📘 Презентовано наукове видання, присвячене вивченню правової доктрини обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів
У Конституційному Суді України 9 травня 2025 року відбулася зустріч із доценткою кафедри теорії та історії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анастасією Мерник, яка презентувала монографію на тему „Обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів: загальнотеоретичні аспекти та практика реалізації“.
Участь у заході, що відбувся в офлайн і онлайн форматах, узяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Кичун, Алла Олійний, Олег Первомайський, працівники патронатних служб суддів, Секретаріату Суду, науковці.
▪️ Відкриваючи захід, Олександр Петришин представив авторку монографії Анастасію Мерник, підкресливши, що вона має більше ніж 100 наукових праць, і напрямами її основних наукових досліджень є права людини та окремі аспекти щодо обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів тощо. Олександр Петришин відзначив плідну роботу авторки цього наукового видання та його практичну цінність.
📖 Ця монографія вийшла друком у 2024 році, висвітлює актуальні проблеми обмеження прав людини в Україні, починаючи із 2014 року. Авторка теоретично узагальнила і запропонувала вирішення теоретичної та прикладної проблем, які полягають у формулюванні концепції обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів.
💬 Під час презентації Анастасія Мерник розповіла про мотиви обрання такої тематики. Закцентувала на понятті „обмеження прав людини“, підкресливши, що „під обмеженням прав людини можна розуміти встановлені правом максимально дозволені обсяг та міру можливої реалізації прав людини, необхідні для охорони й захисту прав інших осіб та суспільних цінностей“. Вона пояснила, у чому відмінність загальних, індивідуальних та спеціальних обмежень прав, чи можуть існувати кілька особливих правових режимів на одній території одночасно.
За її словами, в монографії висвітлено питання теоретико-правових учень щодо обмеження прав людини, досліджено основні підходи до розуміння категорії „особливі правові режими“ та здійснено їхню класифікацію. У цьому контексті Анастасія Мерник акцентувала на особливостях обмеження прав людини в Україні, зокрема під час боротьби з поширенням коронавірусної інфекції Сovid-19.
Учасники заходу висловили свої міркування щодо цієї тематики, наголосивши на її актуальності та практичній значущості.
▪️ Зазначимо, що монографія розрахована для науковців, юристів-практиків, здобувачів юридичної освіти, а також усіх, хто цікавиться проблематикою обмеження прав людини в Україні в умовах особливих правових режимів.
🔗https://cutt.ly/crlKfU8k
У Конституційному Суді України 9 травня 2025 року відбулася зустріч із доценткою кафедри теорії та історії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анастасією Мерник, яка презентувала монографію на тему „Обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів: загальнотеоретичні аспекти та практика реалізації“.
Участь у заході, що відбувся в офлайн і онлайн форматах, узяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Кичун, Алла Олійний, Олег Первомайський, працівники патронатних служб суддів, Секретаріату Суду, науковці.
▪️ Відкриваючи захід, Олександр Петришин представив авторку монографії Анастасію Мерник, підкресливши, що вона має більше ніж 100 наукових праць, і напрямами її основних наукових досліджень є права людини та окремі аспекти щодо обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів тощо. Олександр Петришин відзначив плідну роботу авторки цього наукового видання та його практичну цінність.
📖 Ця монографія вийшла друком у 2024 році, висвітлює актуальні проблеми обмеження прав людини в Україні, починаючи із 2014 року. Авторка теоретично узагальнила і запропонувала вирішення теоретичної та прикладної проблем, які полягають у формулюванні концепції обмеження прав людини в умовах дії особливих правових режимів.
💬 Під час презентації Анастасія Мерник розповіла про мотиви обрання такої тематики. Закцентувала на понятті „обмеження прав людини“, підкресливши, що „під обмеженням прав людини можна розуміти встановлені правом максимально дозволені обсяг та міру можливої реалізації прав людини, необхідні для охорони й захисту прав інших осіб та суспільних цінностей“. Вона пояснила, у чому відмінність загальних, індивідуальних та спеціальних обмежень прав, чи можуть існувати кілька особливих правових режимів на одній території одночасно.
