🗓 АНОНС. Церемонія складення присяги новопризначеним суддею Конституційного Суду України відбудеться 3 липня

У четвер, 3 липня 2025 року, складе присягу суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков.

Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.

📃 Довідково. Водянніков Олександр Юрійович у 2000 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю „міжнародне право“, здобув кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з англійської мови. У 2002 році закінчив Центральноєвропейський університет у м. Будапешт, здобув кваліфікацію магістра права у порівняльному конституційному праві.

Кандидат юридичних наук. Експерт у галузі конституційного та міжнародного права.

Тривалий час працював національним радником з юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. Обіймав посаду старшого проєктного співробітника Програми підтримки ОБСЄ для України.

За результатами успішного оцінювання Дорадчою групою експертів Президент України Володимир Зеленський призначив Олександра Водяннікова на посаду судді Конституційного Суду України (Указ Президента України № 438/2025).

Акредитація представників медіа триває до 16.30 2 липня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.

Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.

Олександр Водянніков набув повноважень судді Конституційного Суду України

🔹 У четвер, 3 липня 2025 року, на спеціальному пленарному засіданні #КСУ новопризначений суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков склав присягу. Текст присяги суддя засвідчив особистим підписом.

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин вручив судді Олександру Водяннікову мантію, нагрудний знак і посвідчення судді Конституційного Суду України.

Із вітальними промовами до присутніх звернулися Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик.

💬 Від імені Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав Олександра Водяннікова з набуттям повноважень судді Конституційного Суду України. «Сьогодні Ви стаєте частиною інституції, яка є охоронцем Конституції – Основного Закону нашої держави, її правових цінностей і демократичних засад. На Вас покладається почесна місія – стояти на варті верховенства права, захищати права і свободи людини і громадянина, а також забезпечувати стабільність і цілісність конституційного ладу України», – зазначив він.

📌 Після складення присяги Олександром Водянніковим кількість суддів Конституційного Суду України становить 12, що забезпечує необхідний кворум Суду для проведення ним пленарних засідань та ухвалення рішень відповідно до Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України».

У церемонії складення присяги також взяли участь Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник, Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Сергій Вдовіченко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов та інші посадові особи, представники органів державної влади, наукової спільноти, медіа.

Серед присутніх були й представники іноземних дипломатичних установ та міжнародних організацій, зокрема, Тимчасово повірений у справах США в Україні Джон Ґінкель, Тимчасово повірена у справах Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Шарлотта Сюрен, Постійний заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Максіміліан Раш, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак, керівник відділу „Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство“ Представництва ЄС в Україні Асієр Сантільян, старший радник, керівник Програми підтримки ОБСЄ для України Карін Рьольке, керівник операційної діяльності Програми підтримки ОБСЄ для України П’єр Боссан, другий секретар Посольства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Джош Кольер, менеджер проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується в межах спільної програми ЄС та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“ Сюзанна Мнацаканян. Також до заходу долучилися Голова Адміністративної Палати, суддя Державного Суду Естонської Республіки Іво Пілвінг та суддя Кримінальної Палати Державного Суду Естонської Республіки Пааво Рандма.

Більше фото за посиланням: https://cutt.ly/ZrT3AEKd

🎥Відеозапис засідання за посиланням:
➡️ https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/vodiannikov_03_07_2025.mp4

🗞 Зустріч суддів Конституційного Суду України з естонськими колегами

Судді Конституційного Суду України Віктор Кичун, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська 2 липня 2025 року провели зустріч із Головою Адміністративної Палати, суддею Державного Суду Естонської Республіки Іво Пілвінгом та суддею Кримінальної Палати Державного Суду Естонської Республіки Пааво Рандмом.

📚 Під час зустрічі сторони обмінялися практичним досвідом у сфері захисту прав і свобод людини, обговорили засади діяльності органу конституційної юрисдикції України та основні аспекти його роботи у період воєнного стану.

Представники Державного Суду Естонської Республіки відзначили важливість роботи Конституційного Суду України та наголосили на його особливій відповідальності у складний для країни період.

Результатами зустрічі стала домовленість про поглиблену двосторонню співпрацю між обома інституціями.

🔸 У четвер, 3 липня 2025 року, на спеціальному пленарному засіданні Суду новопризначений суддя Олександр Водянніков склав присягу.

🔸 Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Іващенка Василя Миколайовича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
📄 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі.

