🔹У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, відбулася лекція на тему „Історія Конституційного Суду України в обличчях“.
🔸У заході, проведеному 25 вересня 2025 року, взяли участь судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді Конституційного Суду України попередніх років Сергій Вдовіченко, Володимир Тихий, працівники структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів України, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук України.
🔸У заході, проведеному 25 вересня 2025 року, взяли участь судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Галина Юровська, судді Конституційного Суду України попередніх років Сергій Вдовіченко, Володимир Тихий, працівники структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України, представники Національної школи суддів України, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук України.
🔹Суддя Галина Юровська зазначила, що від початку цього проєкту вже проведено понад 100 тематичних лекцій. Слухачі мали змогу ознайомитися з національною та міжнародною судовими практиками та іншими темами, зокрема, присвяченими й історії заснування Конституційного Суду України, а також пам’яті відомого українського вченого-правознавця, першого Голови Конституційного Суду України (1992–1995 рр.) Леоніда Юзькова, який був одним із фундаторів українського державотворення, зробив вагомий внесок у розвиток української конституційної доктрини.
🔸Під час презентації Галина Юровська розповіла, як починалася робота Конституційного Суду України, ознайомила з першим його складом. У цьому контексті представила збірку нарисів „Конституцією покликані“ за загальною редакцією Володимира Шляпошникова. Ця збірка знайомить із життєвими шляхами, позиціями, стилем роботи, науковою творчістю суддів органу конституційної юрисдикції першої каденції.
Галина Юровська також розповіла про суддів, які вже припинили свої повноваження, та про чинних суддів Конституційного Суду України, а також представила працівників, які працюють від початку діяльності органу конституційної юрисдикції в Україні.
🔹Суддя у відставці Володимир Тихий згадав про етапи створення Конституційного Суду України, призначення суддів, обрання першим складом Суду у 1996 році Голови Суду – Івана Тимченка. Зосередив увагу на вивченні міжнародного досвіду з питань конституційного права.
🔸Про роботу Асоціації суддів Конституційного Суду України (Асоціація) розповів її голова Сергій Вдовіченко. Він зазначив, що Асоціація є громадською організацією, яка була утворена 4 червня 2009 року, її ініціаторами і засновниками є судді Петро Мартиненко та Іван Тимченко. До складу входять судді у відставці. Сергій Вдовіченко окреслив напрям діяльності Асоціації, зазначивши, що її члени беруть участь у громадському і суспільному житті нашої держави, сприяють органам державної влади і місцевого самоврядування в реалізації повноважень у сфері правотворення та правозастосування, а також суддям (чинним і попередніх каденцій) і громадянам України у здійсненні та захисті конституційних прав і свобод, та в інших важливих для нашої країни заходах.
🔹Суддя Юрій Барабаш окреслив роботу суддів Конституційного Суду України та зазначив, що судді першої каденції заклали доктринальну основу конституційного права. Він зосередив увагу на процесуальних особливостях роботи органу конституційного контролю та наголосив на важливості активізації роботи Суду в нинішніх умовах, особливо в частині розгляду конституційних скарг.
🔸На значущості просвітницького проєкту, ініціаторкою якого є Галина Юровська, наголосив суддя Віктор Городовенко. Він зазначив, що проведення таких заходів є важливим для усіх, хто цікавиться практикою органу конституційної юрисдикції та розвитком конституційного права в Україні. І сьогоднішній захід важливий тим, що можна ознайомитися з усім складом Конституційного Суду України, який формував і продовжує формувати конституційну юстицію. Суддя також наголосив на важливості спільної праці, як суддів, так і працівників Секретаріату Суду, яка є потрібною для виконання його основних функцій.
🔹Під час заходу спогадами про те, як працював Суд від початку його діяльності ділилися працівники Секретаріату Суду Людмила Манченко, Ірина Сотнікова, Наталія Страшук, Ірина Шапошнікова, які уже 29 років поспіль виконують свої обов’язки, забезпечуючи безперервну діяльність цієї інституції.
