🔸 Тематична онлайн-лекція „Велика Палата Верховного Суду: процесуальні інструменти забезпечення єдності судової практики“ (19.06.2025)
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук.
Основним доповідачем виступив секретар Великої Палати Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор Віталій Уркевич, який ознайомив слухачів із повноваженнями Великої Палати Верховного Суду, із ключовими рішеннями Великої Палати Верховного Суду в адміністративній, господарській, кримінальній, цивільній юрисдикціях.
▪️ Як зазначалося, Велика Палата Верховного Суду виконує низку важливих функцій, зокрема переглядає судові рішення в касаційному порядку для забезпечення однакового застосування судами норм права, а також діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції. До її повноважень також відносять вивчення судової практики, її узагальнення та аналіз судової статистики тощо.
💬 Доповідач розповів про основні функції Великої Палати ВС у сфері адміністративних проваджень, окреслив основні зразкові справи, кількість яких із 2017 року становить 31, зокрема у справах щодо перерахунку пенсій пенсіонерам МВС із урахуванням грошового забезпечення поліцейських; виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі; оформлення паспорта громадянина України; перерахунку пенсій постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи; підвищення пенсії учасникам бойових дій та ін.
▪️ Акцентував на основних аспектах перегляду судових рішень за виключними обставинами, зокрема на підставі рішень ЄСПЛ, Конституційного Суду України, ознайомив із процедурою розгляду скарг щодо дисциплінарної відповідальності суддів, підставами передачі справ за касаційною скаргою на розгляд Великої Палати ВС.
💬 Віталій Уркевич наголосив на основних аспектах відступу від висновку щодо застосування норми права. У цьому контексті зазначив, що відступ від висновку означає змінити чи доповнити (конкретизувати) існуючий або ж сформулювати новий висновок щодо застосування норми права. Формування та забезпечення єдності правозастосовчої практики є головним завданням Великої Палати ВС, а не дублювання власних правових позицій лише через наявність іншої точки зору щодо тлумачення одних і тих самих норм права. Необхідність відступу від наявного правового висновку має супроводжуватися належним обґрунтуванням касаційними судами мотивів для відступу.
Окрему увагу звернув на сучасні правничі ресурси, серед яких база правових позицій Верховного Суду, пошуковий ресурс Supreme LAB, портал сучасного права Supreme Observer, огляди і дайджести актуальної судової практики ВС, ЄСПЛ, Суду Справедливості ЄС, а також інші інформаційні платформи.
🎞️ Більше про процесуальні інструменти забезпечення єдності судової практики дивіться у відео: https://cutt.ly/SrYu2dZV
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук.
Основним доповідачем виступив секретар Великої Палати Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор Віталій Уркевич, який ознайомив слухачів із повноваженнями Великої Палати Верховного Суду, із ключовими рішеннями Великої Палати Верховного Суду в адміністративній, господарській, кримінальній, цивільній юрисдикціях.
▪️ Як зазначалося, Велика Палата Верховного Суду виконує низку важливих функцій, зокрема переглядає судові рішення в касаційному порядку для забезпечення однакового застосування судами норм права, а також діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції. До її повноважень також відносять вивчення судової практики, її узагальнення та аналіз судової статистики тощо.
💬 Доповідач розповів про основні функції Великої Палати ВС у сфері адміністративних проваджень, окреслив основні зразкові справи, кількість яких із 2017 року становить 31, зокрема у справах щодо перерахунку пенсій пенсіонерам МВС із урахуванням грошового забезпечення поліцейських; виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі; оформлення паспорта громадянина України; перерахунку пенсій постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи; підвищення пенсії учасникам бойових дій та ін.
▪️ Акцентував на основних аспектах перегляду судових рішень за виключними обставинами, зокрема на підставі рішень ЄСПЛ, Конституційного Суду України, ознайомив із процедурою розгляду скарг щодо дисциплінарної відповідальності суддів, підставами передачі справ за касаційною скаргою на розгляд Великої Палати ВС.
