📚 Діалог “Конституційні цінності як основа судового рішення: узгодження підходів та тлумачень”: Аспен Інститут Київ провів зустріч для суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду
Аспен Інститут Київ 16 травня провів Діалог “Конституційні цінності як основа судового рішення: узгодження підходів та тлумачень”. Участь в заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська та судді Верховного Суду.
Діалог відбувся в межах програми “Справедливість, закон і суспільство”. Заходи програми покликані створити платформу для обміну думками між професіоналами у сфері юриспруденції, державного управління та правозахисної діяльності задля налагодження інституційної взаємодії.
💬 З вітальними словами до учасників звернулися Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, Оксана Грищук, суддя Конституційного Суду України та Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду.
Учасники мали можливість обговорити низку питань, серед яких:
▪️ виклики демократичного врядування;
▪️ задоволення запиту суспільства на справедливість;
▪️ засоби забезпечення стабільності конституційного ладу та захисту основоположних прав і свобод людини;
▪️ механізми взаємодії між інституціями при реалізації конституційних норм.
Модераторами Діалогу були Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ та Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, докторка юридичних наук, професорка.
Координувала захід директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна. Діалог проведено у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України.
Аспен Інститут Київ 16 травня провів Діалог “Конституційні цінності як основа судового рішення: узгодження підходів та тлумачень”. Участь в заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська та судді Верховного Суду.
Діалог відбувся в межах програми “Справедливість, закон і суспільство”. Заходи програми покликані створити платформу для обміну думками між професіоналами у сфері юриспруденції, державного управління та правозахисної діяльності задля налагодження інституційної взаємодії.
💬 З вітальними словами до учасників звернулися Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, Оксана Грищук, суддя Конституційного Суду України та Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду.
Учасники мали можливість обговорити низку питань, серед яких:
▪️ виклики демократичного врядування;
▪️ задоволення запиту суспільства на справедливість;
▪️ засоби забезпечення стабільності конституційного ладу та захисту основоположних прав і свобод людини;
▪️ механізми взаємодії між інституціями при реалізації конституційних норм.
Модераторами Діалогу були Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ та Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, докторка юридичних наук, професорка.
Координувала захід директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна. Діалог проведено у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України.
📚 Судді Конституційного Суду України виступили з доповідями на навчальному семінарі для суддів місцевих та апеляційних судів
Судді #КСУ Оксана Грищук та Петро Філюк виступили спікерами на навчальному семінарі для суддів місцевих та апеляційних судів на тему 📑 «Формування довіри до суду: візії суддівської етики», де поділилися професійним баченням ключових принципів суддівської етики, верховенства права та незалежності судової влади.
Захід, що його було організовано Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні, відбувся 19 травня 2025 року у місті Луцьку.
🔹 У своїй доповіді на тему «Принципи верховенства права в юридичних позиціях Конституційного Суду України» суддя Оксана Грищук зосередила увагу на значенні верховенства права як основоположного орієнтира в діяльності судової влади. Вона детально розглянула як у рішеннях Конституційного Суду України формуються підходи до тлумачення цього принципу, а також його вплив на національну правову систему. Суддя наголосила на відповідальності суддів у підтриманні правової стабільності та захисті конституційних засад держави.
🔸Суддя Конституційного Суду України Петро Філюк виступив із доповіддю «Незалежність та авторитет судової влади через призму сучасних етичних стандартів», в якій розкрив основні виклики, що стоять перед судовою системою в умовах трансформації суспільних очікувань. Він підкреслив важливість дотримання високих етичних стандартів у професійній діяльності судді.
Семінар став платформою для професійного діалогу, обміну практичним досвідом та формування спільного розуміння етичних принципів суддівської діяльності.
Судді #КСУ Оксана Грищук та Петро Філюк виступили спікерами на навчальному семінарі для суддів місцевих та апеляційних судів на тему 📑 «Формування довіри до суду: візії суддівської етики», де поділилися професійним баченням ключових принципів суддівської етики, верховенства права та незалежності судової влади.
