🔹 Шановні друзі!
Хочемо повідомити вам, що презентовані видання:
📗 „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“ та 📘 „Англійсько-український правничий словник складної лексики“ вже доступні в електронній версії та оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Публікації“.
📚 Нагадаємо, що зазначені видання були підготовлені та укладені спільними зусиллями Конституційного Суду України, Інституту української мови НАН України та Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Переглянути та завантажити можна за посиланнями:
📌 https://cutt.ly/9rkfOmhJ - „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“;
📌 https://cutt.ly/drkfO5NU - „Англійсько-український правничий словник складної лексики“.
Хочемо повідомити вам, що презентовані видання:
📗 „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“ та 📘 „Англійсько-український правничий словник складної лексики“ вже доступні в електронній версії та оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Публікації“.
📚 Нагадаємо, що зазначені видання були підготовлені та укладені спільними зусиллями Конституційного Суду України, Інституту української мови НАН України та Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Переглянути та завантажити можна за посиланнями:
📌 https://cutt.ly/9rkfOmhJ - „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“;
📌 https://cutt.ly/drkfO5NU - „Англійсько-український правничий словник складної лексики“.
📢 Шановні друзі!
Звертаємо вашу увагу, що до завершення конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина, залишається менше місяця.
📌 Усі, хто бажає проявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями щодо зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу, можуть надіслати свої роботи на електронну пошту Конституційного Суду України: inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.
👩🎓 Зазначимо, що участь у конкурсі можуть взяти студенти, аспіранти, ад’юнкти, здобувачі закладів вищої освіти, молоді вчені з науковими статтями, які вони раніше не публікували.
🏆 Підсумки конкурсу будуть оголошені під час урочистих заходів, присвячених Дню Конституції України.
📜 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні „Вісник Конституційного Суду України‟.
🔗 Більше про конкурс за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів: (044) 238-10-18, 238-13-50.
Звертаємо вашу увагу, що до завершення конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина, залишається менше місяця.
📌 Усі, хто бажає проявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями щодо зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу, можуть надіслати свої роботи на електронну пошту Конституційного Суду України: inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.
👩🎓 Зазначимо, що участь у конкурсі можуть взяти студенти, аспіранти, ад’юнкти, здобувачі закладів вищої освіти, молоді вчені з науковими статтями, які вони раніше не публікували.
🏆 Підсумки конкурсу будуть оголошені під час урочистих заходів, присвячених Дню Конституції України.
📜 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні „Вісник Конституційного Суду України‟.
🔗 Більше про конкурс за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів: (044) 238-10-18, 238-13-50.
📚 Конституційний Суд України провів засідання: затвердив текст щорічної інформаційної доповіді за 2024 рік, ухвалив постанову та низку ухвал
Конституційний Суд України 6 травня 2025 року провів засідання, на якому 📑 ухвалив Постанову № 14-п/2025 „Про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2024 рік“.
Щорічна інформаційна доповідь містить шість розділів, у яких висвітлено найважливіші аспекти діяльності Конституційного Суду України в 2024 році.
Окрему увагу приділено повноваженням Конституційного Суду України, його складу та організаційній структурі. Важливе місце в доповіді належить огляду судової діяльності Суду, зокрема аналізу ухвалених ним актів за конституційними скаргами і конституційними поданнями. Значну увагу приділено реалізації завдань, спрямованих на поглиблення співпраці з громадськістю, науковою спільнотою та міжнародними партнерами.
Щорічну інформаційну доповідь буде оприлюднено на вебсайті Суду у розділі „Діяльність КСУ“.
Також на засіданні Суд заслухав інформацію судді Конституційного Суду України Галини Юровської щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.
🖇 Крім того, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів 📃 відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Проданюка Богдана Михайловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини другої статті 11 Закону України „Про інформацію“.
Також колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Деркача Ігоря Миколайовича щодо конституційності частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ № 113–ІХ від 19 вересня 2019 року в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–ІХ;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності частин першої, другої статті 303, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Конституційний Суд України 6 травня 2025 року провів засідання, на якому 📑 ухвалив Постанову № 14-п/2025 „Про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2024 рік“.
