📝 Суд вніс зміни до персонального складу сенату і колегії суддів та постановив низку ухвал
🔹 У вівторок, 22 липня 2025 року, Конституційний Суд України на спеціальних пленарних засіданнях вніс зміни до персонального складу сенату та колегії суддів Суду. За результатами засідань суддю Конституційного Суду України Олександра Водяннікова включено до складу 👉Другого сенату та Другої колегії суддів цього ж сенату.
▪️ Отже, наразі Другий сенат діє у складі шести суддів, що забезпечує наявність кворуму для проведення його пленарних засідань та ухвалення рішень відповідно до Конституції України та Закону України „Про Конституційний Суд України“.
🔸 Велика палата Суду на засіданні подовжила до 9 вересня 2025 року строк постановлення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційним поданням і конституційними скаргами.
https://cutt.ly/3rPcfxc2
🔹 У вівторок, 22 липня 2025 року, Конституційний Суд України на спеціальних пленарних засіданнях вніс зміни до персонального складу сенату та колегії суддів Суду. За результатами засідань суддю Конституційного Суду України Олександра Водяннікова включено до складу 👉Другого сенату та Другої колегії суддів цього ж сенату.
▪️ Отже, наразі Другий сенат діє у складі шести суддів, що забезпечує наявність кворуму для проведення його пленарних засідань та ухвалення рішень відповідно до Конституції України та Закону України „Про Конституційний Суд України“.
🔸 Велика палата Суду на засіданні подовжила до 9 вересня 2025 року строк постановлення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційним поданням і конституційними скаргами.
https://cutt.ly/3rPcfxc2
⚖️ Другий сенат провів засідання: ухвалив низку актів
Другий сенат 22 липня 2025 року провів засідання, на яких постановив ухвали 📑 про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів Конституційного Суду України з інших колегій цього ж сенату.
▪️ Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою 👉Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України ,,Про альтернативну (невійськову) службу”, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України та справу за конституційною скаргою 👉Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу”.
▪️ Крім того, Другий сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами розгляду постановив 📑 8 ухвал про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Бервененко Олесі Петрівни щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“;
➖ Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Степанюк Наталії Павлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
Другий сенат 22 липня 2025 року провів засідання, на яких постановив ухвали 📑 про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів Конституційного Суду України з інших колегій цього ж сенату.
▪️ Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою 👉Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України ,,Про альтернативну (невійськову) службу”, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України та справу за конституційною скаргою 👉Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу”.
▪️ Крім того, Другий сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами розгляду постановив 📑 8 ухвал про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Бервененко Олесі Петрівни щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“;
➖ Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Степанюк Наталії Павлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
⚖️ Відбулися засідання Першого і Другого сенатів: постановили ухвали
Перший сенат 23 липня 2025 року на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справи за 📑конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни та справи за 📑 конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📑 Перший сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами розгляду постановив 2 ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
➖ Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📑 Водночас Перший сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📑 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат 23 липня 2025 року на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справи за 📑конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни та справи за 📑 конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📑 Перший сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами розгляду постановив 2 ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
➖ Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📑 Водночас Перший сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📑 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Колегія суддів розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах
Третя колегія суддів Другого сенату 22 липня 2025 року провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою 👉Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо конституційності приписів частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І та пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ від 13 травня 2020 року № 590–ІХ. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів постановила 5 ухвал (остаточних) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Деркача Ігоря Миколайовича щодо конституційності частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–ІХ;
▪️ Кравченка Миколи Васильовича щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ;
▪️ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності абзаців другого, третього частини першої статті 3, абзацу сьомого підпункту 1, окремих приписів підпунктів 2, 3, 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI;
▪️ Семенка В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності частини другої статті 467 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Решетняка Ігоря Володимировича щодо конституційності частини дев’ятнадцятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Третя колегія суддів Другого сенату 22 липня 2025 року провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою 👉Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо конституційності приписів частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І та пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ від 13 травня 2020 року № 590–ІХ. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів постановила 5 ухвал (остаточних) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Деркача Ігоря Миколайовича щодо конституційності частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–ІХ;
▪️ Кравченка Миколи Васильовича щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ;
▪️ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності абзаців другого, третього частини першої статті 3, абзацу сьомого підпункту 1, окремих приписів підпунктів 2, 3, 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI;
▪️ Семенка В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності частини другої статті 467 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Решетняка Ігоря Володимировича щодо конституційності частини дев’ятнадцятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 Відбувся просвітницький захід, присвячений Рішенню Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 24 липня ц.р. відбувся захід на тему «Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“».
