📚 Конституційний Суд України продовжив розгляд проєкту Правил професійної етики суддів
У четвер, 10 липня 2025 року, на засіданні Конституційного Суду України було продовжено розгляд проєкту Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Під час засідання відбулося обговорення положень проєкту документа. 🖇 Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
У четвер, 10 липня 2025 року, на засіданні Конституційного Суду України було продовжено розгляд проєкту Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Під час засідання відбулося обговорення положень проєкту документа. 🖇 Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
🇺🇦 З Днем Української Державності!
Українська державність формувалася упродовж століть у жертовній боротьбі Українського народу за свободу, гідність, право на самовизначення і збереження національної ідентичності. Вона ґрунтується на цінностях, що з покоління в покоління були основою єдності та сили українців.
Ми вдячні всім тим, хто крізь віки зберігав культуру, традиції та відстоював ідею власної державності, і тим, хто сьогодні в умовах війни, захищає свободу України та її європейське майбутнє.
З нагоди Дня Української Державності, що відзначається згідно з Указом Президента України від 24 серпня 2021 року №423/2021, в Конституційному Суді України відбулася урочиста церемонія підняття Державного Прапора.
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
Українська державність формувалася упродовж століть у жертовній боротьбі Українського народу за свободу, гідність, право на самовизначення і збереження національної ідентичності. Вона ґрунтується на цінностях, що з покоління в покоління були основою єдності та сили українців.
Ми вдячні всім тим, хто крізь віки зберігав культуру, традиції та відстоював ідею власної державності, і тим, хто сьогодні в умовах війни, захищає свободу України та її європейське майбутнє.
З нагоди Дня Української Державності, що відзначається згідно з Указом Президента України від 24 серпня 2021 року №423/2021, в Конституційному Суді України відбулася урочиста церемонія підняття Державного Прапора.
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
Сьогодні, 15 липня 2025 року, Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 👉за конституційною скаргою Грома Ігоря Юрійовича щодо конституційності пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📑 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі.
https://cutt.ly/4rIH0RTR
📑 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі.
https://cutt.ly/4rIH0RTR
⚖️ Питання конституційності законодавчих приписів про застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат розглядає Перший сенат
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Барановського Миколи Павловича.
📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
📑 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Микола Барановський є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
💬 Заявник зазначає, що Законом №1774 була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій, та внесені такі зміни до низки законів України.
Не погоджуючись із цим, він звернувся до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Верховний Суд касаційні скарги заявника залишив без задоволення, а рішення судів першої і апеляційної інстанцій – без змін.
💬 Автор клопотання наголошує, що застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 в остаточному судовому рішенні у його справі призвело до зменшення розміру доплати до його пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
На його переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Заявник також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону № 1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ https://cutt.ly/wrI8VkhV
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Барановського Миколи Павловича.
📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
📑 Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Микола Барановський є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
💬 Заявник зазначає, що Законом №1774 була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій, та внесені такі зміни до низки законів України.
Не погоджуючись із цим, він звернувся до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Верховний Суд касаційні скарги заявника залишив без задоволення, а рішення судів першої і апеляційної інстанцій – без змін.
💬 Автор клопотання наголошує, що застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 в остаточному судовому рішенні у його справі призвело до зменшення розміру доплати до його пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
На його переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Заявник також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону № 1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ https://cutt.ly/wrI8VkhV
📝 Суд розглядав справу за конституційною скаргою Марії Ліпейко щодо конституційності окремих приписів Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Ліпейко Марії Василівни.
📄 Як зазначила суддя-доповідач у справі Оксана Грищук, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними положеннями Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
📄 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Марія Ліпейко є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця стверджує, що застосування пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII в остаточному судовому рішенні у її справі призвело до зменшення розміру доплати до пенсії пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
📄 На її переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Вона також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону №1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
📎 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Ліпейко Марії Василівни.
📄 Як зазначила суддя-доповідач у справі Оксана Грищук, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними положеннями Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
📄 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Марія Ліпейко є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця стверджує, що застосування пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII в остаточному судовому рішенні у її справі призвело до зменшення розміру доплати до пенсії пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, порівняно з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
📄 На її переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Вона також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону №1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
📎 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
⚖️ Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі щодо конституційності законодавчих приписів стосовно застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Стременко Лариси Олександрівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя-доповідач повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Лариса Стременко є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця твердить, що унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично зменшено у два з половиною рази гарантований розмір пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
📑 Відтак вона звернулася до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Суд першої інстанцій відмовив у задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд ухвалив нове рішення, в якому позовні вимоги задовольнив частково. Верховний Суд касаційну скаргу заявниці залишив без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін. У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що із набранням чинності Законом № 1774 мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, зокрема, для обрахунку підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону № 796 (у редакції, що діяла до 01.01.2015).
📑 На думку заявниці, оспорювані приписи Закону № 1774 є такими, що не відповідають низці норм Конституції України, призводять до звуження змісту та обсягу її конституційних прав, унаслідок чого порушено, зокрема, право власності, а також соціальні гарантії на пенсійне забезпечення та соціальну підтримку рівня життя населення України, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АС.
📍 Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат 16 липня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Стременко Лариси Олександрівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя-доповідач повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Лариса Стременко є пенсіонеркою, яка не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявниця твердить, що унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично зменшено у два з половиною рази гарантований розмір пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
📑 Відтак вона звернулася до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Суд першої інстанцій відмовив у задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд ухвалив нове рішення, в якому позовні вимоги задовольнив частково. Верховний Суд касаційну скаргу заявниці залишив без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін. У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що із набранням чинності Законом № 1774 мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, зокрема, для обрахунку підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону № 796 (у редакції, що діяла до 01.01.2015).
