📚 Правничий практикум: Кримінальний процесуальний кодекс України в науковій доктрині та практиці Конституційного Суду України
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко 25 квітня 2025 року взяли участь у правничому практикумі на тему „Кримінальний процесуальний кодекс України в науковій доктрині та практиці Конституційного Суду України“. Це вже третій подібний практикум, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».
🔹 Як зазначив у своєму вступному слові Олександр Петришин, „концептуальне завдання таких заходів є формування підходу, за якого витоки кожної галузі права, зокрема кримінально-процесуального, будуть шукати насамперед у положеннях Конституції України“. За його словами, подібні фахові зустрічі мають усі шанси стати постійною професійною платформою для змістовного діалогу між науковцями і суддями з метою професійного обговорення питань.
🔹 Головний редактор журналу „Право України“ Олександр Святоцький, за ініціативи якого відбувся захід, висловив переконання, що подібні професійні дискусії є надзвичайно корисними як для представників правової науки, так і для практиків. Він також звернув увагу на актуальність теми практикуму, зазначивши, що саме процесуальне право та процесуальні механізми відіграють визначальну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод людини.
Учасники практикуму розглянули основоположні положення Кримінального процесуального кодексу України, його місце у системі національного права, відповідність викликам сьогодення, а також проаналізували ключові рішення Конституційного Суду України щодо конституційності окремих його приписів.
🔹 Із доповіддю на тему «Кримінальний процесуальний кодекс у актах Конституційного Суду України» виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Він окреслив основні проблеми правозастосування, що стали предметом розгляду в Конституційному Суді України, а також акцентував на важливості дотримання конституційних гарантій у кримінальному провадженні.
Віктор Городовенко наголосив на важливості динамічного тлумачення Основного Закону та ролі доктрини в конституційному правозастосуванні.
Він підкреслив, що в рішеннях Конституційного Суду України перевага надається системному тлумаченню, яке дозволяє бачити текст Конституції як цілісний документ, а не як набір ізольованих норм. Окрему увагу суддя приділив ролі практики Європейського суду з прав людини. „В тлумаченні Конституційного Суду України активно використовується методологія тлумачення ЄСПЛ“.
Суддя повідомив, що в 2024 році до Суду надійшло 437 конституційних скарг, значна частина з яких стосувалася положень Кримінального процесуального кодексу України. Найчастіше оскаржувалися норми, пов’язані із запобіжними заходами, порядком апеляційного оскарження, строками досудового розслідування та принципом незворотності дії закону в часі.
Віктор Городовенко в своїй доповіді звернув увагу на окремі рішення Конституційного Суду України, які були ухвалені після конституційної реформи в Україні 2016 року.
Суддя проаналізував ключові юридичні позиції Суду щодо принципів верховенства права та криміналізації, права на свободу та судовий захист, незалежності та безсторонності суду, запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою. Він наголосив, що ці заходи безпосередньо обмежують конституційне право особи на свободу та особисту недоторканність, тому їх застосування має відбуватись винятково за рішенням суду, бути обґрунтованим і перебувати під постійним судовим контролем.
💬 „Тримання під вартою – найсуворіший запобіжний захід. Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків“, – зазначив Віктор Городовенко.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко 25 квітня 2025 року взяли участь у правничому практикумі на тему „Кримінальний процесуальний кодекс України в науковій доктрині та практиці Конституційного Суду України“. Це вже третій подібний практикум, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».
🔹 Як зазначив у своєму вступному слові Олександр Петришин, „концептуальне завдання таких заходів є формування підходу, за якого витоки кожної галузі права, зокрема кримінально-процесуального, будуть шукати насамперед у положеннях Конституції України“. За його словами, подібні фахові зустрічі мають усі шанси стати постійною професійною платформою для змістовного діалогу між науковцями і суддями з метою професійного обговорення питань.
🔹 Головний редактор журналу „Право України“ Олександр Святоцький, за ініціативи якого відбувся захід, висловив переконання, що подібні професійні дискусії є надзвичайно корисними як для представників правової науки, так і для практиків. Він також звернув увагу на актуальність теми практикуму, зазначивши, що саме процесуальне право та процесуальні механізми відіграють визначальну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод людини.
Учасники практикуму розглянули основоположні положення Кримінального процесуального кодексу України, його місце у системі національного права, відповідність викликам сьогодення, а також проаналізували ключові рішення Конституційного Суду України щодо конституційності окремих його приписів.
🔹 Із доповіддю на тему «Кримінальний процесуальний кодекс у актах Конституційного Суду України» виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Він окреслив основні проблеми правозастосування, що стали предметом розгляду в Конституційному Суді України, а також акцентував на важливості дотримання конституційних гарантій у кримінальному провадженні.