💬 Віталій Уркевич наголосив на основних аспектах відступу від висновку щодо застосування норми права. У цьому контексті зазначив, що відступ від висновку означає змінити чи доповнити (конкретизувати) існуючий або ж сформулювати новий висновок щодо застосування норми права. Формування та забезпечення єдності правозастосовчої практики є головним завданням Великої Палати ВС, а не дублювання власних правових позицій лише через наявність іншої точки зору щодо тлумачення одних і тих самих норм права. Необхідність відступу від наявного правового висновку має супроводжуватися належним обґрунтуванням касаційними судами мотивів для відступу.
Окрему увагу звернув на сучасні правничі ресурси, серед яких база правових позицій Верховного Суду, пошуковий ресурс Supreme LAB, портал сучасного права Supreme Observer, огляди і дайджести актуальної судової практики ВС, ЄСПЛ, Суду Справедливості ЄС, а також інші інформаційні платформи.
🎞️ Більше про процесуальні інструменти забезпечення єдності судової практики дивіться у відео: https://cutt.ly/SrYu2dZV
YouTube
Велика Палата Верховного Суду: процесуальні інструменти забезпечення єдності судової практики
Тематична онлайн-лекція „Велика Палата Верховного Суду: процесуальні інструменти забезпечення єдності судової практики“ (19.06.2025)
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді судів системи судоустрою…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді судів системи судоустрою…
Тематична онлайн-лекція „Суд справедливості Європейського Союзу (Court of Justice of the European Union) як гарант забезпечення дотримання права ЄС “ (03.07.2025)
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Участь у заході взяли представники Національної школи суддів України, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, а також викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
У лекції суддя зосередила увагу на основних аспектах роботи Суду справедливості Європейського Союзу, особливостях його структури, юрисдикції судових органів, які входять до його складу.
Суддя наголосила, що Суд справедливості Європейського Союзу (Європейський Суд) є однією з семи європейських інституцій, завданням якого є однакове тлумачення і дотримання права ЄС.
До його функцій входить:
▪️ перевіряння законності актів інституцій ЄС, забезпечення їхньої відповідності європейському праву;
▪️ забезпечення дотримання державами-учасницями своїх зобов’язань за установчими договорами;
▪️ тлумачення права ЄС на запити національних судів та сприяння його однаковому застосуванню.
Європейський Суд складається із двох основних судових органів: Суду справедливості та Загального суду. Кожен із них має свою специфічну юрисдикцію та склад, що забезпечує ефективне функціонування системи правосуддя ЄС.
Як зазначила суддя, Суд справедливості розглядає запити національних судів стосовно звернень за попередніми рішеннями, позови про їх анулювання та апеляції. Водночас Загальний суд розглядає позови про анулювання, подані приватними особами, компаніями та, у деяких випадках, урядами держав-членів ЄС. На практиці це означає, що цей суд переважно розглядає питання щодо конкурентного права, державної допомоги, торгівлі, сільського господарства, торговельних марок.
За її словами, понад 45 482 рішень та ухвал було постановлено двома судами із 1952 року. Вона також ознайомила із процедурою розгляду справ, зокрема, спрощеною і прискореною, та процесом ухвалення й оголошення рішень.
Галина Юровська відзначила, що рішення Європейського Суду мають важливі наслідки для повсякденного життя громадян Європейського Союзу та навела кілька рішень, які забезпечують права на рівну оплату праці для чоловіків і жінок, на оплачувану щорічну відпустку, вільне пересування та зайняття професійною діяльністю без дискримінації тощо.
Детальніше дізнавайтеся у лекції https://cutt.ly/brYBvYXJ
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: у Ютубі та Телеграм-каналі.
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Участь у заході взяли представники Національної школи суддів України, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, а також викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
У лекції суддя зосередила увагу на основних аспектах роботи Суду справедливості Європейського Союзу, особливостях його структури, юрисдикції судових органів, які входять до його складу.
