого та доктора філологічних наук, професора Богдана Ажнюка.
Укладачами цього видання виступили доктор юридичних наук, професор Сергій Головатий, науковий консультант судді Суду Леся Пономаренко.
Видання підготовлено за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.
🔗 https://cutt.ly/trhS3NLi
📚 Правничий практикум: Кримінальний процесуальний кодекс України в науковій доктрині та практиці Конституційного Суду України
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко 25 квітня 2025 року взяли участь у правничому практикумі на тему „Кримінальний процесуальний кодекс України в науковій доктрині та практиці Конституційного Суду України“. Це вже третій подібний практикум, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».
🔹 Як зазначив у своєму вступному слові Олександр Петришин, „концептуальне завдання таких заходів є формування підходу, за якого витоки кожної галузі права, зокрема кримінально-процесуального, будуть шукати насамперед у положеннях Конституції України“. За його словами, подібні фахові зустрічі мають усі шанси стати постійною професійною платформою для змістовного діалогу між науковцями і суддями з метою професійного обговорення питань.
🔹 Головний редактор журналу „Право України“ Олександр Святоцький, за ініціативи якого відбувся захід, висловив переконання, що подібні професійні дискусії є надзвичайно корисними як для представників правової науки, так і для практиків. Він також звернув увагу на актуальність теми практикуму, зазначивши, що саме процесуальне право та процесуальні механізми відіграють визначальну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод людини.
Учасники практикуму розглянули основоположні положення Кримінального процесуального кодексу України, його місце у системі національного права, відповідність викликам сьогодення, а також проаналізували ключові рішення Конституційного Суду України щодо конституційності окремих його приписів.
🔹 Із доповіддю на тему «Кримінальний процесуальний кодекс у актах Конституційного Суду України» виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Він окреслив основні проблеми правозастосування, що стали предметом розгляду в Конституційному Суді України, а також акцентував на важливості дотримання конституційних гарантій у кримінальному провадженні.
Віктор Городовенко наголосив на важливості динамічного тлумачення Основного Закону та ролі доктрини в конституційному правозастосуванні.
Він підкреслив, що в рішеннях Конституційного Суду України перевага надається системному тлумаченню, яке дозволяє бачити текст Конституції як цілісний документ, а не як набір ізольованих норм. Окрему увагу суддя приділив ролі практики Європейського суду з прав людини. „В тлумаченні Конституційного Суду України активно використовується методологія тлумачення ЄСПЛ“.
Суддя повідомив, що в 2024 році до Суду надійшло 437 конституційних скарг, значна частина з яких стосувалася положень Кримінального процесуального кодексу України. Найчастіше оскаржувалися норми, пов’язані із запобіжними заходами, порядком апеляційного оскарження, строками досудового розслідування та принципом незворотності дії закону в часі.
Віктор Городовенко в своїй доповіді звернув увагу на окремі рішення Конституційного Суду України, які були ухвалені після конституційної реформи в Україні 2016 року.
Суддя проаналізував ключові юридичні позиції Суду щодо принципів верховенства права та криміналізації, права на свободу та судовий захист, незалежності та безсторонності суду, запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою. Він наголосив, що ці заходи безпосередньо обмежують конституційне право особи на свободу та особисту недоторканність, тому їх застосування має відбуватись винятково за рішенням суду, бути обґрунтованим і перебувати під постійним судовим контролем.
💬 „Тримання під вартою – найсуворіший запобіжний захід. Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків“, – зазначив Віктор Городовенко.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко 25 квітня 2025 року взяли участь у правничому практикумі на тему „Кримінальний процесуальний кодекс України в науковій доктрині та практиці Конституційного Суду України“. Це вже третій подібний практикум, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».
🔹 Як зазначив у своєму вступному слові Олександр Петришин, „концептуальне завдання таких заходів є формування підходу, за якого витоки кожної галузі права, зокрема кримінально-процесуального, будуть шукати насамперед у положеннях Конституції України“. За його словами, подібні фахові зустрічі мають усі шанси стати постійною професійною платформою для змістовного діалогу між науковцями і суддями з метою професійного обговорення питань.