👥 Участь у ньому взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Микола Гнатовський, який виступив головним доповідачем, Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти.
🔹 Під час заходу суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський ознайомив із ключовими аспектами Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“, яке було оприлюднене 9 липня 2025 року.
Як зазначив доповідач, ця справа охоплює чотири міждержавні заяви, три з яких були подані Україною, 2014 та 2022 років (№№ 8019/16, 43800/14, 11055/22) стосовно порушення прав людини Росією в контексті конфлікту на сході України за участі проросійських сепаратистів із весни 2014 року, включаючи викрадення трьох груп дітей та їх тимчасове вивезення до Росії, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Четверта заява була подана Нідерландами у 2020 році стосовно збиття рейсу MH17 над окупованою Росією територією України, що призвело до загибелі всіх, хто перебував на борту, переважно громадян Нідерландів.
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 24 липня ц.р. відбувся захід на тему «Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“».
👥 Участь у ньому взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Микола Гнатовський, який виступив головним доповідачем, Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти.
🔹 Під час заходу суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський ознайомив із ключовими аспектами Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“, яке було оприлюднене 9 липня 2025 року.
Як зазначив доповідач, ця справа охоплює чотири міждержавні заяви, три з яких були подані Україною, 2014 та 2022 років (№№ 8019/16, 43800/14, 11055/22) стосовно порушення прав людини Росією в контексті конфлікту на сході України за участі проросійських сепаратистів із весни 2014 року, включаючи викрадення трьох груп дітей та їх тимчасове вивезення до Росії, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Четверта заява була подана Нідерландами у 2020 році стосовно збиття рейсу MH17 над окупованою Росією територією України, що призвело до загибелі всіх, хто перебував на борту, переважно громадян Нідерландів.
У цій справі ЄСПЛ визнав Росію відповідальною згідно з Європейською конвенцією з прав людини за широкомасштабні та кричущі порушення прав людини в Україні, учинені в результаті конфлікту із 2014 року.
🔹 У рішенні ЄСПЛ одноголосно постановив, що у зв’язку з конфліктом в Україні у період із 11 травня 2014 року – коли розпочалися бойові дії – до 16 вересня 2022 року – коли Росія припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини – мали місце систематичні порушення: статей 2 (право на життя), 3 (заборона катування, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження), 4 § 2 (заборона примусової праці), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода думки, совісті та релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань та об’єднання), 13 (право на ефективний засіб правового захисту) та 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції, а також статей 1 (захист права власності) та 2 (право на освіту) Протоколу № 1 до Конвенції.
Посилаючись на рішення ЄСПЛ, промовець зазначив, що дії держави-агресора свідчать про посягання на незалежність України, становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі та спрямовані на підрив самих основ демократії, на яких засновані Рада Європи та її держави-члени.
🔹 ЄСПЛ також визнав, що Росія несе відповідальність за збиття рейсу MH17 та порушення права на життя жертв катастрофи. Зокрема, Суд дійшов висновку, що дії Росії були проявом зневажливого ставлення до цивільних осіб, які перебували під загрозою внаслідок її ворожих дій. Росія надавала неправдиву і сфабриковану інформацію та обрала тактику перешкоджання спробам з’ясувати причину й обставини катастрофи.
Окремо Микола Гнатовський закцентував, що ЄСПЛ сформулював два індивідуальні заходи, які потребують негайного виконання і мають обов’язкову юридичну силу, як-от:
➖ звільнення і безпечне повернення всіх осіб, позбавлених свободи внаслідок окупації (в’язнів);
➖ створення міжнародного незалежного механізму для повернення всіх дітей, вивезених з України на територію РФ чи окуповану територію, та возз’єднання з їхніми сім’ями або законними опікунами.