За її словами, в монографії висвітлено питання теоретико-правових учень щодо обмеження прав людини, досліджено основні підходи до розуміння категорії „особливі правові режими“ та здійснено їхню класифікацію. У цьому контексті Анастасія Мерник акцентувала на особливостях обмеження прав людини в Україні, зокрема під час боротьби з поширенням коронавірусної інфекції Сovid-19.
Учасники заходу висловили свої міркування щодо цієї тематики, наголосивши на її актуальності та практичній значущості.
▪️ Зазначимо, що монографія розрахована для науковців, юристів-практиків, здобувачів юридичної освіти, а також усіх, хто цікавиться проблематикою обмеження прав людини в Україні в умовах особливих правових режимів.
🔗https://cutt.ly/crlKfU8k
Тематична онлайн-лекція „Європейська соціальна хартія і її значення для України“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.
Основною доповідачкою виступила Алла Федорова, членкиня Європейського комітету з соціальних прав, доцентка кафедри порівняльного і європейського права ННІМВ КНУ ім. Т. Шевченка, дослідниця MSCA4Ukraine юридичного факультету Університету Палацького.
Алла Федорова розповіла слухачам про історію розробки Європейської соціальної хартії (Хартія), ознайомила зі змістом цього важливого міжнародного документа Ради Європи, який гарантує соціальні й економічні права людини.
Доповідачка зазначила, що Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і Європейська соціальна хартія (1961 року та переглянута 1996 року) становлять основу європейської системи захисту прав людини.
У Хартії втілено 31 право, як-от: право на працю, справедливі умови праці, гідне ставлення на роботі, соціальне забезпечення, охорону здоров’я, материнства, право на освіту та житло тощо. Акцентовано на важливості захисту вразливих осіб: людей літнього віку та з інвалідністю, дітей та мігрантів.
За словами доповідачки, дотримання виконання зобов’язань за Хартією контролює Європейський комітет з соціальних прав (ЄКСП). Він здійснює моніторинг за дотриманням державами-членами Ради Європи Хартії згідно з такими процедурами: звітування (через національні звіти, підготовлені державами-учасниками); колективного оскарження (через колективні скарги); аd hoc процедурою та процедурою розгляду нератифікованих положень.
Цей Комітет дає правову оцінку та ухвалює „висновки“ на основі національних доповідей та „рішення“ за колективними скаргами. У висновках ЄКСП визначено важливі аспекти, які потребують подальшої уваги та коригування для досягнення повної відповідності стандартам Хартії.
У цьому контексті доповідачка поінформувала, що тематика таких скарг різноманітна, однак домінують скарги, пов’язані із трудовими правами.
Алла Федорова підкреслила, що Україна у 2006 році ратифікувала Європейську соціальну хартію (переглянуту). На сьогодні Україна із 98 пунктів Хартії приєдналася до 76. Протокол про систему колективного оскарження Україна не ратифікувала.
Вона акцентувала на судовій практиці застосування Хартії (переглянутої) в Україні. Зосередила увагу на основних проблемах її імплементації, із-поміж яких назвала: недостатній рівень загальної обізнаності з Хартією, невелику кількість тренінгових програм; недостатність перекладу рекомендацій, висновків, рішень Європейського комітету з соціальних прав українською мовою; недостатність аналізу висновків і рекомендацій ЄКСП та необхідність розроблення законодавчих змін для приведення національного законодавства у відповідність до вимог Хартії тощо.
Виокремлено було групи справ, у яких частіше українськими суддями застосовувалися норми Хартії, зокрема, у справах зі спорів щодо призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат, пенсійного забезпечення осіб, які проживають за кордоном, призначення пенсії за віком та перерахунку пенсії військовослужбовцям, у справах зі спорів, пов’язаних із соціальним захистом внутрішньо переміщених осіб тощо.