Щорічна інформаційна доповідь містить шість розділів, у яких висвітлено найважливіші аспекти діяльності Конституційного Суду України в 2024 році.
Окрему увагу приділено повноваженням Конституційного Суду України, його складу та організаційній структурі. Важливе місце в доповіді належить огляду судової діяльності Суду, зокрема аналізу ухвалених ним актів за конституційними скаргами і конституційними поданнями. Значну увагу приділено реалізації завдань, спрямованих на поглиблення співпраці з громадськістю, науковою спільнотою та міжнародними партнерами.
Щорічну інформаційну доповідь буде оприлюднено на вебсайті Суду у розділі „Діяльність КСУ“.
Також на засіданні Суд заслухав інформацію судді Конституційного Суду України Галини Юровської щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.
🖇 Крім того, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів 📃 відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Проданюка Богдана Михайловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини другої статті 11 Закону України „Про інформацію“.
Також колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Деркача Ігоря Миколайовича щодо конституційності частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ № 113–ІХ від 19 вересня 2019 року в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–ІХ;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності частин першої, другої статті 303, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📚 Конституційний Суд України оприлюднив щорічну інформаційну доповідь за 2024 рік
📑 Щорічна інформаційна доповідь містить шість розділів, у яких висвітлено найважливіші аспекти діяльності Конституційного Суду України упродовж 2024 року.
У доповіді є інформація про судову діяльність: ухвалені Судом акти в звітному періоді, моніторинг стану виконання та реалізації рішень Суду, статистичні дані щодо отриманих та опрацьованих конституційних скарг.
Значну увагу зосереджено аналізу змісту звернень, що надійшли до Суду в минулому році. Узагальнено питання щодо предмету конституційного контролю за конституційними скаргами та конституційними поданнями.
Доповідь містить огляд низки наукових праць суддів📜із актуальних питань теорії та практики сучасної юриспруденції, які становлять вагоме наукове та інформаційно-аналітичне підґрунтя у професійній діяльності.
Також приділено увагу реалізації завдань, спрямованих на поглиблення співпраці з громадськістю, науковою спільнотою та міжнародними партнерами.
Розвиток комунікацій став невід’ємною складовою діяльності Суду в напрямі:
▪️ міжнародного співробітництва для впровадження європейських стандартів у правову систему України;
▪️ інституційного діалогу із науковою спільною для обміну досвідом у сфері конституційного права;
▪️ просвітницької діяльності, спрямованої на підвищення правової обізнаності громадян;
▪️ використання сучасних технологій для вдосконалення роботи Суду та забезпечення відкритості його діяльності.
Детально про діяльність органу конституційного контролю та його Секретаріату пропонуємо ознайомитися у щорічній інформаційній доповіді.
FlipBook: https://cutt.ly/jrlroqDm
PDF: https://cutt.ly/LrlsDAYt
📑 Щорічна інформаційна доповідь містить шість розділів, у яких висвітлено найважливіші аспекти діяльності Конституційного Суду України упродовж 2024 року.
У доповіді є інформація про судову діяльність: ухвалені Судом акти в звітному періоді, моніторинг стану виконання та реалізації рішень Суду, статистичні дані щодо отриманих та опрацьованих конституційних скарг.
Значну увагу зосереджено аналізу змісту звернень, що надійшли до Суду в минулому році. Узагальнено питання щодо предмету конституційного контролю за конституційними скаргами та конституційними поданнями.
Доповідь містить огляд низки наукових праць суддів📜із актуальних питань теорії та практики сучасної юриспруденції, які становлять вагоме наукове та інформаційно-аналітичне підґрунтя у професійній діяльності.
Також приділено увагу реалізації завдань, спрямованих на поглиблення співпраці з громадськістю, науковою спільнотою та міжнародними партнерами.
Розвиток комунікацій став невід’ємною складовою діяльності Суду в напрямі:
▪️ міжнародного співробітництва для впровадження європейських стандартів у правову систему України;
▪️ інституційного діалогу із науковою спільною для обміну досвідом у сфері конституційного права;
▪️ просвітницької діяльності, спрямованої на підвищення правової обізнаності громадян;
▪️ використання сучасних технологій для вдосконалення роботи Суду та забезпечення відкритості його діяльності.