Віктор Городовенко наголосив на важливості динамічного тлумачення Основного Закону та ролі доктрини в конституційному правозастосуванні.
Він підкреслив, що в рішеннях Конституційного Суду України перевага надається системному тлумаченню, яке дозволяє бачити текст Конституції як цілісний документ, а не як набір ізольованих норм. Окрему увагу суддя приділив ролі практики Європейського суду з прав людини. „В тлумаченні Конституційного Суду України активно використовується методологія тлумачення ЄСПЛ“.
Суддя повідомив, що в 2024 році до Суду надійшло 437 конституційних скарг, значна частина з яких стосувалася положень Кримінального процесуального кодексу України. Найчастіше оскаржувалися норми, пов’язані із запобіжними заходами, порядком апеляційного оскарження, строками досудового розслідування та принципом незворотності дії закону в часі.
Віктор Городовенко в своїй доповіді звернув увагу на окремі рішення Конституційного Суду України, які були ухвалені після конституційної реформи в Україні 2016 року.
Суддя проаналізував ключові юридичні позиції Суду щодо принципів верховенства права та криміналізації, права на свободу та судовий захист, незалежності та безсторонності суду, запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою. Він наголосив, що ці заходи безпосередньо обмежують конституційне право особи на свободу та особисту недоторканність, тому їх застосування має відбуватись винятково за рішенням суду, бути обґрунтованим і перебувати під постійним судовим контролем.
💬 „Тримання під вартою – найсуворіший запобіжний захід. Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків“, – зазначив Віктор Городовенко.
Суддя також навів позицію Суду щодо незалежності та безсторонності суду в кримінальному процесі, зазначивши, що вони є фундаментальними принципами правосуддя, гарантованими як Конституцією України, так і міжнародними зобов’язаннями держави.
Віктор Городовенко розповів про Рішення Конституційного Суду від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018, яким було визнано неконституційною частину шосту статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою «слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України». Суд наголосив, що позитивний обов’язок держави стосовно впровадження належної системи захисту життя, здоров’я та гідності людини передбачає забезпечення ефективного розслідування фактів позбавлення життя та неналежного поводження, у тому числі й щодо осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі під повним контролем держави.
Суддя поінформував про Рішення Суду від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024 у справі про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою та юридичні позиції, які були покладені в його основу. Цим Рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції України, частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. У Рішенні йдеться, що законодавець у частині шостій статті 615 Кодексу не врахував того, що рішення про продовження строку тримання особи під вартою не тільки має ухвалювати лише суд, а й потребує підвищеного рівня обґрунтування, оскільки йдеться про найбільш серйозне втручання у право на особисту свободу.
У виступі Віктор Городовенко розповів про низку інших юридичних позицій Суду та наголосив на важливості дотримання принципу незалежності та безсторонності суду як фундаментальних гарантій справедливого правосуддя, закріплених як Конституцією України, так і міжнародними стандартами.
🔹 У межах практикуму свої доповіді представили також член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, професор кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ Ірина Гловюк та завідувачка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, вчений секретар відділення кримінально-правових наук, член-кореспондент НАПрН України Оксана Капліна.
https://cutt.ly/grhNzpCo
Віктор Городовенко розповів про Рішення Конституційного Суду від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018, яким було визнано неконституційною частину шосту статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою «слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України». Суд наголосив, що позитивний обов’язок держави стосовно впровадження належної системи захисту життя, здоров’я та гідності людини передбачає забезпечення ефективного розслідування фактів позбавлення життя та неналежного поводження, у тому числі й щодо осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі під повним контролем держави.
Суддя поінформував про Рішення Суду від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024 у справі про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою та юридичні позиції, які були покладені в його основу. Цим Рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції України, частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. У Рішенні йдеться, що законодавець у частині шостій статті 615 Кодексу не врахував того, що рішення про продовження строку тримання особи під вартою не тільки має ухвалювати лише суд, а й потребує підвищеного рівня обґрунтування, оскільки йдеться про найбільш серйозне втручання у право на особисту свободу.
У виступі Віктор Городовенко розповів про низку інших юридичних позицій Суду та наголосив на важливості дотримання принципу незалежності та безсторонності суду як фундаментальних гарантій справедливого правосуддя, закріплених як Конституцією України, так і міжнародними стандартами.
🔹 У межах практикуму свої доповіді представили також член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, професор кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ Ірина Гловюк та завідувачка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, вчений секретар відділення кримінально-правових наук, член-кореспондент НАПрН України Оксана Капліна.
https://cutt.ly/grhNzpCo
🕯 26 квітня – День пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи
На Чорнобильській атомній станції 39 років тому, у ніч із 25 на 26 квітня 1986 року, стався вибух, що призвів до викиду великих доз радіації та радіоактивних речовин. Це „найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій насамперед в Україні“, – йдеться в Рішенні Конституційного Суду України (далі – Суд) від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 (https://cutt.ly/CrhNpDCZ).
