⚖️ У середу, 25 червня 2025 року, Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Данильчука Геннадія Олексійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
➖ Сірякова Олександра Івановича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту „б“ пункту 15 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“, статті 91, частини першої статті 97 Закону України „Про Конституційний Суд України“;
➖ Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
🖇 Їхній розгляд колегія суддів продовжить на наступних засіданнях.
➖ Данильчука Геннадія Олексійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
➖ Сірякова Олександра Івановича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту „б“ пункту 15 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“, статті 91, частини першої статті 97 Закону України „Про Конституційний Суд України“;
➖ Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
🖇 Їхній розгляд колегія суддів продовжить на наступних засіданнях.
📚 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин взяв участь у Форумі з питань демократії, верховенства права та незалежності судової влади
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 25 червня 2025 року взяв участь у Форумі високого рівня, організованому Інститутом європейського права з питань демократії та суддівської незалежності (European Law Institute, ELI), присвяченому питанням демократії, верховенства права та незалежності судової влади.
👥 Форум зібрав провідних експертів, представників конституційних і верховних судів, а також ключових європейських інституцій, діяльність яких спрямована на зміцнення демократії, утвердження верховенства права та гарантування незалежності судової влади.
У центрі уваги учасників заходу було обговорення Хартії ELI про основоположні конституційні принципи європейської демократії та Європейських стандартів незалежності судової влади ELI–Mount Scopus. Ці документи містять ґрунтовний аналіз ключових конституційних тенденцій у державах-членах Європейського Союзу, а також комплекс рекомендацій щодо гарантування незалежності судової влади відповідно до міжнародних стандартів.
Захід відкрив Директор Інституту європейського права, професор Університету Фрібура (Швейцарія), доктор Паскаль Пішонназ. Головував на Форумі другий заступник директора Інституту, Голова палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Англії та Уельсу, керівник відділу цивільного правосуддя Великої Британії сер Джеффрі Вос.
До учасників Форуму у форматі відеозвернення звернувся Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкл Макґрат. З ключовою доповіддю виступив Ніколаас Бел, заступник керівника відділу з питань верховенства права Європейської комісії.
📑 У межах дискусії своїм баченням і практичними напрацюваннями поділилися провідні європейські науковці та експерти, серед яких: професорка Кембриджського університету, докторка Софі Тюренн, професорка Європейського університетського інституту у Флоренції, докторка Еліз Мьюїр, професор, засновник та директор Люксембурзького центру європейського права Такіс Трідімас, а також фахівці з конституціоналізму та судової незалежності з різних країн Європи.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 25 червня 2025 року взяв участь у Форумі високого рівня, організованому Інститутом європейського права з питань демократії та суддівської незалежності (European Law Institute, ELI), присвяченому питанням демократії, верховенства права та незалежності судової влади.
👥 Форум зібрав провідних експертів, представників конституційних і верховних судів, а також ключових європейських інституцій, діяльність яких спрямована на зміцнення демократії, утвердження верховенства права та гарантування незалежності судової влади.
У центрі уваги учасників заходу було обговорення Хартії ELI про основоположні конституційні принципи європейської демократії та Європейських стандартів незалежності судової влади ELI–Mount Scopus. Ці документи містять ґрунтовний аналіз ключових конституційних тенденцій у державах-членах Європейського Союзу, а також комплекс рекомендацій щодо гарантування незалежності судової влади відповідно до міжнародних стандартів.
Захід відкрив Директор Інституту європейського права, професор Університету Фрібура (Швейцарія), доктор Паскаль Пішонназ. Головував на Форумі другий заступник директора Інституту, Голова палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Англії та Уельсу, керівник відділу цивільного правосуддя Великої Британії сер Джеффрі Вос.
До учасників Форуму у форматі відеозвернення звернувся Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкл Макґрат. З ключовою доповіддю виступив Ніколаас Бел, заступник керівника відділу з питань верховенства права Європейської комісії.
