🔸🔹 Суд розпочав розгляд справи щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“
Другий сенат Конституційного Суду України 17 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Біляка Миколи Дем’яновича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
🔸 Зокрема, суддя зазначив, що предметом конституційного контролю є абзац сьомий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року №3460–ІХ (далі – Закон № 3460) у частині встановлення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
На думку автора клопотання, оспорювані приписи Закону № 3460 є дискримінаційними, унаслідок застосування їх судами порушено його конституційні права на соціальний захист та власність, а також „обмежено право на отримання законно <…> нарахованих пенсійних виплат“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
🔸 Біляк М.Д. звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до держави Україна в особі Волинської обласної прокуратури про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідки про складові заробітної плати станом на 1 січня 2024 року для перерахунку призначеної йому пенсії; зобов’язання видати довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку призначеної пенсії, станом на 1 січня 2024 року за відповідною посадою першого заступника Луцької окружної прокуратури з посадовим окладом, визначеним від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, та всіма іншими складовими, які обраховуються від цього посадового окладу, включно з премією та надбавкою за класний чин згідно зі спеціальними законами України ,,Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII, „Про прожитковий мінімум“ від 15 липня 1999 року № 966–XIV, Бюджетним кодексом України, Законом № 3460.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 1 травня 2024 року, яке Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2024 року залишив без змін, відмовив Біляку М.Д. у задоволенні його позовних вимог. Верховний Суд також відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження. Біляк М.Д. повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, за результатом розгляду якої Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження.
💬 Суддя-доповідач також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення, зокрема, було надіслано запити щодо формування юридичної позиції або наукової думки до Президента України, Голови Верховної Ради України, Тренінгового центру прокурорів України, до низки наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання Другого сенату, зазначив суддя.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔸 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/vrV8ZMOB
Другий сенат Конституційного Суду України 17 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Біляка Миколи Дем’яновича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
🔸 Зокрема, суддя зазначив, що предметом конституційного контролю є абзац сьомий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року №3460–ІХ (далі – Закон № 3460) у частині встановлення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
На думку автора клопотання, оспорювані приписи Закону № 3460 є дискримінаційними, унаслідок застосування їх судами порушено його конституційні права на соціальний захист та власність, а також „обмежено право на отримання законно <…> нарахованих пенсійних виплат“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
🔸 Біляк М.Д. звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до держави Україна в особі Волинської обласної прокуратури про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідки про складові заробітної плати станом на 1 січня 2024 року для перерахунку призначеної йому пенсії; зобов’язання видати довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку призначеної пенсії, станом на 1 січня 2024 року за відповідною посадою першого заступника Луцької окружної прокуратури з посадовим окладом, визначеним від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, та всіма іншими складовими, які обраховуються від цього посадового окладу, включно з премією та надбавкою за класний чин згідно зі спеціальними законами України ,,Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII, „Про прожитковий мінімум“ від 15 липня 1999 року № 966–XIV, Бюджетним кодексом України, Законом № 3460.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 1 травня 2024 року, яке Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2024 року залишив без змін, відмовив Біляку М.Д. у задоволенні його позовних вимог. Верховний Суд також відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження. Біляк М.Д. повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, за результатом розгляду якої Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження.
💬 Суддя-доповідач також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення, зокрема, було надіслано запити щодо формування юридичної позиції або наукової думки до Президента України, Голови Верховної Ради України, Тренінгового центру прокурорів України, до низки наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання Другого сенату, зазначив суддя.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔸 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔗 https://cutt.ly/vrV8ZMOB
📋 Перший і Другий сенати розглядали справи за конституційними скаргами. Колегії суддів постановили низку ухвал
📚 У середу, 17 вересня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Багінської Людмили Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIІІ. 🔗Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на засіданні розпочав розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 👉за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 🔗Суд продовжить його розгляд на одному з наступних засідань.