Детально про діяльність органу конституційного контролю та його Секретаріату пропонуємо ознайомитися у щорічній інформаційній доповіді.
FlipBook: https://cutt.ly/jrlroqDm
PDF: https://cutt.ly/LrlsDAYt
Heyzine
Online Flipbook
Created with the Heyzine flipbook maker
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Це день глибокої шани мільйонам загиблим і всім, чиї долі назавжди змінила війна.
Друга світова війна для України стала величезною трагедією, яку вимірюють у приголомшливих утратах. У роки Другої світової війни Україна була однією з головних бойових арен, війна прокотилася по її землі двічі – під час наступу та відступу гітлерівської Німеччини.
Після закінчення війни мільйони українців загинули, були примусово депортовані та залишилися без даху над головою.
Ми вшановуємо пам’ять не лише жертв цієї війни, а й пишаємося неймовірною мужністю, силою духу та нескореністю тих, хто боровся за свободу.
Сьогодні, коли Україна знову стоїть на захисті своєї незалежності, пам’ять про минуле є особливо важливою. Адже минуле, яке ми пам’ятаємо, і майбутнє, в яке ми віримо і за яке боремося щодня, – це джерело нашої сили, єдності та незламної волі до життя.
Це день глибокої шани мільйонам загиблим і всім, чиї долі назавжди змінила війна.
Друга світова війна для України стала величезною трагедією, яку вимірюють у приголомшливих утратах. У роки Другої світової війни Україна була однією з головних бойових арен, війна прокотилася по її землі двічі – під час наступу та відступу гітлерівської Німеччини.
Після закінчення війни мільйони українців загинули, були примусово депортовані та залишилися без даху над головою.
Ми вшановуємо пам’ять не лише жертв цієї війни, а й пишаємося неймовірною мужністю, силою духу та нескореністю тих, хто боровся за свободу.
Сьогодні, коли Україна знову стоїть на захисті своєї незалежності, пам’ять про минуле є особливо важливою. Адже минуле, яке ми пам’ятаємо, і майбутнє, в яке ми віримо і за яке боремося щодня, – це джерело нашої сили, єдності та незламної волі до життя.
У #КСУ обговорили напрями та парадигми розвитку ґендерної політики в Україні
📚 У межах співпраці з вітчизняними науковцями 8 травня 2025 року в Суді було презентовано колективну монографію «Людина, суспільство, держава: ґендерний вимір» під загальною редакцією Катерини Левченко та Ірини Сопілко.
👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники патронатних служб, працівники Секретаріату Суду, а також судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Серед авторів монографії: докторка юридичних наук, кандидатка філософських наук, професорка, урядова уповноважена з питань ґендерної політики України Катерина Левченко; членкиня Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, докторка юридичних наук, професорка Ірина Сопілко; докторка філософії в галузі права, віцепрезидентка ГО «Ла Страда-Україна» Марина Легенька; доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного та адміністративного права Національного авіаційного університету Микола Легенький.
💬 Монографія присвячена узагальненню міждисциплінарних аспектів наукових засад формування та реалізації ґендерної політики в Україні. Особливу увагу автори приділили питанням імплементації до норм національного законодавства положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами та положень Стамбульської конвенції в освітнє законодавство України.
З монографією можна ознайомитися за посиланням: https://la-strada.org.ua/download/monografiya-lyudyna-suspilstvo-derzhava-gendernyj-vymir
Деталі за посиланням: https://cutt.ly/ErlFHkYZ
Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=FLOJb9WPG8E
📚 У межах співпраці з вітчизняними науковцями 8 травня 2025 року в Суді було презентовано колективну монографію «Людина, суспільство, держава: ґендерний вимір» під загальною редакцією Катерини Левченко та Ірини Сопілко.
👥 У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники патронатних служб, працівники Секретаріату Суду, а також судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Серед авторів монографії: докторка юридичних наук, кандидатка філософських наук, професорка, урядова уповноважена з питань ґендерної політики України Катерина Левченко; членкиня Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, докторка юридичних наук, професорка Ірина Сопілко; докторка філософії в галузі права, віцепрезидентка ГО «Ла Страда-Україна» Марина Легенька; доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного та адміністративного права Національного авіаційного університету Микола Легенький.
