📚 Норми Кримінального кодексу України мають застосовуватися суддями з урахуванням рішень Конституційного Суду України
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Відповідно до цієї норми Конституції всі приписи кодексів мають тлумачитися через призму рішень Конституційного Суду України.
Сьогодні, 18 червня, про Кримінальний кодекс України у науковій доктрині та актах Конституційного Суду України говорили під час четвертого правничого практикуму, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».
👥 Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України (2008–2017 рр.) Юрій Баулін. Модерував захід головний редактор юридичного журналу „Право України“ Олександр Святоцький.
Під час заходу основну увагу було приділено застосуванню суддями норм КК України з розумінням конституційної доктрини, викладеної в рішеннях Конституційного Суду. Учасники обговорили 7 рішень, якими було визнано неконституційними окремі норми Кримінального кодексу України 2001 року, зокрема:
➖ Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м’якого покарання за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 у справі про заміну смертної кари довічним позбавленням волі за конституційним поданням Верховного Суду України та за конституційним зверненням громадянина Савчука Миколи Миколайовича про офіційне тлумачення положень Кримінального кодексу України 1960 року із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України“ від 22 лютого 2000 року № 1483-ІІІ, щодо їх дії в часі у взаємозв'язку із положеннями статті 8, частини першої статті 58, пункту 22 частини першої статті 92, частини другої статті 152, пункту 1 розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України, статті 73 Закону України „Про Конституційний Суд України“, частини другої статті 4, частин першої, третьої, четвертої статті 5, частини третьої статті 74 Кримінального кодексу України 2001 року;
➖ Рішення КСУ від 18 квітня 2012 року № 10-рп/2012 у справі щодо застосування кваліфікуючої ознаки „працівник правоохоронного органу“ до працівника державної виконавчої служби за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 3682 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі за конституційними скаргами Крупка Дмитра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кримінального кодексу України, Костіна Володимира Володимировича, Мельниченка Олександра Степановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України та за конституційною скаргою Гогіна Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 30 червня 2022 року № 1-р/2022 у справі щодо спеціальної конфіскації за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 961, 962 Кримінального кодексу України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Відповідно до цієї норми Конституції всі приписи кодексів мають тлумачитися через призму рішень Конституційного Суду України.
Сьогодні, 18 червня, про Кримінальний кодекс України у науковій доктрині та актах Конституційного Суду України говорили під час четвертого правничого практикуму, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».
👥 Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України (2008–2017 рр.) Юрій Баулін. Модерував захід головний редактор юридичного журналу „Право України“ Олександр Святоцький.
Під час заходу основну увагу було приділено застосуванню суддями норм КК України з розумінням конституційної доктрини, викладеної в рішеннях Конституційного Суду. Учасники обговорили 7 рішень, якими було визнано неконституційними окремі норми Кримінального кодексу України 2001 року, зокрема:
➖ Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м’якого покарання за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 у справі про заміну смертної кари довічним позбавленням волі за конституційним поданням Верховного Суду України та за конституційним зверненням громадянина Савчука Миколи Миколайовича про офіційне тлумачення положень Кримінального кодексу України 1960 року із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України“ від 22 лютого 2000 року № 1483-ІІІ, щодо їх дії в часі у взаємозв'язку із положеннями статті 8, частини першої статті 58, пункту 22 частини першої статті 92, частини другої статті 152, пункту 1 розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України, статті 73 Закону України „Про Конституційний Суд України“, частини другої статті 4, частин першої, третьої, четвертої статті 5, частини третьої статті 74 Кримінального кодексу України 2001 року;
➖ Рішення КСУ від 18 квітня 2012 року № 10-рп/2012 у справі щодо застосування кваліфікуючої ознаки „працівник правоохоронного органу“ до працівника державної виконавчої служби за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 3682 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі за конституційними скаргами Крупка Дмитра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кримінального кодексу України, Костіна Володимира Володимировича, Мельниченка Олександра Степановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України та за конституційною скаргою Гогіна Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81 Кримінального кодексу України;
➖ Рішення КСУ від 30 червня 2022 року № 1-р/2022 у справі щодо спеціальної конфіскації за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 961, 962 Кримінального кодексу України.