📚 Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України у формі письмового провадження;
➖ Біляка Миколи Дем’яновича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ;
➖ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
🔗Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
📝 Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Другий сенат постановив ухвали
👉про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Мазурика Святослава Володимировича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, частини першої статті 219, пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX, абзацу четвертого пункту 4, абзацу другого пункту 5, пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
📝 Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності окремих приписів абзаців другого, п’ятого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
📚 У середу, 17 вересня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Багінської Людмили Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIІІ. 🔗Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на засіданні розпочав розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 👉за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 🔗Суд продовжить його розгляд на одному з наступних засідань.
📚 Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України у формі письмового провадження;
➖ Біляка Миколи Дем’яновича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ;
➖ Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
🔗Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
📝 Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Другий сенат постановив ухвали
👉про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Мазурика Святослава Володимировича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, частини першої статті 219, пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX, абзацу четвертого пункту 4, абзацу другого пункту 5, пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.
📝 Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності окремих приписів абзаців другого, п’ятого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
📋 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Арутюняна Артура Ваніковича щодо конституційності окремого припису частини чотирнадцятої статті 10 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку“ у редакції Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку“, частини другої статті 6 Господарського процесуального кодексу України;
➖ Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Єрмакова Олега Євгеновича щодо конституційності статті 1, пункту 20 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2021 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Садиленко Олени Володимирівни щодо конституційності Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644−VIII;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності пункту 10 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, абзацу третього пункту 19 розділу І Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, окремих приписів пункту 4, приписів абзацу другого пункту 5, пунктів 6, 7 розділу I Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–ІХ.
Водночас колегія суддів постановила 👉 ухвали (не одностайні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМФОРТ-ГРУПП“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“;
➖ Тимофієва Ігоря Володимировича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, абзацу вісімнадцятого пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
🔗 Питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 👉 за конституційною скаргою Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Арутюняна Артура Ваніковича щодо конституційності окремого припису частини чотирнадцятої статті 10 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку“ у редакції Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку“, частини другої статті 6 Господарського процесуального кодексу України;
➖ Дудкевича Едуарда Валентиновича щодо конституційності абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Єрмакова Олега Євгеновича щодо конституційності статті 1, пункту 20 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2021 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Садиленко Олени Володимирівни щодо конституційності Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644−VIII;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності пункту 10 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, абзацу третього пункту 19 розділу І Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, окремих приписів пункту 4, приписів абзацу другого пункту 5, пунктів 6, 7 розділу I Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–ІХ.
Водночас колегія суддів постановила 👉 ухвали (не одностайні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМФОРТ-ГРУПП“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“;
➖ Тимофієва Ігоря Володимировича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, абзацу вісімнадцятого пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
🔗 Питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі 👉 за конституційною скаргою Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила 📝 Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі 👉за конституційною скаргою Капітан Ірини Анатоліївни щодо конституційності частин п'ятої, шостої статті 13, пунктів 3, 4 частини першої статті 28, окремих приписів частини п’ятої статті 135, словосполуки „вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді”, яка міститься в частині другій статті 137 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402–VIII, частини першої статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України” від 13 липня 2017 року № 2136–VIII.
Друга колегія суддів Другого сенату постановила 📑 Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі 👉 за конституційною скаргою Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 263, частини другої статті 352, статті 353, пункту 4 частини п’ятої статті 357, пункту 1 частини першої статті 358, пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 389, пункту 5 частини другої статті 392, пункту 5 частини другої, частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України, окремих судових рішень Верховного Суду.
Також відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді постановили 📑 Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі 👉 за конституційною скаргою Касмініна Олександра Володимировича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Друга колегія суддів Другого сенату постановила 📑 Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі 👉 за конституційною скаргою Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 263, частини другої статті 352, статті 353, пункту 4 частини п’ятої статті 357, пункту 1 частини першої статті 358, пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 389, пункту 5 частини другої статті 392, пункту 5 частини другої, частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України, окремих судових рішень Верховного Суду.