На завершення Алла Федорова наголосила, що Хартія (переглянута) є ключовим договором системи захисту соціальних прав людини в Європі, учасницею якого Україна є більше 15 років. На її переконання, ситуація з виконанням Україною зобов’язань за Хартією потребує ретельного аналізу та розроблення законодавчих пропозицій, включення відповідних положень до проєктів Трудового кодексу України та Соціального кодексу України. Вона також підкреслила, що застосування Хартії та практики Європейського комітету з соціальних прав суддями та адвокатами позитивно впливатиме на належну імплементацію Хартії та допомагатиме процесу адаптації законодавства України до acquis ЄС.
Більше: https://cutt.ly/arlJLrUv
https://cutt.ly/drlJX2MD
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.
Основною доповідачкою виступила Алла Федорова, членкиня Європейського комітету з соціальних прав, доцентка кафедри порівняльного і європейського права ННІМВ КНУ ім. Т. Шевченка, дослідниця MSCA4Ukraine юридичного факультету Університету Палацького.
Алла Федорова розповіла слухачам про історію розробки Європейської соціальної хартії (Хартія), ознайомила зі змістом цього важливого міжнародного документа Ради Європи, який гарантує соціальні й економічні права людини.
Доповідачка зазначила, що Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і Європейська соціальна хартія (1961 року та переглянута 1996 року) становлять основу європейської системи захисту прав людини.
У Хартії втілено 31 право, як-от: право на працю, справедливі умови праці, гідне ставлення на роботі, соціальне забезпечення, охорону здоров’я, материнства, право на освіту та житло тощо. Акцентовано на важливості захисту вразливих осіб: людей літнього віку та з інвалідністю, дітей та мігрантів.
За словами доповідачки, дотримання виконання зобов’язань за Хартією контролює Європейський комітет з соціальних прав (ЄКСП). Він здійснює моніторинг за дотриманням державами-членами Ради Європи Хартії згідно з такими процедурами: звітування (через національні звіти, підготовлені державами-учасниками); колективного оскарження (через колективні скарги); аd hoc процедурою та процедурою розгляду нератифікованих положень.
Цей Комітет дає правову оцінку та ухвалює „висновки“ на основі національних доповідей та „рішення“ за колективними скаргами. У висновках ЄКСП визначено важливі аспекти, які потребують подальшої уваги та коригування для досягнення повної відповідності стандартам Хартії.
У цьому контексті доповідачка поінформувала, що тематика таких скарг різноманітна, однак домінують скарги, пов’язані із трудовими правами.
Алла Федорова підкреслила, що Україна у 2006 році ратифікувала Європейську соціальну хартію (переглянуту). На сьогодні Україна із 98 пунктів Хартії приєдналася до 76. Протокол про систему колективного оскарження Україна не ратифікувала.
Вона акцентувала на судовій практиці застосування Хартії (переглянутої) в Україні. Зосередила увагу на основних проблемах її імплементації, із-поміж яких назвала: недостатній рівень загальної обізнаності з Хартією, невелику кількість тренінгових програм; недостатність перекладу рекомендацій, висновків, рішень Європейського комітету з соціальних прав українською мовою; недостатність аналізу висновків і рекомендацій ЄКСП та необхідність розроблення законодавчих змін для приведення національного законодавства у відповідність до вимог Хартії тощо.
Виокремлено було групи справ, у яких частіше українськими суддями застосовувалися норми Хартії, зокрема, у справах зі спорів щодо призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат, пенсійного забезпечення осіб, які проживають за кордоном, призначення пенсії за віком та перерахунку пенсії військовослужбовцям, у справах зі спорів, пов’язаних із соціальним захистом внутрішньо переміщених осіб тощо.