💬 Монографія присвячена узагальненню міждисциплінарних аспектів наукових засад формування та реалізації ґендерної політики в Україні. Особливу увагу автори приділили питанням імплементації до норм національного законодавства положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами та положень Стамбульської конвенції в освітнє законодавство України.
З монографією можна ознайомитися за посиланням: https://la-strada.org.ua/download/monografiya-lyudyna-suspilstvo-derzhava-gendernyj-vymir
Деталі за посиланням: https://cutt.ly/ErlFHkYZ
Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=FLOJb9WPG8E
📘 Презентовано наукове видання, присвячене вивченню правової доктрини обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів
У Конституційному Суді України 9 травня 2025 року відбулася зустріч із доценткою кафедри теорії та історії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анастасією Мерник, яка презентувала монографію на тему „Обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів: загальнотеоретичні аспекти та практика реалізації“.
Участь у заході, що відбувся в офлайн і онлайн форматах, узяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Кичун, Алла Олійний, Олег Первомайський, працівники патронатних служб суддів, Секретаріату Суду, науковці.
▪️ Відкриваючи захід, Олександр Петришин представив авторку монографії Анастасію Мерник, підкресливши, що вона має більше ніж 100 наукових праць, і напрямами її основних наукових досліджень є права людини та окремі аспекти щодо обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів тощо. Олександр Петришин відзначив плідну роботу авторки цього наукового видання та його практичну цінність.
📖 Ця монографія вийшла друком у 2024 році, висвітлює актуальні проблеми обмеження прав людини в Україні, починаючи із 2014 року. Авторка теоретично узагальнила і запропонувала вирішення теоретичної та прикладної проблем, які полягають у формулюванні концепції обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів.
💬 Під час презентації Анастасія Мерник розповіла про мотиви обрання такої тематики. Закцентувала на понятті „обмеження прав людини“, підкресливши, що „під обмеженням прав людини можна розуміти встановлені правом максимально дозволені обсяг та міру можливої реалізації прав людини, необхідні для охорони й захисту прав інших осіб та суспільних цінностей“. Вона пояснила, у чому відмінність загальних, індивідуальних та спеціальних обмежень прав, чи можуть існувати кілька особливих правових режимів на одній території одночасно.
За її словами, в монографії висвітлено питання теоретико-правових учень щодо обмеження прав людини, досліджено основні підходи до розуміння категорії „особливі правові режими“ та здійснено їхню класифікацію. У цьому контексті Анастасія Мерник акцентувала на особливостях обмеження прав людини в Україні, зокрема під час боротьби з поширенням коронавірусної інфекції Сovid-19.
Учасники заходу висловили свої міркування щодо цієї тематики, наголосивши на її актуальності та практичній значущості.
▪️ Зазначимо, що монографія розрахована для науковців, юристів-практиків, здобувачів юридичної освіти, а також усіх, хто цікавиться проблематикою обмеження прав людини в Україні в умовах особливих правових режимів.
🔗https://cutt.ly/crlKfU8k
У Конституційному Суді України 9 травня 2025 року відбулася зустріч із доценткою кафедри теорії та історії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анастасією Мерник, яка презентувала монографію на тему „Обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів: загальнотеоретичні аспекти та практика реалізації“.
Участь у заході, що відбувся в офлайн і онлайн форматах, узяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Кичун, Алла Олійний, Олег Первомайський, працівники патронатних служб суддів, Секретаріату Суду, науковці.
▪️ Відкриваючи захід, Олександр Петришин представив авторку монографії Анастасію Мерник, підкресливши, що вона має більше ніж 100 наукових праць, і напрямами її основних наукових досліджень є права людини та окремі аспекти щодо обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів тощо. Олександр Петришин відзначив плідну роботу авторки цього наукового видання та його практичну цінність.
📖 Ця монографія вийшла друком у 2024 році, висвітлює актуальні проблеми обмеження прав людини в Україні, починаючи із 2014 року. Авторка теоретично узагальнила і запропонувала вирішення теоретичної та прикладної проблем, які полягають у формулюванні концепції обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів.