Він також зауважив, що питання створення компенсаційного механізму буде предметом подальшого розгляду ЄСПЛ. Суддя підкреслив, що в цій справі Суд перевірив докази, інформацію, створив опис подій, та наголосив на історичному його значенні.
Більше про суть цього рішення, що має важливе значення для України, дізнавайтеся за посиланням:
🎥 https://www.youtube.com/watch?v=M_o_D8GzrbE
🔹 У рішенні ЄСПЛ одноголосно постановив, що у зв’язку з конфліктом в Україні у період із 11 травня 2014 року – коли розпочалися бойові дії – до 16 вересня 2022 року – коли Росія припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини – мали місце систематичні порушення: статей 2 (право на життя), 3 (заборона катування, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження), 4 § 2 (заборона примусової праці), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода думки, совісті та релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань та об’єднання), 13 (право на ефективний засіб правового захисту) та 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції, а також статей 1 (захист права власності) та 2 (право на освіту) Протоколу № 1 до Конвенції.
Посилаючись на рішення ЄСПЛ, промовець зазначив, що дії держави-агресора свідчать про посягання на незалежність України, становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі та спрямовані на підрив самих основ демократії, на яких засновані Рада Європи та її держави-члени.
🔹 ЄСПЛ також визнав, що Росія несе відповідальність за збиття рейсу MH17 та порушення права на життя жертв катастрофи. Зокрема, Суд дійшов висновку, що дії Росії були проявом зневажливого ставлення до цивільних осіб, які перебували під загрозою внаслідок її ворожих дій. Росія надавала неправдиву і сфабриковану інформацію та обрала тактику перешкоджання спробам з’ясувати причину й обставини катастрофи.
Окремо Микола Гнатовський закцентував, що ЄСПЛ сформулював два індивідуальні заходи, які потребують негайного виконання і мають обов’язкову юридичну силу, як-от:
➖ звільнення і безпечне повернення всіх осіб, позбавлених свободи внаслідок окупації (в’язнів);
➖ створення міжнародного незалежного механізму для повернення всіх дітей, вивезених з України на територію РФ чи окуповану територію, та возз’єднання з їхніми сім’ями або законними опікунами.
Він також зауважив, що питання створення компенсаційного механізму буде предметом подальшого розгляду ЄСПЛ. Суддя підкреслив, що в цій справі Суд перевірив докази, інформацію, створив опис подій, та наголосив на історичному його значенні.
Більше про суть цього рішення, що має важливе значення для України, дізнавайтеся за посиланням:
🎥 https://www.youtube.com/watch?v=M_o_D8GzrbE
YouTube
Рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти Росії" від 9 липня 2025 року
Просвітницький захід на тему: Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має…
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має…
📝 Колегії суддів Першого сенату 23 липня 2025 року провели засідання, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Алієва Айхана Елбаї огли щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Зеленюх (Сухнацької) Галини Степанівни щодо конституційності частини четвертої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Ситникова Олександра Федотовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 14–4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ № 1402–VІІІ;
▪️ Скіби Марії Михайлівни щодо конституційності частини п’ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Скока Юрія Олеговича щодо конституційності приписів частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII;
▪️ Стельмашенка Павла Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 461 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Хабібулліна Вадима Монев′яровича щодо конституційності частини першої статті 308 Кримінального процесуального кодексу України.
📝 Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️ Колегія суддів у справі за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас відмовила в частині щодо конституційності підпункту „б“ пункту 15 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“від 2 червня 2016 року № 1401–VIII, статті 91, частини першої статті 97 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136–VIII. Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📄Також колегія суддів постановила 6 ухвал (остаточних) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Гренчука Володимира Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України;
Кучера Романа Володимировича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України, підпункту 7 пункту 3 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“;
▪️ Петрова Дениса Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 545 Цивільного кодексу України;
Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Юрковець Марії Василівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 46 Цивільного кодексу України;
▪️ Яценка Володимира Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини третьої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Алієва Айхана Елбаї огли щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Зеленюх (Сухнацької) Галини Степанівни щодо конституційності частини четвертої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Ситникова Олександра Федотовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 14–4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ № 1402–VІІІ;
▪️ Скіби Марії Михайлівни щодо конституційності частини п’ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Скока Юрія Олеговича щодо конституційності приписів частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII;
▪️ Стельмашенка Павла Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 461 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Хабібулліна Вадима Монев′яровича щодо конституційності частини першої статті 308 Кримінального процесуального кодексу України.