🎥Детальніше у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=6OTv13Ml-SM
🔸Під час презентації Галина Юровська розповіла, як починалася робота Конституційного Суду України, ознайомила з першим його складом. У цьому контексті представила збірку нарисів „Конституцією покликані“ за загальною редакцією Володимира Шляпошникова. Ця збірка знайомить із життєвими шляхами, позиціями, стилем роботи, науковою творчістю суддів органу конституційної юрисдикції першої каденції.
Галина Юровська також розповіла про суддів, які вже припинили свої повноваження, та про чинних суддів Конституційного Суду України, а також представила працівників, які працюють від початку діяльності органу конституційної юрисдикції в Україні.
🔹Суддя у відставці Володимир Тихий згадав про етапи створення Конституційного Суду України, призначення суддів, обрання першим складом Суду у 1996 році Голови Суду – Івана Тимченка. Зосередив увагу на вивченні міжнародного досвіду з питань конституційного права.
🔸Про роботу Асоціації суддів Конституційного Суду України (Асоціація) розповів її голова Сергій Вдовіченко. Він зазначив, що Асоціація є громадською організацією, яка була утворена 4 червня 2009 року, її ініціаторами і засновниками є судді Петро Мартиненко та Іван Тимченко. До складу входять судді у відставці. Сергій Вдовіченко окреслив напрям діяльності Асоціації, зазначивши, що її члени беруть участь у громадському і суспільному житті нашої держави, сприяють органам державної влади і місцевого самоврядування в реалізації повноважень у сфері правотворення та правозастосування, а також суддям (чинним і попередніх каденцій) і громадянам України у здійсненні та захисті конституційних прав і свобод, та в інших важливих для нашої країни заходах.
🔹Суддя Юрій Барабаш окреслив роботу суддів Конституційного Суду України та зазначив, що судді першої каденції заклали доктринальну основу конституційного права. Він зосередив увагу на процесуальних особливостях роботи органу конституційного контролю та наголосив на важливості активізації роботи Суду в нинішніх умовах, особливо в частині розгляду конституційних скарг.
🔸На значущості просвітницького проєкту, ініціаторкою якого є Галина Юровська, наголосив суддя Віктор Городовенко. Він зазначив, що проведення таких заходів є важливим для усіх, хто цікавиться практикою органу конституційної юрисдикції та розвитком конституційного права в Україні. І сьогоднішній захід важливий тим, що можна ознайомитися з усім складом Конституційного Суду України, який формував і продовжує формувати конституційну юстицію. Суддя також наголосив на важливості спільної праці, як суддів, так і працівників Секретаріату Суду, яка є потрібною для виконання його основних функцій.
🔹Під час заходу спогадами про те, як працював Суд від початку його діяльності ділилися працівники Секретаріату Суду Людмила Манченко, Ірина Сотнікова, Наталія Страшук, Ірина Шапошнікова, які уже 29 років поспіль виконують свої обов’язки, забезпечуючи безперервну діяльність цієї інституції.
🎥Детальніше у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=6OTv13Ml-SM
YouTube
Тематична лекція Галини Юровської (Історія КСУ в обличчях)
Enjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.
📝 До Конституційного Суду України звернувся Верховний Суд із низкою конституційних подань
30 вересня 2025 року до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду:
➖ щодо конституційності положень пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України в частині осіб, які були засуджені за кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності;
➖ щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“ від 12 березня 2025 року № 4292–ІХ;
➖ щодо конституційності частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року № 3674–VI;
➖ щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ, яким частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ викладено в новій редакції;
➖ щодо конституційності статей 309 і 392 Кримінального процесуального кодексу України в частині неможливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку пункту 2 частини шостої та частини сьомої статті 100, статей 170–173 Кримінального процесуального кодексу України під час кримінального провадження.
📍 З текстом конституційних подань можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
🗓 https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya-0
30 вересня 2025 року до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду:
➖ щодо конституційності положень пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України в частині осіб, які були засуджені за кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності;
➖ щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“ від 12 березня 2025 року № 4292–ІХ;
➖ щодо конституційності частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року № 3674–VI;
➖ щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ, яким частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ викладено в новій редакції;
➖ щодо конституційності статей 309 і 392 Кримінального процесуального кодексу України в частині неможливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку пункту 2 частини шостої та частини сьомої статті 100, статей 170–173 Кримінального процесуального кодексу України під час кримінального провадження.