Захід, що його було організовано Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні, відбувся 19 травня 2025 року у місті Луцьку.
🔹 У своїй доповіді на тему «Принципи верховенства права в юридичних позиціях Конституційного Суду України» суддя Оксана Грищук зосередила увагу на значенні верховенства права як основоположного орієнтира в діяльності судової влади. Вона детально розглянула як у рішеннях Конституційного Суду України формуються підходи до тлумачення цього принципу, а також його вплив на національну правову систему. Суддя наголосила на відповідальності суддів у підтриманні правової стабільності та захисті конституційних засад держави.
🔸Суддя Конституційного Суду України Петро Філюк виступив із доповіддю «Незалежність та авторитет судової влади через призму сучасних етичних стандартів», в якій розкрив основні виклики, що стоять перед судовою системою в умовах трансформації суспільних очікувань. Він підкреслив важливість дотримання високих етичних стандартів у професійній діяльності судді.
Семінар став платформою для професійного діалогу, обміну практичним досвідом та формування спільного розуміння етичних принципів суддівської діяльності.
📋 Колегія суддів провела засідання: ухвалила ухвалу за конституційною скаргою
Сьогодні, 20 травня 2025 року, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 📄за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни.
За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у цій справі 👉в частині щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України. Водночас відмовила 👉в іншій частині – щодо частини першої статті 219, пункту 208 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–ІХ, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, абзац четвертий пункту 4, абзац другий пункту 5, пункт 6 розділу I Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–ІХ.
▪️ Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Сьогодні, 20 травня 2025 року, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 📄за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни.
За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у цій справі 👉в частині щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України. Водночас відмовила 👉в іншій частині – щодо частини першої статті 219, пункту 208 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–ІХ, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, абзац четвертий пункту 4, абзац другий пункту 5, пункт 6 розділу I Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–ІХ.
▪️ Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🖇 Судді Конституційного Суду України взяли участь у засіданні Керівного комітету Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Кичун, Ольга Совгиря 20 травня 2025 року взяли участь у засіданні Керівного комітету Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“.
Під час засідання представники Ради Європи, органів державної влади України, неурядових організацій та інститутів громадянського суспільства обговорили стан реалізації проєктів, що їх впроваджують у межах зазначеного Плану, їхню роль у подоланні наслідків російської агресії та підтримці України на шляху до вступу в ЄС.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Кичун, Ольга Совгиря 20 травня 2025 року взяли участь у засіданні Керівного комітету Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“.
Під час засідання представники Ради Європи, органів державної влади України, неурядових організацій та інститутів громадянського суспільства обговорили стан реалізації проєктів, що їх впроваджують у межах зазначеного Плану, їхню роль у подоланні наслідків російської агресії та підтримці України на шляху до вступу в ЄС.
📚 Відбулося обговорення результатів проєктів спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ 2023–2027
21 травня відбулося третє засідання місцевого керівного комітету для України спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ 2023–2027.
Участь у засіданні взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Ольга Совгиря та помічник судді Суду Ростислав Іжевський.
Одним із питань порядку денного було обговорення результатів Проєкту „Підтримка розвитку конституційного правосуддя“.
🔹 Конституційний Суд України 2023 року став безпосереднім бенефіціаром та партнером Ради Європи та Європейського Союзу у проєкті „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ фаза ІІІ.
Головна мета цього проєкту – розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів.
У межах цього проєкту здійснюється, зокрема співпраця з Конституційним судом Латвійської Республіки як конституційним судом країни-члена ЄС.
🔹 За час роботи проєкту було реалізовано десятки фахових заходів, зокрема навчально-ознайомчих візитів. Проведено низку семінарів та круглих столів, які стосувалися тематики ключових елементів юрисдикції та тлумачення прав людини Європейським судом з прав людини та Судом справедливості Європейського Союзу; змісту та обсягу попередньої перевірки звернень до Конституційного Суду України; застосування практики Європейського Суду з прав людини та Суду Справедливості Європейського Союзу в актах Конституційного Суду України; використання права на подання конституційної скарги; захисту особових даних у конституційній юрисдикції, практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав-членів Ради Європи, методології підготовки проєктів актів конституційного суду; моніторингу виконання рішень; функціонування системи електронного документообігу та ін.