На завершення Алла Федорова наголосила, що Хартія (переглянута) є ключовим договором системи захисту соціальних прав людини в Європі, учасницею якого Україна є більше 15 років. На її переконання, ситуація з виконанням Україною зобов’язань за Хартією потребує ретельного аналізу та розроблення законодавчих пропозицій, включення відповідних положень до проєктів Трудового кодексу України та Соціального кодексу України. Вона також підкреслила, що застосування Хартії та практики Європейського комітету з соціальних прав суддями та адвокатами позитивно впливатиме на належну імплементацію Хартії та допомагатиме процесу адаптації законодавства України до acquis ЄС.
Більше: https://cutt.ly/arlJLrUv
https://cutt.ly/drlJX2MD
YouTube
Європейська соціальна хартія і її значення для України
Тематична онлайн-лекція „Європейська соціальна хартія і її значення для України“
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі,…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, адвокати, представники Національної школи суддів України, викладачі,…
Конституційний Суд України на засіданні ухвалив постанову і ухвалу
📚 Сьогодні, 13 травня 2025 року, Конституційний Суд України провів засідання, на якому заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами, ухвалив постанову та розглянув низку організаційних питань.
🖇 Друга колегія суддів Другого сенату провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. За результатами розгляду колегія суддів ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглядатимуть на засіданні Другого сенату.
📚 Сьогодні, 13 травня 2025 року, Конституційний Суд України провів засідання, на якому заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами, ухвалив постанову та розглянув низку організаційних питань.
🖇 Друга колегія суддів Другого сенату провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. За результатами розгляду колегія суддів ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглядатимуть на засіданні Другого сенату.
❗️ До уваги студентів, аспірантів, молодих науковців!
До 1 червня 2025 року кожен, хто прагне реалізувати свій науковий потенціал, може долучитися до формування правової думки в Україні.
До завершення конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина, який щорічно Суд проводить до Дня Конституції України, все менше часу.
Участь можуть взяти:
🔹 студенти
🔹 аспіранти
🔹 ад’юнкти
🔹 здобувачі закладів вищої освіти
🔹 молоді вчені, зацікавлені у питаннях захисту прав людини.
🔸 Умови участі – прості: надішліть свою неопубліковану раніше статтю на адресу inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс“).
Минулого року конкурс об’єднав близько 200 учасників із 43 вищих навчальних закладів з усіх куточків України.
📝 Найкращі автори отримали почесні грамоти Конституційного Суду України, пам’ятні подарунки, можливість публікації у „Віснику Конституційного Суду України“. Так, робота студента Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олега Серпака – „Чи дотримуються права людини в Україні при притягненні її до кримінальної відповідальності за поводження з вогнепальною зброєю?“ – була опублікована в офіційному друкованому виданні Суду у 2024 році.
🔸 Цього року за ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця для переможців конкурсу передбачено додаткові заохочення, зокрема можливості стажування та участь у наукових заходах.
Детальні умови участі – за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
Контактні телефони для уточнень:
044) 238-10-18, 238-13-50
Не зволікайте!
🔹 Сміливо діліться своїми ідеями та заявляйте про свої наукові погляди!
До 1 червня 2025 року кожен, хто прагне реалізувати свій науковий потенціал, може долучитися до формування правової думки в Україні.
До завершення конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина, який щорічно Суд проводить до Дня Конституції України, все менше часу.
Участь можуть взяти:
🔹 студенти
🔹 аспіранти
🔹 ад’юнкти
🔹 здобувачі закладів вищої освіти
🔹 молоді вчені, зацікавлені у питаннях захисту прав людини.
🔸 Умови участі – прості: надішліть свою неопубліковану раніше статтю на адресу inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс“).
Минулого року конкурс об’єднав близько 200 учасників із 43 вищих навчальних закладів з усіх куточків України.
📝 Найкращі автори отримали почесні грамоти Конституційного Суду України, пам’ятні подарунки, можливість публікації у „Віснику Конституційного Суду України“. Так, робота студента Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олега Серпака – „Чи дотримуються права людини в Україні при притягненні її до кримінальної відповідальності за поводження з вогнепальною зброєю?“ – була опублікована в офіційному друкованому виданні Суду у 2024 році.