З головними доповідями виступили професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, суддя Конституційного Суду України (2008–2017 рр.), доктор юридичних наук, академік НАПрНУ, заслужений діяч науки і техніки України, Голова робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України Юрій Баулін та завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, член робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України Юрій Пономаренко.
𝙐𝘼|𝙀𝙉𝙂
🔹 Відбулась робоча зустріч суддів КСУ з аудитором Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ)
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська провели онлайн зустріч з аудитором Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Бернгардом Шлоером під час якої обговорили результати діяльності Фонду в частині співпраці з Конституційним Судом України.
💬 Під час зустрічі зазначалося, що Конституційний Суд має довготривалу та плідну співпрацю з Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ) та з Федеральним конституційним судом Німеччини. Це сприяє зміцненню професійного діалогу між конституційними інституціями, які відіграють ключову роль у гарантуванні верховенства права та захисту конституційних прав.
Судді наголосили, що така співпраця употужнює інституційну спроможність Конституційного Суду України, сприяє обміну досвідом, зокрема щодо функціонування інституту конституційної скарги, гармонізації рішень національного конституційного суду з практикою ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС. Це також сприяє вивченню нових підходів до розв’язання питань, що постають перед Конституційним Судом на шляху вступу України до ЄС.
***
🔸 CCU judges held a working meeting with the auditor of the German Foundation for International Legal Cooperation (IRZ)
Acting Chairman of the Constitutional Court of Ukraine Oleksandr Petryshyn, judges of the Court Viktor Gorodovenko, Oksana Hryshchuk, Vasyl Lemak, Oleg Pervomayskiy, and Galyna Yurovska held an online meeting with the auditor of the German Foundation for International Legal Cooperation (IRZ) Bernhard Schloer to discuss the results of the Foundation's activities in terms of cooperation with the Constitutional Court of Ukraine.
During the meeting, it was noted that the Constitutional Court has a long-term and fruitful cooperation with the German Foundation for International Legal Cooperation (IRZ) and the Federal Constitutional Court of Germany. This contributes to the strengthening of professional dialogue between constitutional institutions that play a key role in guaranteeing the rule of law and protecting constitutional rights.
The judges emphasised that such cooperation strengthens the institutional capacity of the Constitutional Court of Ukraine, facilitates the exchange of experience, in particular on the functioning of the institution of constitutional complaint, harmonisation of decisions of the national constitutional court with the practice of the ECHR and the CJEU. It also promotes the study of new approaches to addressing the issues facing the Constitutional Court on the path of Ukraine's accession to the EU.
🔹 Відбулась робоча зустріч суддів КСУ з аудитором Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ)
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська провели онлайн зустріч з аудитором Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Бернгардом Шлоером під час якої обговорили результати діяльності Фонду в частині співпраці з Конституційним Судом України.
💬 Під час зустрічі зазначалося, що Конституційний Суд має довготривалу та плідну співпрацю з Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ) та з Федеральним конституційним судом Німеччини. Це сприяє зміцненню професійного діалогу між конституційними інституціями, які відіграють ключову роль у гарантуванні верховенства права та захисту конституційних прав.
Судді наголосили, що така співпраця употужнює інституційну спроможність Конституційного Суду України, сприяє обміну досвідом, зокрема щодо функціонування інституту конституційної скарги, гармонізації рішень національного конституційного суду з практикою ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС. Це також сприяє вивченню нових підходів до розв’язання питань, що постають перед Конституційним Судом на шляху вступу України до ЄС.
***
🔸 CCU judges held a working meeting with the auditor of the German Foundation for International Legal Cooperation (IRZ)
Acting Chairman of the Constitutional Court of Ukraine Oleksandr Petryshyn, judges of the Court Viktor Gorodovenko, Oksana Hryshchuk, Vasyl Lemak, Oleg Pervomayskiy, and Galyna Yurovska held an online meeting with the auditor of the German Foundation for International Legal Cooperation (IRZ) Bernhard Schloer to discuss the results of the Foundation's activities in terms of cooperation with the Constitutional Court of Ukraine.
