⚖️ Відбулися засідання Суду: постановили низку актів
🔹 У четвер, 18 вересня 2025 року, відбулося спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України, на якому Суд розглядав питання про обрання Голови Конституційного Суду України. 📎 Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних спеціальних пленарних засідань.
🔹 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича, справу за конституційною скаргою Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ та справу за конституційною скаргою Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📎 Справу передано на розгляд Другого сенату. Суддею-доповідачем призначено Галину Юровську.
🔹 Велика палата постановила Ухвалу про подовження строку постановлення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Віталія Куспися до 16 жовтня 2025 року.
🔹 У четвер, 18 вересня 2025 року, відбулося спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України, на якому Суд розглядав питання про обрання Голови Конституційного Суду України. 📎 Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних спеціальних пленарних засідань.
🔹 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича, справу за конституційною скаргою Волкової Тетяни Іванівни щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ та справу за конституційною скаргою Денисової Світлани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📎 Справу передано на розгляд Другого сенату. Суддею-доповідачем призначено Галину Юровську.
🔹 Велика палата постановила Ухвалу про подовження строку постановлення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Віталія Куспися до 16 жовтня 2025 року.
🗓 АНОНС. Урочисте засідання зі складення присяги суддею Конституційного Суду України
У середу, 24 вересня 2025 року, складе присягу новопризначений суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш.
Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.
🗞 Довідково.
Барабаш Юрій Григорович – доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, академік-секретар відділення державно-правових наук і міжнародного права.
До призначення суддею Конституційного Суду України працював на посаді проректора із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
За результатами успішного оцінювання Дорадчою групою експертів Президент України Володимир Зеленський 17 вересня 2025 року призначив Юрія Барабаша на посаду судді Конституційного Суду України (Указ Президента України № 687/2025).
📌 Акредитація представників медіа триває до 16.30 23 вересня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.
У середу, 24 вересня 2025 року, складе присягу новопризначений суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш.
Урочиста церемонія складення присяги відбудеться на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.
🗞 Довідково.
Барабаш Юрій Григорович – доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, академік-секретар відділення державно-правових наук і міжнародного права.
До призначення суддею Конституційного Суду України працював на посаді проректора із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
За результатами успішного оцінювання Дорадчою групою експертів Президент України Володимир Зеленський 17 вересня 2025 року призначив Юрія Барабаша на посаду судді Конституційного Суду України (Указ Президента України № 687/2025).
📌 Акредитація представників медіа триває до 16.30 23 вересня за телефонами: (044) 238-14-80, 238-10-80 або електронною поштою press@ccu.gov.ua.
Допуск на засідання здійснюватиметься за паспортом та редакційним посвідченням журналіста.
📚 Оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування в контексті Рішення #КСУ: онлайн-лекція суддів
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Судді наголосили на ключових аспектах Рішення № 4-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Плескача щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування.
У цьому рішенні Суд визнав конституційним припис статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ від 5 липня 2012 року, за яким „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
🔸 Суддя Галина Юровська ознайомила з рішенням Суду, навела позиції Голови Верховної Ради України, Міністра юстиції України, Голови Комітету Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права та прав людини, Голови Національної асоціації адвокатів України в цій справі, окреслила окремі позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Вона акцентувала увагу на низці рішень ЄСПЛ, який послідовно обстоює позицію стосовно важливої ролі адвокатів у судовій системі, які безпосередньо залучені до її функціонування задля захисту прав та інтересів учасників судових проваджень.
Суддя також зазначила, що за Конституцією України адвокатура є складником системи правосуддя та діє для надання професійної правничої допомоги в Україні. У цьому контексті Галина Юровська проаналізувала розвиток певних юридичних позицій Суду та зосередила увагу на юридичних позиціях, сформованих у цьому рішенні.
Зокрема, Суд у рішенні зазначив таке:
➖ рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування застосовні лише щодо визначеного і професійно обумовленого кола осіб – адвокатів, вони внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів;
➖ ухвалене Радою адвокатів України Рішення № 191 є нормативним актом, що врегульовує окреслений у ньому сегмент відносин із організаційного забезпечення діяльності адвокатів, а саме визначає порядок добровільного (за бажанням) унесення адвокатом додаткових відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України і не встановлює прав та обов’язків.
🔸 Суддя Віктор Городовенко зазначив, що у 2016 році відбулися зміни до Конституції України в частині правосуддя, згідно з якими адвокатура стала одним із неодмінних складників системи правосуддя. Він звернув увагу на розвиток практики органу конституційної юрисдикції щодо права кожного на правничу допомогу та значення адвокатури у демократичній державі. Суддя підкреслив, що це право втілене у статті 59 Конституції України, воно є одним із конституційних і невід’ємних. Водночас, за його словами, у змісті цього права існує так зване „ядро“, яке становить гарантію його реальної дії.