Також відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді постановили 📑 Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі 👉 за конституційною скаргою Касмініна Олександра Володимировича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ У справі за конституційною скаргою Невмержицького П.В. Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат 17 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
▪️ Суддя-доповідач повідомив, що Невмержицький П.В. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон № 3460), якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
▪️ Невмержицький П.В. є пенсіонером, який не працює та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
У 2018 році Невмержицький П.В. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління, у якому, зокрема, просив зобов’язати Управління здійснити йому нарахування та виплату „підвищення до пенсії“ як пенсіонеру, який не працює і проживає в зоні радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Суд позовні вимоги Невмержицького П.В. задовольнив.
▪️ На виконання зазначеного рішення суду Управління здійснило перерахунок пенсії заявнику та з огляду на частину другу статті 8 Закону № 3460 застосувало розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Не погоджуючись із цим, він у 2024 році звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, у якій просив визнати протиправними дії Управління, вчинені на виконання рішення суду, що призвели до зменшення його пенсії з 1 січня 2024 року, незаконного перерахунку пенсії за період із 1 січня до 30 листопада 2024 року, та скасувати рішення Управління від 23 листопада 2024 року про перерахунок пенсії.
▪️ Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, залишив без задоволення заяву Невмержицького П.В. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу було подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Другий сенат 17 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
▪️ Суддя-доповідач повідомив, що Невмержицький П.В. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон № 3460), якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
▪️ Невмержицький П.В. є пенсіонером, який не працює та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
У 2018 році Невмержицький П.В. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління, у якому, зокрема, просив зобов’язати Управління здійснити йому нарахування та виплату „підвищення до пенсії“ як пенсіонеру, який не працює і проживає в зоні радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Суд позовні вимоги Невмержицького П.В. задовольнив.
▪️ На виконання зазначеного рішення суду Управління здійснило перерахунок пенсії заявнику та з огляду на частину другу статті 8 Закону № 3460 застосувало розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Не погоджуючись із цим, він у 2024 році звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, у якій просив визнати протиправними дії Управління, вчинені на виконання рішення суду, що призвели до зменшення його пенсії з 1 січня 2024 року, незаконного перерахунку пенсії за період із 1 січня до 30 листопада 2024 року, та скасувати рішення Управління від 23 листопада 2024 року про перерахунок пенсії.
▪️ Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, залишив без задоволення заяву Невмержицького П.В. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу було подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
На думку заявника, оспорюваний припис Закону № 3460 не відповідає низці норм Конституції України, оскільки ставить його у нерівне становище порівняно з іншими пенсіонерами, які не працюють і проживають у зоні радіоактивного забруднення та отримують доплати до пенсії не на підставі судового рішення, а на підставі „прямого та безальтернативного“ виконання державою в особі своїх уповноважених органів обов’язку, визначеного статтею 39 Закону № 796, що є дискримінацією осіб за ознакою використання ними „права на звернення до суду“.
▪️ Автор клопотання також твердить, що держава частиною другою статті 8 Закону №3460 фактично більше ніж у чотири рази зменшила розмір доплати до пенсії, визначений статтею 39 Закону № 796, а отже, оспорюваний припис Закону № 3460 порушує його право власності, гарантоване частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України.
Суддя-доповідач зазначив, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває низка звернень з тим самим предметом конституційного контролю.
📝 Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Відеозапис пленарного засідання за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
▪️ Автор клопотання також твердить, що держава частиною другою статті 8 Закону №3460 фактично більше ніж у чотири рази зменшила розмір доплати до пенсії, визначений статтею 39 Закону № 796, а отже, оспорюваний припис Закону № 3460 порушує його право власності, гарантоване частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України.
Суддя-доповідач зазначив, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває низка звернень з тим самим предметом конституційного контролю.
📝 Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Відеозапис пленарного засідання за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
⚖️ Конституційний Суд перевірить на конституційність статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“
Другий сенат 17 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон).