Судді наголосили на плідній співпраці з Радою Європи та Європейським Союзом задля удосконалення національних механізмів захисту прав людини та обговорили подальші перспективи взаємодії.
21 травня відбулося третє засідання місцевого керівного комітету для України спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ 2023–2027.
Участь у засіданні взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Ольга Совгиря та помічник судді Суду Ростислав Іжевський.
Одним із питань порядку денного було обговорення результатів Проєкту „Підтримка розвитку конституційного правосуддя“.
🔹 Конституційний Суд України 2023 року став безпосереднім бенефіціаром та партнером Ради Європи та Європейського Союзу у проєкті „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ фаза ІІІ.
Головна мета цього проєкту – розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів.
У межах цього проєкту здійснюється, зокрема співпраця з Конституційним судом Латвійської Республіки як конституційним судом країни-члена ЄС.
🔹 За час роботи проєкту було реалізовано десятки фахових заходів, зокрема навчально-ознайомчих візитів. Проведено низку семінарів та круглих столів, які стосувалися тематики ключових елементів юрисдикції та тлумачення прав людини Європейським судом з прав людини та Судом справедливості Європейського Союзу; змісту та обсягу попередньої перевірки звернень до Конституційного Суду України; застосування практики Європейського Суду з прав людини та Суду Справедливості Європейського Союзу в актах Конституційного Суду України; використання права на подання конституційної скарги; захисту особових даних у конституційній юрисдикції, практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав-членів Ради Європи, методології підготовки проєктів актів конституційного суду; моніторингу виконання рішень; функціонування системи електронного документообігу та ін.
Судді наголосили на плідній співпраці з Радою Європи та Європейським Союзом задля удосконалення національних механізмів захисту прав людини та обговорили подальші перспективи взаємодії.
📚 Судді Конституційного Суду України взяли участь в обговорені конституційних засад українського парламентаризму
У #КСУ 22 травня 2025 року відбулася презентація колективної монографії на тему „Конституційно-правові та теоретичні засади модернізації українського парламентаризму в умовах реалізації європейського вибору“.
Участь у заході, що відбувся у змішаному форматі, взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, працівники патронатних служб суддів, Секретаріату Суду, науковці.
🔸 У своєму виступі Олександр Петришин зазначив, що монографія охоплює широкий спектр проблемних питань функціонування парламентаризму як одного з фундаментальних інститутів демократичного конституціоналізму. Видання складається з дев’яти тематичних розділів, підготовлених провідними українськими науковцями.
За словами Олександра Петришина, автори здійснили ґрунтовний аналіз історичних витоків та концептуальних засад парламентаризму, його категоріально-правової природи, міжнародних стандартів, а також особливостей становлення і розвитку цього інституту в Україні. Особливу увагу приділено взаємозв’язку парламентаризму з українським конституціоналізмом, його функціонуванню в умовах викликів авторитаризму, розвитку конституційно-правової відповідальності, цифрової модернізації державного управління, децентралізації та реформи територіального врядування.
На переконання Олександра Петришина, комплексність підходу та високий науковий рівень монографії роблять її важливим джерелом для усіх, хто цікавиться розвитком парламентаризму в Україні, зокрема в контексті реалізації її європейського вибору.
💬 Видання презентували його автори: директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віцепрезидент НАПрН України Олександр Скрипнюк, провідний науковий співробітник цього ж Інституту, доктор юридичних наук, професор Олександр Батанов, учений секретар Інституту, доктор юридичних наук, професор Анжеліка Крусян, а також рецензент – провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Олег Марцеляк.
Олександр Скрипнюк зазначив, що монографія присвячена 75-річчю Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, яке відзначали минулого року. Над монографією понад два з половиною роки працював колектив із 11 провідних учених Інституту, які комплексно дослідили ключові засади парламентаризму в умовах євроінтеграційних процесів.
