📚 Колегії суддів постановили низку ухвал у справах за конституційними скаргами
⚖️ У вівторок, 2 вересня 2025 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📚 За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Першого сенату та Перша колегія суддів Другого сенату відмовили (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“, частини п’ятої статті 242, пункту 9 частини другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Данильчука Геннадія Олексійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
➖ Коніжай Мар'яни Василівни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку із частиною першою статті 41 Закону України „Про дипломатичну службу“ від 20 вересня 2001 року № 2728–ІІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII;
➖ Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності підпункту 18 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ, частин першої, другої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частини першої, пункту 6 частини другої статті 36 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини п’ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України“;
➖ Пасічника Олександра Івановича щодо конституційності окремого припису пункту 4 частини другої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
Толмачової Валентини Миколаївни щодо конституційності окремих приписів підпункту 3 пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану“;
➖ ТОВ „ІНКОМТЕХ ПРОЄКТ“ щодо конституційності окремого припису абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
➖ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності приписів частини першої статті 308 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 У справах за конституційними скаргами Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ Перша і Третя колегії суддів Першого сенату відмовили (не одностайно) у відкритті конституційних проваджень. Отже, питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданнях Першого сенату.
Перша колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
⚖️ У вівторок, 2 вересня 2025 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📚 За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Першого сенату та Перша колегія суддів Другого сенату відмовили (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“, частини п’ятої статті 242, пункту 9 частини другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Данильчука Геннадія Олексійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
➖ Коніжай Мар'яни Василівни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку із частиною першою статті 41 Закону України „Про дипломатичну службу“ від 20 вересня 2001 року № 2728–ІІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII;
➖ Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності підпункту 18 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ, частин першої, другої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частини першої, пункту 6 частини другої статті 36 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини п’ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України“;
➖ Пасічника Олександра Івановича щодо конституційності окремого припису пункту 4 частини другої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
Толмачової Валентини Миколаївни щодо конституційності окремих приписів підпункту 3 пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану“;
➖ ТОВ „ІНКОМТЕХ ПРОЄКТ“ щодо конституційності окремого припису абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
➖ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності приписів частини першої статті 308 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 У справах за конституційними скаргами Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ Перша і Третя колегії суддів Першого сенату відмовили (не одностайно) у відкритті конституційних проваджень. Отже, питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданнях Першого сенату.
Перша колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📄 Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності пункту 10 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, абзацу третього пункту 19 розділу І Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, окремих приписів пункту 4, приписів абзацу другого пункту 5, пунктів 6, 7 розділу I Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–ІХ;
📄 ТОВ „КОМФОРТ-ГРУПП“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.
Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення„ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IX;
➖ Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–XI.
📄 ТОВ „КОМФОРТ-ГРУПП“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.
Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення„ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IX;
➖ Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–XI.
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справу за конституційною скаргою Тетяни Волкової
📚 Перший сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Волкової Тетяни Іванівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив зміст конституційної скарги, предмет конституційного контролю та обставини справи.
🗞 Він зазначив, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частини першу, другу статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
Оспорюваними положеннями Закону №4059 установлено, що 💬 „у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється“.
За результатами аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Тетяна Волкова є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Із 1 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), враховуючи вимоги частин першої, другої статті 45 Закону № 4059, здійснило перерахунок пенсії Тетяні Волковій без виплати підвищення до неї.
Не погоджуючись із цим, вона звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила, зокрема, визнати протиправними дії Управління щодо припинення нарахування та виплати з 1 січня 2025 року підвищення до її пенсії.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначену заяву залишили без задоволення.
На переконання заявниці, оспорювані приписи Закону „неправомірно позбавляють найменш захищений соціальний осередок України < ... > їх права на майно – легітимні очікування на виконання Державою гарантій у вигляді підвищення до пенсій непрацюючих пенсіонерів“.
▪️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_03_09_2025_2.mp4
📚 Перший сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Волкової Тетяни Іванівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив зміст конституційної скарги, предмет конституційного контролю та обставини справи.
