⚖ Велика палата 4 вересня 2025 року на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду про відповідність Конституції України частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України;
➖ 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞 Велика палата на засіданні постановила 25 ухвал про подовження строку постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами до 2 жовтня ц.р.
🔹 Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності окремих приписів статті 117 Кодексу законів про працю України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича 👉в частині щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, водночас 👉в іншій частині щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України - відмовила. Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Також колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Герцена Ігоря Івановича щодо конституційності підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
Водночас колегія суддів відмовила (неодностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про дерадянізацію законодавства України“ від 21 квітня 2022 року № 2215–ІХ колегія суддів постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження. Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Великої палати.
🔹 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила дві ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 11 частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4, частини третьої статті 9 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами, частини третьої статті 328, частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
📄 Також на засіданні постановлено Ухвалу про обрання секретаря Третьої колегії суддів Другого сенату.
➖ Верховного Суду про відповідність Конституції України частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України;
➖ 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞 Велика палата на засіданні постановила 25 ухвал про подовження строку постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами до 2 жовтня ц.р.
🔹 Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності окремих приписів статті 117 Кодексу законів про працю України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича 👉в частині щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, водночас 👉в іншій частині щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України - відмовила. Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Також колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Герцена Ігоря Івановича щодо конституційності підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
Водночас колегія суддів відмовила (неодностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про дерадянізацію законодавства України“ від 21 квітня 2022 року № 2215–ІХ колегія суддів постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження. Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Великої палати.
🔹 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила дві ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 11 частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4, частини третьої статті 9 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами, частини третьої статті 328, частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
📄 Також на засіданні постановлено Ухвалу про обрання секретаря Третьої колегії суддів Другого сенату.
Вийшов друком збірник матеріалів ІІІ Маріупольського конституційного форуму
📚 Конституційний Суд України презентує збірник матеріалів ІІІ Маріупольського конституційного форуму „Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції“, який відбувся 4 жовтня 2024 року в Києві за підтримки і сприяння Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні.
До видання увійшли виступи суддів Конституційного Суду України, а також провідних українських і міжнародних конституціоналістів, правників, науковців та експертів. Збірник містить напрацювання, які стосуються розвитку української конституційної ідентичності, зміцнення ролі Конституційного Суду, утвердження верховенства права, захисту прав і свобод людини, забезпечення гендерної рівності та просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.
📑 Цей збірник важливий тим, що систематизує ключові ідеї та пропозиції, озвучені під час форуму, і робить їх доступними для ширшої аудиторії. Він може стати корисним не лише для наукової та професійної спільноти, але й для громадян, які цікавляться питаннями розвитку української державності та впровадження європейських цінностей у час війни.
Маріупольський конституційний форум започаткований у 2021 році в Маріуполі й відтоді став сталою традицією. Попри війну, він продовжує об’єднувати експертів, представників влади та науковців для відкритої професійної дискусії про майбутнє України.
Ознайомитися зі збірником матеріалів, виданим за підтримки Організації з безпеки і співробітництва в Європі, можна за посиланням: https://cutt.ly/YrZAHZbh.
Інформаційний матеріал та фотоогляд заходу тут: https://cutt.ly/0rZc48Ty.
📚 Конституційний Суд України презентує збірник матеріалів ІІІ Маріупольського конституційного форуму „Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції“, який відбувся 4 жовтня 2024 року в Києві за підтримки і сприяння Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні.
До видання увійшли виступи суддів Конституційного Суду України, а також провідних українських і міжнародних конституціоналістів, правників, науковців та експертів. Збірник містить напрацювання, які стосуються розвитку української конституційної ідентичності, зміцнення ролі Конституційного Суду, утвердження верховенства права, захисту прав і свобод людини, забезпечення гендерної рівності та просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.
📑 Цей збірник важливий тим, що систематизує ключові ідеї та пропозиції, озвучені під час форуму, і робить їх доступними для ширшої аудиторії. Він може стати корисним не лише для наукової та професійної спільноти, але й для громадян, які цікавляться питаннями розвитку української державності та впровадження європейських цінностей у час війни.
Маріупольський конституційний форум започаткований у 2021 році в Маріуполі й відтоді став сталою традицією. Попри війну, він продовжує об’єднувати експертів, представників влади та науковців для відкритої професійної дискусії про майбутнє України.