Суддя наголосила, що Суд справедливості Європейського Союзу (Європейський Суд) є однією з семи європейських інституцій, завданням якого є однакове тлумачення і дотримання права ЄС.
До його функцій входить:
▪️ перевіряння законності актів інституцій ЄС, забезпечення їхньої відповідності європейському праву;
▪️ забезпечення дотримання державами-учасницями своїх зобов’язань за установчими договорами;
▪️ тлумачення права ЄС на запити національних судів та сприяння його однаковому застосуванню.
Європейський Суд складається із двох основних судових органів: Суду справедливості та Загального суду. Кожен із них має свою специфічну юрисдикцію та склад, що забезпечує ефективне функціонування системи правосуддя ЄС.
Як зазначила суддя, Суд справедливості розглядає запити національних судів стосовно звернень за попередніми рішеннями, позови про їх анулювання та апеляції. Водночас Загальний суд розглядає позови про анулювання, подані приватними особами, компаніями та, у деяких випадках, урядами держав-членів ЄС. На практиці це означає, що цей суд переважно розглядає питання щодо конкурентного права, державної допомоги, торгівлі, сільського господарства, торговельних марок.
За її словами, понад 45 482 рішень та ухвал було постановлено двома судами із 1952 року. Вона також ознайомила із процедурою розгляду справ, зокрема, спрощеною і прискореною, та процесом ухвалення й оголошення рішень.
Галина Юровська відзначила, що рішення Європейського Суду мають важливі наслідки для повсякденного життя громадян Європейського Союзу та навела кілька рішень, які забезпечують права на рівну оплату праці для чоловіків і жінок, на оплачувану щорічну відпустку, вільне пересування та зайняття професійною діяльністю без дискримінації тощо.
Детальніше дізнавайтеся у лекції https://cutt.ly/brYBvYXJ
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: у Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Суд справедливості Європейського Союзу (Court of Justice of the European Union)
Тематична онлайн-лекція „Суд справедливості Європейського Союзу (Court of Justice of the European Union) як гарант забезпечення дотримання права ЄС “ (03.07.2025)
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Участь…
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Участь…
📚 Судді Конституційного Суду України розповіли про виклики в сфері соціальних прав, конституційні підходи до їх захисту та практику Суду з визнання неконституційними актів, що порушують соціальні гарантії
На запрошення Національного університету «Києво-Могилянська академія» у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження» судді Конституційного Суду України Василь Лемак та Сергій Різник взяли участь у Міжнародному академічному та експертному форумі «Соціальна згуртованість і соціальна справедливість: конституційний вимір», що відбувся 1–2 липня 2025 року.
🗞 Метою Форуму стало обговорення конституційних основ і правових механізмів забезпечення соціальної згуртованості та соціальної справедливості в Україні, країнах Європейського Союзу та у ширшому глобальному контексті. Учасники заходу зосередили увагу на доктринальних підходах, законодавчих викликах, актуальній судовій практиці та інституційних механізмах захисту соціальних прав і забезпечення принципу рівності.
Захід об’єднав провідних науковців, суддів, правозахисників, представників державних органів, міжнародних організацій та інституцій громадянського суспільства.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак під час виступу акцентував увагу на фундаментальній ролі соціальних прав у сучасному конституціоналізмі та побудові соціальної держави. Він наголосив, що соціальні права – це не просто одна з тем для обговорення, а фундаментальна складова суспільного договору, без якої неможливо уявити демократичне суспільство, засноване на верховенстві права.
Окремо промовець зупинився на тому, як саме сформульована перша стаття Конституції України, звернувши увагу на символічну роль коми між словами «соціальна» та «правова» у першій статті Основного Закону України. За його словами, така кома не лише граматична деталь, а відображення розриву у сприйнятті двох ключових характеристик держави, які насправді мають бути єдиним цілим.