🔹 Судді Конституційного Суду України взяли участь у заходах високого рівня за участю послів держав-учасниць ОБСЄ

1-2 липня 2025 року відбувся візит в Україну високого рівня за участю послів держав-учасниць ОБСЄ. У межах цього заходу відбулися зустрічі з ключовими українськими посадовцями, а також обмін думками з партнерами та представниками громадянського суспільства щодо підтримки України та огляду прогресу співпраці ОБСЄ в Україні через проєктну діяльність.

Від Конституційного Суду України участь у заходах взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Оксана Грищук та Олег Первомайський.

🔸 1 липня до тематичного заходу на тему «Формування майбутнього системи правосуддя відповідно до міжнародних стандартів» долучилися Олександр Петришин та Оксана Грищук.

Учасники заходу обговорили ключові аспекти функціонування судової влади в умовах збройної агресії проти України, питання стійкості системи правосуддя, пріоритети судової реформи та необхідність забезпечення відповідності української судової системи міжнародним стандартам.

💬 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин виступив із презентацією у ході роботи панелі «Стійкість судової системи під час війни та бачення її майбутнього».
Олександр Петришин зазначив, що Україна проживає складний, але історичний період, коли захищає не лише територіальну цілісність, а й демократичні цінності, верховенство права та конституційний лад. «Конституційний Суд України є гарантом стабільності в системі стримувань і противаг. Наше завдання – забезпечувати відповідність актів влади Конституції, захищати основоположні права людини, формувати правові орієнтири для органів державної влади», – наголосив він.

Доповідач підкреслив ефективність співпраці з ОБСЄ. «Ми налаштовані на глибоке удосконалення діяльності, що забезпечить реальну незалежність, професійну відповідальність і відкритість конституційного правосуддя в Україні», – резюмував Олександр Петришин.

🔸 2 липня в межах візиту відбулася зустріч високого рівня, присвячена презентації діяльності Програми підтримки ОБСЄ для України, у якій взяв участь суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський.

Програма підтримки ОБСЄ для України була започаткована 1 листопада 2022 року у відповідь на безпрецедентні виклики, що постали перед Україною у зв’язку з повномасштабною агресією. Її метою є оперативне реагування на гуманітарні потреби цивільного населення, а також посилення демократичного розвитку та інституційної стійкості держави.

💬 Під час дискусії «Верховенство права та підзвітність» Олег Первомайський висловив вдячність ОБСЄ та міжнародним партнерам за підтримку України в цей надзвичайно складний період. Він зазначив, що Конституційний Суд України високо цінує багаторічну співпрацю з міжнародними партнерами та готовий і надалі брати активну участь у спільних ініціативах, спрямованих на захист правовладдя та конституційного ладу в Україні.

🔸 Тематична онлайн-лекція „Велика Палата Верховного Суду: процесуальні інструменти забезпечення єдності судової практики“ (19.06.2025)

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук.

Основним доповідачем виступив секретар Великої Палати Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор Віталій Уркевич, який ознайомив слухачів із повноваженнями Великої Палати Верховного Суду, із ключовими рішеннями Великої Палати Верховного Суду в адміністративній, господарській, кримінальній, цивільній юрисдикціях.

▪️ Як зазначалося, Велика Палата Верховного Суду виконує низку важливих функцій, зокрема переглядає судові рішення в касаційному порядку для забезпечення однакового застосування судами норм права, а також діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції. До її повноважень також відносять вивчення судової практики, її узагальнення та аналіз судової статистики тощо.

💬 Доповідач розповів про основні функції Великої Палати ВС у сфері адміністративних проваджень, окреслив основні зразкові справи, кількість яких із 2017 року становить 31, зокрема у справах щодо перерахунку пенсій пенсіонерам МВС із урахуванням грошового забезпечення поліцейських; виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі; оформлення паспорта громадянина України; перерахунку пенсій постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи; підвищення пенсії учасникам бойових дій та ін.

▪️ Акцентував на основних аспектах перегляду судових рішень за виключними обставинами, зокрема на підставі рішень ЄСПЛ, Конституційного Суду України, ознайомив із процедурою розгляду скарг щодо дисциплінарної відповідальності суддів, підставами передачі справ за касаційною скаргою на розгляд Великої Палати ВС.