📝 Статтею 45 Закону передбачено, що у 2025 році на період воєнного стану непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, встановлюється доплата в розмірі 2361 гривня за умови, що такі особи проживали або працювали там станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року та мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата не встановлюється особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС змінили місце проживання за межі цих зон і в подальшому повернулися, або зареєструвалися там після аварії на Чорнобильській АЕС. Виплата доплати за проживання у таких зонах припиняється після залишення особою місця постійного проживання на зазначених територіях та реєстрації за їх межами. Пенсійний фонд України зобов’язаний забезпечити звіряння відомостей про місце проживання одержувачів доплати за проживання у таких зонах із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення виплат і приведення розмірів таких доплат та пенсійних виплат у відповідність до цієї статті.
💬 На думку автора клопотання, Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів; не можна вносити зміни до спеціальних законів законами про Державний бюджет України, оскільки це суперечить законодавству. Вона також вважає, що встановлення Законом фіксованого розміру доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення порушує її права на отримання належних виплат від держави.
Суд завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/trBpZYE7
Другий сенат 17 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон).
📝 Статтею 45 Закону передбачено, що у 2025 році на період воєнного стану непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, встановлюється доплата в розмірі 2361 гривня за умови, що такі особи проживали або працювали там станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року та мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата не встановлюється особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС змінили місце проживання за межі цих зон і в подальшому повернулися, або зареєструвалися там після аварії на Чорнобильській АЕС. Виплата доплати за проживання у таких зонах припиняється після залишення особою місця постійного проживання на зазначених територіях та реєстрації за їх межами. Пенсійний фонд України зобов’язаний забезпечити звіряння відомостей про місце проживання одержувачів доплати за проживання у таких зонах із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення виплат і приведення розмірів таких доплат та пенсійних виплат у відповідність до цієї статті.
💬 На думку автора клопотання, Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів; не можна вносити зміни до спеціальних законів законами про Державний бюджет України, оскільки це суперечить законодавству. Вона також вважає, що встановлення Законом фіксованого розміру доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення порушує її права на отримання належних виплат від держави.
Суд завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/trBpZYE7
⚖️ Відбулися засідання Суду: постановили низку актів
🔹 У четвер, 18 вересня 2025 року, відбулося спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України, на якому Суд розглядав питання про обрання Голови Конституційного Суду України. 📎 Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних спеціальних пленарних засідань.
🔹 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича, справу за конституційною скаргою Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ та справу за конституційною скаргою Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📎 Справу передано на розгляд Другого сенату. Суддею-доповідачем призначено Галину Юровську.
🔹 Велика палата постановила Ухвалу про подовження строку постановлення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Віталія Куспися до 16 жовтня 2025 року.
🔹 У четвер, 18 вересня 2025 року, відбулося спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України, на якому Суд розглядав питання про обрання Голови Конституційного Суду України. 📎 Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних спеціальних пленарних засідань.
🔹 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича, справу за конституційною скаргою Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ та справу за конституційною скаргою Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📎 Справу передано на розгляд Другого сенату. Суддею-доповідачем призначено Галину Юровську.
🔹 Велика палата постановила Ухвалу про подовження строку постановлення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Віталія Куспися до 16 жовтня 2025 року.
🗓 АНОНС. Урочисте засідання зі складення присяги суддею Конституційного Суду України
У середу, 24 вересня 2025 року, складе присягу новопризначений суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш.
Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.
🗞 Довідково.
Барабаш Юрій Григорович – доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, академік-секретар відділення державно-правових наук і міжнародного права.
До призначення суддею Конституційного Суду України працював на посаді проректора із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
За результатами успішного оцінювання Дорадчою групою експертів Президент України Володимир Зеленський 17 вересня 2025 року призначив Юрія Барабаша на посаду судді Конституційного Суду України (Указ Президента України № 687/2025).
📌 Акредитація представників медіа триває до 16.30 23 вересня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.