📍 З текстом конституційних подань можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
🗓 https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya-0
🇺🇦 З Днем Захисників і Захисниць України!
У цей день ми з особливою вдячністю та шаною звертаємось до тих, хто обрав шлях служіння Батьківщині та самовіддано стоїть на варті її незалежності й свободи.
Ви – справжні герої нашого часу, приклад мужності, незламності та відданості. Ви – опора України, гордість Українського народу, утілення честі та гідності!
Ми вдячні Вам за кожну безсонну ніч на бойовому посту, за кожен крок, зроблений заради захисту нашої землі, за кожну жертву, принесену в ім’я життя і безпеки співгромадян. Ми схиляємо голови у пам’ять про полеглих героїв, які віддали свої життя за свободу та світле майбутнє нашої країни.
Подяка кожному з Вас – це не лише слова, а й глибоке усвідомлення того, що саме завдяки Вашій відвазі ми маємо можливість жити, виховувати дітей, працювати та будувати державу, у якій панують права людини та верховенство права.
Бажаємо Вам міцного здоров’я, непохитної віри, надійного тилу та тепла рідних сердець. Нехай Бог оберігає Вас на кожному кроці, а перемога, здобута Вашими зусиллями, стане спільною радістю для всієї України.
З нагоди Дня захисників і захисниць України у Конституційному Суді піднято Державний Прапор України.
🇺🇦 Слава захисникам і захисницям!
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
У цей день ми з особливою вдячністю та шаною звертаємось до тих, хто обрав шлях служіння Батьківщині та самовіддано стоїть на варті її незалежності й свободи.
Ви – справжні герої нашого часу, приклад мужності, незламності та відданості. Ви – опора України, гордість Українського народу, утілення честі та гідності!
Ми вдячні Вам за кожну безсонну ніч на бойовому посту, за кожен крок, зроблений заради захисту нашої землі, за кожну жертву, принесену в ім’я життя і безпеки співгромадян. Ми схиляємо голови у пам’ять про полеглих героїв, які віддали свої життя за свободу та світле майбутнє нашої країни.
Подяка кожному з Вас – це не лише слова, а й глибоке усвідомлення того, що саме завдяки Вашій відвазі ми маємо можливість жити, виховувати дітей, працювати та будувати державу, у якій панують права людини та верховенство права.
Бажаємо Вам міцного здоров’я, непохитної віри, надійного тилу та тепла рідних сердець. Нехай Бог оберігає Вас на кожному кроці, а перемога, здобута Вашими зусиллями, стане спільною радістю для всієї України.
З нагоди Дня захисників і захисниць України у Конституційному Суді піднято Державний Прапор України.
🇺🇦 Слава захисникам і захисницям!
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
⚖️ У вівторок, 30 вересня 2025 року, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному із наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, відбулися засідання колегій суддів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ Так, Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стародубця Миколи Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 7, пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“ від 2 грудня 2021 року № 1928–ІХ, окремих приписів статті 7, пункту 7 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ, статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136, частин п’ятої, шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частин п’ятої статті 242, абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, абзаців тридцять п’ятого, тридцять шостого, тридцять сьомого підпункту 3, пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень» від 19 грудня 2024 року № 4173–ІХ.
▪️ Колегія на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер” щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210–ІІІ.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ Колегія постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича в частині щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-IX, водночас відмовила у відкритті конституційного провадження в іншій частині – щодо конституційності абзацу вісімнадцятого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-IX. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ У справі за конституційною скаргою Бородіної Лілії Володимирівни щодо конституційності окремих приписів статей 284, 392 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📑 Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, відбулися засідання колегій суддів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ Так, Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стародубця Миколи Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 7, пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“ від 2 грудня 2021 року № 1928–ІХ, окремих приписів статті 7, пункту 7 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ, статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136, частин п’ятої, шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частин п’ятої статті 242, абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, абзаців тридцять п’ятого, тридцять шостого, тридцять сьомого підпункту 3, пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень» від 19 грудня 2024 року № 4173–ІХ.