💬 Під час презентації Анастасія Мерник розповіла про мотиви обрання такої тематики. Закцентувала на понятті „обмеження прав людини“, підкресливши, що „під обмеженням прав людини можна розуміти встановлені правом максимально дозволені обсяг та міру можливої реалізації прав людини, необхідні для охорони й захисту прав інших осіб та суспільних цінностей“. Вона пояснила, у чому відмінність загальних, індивідуальних та спеціальних обмежень прав, чи можуть існувати кілька особливих правових режимів на одній території одночасно.
За її словами, в монографії висвітлено питання теоретико-правових учень щодо обмеження прав людини, досліджено основні підходи до розуміння категорії „особливі правові режими“ та здійснено їхню класифікацію. У цьому контексті Анастасія Мерник акцентувала на особливостях обмеження прав людини в Україні, зокрема під час боротьби з поширенням коронавірусної інфекції Сovid-19.
Учасники заходу висловили свої міркування щодо цієї тематики, наголосивши на її актуальності та практичній значущості.
▪️ Зазначимо, що монографія розрахована для науковців, юристів-практиків, здобувачів юридичної освіти, а також усіх, хто цікавиться проблематикою обмеження прав людини в Україні в умовах особливих правових режимів.
🔗https://cutt.ly/crlKfU8k
Тематична онлайн-лекція „Європейська соціальна хартія і її значення для України“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.
Основною доповідачкою виступила Алла Федорова, членкиня Європейського комітету з соціальних прав, доцентка кафедри порівняльного і європейського права ННІМВ КНУ ім. Т. Шевченка, дослідниця MSCA4Ukraine юридичного факультету Університету Палацького.
Алла Федорова розповіла слухачам про історію розробки Європейської соціальної хартії (Хартія), ознайомила зі змістом цього важливого міжнародного документа Ради Європи, який гарантує соціальні й економічні права людини.
Доповідачка зазначила, що Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і Європейська соціальна хартія (1961 року та переглянута 1996 року) становлять основу європейської системи захисту прав людини.
У Хартії втілено 31 право, як-от: право на працю, справедливі умови праці, гідне ставлення на роботі, соціальне забезпечення, охорону здоров’я, материнства, право на освіту та житло тощо. Акцентовано на важливості захисту вразливих осіб: людей літнього віку та з інвалідністю, дітей та мігрантів.
За словами доповідачки, дотримання виконання зобов’язань за Хартією контролює Європейський комітет з соціальних прав (ЄКСП). Він здійснює моніторинг за дотриманням державами-членами Ради Європи Хартії згідно з такими процедурами: звітування (через національні звіти, підготовлені державами-учасниками); колективного оскарження (через колективні скарги); аd hoc процедурою та процедурою розгляду нератифікованих положень.
Цей Комітет дає правову оцінку та ухвалює „висновки“ на основі національних доповідей та „рішення“ за колективними скаргами. У висновках ЄКСП визначено важливі аспекти, які потребують подальшої уваги та коригування для досягнення повної відповідності стандартам Хартії.
У цьому контексті доповідачка поінформувала, що тематика таких скарг різноманітна, однак домінують скарги, пов’язані із трудовими правами.
Алла Федорова підкреслила, що Україна у 2006 році ратифікувала Європейську соціальну хартію (переглянуту). На сьогодні Україна із 98 пунктів Хартії приєдналася до 76. Протокол про систему колективного оскарження Україна не ратифікувала.
Вона акцентувала на судовій практиці застосування Хартії (переглянутої) в Україні. Зосередила увагу на основних проблемах її імплементації, із-поміж яких назвала: недостатній рівень загальної обізнаності з Хартією, невелику кількість тренінгових програм; недостатність перекладу рекомендацій, висновків, рішень Європейського комітету з соціальних прав українською мовою; недостатність аналізу висновків і рекомендацій ЄКСП та необхідність розроблення законодавчих змін для приведення національного законодавства у відповідність до вимог Хартії тощо.
Виокремлено було групи справ, у яких частіше українськими суддями застосовувалися норми Хартії, зокрема, у справах зі спорів щодо призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат, пенсійного забезпечення осіб, які проживають за кордоном, призначення пенсії за віком та перерахунку пенсії військовослужбовцям, у справах зі спорів, пов’язаних із соціальним захистом внутрішньо переміщених осіб тощо.