У своїх виступах автори монографії детально охарактеризували її структуру, ключові акценти та концептуальне наповнення. Було зазначено, що у виданні:
▪️ висвітлено доктринальні проблеми парламентаризму як конституційно-правового феномена, концепту, міжнародного стандарту та об’єкту рецепції у конституційному праві;
▪️ розглянуто концептуальні конституційні проблеми становлення та розвитку парламентаризму в сучасній Україні у контексті європейського досвіду;
▪️ проаналізовано дискусійні питання функціонування парламентаризму в умовах різних політичних режимів;
досліджено становлення й розвиток парламентського права Україні;
▪️ розглянуто проблеми розвитку парламентаризму в Україні у контексті децентралізації та реформи територіального врядування;
▪️ порушено питання розвитку парламентаризму у фокусі конституційно-правової відповідальності;
▪️ досліджено проблеми розвитку парламентаризму в контексті національної ідеї та юридичної доктрини України.
Учасники заходу підкреслили значущість презентованої монографії як ґрунтовного наукового дослідження, що поглиблює розуміння сучасного парламентаризму та його конституційно-правових засад в умовах європейської інтеграції. Вони відзначили, що монографія має не лише академічну, а й прикладну цінність, адже формує основу для подальших наукових досліджень і практичних кроків у цій сфері.
У #КСУ 22 травня 2025 року відбулася презентація колективної монографії на тему „Конституційно-правові та теоретичні засади модернізації українського парламентаризму в умовах реалізації європейського вибору“.
Участь у заході, що відбувся у змішаному форматі, взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, працівники патронатних служб суддів, Секретаріату Суду, науковці.
🔸 У своєму виступі Олександр Петришин зазначив, що монографія охоплює широкий спектр проблемних питань функціонування парламентаризму як одного з фундаментальних інститутів демократичного конституціоналізму. Видання складається з дев’яти тематичних розділів, підготовлених провідними українськими науковцями.
За словами Олександра Петришина, автори здійснили ґрунтовний аналіз історичних витоків та концептуальних засад парламентаризму, його категоріально-правової природи, міжнародних стандартів, а також особливостей становлення і розвитку цього інституту в Україні. Особливу увагу приділено взаємозв’язку парламентаризму з українським конституціоналізмом, його функціонуванню в умовах викликів авторитаризму, розвитку конституційно-правової відповідальності, цифрової модернізації державного управління, децентралізації та реформи територіального врядування.
На переконання Олександра Петришина, комплексність підходу та високий науковий рівень монографії роблять її важливим джерелом для усіх, хто цікавиться розвитком парламентаризму в Україні, зокрема в контексті реалізації її європейського вибору.
💬 Видання презентували його автори: директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віцепрезидент НАПрН України Олександр Скрипнюк, провідний науковий співробітник цього ж Інституту, доктор юридичних наук, професор Олександр Батанов, учений секретар Інституту, доктор юридичних наук, професор Анжеліка Крусян, а також рецензент – провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Олег Марцеляк.
Олександр Скрипнюк зазначив, що монографія присвячена 75-річчю Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, яке відзначали минулого року. Над монографією понад два з половиною роки працював колектив із 11 провідних учених Інституту, які комплексно дослідили ключові засади парламентаризму в умовах євроінтеграційних процесів.
У своїх виступах автори монографії детально охарактеризували її структуру, ключові акценти та концептуальне наповнення. Було зазначено, що у виданні:
▪️ висвітлено доктринальні проблеми парламентаризму як конституційно-правового феномена, концепту, міжнародного стандарту та об’єкту рецепції у конституційному праві;
▪️ розглянуто концептуальні конституційні проблеми становлення та розвитку парламентаризму в сучасній Україні у контексті європейського досвіду;
▪️ проаналізовано дискусійні питання функціонування парламентаризму в умовах різних політичних режимів;
досліджено становлення й розвиток парламентського права Україні;
▪️ розглянуто проблеми розвитку парламентаризму в Україні у контексті децентралізації та реформи територіального врядування;
▪️ порушено питання розвитку парламентаризму у фокусі конституційно-правової відповідальності;
▪️ досліджено проблеми розвитку парламентаризму в контексті національної ідеї та юридичної доктрини України.