📑 У межах дискусії своїм баченням і практичними напрацюваннями поділилися провідні європейські науковці та експерти, серед яких: професорка Кембриджського університету, докторка Софі Тюренн, професорка Європейського університетського інституту у Флоренції, докторка Еліз Мьюїр, професор, засновник та директор Люксембурзького центру європейського права Такіс Трідімас, а також фахівці з конституціоналізму та судової незалежності з різних країн Європи.
📚 У Конституційному Суді України відбувся просвітницький захід на тему „Конституція незламної держави“
Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію України. Це стало знаковою подією в нашій державі, адже в Основному Законі утілено заповітну мрію наших предків про самостійну, незалежну, правову державу.
🔹 Напередодні 29-ї річниці ухвалення Конституції України відбувся просвітницький захід, що його було організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України та Ради Європи „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, а також проєкту, що реалізується із 2022 року з Національною школою суддів України.
У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Алла Олійник, Галина Юровська, Петро Філюк, судді судів системи судоустрою, а також представники зарубіжних конституційних судів, міжнародних організацій, національних наукових установ, студентська молодь, адвокати.
🔸 Із вітальними промовами виступили Керівниця проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) в Україні та В’єтнамі Ангела Шмайнк, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле, суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яутріте Брієде, керівниця Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян, Голова Верховного (Державного) Суду Естонії Віллу Кове, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Латвійській Республіці Анатолій Куцевол, спеціальний радник КСУ, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі.
🔸 Міжнародні колеги і партнери привітали суддів, учасників заходу та Український народ із Днем Конституції України і побажали витримки, сили, непохитної віри в перемогу та справедливий мир. Вони підкреслили, що Конституція України є основою державності і незалежності, наголосивши на важливій ролі суддів у захисті конституційних цінностей. Відзначили героїчну боротьбу українців за свою державу, за право жити в демократичній, правовій країні. Іноземні колеги висловили солідарність з Україною.
🔸 Суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яутріте Брієде, яка взяла особисту участь у заході, звернулася до присутніх українською мовою і висловила слова підтримки.
🔸 Під час заходу суддя Конституційного Суду України Галина Юровська розповіла про багатовікову історію конституційного процесу та передумови ухвалення Засадничого Закону.
🔸 До учасників також звернулася директорка Агентства Європейського Союзу з основних прав (FRA) Сірпа Раутіо. У своєму відеозверненні вона наголосила, що сила будь-якої демократичної системи полягає в дотриманні принципу верховенства права та захисті прав і свобод людини. За її словами, це має особливе значення для України, яка в умовах збройної агресії з боку рф повинна не лише зберегти, а й зміцнити правову систему, засновану на міжнародному праві та повазі до прав людини.
🔹 Слухачі заходу взяли участь в інтерактивному тестуванні „Конституція незламної держави: десятки лекцій – одна мета“, за результатами якого обрали переможницю – аспірантку університету Миколаса Ромеріса (Литва) Марту Мурську (Marta Murska).
📍 Відеозапис: https://cutt.ly/YrYCWDvf
Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію України. Це стало знаковою подією в нашій державі, адже в Основному Законі утілено заповітну мрію наших предків про самостійну, незалежну, правову державу.
🔹 Напередодні 29-ї річниці ухвалення Конституції України відбувся просвітницький захід, що його було організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України та Ради Європи „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, а також проєкту, що реалізується із 2022 року з Національною школою суддів України.
У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Алла Олійник, Галина Юровська, Петро Філюк, судді судів системи судоустрою, а також представники зарубіжних конституційних судів, міжнародних організацій, національних наукових установ, студентська молодь, адвокати.
🔸 Із вітальними промовами виступили Керівниця проєктів Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) в Україні та В’єтнамі Ангела Шмайнк, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле, суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яутріте Брієде, керівниця Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян, Голова Верховного (Державного) Суду Естонії Віллу Кове, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Латвійській Республіці Анатолій Куцевол, спеціальний радник КСУ, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі.