During the meeting, it was noted that the Constitutional Court has a long-term and fruitful cooperation with the German Foundation for International Legal Cooperation (IRZ) and the Federal Constitutional Court of Germany. This contributes to the strengthening of professional dialogue between constitutional institutions that play a key role in guaranteeing the rule of law and protecting constitutional rights.
The judges emphasised that such cooperation strengthens the institutional capacity of the Constitutional Court of Ukraine, facilitates the exchange of experience, in particular on the functioning of the institution of constitutional complaint, harmonisation of decisions of the national constitutional court with the practice of the ECHR and the CJEU. It also promotes the study of new approaches to addressing the issues facing the Constitutional Court on the path of Ukraine's accession to the EU.
📚Конституційний Суд України долучився до проведення V Всеукраїнських студентських змагань з конституційного правосуддя
#КСУ долучився як співорганізатор до проведення V Всеукраїнських студентських змагань з конституційного правосуддя, що відбулися 20–21 червня 2025 року у Львові за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник та Сергій Різник.
Змагання були проведені в межах Львівського конституційного конгресу, який також охопив дві панельні дискусії: «Інтерпретаційні дилеми: захист національної безпеки, конституційна демократія та принцип соціальної держави» (модератор Олександр Водянніков) та «Конституція України: переосмислення спадщини та формування візії майбутнього» (модератор проф. Олена Бориславська). Участь у дискусії взяли судді Конституційного Суду України та запрошені учасники.
🗞 Учасники обговорили нагальні проблеми захисту Конституції України в умовах воєнної агресії, ключові виклики та перспективи подальшого розвитку національної моделі конституціоналізму в контексті європейської інтеграції.
Судді Конституційного Суду України підкреслили важливість залучення молоді до фахового обговорення питань конституційного правосуддя. Вони наголосили, що формування правничої спільноти, яка ґрунтовно володіє знаннями у сфері конституціоналізму та поділяє фундаментальні цінності демократичного суспільства і верховенства права, є необхідною передумовою сталого розвитку України як правової, демократичної та суверенної держави.
#КСУ долучився як співорганізатор до проведення V Всеукраїнських студентських змагань з конституційного правосуддя, що відбулися 20–21 червня 2025 року у Львові за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник та Сергій Різник.
Змагання були проведені в межах Львівського конституційного конгресу, який також охопив дві панельні дискусії: «Інтерпретаційні дилеми: захист національної безпеки, конституційна демократія та принцип соціальної держави» (модератор Олександр Водянніков) та «Конституція України: переосмислення спадщини та формування візії майбутнього» (модератор проф. Олена Бориславська). Участь у дискусії взяли судді Конституційного Суду України та запрошені учасники.
🗞 Учасники обговорили нагальні проблеми захисту Конституції України в умовах воєнної агресії, ключові виклики та перспективи подальшого розвитку національної моделі конституціоналізму в контексті європейської інтеграції.
Судді Конституційного Суду України підкреслили важливість залучення молоді до фахового обговорення питань конституційного правосуддя. Вони наголосили, що формування правничої спільноти, яка ґрунтовно володіє знаннями у сфері конституціоналізму та поділяє фундаментальні цінності демократичного суспільства і верховенства права, є необхідною передумовою сталого розвитку України як правової, демократичної та суверенної держави.
📝 Колегії суддів на засіданнях розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах
У вівторок, 24 червня 2025 року, колегії суддів на засіданні розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила ухвали про відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
➖ Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
👉 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданнях Другого сенату.
📑 Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мудрицької Катерини Олексіївни щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 7, частини першої статті 45 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“, статті 25 Закону України „Про запобігання корупції“.
У вівторок, 24 червня 2025 року, колегії суддів на засіданні розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила ухвали про відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
➖ Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
👉 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданнях Другого сенату.
📑 Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мудрицької Катерини Олексіївни щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 7, частини першої статті 45 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“, статті 25 Закону України „Про запобігання корупції“.
📚 Судді Конституційного Суду України взяли участь у ключових дискусіях міжнародної конференції щодо конституційної демократії, прав людини та повоєнного відновлення України
23 червня 2025 року відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему «Конституційна демократія і права людини в умовах сучасних викликів і повоєнного відновлення», організована до Дня Конституції України Конституційним Судом України за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.