🔹 Головний редактор журналу „Право України“ Олександр Святоцький, за ініціативи якого відбувся захід, висловив переконання, що подібні професійні дискусії є надзвичайно корисними як для представників правової науки, так і для практиків. Він також звернув увагу на актуальність теми практикуму, зазначивши, що саме процесуальне право та процесуальні механізми відіграють визначальну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод людини.
Учасники практикуму розглянули основоположні положення Кримінального процесуального кодексу України, його місце у системі національного права, відповідність викликам сьогодення, а також проаналізували ключові рішення Конституційного Суду України щодо конституційності окремих його приписів.
🔹 Із доповіддю на тему «Кримінальний процесуальний кодекс у актах Конституційного Суду України» виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Він окреслив основні проблеми правозастосування, що стали предметом розгляду в Конституційному Суді України, а також акцентував на важливості дотримання конституційних гарантій у кримінальному провадженні.
Віктор Городовенко наголосив на важливості динамічного тлумачення Основного Закону та ролі доктрини в конституційному правозастосуванні.
Він підкреслив, що в рішеннях Конституційного Суду України перевага надається системному тлумаченню, яке дозволяє бачити текст Конституції як цілісний документ, а не як набір ізольованих норм. Окрему увагу суддя приділив ролі практики Європейського суду з прав людини. „В тлумаченні Конституційного Суду України активно використовується методологія тлумачення ЄСПЛ“.
Суддя повідомив, що в 2024 році до Суду надійшло 437 конституційних скарг, значна частина з яких стосувалася положень Кримінального процесуального кодексу України. Найчастіше оскаржувалися норми, пов’язані із запобіжними заходами, порядком апеляційного оскарження, строками досудового розслідування та принципом незворотності дії закону в часі.
Віктор Городовенко в своїй доповіді звернув увагу на окремі рішення Конституційного Суду України, які були ухвалені після конституційної реформи в Україні 2016 року.
Суддя проаналізував ключові юридичні позиції Суду щодо принципів верховенства права та криміналізації, права на свободу та судовий захист, незалежності та безсторонності суду, запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою. Він наголосив, що ці заходи безпосередньо обмежують конституційне право особи на свободу та особисту недоторканність, тому їх застосування має відбуватись винятково за рішенням суду, бути обґрунтованим і перебувати під постійним судовим контролем.
💬 „Тримання під вартою – найсуворіший запобіжний захід. Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків“, – зазначив Віктор Городовенко.
Суддя також навів позицію Суду щодо незалежності та безсторонності суду в кримінальному процесі, зазначивши, що вони є фундаментальними принципами правосуддя, гарантованими як Конституцією України, так і міжнародними зобов’язаннями держави.
Віктор Городовенко розповів про Рішення Конституційного Суду від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018, яким було визнано неконституційною частину шосту статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою «слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України». Суд наголосив, що позитивний обов’язок держави стосовно впровадження належної системи захисту життя, здоров’я та гідності людини передбачає забезпечення ефективного розслідування фактів позбавлення життя та неналежного поводження, у тому числі й щодо осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі під повним контролем держави.
Суддя поінформував про Рішення Суду від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024 у справі про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою та юридичні позиції, які були покладені в його основу. Цим Рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції України, частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. У Рішенні йдеться, що законодавець у частині шостій статті 615 Кодексу не врахував того, що рішення про продовження строку тримання особи під вартою не тільки має ухвалювати лише суд, а й потребує підвищеного рівня обґрунтування, оскільки йдеться про найбільш серйозне втручання у право на особисту свободу.
У виступі Віктор Городовенко розповів про низку інших юридичних позицій Суду та наголосив на важливості дотримання принципу незалежності та безсторонності суду як фундаментальних гарантій справедливого правосуддя, закріплених як Конституцією України, так і міжнародними стандартами.
🔹 У межах практикуму свої доповіді представили також член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, професор кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ Ірина Гловюк та завідувачка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, вчений секретар відділення кримінально-правових наук, член-кореспондент НАПрН України Оксана Капліна.
https://cutt.ly/grhNzpCo
Віктор Городовенко розповів про Рішення Конституційного Суду від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018, яким було визнано неконституційною частину шосту статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою «слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України». Суд наголосив, що позитивний обов’язок держави стосовно впровадження належної системи захисту життя, здоров’я та гідності людини передбачає забезпечення ефективного розслідування фактів позбавлення життя та неналежного поводження, у тому числі й щодо осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі під повним контролем держави.