Віктор Городовенко окреслив рішення, в яких Суд застосував системний принцип тлумачення Основного Закону, поєднавши статтю 59 Конституції України (право на професійну правничу допомогу) з її статтею 131-2 (засади організації і роль адвокатури).
Зокрема, у Рішенні № 4-в/2019 від 31 жовтня 2009 року Суд зазначив, що з аналізу частини першої статті 131-2 Конституції України у системному зв’язку з її статтею 59 випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.
Суддя звернув увагу на висновки Консультативної ради європейських суддів щодо ролі прокурорів та адвокатів у здійсненні правосуддя. Європейський досвід підтверджує, що без цих ключових інституцій неможливо забезпечити справедливе, ефективне і якісне правосуддя, засноване на верховенстві права.
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Судді наголосили на ключових аспектах Рішення № 4-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Плескача щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування.
У цьому рішенні Суд визнав конституційним припис статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ від 5 липня 2012 року, за яким „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
🔸 Суддя Галина Юровська ознайомила з рішенням Суду, навела позиції Голови Верховної Ради України, Міністра юстиції України, Голови Комітету Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права та прав людини, Голови Національної асоціації адвокатів України в цій справі, окреслила окремі позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Вона акцентувала увагу на низці рішень ЄСПЛ, який послідовно обстоює позицію стосовно важливої ролі адвокатів у судовій системі, які безпосередньо залучені до її функціонування задля захисту прав та інтересів учасників судових проваджень.
Суддя також зазначила, що за Конституцією України адвокатура є складником системи правосуддя та діє для надання професійної правничої допомоги в Україні. У цьому контексті Галина Юровська проаналізувала розвиток певних юридичних позицій Суду та зосередила увагу на юридичних позиціях, сформованих у цьому рішенні.
Зокрема, Суд у рішенні зазначив таке:
➖ рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування застосовні лише щодо визначеного і професійно обумовленого кола осіб – адвокатів, вони внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів;
➖ ухвалене Радою адвокатів України Рішення № 191 є нормативним актом, що врегульовує окреслений у ньому сегмент відносин із організаційного забезпечення діяльності адвокатів, а саме визначає порядок добровільного (за бажанням) унесення адвокатом додаткових відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України і не встановлює прав та обов’язків.
🔸 Суддя Віктор Городовенко зазначив, що у 2016 році відбулися зміни до Конституції України в частині правосуддя, згідно з якими адвокатура стала одним із неодмінних складників системи правосуддя. Він звернув увагу на розвиток практики органу конституційної юрисдикції щодо права кожного на правничу допомогу та значення адвокатури у демократичній державі. Суддя підкреслив, що це право втілене у статті 59 Конституції України, воно є одним із конституційних і невід’ємних. Водночас, за його словами, у змісті цього права існує так зване „ядро“, яке становить гарантію його реальної дії.
Віктор Городовенко окреслив рішення, в яких Суд застосував системний принцип тлумачення Основного Закону, поєднавши статтю 59 Конституції України (право на професійну правничу допомогу) з її статтею 131-2 (засади організації і роль адвокатури).
Зокрема, у Рішенні № 4-в/2019 від 31 жовтня 2009 року Суд зазначив, що з аналізу частини першої статті 131-2 Конституції України у системному зв’язку з її статтею 59 випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.
Суддя звернув увагу на висновки Консультативної ради європейських суддів щодо ролі прокурорів та адвокатів у здійсненні правосуддя. Європейський досвід підтверджує, що без цих ключових інституцій неможливо забезпечити справедливе, ефективне і якісне правосуддя, засноване на верховенстві права.
🔸 Під час лекції суддя Олег Первомайський наголосив на процедурних аспектах ухвалення рішення та його передумовах, а також розповів про особливості реалізації приписів Конституції України, що визначають статус адвокатури та роль адвокатів.
Зокрема, у його виступі йшлося про те, як Суд підходив до аналізу цієї конституційної скарги. Окремо суддя закцентував увагу на процедурі набрання чинності нормативно-правовими актами та доведення їх до відома громадян.
Олег Первомайський підкреслив, що конституційні зміни 2016 року та удосконалення практики Конституційного Суду України стали важливим кроком у розвитку вітчизняної конституційної доктрини, формуванні конституційної культури, стандартів взаємоповаги, зокрема у сфері адвокатури.
📽 Детальніше у відеоматеріалі: https://www.youtube.com/watch?v=7vy6NHtr_UU
Зокрема, у його виступі йшлося про те, як Суд підходив до аналізу цієї конституційної скарги. Окремо суддя закцентував увагу на процедурі набрання чинності нормативно-правовими актами та доведення їх до відома громадян.