▪️ Колегія на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер” щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210–ІІІ.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ Колегія постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дудкевича Едуарда Валентиновича в частині щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-IX, водночас відмовила у відкритті конституційного провадження в іншій частині – щодо конституційності абзацу вісімнадцятого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710-IX. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ У справі за конституційною скаргою Бородіної Лілії Володимирівни щодо конституційності окремих приписів статей 284, 392 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Суд розглядав справу щодо конституційності окремих приписів Кодексу адміністративного судочинства України
Другий сенат Конституційного Суду України 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Касмініна Олександра Володимировича.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, заявник звернувся до Конституційного Суду України з конституційною скаргою щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
▪️ Оспорюваними положеннями Кодексу встановлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
➖ касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
➖ справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних положень, суб’єкт права на конституційну скаргу наголошує на тому, що, зокрема, право на доступ до касаційної інстанції поставлено в залежність від наявності винятків, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу, які мають оціночний характер і ґрунтуються на дискреції суду, що є неприйнятним у демократичному суспільстві, адже надає можливості для свавілля. Такий „касаційний фільтр“, на його думку, створює ризики для ефективного судового захисту, оскільки відсутність чітких і передбачуваних критеріїв для прийняття справ до касаційного розгляду спричиняє свавільне обмеження права особи на справедливий судовий розгляд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та гарантій передбачених Конституцією України.
▪️ Отже, Касмінін О. В. просить Суд перевірити підпункти „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 22, частині першій статті 24, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
💬 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
У пленарному засіданні взяли участь суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Касмінін, уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Лещенко, інші громадяни України.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/zr1UYvDu
Другий сенат Конституційного Суду України 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Касмініна Олександра Володимировича.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, заявник звернувся до Конституційного Суду України з конституційною скаргою щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
▪️ Оспорюваними положеннями Кодексу встановлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
➖ касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
➖ справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних положень, суб’єкт права на конституційну скаргу наголошує на тому, що, зокрема, право на доступ до касаційної інстанції поставлено в залежність від наявності винятків, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу, які мають оціночний характер і ґрунтуються на дискреції суду, що є неприйнятним у демократичному суспільстві, адже надає можливості для свавілля. Такий „касаційний фільтр“, на його думку, створює ризики для ефективного судового захисту, оскільки відсутність чітких і передбачуваних критеріїв для прийняття справ до касаційного розгляду спричиняє свавільне обмеження права особи на справедливий судовий розгляд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та гарантій передбачених Конституцією України.
▪️ Отже, Касмінін О. В. просить Суд перевірити підпункти „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 22, частині першій статті 24, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
💬 Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
У пленарному засіданні взяли участь суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Касмінін, уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Лещенко, інші громадяни України.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/zr1UYvDu
⚖️Суд розглядав справу за конституційною скаргою Сергія Гнезділова
Другий сенат 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича.
🔸 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя повідомив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
🔸Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 10 жовтня 2024 року вручив Гнезділову С.О. повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 11 жовтня 2024 року застосував до Гнезділова С.О. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті, а ухвалою від 29 листопада 2024 року – продовжив Гнезділову С.О. строк тримання під вартою, без визначення суми застави.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 грудня 2024 року залишив без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року, а апеляційну скаргу захисника, що діє в інтересах Гнезділова С.О., – без задоволення.
Шевченківський районний суд міста Дніпра (раніше – Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська) ухвалою від 23 січня 2025 року звільнив Гнезділова С.О. від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України, на підставі частини п’ятої статті 401 цього кодексу, кримінальне провадження – закрив, а застосований раніше до Гнезділова С.О. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – скасував та негайно звільнив його з-під варти в залі суду.