Суддя зазначив, що проблема «меншовартості» соціальних прав має глибоке коріння як у правовій доктрині, так і в суспільній свідомості. У цьому контексті він згадав історичний приклад Федеративної Республіки Німеччина, де після Другої світової війни постало питання поєднання ліберальної моделі демократії з потребою забезпечення людської гідності через соціальні механізми. За його словами, саме тоді було закладено основи концепції, відповідно до якої забезпечення мінімальних матеріальних умов існування є не запереченням свободи, а її необхідною складовою.
Василь Лемак підкреслив, що й право на життя чи інші людські права, а не лише соціальні, неможливо гарантувати без залучення ресурсів, адже для його реального забезпечення потрібні ефективні безпекові механізми, належна робота правоохоронних органів, сучасна інфраструктура та системи реагування. Він зазначив, що всі ці інструменти є невід’ємною частиною обов’язків держави і безпосередньо пов’язані з ресурсним забезпеченням. Суддя наголосив, що розуміння таких зв’язків є ключовим для побудови соціальної держави, якої прагне українське суспільство.
У межах обговорення конституційного захисту соціальних прав суддя Конституційного Суду України згадав про свою окрему думку стосовно Рішення Суду від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою громадянина України Олександра Дяченка, що стосувалася гарантій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В цій окремій думці Василь Лемак зазначив, що на відміну від інших категорій прав людини, у сфері соціальних прав особливо важливим є належне правове регулювання з боку уповноважених державних органів. Зокрема, умови та порядок отримання соціальної допомоги мають бути чітко врегульовані, оскільки без такого регулювання право на допомогу перетворюється на декларативне і фактично залишається нереалізованим.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у своєму виступі акцентував увагу на складності соціальних питань, що потребують вирішення, зокрема в умовах воєнного стану, з урахуванням викликів для бюджетної системи.
На запрошення Національного університету «Києво-Могилянська академія» у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження» судді Конституційного Суду України Василь Лемак та Сергій Різник взяли участь у Міжнародному академічному та експертному форумі «Соціальна згуртованість і соціальна справедливість: конституційний вимір», що відбувся 1–2 липня 2025 року.
🗞 Метою Форуму стало обговорення конституційних основ і правових механізмів забезпечення соціальної згуртованості та соціальної справедливості в Україні, країнах Європейського Союзу та у ширшому глобальному контексті. Учасники заходу зосередили увагу на доктринальних підходах, законодавчих викликах, актуальній судовій практиці та інституційних механізмах захисту соціальних прав і забезпечення принципу рівності.
Захід об’єднав провідних науковців, суддів, правозахисників, представників державних органів, міжнародних організацій та інституцій громадянського суспільства.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак під час виступу акцентував увагу на фундаментальній ролі соціальних прав у сучасному конституціоналізмі та побудові соціальної держави. Він наголосив, що соціальні права – це не просто одна з тем для обговорення, а фундаментальна складова суспільного договору, без якої неможливо уявити демократичне суспільство, засноване на верховенстві права.
Окремо промовець зупинився на тому, як саме сформульована перша стаття Конституції України, звернувши увагу на символічну роль коми між словами «соціальна» та «правова» у першій статті Основного Закону України. За його словами, така кома не лише граматична деталь, а відображення розриву у сприйнятті двох ключових характеристик держави, які насправді мають бути єдиним цілим.
Суддя зазначив, що проблема «меншовартості» соціальних прав має глибоке коріння як у правовій доктрині, так і в суспільній свідомості. У цьому контексті він згадав історичний приклад Федеративної Республіки Німеччина, де після Другої світової війни постало питання поєднання ліберальної моделі демократії з потребою забезпечення людської гідності через соціальні механізми. За його словами, саме тоді було закладено основи концепції, відповідно до якої забезпечення мінімальних матеріальних умов існування є не запереченням свободи, а її необхідною складовою.
Василь Лемак підкреслив, що й право на життя чи інші людські права, а не лише соціальні, неможливо гарантувати без залучення ресурсів, адже для його реального забезпечення потрібні ефективні безпекові механізми, належна робота правоохоронних органів, сучасна інфраструктура та системи реагування. Він зазначив, що всі ці інструменти є невід’ємною частиною обов’язків держави і безпосередньо пов’язані з ресурсним забезпеченням. Суддя наголосив, що розуміння таких зв’язків є ключовим для побудови соціальної держави, якої прагне українське суспільство.