У середу, 24 вересня 2025 року, складе присягу новопризначений суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш.
Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.
🗞 Довідково.
Барабаш Юрій Григорович – доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, академік-секретар відділення державно-правових наук і міжнародного права.
До призначення суддею Конституційного Суду України працював на посаді проректора із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
За результатами успішного оцінювання Дорадчою групою експертів Президент України Володимир Зеленський 17 вересня 2025 року призначив Юрія Барабаша на посаду судді Конституційного Суду України (Указ Президента України № 687/2025).
📌 Акредитація представників медіа триває до 16.30 23 вересня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.
📚 Оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування в контексті Рішення #КСУ: онлайн-лекція суддів
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Судді наголосили на ключових аспектах Рішення № 4-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Плескача щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування.
У цьому рішенні Суд визнав конституційним припис статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ від 5 липня 2012 року, за яким „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
🔸 Суддя Галина Юровська ознайомила з рішенням Суду, навела позиції Голови Верховної Ради України, Міністра юстиції України, Голови Комітету Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права та прав людини, Голови Національної асоціації адвокатів України в цій справі, окреслила окремі позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Вона акцентувала увагу на низці рішень ЄСПЛ, який послідовно обстоює позицію стосовно важливої ролі адвокатів у судовій системі, які безпосередньо залучені до її функціонування задля захисту прав та інтересів учасників судових проваджень.
Суддя також зазначила, що за Конституцією України адвокатура є складником системи правосуддя та діє для надання професійної правничої допомоги в Україні. У цьому контексті Галина Юровська проаналізувала розвиток певних юридичних позицій Суду та зосередила увагу на юридичних позиціях, сформованих у цьому рішенні.
Зокрема, Суд у рішенні зазначив таке:
➖ рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування застосовні лише щодо визначеного і професійно обумовленого кола осіб – адвокатів, вони внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів;
➖ ухвалене Радою адвокатів України Рішення № 191 є нормативним актом, що врегульовує окреслений у ньому сегмент відносин із організаційного забезпечення діяльності адвокатів, а саме визначає порядок добровільного (за бажанням) унесення адвокатом додаткових відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України і не встановлює прав та обов’язків.
🔸 Суддя Віктор Городовенко зазначив, що у 2016 році відбулися зміни до Конституції України в частині правосуддя, згідно з якими адвокатура стала одним із неодмінних складників системи правосуддя. Він звернув увагу на розвиток практики органу конституційної юрисдикції щодо права кожного на правничу допомогу та значення адвокатури у демократичній державі. Суддя підкреслив, що це право втілене у статті 59 Конституції України, воно є одним із конституційних і невід’ємних. Водночас, за його словами, у змісті цього права існує так зване „ядро“, яке становить гарантію його реальної дії.
Віктор Городовенко окреслив рішення, в яких Суд застосував системний принцип тлумачення Основного Закону, поєднавши статтю 59 Конституції України (право на професійну правничу допомогу) з її статтею 131-2 (засади організації і роль адвокатури).
Зокрема, у Рішенні № 4-в/2019 від 31 жовтня 2009 року Суд зазначив, що з аналізу частини першої статті 131-2 Конституції України у системному зв’язку з її статтею 59 випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.
Суддя звернув увагу на висновки Консультативної ради європейських суддів щодо ролі прокурорів та адвокатів у здійсненні правосуддя. Європейський досвід підтверджує, що без цих ключових інституцій неможливо забезпечити справедливе, ефективне і якісне правосуддя, засноване на верховенстві права.
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Судді наголосили на ключових аспектах Рішення № 4-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Плескача щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування.
У цьому рішенні Суд визнав конституційним припис статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ від 5 липня 2012 року, за яким „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
🔸 Суддя Галина Юровська ознайомила з рішенням Суду, навела позиції Голови Верховної Ради України, Міністра юстиції України, Голови Комітету Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права та прав людини, Голови Національної асоціації адвокатів України в цій справі, окреслила окремі позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Вона акцентувала увагу на низці рішень ЄСПЛ, який послідовно обстоює позицію стосовно важливої ролі адвокатів у судовій системі, які безпосередньо залучені до її функціонування задля захисту прав та інтересів учасників судових проваджень.