Ознайомитися зі збірником матеріалів, виданим за підтримки Організації з безпеки і співробітництва в Європі, можна за посиланням: https://cutt.ly/YrZAHZbh.
Інформаційний матеріал та фотоогляд заходу тут: https://cutt.ly/0rZc48Ty.
⚖️Конституційний Суд України: іноземна юриспруденція як стратегічний ресурс розвитку національної доктрини
📚4 вересня 2025 року в Конституційному Суді України відбулася онлайн-лекція, присвячена темі, що викликає дедалі більший інтерес серед правників – методології використання іноземної юриспруденції в рішеннях конституційних судів.
Участь у лекції взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков та Галина Юровська.
🌎 Основним доповідачем виступив суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков, який детально розповів про ключові методологічні підходи – універсалістський, діалогічний та легітимістський – і проілюстрував їх прикладами з рішень судів Німеччини, Словенії, Канади, США: від впливу рішень Верховного Суду Канади у справі McKinney до аргументації Конституційного Суду Словенії у справі U-I-22/94, які свого часу лягли в основу мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2004.
Прозвучала основна теза: іноземні судові прецеденти – це не лише академічний інтерес, а дієвий інструмент розвитку власної конституційної доктрини та посилення легітимності рішень Суду.
Слухачі, серед яких були судді судів загальної юрисдикції, прокурори, адвокати, викладачі й аспіранти юридичних факультетів, а також студенти та учасники Малої академії наук, обміркували питання: чому зростає значущість іноземного досвіду для конституційного правосуддя; які критерії відбору іноземних рішень є найбільш релевантними.
„Іноземна юриспруденція – це не лише джерело ідей, а й інструмент інтеграції України у світовий правовий простір“, – наголосив Олександр Водянніков.
Водночас, як підкреслили судді, без належної методології існують ризики „вибіркового підходу“ чи некоректної адаптації іноземного досвіду. Саме тому, за словами Олександра Водяннікова, ключовим завданням Конституційного Суду є забезпечення прозорості та чіткого обґрунтування у використанні міжнародних прикладів.
Захід, який відбувся у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України (реалізується з квітня 2022 року), став ще одним кроком у розбудові відкритої правової культури Конституційного Суду України, заснованої на співпраці, обміні досвідом і прагненні до європейських та світових стандартів.
🎞 Детальніше у відеоматеріалі: https://cutt.ly/UrXD21dx
📚4 вересня 2025 року в Конституційному Суді України відбулася онлайн-лекція, присвячена темі, що викликає дедалі більший інтерес серед правників – методології використання іноземної юриспруденції в рішеннях конституційних судів.
Участь у лекції взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков та Галина Юровська.
🌎 Основним доповідачем виступив суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков, який детально розповів про ключові методологічні підходи – універсалістський, діалогічний та легітимістський – і проілюстрував їх прикладами з рішень судів Німеччини, Словенії, Канади, США: від впливу рішень Верховного Суду Канади у справі McKinney до аргументації Конституційного Суду Словенії у справі U-I-22/94, які свого часу лягли в основу мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2004.
Прозвучала основна теза: іноземні судові прецеденти – це не лише академічний інтерес, а дієвий інструмент розвитку власної конституційної доктрини та посилення легітимності рішень Суду.
Слухачі, серед яких були судді судів загальної юрисдикції, прокурори, адвокати, викладачі й аспіранти юридичних факультетів, а також студенти та учасники Малої академії наук, обміркували питання: чому зростає значущість іноземного досвіду для конституційного правосуддя; які критерії відбору іноземних рішень є найбільш релевантними.
„Іноземна юриспруденція – це не лише джерело ідей, а й інструмент інтеграції України у світовий правовий простір“, – наголосив Олександр Водянніков.
Водночас, як підкреслили судді, без належної методології існують ризики „вибіркового підходу“ чи некоректної адаптації іноземного досвіду. Саме тому, за словами Олександра Водяннікова, ключовим завданням Конституційного Суду є забезпечення прозорості та чіткого обґрунтування у використанні міжнародних прикладів.
Захід, який відбувся у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України (реалізується з квітня 2022 року), став ще одним кроком у розбудові відкритої правової культури Конституційного Суду України, заснованої на співпраці, обміні досвідом і прагненні до європейських та світових стандартів.