🔸 Міжнародні колеги і партнери привітали суддів, учасників заходу та Український народ із Днем Конституції України і побажали витримки, сили, непохитної віри в перемогу та справедливий мир. Вони підкреслили, що Конституція України є основою державності і незалежності, наголосивши на важливій ролі суддів у захисті конституційних цінностей. Відзначили героїчну боротьбу українців за свою державу, за право жити в демократичній, правовій країні. Іноземні колеги висловили солідарність з Україною.
🔸 Суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яутріте Брієде, яка взяла особисту участь у заході, звернулася до присутніх українською мовою і висловила слова підтримки.
🔸 Під час заходу суддя Конституційного Суду України Галина Юровська розповіла про багатовікову історію конституційного процесу та передумови ухвалення Засадничого Закону.
🔸 До учасників також звернулася директорка Агентства Європейського Союзу з основних прав (FRA) Сірпа Раутіо. У своєму відеозверненні вона наголосила, що сила будь-якої демократичної системи полягає в дотриманні принципу верховенства права та захисті прав і свобод людини. За її словами, це має особливе значення для України, яка в умовах збройної агресії з боку рф повинна не лише зберегти, а й зміцнити правову систему, засновану на міжнародному праві та повазі до прав людини.
🔹 Слухачі заходу взяли участь в інтерактивному тестуванні „Конституція незламної держави: десятки лекцій – одна мета“, за результатами якого обрали переможницю – аспірантку університету Миколаса Ромеріса (Литва) Марту Мурську (Marta Murska).
📍 Відеозапис: https://cutt.ly/YrYCWDvf
YouTube
Конституція незламної держави
У Конституційному Суді України відбувся просвітницький захід на тему „Конституція незламної держави“
Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію…
Верховна Рада України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, ухвалила Конституцію…
📚 Міжнародна конференція „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення“ (оновлюється)
📑 Конституційний Суд України 27 червня 2025 року провів міжнародну конференцію „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення‟, присвячену 29-й річниці Конституції України.
Захід організований Конституційним Судом України спільно із Національною академією правових наук України у межах Проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ та Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують спільною Програмою Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ.
👥 Учасники наукової конференції: судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, науковці, експерти в галузі права, представники державних органів влади, судових установ, органів конституційної юстиції європейських держав та міжнародних організацій.
Під час заходу учасники проаналізували виклики, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення, обговорили низку питань, зокрема, щодо захисту національними судами конституційного порядку під час війни; основних конституційних засад повоєнного оновлення та ролі Конституційного Суду України у цьому процесі; української конституційної ідентичності в європейському контексті.
🔶 Конференцію з нагоди Дня Конституції України відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він подякував кожному учаснику заходу за участь та наголосив на символічності сьогоднішньої зустрічі.
«Ми зібралися, щоб вшанувати 29-ту річницю ухвалення Конституції України – Основного Закону, який є наріжним каменем нашої державності, правової системи та національної ідентичності», – зазначив Олександр Петришин.
Окремі слова вдячності він висловив Збройним Силам України та Силам оборони, завдяки яким українці мають змогу жити, працювати і розвивати країну навіть в умовах війни. «Завдяки Збройним Силам України ми можемо сьогодні говорити про Конституцію, право, справедливість. Наша щира подяка від усього серця і від імені всіх присутніх», – підкреслив він.
Олександр Петришин відзначив, що конференція, присвячена Дню Конституції України, вже стала сталою традицією та логічним продовженням серії фахових дискусій, які Конституційний Суд України системно організовує протягом останніх років.
«Сьогодні ми обговорюватимемо роль Конституції України в умовах воєнного стану, глибоких трансформацій суспільства і держави, пошуку нових форм правового й інституційного життя», – наголосив він.
🔶 У своєму виступі Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував науковій спільноті, представникам судової влади та міжнародним партнерам за участь у заході й підтримку конституційного розвитку України загалом.