📝 Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️ Колегія суддів у справі за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас відмовила в частині щодо конституційності підпункту „б“ пункту 15 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“від 2 червня 2016 року № 1401–VIII, статті 91, частини першої статті 97 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136–VIII. Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📄Також колегія суддів постановила 6 ухвал (остаточних) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Гренчука Володимира Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України;
Кучера Романа Володимировича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України, підпункту 7 пункту 3 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“;
▪️ Петрова Дениса Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 545 Цивільного кодексу України;
Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Юрковець Марії Василівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 46 Цивільного кодексу України;
▪️ Яценка Володимира Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини третьої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України.
🔹 Конституційний Суд України 22 липня ц.р. на засіданні заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського та ухвалив Постанову.
🔸 Суд також на засіданні розглядав пропозиції судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова щодо вдосконалення внутрішньої організації та процедурної діяльності Конституційного Суду України. Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
🔸 Суд також на засіданні розглядав пропозиції судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова щодо вдосконалення внутрішньої організації та процедурної діяльності Конституційного Суду України. Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📚Фахове обговорення питань щодо формування правничого обґрунтування в конституційному судочинстві
У семінарі „Конституційна аргументація і юридична майстерність: забезпечення внутрішньої узгодженості“ 26-27 липня 2025 року взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Василь Лемак, Галина Юровська, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, працівники патронатних служб суддів, структурних підрозділів Секретаріату Суду, науковці, національні та міжнародні експерти.
🔗 У фокусі уваги було обговорення сучасних підходів до формування правничого обґрунтування в конституційному судочинстві, вдосконалення структури судових рішень, а також ознайомлення із відповідною практикою європейських судових інституцій.
Відкрив захід старший асистент проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мельник, який привітав учасників і запевнив у тому, що ОБСЄ і надалі сприятиме Конституційному Суду України у реалізації програми підтримки. Він зауважив, що семінар є частиною спільної роботи в межах проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“, одним із пріоритетів якого є посилення спроможності суддів, фахівців та працівників Секретаріату Суду зокрема у сфері юридичної аргументації, структури рішень, чіткості викладу та відповідності міжнародним стандартам.
З вітальною промовою до учасників семінару звернувся в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, який акцентував увагу на фаховому рівні учасників та ґрунтовності питань, винесених на обговорення. Він зазначив, що судді та працівники Секретаріату Суду мають спільну мету і повинні об’єднати зусилля задля досягнення значних результатів у питанні забезпечення верховенства Конституції України, захисту прав і свобод людини і громадянина з урахуванням кращого міжнародного досвіду. Олександр Петришин наголосив на важливості внутрішньої узгодженості в аргументації рішень Суду, в якій Суд, на його переконання, має досягти юридичної майстерності, відстоювати свої позиції та переконання з урахуванням існуючих юридичних позицій.
Керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний у своєму виступі відзначив тривалу та ефективну взаємодію Конституційного Суду України та ОБСЄ, висловив удячність міжнародним партнерам за можливість проводити фахові зустрічі для обміну практичним досвідом із питань конституційного судочинства. Він нагадав, що попередня тематика семінару була присвячена ролі та використанню amicus curiae у конституційному провадженні. Підкреслив, що тема сьогоднішнього семінару є не менш важливою, оскільки конституційна аргументація є ключовим інструментом для забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод громадян, розвитку конституційного права і правової культури.
Під час першої інтерактивної лекції „Моделі конституційного обґрунтування“, доповідачем якої був доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин, увагу було зосереджено на основних моделях тлумачення конституції, визначено різні підходи до тлумачення та застосування конституції, а також основні правила такого тлумачення. Зазначалося, що вибір певної моделі конституційного обґрунтування впливає на те, як сприймаються і застосовуються конституційні норми. Окремо Михайло Савчин зупинився на ролі принципів та цінностей у тлумаченні конституції.