На завершення Алла Федорова наголосила, що Хартія (переглянута) є ключовим договором системи захисту соціальних прав людини в Європі, учасницею якого Україна є більше 15 років. На її переконання, ситуація з виконанням Україною зобов’язань за Хартією потребує ретельного аналізу та розроблення законодавчих пропозицій, включення відповідних положень до проєктів Трудового кодексу України та Соціального кодексу України. Вона також підкреслила, що застосування Хартії та практики Європейського комітету з соціальних прав суддями та адвокатами позитивно впливатиме на належну імплементацію Хартії та допомагатиме процесу адаптації законодавства України до acquis ЄС.
Більше: https://cutt.ly/arlJLrUv
https://cutt.ly/drlJX2MD
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.
Основною доповідачкою виступила Алла Федорова, членкиня Європейського комітету з соціальних прав, доцентка кафедри порівняльного і європейського права ННІМВ КНУ ім. Т. Шевченка, дослідниця MSCA4Ukraine юридичного факультету Університету Палацького.
Алла Федорова розповіла слухачам про історію розробки Європейської соціальної хартії (Хартія), ознайомила зі змістом цього важливого міжнародного документа Ради Європи, який гарантує соціальні й економічні права людини.
Доповідачка зазначила, що Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і Європейська соціальна хартія (1961 року та переглянута 1996 року) становлять основу європейської системи захисту прав людини.
У Хартії втілено 31 право, як-от: право на працю, справедливі умови праці, гідне ставлення на роботі, соціальне забезпечення, охорону здоров’я, материнства, право на освіту та житло тощо. Акцентовано на важливості захисту вразливих осіб: людей літнього віку та з інвалідністю, дітей та мігрантів.
За словами доповідачки, дотримання виконання зобов’язань за Хартією контролює Європейський комітет з соціальних прав (ЄКСП). Він здійснює моніторинг за дотриманням державами-членами Ради Європи Хартії згідно з такими процедурами: звітування (через національні звіти, підготовлені державами-учасниками); колективного оскарження (через колективні скарги); аd hoc процедурою та процедурою розгляду нератифікованих положень.
Цей Комітет дає правову оцінку та ухвалює „висновки“ на основі національних доповідей та „рішення“ за колективними скаргами. У висновках ЄКСП визначено важливі аспекти, які потребують подальшої уваги та коригування для досягнення повної відповідності стандартам Хартії.
У цьому контексті доповідачка поінформувала, що тематика таких скарг різноманітна, однак домінують скарги, пов’язані із трудовими правами.
Алла Федорова підкреслила, що Україна у 2006 році ратифікувала Європейську соціальну хартію (переглянуту). На сьогодні Україна із 98 пунктів Хартії приєдналася до 76. Протокол про систему колективного оскарження Україна не ратифікувала.
Вона акцентувала на судовій практиці застосування Хартії (переглянутої) в Україні. Зосередила увагу на основних проблемах її імплементації, із-поміж яких назвала: недостатній рівень загальної обізнаності з Хартією, невелику кількість тренінгових програм; недостатність перекладу рекомендацій, висновків, рішень Європейського комітету з соціальних прав українською мовою; недостатність аналізу висновків і рекомендацій ЄКСП та необхідність розроблення законодавчих змін для приведення національного законодавства у відповідність до вимог Хартії тощо.
Виокремлено було групи справ, у яких частіше українськими суддями застосовувалися норми Хартії, зокрема, у справах зі спорів щодо призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат, пенсійного забезпечення осіб, які проживають за кордоном, призначення пенсії за віком та перерахунку пенсії військовослужбовцям, у справах зі спорів, пов’язаних із соціальним захистом внутрішньо переміщених осіб тощо.
На завершення Алла Федорова наголосила, що Хартія (переглянута) є ключовим договором системи захисту соціальних прав людини в Європі, учасницею якого Україна є більше 15 років. На її переконання, ситуація з виконанням Україною зобов’язань за Хартією потребує ретельного аналізу та розроблення законодавчих пропозицій, включення відповідних положень до проєктів Трудового кодексу України та Соціального кодексу України. Вона також підкреслила, що застосування Хартії та практики Європейського комітету з соціальних прав суддями та адвокатами позитивно впливатиме на належну імплементацію Хартії та допомагатиме процесу адаптації законодавства України до acquis ЄС.