📑 Судді, представники органів державної влади, наукової спільноти, провідні правники, викладачі, здобувачі вищої юридичної освіти обговорили виклики, що постають перед конституційною демократією, правовою системою та гарантіями прав людини в умовах збройної агресії, а також у процесі повоєнного відновлення держави та її європейської інтеграції.
До обговорень долучилися в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Сергій Різник, Галина Юровська, які презентували своє бачення щодо забезпечення стійкості конституційного ладу, захисту прав людини та правової стабільності в умовах цих викликів.
🔹 Під час офіційного відкриття конференції в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин підкреслив актуальність тематики конференції, що відбулася напередодні 29-ї річниці ухвалення Конституції України.
У своєму виступі він наголосив, що державний устрій та права людини мають бути захищені навіть в умовах війни та надзвичайних викликів. Конституційний Суд України, у складних умовах воєнного стану, продовжує виконувати свою ключову функцію – гарантувати верховенство Конституції, захист прав і свобод людини та стабільність конституційного ладу.
Окрему увагу виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України зосередив на питаннях перегляду положень Основного Закону, підкресливши, що ці процеси мають відбуватися системно, у тісному взаємозв’язку з євроінтеграційними пріоритетами держави.
За його словами, міжнародний досвід свідчить про різні підходи до оновлення конституцій, зокрема: перший підхід, поширений у низці європейських держав, передбачає внесення часткових змін, спрямованих на уточнення балансу гілок влади та посилення інституційної незалежності; другий – це комплексний підхід, де під час процесу інтеграції до Європейського Союзу було запроваджено окремий розділ Конституції, який регламентує роль і повноваження держави в європейській системі.
Олександр Петришин акцентував, що незалежно від обраної моделі, ефективне удосконалення Основного Закону має базуватися на консолідації всіх гілок влади. «Конституційна стійкість України залежить від нашої спроможності діяти злагоджено задля побудови правової демократичної держави та подальшої інтеграції України до європейської спільноти», – наголосив він.
🔹 У ході панельної дискусії «Конституційна стійкість в екстремальних умовах» суддя Конституційного Суду України Сергій Різник окреслив ключові аспекти механізму відтермінування Конституційним Судом України втрати чинності актом (його окремими приписами), визнаним неконституційним, як одного з інструментів забезпечення конституційної стійкості в умовах війни.
Сергій Різник під час доповіді звернув увагу учасників конференції на динаміку використання цього механізму в діяльності Суду протягом кінця 2016 – 2025 років.
Так, суддя повідомив, що до повномасштабного вторгнення Суд застосовував механізм відтермінування втрати чинності актом практично в кожному сьомому рішенні про неконституційність, у той час як в період дії режиму воєнного стану – більш ніж у половині рішень про неконституційність актів (їх окремих приписів).
23 червня 2025 року відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему «Конституційна демократія і права людини в умовах сучасних викликів і повоєнного відновлення», організована до Дня Конституції України Конституційним Судом України за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.
📑 Судді, представники органів державної влади, наукової спільноти, провідні правники, викладачі, здобувачі вищої юридичної освіти обговорили виклики, що постають перед конституційною демократією, правовою системою та гарантіями прав людини в умовах збройної агресії, а також у процесі повоєнного відновлення держави та її європейської інтеграції.
До обговорень долучилися в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Сергій Різник, Галина Юровська, які презентували своє бачення щодо забезпечення стійкості конституційного ладу, захисту прав людини та правової стабільності в умовах цих викликів.
🔹 Під час офіційного відкриття конференції в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин підкреслив актуальність тематики конференції, що відбулася напередодні 29-ї річниці ухвалення Конституції України.
У своєму виступі він наголосив, що державний устрій та права людини мають бути захищені навіть в умовах війни та надзвичайних викликів. Конституційний Суд України, у складних умовах воєнного стану, продовжує виконувати свою ключову функцію – гарантувати верховенство Конституції, захист прав і свобод людини та стабільність конституційного ладу.