🎞 Детальніше у відеоматеріалі: https://cutt.ly/UrXD21dx
YouTube
КСУ: іноземна юриспруденція як стратегічний ресурс розвитку національної доктрини
Конституційний Суд України: іноземна юриспруденція як стратегічний ресурс розвитку національної доктрини
4 вересня 2025 року в Конституційному Суді України відбулася онлайн-лекція, присвячена темі, що викликає дедалі більший інтерес серед правників – методології…
4 вересня 2025 року в Конституційному Суді України відбулася онлайн-лекція, присвячена темі, що викликає дедалі більший інтерес серед правників – методології…
🗞 Галина Юровська взяла участь у дискусії щодо ролі судової влади на шляху євроінтеграції України
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська 7 вересня 2025 року взяла участь у обговоренні питань зміцнення незалежності судової влади та забезпечення її ефективного функціонування в контексті європейської інтеграції України.
Захід відбувся у форматі відкритого діалогу представників судової влади з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою та був організований за ініціативи Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Дениса Маслова на платформі Київської школи державного управління імені Сергія Нижного.
💬 Учасники обговорили актуальні виклики, що стоять перед судовою владою у контексті європейської інтеграції України. Йшлося про належне фінансове та кадрове забезпечення системи правосуддя, інструменти посилення незалежності суддів, удосконалення конкурсних процедур добору суддів, підзвітність і доброчесність суддівського корпусу.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська у своєму виступі наголосила на конституційних засадах незалежності судової влади. Вона звернула увагу на приписи статей Конституції України, які гарантують принцип поділу влади, обов’язок органів державної влади діяти у межах Основного Закону, незалежність суддів та обов’язковість належного фінансового забезпечення судів.
Суддя нагадала, що Конституційний Суд України з 1999 року ухвалив щонайменше 13 рішень, у яких послідовно підкреслював неприпустимість необґрунтованого обмеження суддівської винагороди. Таке обмеження „ставить під сумнів гарантовану Конституцією України незалежність судової влади України, а отже – і конституційне право людини і громадянина на судовий захист, оскільки реалізація конституційних положень про гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина пов’язана із створенням державою належних умов для діяльності судів“.
📄 Галина Юровська зазначила, що питання належного фінансування судової влади є, зокрема, важливим аспектом у виконанні Україною зобов’язань, визначених у Дорожній карті з питань верховенства права.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська 7 вересня 2025 року взяла участь у обговоренні питань зміцнення незалежності судової влади та забезпечення її ефективного функціонування в контексті європейської інтеграції України.
Захід відбувся у форматі відкритого діалогу представників судової влади з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою та був організований за ініціативи Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Дениса Маслова на платформі Київської школи державного управління імені Сергія Нижного.
💬 Учасники обговорили актуальні виклики, що стоять перед судовою владою у контексті європейської інтеграції України. Йшлося про належне фінансове та кадрове забезпечення системи правосуддя, інструменти посилення незалежності суддів, удосконалення конкурсних процедур добору суддів, підзвітність і доброчесність суддівського корпусу.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська у своєму виступі наголосила на конституційних засадах незалежності судової влади. Вона звернула увагу на приписи статей Конституції України, які гарантують принцип поділу влади, обов’язок органів державної влади діяти у межах Основного Закону, незалежність суддів та обов’язковість належного фінансового забезпечення судів.
Суддя нагадала, що Конституційний Суд України з 1999 року ухвалив щонайменше 13 рішень, у яких послідовно підкреслював неприпустимість необґрунтованого обмеження суддівської винагороди. Таке обмеження „ставить під сумнів гарантовану Конституцією України незалежність судової влади України, а отже – і конституційне право людини і громадянина на судовий захист, оскільки реалізація конституційних положень про гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина пов’язана із створенням державою належних умов для діяльності судів“.
📄 Галина Юровська зазначила, що питання належного фінансування судової влади є, зокрема, важливим аспектом у виконанні Україною зобов’язань, визначених у Дорожній карті з питань верховенства права.
📋 Другий сенат та колегії суддів провели засідання та постановили ухвали
У вівторок, 9 вересня 2025 року, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи 📑 за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданнях постановив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 📑за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.
Крім того, Другий сенат постановив ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
➖ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік";
➖ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окремих приписів частини другої статті 4, частини третьої статті 9 Закону України „Про судовий збір“.
У вівторок, 9 вересня 2025 року, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи 📑 за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданнях постановив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 📑за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.