🗞 Він зазначив, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частини першу, другу статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
Оспорюваними положеннями Закону №4059 установлено, що 💬 „у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється“.
За результатами аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Тетяна Волкова є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Із 1 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), враховуючи вимоги частин першої, другої статті 45 Закону № 4059, здійснило перерахунок пенсії Тетяні Волковій без виплати підвищення до неї.
Не погоджуючись із цим, вона звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила, зокрема, визнати протиправними дії Управління щодо припинення нарахування та виплати з 1 січня 2025 року підвищення до її пенсії.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначену заяву залишили без задоволення.
На переконання заявниці, оспорювані приписи Закону „неправомірно позбавляють найменш захищений соціальний осередок України < ... > їх права на майно – легітимні очікування на виконання Державою гарантій у вигляді підвищення до пенсій непрацюючих пенсіонерів“.
▪️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_03_09_2025_2.mp4
#КСУ розглядав справу щодо конституційності окремих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“
⚖ Перший сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Невмержицького Павла Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частини першу, другу статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
💬 Оспорюваними положеннями Закону № 4059 установлено, що „у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Павло Невмержицький є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Він звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління в якому, зокрема, просив зобов’язати Управління призначити та щомісяця проводити нарахування, виплату ,,підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ № 796–ХІІ (далі – Закон №796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Житомирський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні його заяви, посилаючись на приписи статті 45 Закону № 4059, та указав, що з 1 січня 2025 року змінено порядок нарахування і виплати ,,підвищення до пенсії“.
Апеляційний суд погодився із висновками Житомирського окружного адміністративного суду, скаргу заявника залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Верховний Суд відмовив заявнику у відкритті касаційного провадження.
На думку автора клопотання, застосовані судами у його справі оспорювані приписи статті 45 Закону є неконституційними, оскільки, зокрема, позбавляють пенсіонерів, які не працюють та які проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, права на майно у вигляді доплати до пенсії та не дозволяють навіть в мінімально потрібному розмірі компенсувати шкоду, заподіяну їхньому здоров’ю; не відповідають принципу юридичної визначеності та порушують легітимні очікування вказаних осіб на отримання відповідних доплат; суперечать конституційному принципу рівності, оскільки встановлюють дискримінацію людей за ознакою ,,статусу особи та постійного місця проживання з 01.01.
⚖ Перший сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Невмержицького Павла Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частини першу, другу статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
💬 Оспорюваними положеннями Закону № 4059 установлено, що „у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Павло Невмержицький є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Він звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління в якому, зокрема, просив зобов’язати Управління призначити та щомісяця проводити нарахування, виплату ,,підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ № 796–ХІІ (далі – Закон №796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Житомирський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні його заяви, посилаючись на приписи статті 45 Закону № 4059, та указав, що з 1 січня 2025 року змінено порядок нарахування і виплати ,,підвищення до пенсії“.
Апеляційний суд погодився із висновками Житомирського окружного адміністративного суду, скаргу заявника залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Верховний Суд відмовив заявнику у відкритті касаційного провадження.
На думку автора клопотання, застосовані судами у його справі оспорювані приписи статті 45 Закону є неконституційними, оскільки, зокрема, позбавляють пенсіонерів, які не працюють та які проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, права на майно у вигляді доплати до пенсії та не дозволяють навіть в мінімально потрібному розмірі компенсувати шкоду, заподіяну їхньому здоров’ю; не відповідають принципу юридичної визначеності та порушують легітимні очікування вказаних осіб на отримання відповідних доплат; суперечать конституційному принципу рівності, оскільки встановлюють дискримінацію людей за ознакою ,,статусу особи та постійного місця проживання з 01.01.
1993 року“.
📜 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_03_09_2025_1.mp4
📜 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_03_09_2025_1.mp4
Конституційний Суд України розглядав справу щодо конституційності положень Закону про Державний бюджет на 2025 рік стосовно доплат непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення після Чорнобильської катастрофи
Другий сенат Суду 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Денисової Світлани Федорівни.