💬 Віталій Уркевич наголосив на основних аспектах відступу від висновку щодо застосування норми права. У цьому контексті зазначив, що відступ від висновку означає змінити чи доповнити (конкретизувати) існуючий або ж сформулювати новий висновок щодо застосування норми права. Формування та забезпечення єдності правозастосовчої практики є головним завданням Великої Палати ВС, а не дублювання власних правових позицій лише через наявність іншої точки зору щодо тлумачення одних і тих самих норм права. Необхідність відступу від наявного правового висновку має супроводжуватися належним обґрунтуванням касаційними судами мотивів для відступу.

Окрему увагу звернув на сучасні правничі ресурси, серед яких база правових позицій Верховного Суду, пошуковий ресурс Supreme LAB, портал сучасного права Supreme Observer, огляди і дайджести актуальної судової практики ВС, ЄСПЛ, Суду Справедливості ЄС, а також інші інформаційні платформи.

🎞️ Більше про процесуальні інструменти забезпечення єдності судової практики дивіться у відео: https://cutt.ly/SrYu2dZV

Тематична онлайн-лекція „Суд справедливості Європейського Союзу (Court of Justice of the European Union) як гарант забезпечення дотримання права ЄС “ (03.07.2025)

Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.

Участь у заході взяли представники Національної школи суддів України, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, а також викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.

У лекції суддя зосередила увагу на основних аспектах роботи Суду справедливості Європейського Союзу, особливостях його структури, юрисдикції судових органів, які входять до його складу.

Суддя наголосила, що Суд справедливості Європейського Союзу (Європейський Суд) є однією з семи європейських інституцій, завданням якого є однакове тлумачення і дотримання права ЄС.

До його функцій входить:
▪️ перевіряння законності актів інституцій ЄС, забезпечення їхньої відповідності європейському праву;
▪️ забезпечення дотримання державами-учасницями своїх зобов’язань за установчими договорами;
▪️ тлумачення права ЄС на запити національних судів та сприяння його однаковому застосуванню.

Європейський Суд складається із двох основних судових органів: Суду справедливості та Загального суду. Кожен із них має свою специфічну юрисдикцію та склад, що забезпечує ефективне функціонування системи правосуддя ЄС.

Як зазначила суддя, Суд справедливості розглядає запити національних судів стосовно звернень за попередніми рішеннями, позови про їх анулювання та апеляції. Водночас Загальний суд розглядає позови про анулювання, подані приватними особами, компаніями та, у деяких випадках, урядами держав-членів ЄС. На практиці це означає, що цей суд переважно розглядає питання щодо конкурентного права, державної допомоги, торгівлі, сільського господарства, торговельних марок.

За її словами, понад 45 482 рішень та ухвал було постановлено двома судами із 1952 року. Вона також ознайомила із процедурою розгляду справ, зокрема, спрощеною і прискореною, та процесом ухвалення й оголошення рішень.

Галина Юровська відзначила, що рішення Європейського Суду мають важливі наслідки для повсякденного життя громадян Європейського Союзу та навела кілька рішень, які забезпечують права на рівну оплату праці для чоловіків і жінок, на оплачувану щорічну відпустку, вільне пересування та зайняття професійною діяльністю без дискримінації тощо.

Детальніше дізнавайтеся у лекції https://cutt.ly/brYBvYXJ

Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: у Ютубі та Телеграм-каналі.

📚 Судді Конституційного Суду України розповіли про виклики в сфері соціальних прав, конституційні підходи до їх захисту та практику Суду з визнання неконституційними актів, що порушують соціальні гарантії

На запрошення Національного університету «Києво-Могилянська академія» у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження» судді Конституційного Суду України Василь Лемак та Сергій Різник взяли участь у Міжнародному академічному та експертному форумі «Соціальна згуртованість і соціальна справедливість: конституційний вимір», що відбувся 1–2 липня 2025 року.

🗞 Метою Форуму стало обговорення конституційних основ і правових механізмів забезпечення соціальної згуртованості та соціальної справедливості в Україні, країнах Європейського Союзу та у ширшому глобальному контексті. Учасники заходу зосередили увагу на доктринальних підходах, законодавчих викликах, актуальній судовій практиці та інституційних механізмах захисту соціальних прав і забезпечення принципу рівності.

Захід об’єднав провідних науковців, суддів, правозахисників, представників державних органів, міжнародних організацій та інституцій громадянського суспільства.