Окрему увагу виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України зосередив на питаннях перегляду положень Основного Закону, підкресливши, що ці процеси мають відбуватися системно, у тісному взаємозв’язку з євроінтеграційними пріоритетами держави.
За його словами, міжнародний досвід свідчить про різні підходи до оновлення конституцій, зокрема: перший підхід, поширений у низці європейських держав, передбачає внесення часткових змін, спрямованих на уточнення балансу гілок влади та посилення інституційної незалежності; другий – це комплексний підхід, де під час процесу інтеграції до Європейського Союзу було запроваджено окремий розділ Конституції, який регламентує роль і повноваження держави в європейській системі.
Олександр Петришин акцентував, що незалежно від обраної моделі, ефективне удосконалення Основного Закону має базуватися на консолідації всіх гілок влади. «Конституційна стійкість України залежить від нашої спроможності діяти злагоджено задля побудови правової демократичної держави та подальшої інтеграції України до європейської спільноти», – наголосив він.
🔹 У ході панельної дискусії «Конституційна стійкість в екстремальних умовах» суддя Конституційного Суду України Сергій Різник окреслив ключові аспекти механізму відтермінування Конституційним Судом України втрати чинності актом (його окремими приписами), визнаним неконституційним, як одного з інструментів забезпечення конституційної стійкості в умовах війни.
Сергій Різник під час доповіді звернув увагу учасників конференції на динаміку використання цього механізму в діяльності Суду протягом кінця 2016 – 2025 років.
Так, суддя повідомив, що до повномасштабного вторгнення Суд застосовував механізм відтермінування втрати чинності актом практично в кожному сьомому рішенні про неконституційність, у той час як в період дії режиму воєнного стану – більш ніж у половині рішень про неконституційність актів (їх окремих приписів).
Підсумовуючи, Сергій Різник наголосив, що запроваджений конституційними змінами 2016 року механізм відтермінування втрати чинності актом, визнаним неконституційним, є ефективним інструментом у діяльності Конституційного Суду України, особливо в період дії режиму воєнного стану, використовуючи який Суд може забезпечувати баланс публічних та приватних інтересів, збалансованість Державного бюджету України, запобігати виникненню прогалин у юридичному регулюванні.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю „Діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану“, в якій зосередила увагу на важливих аспектах роботи органу конституційної юрисдикції в умовах війни.
Суддя зазначила, що в умовах воєнного стану українське суспільство демонструє виняткову стійкість, що виявляється у військовому спротиві, у відданості цінностям, які лежать в основі сучасної європейської ідентичності: демократії, свободи, прав людини та гідності.
Галина Юровська підкреслила, що у кризовій або надзвичайній ситуації, коли виникає загроза національній безпеці, вкрай важливою стає здатність парламенту, уряду та інших державних інституцій узяти на себе відповідальність і вжити потрібних заходів для її усунення.
Продовжуючи виступ, вона закцентувала на особливостях рішень Конституційного Суду України, прийнятих під час дії воєнного стану та визначила ключові принципи, яких дотримується Суд: „будь-яке обмеження прав і свобод має ґрунтуватися на Конституції України та бути чітко прописаним у законі“, обмеження повинні бути тимчасовими. Суддя підкреслила, що кожне рішення Конституційного Суду України щодо обмеження демократичних свобод супроводжується поясненням державою причин таких обмежень, аналізом можливих ризиків для прав громадян та наслідків для держави. Вона також наголосила на важливості забезпечення справедливого балансу між національною безпекою та конституційними принципами.
У цьому контексті зазначила, що від початку 2022 року Конституційний Суд України ухвалив низку рішень, які мають важливе суспільне значення для України під час дії воєнного стану. Серед них такі рішення: у справах про посилений соціальний захист військовослужбовців; щодо повної назви релігійних організацій; щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін.
На завершення Галина Юровська підкреслила, що у найскладніший для нашої країни час Конституційний Суд України демонструє інституційну стійкість та вірність принципу верховенства Конституції України. Ця незмінна прихильність зміцнюється завдяки підтримці з боку європейської спільноти та поглибленню співпраці між конституційними судами Європи.