Крім того, Другий сенат постановив ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
➖ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік";
➖ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окремих приписів частини другої статті 4, частини третьої статті 9 Закону України „Про судовий збір“.
Також відбулися засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на яких судді постановили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–XI;
➖ Воловенка Геннадія Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини п’ятої статті 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Роскар“ щодо конституційності статті 17 Закону України „Про іпотеку“;
➖ Коніжай Мар'яни Василівни щодо конституційності пункту 1 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку з підпунктами „а“, „в“ пункту 2 частини третьої статті 389 цього Закону;
➖ Малахова Сергія Олексійовича щодо конституційності Закону України „Про санкції“.
Водночас колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення„ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IX.
📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
➖Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–XI;
➖ Воловенка Геннадія Михайловича щодо конституційності окремих приписів частини п’ятої статті 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Роскар“ щодо конституційності статті 17 Закону України „Про іпотеку“;
➖ Коніжай Мар'яни Василівни щодо конституційності пункту 1 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку з підпунктами „а“, „в“ пункту 2 частини третьої статті 389 цього Закону;
➖ Малахова Сергія Олексійовича щодо конституційності Закону України „Про санкції“.
Водночас колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення„ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IX.
📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📝 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданнях постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Денисенко Людмили Борисівни щодо конституційності пункту 3 частини четвертої статті 1253 Цивільного кодексу України;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності частин першої, другої статті 303, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни колегія суддів відкрила конституційне провадження 👉в частині щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, водночас відмовила 👉в іншій частині щодо конституційності частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, частини першої статті 219, пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX, абзацу четвертого пункту 4, абзацу другого пункту 5, пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📝 У справі за конституційною скаргою Мазурика Святослава Володимировича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів постановила Ухвалу (не одностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження. 📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
➖ Денисенко Людмили Борисівни щодо конституційності пункту 3 частини четвертої статті 1253 Цивільного кодексу України;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності частин першої, другої статті 303, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
У справі за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни колегія суддів відкрила конституційне провадження 👉в частині щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, водночас відмовила 👉в іншій частині щодо конституційності частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, частини першої статті 219, пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX, абзацу четвертого пункту 4, абзацу другого пункту 5, пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📝 У справі за конституційною скаргою Мазурика Святослава Володимировича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів постановила Ухвалу (не одностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження. 📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Суд розглядав справу щодо перегляду судових рішень за виключними обставинами у разі, якщо рішення суду ще не виконане
📑 Перший сенат 10 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що предметом конституційного контролю у цій справі є пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747–IV (далі – Кодекс).
📑 Оспорюваним положенням Кодексу визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Сірякова О.І. було звільнено з посади прокурора наказом Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“, згідно з яким „прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
Вважаючи наказ таким, що порушує його права, заявник протягом 2019–2021 років оскаржував своє звільнення в судах системи судоустрою.
📑 Конституційний Суд України 18 грудня 2024 року ухвалив Рішення№11-р(II)/2024 у справі щодо конституційних гарантій незалежності прокурора, яким визнав неконституційним пункт 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ № 1697–VII, відповідно до якого прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
У зв’язку з ухваленням цього Рішення Сіряков О.І. у січні 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, а також рішень судів апеляційної та першої інстанцій у своїй справі.
🗞 Верховний Суд відмовив у задоволенні його заяви, вказавши, що Постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року є судовим рішенням, яке „не підлягає примусовому виконанню, тому – у значенні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу – не може бути переглянуте за виключними обставинами“.
На переконання заявника, оспорювана норма Кодексу є неконституційною, оскільки позбавляє права на перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Сіряков.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/drX6AZmm
📑 Перший сенат 10 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що предметом конституційного контролю у цій справі є пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747–IV (далі – Кодекс).
📑 Оспорюваним положенням Кодексу визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Сірякова О.І. було звільнено з посади прокурора наказом Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“, згідно з яким „прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
Вважаючи наказ таким, що порушує його права, заявник протягом 2019–2021 років оскаржував своє звільнення в судах системи судоустрою.
📑 Конституційний Суд України 18 грудня 2024 року ухвалив Рішення№11-р(II)/2024 у справі щодо конституційних гарантій незалежності прокурора, яким визнав неконституційним пункт 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ № 1697–VII, відповідно до якого прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
У зв’язку з ухваленням цього Рішення Сіряков О.І. у січні 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, а також рішень судів апеляційної та першої інстанцій у своїй справі.