Олег Первомайський підкреслив, що конституційні зміни 2016 року та удосконалення практики Конституційного Суду України стали важливим кроком у розвитку вітчизняної конституційної доктрини, формуванні конституційної культури, стандартів взаємоповаги, зокрема у сфері адвокатури.
📽 Детальніше у відеоматеріалі: https://www.youtube.com/watch?v=7vy6NHtr_UU
📚 Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів
У вівторок, 23 вересня 2025 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖ Колмикова Вячеслава Аркадійовича щодо конституційності частини першої статті 61 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
🗞 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, справу за конституційною скаргою Першка Ігоря Петровича та справу за конституційною скаргою Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ.
🖍 Другий сенат розглядав питання про роз’яснення порядку виконання Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(ІІ)/2024 у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 5-1, підпункту 1 пункту 51 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ (щодо конституційних гарантій незалежності прокурора). За результатами розгляду постановлено Ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Панченка Б.М. про роз’яснення порядку виконання зазначеного рішення Суду.
У вівторок, 23 вересня 2025 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖ Колмикова Вячеслава Аркадійовича щодо конституційності частини першої статті 61 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
🗞 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, справу за конституційною скаргою Першка Ігоря Петровича та справу за конституційною скаргою Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIІІ.
🖍 Другий сенат розглядав питання про роз’яснення порядку виконання Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(ІІ)/2024 у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 5-1, підпункту 1 пункту 51 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ (щодо конституційних гарантій незалежності прокурора). За результатами розгляду постановлено Ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Панченка Б.М. про роз’яснення порядку виконання зазначеного рішення Суду.
Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Касмініна Олександра Володимировича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський м’ясокомбінат“ щодо конституційності абзацу п’ятого підпункту 69.1, абзацу сімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану“ від 12 травня 2022 року № 2260–ІХ.
📑 Другий сенат постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни в частині щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України, водночас відмовив у відкритті конституційного провадження в іншій частині – щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
У справі за конституційною скаргою Генієвського Євгена Анатолійовича відкрито конституційне провадження в частині щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України та відмовлено у частині щодо конституційності окремих приписів абзацу п’ятого частини першої статті 616 КПК України.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Касмініна Олександра Володимировича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський м’ясокомбінат“ щодо конституційності абзацу п’ятого підпункту 69.1, абзацу сімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану“ від 12 травня 2022 року № 2260–ІХ.
📑 Другий сенат постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни в частині щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України, водночас відмовив у відкритті конституційного провадження в іншій частині – щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
У справі за конституційною скаргою Генієвського Євгена Анатолійовича відкрито конституційне провадження в частині щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України та відмовлено у частині щодо конституційності окремих приписів абзацу п’ятого частини першої статті 616 КПК України.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
🖇 Крім того, відбулися засідання колегій суддів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Третя колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Громадської організації „Спілка інвалідів Львівської залізниці“ щодо конституційності абзаців першого, другого частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, пункту 9 частини першої статті 5, статті 8 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI в редакції до внесення змін Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору“ № 4508–ІХ від 18 червня 2025 року.
За результатами розгляду Третя колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Громадської організації „Спілка інвалідів Львівської залізниці“ щодо конституційності абзаців першого, другого частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, пункту 9 частини першої статті 5, статті 8 Закону України ,,Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI в редакції до внесення змін Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору“ № 4508–ІХ від 18 червня 2025 року.
Юрій Барабаш набув повноважень судді Конституційного Суду України
📝 24 вересня 2025 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України відбулася урочиста церемонія складення присяги новопризначеним суддею Суду Юрієм Барабашем.
Текст присяги суддя засвідчив власним підписом.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин вручив Юрію Барабашу мантію, нагрудний знак та службове посвідчення судді Конституційного Суду України.
Від імені Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав Юрія Барабаша з набуттям повноважень судді:
💬 «Це особлива подія, що знаменує новий етап у вашому професійному житті та водночас відкриває нові горизонти служіння державі й суспільству. Ви долучаєтесь до інституції, яка є охоронцем Конституції України, утверджує демократичні цінності, забезпечує верховенство права, захист прав і свобод людини. Відтепер на Вас покладається почесна та надзвичайно відповідальна місія. Нехай Ваша діяльність у складі Суду сприятиме утвердженню конституційних цінностей, захисту прав людини та подальшому зміцненню демократичних засад нашої держави», – наголосив він.
Із вітальними промовами до присутніх звернулися Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, Голова Ради суддів України Богдан Моніч. Вони, зокрема, наголосили на процедурі добору суддів, яка нині відбувається на основі відкритого конкурсу, що посилює довіру суспільства до Суду.
У церемонії складення присяги також взяли участь Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник, Постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Сергій Вдовіченко та інші посадові особи, представники органів державної влади, наукової спільноти, медіа.