Радіоактивного ураження зазнали велика кількість людей, і насамперед ліквідатори цієї катастрофи: пожежники, військові, усі, хто брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Ця катастрофа призвела до численних смертельних випадків, появи небезпечних хвороб і проблем зі здоров’ям. „Особливо руйнівного впливу Чорнобильської катастрофи на життя, фізичне й психологічне здоров’я зазнали учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яким унаслідок цієї катастрофи встановлено інвалідність“, – зазначається в рішенні Суду.
За час своєї діяльності Суд розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та ухвалив 11 рішень, якими захистив право чорнобильців на соціальний захист.
Серед останніх рішень – рішення ухвалені 20 березня і 3 квітня 2024 року щодо гарантій соціального захисту та відшкодування особам з інвалідністю шкоди, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У своїх рішеннях Суд неодноразово зазначав, що для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю, наголошуючи, що „на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист“.
У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф висловлюємо глибоку шану і вдячність Героям-ліквідаторам за їх жертовний подвиг заради життя нинішніх і майбутніх поколінь.
На Чорнобильській атомній станції 39 років тому, у ніч із 25 на 26 квітня 1986 року, стався вибух, що призвів до викиду великих доз радіації та радіоактивних речовин. Це „найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій насамперед в Україні“, – йдеться в Рішенні Конституційного Суду України (далі – Суд) від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 (https://cutt.ly/CrhNpDCZ).
Радіоактивного ураження зазнали велика кількість людей, і насамперед ліквідатори цієї катастрофи: пожежники, військові, усі, хто брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Ця катастрофа призвела до численних смертельних випадків, появи небезпечних хвороб і проблем зі здоров’ям. „Особливо руйнівного впливу Чорнобильської катастрофи на життя, фізичне й психологічне здоров’я зазнали учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яким унаслідок цієї катастрофи встановлено інвалідність“, – зазначається в рішенні Суду.
За час своєї діяльності Суд розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та ухвалив 11 рішень, якими захистив право чорнобильців на соціальний захист.
Серед останніх рішень – рішення ухвалені 20 березня і 3 квітня 2024 року щодо гарантій соціального захисту та відшкодування особам з інвалідністю шкоди, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У своїх рішеннях Суд неодноразово зазначав, що для громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на конституційному рівні встановлено особливі гарантії їх соціального захисту та відшкодування завданої шкоди їхньому життю та здоров’ю, наголошуючи, що „на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист“.
У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф висловлюємо глибоку шану і вдячність Героям-ліквідаторам за їх жертовний подвиг заради життя нинішніх і майбутніх поколінь.
🔹 Судді Конституційного Суду України виступили на міжнародній конференції «Виклики демократії, верховенства права та прав людини в умовах кризи»
Продовжуючи тривалі зв’язки та багаторічну продуктивну співпрацю між Конституційним Судом Латвійської Республіки та Конституційним Судом України, делегація Конституційного Суду України (далі – Суд) у складі суддів Суду Алли Олійник, Ольги Совгирі та Галини Юровської (глава делегації) здійснила робочий візит до Латвійської Республіки.
🔸 У межах візиту 24 квітня відбулася двостороння зустріч між суддями двох судових установ. Латвійську сторону представляли Голова Конституційного Суду Ірена Куцина, заступниця Голови Аніта Родіня, судді Яніс Нейманіс, Яутріте Брієде, Вероніка Круміня, Мартіньш Мітс, Юріс Юрісс, а також керівник адміністрації Маріка Лайзане-Юркане та радник Голови Андрейc Ступінс-Єгерс. Під час зустрічі сторони обговорили останні інституційні зміни в складі та діяльності Суду, а також обмінялися досвідом щодо нещодавніх рішень, ухвалених обома конституційними судами.
Зустріч стала важливим кроком у поглибленні двосторонньої співпраці та сприяла обміну досвідом у сфері конституційного правосуддя.
🔸 25 квітня 2025 року в місті Рига (Латвійська Республіка) відбулася міжнародна конференція на тему «Виклики демократії, верховенства права та прав людини в умовах кризи». Захід організовано Конституційним Судом Латвійської Республіки спільно з проєктом ЄС/РЄ «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні» (Фаза ІІІ). Участь у конференції взяли Алла Олійник, Ольга Совгиря та Галина Юровська, судді Суду Справедливості Європейського Союзу, Європейського Суду з прав людини, судді конституційних судів та органів з подібною юрисдикцією Австрії, Греції, Естонії, Ірландії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, представниця Венеційської Комісії, провідні юристи та представники органів державної та судової влади Латвії.