Захід було продовжено практичним семінаром на тему „Анатомія судового рішення“. Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков ознайомив із узгодженістю і технікою викладу судового рішення, окреслив його основні структурні елементи, навів практику написання рішень судами Німеччини, Канади, ЄСПЛ, а також зупинився на етапах правового аналізу та вимогах до обґрунтованості, стилю і форми викладу.
У семінарі „Конституційна аргументація і юридична майстерність: забезпечення внутрішньої узгодженості“ 26-27 липня 2025 року взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Василь Лемак, Галина Юровська, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, працівники патронатних служб суддів, структурних підрозділів Секретаріату Суду, науковці, національні та міжнародні експерти.
🔗 У фокусі уваги було обговорення сучасних підходів до формування правничого обґрунтування в конституційному судочинстві, вдосконалення структури судових рішень, а також ознайомлення із відповідною практикою європейських судових інституцій.
Відкрив захід старший асистент проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мельник, який привітав учасників і запевнив у тому, що ОБСЄ і надалі сприятиме Конституційному Суду України у реалізації програми підтримки. Він зауважив, що семінар є частиною спільної роботи в межах проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“, одним із пріоритетів якого є посилення спроможності суддів, фахівців та працівників Секретаріату Суду зокрема у сфері юридичної аргументації, структури рішень, чіткості викладу та відповідності міжнародним стандартам.
З вітальною промовою до учасників семінару звернувся в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, який акцентував увагу на фаховому рівні учасників та ґрунтовності питань, винесених на обговорення. Він зазначив, що судді та працівники Секретаріату Суду мають спільну мету і повинні об’єднати зусилля задля досягнення значних результатів у питанні забезпечення верховенства Конституції України, захисту прав і свобод людини і громадянина з урахуванням кращого міжнародного досвіду. Олександр Петришин наголосив на важливості внутрішньої узгодженості в аргументації рішень Суду, в якій Суд, на його переконання, має досягти юридичної майстерності, відстоювати свої позиції та переконання з урахуванням існуючих юридичних позицій.
Керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний у своєму виступі відзначив тривалу та ефективну взаємодію Конституційного Суду України та ОБСЄ, висловив удячність міжнародним партнерам за можливість проводити фахові зустрічі для обміну практичним досвідом із питань конституційного судочинства. Він нагадав, що попередня тематика семінару була присвячена ролі та використанню amicus curiae у конституційному провадженні. Підкреслив, що тема сьогоднішнього семінару є не менш важливою, оскільки конституційна аргументація є ключовим інструментом для забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод громадян, розвитку конституційного права і правової культури.
Під час першої інтерактивної лекції „Моделі конституційного обґрунтування“, доповідачем якої був доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин, увагу було зосереджено на основних моделях тлумачення конституції, визначено різні підходи до тлумачення та застосування конституції, а також основні правила такого тлумачення. Зазначалося, що вибір певної моделі конституційного обґрунтування впливає на те, як сприймаються і застосовуються конституційні норми. Окремо Михайло Савчин зупинився на ролі принципів та цінностей у тлумаченні конституції.
Захід було продовжено практичним семінаром на тему „Анатомія судового рішення“. Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков ознайомив із узгодженістю і технікою викладу судового рішення, окреслив його основні структурні елементи, навів практику написання рішень судами Німеччини, Канади, ЄСПЛ, а також зупинився на етапах правового аналізу та вимогах до обґрунтованості, стилю і форми викладу.
Під час практичного заняття Олександр Водянніков запропонував учасникам проаналізувати структуру рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, а також їхню аргументацію, що викликало жваву дискусію та сприяло обміну цікавими ідеями.
Учасники заходу також узяли участь у практичній сесії „Порівняльна майстерня рішення“, доповідачкою і модератором якої була доктор юридичних наук, професор, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська. Вона проаналізувала рішення іноземних судів, закцентувала увагу на структурі та обґрунтуванні, окреслила такі переваги, як: чіткість проблеми, логіка аналізу, мова і стиль, визначила конкретні складові обґрунтування рішень, які можна адаптувати в українському контексті.