🔸 Заявник твердить, що оспорювані приписи Кодексу порушують принцип рівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції України), оскільки під час дії воєнного стану ставлять військовослужбовців, зокрема тих, які вчинили такі кримінальні правопорушення як непокора, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, у нерівне становище та прирівнюють їх до особливо небезпечних злочинців, які становлять загрозу суспільству, що є дискримінацією за сферою діяльності.
На його переконання, внаслідок таких дискримінаційних приписів Кодексу до військовослужбовців, які скоїли кримінальні правопорушення, визначені статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовують тільки найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права на внесення застави, чим порушено, без належного обґрунтування, його право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції України.
🔸 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення підготовлено запити, зокрема, до органів державної влади, закладів вищої освіти, а також вчених, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважені особи, які діють від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Анастасія Бурковська, Ілля Подворний, громадяни України.
https://cutt.ly/Vr1Orf7I
Другий сенат 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича.
🔸 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя повідомив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
🔸Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 10 жовтня 2024 року вручив Гнезділову С.О. повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 11 жовтня 2024 року застосував до Гнезділова С.О. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті, а ухвалою від 29 листопада 2024 року – продовжив Гнезділову С.О. строк тримання під вартою, без визначення суми застави.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 грудня 2024 року залишив без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року, а апеляційну скаргу захисника, що діє в інтересах Гнезділова С.О., – без задоволення.
Шевченківський районний суд міста Дніпра (раніше – Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська) ухвалою від 23 січня 2025 року звільнив Гнезділова С.О. від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України, на підставі частини п’ятої статті 401 цього кодексу, кримінальне провадження – закрив, а застосований раніше до Гнезділова С.О. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – скасував та негайно звільнив його з-під варти в залі суду.
🔸 Заявник твердить, що оспорювані приписи Кодексу порушують принцип рівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції України), оскільки під час дії воєнного стану ставлять військовослужбовців, зокрема тих, які вчинили такі кримінальні правопорушення як непокора, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, у нерівне становище та прирівнюють їх до особливо небезпечних злочинців, які становлять загрозу суспільству, що є дискримінацією за сферою діяльності.
На його переконання, внаслідок таких дискримінаційних приписів Кодексу до військовослужбовців, які скоїли кримінальні правопорушення, визначені статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовують тільки найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права на внесення застави, чим порушено, без належного обґрунтування, його право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції України.
🔸 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення підготовлено запити, зокрема, до органів державної влади, закладів вищої освіти, а також вчених, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважені особи, які діють від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Анастасія Бурковська, Ілля Подворний, громадяни України.
https://cutt.ly/Vr1Orf7I
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами. Колегія суддів постановила ухвали
У середу, 1 жовтня 2025 року, Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Касмініна Олександра Володимировича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
✔️Суд дослідив матеріали справ на відкритих частинах і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Довженка Віктора Васильовича, Прищепи Валентини Йосипівни, Войтевич Раїси Миколаївни, Гримашевича Андрія Володимировича, Ковтуновича Василя Андрійовича та справу за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▪️Другий сенат на засіданні продовжив розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️Крім того, відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому було постановлено ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Євценка Романа Ігоровича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–ІХ;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності припису частини третьої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції“ в редакції до внесення змін Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України“ від 9 серпня 2023 року № 3295–IX.
У середу, 1 жовтня 2025 року, Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Касмініна Олександра Володимировича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
✔️Суд дослідив матеріали справ на відкритих частинах і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Довженка Віктора Васильовича, Прищепи Валентини Йосипівни, Войтевич Раїси Миколаївни, Гримашевича Андрія Володимировича, Ковтуновича Василя Андрійовича та справу за конституційною скаргою Невмержицького Павла Володимировича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▪️Другий сенат на засіданні продовжив розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️Крім того, відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому було постановлено ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Євценка Романа Ігоровича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–ІХ;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності припису частини третьої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції“ в редакції до внесення змін Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України“ від 9 серпня 2023 року № 3295–IX.
⚖️ Суд розглядає справу за конституційними скаргами щодо проходження військової служби з урахуванням релігійних переконань
Другий сенат 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича та Іванущенка Сергія Вікторовича.