Відкрили захід Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина, міністр юстиції Латвійської Республіки Інесе Лібіня-Егнере, виконувач обов’язків Голови Суду (у форматі відеозвернення) Олександр Петришин, керівниця Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні» Сюзанна Мнацаканян.
▪️ Олександр Петришин висловив щиру вдячність організаторам заходу – Конституційному Суду Латвійської Республіки та представникам Ради Європи і Європейського Союзу – за незмінну підтримку України в умовах повномасштабної війни. У своєму зверненні він наголосив, що Конституційний Суд України, незважаючи на складні умови, зокрема постійні повітряні тривоги, продовжує виконувати своє основне завдання.
У своїй промові він акцентував увагу на важливості єдності демократичної спільноти, яка ґрунтується на спільних цінностях – повазі до прав людини, верховенстві права, свободі та гідності.
Окрема частина виступу була присвячена ролі обміну досвідом між конституційними судами як інструменту підвищення ефективності судового захисту прав людини, а також – зміцнення конституційного порядку в країнах, що розвиваються або перебувають у стані збройного конфлікту.
Олександр Петришин також звернув увагу на потребу у відновленні довіри до інституцій, реформуванні системи правосуддя та забезпеченні перехідного правосуддя після завершення війни. Він наголосив, що Україна має на меті не просто перемогти, а побудувати стійку демократію та правову державу, яка буде гідним членом європейської правової спільноти.
Продовжуючи тривалі зв’язки та багаторічну продуктивну співпрацю між Конституційним Судом Латвійської Республіки та Конституційним Судом України, делегація Конституційного Суду України (далі – Суд) у складі суддів Суду Алли Олійник, Ольги Совгирі та Галини Юровської (глава делегації) здійснила робочий візит до Латвійської Республіки.
🔸 У межах візиту 24 квітня відбулася двостороння зустріч між суддями двох судових установ. Латвійську сторону представляли Голова Конституційного Суду Ірена Куцина, заступниця Голови Аніта Родіня, судді Яніс Нейманіс, Яутріте Брієде, Вероніка Круміня, Мартіньш Мітс, Юріс Юрісс, а також керівник адміністрації Маріка Лайзане-Юркане та радник Голови Андрейc Ступінс-Єгерс. Під час зустрічі сторони обговорили останні інституційні зміни в складі та діяльності Суду, а також обмінялися досвідом щодо нещодавніх рішень, ухвалених обома конституційними судами.
Зустріч стала важливим кроком у поглибленні двосторонньої співпраці та сприяла обміну досвідом у сфері конституційного правосуддя.
🔸 25 квітня 2025 року в місті Рига (Латвійська Республіка) відбулася міжнародна конференція на тему «Виклики демократії, верховенства права та прав людини в умовах кризи». Захід організовано Конституційним Судом Латвійської Республіки спільно з проєктом ЄС/РЄ «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні» (Фаза ІІІ). Участь у конференції взяли Алла Олійник, Ольга Совгиря та Галина Юровська, судді Суду Справедливості Європейського Союзу, Європейського Суду з прав людини, судді конституційних судів та органів з подібною юрисдикцією Австрії, Греції, Естонії, Ірландії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, представниця Венеційської Комісії, провідні юристи та представники органів державної та судової влади Латвії.
Відкрили захід Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина, міністр юстиції Латвійської Республіки Інесе Лібіня-Егнере, виконувач обов’язків Голови Суду (у форматі відеозвернення) Олександр Петришин, керівниця Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні» Сюзанна Мнацаканян.
▪️ Олександр Петришин висловив щиру вдячність організаторам заходу – Конституційному Суду Латвійської Республіки та представникам Ради Європи і Європейського Союзу – за незмінну підтримку України в умовах повномасштабної війни. У своєму зверненні він наголосив, що Конституційний Суд України, незважаючи на складні умови, зокрема постійні повітряні тривоги, продовжує виконувати своє основне завдання.
У своїй промові він акцентував увагу на важливості єдності демократичної спільноти, яка ґрунтується на спільних цінностях – повазі до прав людини, верховенстві права, свободі та гідності.
Окрема частина виступу була присвячена ролі обміну досвідом між конституційними судами як інструменту підвищення ефективності судового захисту прав людини, а також – зміцнення конституційного порядку в країнах, що розвиваються або перебувають у стані збройного конфлікту.