📑 На думку заявниці, оспорювані приписи Закону № 1774 є такими, що не відповідають низці норм Конституції України, призводять до звуження змісту та обсягу її конституційних прав, унаслідок чого порушено, зокрема, право власності, а також соціальні гарантії на пенсійне забезпечення та соціальну підтримку рівня життя населення України, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АС.
📍 Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📋 Суд розглядав справи за конституційними скаргами громадян. Колегії суддів постановили 3 ухвали
🔸 У середу, 16 липня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Барановського Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Ліпейко Марії Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Стременко Лариси Олександрівни щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Суд дослідив матеріали справ на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🔸 Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гузенка Олександра Миколайовича щодо конституційності частин першої, другої, третьої, шостої статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
▪️ У справі за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ колегія суддів продовжить розгляд цього питання на наступному засіданні.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, другої статті 45 Закону України „Про державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ. Питання, пов’язанні з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️ Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
https://lnk.ua/7J4ZQoaNE
🔸 У середу, 16 липня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Барановського Миколи Васильовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Ліпейко Марії Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Стременко Лариси Олександрівни щодо відповідності Конституції України пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
Суд дослідив матеріали справ на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🔸 Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гузенка Олександра Миколайовича щодо конституційності частин першої, другої, третьої, шостої статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
▪️ У справі за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ колегія суддів продовжить розгляд цього питання на наступному засіданні.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, другої статті 45 Закону України „Про державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ. Питання, пов’язанні з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️ Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
https://lnk.ua/7J4ZQoaNE
📝 Суд провів засідання: розглядав проєкт Правил професійної етики суддів, постановив дві ухвали
У четвер, 17 липня ц.р., Конституційний Суд України на засіданні продовжив розгляд проєкту Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Відбулося обговорення положень проєкту документа. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Окрім цього, відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ За результатами розгляду Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу 👉 про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ У справі за конституційною скаргою Іванущенка Сергія Вікторовича Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження 👉в частині щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–XII. Водночас відмовила 👉в іншій частині – щодо конституційності статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ та цього закону в цілому. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://cutt.ly/frOiHsmI
У четвер, 17 липня ц.р., Конституційний Суд України на засіданні продовжив розгляд проєкту Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Відбулося обговорення положень проєкту документа. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Окрім цього, відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ За результатами розгляду Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу 👉 про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ У справі за конституційною скаргою Іванущенка Сергія Вікторовича Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження 👉в частині щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–XII. Водночас відмовила 👉в іншій частині – щодо конституційності статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ та цього закону в цілому. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://cutt.ly/frOiHsmI
📝 Суд вніс зміни до персонального складу сенату і колегії суддів та постановив низку ухвал
🔹 У вівторок, 22 липня 2025 року, Конституційний Суд України на спеціальних пленарних засіданнях вніс зміни до персонального складу сенату та колегії суддів Суду. За результатами засідань суддю Конституційного Суду України Олександра Водяннікова включено до складу 👉Другого сенату та Другої колегії суддів цього ж сенату.
▪️ Отже, наразі Другий сенат діє у складі шести суддів, що забезпечує наявність кворуму для проведення його пленарних засідань та ухвалення рішень відповідно до Конституції України та Закону України „Про Конституційний Суд України“.
🔸 Велика палата Суду на засіданні подовжила до 9 вересня 2025 року строк постановлення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційним поданням і конституційними скаргами.
https://cutt.ly/3rPcfxc2
🔹 У вівторок, 22 липня 2025 року, Конституційний Суд України на спеціальних пленарних засіданнях вніс зміни до персонального складу сенату та колегії суддів Суду. За результатами засідань суддю Конституційного Суду України Олександра Водяннікова включено до складу 👉Другого сенату та Другої колегії суддів цього ж сенату.
▪️ Отже, наразі Другий сенат діє у складі шести суддів, що забезпечує наявність кворуму для проведення його пленарних засідань та ухвалення рішень відповідно до Конституції України та Закону України „Про Конституційний Суд України“.
🔸 Велика палата Суду на засіданні подовжила до 9 вересня 2025 року строк постановлення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційним поданням і конституційними скаргами.
https://cutt.ly/3rPcfxc2
⚖️ Другий сенат провів засідання: ухвалив низку актів
Другий сенат 22 липня 2025 року провів засідання, на яких постановив ухвали 📑 про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів Конституційного Суду України з інших колегій цього ж сенату.
▪️ Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою 👉Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України ,,Про альтернативну (невійськову) службу”, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України та справу за конституційною скаргою 👉Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу”.
▪️ Крім того, Другий сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами розгляду постановив 📑 8 ухвал про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Бервененко Олесі Петрівни щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“;
➖ Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Степанюк Наталії Павлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
Другий сенат 22 липня 2025 року провів засідання, на яких постановив ухвали 📑 про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів Конституційного Суду України з інших колегій цього ж сенату.
▪️ Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою 👉Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України ,,Про альтернативну (невійськову) службу”, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України та справу за конституційною скаргою 👉Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу”.
▪️ Крім того, Другий сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами розгляду постановив 📑 8 ухвал про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Бервененко Олесі Петрівни щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“;
➖ Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Степанюк Наталії Павлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
⚖️ Відбулися засідання Першого і Другого сенатів: постановили ухвали
Перший сенат 23 липня 2025 року на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справи за 📑конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни та справи за 📑 конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📑 Перший сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами розгляду постановив 2 ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
➖ Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📑 Водночас Перший сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📑 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат 23 липня 2025 року на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справи за 📑конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни та справи за 📑 конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📑 Перший сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами розгляду постановив 2 ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
➖ Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📑 Водночас Перший сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📑 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.