Суддя поінформував про Рішення Суду від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024 у справі про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою та юридичні позиції, які були покладені в його основу. Цим Рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції України, частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. У Рішенні йдеться, що законодавець у частині шостій статті 615 Кодексу не врахував того, що рішення про продовження строку тримання особи під вартою не тільки має ухвалювати лише суд, а й потребує підвищеного рівня обґрунтування, оскільки йдеться про найбільш серйозне втручання у право на особисту свободу.
У виступі Віктор Городовенко розповів про низку інших юридичних позицій Суду та наголосив на важливості дотримання принципу незалежності та безсторонності суду як фундаментальних гарантій справедливого правосуддя, закріплених як Конституцією України, так і міжнародними стандартами.
🔹 У межах практикуму свої доповіді представили також член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, професор кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ Ірина Гловюк та завідувачка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, вчений секретар відділення кримінально-правових наук, член-кореспондент НАПрН України Оксана Капліна.
https://cutt.ly/grhNzpCo
🕯 26 квітня – День пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи
На Чорнобильській атомній станції 39 років тому, у ніч із 25 на 26 квітня 1986 року, стався вибух, що призвів до викиду великих доз радіації та радіоактивних речовин. Це „найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій насамперед в Україні“, – йдеться в Рішенні Конституційного Суду України (далі – Суд) від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 (https://cutt.ly/CrhNpDCZ).
Радіоактивного ураження зазнали велика кількість людей, і насамперед ліквідатори цієї катастрофи: пожежники, військові, усі, хто брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Ця катастрофа призвела до численних смертельних випадків, появи небезпечних хвороб і проблем зі здоров’ям. „Особливо руйнівного впливу Чорнобильської катастрофи на життя, фізичне й психологічне здоров’я зазнали учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яким унаслідок цієї катастрофи встановлено інвалідність“, – зазначається в рішенні Суду.
За час своєї діяльності Суд розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та ухвалив 11 рішень, якими захистив право чорнобильців на соціальний захист.
Серед останніх рішень – рішення ухвалені 20 березня і 3 квітня 2024 року щодо гарантій соціального захисту та відшкодування особам з інвалідністю шкоди, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У своїх рішеннях Суд неодноразово зазначав, що для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю, наголошуючи, що „на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист“.
У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф висловлюємо глибоку шану і вдячність Героям-ліквідаторам за їх жертовний подвиг заради життя нинішніх і майбутніх поколінь.
На Чорнобильській атомній станції 39 років тому, у ніч із 25 на 26 квітня 1986 року, стався вибух, що призвів до викиду великих доз радіації та радіоактивних речовин. Це „найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій насамперед в Україні“, – йдеться в Рішенні Конституційного Суду України (далі – Суд) від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 (https://cutt.ly/CrhNpDCZ).
Радіоактивного ураження зазнали велика кількість людей, і насамперед ліквідатори цієї катастрофи: пожежники, військові, усі, хто брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Ця катастрофа призвела до численних смертельних випадків, появи небезпечних хвороб і проблем зі здоров’ям. „Особливо руйнівного впливу Чорнобильської катастрофи на життя, фізичне й психологічне здоров’я зазнали учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яким унаслідок цієї катастрофи встановлено інвалідність“, – зазначається в рішенні Суду.
За час своєї діяльності Суд розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та ухвалив 11 рішень, якими захистив право чорнобильців на соціальний захист.
Серед останніх рішень – рішення ухвалені 20 березня і 3 квітня 2024 року щодо гарантій соціального захисту та відшкодування особам з інвалідністю шкоди, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У своїх рішеннях Суд неодноразово зазначав, що для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю, наголошуючи, що „на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист“.
У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф висловлюємо глибоку шану і вдячність Героям-ліквідаторам за їх жертовний подвиг заради життя нинішніх і майбутніх поколінь.