Олександр Петришин також звернув увагу на потребу у відновленні довіри до інституцій, реформуванні системи правосуддя та забезпеченні перехідного правосуддя після завершення війни. Він наголосив, що Україна має на меті не просто перемогти, а побудувати стійку демократію та правову державу, яка буде гідним членом європейської правової спільноти.
🔸 Під час першої панельної дискусії «Виклики демократії, верховенства права та плюралізму» учасники обговорили практику, коли надзвичайні обставини ведуть до зосередження повноважень в руках окремих інституцій. Було підкреслено, що в демократичних державах мають бути передбачені чіткі механізми стримування та противаг. Учасники підкреслили, що в умовах воєнного стану або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливу увагу учасники приділили питанню меж цих обмежень.
Дискусію відкрила віце-президент Венеційської комісії та професор міжнародного публічного права Карлового університету (м. Прага) Вероніка Білкова.
▪️ Під час заходу cуддя Суду Галина Юровська виступила однією з основних доповідачок.
Вона наголосила, що «у моменти кризи демократії повинні діяти рішуче, але вони також повинні діяти стримано. Надзвичайні ситуації часто вимагають швидких дій, але вони не повинні виправдовувати постійне порушення прав».
Очевидно, наголосила суддя, що в кризовій чи надзвичайній ситуації, коли виникає загроза національній безпеці, вкрай важливою стає здатність парламенту, уряду та інших державних інституцій взяти на себе відповідальність і вжити необхідних заходів для її усунення.
💬 Суддя зазначила, що навіть після початку повномасштабного вторгнення Україна залишилася відданою демократичним принципам. Наші суди залишаються відкритими. Парламент працює. Громадянське суспільство мобілізувалося не для того, щоб вимагати менше демократії, а для того, щоб вимагати більшої підзвітності, прозорості, відданості верховенству права.
У своєму виступі вона наголосила на важливості забезпечення балансу між потребами безпеки і збереженням основоположних прав і свобод.
У цьому контексті Галина Юровська підкреслила важливість юридичних механізмів обмеження прав людини лише в межах Конституції України.
💬 Окремо суддя відзначила ключові принципи, яких дотримується Суд: «Кожне обмеження має бути обґрунтоване Конституцією та чітко прописане законом», обмеження повинні бути тимчасовими, а нормативна база – прозорою і зрозумілою. Суддя наголосила, що кожне рішення Конституційного Суду України щодо обмеження демократичних свобод супроводжується пояснення державою причин таких обмежень, аналіз можливих ризиків для прав громадян та наслідків для держави.
Серед рішень, які ілюструють цей підхід, Галина Юровська назвала забезпечення доступу до правосуддя, посилення незалежності прокуратури, обмеження для релігійних організацій, афілійованих із державою-агресором, захист соціальних прав військовослужбовців і вразливих верств населення.
Суддя наголосила на стійкості України у прагненні до європейської інтеграції: «Війна зробила європейські цінності не просто ідеалом, а практичною необхідністю – основою майбутнього відновлення країни».
Вона підкреслила, що конституційні суди не ведуть воєн. Але вони захищають конституційний лад. Вони зберігають простір, де може дихати демократія – навіть під загрозою.
Виступили також суддя Конституційного Суду Чеської Республіки Зденек Кун, професор юридичного факультету Центру міждисциплінарних гендерних досліджень Берлінського університету імені Гумбольдтів, суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Сьюзанн Бер.
Дискусію відкрила віце-президент Венеційської комісії та професор міжнародного публічного права Карлового університету (м. Прага) Вероніка Білкова.
▪️ Під час заходу cуддя Суду Галина Юровська виступила однією з основних доповідачок.
Вона наголосила, що «у моменти кризи демократії повинні діяти рішуче, але вони також повинні діяти стримано. Надзвичайні ситуації часто вимагають швидких дій, але вони не повинні виправдовувати постійне порушення прав».
Очевидно, наголосила суддя, що в кризовій чи надзвичайній ситуації, коли виникає загроза національній безпеці, вкрай важливою стає здатність парламенту, уряду та інших державних інституцій взяти на себе відповідальність і вжити необхідних заходів для її усунення.
💬 Суддя зазначила, що навіть після початку повномасштабного вторгнення Україна залишилася відданою демократичним принципам. Наші суди залишаються відкритими. Парламент працює. Громадянське суспільство мобілізувалося не для того, щоб вимагати менше демократії, а для того, щоб вимагати більшої підзвітності, прозорості, відданості верховенству права.
У своєму виступі вона наголосила на важливості забезпечення балансу між потребами безпеки і збереженням основоположних прав і свобод.
У цьому контексті Галина Юровська підкреслила важливість юридичних механізмів обмеження прав людини лише в межах Конституції України.