🔸 Цього року за ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця для переможців конкурсу передбачено додаткові заохочення, зокрема можливості стажування та участь у наукових заходах.
Детальні умови участі – за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
Контактні телефони для уточнень:
044) 238-10-18, 238-13-50
Не зволікайте!
🔹 Сміливо діліться своїми ідеями та заявляйте про свої наукові погляди!
📋 Відбулися засідання колегії суддів та постійних комісій
У середу, 14 травня 2025 року, Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі ✍️ за конституційною скаргою Бекчива Мирослава Петровича щодо конституційності частини шостої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Постійна комісія з питань регламенту та етики провела засідання. Заслухали голову комісії Василя Лемака, який поінформував про напрацьований проєкт Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
▪️ Також відбулося засідання Постійної комісії з питань бюджету та кадрів, на якому заслухали інформацію голови комісії Віктора Городовенка та погодили бюджетні пропозиції Суду на 2026 – 2028 роки.
📎 https://cutt.ly/0rz48L2B
У середу, 14 травня 2025 року, Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі ✍️ за конституційною скаргою Бекчива Мирослава Петровича щодо конституційності частини шостої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Постійна комісія з питань регламенту та етики провела засідання. Заслухали голову комісії Василя Лемака, який поінформував про напрацьований проєкт Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
▪️ Також відбулося засідання Постійної комісії з питань бюджету та кадрів, на якому заслухали інформацію голови комісії Віктора Городовенка та погодили бюджетні пропозиції Суду на 2026 – 2028 роки.
📎 https://cutt.ly/0rz48L2B
🔹 Конституційний Суд України долучився до відзначення Дня вишиванки
З давніх часів вишиванка для українців була не лише ошатним одягом, а й могутнім оберегом, символом родової пам’яті. Вишиванка повертає нам відчуття тісного зв’язку зі своєю історією і власним корінням.
🌟 У День вишиванки, підтримуючи національні та культурні традиції українського народу, судді і працівники Конституційного Суду України приєдналися до всеукраїнського свята та одягнули різноманітні за кольором і візерунками вишиванки.
🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що українська традиційна культура надзвичайно багата і різноманітна. Він підкреслив, шо завдяки нашим батькам, матерям, усім попереднім поколінням українців, ми отримали у спадок вишивку, яка є нашим генетичним кодом.
🖼 З нагоди Дня вишиванки в Конституційному Суді України організовано виставкову експозицію „Барви української вишивки“.
Виставку прикрашають сорочки-вишиванки, етнічний одяг та аксесуари, унікальні писанки з українським орнаментом, старовинні ікони, килимки, картини. Більшість експонатів з особистої колекції судді Конституційного Суду України у відставці Володимира Мойсика, яку він збирає вже багато років.
💬 „Все життя я іду в вишиванці. В ній ходили вкраїнські повстанці і в Норильську вмирали як стій... В вишиванці ходити зумій!“, – ці рядки з вірша „Вишиванка“ українського поета Івана Драча, присвячені Володимирові Мойсику, який щиро шанує та любить українську культуру, сповідує її традиції та передає майбутнім поколінням.
🔸 До наповнення виставки також радо долучилися і працівники Секретаріату Конституційного Суду України, які зібрали колекцію українських вишивок, що передають духовне багатство і традиції багатьох поколінь українців.
📌 Крім цього, сьогодні розпочато проєкт зі спільного вишивання картини. Цю роботу буде представлено під час відзначення 30-ї річниці Конституційного Суду України.
https://cutt.ly/Trxor2YL
З давніх часів вишиванка для українців була не лише ошатним одягом, а й могутнім оберегом, символом родової пам’яті. Вишиванка повертає нам відчуття тісного зв’язку зі своєю історією і власним корінням.