У межах заходу було проведено практикум зі складання і редагування текстів рішень. Зокрема, проведено роботу з реальними (анонімізованими) уривками проєктів рішень КСУ, виявлено логічні прогалини, неузгодженості, стилістичні помилки. Увагу також було зосереджено на колективному редагуванні тексту для покращення його якості та юридичної логіки.
Працівники Секретаріату Суду долучилися до обговорення порушених питань та висловили міркування, зокрема, щодо ролі і структури аргументації в рішеннях Суду, сучасної моделі конституційної аргументації та інтеграції в них правових прецедентів, ризиків і помилок, які порушують узгодженість юридичних позицій, редакційного опрацювання (проєктів) актів в аспект чіткості викладу юридичних аргументів.
На завершення учасники висловили вдячність міжнародним партнерам та експертам за підтримання постійного діалогу для обміну ідеями і засвідчили про подальші наміри підвищувати рівень професійної компетентності.
Захід був організований у межах реалізації спільного проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
⏩ Більше фото можна переглянути у розділі Фото- та відеогалерея: https://ccu.gov.ua/node/28914
Учасники заходу також узяли участь у практичній сесії „Порівняльна майстерня рішення“, доповідачкою і модератором якої була доктор юридичних наук, професор, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська. Вона проаналізувала рішення іноземних судів, закцентувала увагу на структурі та обґрунтуванні, окреслила такі переваги, як: чіткість проблеми, логіка аналізу, мова і стиль, визначила конкретні складові обґрунтування рішень, які можна адаптувати в українському контексті.
У межах заходу було проведено практикум зі складання і редагування текстів рішень. Зокрема, проведено роботу з реальними (анонімізованими) уривками проєктів рішень КСУ, виявлено логічні прогалини, неузгодженості, стилістичні помилки. Увагу також було зосереджено на колективному редагуванні тексту для покращення його якості та юридичної логіки.
Працівники Секретаріату Суду долучилися до обговорення порушених питань та висловили міркування, зокрема, щодо ролі і структури аргументації в рішеннях Суду, сучасної моделі конституційної аргументації та інтеграції в них правових прецедентів, ризиків і помилок, які порушують узгодженість юридичних позицій, редакційного опрацювання (проєктів) актів в аспект чіткості викладу юридичних аргументів.
На завершення учасники висловили вдячність міжнародним партнерам та експертам за підтримання постійного діалогу для обміну ідеями і засвідчили про подальші наміри підвищувати рівень професійної компетентності.
Захід був організований у межах реалізації спільного проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
⏩ Більше фото можна переглянути у розділі Фото- та відеогалерея: https://ccu.gov.ua/node/28914
📝 Друга колегія суддів Першого сенату 30 липня 2025 року провела засідання, на яких розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за:
▪️конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Освітня корпорація інформаційних технологій“ щодо конституційності частини другої статті 760 Цивільного кодексу України;
▪️конституційною скаргою юридичної особи Великобританії „Vuldi (UK) Limited“ щодо конституційності окремого припису частини другої статті 8 Закону України „Про судовий збір“;
▪️конституційною скаргою Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за:
▪️конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Освітня корпорація інформаційних технологій“ щодо конституційності частини другої статті 760 Цивільного кодексу України;
▪️конституційною скаргою юридичної особи Великобританії „Vuldi (UK) Limited“ щодо конституційності окремого припису частини другої статті 8 Закону України „Про судовий збір“;
▪️конституційною скаргою Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
⚖️ Суд затвердив Правила професійної етики судді Конституційного Суду України
Конституційний Суд України 22 липня 2025 року провів засідання, на якому затвердив Правила професійної етики судді Конституційного Суду України та ухвалив Постанову № 21-п/2025.
📑 https://cutt.ly/vrSZvK2v
Конституційний Суд України 22 липня 2025 року провів засідання, на якому затвердив Правила професійної етики судді Конституційного Суду України та ухвалив Постанову № 21-п/2025.
📑 https://cutt.ly/vrSZvK2v