🗞 Верховний Суд відмовив у задоволенні його заяви, вказавши, що Постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року є судовим рішенням, яке „не підлягає примусовому виконанню, тому – у значенні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу – не може бути переглянуте за виключними обставинами“.
На переконання заявника, оспорювана норма Кодексу є неконституційною, оскільки позбавляє права на перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Сіряков.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/drX6AZmm
⚖️ Конституційний Суд України перевірить конституційність законодавчих приписів, які встановлюють право на отримання одноразової грошової допомоги сім’ями загиблих внаслідок військової агресії рф після 24 лютого 2022 року
📝 У середу, 10 вересня 2025 року, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Бервененко Олесі Петрівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник 📄 виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Бервененко О.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“ від 20 березня 2023 року № 2980–IX (далі – Закон).
🗞️ Відповідно до статті 1 Закону „право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю мають особи з числа працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам“. Згідно з Законом у разі загибелі (смерті) зазначених осіб одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю призначають і виплачують членам їхніх сімей.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає неконституційними окремі приписи частини другої статті 1 Закону, а саме „після 24 лютого 2022 року“, „після цієї дати“, та просить перевірити їх на відповідність Конституції України.
🖇️ Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
У 2014 році внаслідок обстрілу в місті Авдіївка загинув батько Бервененко О.П., який був працівником об’єкта критичної інфраструктури у місті Авдіївка Донецької області.
16 липня 2024 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – Управління) із заявою про призначення їй одноразової допомоги як члену сім’ї загиблого працівника критичної інфраструктури. Управління відмовило їй у задоволенні заяви, пославшись на те, що Закон поширює свою дію на осіб, шкода життю та здоров’ю яких завдана після 24 лютого 2022 року.
Бервененко О.П. звернулася до судів системи судоустрою, які відмовили в задоволенні її позовних вимог щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 24 лютого 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу, обґрунтовуючи неконституційність окремих приписів частини другої статті 1 Закону, наголошує, 📝 що вона, претендуючи „на одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю завдану її батьку, намагалась реалізувати своє право, яке їй гарантоване частиною першою статті 46 Конституції України“.
Окрім цього Бервененко О.П. зазначає, що „позбавлення її права на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з загибеллю батька лише через дату його загибелі, яка не охоплюється оскаржуваною нормою Закону, порушує сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня її соціального захисту“.
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду.
📝 У середу, 10 вересня 2025 року, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Бервененко Олесі Петрівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник 📄 виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, Бервененко О.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“ від 20 березня 2023 року № 2980–IX (далі – Закон).
🗞️ Відповідно до статті 1 Закону „право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю мають особи з числа працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам“. Згідно з Законом у разі загибелі (смерті) зазначених осіб одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю призначають і виплачують членам їхніх сімей.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає неконституційними окремі приписи частини другої статті 1 Закону, а саме „після 24 лютого 2022 року“, „після цієї дати“, та просить перевірити їх на відповідність Конституції України.
🖇️ Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
У 2014 році внаслідок обстрілу в місті Авдіївка загинув батько Бервененко О.П., який був працівником об’єкта критичної інфраструктури у місті Авдіївка Донецької області.
16 липня 2024 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – Управління) із заявою про призначення їй одноразової допомоги як члену сім’ї загиблого працівника критичної інфраструктури. Управління відмовило їй у задоволенні заяви, пославшись на те, що Закон поширює свою дію на осіб, шкода життю та здоров’ю яких завдана після 24 лютого 2022 року.
Бервененко О.П. звернулася до судів системи судоустрою, які відмовили в задоволенні її позовних вимог щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 24 лютого 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження.
Суб’єкт права на конституційну скаргу, обґрунтовуючи неконституційність окремих приписів частини другої статті 1 Закону, наголошує, 📝 що вона, претендуючи „на одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю завдану її батьку, намагалась реалізувати своє право, яке їй гарантоване частиною першою статті 46 Конституції України“.
Окрім цього Бервененко О.П. зазначає, що „позбавлення її права на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з загибеллю батька лише через дату його загибелі, яка не охоплюється оскаржуваною нормою Закону, порушує сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня її соціального захисту“.
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду.
Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
📚 Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні була присутня уповноважена представниця суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокатка Юлія Науменко.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📚 Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні була присутня уповноважена представниця суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокатка Юлія Науменко.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.