🌟 У День вишиванки, підтримуючи національні та культурні традиції українського народу, судді і працівники Конституційного Суду України приєдналися до всеукраїнського свята та одягнули різноманітні за кольором і візерунками вишиванки.
🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що українська традиційна культура надзвичайно багата і різноманітна. Він підкреслив, шо завдяки нашим батькам, матерям, усім попереднім поколінням українців, ми отримали у спадок вишивку, яка є нашим генетичним кодом.
🖼 З нагоди Дня вишиванки в Конституційному Суді України організовано виставкову експозицію „Барви української вишивки“.
Виставку прикрашають сорочки-вишиванки, етнічний одяг та аксесуари, унікальні писанки з українським орнаментом, старовинні ікони, килимки, картини. Більшість експонатів з особистої колекції судді Конституційного Суду України у відставці Володимира Мойсика, яку він збирає вже багато років.
💬 „Все життя я іду в вишиванці. В ній ходили вкраїнські повстанці і в Норильську вмирали як стій... В вишиванці ходити зумій!“, – ці рядки з вірша „Вишиванка“ українського поета Івана Драча, присвячені Володимирові Мойсику, який щиро шанує та любить українську культуру, сповідує її традиції та передає майбутнім поколінням.
🔸 До наповнення виставки також радо долучилися і працівники Секретаріату Конституційного Суду України, які зібрали колекцію українських вишивок, що передають духовне багатство і традиції багатьох поколінь українців.
📌 Крім цього, сьогодні розпочато проєкт зі спільного вишивання картини. Цю роботу буде представлено під час відзначення 30-ї річниці Конституційного Суду України.
https://cutt.ly/Trxor2YL
▪️ Конституційний Суд України 15 травня 2025 року провів засідання, на якому продовжив розгляд проєкту Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду Василь Лемак поінформував суддів про проведену роботу та напрацьований документ. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Також відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Зеленюх (Сухнацької) Галини Степанівни щодо конституційності частини четвертої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України. Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Також відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому судді розглядали питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Зеленюх (Сухнацької) Галини Степанівни щодо конституційності частини четвертої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України. Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
🔸 Відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яті Леоніда Юзькова
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний 16 травня цього року на запрошення Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова взяли участь у VIІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Правові засади організації та здійснення публічної влади“, присвяченій світлій пам’яті Леоніда Юзькова.
Виступаючи із вітальним словом, Олександр Петришин подякував колективу університету за добру традицію проведення щорічного міжнародного наукового заходу в честь видатного українського ученого-правознавця, доктора юридичних наук, професора, педагога та громадського діяча, члена Венеційської Комісії „За демократію через право“ Леоніда Юзькова.
💬 „Із цієї людини почалася історія становлення конституційного судочинства як однієї з найбільш фундаментальних інституцій сучасної Української держави. Він був перший Голова Конституційного Суду України, учасник розроблення основних державотвірних документів ̶ Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України, керівник робочої групи з підготовлення проєкту Конституції України“, – наголосив виконувач обов’язків Голови Суду.
Олександр Петришин зазначив, що внесок Леоніда Юзькова у становлення незалежної держави України є безцінним. Його дисертаційні дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора юридичних наук якраз були присвячені питанням здійснення публічної влади в Україні.
🔹 Керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний у своїй промові також наголосив на вагомій ролі Леоніда Юзькова, який вбачав найголовнішою своєю метою створити правову базу для демократичної держави. Його напрацювання заклали основу для формування Конституції України і національного законодавства. Промовець підкреслив, що наукові праці вченого не втратили актуальності й сьогодні і мають велике значення у вирішенні питань організації та здійснення публічної влади в Україні.
Крім того, Віктор Бесчастний на конференції виступив із доповіддю на тему „Військові адміністрації як особливий суб’єкт здійснення публічної влади в умовах воєнного стану“.