Руслан Стефанчук наголосив, що Основний Закон є головною опорою державності, особливо в умовах війни. «Сьогодні в нашій державі вже є ціле покоління людей, які народилися й протягом 29 років зростали з чинною Конституцією України. Вони чітко знають, що в Україні є основа — фундамент, який формує її міць. І це дуже важливо саме зараз. Тому що ця міць проявляється на всіх рівнях. Це базис, що підтримує всю нашу країну», – додав Голова парламенту.
Він підкреслив, що значення Конституції неможливо переоцінити. Також Руслан Стефанчук відзначив, що для нього особливо цінно спостерігати, як нове покоління правників, суддів і науковців не лише вивчає Основний Закон, а й активно працює над його практичним втіленням у життя.
Окремо він подякував міжнародним партнерам України за підтримку, зазначивши, що вже понад три з половиною роки ця підтримка залишається надзвичайно важливою. Він відзначив прояв політичної солідарності, зокрема привітав рішення Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України.
Водночас Голова Верховної Ради закликав європейських партнерів зберігати принциповість і не допускати блокування євроінтеграційних процесів.
📑 Конституційний Суд України 27 червня 2025 року провів міжнародну конференцію „Конституція в умовах війни та повоєнного відновлення: сучасні виклики і правові рішення‟, присвячену 29-й річниці Конституції України.
Захід організований Конституційним Судом України спільно із Національною академією правових наук України у межах Проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ та Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують спільною Програмою Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ.
👥 Учасники наукової конференції: судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, науковці, експерти в галузі права, представники державних органів влади, судових установ, органів конституційної юстиції європейських держав та міжнародних організацій.
Під час заходу учасники проаналізували виклики, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення, обговорили низку питань, зокрема, щодо захисту національними судами конституційного порядку під час війни; основних конституційних засад повоєнного оновлення та ролі Конституційного Суду України у цьому процесі; української конституційної ідентичності в європейському контексті.
🔶 Конференцію з нагоди Дня Конституції України відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він подякував кожному учаснику заходу за участь та наголосив на символічності сьогоднішньої зустрічі.
«Ми зібралися, щоб вшанувати 29-ту річницю ухвалення Конституції України – Основного Закону, який є наріжним каменем нашої державності, правової системи та національної ідентичності», – зазначив Олександр Петришин.
Окремі слова вдячності він висловив Збройним Силам України та Силам оборони, завдяки яким українці мають змогу жити, працювати і розвивати країну навіть в умовах війни. «Завдяки Збройним Силам України ми можемо сьогодні говорити про Конституцію, право, справедливість. Наша щира подяка від усього серця і від імені всіх присутніх», – підкреслив він.
Олександр Петришин відзначив, що конференція, присвячена Дню Конституції України, вже стала сталою традицією та логічним продовженням серії фахових дискусій, які Конституційний Суд України системно організовує протягом останніх років.
«Сьогодні ми обговорюватимемо роль Конституції України в умовах воєнного стану, глибоких трансформацій суспільства і держави, пошуку нових форм правового й інституційного життя», – наголосив він.
🔶 У своєму виступі Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував науковій спільноті, представникам судової влади та міжнародним партнерам за участь у заході й підтримку конституційного розвитку України загалом.
Руслан Стефанчук наголосив, що Основний Закон є головною опорою державності, особливо в умовах війни. «Сьогодні в нашій державі вже є ціле покоління людей, які народилися й протягом 29 років зростали з чинною Конституцією України. Вони чітко знають, що в Україні є основа — фундамент, який формує її міць. І це дуже важливо саме зараз. Тому що ця міць проявляється на всіх рівнях. Це базис, що підтримує всю нашу країну», – додав Голова парламенту.
Він підкреслив, що значення Конституції неможливо переоцінити. Також Руслан Стефанчук відзначив, що для нього особливо цінно спостерігати, як нове покоління правників, суддів і науковців не лише вивчає Основний Закон, а й активно працює над його практичним втіленням у життя.
Окремо він подякував міжнародним партнерам України за підтримку, зазначивши, що вже понад три з половиною роки ця підтримка залишається надзвичайно важливою. Він відзначив прояв політичної солідарності, зокрема привітав рішення Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України.