📽 Відеозапис спеціального пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/barabash_24_09_2025.mp4
📝 24 вересня 2025 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України відбулася урочиста церемонія складення присяги новопризначеним суддею Суду Юрієм Барабашем.
Текст присяги суддя засвідчив власним підписом.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин вручив Юрію Барабашу мантію, нагрудний знак та службове посвідчення судді Конституційного Суду України.
Від імені Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав Юрія Барабаша з набуттям повноважень судді:
💬 «Це особлива подія, що знаменує новий етап у вашому професійному житті та водночас відкриває нові горизонти служіння державі й суспільству. Ви долучаєтесь до інституції, яка є охоронцем Конституції України, утверджує демократичні цінності, забезпечує верховенство права, захист прав і свобод людини. Відтепер на Вас покладається почесна та надзвичайно відповідальна місія. Нехай Ваша діяльність у складі Суду сприятиме утвердженню конституційних цінностей, захисту прав людини та подальшому зміцненню демократичних засад нашої держави», – наголосив він.
Із вітальними промовами до присутніх звернулися Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, Голова Ради суддів України Богдан Моніч. Вони, зокрема, наголосили на процедурі добору суддів, яка нині відбувається на основі відкритого конкурсу, що посилює довіру суспільства до Суду.
У церемонії складення присяги також взяли участь Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник, Постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Сергій Вдовіченко та інші посадові особи, представники органів державної влади, наукової спільноти, медіа.
📽 Відеозапис спеціального пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/barabash_24_09_2025.mp4
⚖ Розгляд справи за конституційною скаргою Володимира Лопушанського: Суд перевірить на конституційність окремі приписи Закону України „Про судовий збір“
✍ Другий сенат 24 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков повідомив зміст конституційної скарги, предмет конституційного контролю та обставини справи.
💬 Він зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу – Лопушанський Володимир Михайлович (далі – Заявник) – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3, пункт 5 частини другої статті 4, частину третю статті 9 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон).
▪️ Зазначеними приписами статті 4 Закону установлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а також ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
▪️ За частиною третьою статті 9 Закону „кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що до Заявника поліцейським Управління патрульної поліції було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідну постанову Заявник оскаржив до суду. Проте суди першої та другої інстанцій повернули йому відповідно позовну заяву і апеляційну скаргу через несплату судового збору. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, однак зазначив, що предметом спору у справі Заявника є визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тому Заявник не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.
Заявник вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Закону порушено його право на судовий захист.
📚 Суддя-доповідач також повідомив, що він направив листи-запити до органів державної влади, фахівців наукових установ, а також до громадських організацій та аналітичних центрів, зокрема, – асоціації жінок-юристок України „ЮрФем“, Transparency International Ukraine, Фундації DEJURE, Центру політико-правових реформ, Лабораторії законодавчих ініціатив, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Зокрема, в листах-запитах він поставив три питання, які мають фундаментальне значення для вирішення цієї справи, а саме: щодо права на доступ до суду, можливих ознак гендерної дискримінації, ризиків поширення дрібної корупції. Відповіді по листам-запитам будуть оголошені в закритій частині судового засідання.
🖇 #КСУ дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_24_09_2025.mp4
✍ Другий сенат 24 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков повідомив зміст конституційної скарги, предмет конституційного контролю та обставини справи.
💬 Він зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу – Лопушанський Володимир Михайлович (далі – Заявник) – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3, пункт 5 частини другої статті 4, частину третю статті 9 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон).
▪️ Зазначеними приписами статті 4 Закону установлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а також ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
▪️ За частиною третьою статті 9 Закону „кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що до Заявника поліцейським Управління патрульної поліції було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідну постанову Заявник оскаржив до суду. Проте суди першої та другої інстанцій повернули йому відповідно позовну заяву і апеляційну скаргу через несплату судового збору. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, однак зазначив, що предметом спору у справі Заявника є визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тому Заявник не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.
Заявник вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Закону порушено його право на судовий захист.
📚 Суддя-доповідач також повідомив, що він направив листи-запити до органів державної влади, фахівців наукових установ, а також до громадських організацій та аналітичних центрів, зокрема, – асоціації жінок-юристок України „ЮрФем“, Transparency International Ukraine, Фундації DEJURE, Центру політико-правових реформ, Лабораторії законодавчих ініціатив, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Зокрема, в листах-запитах він поставив три питання, які мають фундаментальне значення для вирішення цієї справи, а саме: щодо права на доступ до суду, можливих ознак гендерної дискримінації, ризиків поширення дрібної корупції. Відповіді по листам-запитам будуть оголошені в закритій частині судового засідання.
🖇 #КСУ дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_24_09_2025.mp4