Участь у заході взяли представники органів державної влади, науковці та студентська молодь.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний 16 травня цього року на запрошення Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова взяли участь у VIІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Правові засади організації та здійснення публічної влади“, присвяченій світлій пам’яті Леоніда Юзькова.
Виступаючи із вітальним словом, Олександр Петришин подякував колективу університету за добру традицію проведення щорічного міжнародного наукового заходу в честь видатного українського ученого-правознавця, доктора юридичних наук, професора, педагога та громадського діяча, члена Венеційської Комісії „За демократію через право“ Леоніда Юзькова.
💬 „Із цієї людини почалася історія становлення конституційного судочинства як однієї з найбільш фундаментальних інституцій сучасної Української держави. Він був перший Голова Конституційного Суду України, учасник розроблення основних державотвірних документів ̶ Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України, керівник робочої групи з підготовлення проєкту Конституції України“, – наголосив виконувач обов’язків Голови Суду.
Олександр Петришин зазначив, що внесок Леоніда Юзькова у становлення незалежної держави України є безцінним. Його дисертаційні дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора юридичних наук якраз були присвячені питанням здійснення публічної влади в Україні.
🔹 Керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний у своїй промові також наголосив на вагомій ролі Леоніда Юзькова, який вбачав найголовнішою своєю метою створити правову базу для демократичної держави. Його напрацювання заклали основу для формування Конституції України і національного законодавства. Промовець підкреслив, що наукові праці вченого не втратили актуальності й сьогодні і мають велике значення у вирішенні питань організації та здійснення публічної влади в Україні.
Крім того, Віктор Бесчастний на конференції виступив із доповіддю на тему „Військові адміністрації як особливий суб’єкт здійснення публічної влади в умовах воєнного стану“.
Участь у заході взяли представники органів державної влади, науковці та студентська молодь.
📚 Діалог “Конституційні цінності як основа судового рішення: узгодження підходів та тлумачень”: Аспен Інститут Київ провів зустріч для суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду
Аспен Інститут Київ 16 травня провів Діалог “Конституційні цінності як основа судового рішення: узгодження підходів та тлумачень”. Участь в заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська та судді Верховного Суду.
Діалог відбувся в межах програми “Справедливість, закон і суспільство”. Заходи програми покликані створити платформу для обміну думками між професіоналами у сфері юриспруденції, державного управління та правозахисної діяльності задля налагодження інституційної взаємодії.
💬 З вітальними словами до учасників звернулися Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, Оксана Грищук, суддя Конституційного Суду України та Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду.
Учасники мали можливість обговорити низку питань, серед яких:
▪️ виклики демократичного врядування;
▪️ задоволення запиту суспільства на справедливість;
▪️ засоби забезпечення стабільності конституційного ладу та захисту основоположних прав і свобод людини;
▪️ механізми взаємодії між інституціями при реалізації конституційних норм.
Модераторами Діалогу були Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ та Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, докторка юридичних наук, професорка.
Координувала захід директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна. Діалог проведено у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України.
Аспен Інститут Київ 16 травня провів Діалог “Конституційні цінності як основа судового рішення: узгодження підходів та тлумачень”. Участь в заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська та судді Верховного Суду.
Діалог відбувся в межах програми “Справедливість, закон і суспільство”. Заходи програми покликані створити платформу для обміну думками між професіоналами у сфері юриспруденції, державного управління та правозахисної діяльності задля налагодження інституційної взаємодії.
💬 З вітальними словами до учасників звернулися Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, Оксана Грищук, суддя Конституційного Суду України та Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду.
Учасники мали можливість обговорити низку питань, серед яких:
▪️ виклики демократичного врядування;
▪️ задоволення запиту суспільства на справедливість;
▪️ засоби забезпечення стабільності конституційного ладу та захисту основоположних прав і свобод людини;
▪️ механізми взаємодії між інституціями при реалізації конституційних норм.
Модераторами Діалогу були Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ та Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, докторка юридичних наук, професорка.
Координувала захід директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна. Діалог проведено у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України.