Водночас Голова Верховної Ради закликав європейських партнерів зберігати принциповість і не допускати блокування євроінтеграційних процесів.
Він наголосив, що Україна чесно виконує всі умови на шляху до членства в Європейському Союзі й має підстави очікувати взаємної підтримки. «Сьогодні Україна бореться за цінності, які закріплені у Конституції й є цінностями вільного світу. Я дякую вам за те, що ви це цінуєте. Але хочу нагадати: війна ще не завершилася. Україна і далі потребує вашої підтримки», – підсумував він.
🔶 Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із державним святом. Він зазначив, що сьогодні Конституція – це символ стійкості, людської гідності та дорожня карта для майбутнього України в сім’ї європейських країн.
У своєму виступі він також звернув увагу, що нещодавнє підписання Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України має історичне значення. Це безпрецедентний крок у напрямі притягнення до відповідальності за один із найтяжчих міжнародних злочинів – злочин агресії, що полягає у незаконному застосуванні збройної сили проти суверенної держави.
Він наголосив, що це визначна подія не лише для Ради Європи, а й для України, яка була представлена на найвищому політичному рівні у Страсбурзі, участь у якій взяв Президент України. Це ще раз підкреслює ключове значення базових принципів міжнародного правопорядку та концепції невідворотності відповідальності за агресію.
Мачей Янчак зазначив, що Рада Європи пильно стежить за процесом відбору нових суддів Конституційного Суду України і висловив сподівання, що кворум у Суді буде якнайшвидше відновлено. Рада Європи також схвалює розробку Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
Конституція є основою для відбудови демократичного врядування, довіри до громадських інституцій і забезпечення того, що права людини і верховенство права мають завжди бути центром цінностей, зазначив промовець. І в цьому Рада Європи є надійним партнером. За його словами, Конституційний Суд України має бути незалежним і непохитним у часи війни та повоєнної відбудови.
Він відзначив тривалу співпрацю із Конституційним Судом України, зокрема наголосив на впровадженні спільних проєктів, які реалізуються через експертні обміни, діалоги, залучення в цьому європейських інституцій, та висловив готовність і надалі підтримувати Україну на її шляху до Європейського Союзу.
🔶 Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш наголосив, що конституційна історія України має глибоке коріння. Він підкреслив, що наприкінці Першої світової війни 1918 року країна підготувала демократичну Конституцію у дуже непростих умовах, що мало продовження у 1996 році, коли обрала демократичний шлях. Наголосив, що у 2019 році у Конституції України було закріплено прагнення українців до європейського майбутнього, обравши стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському Союзі і НАТО. У цьому відзначив надзвичайну роботу юристів, політиків, громадянського суспільства.
Петр Мареш також зазначив, що наразі для України найскладніший тест: конституційний розвиток в умовах воєнної агресії та відзначив, що сьогодні ми тут завдяки хоробрості українських солдатів, які захищають не тільки Україну, а й Європу, європейські демократичні традиції. На завершення наголосив, що ОБСЄ буде підтримувати зусилля, щоб Україна стала ближчою до міжнародних інституцій, таких як Європейський Союз.
💬 У межах роботи трьох сесій конференції учасники обговорили такі теми: „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“, „Конституція як основа повоєнного розвитку держави‟, „Європейський горизонт. Конституція України: між ідентичністю та інтеграцією“.
Більше про захід буде згодом.
🔶 Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із державним святом. Він зазначив, що сьогодні Конституція – це символ стійкості, людської гідності та дорожня карта для майбутнього України в сім’ї європейських країн.
У своєму виступі він також звернув увагу, що нещодавнє підписання Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України має історичне значення. Це безпрецедентний крок у напрямі притягнення до відповідальності за один із найтяжчих міжнародних злочинів – злочин агресії, що полягає у незаконному застосуванні збройної сили проти суверенної держави.
Він наголосив, що це визначна подія не лише для Ради Європи, а й для України, яка була представлена на найвищому політичному рівні у Страсбурзі, участь у якій взяв Президент України. Це ще раз підкреслює ключове значення базових принципів міжнародного правопорядку та концепції невідворотності відповідальності за агресію.