Учасники заходу підкреслили значущість презентованої монографії як ґрунтовного наукового дослідження, що поглиблює розуміння сучасного парламентаризму та його конституційно-правових засад в умовах європейської інтеграції. Вони відзначили, що монографія має не лише академічну, а й прикладну цінність, адже формує основу для подальших наукових досліджень і практичних кроків у цій сфері.
Тематична онлайн-лекція „Вища рада правосуддя: статус, функції, роль“
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді, адвокати, представники Вищої ради правосуддя, Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, учні Малої академії наук.
Головним доповідачем виступив професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, доктор юридичних наук Михайло Шумило, який поділився основними аспектами роботи Вищої ради правосуддя (ВРП).
Під час лекції промовець розповів про передумови й етапи становлення органу суддівського врядування, його статус, повноваження, формування представницького складу.
У цьому контексті він наголосив, що Вища рада правосуддя – незалежний, колегіальний орган, який формується за принципом політичної нейтральності та професійності, діє на постійній основі. Доповідач зазначив, що кожен кандидат на посаду члена ВРП перед обранням чи призначенням повинен отримати висновок Етичної ради щодо відповідності кожного кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Михайло Шумило підкреслив, що ВРП виконує важливі повноваження, спрямовані на забезпечення функціонування незалежної судової влади, формування доброчесного і професійного корпусу суддів. Також до його компетенції належить ряд дисциплінарних функцій, зокрема забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; розгляд скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалення рішення про порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності.
Він також зосередив увагу на окремих повноваженнях ВРП, зокрема стосовно розроблення локальних нормативно-правових актів, участі в законопроєктній роботі та бюджетному процесі щодо фінансування судової влади.
На завершення промовець окреслив огляди рішень ВРП, зазначивши, що Вища рада правосуддя щорічно узагальнює практику здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Детальніше дізнавайтеся в лекції https://cutt.ly/ZrvICGRp
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді, адвокати, представники Вищої ради правосуддя, Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, учні Малої академії наук.
Головним доповідачем виступив професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, доктор юридичних наук Михайло Шумило, який поділився основними аспектами роботи Вищої ради правосуддя (ВРП).
Під час лекції промовець розповів про передумови й етапи становлення органу суддівського врядування, його статус, повноваження, формування представницького складу.
У цьому контексті він наголосив, що Вища рада правосуддя – незалежний, колегіальний орган, який формується за принципом політичної нейтральності та професійності, діє на постійній основі. Доповідач зазначив, що кожен кандидат на посаду члена ВРП перед обранням чи призначенням повинен отримати висновок Етичної ради щодо відповідності кожного кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Михайло Шумило підкреслив, що ВРП виконує важливі повноваження, спрямовані на забезпечення функціонування незалежної судової влади, формування доброчесного і професійного корпусу суддів. Також до його компетенції належить ряд дисциплінарних функцій, зокрема забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; розгляд скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалення рішення про порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності.
Він також зосередив увагу на окремих повноваженнях ВРП, зокрема стосовно розроблення локальних нормативно-правових актів, участі в законопроєктній роботі та бюджетному процесі щодо фінансування судової влади.
На завершення промовець окреслив огляди рішень ВРП, зазначивши, що Вища рада правосуддя щорічно узагальнює практику здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Детальніше дізнавайтеся в лекції https://cutt.ly/ZrvICGRp
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Вища рада правосуддя: статус, функції, роль
Тематична онлайн-лекція „Вища рада правосуддя: статус, функції, роль“
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді, адвокати, представники Вищої ради правосуддя, Національної школи суддів України, викладачі, студенти,…
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді, адвокати, представники Вищої ради правосуддя, Національної школи суддів України, викладачі, студенти,…