🔹 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак під час виступу акцентував увагу на фундаментальній ролі соціальних прав у сучасному конституціоналізмі та побудові соціальної держави. Він наголосив, що соціальні права – це не просто одна з тем для обговорення, а фундаментальна складова суспільного договору, без якої неможливо уявити демократичне суспільство, засноване на верховенстві права.

Окремо промовець зупинився на тому, як саме сформульована перша стаття Конституції України, звернувши увагу на символічну роль коми між словами «соціальна» та «правова» у першій статті Основного Закону України. За його словами, така кома не лише граматична деталь, а відображення розриву у сприйнятті двох ключових характеристик держави, які насправді мають бути єдиним цілим.

Суддя зазначив, що проблема «меншовартості» соціальних прав має глибоке коріння як у правовій доктрині, так і в суспільній свідомості. У цьому контексті він згадав історичний приклад Федеративної Республіки Німеччина, де після Другої світової війни постало питання поєднання ліберальної моделі демократії з потребою забезпечення людської гідності через соціальні механізми. За його словами, саме тоді було закладено основи концепції, відповідно до якої забезпечення мінімальних матеріальних умов існування є не запереченням свободи, а її необхідною складовою.

Василь Лемак підкреслив, що й право на життя чи інші людські права, а не лише соціальні, неможливо гарантувати без залучення ресурсів, адже для його реального забезпечення потрібні ефективні безпекові механізми, належна робота правоохоронних органів, сучасна інфраструктура та системи реагування. Він зазначив, що всі ці інструменти є невід’ємною частиною обов’язків держави і безпосередньо пов’язані з ресурсним забезпеченням. Суддя наголосив, що розуміння таких зв’язків є ключовим для побудови соціальної держави, якої прагне українське суспільство.

У межах обговорення конституційного захисту соціальних прав суддя Конституційного Суду України згадав про свою окрему думку стосовно Рішення Суду від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою громадянина України Олександра Дяченка, що стосувалася гарантій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В цій окремій думці Василь Лемак зазначив, що на відміну від інших категорій прав людини, у сфері соціальних прав особливо важливим є належне правове регулювання з боку уповноважених державних органів. Зокрема, умови та порядок отримання соціальної допомоги мають бути чітко врегульовані, оскільки без такого регулювання право на допомогу перетворюється на декларативне і фактично залишається нереалізованим.

🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у своєму виступі акцентував увагу на складності соціальних питань, що потребують вирішення, зокрема в умовах воєнного стану, з урахуванням викликів для бюджетної системи.

«Йдеться про пошук балансу між приватними інтересами, національною безпекою та загальносуспільними питаннями. Все це потребує злагодженої роботи не лише Конституційного Суду чи Верховного Суду, а й усієї цілісної системи забезпечення верховенства Конституції, яка включає всі ключові суб’єкти політичної влади, Український народ і кожного громадянина», – зазначив суддя.

Суддя Суду у своєму виступі акцентував увагу на важливості формування комплексного підходу до конституційного права на соціальний захист та практики його реалізації.

Сергій Різник також зазначив, що значна частина рішень Конституційного Суду стосується саме соціальної сфери, що свідчить про чутливість і складність цього напряму конституційного правосуддя. «Якщо підрахувати, то за час роботи Конституційного Суду України ухвалено майже 60 рішень, які прямо стосувалися соціального контексту й конституційного права на соціальний захист. Переважна більшість із них передбачала визнання нормативних актів неконституційними», – наголосив він. Окрему увагу суддя приділив механізму відтермінування втрати чинності нормативними актами, визнаними неконституційними. За його словами, за останній період Суд ухвалив 30 рішень щодо неконституційності нормативних актів, у 17 з яких відтермінував втрату чинності.

Сергій Різник підкреслив особливе значення інституту конституційної скарги, який демонструє, наскільки позиція, активність та стійкість окремої людини у відстоюванні своїх прав можуть впливати на загальнонаціональну ситуацію.

Суддя підсумував, що сьогодні Суд прийшов до усталеної позиції, яка враховує принцип пропорційності між соціальними гарантіями громадян, фінансовими можливостями держави та обов’язком гарантувати кожному достатній життєвий рівень.

Форум став важливою платформою для обміну національним і міжнародним досвідом, а також сприяв формуванню спільного бачення шляхів зміцнення соціальної єдності та справедливості як ключових чинників демократичної стабільності.