💬 Окремо суддя відзначила ключові принципи, яких дотримується Суд: «Кожне обмеження має бути обґрунтоване Конституцією та чітко прописане законом», обмеження повинні бути тимчасовими, а нормативна база – прозорою і зрозумілою. Суддя наголосила, що кожне рішення Конституційного Суду України щодо обмеження демократичних свобод супроводжується пояснення державою причин таких обмежень, аналіз можливих ризиків для прав громадян та наслідків для держави.
Серед рішень, які ілюструють цей підхід, Галина Юровська назвала забезпечення доступу до правосуддя, посилення незалежності прокуратури, обмеження для релігійних організацій, афілійованих із державою-агресором, захист соціальних прав військовослужбовців і вразливих верств населення.
Суддя наголосила на стійкості України у прагненні до європейської інтеграції: «Війна зробила європейські цінності не просто ідеалом, а практичною необхідністю – основою майбутнього відновлення країни».
Вона підкреслила, що конституційні суди не ведуть воєн. Але вони захищають конституційний лад. Вони зберігають простір, де може дихати демократія – навіть під загрозою.
Виступили також суддя Конституційного Суду Чеської Республіки Зденек Кун, професор юридичного факультету Центру міждисциплінарних гендерних досліджень Берлінського університету імені Гумбольдтів, суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Сьюзанн Бер.
🔸 Наступна панельна дискусія була присвячена темі «Виклики людській гідності, свободі та додержанню прав людини в умовах кризи», яку модерував керівник юридичного департаменту Конституційного Суду Латвійської Республіки Крістапс Тамуш. Обговорювалися межі допустимих обмежень прав людини в умовах надзвичайного стану, потреба в ефективному контролі за цими обмеженнями та вплив геополітичного контексту на оцінку їхньої конституційності.
Доповідачами виступили суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Мартіньш Мітс, суддя Конституційного Суду Республіки Словенія Матей Акцетто, професор Бірмінгемської юридичної школи Алан Грін.
Спеціальний виступ «Стійкість демократичних цінностей під час кризи: дорадчий процес, незалежність судової влади, уповноважені особи як сила, а не слабкість» представила суддя Суду Справедливості Європейського Союзу Інета Зіємєлє. Суддя Європейського суду з прав людини Артурс Кучс виступив із підсумковими висновками конференції.
На офіційному закритті заходу виступили Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина та суддя Суду Галина Юровська, яка подякувала організаторам заходу, зокрема Конституційному Суду Латвійської Республіки та Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні».
🔸 У своїй заключній промові Галина Юровська наголосила, що конституційні суди відіграють ключову роль у захисті прав людини, забезпеченні верховенства права та стійкості демократичних інституцій, особливо в умовах кризових викликів. Вона підкреслила, що надзвичайні ситуації вимагають ще більшої відповідальності та професійності в ухваленні рішень.
Суддя відзначила, що Україна продовжує доводити свою відданість демократичним цінностям і правовим стандартам, а обмін досвідом між судами різних країн сприяє розвитку ефективної конституційної юстиції.
На завершення суддя подякувала учасникам конференції за підтримку України та внесок у зміцнення демократичних принципів.
🔹 Захід став важливою платформою для обміну досвідом, зміцнення міжнародного співробітництва та обговорення актуальних викликів, з якими стикаються демократичні держави в умовах глобальних криз.
Судді, науковці і експерти з різних країн зазначили, що лише через прозорий діалог та відданість європейським цінностям можливо зберегти демократію навіть у періоди найбільших випробувань.
📎 https://cutt.ly/ErjO4ulI
Доповідачами виступили суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Мартіньш Мітс, суддя Конституційного Суду Республіки Словенія Матей Акцетто, професор Бірмінгемської юридичної школи Алан Грін.
Спеціальний виступ «Стійкість демократичних цінностей під час кризи: дорадчий процес, незалежність судової влади, уповноважені особи як сила, а не слабкість» представила суддя Суду Справедливості Європейського Союзу Інета Зіємєлє. Суддя Європейського суду з прав людини Артурс Кучс виступив із підсумковими висновками конференції.
На офіційному закритті заходу виступили Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина та суддя Суду Галина Юровська, яка подякувала організаторам заходу, зокрема Конституційному Суду Латвійської Республіки та Проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні».
🔸 У своїй заключній промові Галина Юровська наголосила, що конституційні суди відіграють ключову роль у захисті прав людини, забезпеченні верховенства права та стійкості демократичних інституцій, особливо в умовах кризових викликів. Вона підкреслила, що надзвичайні ситуації вимагають ще більшої відповідальності та професійності в ухваленні рішень.
Суддя відзначила, що Україна продовжує доводити свою відданість демократичним цінностям і правовим стандартам, а обмін досвідом між судами різних країн сприяє розвитку ефективної конституційної юстиції.