📑Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
Як зазначила суддя-доповідач, заявниця звернулася до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 55, частині першій статті 58 Конституції України (конституційність) статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон).
Статтею 45 Закону визначено: „Установити, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня. Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов’язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів“. Пенсійний фонд має здійснювати перевірку та звірення даних із державними реєстрами для встановлення, продовження або припинення виплат.
💬 На думку Денисової С.Ф., Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів; не можна вносити зміни до спеціальних законів законами про Державний бюджет України, оскільки це суперечить законодавству. Окрім цього, на її переконання, встановлення Законом фіксованого розміру доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення порушує її права на отримання належних виплат від держави.
Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення вона направила запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
✍ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис засідання доступний на офіційному вебсайті Суду: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_09_2025_1.mp4
Другий сенат Суду 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Денисової Світлани Федорівни.
📑Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
Як зазначила суддя-доповідач, заявниця звернулася до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 55, частині першій статті 58 Конституції України (конституційність) статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон).
Статтею 45 Закону визначено: „Установити, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня. Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов’язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів“. Пенсійний фонд має здійснювати перевірку та звірення даних із державними реєстрами для встановлення, продовження або припинення виплат.
💬 На думку Денисової С.Ф., Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів; не можна вносити зміни до спеціальних законів законами про Державний бюджет України, оскільки це суперечить законодавству. Окрім цього, на її переконання, встановлення Законом фіксованого розміру доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення порушує її права на отримання належних виплат від держави.
Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення вона направила запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
✍ Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис засідання доступний на офіційному вебсайті Суду: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_09_2025_1.mp4
🔹🔸 Конституційний Суд України провів засідання: розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
У середу, 3 вересня 2025 року, Перший сенат #Суду на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🗞 Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у формі письмового провадження.
Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
➖ Степанюк Наталії Павлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань.
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність”;
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Другий сенат закрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п’ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
✍️ Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“.
✒️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила ухвали 📑 (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Звєрєва Олександра Юрійовича щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
▪️ Мусієнка Володимира Миколайовича щодо конституційності частини четвертої статті 63 Цивільного кодексу України;
▪️ Губіна Станіслава Олександровича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінально процесуального кодексу України, підпункту 7 пункту 3 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу
У середу, 3 вересня 2025 року, Перший сенат #Суду на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань.
🗞 Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у формі письмового провадження.
Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
➖ Степанюк Наталії Павлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань.
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність”;
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Другий сенат закрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Пуканича Едуарда Володимировича щодо конституційності приписів частин першої, п’ятої статті 55, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
✍️ Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“.
✒️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила ухвали 📑 (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Звєрєва Олександра Юрійовича щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
▪️ Мусієнка Володимира Миколайовича щодо конституційності частини четвертої статті 63 Цивільного кодексу України;
▪️ Губіна Станіслава Олександровича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінально процесуального кодексу України, підпункту 7 пункту 3 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу
України та Кримінально процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“ від 18 жовтня 2022 року № 2690–ІХ;
▪️ Григор’єва Олексія Євгенійовича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінально процесуального кодексу України;
▪️ Терлецького Олександра Миколайовича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 12 Закону України „Про виконавче провадження“;
▪️ Гелеган Мар’яни Іванівни щодо конституційності частини п’ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тимофієва Ігоря Володимировича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, абзацу вісімнадцятого пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
🖋 Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окремих приписів частини другої статті 4, частини третьої статті 9 Закону України „Про судовий збір“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також колегія суддів відмовила (неодностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України. Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ Григор’єва Олексія Євгенійовича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінально процесуального кодексу України;
▪️ Терлецького Олександра Миколайовича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 12 Закону України „Про виконавче провадження“;
▪️ Гелеган Мар’яни Іванівни щодо конституційності частини п’ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тимофієва Ігоря Володимировича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, абзацу вісімнадцятого пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
🖋 Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окремих приписів частини другої статті 4, частини третьої статті 9 Закону України „Про судовий збір“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також колегія суддів відмовила (неодностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України. Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Конституційність законодавчих приписів щодо порядку касаційного перегляду судових рішень перевірить Конституційний Суд України
Другий сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Степанюк Наталії Павлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський поінформував, що Степанюк Н.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину четверту статті 394 Кодексу, яка встановлює, що „у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення“.