Мачей Янчак зазначив, що Рада Європи пильно стежить за процесом відбору нових суддів Конституційного Суду України і висловив сподівання, що кворум у Суді буде якнайшвидше відновлено. Рада Європи також схвалює розробку Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
Конституція є основою для відбудови демократичного врядування, довіри до громадських інституцій і забезпечення того, що права людини і верховенство права мають завжди бути центром цінностей, зазначив промовець. І в цьому Рада Європи є надійним партнером. За його словами, Конституційний Суд України має бути незалежним і непохитним у часи війни та повоєнної відбудови.
Він відзначив тривалу співпрацю із Конституційним Судом України, зокрема наголосив на впровадженні спільних проєктів, які реалізуються через експертні обміни, діалоги, залучення в цьому європейських інституцій, та висловив готовність і надалі підтримувати Україну на її шляху до Європейського Союзу.
🔶 Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш наголосив, що конституційна історія України має глибоке коріння. Він підкреслив, що наприкінці Першої світової війни 1918 року країна підготувала демократичну Конституцію у дуже непростих умовах, що мало продовження у 1996 році, коли обрала демократичний шлях. Наголосив, що у 2019 році у Конституції України було закріплено прагнення українців до європейського майбутнього, обравши стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському Союзі і НАТО. У цьому відзначив надзвичайну роботу юристів, політиків, громадянського суспільства.
Петр Мареш також зазначив, що наразі для України найскладніший тест: конституційний розвиток в умовах воєнної агресії та відзначив, що сьогодні ми тут завдяки хоробрості українських солдатів, які захищають не тільки Україну, а й Європу, європейські демократичні традиції. На завершення наголосив, що ОБСЄ буде підтримувати зусилля, щоб Україна стала ближчою до міжнародних інституцій, таких як Європейський Союз.
💬 У межах роботи трьох сесій конференції учасники обговорили такі теми: „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“, „Конституція як основа повоєнного розвитку держави‟, „Європейський горизонт. Конституція України: між ідентичністю та інтеграцією“.
Більше про захід буде згодом.
Щиро вітаю з державним святом – Днем Конституції України!
Ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року стало визначальним етапом у становленні незалежної Української держави. Основний Закон закріпив її суверенітет, демократичний устрій, правову основу функціонування державних інституцій, а також втілив споконвічне прагнення нашого народу до свободи, справедливості та верховенства права.
У ці доленосні для нашої країни часи, коли Україна героїчно боронить свою незалежність, територіальну цілісність і європейське майбутнє, значення Конституції як надійного правового фундаменту лише зростає. Вона залишається дороговказом у нашій спільній справі – побудові сильної, демократичної та правової держави, яка гідно посідає своє місце у колі європейських націй.
Щиро зичу всім мирного неба, міцного здоров’я, наснаги, невичерпних сил для подолання будь-яких перешкод та нових звершень в ім’я України! Нехай наша єдність, принциповість і щоденна праця сприяють утвердженню конституційних цінностей та зміцненню демократії .
З повагою
виконувач обов’язків
Голови Конституційного Суду України Олександр ПЕТРИШИН
28 червня 2025 року
Ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року стало визначальним етапом у становленні незалежної Української держави. Основний Закон закріпив її суверенітет, демократичний устрій, правову основу функціонування державних інституцій, а також втілив споконвічне прагнення нашого народу до свободи, справедливості та верховенства права.
У ці доленосні для нашої країни часи, коли Україна героїчно боронить свою незалежність, територіальну цілісність і європейське майбутнє, значення Конституції як надійного правового фундаменту лише зростає. Вона залишається дороговказом у нашій спільній справі – побудові сильної, демократичної та правової держави, яка гідно посідає своє місце у колі європейських націй.
Щиро зичу всім мирного неба, міцного здоров’я, наснаги, невичерпних сил для подолання будь-яких перешкод та нових звершень в ім’я України! Нехай наша єдність, принциповість і щоденна праця сприяють утвердженню конституційних цінностей та зміцненню демократії .