🔹 Під час пленарного засідання судді-доповідачі у справі Олег Первомайський і Сергій Різник повідомили про зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників, які оспорюють окремі приписи Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ (далі – Закон), а також Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
🔹За словами судді-доповідача Олега Первомайського, предметом конституційного контролю у справі за конституційною скаргою Сергія Іванущенко є частина перша статті 1 Закону, за якою „альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством“, а також окремий припис частини першої статті 4 Закону, згідно з яким „на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Сергій Іванущенко у лютому 2024 року пройшов військово-лікарську комісію, за наслідками якої отримав висновок про визнання його придатним для проходження військової служби. Заявник, посилаючись на свої релігійні переконання, подав до першого відділу Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (м. Білопілля) (далі – перший відділ Сумського РТЦК та СП) заяву та довідку, видану релігійною організацією „Релігійний центр Свідків Єгови в Україні“, з якої вбачається, що з 25 листопада 2023 року він є присвяченим охрещеним служителем „Релігійного об’єднання Свідків Єгови в Україні“. У лютому 2024 року йому вручили повістку про явку до першого відділу Сумського РТЦК та СП для подальшого направлення у військову частину для проходження військової служби під час мобілізації. Його попередили про кримінальну відповідальність у разі відмови від проходження військової служби. У визначений день Сергій Іванущенко не з’явився до першого відділу Сумського РТЦК та СП.
Білопільський районний суд Сумської області вироком від 28 березня 2024 року визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 336 Кримінального кодексу України щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
Суд першої інстанції визнав, зокрема, безпідставними доводи заявника про неможливість проходження військової служби у зв’язку з релігійними переконаннями та зауважив, що статті 1, 4 Закону встановлюють можливість заміни лише строкової військової служби на альтернативну (невійськову) службу, оскільки відповідно до Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період – це два самостійні види військової служби.
Сумський апеляційний суд залишив без зміни вирок Білопільського районного суду Сумської області від 28 березня 2024 року. Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та залишив їх без змін.
Другий сенат 1 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича та Іванущенка Сергія Вікторовича.
🔹 Під час пленарного засідання судді-доповідачі у справі Олег Первомайський і Сергій Різник повідомили про зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників, які оспорюють окремі приписи Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ (далі – Закон), а також Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
🔹За словами судді-доповідача Олега Первомайського, предметом конституційного контролю у справі за конституційною скаргою Сергія Іванущенко є частина перша статті 1 Закону, за якою „альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством“, а також окремий припис частини першої статті 4 Закону, згідно з яким „на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Сергій Іванущенко у лютому 2024 року пройшов військово-лікарську комісію, за наслідками якої отримав висновок про визнання його придатним для проходження військової служби. Заявник, посилаючись на свої релігійні переконання, подав до першого відділу Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (м. Білопілля) (далі – перший відділ Сумського РТЦК та СП) заяву та довідку, видану релігійною організацією „Релігійний центр Свідків Єгови в Україні“, з якої вбачається, що з 25 листопада 2023 року він є присвяченим охрещеним служителем „Релігійного об’єднання Свідків Єгови в Україні“. У лютому 2024 року йому вручили повістку про явку до першого відділу Сумського РТЦК та СП для подальшого направлення у військову частину для проходження військової служби під час мобілізації. Його попередили про кримінальну відповідальність у разі відмови від проходження військової служби. У визначений день Сергій Іванущенко не з’явився до першого відділу Сумського РТЦК та СП.
Білопільський районний суд Сумської області вироком від 28 березня 2024 року визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 336 Кримінального кодексу України щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
Суд першої інстанції визнав, зокрема, безпідставними доводи заявника про неможливість проходження військової служби у зв’язку з релігійними переконаннями та зауважив, що статті 1, 4 Закону встановлюють можливість заміни лише строкової військової служби на альтернативну (невійськову) службу, оскільки відповідно до Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період – це два самостійні види військової служби.
Сумський апеляційний суд залишив без зміни вирок Білопільського районного суду Сумської області від 28 березня 2024 року. Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та залишив їх без змін.