Суддя також зазначила, що за Конституцією України адвокатура є складником системи правосуддя та діє для надання професійної правничої допомоги в Україні. У цьому контексті Галина Юровська проаналізувала розвиток певних юридичних позицій Суду та зосередила увагу на юридичних позиціях, сформованих у цьому рішенні.
Зокрема, Суд у рішенні зазначив таке:
➖ рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування застосовні лише щодо визначеного і професійно обумовленого кола осіб – адвокатів, вони внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів;
➖ ухвалене Радою адвокатів України Рішення № 191 є нормативним актом, що врегульовує окреслений у ньому сегмент відносин із організаційного забезпечення діяльності адвокатів, а саме визначає порядок добровільного (за бажанням) унесення адвокатом додаткових відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України і не встановлює прав та обов’язків.
🔸 Суддя Віктор Городовенко зазначив, що у 2016 році відбулися зміни до Конституції України в частині правосуддя, згідно з якими адвокатура стала одним із неодмінних складників системи правосуддя. Він звернув увагу на розвиток практики органу конституційної юрисдикції щодо права кожного на правничу допомогу та значення адвокатури у демократичній державі. Суддя підкреслив, що це право втілене у статті 59 Конституції України, воно є одним із конституційних і невід’ємних. Водночас, за його словами, у змісті цього права існує так зване „ядро“, яке становить гарантію його реальної дії.
Віктор Городовенко окреслив рішення, в яких Суд застосував системний принцип тлумачення Основного Закону, поєднавши статтю 59 Конституції України (право на професійну правничу допомогу) з її статтею 131-2 (засади організації і роль адвокатури).
Зокрема, у Рішенні № 4-в/2019 від 31 жовтня 2009 року Суд зазначив, що з аналізу частини першої статті 131-2 Конституції України у системному зв’язку з її статтею 59 випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.
Суддя звернув увагу на висновки Консультативної ради європейських суддів щодо ролі прокурорів та адвокатів у здійсненні правосуддя. Європейський досвід підтверджує, що без цих ключових інституцій неможливо забезпечити справедливе, ефективне і якісне правосуддя, засноване на верховенстві права.
🔸 Під час лекції суддя Олег Первомайський наголосив на процедурних аспектах ухвалення рішення та його передумовах, а також розповів про особливості реалізації приписів Конституції України, що визначають статус адвокатури та роль адвокатів.
Зокрема, у його виступі йшлося про те, як Суд підходив до аналізу цієї конституційної скарги. Окремо суддя закцентував увагу на процедурі набрання чинності нормативно-правовими актами та доведення їх до відома громадян.
Олег Первомайський підкреслив, що конституційні зміни 2016 року та удосконалення практики Конституційного Суду України стали важливим кроком у розвитку вітчизняної конституційної доктрини, формуванні конституційної культури, стандартів взаємоповаги, зокрема у сфері адвокатури.
📽 Детальніше у відеоматеріалі: https://www.youtube.com/watch?v=7vy6NHtr_UU
Зокрема, у його виступі йшлося про те, як Суд підходив до аналізу цієї конституційної скарги. Окремо суддя закцентував увагу на процедурі набрання чинності нормативно-правовими актами та доведення їх до відома громадян.
Олег Первомайський підкреслив, що конституційні зміни 2016 року та удосконалення практики Конституційного Суду України стали важливим кроком у розвитку вітчизняної конституційної доктрини, формуванні конституційної культури, стандартів взаємоповаги, зокрема у сфері адвокатури.
📽 Детальніше у відеоматеріалі: https://www.youtube.com/watch?v=7vy6NHtr_UU