Авторка клопотання вважає, що таке законодавче регулювання призводить до порушення прав гарантованих статтями 55 і 64 Конституції України та принципу верховенства права.
📝 Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що ТОВ „Цикл Фінанс“ у грудні 2023 року набуло права іпотекодержателя за договором іпотеки, укладеним у 2007 році між Степанюк Н.П. та АТ „Райффайзен Банк“. У липні 2024 року Товариство звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні стосовно боржника Степанюк Н.П. про звернення стягнення на квартиру, що належить їй на праві власності.
Хмельницький міськрайонний суд ухвалою від 30 вересня 2024 року відмовив у задоволенні заяви. Постановою від 2 грудня 2024 року Хмельницький апеляційний суд скасував це рішення та задовольнив заяву Товариства. У січні 2025 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, пославшись на положення частини четвертої статті 394 Кодексу.
💬 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, члена НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
https://cutt.ly/LrZcCiuZ
Другий сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Степанюк Наталії Павлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський поінформував, що Степанюк Н.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину четверту статті 394 Кодексу, яка встановлює, що „у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення“.
Авторка клопотання вважає, що таке законодавче регулювання призводить до порушення прав гарантованих статтями 55 і 64 Конституції України та принципу верховенства права.
📝 Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що ТОВ „Цикл Фінанс“ у грудні 2023 року набуло права іпотекодержателя за договором іпотеки, укладеним у 2007 році між Степанюк Н.П. та АТ „Райффайзен Банк“. У липні 2024 року Товариство звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні стосовно боржника Степанюк Н.П. про звернення стягнення на квартиру, що належить їй на праві власності.
Хмельницький міськрайонний суд ухвалою від 30 вересня 2024 року відмовив у задоволенні заяви. Постановою від 2 грудня 2024 року Хмельницький апеляційний суд скасував це рішення та задовольнив заяву Товариства. У січні 2025 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, пославшись на положення частини четвертої статті 394 Кодексу.
💬 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, члена НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
https://cutt.ly/LrZcCiuZ
𝙐𝘼|𝙀𝙉𝙂
⚖ Конституційний Суд України перевірить на конституційність окремі приписи Закону України „Про судоустрій і статус суддів“
Другий сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Цвіркуна Юрія Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська
зазначила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частинам першій та четвертій статті 41, частині першій статті 126 Конституції України пункт 14-3 та абзаци перший, другий пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами (далі – Закон).
Обґрунтовуючи конституційну скаргу, автор клопотання вважає, що ці законодавчі приписи є неконституційними, оскільки порушують принципи недопустимості дискримінації, єдності статусу суддів та конституційні гарантії їх незалежності.
Суддя-доповідач також повідомила, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення вона направила запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
🔹 #Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Юрій Цвіркун.
📽 Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_09_2025_2.mp4
⚖ Конституційний Суд України перевірить на конституційність окремі приписи Закону України „Про судоустрій і статус суддів“
Другий сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Цвіркуна Юрія Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська
зазначила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частинам першій та четвертій статті 41, частині першій статті 126 Конституції України пункт 14-3 та абзаци перший, другий пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами (далі – Закон).
Обґрунтовуючи конституційну скаргу, автор клопотання вважає, що ці законодавчі приписи є неконституційними, оскільки порушують принципи недопустимості дискримінації, єдності статусу суддів та конституційні гарантії їх незалежності.
Суддя-доповідач також повідомила, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення вона направила запити до Правового департаменту Секретаріату Суду, органів державної влади та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
🔹 #Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Юрій Цвіркун.
📽 Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_09_2025_2.mp4