У межах обговорення конституційного захисту соціальних прав суддя Конституційного Суду України згадав про свою окрему думку стосовно Рішення Суду від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою громадянина України Олександра Дяченка, що стосувалася гарантій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В цій окремій думці Василь Лемак зазначив, що на відміну від інших категорій прав людини, у сфері соціальних прав особливо важливим є належне правове регулювання з боку уповноважених державних органів. Зокрема, умови та порядок отримання соціальної допомоги мають бути чітко врегульовані, оскільки без такого регулювання право на допомогу перетворюється на декларативне і фактично залишається нереалізованим.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у своєму виступі акцентував увагу на складності соціальних питань, що потребують вирішення, зокрема в умовах воєнного стану, з урахуванням викликів для бюджетної системи.
«Йдеться про пошук балансу між приватними інтересами, національною безпекою та загальносуспільними питаннями. Все це потребує злагодженої роботи не лише Конституційного Суду чи Верховного Суду, а й усієї цілісної системи забезпечення верховенства Конституції, яка включає всі ключові суб’єкти політичної влади, Український народ і кожного громадянина», – зазначив суддя.
Суддя Суду у своєму виступі акцентував увагу на важливості формування комплексного підходу до конституційного права на соціальний захист та практики його реалізації.
Сергій Різник також зазначив, що значна частина рішень Конституційного Суду стосується саме соціальної сфери, що свідчить про чутливість і складність цього напряму конституційного правосуддя. «Якщо підрахувати, то за час роботи Конституційного Суду України ухвалено майже 60 рішень, які прямо стосувалися соціального контексту й конституційного права на соціальний захист. Переважна більшість із них передбачала визнання нормативних актів неконституційними», – наголосив він. Окрему увагу суддя приділив механізму відтермінування втрати чинності нормативними актами, визнаними неконституційними. За його словами, за останній період Суд ухвалив 30 рішень щодо неконституційності нормативних актів, у 17 з яких відтермінував втрату чинності.
Сергій Різник підкреслив особливе значення інституту конституційної скарги, який демонструє, наскільки позиція, активність та стійкість окремої людини у відстоюванні своїх прав можуть впливати на загальнонаціональну ситуацію.
Суддя підсумував, що сьогодні Суд прийшов до усталеної позиції, яка враховує принцип пропорційності між соціальними гарантіями громадян, фінансовими можливостями держави та обов’язком гарантувати кожному достатній життєвий рівень.
Форум став важливою платформою для обміну національним і міжнародним досвідом, а також сприяв формуванню спільного бачення шляхів зміцнення соціальної єдності та справедливості як ключових чинників демократичної стабільності.
Суддя Суду у своєму виступі акцентував увагу на важливості формування комплексного підходу до конституційного права на соціальний захист та практики його реалізації.
Сергій Різник також зазначив, що значна частина рішень Конституційного Суду стосується саме соціальної сфери, що свідчить про чутливість і складність цього напряму конституційного правосуддя. «Якщо підрахувати, то за час роботи Конституційного Суду України ухвалено майже 60 рішень, які прямо стосувалися соціального контексту й конституційного права на соціальний захист. Переважна більшість із них передбачала визнання нормативних актів неконституційними», – наголосив він. Окрему увагу суддя приділив механізму відтермінування втрати чинності нормативними актами, визнаними неконституційними. За його словами, за останній період Суд ухвалив 30 рішень щодо неконституційності нормативних актів, у 17 з яких відтермінував втрату чинності.
Сергій Різник підкреслив особливе значення інституту конституційної скарги, який демонструє, наскільки позиція, активність та стійкість окремої людини у відстоюванні своїх прав можуть впливати на загальнонаціональну ситуацію.
Суддя підсумував, що сьогодні Суд прийшов до усталеної позиції, яка враховує принцип пропорційності між соціальними гарантіями громадян, фінансовими можливостями держави та обов’язком гарантувати кожному достатній життєвий рівень.