На завершення суддя подякувала учасникам конференції за підтримку України та внесок у зміцнення демократичних принципів.
🔹 Захід став важливою платформою для обміну досвідом, зміцнення міжнародного співробітництва та обговорення актуальних викликів, з якими стикаються демократичні держави в умовах глобальних криз.
Судді, науковці і експерти з різних країн зазначили, що лише через прозорий діалог та відданість європейським цінностям можливо зберегти демократію навіть у періоди найбільших випробувань.
📎 https://cutt.ly/ErjO4ulI
📝 Відбулися засідання Суду щодо процесуальних та організаційних питань
Сьогодні, 29 квітня 2025 року, відбулося засідання Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України.
На засіданні обговорили таке:
☑️ оновлення складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України;
☑️ підготування та проведення щорічної конференції з нагоди Дня Конституції України;
☑️ організація спільного заходу за участі суддів Конституційного Суду України, науковців, національних і міжнародних експертів стосовно захисту соціальних прав.
📑 Крім того, Конституційний Суд України провів засідання, на якому розглядав питання про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2024 рік. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📑 Відбулися також засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📝 Третя колегії суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі ✍️ за конституційною скаргою Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ.
📝 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні 👉відкрила конституційне провадження у справі ✍️ за конституційною скаргою Туренка Іллі Валентиновича в частині щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами та 👉відмовила в частині щодо конституційності пункту 3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Сьогодні, 29 квітня 2025 року, відбулося засідання Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України.
На засіданні обговорили таке:
☑️ оновлення складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України;
☑️ підготування та проведення щорічної конференції з нагоди Дня Конституції України;
☑️ організація спільного заходу за участі суддів Конституційного Суду України, науковців, національних і міжнародних експертів стосовно захисту соціальних прав.
📑 Крім того, Конституційний Суд України провів засідання, на якому розглядав питання про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2024 рік. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📑 Відбулися також засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📝 Третя колегії суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі ✍️ за конституційною скаргою Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ.
📝 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні 👉відкрила конституційне провадження у справі ✍️ за конституційною скаргою Туренка Іллі Валентиновича в частині щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами та 👉відмовила в частині щодо конституційності пункту 3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ У середу, 30 квітня 2025 року, Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні розглядала питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності першого речення частини першої, частини п’ятої статті 214, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
🖇 За результатами розгляду колегія суддів ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі.
🖇 За результатами розгляду колегія суддів ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі.
📚 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у IV Всеукраїнському круглому столі
30 квітня 2025 року в онлайн-форматі відбувся IV Всеукраїнський круглий стіл на тему „Застосування законодавства під час дії воєнного стану в Україні: актуальні виклики та шляхи їх подолання“.
🖇 Захід об’єднав суддів, адвокатів, науковців, представників органів державної влади та закладів вищої освіти, які обговорили проблемні аспекти правозастосування в умовах війни, особливості виконання судових рішень та інші важливі питання сьогодення.
Під час круглого столу Галина Юровська виступила з доповіддю „Діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану“, в якій зосередила увагу на важливих аспектах роботи органу конституційної юрисдикції в умовах війни.
🗞 Як зазначила суддя, із початком повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави Конституційний Суд України вжив низку важливих заходів, зокрема, припинив дію Меморандуму про співпрацю між конституційними судами України і Білорусі, ініціював припинення членства КС Росії та КС Білорусі в Конференції європейських конституційних судів, Усесвітній конференції конституційного правосуддя (WCCJ).
Галина Юровська наголосила, що українське суспільство виявило надзвичайну стійкість та відданість цінностям, які лежать в основі сучасної європейської ідентичності: демократії, свободи, прав людини та гідності.
Суддя зазначила, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть установлюватися окремі обмеження прав і свобод людини і громадянина, водночас звернула увагу на перелік прав, які відповідно до статті 64 Конституції України навіть у період воєнного стану не можуть бути обмежені.
Окремо суддя відзначила ключові принципи, яких дотримується Конституційний Суд України: кожне обмеження має бути обґрунтоване Конституцією України та чітко прописане законом, обмеження повинні бути тимчасовими, а нормативна база – прозорою і зрозумілою.
Галина Юровська підкреслила, що у кризовій або надзвичайній ситуації, коли виникає загроза національній безпеці, вкрай важливою стає здатність парламенту, уряду та інших державних інституцій узяти на себе відповідальність і вжити потрібних заходів для її усунення.
За словами судді, Конституційний Суд України враховує, що повномасштабна війна змусила Україну адаптувати демократичні механізми до надзвичайних умов.