З повагою
виконувач обов’язків
Голови Конституційного Суду України Олександр ПЕТРИШИН
28 червня 2025 року
Конституційний Суд України оголосив переможців конкурсу на кращу наукову статтю з питань захисту прав і свобод людини і громадянина
Цей конкурс був оголошений у жовтні минулого року – до дня заснування Суду.
📖 Конкурс мав на меті привернути увагу молодих науковців до актуальних питань конституційної юриспруденції, стимулювати наукові дослідження у сфері прав і свобод людини, а також сприяти зміцненню правової культури та обізнаності щодо ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних прав.
Переможцями конкурсу стали:
🔹 Ганна Адамчук, викладач кафедри судової медицини та медичного права Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова – за роботу «Захист цифрових прав в Україні: роль та перспективи діджитал-омбудсмана» (науковий керівник - Заярний Олег Анатолійович, доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
🔹 Валерія Афтанасів, студентка 3 курсу Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ – за роботу «Конституційно-правове забезпечення автономії волевиявлення та гідності загиблих військовослужбовців у контексті посмертного донорства» (науковий керівник — Панкевич Олег Зіновійович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії, історії та конституційного права цього ж університету).
🔹 Анастасія Костюніна, студентка 3 курсу Львівського національного університету імені Івана Франка — за роботу «Взаємодія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з Конституційним Судом України через інститут конституційного подання як механізм захисту прав людини» (науковий керівник – Дубас Вікторія Василівна, доктор філософії, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка).
Цьогоріч на конкурс надійшло понад 100 наукових робіт як від здобувачів освіти провідних закладів вищої освіти України, так і закордонного вузу.
Оцінювало роботи журі в складі суддів Конституційного Суду України, представників органів державної влади України, членів Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України. Кожну роботу було ретельно розглянуто відповідно до критеріїв, визначених Положенням про конкурс. Рішення ухвалювали колегіально.
Конституційний Суд України щиро вітає переможців і дякує всім учасникам за участь в конкурсі, високий професійний рівень робіт, актуальність тем та прагнення до наукового розвитку.
Цей конкурс був оголошений у жовтні минулого року – до дня заснування Суду.
📖 Конкурс мав на меті привернути увагу молодих науковців до актуальних питань конституційної юриспруденції, стимулювати наукові дослідження у сфері прав і свобод людини, а також сприяти зміцненню правової культури та обізнаності щодо ролі Конституційного Суду України у захисті конституційних прав.
Переможцями конкурсу стали:
🔹 Ганна Адамчук, викладач кафедри судової медицини та медичного права Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова – за роботу «Захист цифрових прав в Україні: роль та перспективи діджитал-омбудсмана» (науковий керівник - Заярний Олег Анатолійович, доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
🔹 Валерія Афтанасів, студентка 3 курсу Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ – за роботу «Конституційно-правове забезпечення автономії волевиявлення та гідності загиблих військовослужбовців у контексті посмертного донорства» (науковий керівник — Панкевич Олег Зіновійович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії, історії та конституційного права цього ж університету).
🔹 Анастасія Костюніна, студентка 3 курсу Львівського національного університету імені Івана Франка — за роботу «Взаємодія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з Конституційним Судом України через інститут конституційного подання як механізм захисту прав людини» (науковий керівник – Дубас Вікторія Василівна, доктор філософії, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка).
Цьогоріч на конкурс надійшло понад 100 наукових робіт як від здобувачів освіти провідних закладів вищої освіти України, так і закордонного вузу.
Оцінювало роботи журі в складі суддів Конституційного Суду України, представників органів державної влади України, членів Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України. Кожну роботу було ретельно розглянуто відповідно до критеріїв, визначених Положенням про конкурс. Рішення ухвалювали колегіально.
Конституційний Суд України щиро вітає переможців і дякує всім учасникам за участь в конкурсі, високий професійний рівень робіт, актуальність тем та прагнення до наукового розвитку.