Форум став важливою платформою для обміну національним і міжнародним досвідом, а також сприяв формуванню спільного бачення шляхів зміцнення соціальної єдності та справедливості як ключових чинників демократичної стабільності.
⚖️ Конституційний Суд України провів засідання та постановив низку актів
Сьогодні, 8 липня, Конституційний Суд України провів засідання, під час яких було внесено зміни до персонального складу постійних комісій Суду. До складу Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків та Постійної комісії з питань регламенту та етики включено суддю Конституційного Суду України Олександра Водяннікова.
📝 Цього ж дня відбулися засідання Третьої колегії суддів Першого сенату та Третьої колегії суддів Другого сенату Суду, де судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду судді постановили ухвали про відкриття конституційний проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️Арустамяна Ашота Едуардовича щодо відповідності Конституції України окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“;
✍️Волкової Тетяни Іванівни щодо відповідності Конституції України приписів частин першої, другої статті 45 Закону України „Про державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ.
Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, розглядатимуться на засіданнях Першого сенату Суду.
Водночас колегії суддів постановили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Пабтрейд“ щодо відповідності Конституції України пункту 10 частини шостої статті 12, частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Сай Ольги Василівни щодо відповідності Конституції України окремого припису частини другої статті 365 Цивільного кодексу України;
▪️ Щербань Тамари Миколаївни щодо відповідності Конституції України пунктів 18, 23 частини першої статті 3, частини першої статті 392, пунктів 2, 3 частини другої статті 395, частини другої статті 424, частини четвертої статті 428 Кримінального процесуального кодексу.
Також Третя колегія суддів Другого сенату розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах:
📄 за конституційною скаргою Шоломицького Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України підпункту 12 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану“ від 14 квітня 2022 року № 2201-ІХ;
📄 за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „РОСКАР“ щодо відповідності Конституції України частин першої, третьої, шостої статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ, окремого припису абзацу другого частини другої статті 45 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури“ від 18 вересня 2012 року № 5288–VI на одному з наступних засідань колегії.
Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у зазначених справах буде продовжено на наступних засіданнях колегії суддів.
Сьогодні, 8 липня, Конституційний Суд України провів засідання, під час яких було внесено зміни до персонального складу постійних комісій Суду. До складу Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків та Постійної комісії з питань регламенту та етики включено суддю Конституційного Суду України Олександра Водяннікова.
📝 Цього ж дня відбулися засідання Третьої колегії суддів Першого сенату та Третьої колегії суддів Другого сенату Суду, де судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду судді постановили ухвали про відкриття конституційний проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️Арустамяна Ашота Едуардовича щодо відповідності Конституції України окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“;
✍️Волкової Тетяни Іванівни щодо відповідності Конституції України приписів частин першої, другої статті 45 Закону України „Про державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ.
Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, розглядатимуться на засіданнях Першого сенату Суду.
Водночас колегії суддів постановили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Пабтрейд“ щодо відповідності Конституції України пункту 10 частини шостої статті 12, частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Сай Ольги Василівни щодо відповідності Конституції України окремого припису частини другої статті 365 Цивільного кодексу України;
▪️ Щербань Тамари Миколаївни щодо відповідності Конституції України пунктів 18, 23 частини першої статті 3, частини першої статті 392, пунктів 2, 3 частини другої статті 395, частини другої статті 424, частини четвертої статті 428 Кримінального процесуального кодексу.
Також Третя колегія суддів Другого сенату розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах:
📄 за конституційною скаргою Шоломицького Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України підпункту 12 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану“ від 14 квітня 2022 року № 2201-ІХ;
📄 за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „РОСКАР“ щодо відповідності Конституції України частин першої, третьої, шостої статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ, окремого припису абзацу другого частини другої статті 45 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури“ від 18 вересня 2012 року № 5288–VI на одному з наступних засідань колегії.
Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у зазначених справах буде продовжено на наступних засіданнях колегії суддів.
⚖️ Перший сенат #КСУ розглядав справу за конституційною скаргою. Колегії суддів постановили 3 ухвали
✍️Перший сенат Конституційного Суду України 9 липня 2025 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Труби Романа Михайловича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“.
Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Першого сенату.
🗞 Друга колегія суддів Першого сенату та Третя колегія суддів Другого сенату провели засідання, на яких постановили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📄 Денисенка Бориса Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 3 частини четвертої статті 1253 Цивільного кодексу України;
📄 Шоломицького Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України підпункту 12 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану“ від 14 квітня 2022 року № 2201-ІХ;
📄 Товариства з обмеженою відповідальністю „РОСКАР“ щодо відповідності Конституції України частин першої, третьої, шостої статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ, окремого припису абзацу другого частини другої статті 45 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури“ від 18 вересня 2012 року № 5288–VI.
Водночас розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною Сивухіна Григорія Сергійовича щодо відповідності Конституції України приписів частини першої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України буде продовжено на наступному засіданні колегії.
✍️Перший сенат Конституційного Суду України 9 липня 2025 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Труби Романа Михайловича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“.
Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Першого сенату.
🗞 Друга колегія суддів Першого сенату та Третя колегія суддів Другого сенату провели засідання, на яких постановили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📄 Денисенка Бориса Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 3 частини четвертої статті 1253 Цивільного кодексу України;
📄 Шоломицького Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України підпункту 12 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану“ від 14 квітня 2022 року № 2201-ІХ;
📄 Товариства з обмеженою відповідальністю „РОСКАР“ щодо відповідності Конституції України частин першої, третьої, шостої статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ, окремого припису абзацу другого частини другої статті 45 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури“ від 18 вересня 2012 року № 5288–VI.
Водночас розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною Сивухіна Григорія Сергійовича щодо відповідності Конституції України приписів частини першої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України буде продовжено на наступному засіданні колегії.
📚 Конституційний Суд України продовжив розгляд проєкту Правил професійної етики суддів
У четвер, 10 липня 2025 року, на засіданні Конституційного Суду України було продовжено розгляд проєкту Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Під час засідання відбулося обговорення положень проєкту документа. 🖇 Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
У четвер, 10 липня 2025 року, на засіданні Конституційного Суду України було продовжено розгляд проєкту Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Під час засідання відбулося обговорення положень проєкту документа. 🖇 Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
🇺🇦 З Днем Української Державності!
Українська державність формувалася упродовж століть у жертовній боротьбі Українського народу за свободу, гідність, право на самовизначення і збереження національної ідентичності. Вона ґрунтується на цінностях, що з покоління в покоління були основою єдності та сили українців.
Ми вдячні всім тим, хто крізь віки зберігав культуру, традиції та відстоював ідею власної державності, і тим, хто сьогодні в умовах війни, захищає свободу України та її європейське майбутнє.
З нагоди Дня Української Державності, що відзначається згідно з Указом Президента України від 24 серпня 2021 року №423/2021, в Конституційному Суді України відбулася урочиста церемонія підняття Державного Прапора.
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
Українська державність формувалася упродовж століть у жертовній боротьбі Українського народу за свободу, гідність, право на самовизначення і збереження національної ідентичності. Вона ґрунтується на цінностях, що з покоління в покоління були основою єдності та сили українців.
Ми вдячні всім тим, хто крізь віки зберігав культуру, традиції та відстоював ідею власної державності, і тим, хто сьогодні в умовах війни, захищає свободу України та її європейське майбутнє.
З нагоди Дня Української Державності, що відзначається згідно з Указом Президента України від 24 серпня 2021 року №423/2021, в Конституційному Суді України відбулася урочиста церемонія підняття Державного Прапора.
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
Сьогодні, 15 липня 2025 року, Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 👉за конституційною скаргою Грома Ігоря Юрійовича щодо конституційності пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📑 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі.
https://cutt.ly/4rIH0RTR
📑 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі.
https://cutt.ly/4rIH0RTR
⚖️ Питання конституційності законодавчих приписів про застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат розглядає Перший сенат
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Барановського Миколи Павловича.
📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
📑 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Микола Барановський є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
💬 Заявник зазначає, що Законом №1774 була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій, та внесені такі зміни до низки законів України.
Не погоджуючись із цим, він звернувся до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Верховний Суд касаційні скарги заявника залишив без задоволення, а рішення судів першої і апеляційної інстанцій – без змін.
💬 Автор клопотання наголошує, що застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 в остаточному судовому рішенні у його справі призвело до зменшення розміру доплати до його пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
На його переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Заявник також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону № 1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ https://cutt.ly/wrI8VkhV
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Барановського Миколи Павловича.
📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
📑 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Микола Барановський є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
💬 Заявник зазначає, що Законом №1774 була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій, та внесені такі зміни до низки законів України.
Не погоджуючись із цим, він звернувся до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Верховний Суд касаційні скарги заявника залишив без задоволення, а рішення судів першої і апеляційної інстанцій – без змін.
💬 Автор клопотання наголошує, що застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 в остаточному судовому рішенні у його справі призвело до зменшення розміру доплати до його пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
На його переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Заявник також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону № 1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ https://cutt.ly/wrI8VkhV
📝 Суд розглядав справу за конституційною скаргою Марії Ліпейко щодо конституційності окремих приписів Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Ліпейко Марії Василівни.
📄 Як зазначила суддя-доповідач у справі Оксана Грищук, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними положеннями Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
📄 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Марія Ліпейко є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця стверджує, що застосування пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII в остаточному судовому рішенні у її справі призвело до зменшення розміру доплати до пенсії пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
📄 На її переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Вона також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону №1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
📎 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Ліпейко Марії Василівни.
📄 Як зазначила суддя-доповідач у справі Оксана Грищук, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними положеннями Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
📄 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Марія Ліпейко є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця стверджує, що застосування пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII в остаточному судовому рішенні у її справі призвело до зменшення розміру доплати до пенсії пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
📄 На її переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Вона також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону №1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
📎 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
⚖️ Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі щодо конституційності законодавчих приписів стосовно застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Стременко Лариси Олександрівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя-доповідач повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Лариса Стременко є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця твердить, що унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично зменшено у два з половиною рази гарантований розмір пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
📑 Відтак вона звернулася до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Суд першої інстанцій відмовив у задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд ухвалив нове рішення, в якому позовні вимоги задовольнив частково. Верховний Суд касаційну скаргу заявниці залишив без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін. У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що із набранням чинності Законом № 1774 мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, зокрема, для обрахунку підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону № 796 (у редакції, що діяла до 01.01.2015).
📑 На думку заявниці, оспорювані приписи Закону № 1774 є такими, що не відповідають низці норм Конституції України, призводять до звуження змісту та обсягу її конституційних прав, унаслідок чого порушено, зокрема, право власності, а також соціальні гарантії на пенсійне забезпечення та соціальну підтримку рівня життя населення України, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АС.
📍 Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Стременко Лариси Олександрівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя-доповідач повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Лариса Стременко є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця твердить, що унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично зменшено у два з половиною рази гарантований розмір пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
📑 Відтак вона звернулася до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Суд першої інстанцій відмовив у задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд ухвалив нове рішення, в якому позовні вимоги задовольнив частково. Верховний Суд касаційну скаргу заявниці залишив без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін. У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що із набранням чинності Законом № 1774 мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, зокрема, для обрахунку підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону № 796 (у редакції, що діяла до 01.01.2015).
📑 На думку заявниці, оспорювані приписи Закону № 1774 є такими, що не відповідають низці норм Конституції України, призводять до звуження змісту та обсягу її конституційних прав, унаслідок чого порушено, зокрема, право власності, а також соціальні гарантії на пенсійне забезпечення та соціальну підтримку рівня життя населення України, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АС.
📍 Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.