Більше: https://cutt.ly/arlJLrUv
https://cutt.ly/drlJX2MD
YouTube
Європейська соціальна хартія і її значення для України
Тематична онлайн-лекція „Європейська соціальна хартія і її значення для України“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі,…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі,…
Конституційний Суд України на засіданні ухвалив постанову і ухвалу
📚 Сьогодні, 13 травня 2025 року, Конституційний Суд України провів засідання, на якому заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами, ухвалив постанову та розглянув низку організаційних питань.
🖇 Друга колегія суддів Другого сенату провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. За результатами розгляду колегія суддів ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглядатимуть на засіданні Другого сенату.
📚 Сьогодні, 13 травня 2025 року, Конституційний Суд України провів засідання, на якому заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами, ухвалив постанову та розглянув низку організаційних питань.
🖇 Друга колегія суддів Другого сенату провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. За результатами розгляду колегія суддів ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглядатимуть на засіданні Другого сенату.
❗️ До уваги студентів, аспірантів, молодих науковців!
До 1 червня 2025 року кожен, хто прагне реалізувати свій науковий потенціал, може долучитися до формування правової думки в Україні.
До завершення конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина, який щорічно Суд проводить до Дня Конституції України, все менше часу.
Участь можуть взяти:
🔹 студенти
🔹 аспіранти
🔹 ад’юнкти
🔹 здобувачі закладів вищої освіти
🔹 молоді вчені, зацікавлені у питаннях захисту прав людини.
🔸 Умови участі – прості: надішліть свою неопубліковану раніше статтю на адресу inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс“).
Минулого року конкурс об’єднав близько 200 учасників із 43 вищих навчальних закладів з усіх куточків України.
📝 Найкращі автори отримали почесні грамоти Конституційного Суду України, пам’ятні подарунки, можливість публікації у „Віснику Конституційного Суду України“. Так, робота студента Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олега Серпака – „Чи дотримуються права людини в Україні при притягненні її до кримінальної відповідальності за поводження з вогнепальною зброєю?“ – була опублікована в офіційному друкованому виданні Суду у 2024 році.
🔸 Цього року за ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця для переможців конкурсу передбачено додаткові заохочення, зокрема можливості стажування та участь у наукових заходах.
Детальні умови участі – за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
Контактні телефони для уточнень:
044) 238-10-18, 238-13-50
Не зволікайте!
🔹 Сміливо діліться своїми ідеями та заявляйте про свої наукові погляди!
До 1 червня 2025 року кожен, хто прагне реалізувати свій науковий потенціал, може долучитися до формування правової думки в Україні.
До завершення конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина, який щорічно Суд проводить до Дня Конституції України, все менше часу.
Участь можуть взяти:
🔹 студенти
🔹 аспіранти
🔹 ад’юнкти
🔹 здобувачі закладів вищої освіти
🔹 молоді вчені, зацікавлені у питаннях захисту прав людини.
🔸 Умови участі – прості: надішліть свою неопубліковану раніше статтю на адресу inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс“).
Минулого року конкурс об’єднав близько 200 учасників із 43 вищих навчальних закладів з усіх куточків України.
📝 Найкращі автори отримали почесні грамоти Конституційного Суду України, пам’ятні подарунки, можливість публікації у „Віснику Конституційного Суду України“. Так, робота студента Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олега Серпака – „Чи дотримуються права людини в Україні при притягненні її до кримінальної відповідальності за поводження з вогнепальною зброєю?“ – була опублікована в офіційному друкованому виданні Суду у 2024 році.
🔸 Цього року за ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця для переможців конкурсу передбачено додаткові заохочення, зокрема можливості стажування та участь у наукових заходах.
Детальні умови участі – за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
Контактні телефони для уточнень:
044) 238-10-18, 238-13-50
Не зволікайте!
🔹 Сміливо діліться своїми ідеями та заявляйте про свої наукові погляди!