🔹 У межах конференції відбулася інтерактивна дискусія «Виклики повоєнної відбудови і європейської інтеграції: конституційний вимір», у якій взяв участь суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський. У ході дискусії суддя розповів, зокрема про конституційну відбудову в умовах війни, окремі аспекти європейської інтеграції, а також роль Конституційного Суду України у цьому процесі.
Учасники конференції долучилися до низки тематичних сесій, які були присвячені пошуку практичних рішень для зміцнення судової системи, удосконалення конституційного права та гарантування незалежності правосуддя в умовах сучасних викликів.
🔹 У межах воркшопу «Забезпечення незалежності судової влади в умовах кризи» суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко висвітлив роль конституційної юрисдикції у захисті судової незалежності як ключової складової правової держави.
Крім того, під час конференції відбулися:
▪️ Презентація колективної монографії «Правове забезпечення повоєнного відродження України», яку представив директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України Олексій Кот.
▪️ Воркшоп «Викладання конституційного права в умовах європейської інтеграції та повоєнного відновлення», де учасники обговорили підходи до адаптації правничої освіти відповідно до сучасних європейських стандартів.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю „Діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану“, в якій зосередила увагу на важливих аспектах роботи органу конституційної юрисдикції в умовах війни.
Суддя зазначила, що в умовах воєнного стану українське суспільство демонструє виняткову стійкість, що виявляється у військовому спротиві, у відданості цінностям, які лежать в основі сучасної європейської ідентичності: демократії, свободи, прав людини та гідності.
Галина Юровська підкреслила, що у кризовій або надзвичайній ситуації, коли виникає загроза національній безпеці, вкрай важливою стає здатність парламенту, уряду та інших державних інституцій узяти на себе відповідальність і вжити потрібних заходів для її усунення.
Продовжуючи виступ, вона закцентувала на особливостях рішень Конституційного Суду України, прийнятих під час дії воєнного стану та визначила ключові принципи, яких дотримується Суд: „будь-яке обмеження прав і свобод має ґрунтуватися на Конституції України та бути чітко прописаним у законі“, обмеження повинні бути тимчасовими. Суддя підкреслила, що кожне рішення Конституційного Суду України щодо обмеження демократичних свобод супроводжується поясненням державою причин таких обмежень, аналізом можливих ризиків для прав громадян та наслідків для держави. Вона також наголосила на важливості забезпечення справедливого балансу між національною безпекою та конституційними принципами.
У цьому контексті зазначила, що від початку 2022 року Конституційний Суд України ухвалив низку рішень, які мають важливе суспільне значення для України під час дії воєнного стану. Серед них такі рішення: у справах про посилений соціальний захист військовослужбовців; щодо повної назви релігійних організацій; щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін.
На завершення Галина Юровська підкреслила, що у найскладніший для нашої країни час Конституційний Суд України демонструє інституційну стійкість та вірність принципу верховенства Конституції України. Ця незмінна прихильність зміцнюється завдяки підтримці з боку європейської спільноти та поглибленню співпраці між конституційними судами Європи.
🔹 У межах конференції відбулася інтерактивна дискусія «Виклики повоєнної відбудови і європейської інтеграції: конституційний вимір», у якій взяв участь суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський. У ході дискусії суддя розповів, зокрема про конституційну відбудову в умовах війни, окремі аспекти європейської інтеграції, а також роль Конституційного Суду України у цьому процесі.
Учасники конференції долучилися до низки тематичних сесій, які були присвячені пошуку практичних рішень для зміцнення судової системи, удосконалення конституційного права та гарантування незалежності правосуддя в умовах сучасних викликів.
🔹 У межах воркшопу «Забезпечення незалежності судової влади в умовах кризи» суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко висвітлив роль конституційної юрисдикції у захисті судової незалежності як ключової складової правової держави.
Крім того, під час конференції відбулися:
▪️ Презентація колективної монографії «Правове забезпечення повоєнного відродження України», яку представив директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України Олексій Кот.
▪️ Воркшоп «Викладання конституційного права в умовах європейської інтеграції та повоєнного відновлення», де учасники обговорили підходи до адаптації правничої освіти відповідно до сучасних європейських стандартів.