Від початку 2022 року Конституційний Суд України ухвалив чимало рішень, які мають важливе суспільне значення для України під час дії воєнного стану, – наголосила Галина Юровська. Серед них такі рішення: у справах про посилений соціальний захист військовослужбовців; щодо повної назви релігійних організацій; щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; щодо гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою; про обов’язковість судового рішення.
📑 На завершення суддя зосередила увагу на юридичних позиціях, сформованих у низці рішень Суду, ухвалених наприкінці 2024 – початку 2025 року. Вона зазначила, що Конституційний Суд України у своїх рішеннях відстоює ключові конституційні цінності.
Захід був організований Комітетом адвокатської практики та підвищення кваліфікації Ради адвокатів Запорізької області спільно з Радою адвокатів та КДКА Запорізької області, а також Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях, Навчально-науковим інститутом права ім. І. Малиновського Національного університету „Острозька академія“ та Класичним приватним університетом.
30 квітня 2025 року в онлайн-форматі відбувся IV Всеукраїнський круглий стіл на тему „Застосування законодавства під час дії воєнного стану в Україні: актуальні виклики та шляхи їх подолання“.
🖇 Захід об’єднав суддів, адвокатів, науковців, представників органів державної влади та закладів вищої освіти, які обговорили проблемні аспекти правозастосування в умовах війни, особливості виконання судових рішень та інші важливі питання сьогодення.
Під час круглого столу Галина Юровська виступила з доповіддю „Діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану“, в якій зосередила увагу на важливих аспектах роботи органу конституційної юрисдикції в умовах війни.
🗞 Як зазначила суддя, із початком повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави Конституційний Суд України вжив низку важливих заходів, зокрема, припинив дію Меморандуму про співпрацю між конституційними судами України і Білорусі, ініціював припинення членства КС Росії та КС Білорусі в Конференції європейських конституційних судів, Усесвітній конференції конституційного правосуддя (WCCJ).
Галина Юровська наголосила, що українське суспільство виявило надзвичайну стійкість та відданість цінностям, які лежать в основі сучасної європейської ідентичності: демократії, свободи, прав людини та гідності.
Суддя зазначила, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть установлюватися окремі обмеження прав і свобод людини і громадянина, водночас звернула увагу на перелік прав, які відповідно до статті 64 Конституції України навіть у період воєнного стану не можуть бути обмежені.
Окремо суддя відзначила ключові принципи, яких дотримується Конституційний Суд України: кожне обмеження має бути обґрунтоване Конституцією України та чітко прописане законом, обмеження повинні бути тимчасовими, а нормативна база – прозорою і зрозумілою.
Галина Юровська підкреслила, що у кризовій або надзвичайній ситуації, коли виникає загроза національній безпеці, вкрай важливою стає здатність парламенту, уряду та інших державних інституцій узяти на себе відповідальність і вжити потрібних заходів для її усунення.
За словами судді, Конституційний Суд України враховує, що повномасштабна війна змусила Україну адаптувати демократичні механізми до надзвичайних умов.
Від початку 2022 року Конституційний Суд України ухвалив чимало рішень, які мають важливе суспільне значення для України під час дії воєнного стану, – наголосила Галина Юровська. Серед них такі рішення: у справах про посилений соціальний захист військовослужбовців; щодо повної назви релігійних організацій; щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; щодо гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою; про обов’язковість судового рішення.
📑 На завершення суддя зосередила увагу на юридичних позиціях, сформованих у низці рішень Суду, ухвалених наприкінці 2024 – початку 2025 року. Вона зазначила, що Конституційний Суд України у своїх рішеннях відстоює ключові конституційні цінності.
Захід був організований Комітетом адвокатської практики та підвищення кваліфікації Ради адвокатів Запорізької області спільно з Радою адвокатів та КДКА Запорізької області, а також Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях, Навчально-науковим інститутом права ім. І. Малиновського Національного університету „Острозька академія“ та Класичним приватним університетом.
📝 Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за квітень
У квітні 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 16 засідань, з них:
▪️ 9 засідань Суду;
▪️ 7 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 6 актів Суду:
▪️ 2 постанови Суду;
▪️ 4 ухвали колегій суддів сенатів.
До Суду за цей період надійшли 📑34 конституційні скарги.
За результатами попереднього перевіряння 18 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 16 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
▪️ Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 63 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📍 Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
📍 Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy.
У квітні 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 16 засідань, з них:
▪️ 9 засідань Суду;
▪️ 7 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 6 актів Суду:
▪️ 2 постанови Суду;
▪️ 4 ухвали колегій суддів сенатів.
До Суду за цей період надійшли 📑34 конституційні скарги.
За результатами попереднього перевіряння 18 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 16 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
▪️ Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 63 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📍 Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
📍 Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy.