🔹🔸 З Днем юриста!
Шановні правники, дорогі колеги!
Щиро вітаємо Вас із професійним святом – Днем юриста!
✨ Це свято об’єднує всіх, хто пов’язав своє життя із правом: суддів і адвокатів, науковців і викладачів, юрисконсультів і державних службовців.
Особливого значення ця професія набуває нині, коли Український народ проходить найважчі випробування у боротьбі за свободу та незалежність. У цей складний для країни період завдяки Вашій щоденній наполегливій праці зміцнюються інститути держави, захищаються права і свободи людини, утверджується віра громадян у справедливість.
✨ Бажаємо Вам мудрості й натхнення, професійних перемог і людського щастя, поваги колег і вдячності суспільства. Нехай Ваша робота приносить задоволення, а результати – відчуття гордості й причетності до великої справи – творення майбутнього України!
8 жовтня 2025 року
Шановні правники, дорогі колеги!
Щиро вітаємо Вас із професійним святом – Днем юриста!
✨ Це свято об’єднує всіх, хто пов’язав своє життя із правом: суддів і адвокатів, науковців і викладачів, юрисконсультів і державних службовців.
Особливого значення ця професія набуває нині, коли Український народ проходить найважчі випробування у боротьбі за свободу та незалежність. У цей складний для країни період завдяки Вашій щоденній наполегливій праці зміцнюються інститути держави, захищаються права і свободи людини, утверджується віра громадян у справедливість.
✨ Бажаємо Вам мудрості й натхнення, професійних перемог і людського щастя, поваги колег і вдячності суспільства. Нехай Ваша робота приносить задоволення, а результати – відчуття гордості й причетності до великої справи – творення майбутнього України!
8 жовтня 2025 року
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами правонаступником сторони, яка вибула з судового процесу: Суд перевірить на конституційність окремий припис ЦПК України
Другий сенат 8 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни.
📎Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 1 частини другої статті 423, пункт 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📃Оспорюваними приписами Кодексу визначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є „істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи“ (пункт 1 частини другої статті 423); заяву про перегляд судового рішення, зокрема, за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 Кодексу, можуть подати учасники справи протягом тридцяти днів із дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування відповідних обставин (пункт 1 частини першої статті 424).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
📌Авторка клопотання зазначає, що її матері належала земельна ділянка. У липні 2021 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до суду з позовом до матері заявниці, у якому просив усунути перешкоди в здійсненні Вінницькою міською об’єднаною територіальною громадою в особі Вінницької міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою у спосіб скасування державної реєстрації права приватної власності на цю земельну ділянку з одночасним припиненням права її приватної власності та поверненням у комунальну власність Вінницької міської об’єднаної територіальної громади в особі Вінницької міської ради.
Суд першої інстанції зазначений позов задовольнив, суд апеляційної інстанції – ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
У лютому 2023 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Мати заявниці померла до відкриття касаційного провадження. Архіпова Т. Ф. як єдина спадкоємиця прийняла спадщину, до складу якої входить спірна земельна ділянка.
Верховний Суд 3 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження, розглянув касаційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Під час касаційного розгляду Архіпову Т. Ф. не було залучено до участі у справі як правонаступницю відповідачки.
Постановою від 5 лютого 2025 року Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким припинено право приватної власності на земельну ділянку матері заявниці.
Суб’єкт права на конституційну скаргу 24 лютого 2025 року подала до Верховного Суду заяву про перегляд постанови від 5 лютого 2025 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою від 4 березня 2025 року Верховний Суд відмовив у відкритті провадження про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, оскільки згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 Кодексу таку заяву можуть подавати лише учасники справи.
На думку авторки клопотання, зазначені приписи Кодексу звужують її право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки унеможливлюють подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами правонаступником сторони, яка вибула з судового процесу у зв’язку зі смертю.
Другий сенат Конституційного Суду України відкрив конституційне провадження у справі щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Кодексу та відмовив у відкритті конституційного провадження щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423 Кодексу на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про
Другий сенат 8 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни.
📎Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 1 частини другої статті 423, пункт 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📃Оспорюваними приписами Кодексу визначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є „істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи“ (пункт 1 частини другої статті 423); заяву про перегляд судового рішення, зокрема, за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 Кодексу, можуть подати учасники справи протягом тридцяти днів із дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування відповідних обставин (пункт 1 частини першої статті 424).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
📌Авторка клопотання зазначає, що її матері належала земельна ділянка. У липні 2021 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до суду з позовом до матері заявниці, у якому просив усунути перешкоди в здійсненні Вінницькою міською об’єднаною територіальною громадою в особі Вінницької міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою у спосіб скасування державної реєстрації права приватної власності на цю земельну ділянку з одночасним припиненням права її приватної власності та поверненням у комунальну власність Вінницької міської об’єднаної територіальної громади в особі Вінницької міської ради.
Суд першої інстанції зазначений позов задовольнив, суд апеляційної інстанції – ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
У лютому 2023 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Мати заявниці померла до відкриття касаційного провадження. Архіпова Т. Ф. як єдина спадкоємиця прийняла спадщину, до складу якої входить спірна земельна ділянка.
Верховний Суд 3 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження, розглянув касаційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Під час касаційного розгляду Архіпову Т. Ф. не було залучено до участі у справі як правонаступницю відповідачки.
Постановою від 5 лютого 2025 року Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким припинено право приватної власності на земельну ділянку матері заявниці.
Суб’єкт права на конституційну скаргу 24 лютого 2025 року подала до Верховного Суду заяву про перегляд постанови від 5 лютого 2025 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою від 4 березня 2025 року Верховний Суд відмовив у відкритті провадження про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, оскільки згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 Кодексу таку заяву можуть подавати лише учасники справи.
На думку авторки клопотання, зазначені приписи Кодексу звужують її право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки унеможливлюють подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами правонаступником сторони, яка вибула з судового процесу у зв’язку зі смертю.
Другий сенат Конституційного Суду України відкрив конституційне провадження у справі щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Кодексу та відмовив у відкритті конституційного провадження щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423 Кодексу на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про
Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Суддя-доповідач також поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади, фахівців наукових установ із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
⚖️Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Суддя-доповідач також поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади, фахівців наукових установ із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
⚖️Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
🗓 У середу, 8 жовтня 2025 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання постановив ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Каланчі Михайла Михайловича щодо конституційності статті 472 Митного кодексу України.
Перший сенат одному з наступних пленарних засідань продовжить розгляд справи за конституційною скаргою на Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“.
📑 Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни та Стременко Лариси Олександрівни, справу за конституційними скаргами Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, справу за конституційною скаргою Іванцова Михайла Вячеславовича, справу за конституційною скаргою Барановського Миколи Павловича та справу за конституційною скаргою Багінської Людмили Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774˗VIII.
📑 Також Перший сенат на засіданнях визначив письмову форму конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ судді продовжать на одному з наступних засідань.
🗓 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓 У середу, 8 жовтня 2025 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання постановив ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Каланчі Михайла Михайловича щодо конституційності статті 472 Митного кодексу України.
Перший сенат одному з наступних пленарних засідань продовжить розгляд справи за конституційною скаргою на Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“.
📑 Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни та Стременко Лариси Олександрівни, справу за конституційними скаргами Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, справу за конституційною скаргою Іванцова Михайла Вячеславовича, справу за конституційною скаргою Барановського Миколи Павловича та справу за конституційною скаргою Багінської Людмили Іванівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774˗VIII.
📑 Також Перший сенат на засіданнях визначив письмову форму конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ судді продовжать на одному з наступних засідань.
🗓 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
🗓 За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.
🗓 Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами (остаточні):
➖ Лавришина Іллі Васильовича щодо конституційності підпункту 12 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану“ від 14 квітня 2022 року № 2201–ІХ, частин першої, другої статті 392, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Семенка Бориса Миколайовича щодо конституційності пункту 21 розділу X ,,Перехідні положення“ Земельного кодексу України;
➖ Петрика Ігоря Йосиповича щодо конституційності частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності частин другої, четвертої статті 9, пункту 3 частини третьої статті 44, частини першої статті 65, статей 75, 76, частини третьої статті 80, частин першої, другої статті 90, частини шостої статті 94, пункту 8 частини першої статті 238, пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ФК Гамбит“ щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ від 13 травня 2020 року № 590–ІХ;
➖ Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 9 Закону України ,,Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖ Цапенка Ігоря Яковича щодо конституційності частини четвертої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
🗓 Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–ІІІ. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
🗓 За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.
🗓 Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами (остаточні):
➖ Лавришина Іллі Васильовича щодо конституційності підпункту 12 пункту 1 Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану“ від 14 квітня 2022 року № 2201–ІХ, частин першої, другої статті 392, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Семенка Бориса Миколайовича щодо конституційності пункту 21 розділу X ,,Перехідні положення“ Земельного кодексу України;
➖ Петрика Ігоря Йосиповича щодо конституційності частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності частин другої, четвертої статті 9, пункту 3 частини третьої статті 44, частини першої статті 65, статей 75, 76, частини третьої статті 80, частин першої, другої статті 90, частини шостої статті 94, пункту 8 частини першої статті 238, пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ФК Гамбит“ щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ від 13 травня 2020 року № 590–ІХ;
➖ Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 9 Закону України ,,Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖ Цапенка Ігоря Яковича щодо конституційності частини четвертої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
🗓 Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–ІІІ. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
🗓 Друга колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куспися Віталія Андрійовича щодо конституційності підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частини четвертої статті 7, частин другої, третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 Крім того, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України. 📎 Його розгляд колегія продовжить на наступному засіданні.
Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куспися Віталія Андрійовича щодо конституційності підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частини четвертої статті 7, частин другої, третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 Крім того, відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України. 📎 Його розгляд колегія продовжить на наступному засіданні.
Конституційний Суд України відвідали співдоповідачі Моніторингового комітету ПАРЄ
У четвер, 9 жовтня 2025 року, відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова із співдоповідачами Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з питань дотримання Україною зобов’язань перед Радою Європи Дем’єном Коттьє, Саарою-Софією Сірен та заступником керівника Департаменту моніторингу ПАРЄ Бастіаном Джерардом Кляйном.
Участь з української сторони також взяли народний депутат України Олексій Гончаренко та керівниця Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України Ганна Рожкова.
Зустріч відбулася у межах візиту представників Моніторингового комітету ПАРЄ до України. Сторони обговорили питання щодо захисту основоположних прав громадян в Україні та особливості роботи органу конституційної юрисдикції України в умовах воєнного стану.
Зокрема, увага була зосереджена на питаннях функціонування інституту конституційної скарги, вдосконалення національного конституційного судочинства, взаємодії Суду з міжнародними партнерами, що дозволяє збагачувати національну практику європейськими підходами.
Сторони подякували за конструктивне спілкування та наголосили на важливості підтримання постійного діалогу для обміну думками.
У четвер, 9 жовтня 2025 року, відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова із співдоповідачами Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з питань дотримання Україною зобов’язань перед Радою Європи Дем’єном Коттьє, Саарою-Софією Сірен та заступником керівника Департаменту моніторингу ПАРЄ Бастіаном Джерардом Кляйном.
Участь з української сторони також взяли народний депутат України Олексій Гончаренко та керівниця Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України Ганна Рожкова.
Зустріч відбулася у межах візиту представників Моніторингового комітету ПАРЄ до України. Сторони обговорили питання щодо захисту основоположних прав громадян в Україні та особливості роботи органу конституційної юрисдикції України в умовах воєнного стану.
Зокрема, увага була зосереджена на питаннях функціонування інституту конституційної скарги, вдосконалення національного конституційного судочинства, взаємодії Суду з міжнародними партнерами, що дозволяє збагачувати національну практику європейськими підходами.
Сторони подякували за конструктивне спілкування та наголосили на важливості підтримання постійного діалогу для обміну думками.
🎥 Право на повагу до особистого життя в контексті здійснення відеоспостереження на робочому місці: тематична онлайн-лекція (02.10.2025)
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
🔸 Головним доповідачем виступив професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, член робочої групи з розроблення проєкту Трудового кодексу Михайло Шумило, який розповів про зміни до трудового законодавства, зокрема в питанні щодо унормування відеоспостереження за працівником на робочому місці, окреслив межі застосування роботодавцем відеоспостереження та навів практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у цьому питанні.
Як зазначив промовець, Конституційний Суд України у 2012 році ухвалив Рішення № 2-рп/2012, у якому відповів на такі питання:
• що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної інформації про особу;
• чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя.
За рішенням Суду, „інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною“. Суд також зазначив, що „збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя…“.
🔸 Він також навів низку міжнародних актів, які визначають і гарантують право на повагу до приватного і сімейного життя.
Михайло Шумило звернув увагу на Висновок Венеційської комісії щодо „відеоспостереження приватними операторами у державній та приватній сферах, а також органами державної влади у приватній сфері та захисту прав людини“, схвалений у червні 2007 року.
Він навів кілька засадничих тез цього Висновку, зокрема, як-от:
• відеоспостереження загалом дозволено для запобігання або виявлення шахрайства чи крадіжки з боку працівників у разі обґрунтованої підозри;
• відеозапис не дозволено в таких місцях, як туалети, душові, вбиральні, роздягальні або місця для куріння та кімнати відпочинку для працівників, де особа може розраховувати на повну конфіденційність;
• відеоспостереження повинно відповідати вимогам, викладеним у статті 8 Європейської Конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на повагу до приватного і сімейного життя, до житла та кореспонденції;
• осіб слід повідомляти про відеоспостереження, якщо система спостереження не є очевидною.
Доповідач акцентував на межах особистого і сімейного життя
з позиції ЄСПЛ, підкресливши, що ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що „приватне життя може включати діяльність професійного або ділового характеру і може стосуватися заходів, що здійснюються поза домом або приватним приміщенням особи“. Розкриваючи цю тему, зупинився на кількох рішеннях ЄСПЛ стосовно трудових відносин та відеоспостереження на робочому місці у таких справах: Köpke v. Germany від 05.10.2010 № 420/07, Antović and Mirković v. Montenegro 28.11.2017 №. 70838/13, López Ribalda and Others v. Spain № 1874/13 and 8567/13 17.10.2019.
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
🔸 Головним доповідачем виступив професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, член робочої групи з розроблення проєкту Трудового кодексу Михайло Шумило, який розповів про зміни до трудового законодавства, зокрема в питанні щодо унормування відеоспостереження за працівником на робочому місці, окреслив межі застосування роботодавцем відеоспостереження та навів практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у цьому питанні.
Як зазначив промовець, Конституційний Суд України у 2012 році ухвалив Рішення № 2-рп/2012, у якому відповів на такі питання:
• що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної інформації про особу;
• чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя.
За рішенням Суду, „інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною“. Суд також зазначив, що „збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя…“.
🔸 Він також навів низку міжнародних актів, які визначають і гарантують право на повагу до приватного і сімейного життя.
Михайло Шумило звернув увагу на Висновок Венеційської комісії щодо „відеоспостереження приватними операторами у державній та приватній сферах, а також органами державної влади у приватній сфері та захисту прав людини“, схвалений у червні 2007 року.
Він навів кілька засадничих тез цього Висновку, зокрема, як-от:
• відеоспостереження загалом дозволено для запобігання або виявлення шахрайства чи крадіжки з боку працівників у разі обґрунтованої підозри;
• відеозапис не дозволено в таких місцях, як туалети, душові, вбиральні, роздягальні або місця для куріння та кімнати відпочинку для працівників, де особа може розраховувати на повну конфіденційність;
• відеоспостереження повинно відповідати вимогам, викладеним у статті 8 Європейської Конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на повагу до приватного і сімейного життя, до житла та кореспонденції;
• осіб слід повідомляти про відеоспостереження, якщо система спостереження не є очевидною.
Доповідач акцентував на межах особистого і сімейного життя
з позиції ЄСПЛ, підкресливши, що ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що „приватне життя може включати діяльність професійного або ділового характеру і може стосуватися заходів, що здійснюються поза домом або приватним приміщенням особи“. Розкриваючи цю тему, зупинився на кількох рішеннях ЄСПЛ стосовно трудових відносин та відеоспостереження на робочому місці у таких справах: Köpke v. Germany від 05.10.2010 № 420/07, Antović and Mirković v. Montenegro 28.11.2017 №. 70838/13, López Ribalda and Others v. Spain № 1874/13 and 8567/13 17.10.2019.
🔸 Михайло Шумило наголосив, що наразі триває рекодифікація трудового законодавства, у якому розглядається питання щодо унормування відеоспостереження за працівником на робочому місці. У цьому контексті навів основні напрацювання цього Кодексу. За словами доповідача, окрема норма „Відеоспостереження за працівником на робочому місці“ складається з чотирьох частин та визначає таке:
☑️роботодавець може здійснювати відеоспостереження на робочому місці працівника, що перебуває у приміщенні чи на території роботодавця;
☑️ відеоспостереження є крайньою формою контролю роботодавця за працівником і може застосовуватися тільки за умови неможливості або неефективності застосування альтернативних способів контролю за працівником;
☑️ здійснення відеоспостереження не може порушувати право працівника на повагу до його особистого і сімейного життя. Під час встановлення відеоспостереження роботодавець повинен урахувати: об’єктивну та обґрунтовану потребу у здійсненні відеоспостереження; поінформованість працівника про здійснення відеоспостереження та місце встановлення відеокамер;
☑️ на вимогу працівника роботодавець повинен надати необхідний фрагмент відеозапису, який зберігає роботодавець не менше трьох місяців, та може бути доказом порушення трудових прав такого працівника та/або невиконання ним трудових обов’язків. Відеозапис не може бути переданий третім особам без письмової згоди працівника, крім випадків, визначених законом.
Редакція цих норм ґрунтується на практиці ЄСПЛ і враховує стандарти Ради Європи.
Переглянути відеозапис лекції можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kDnYwpLr6JI
☑️роботодавець може здійснювати відеоспостереження на робочому місці працівника, що перебуває у приміщенні чи на території роботодавця;
☑️ відеоспостереження є крайньою формою контролю роботодавця за працівником і може застосовуватися тільки за умови неможливості або неефективності застосування альтернативних способів контролю за працівником;
☑️ здійснення відеоспостереження не може порушувати право працівника на повагу до його особистого і сімейного життя. Під час встановлення відеоспостереження роботодавець повинен урахувати: об’єктивну та обґрунтовану потребу у здійсненні відеоспостереження; поінформованість працівника про здійснення відеоспостереження та місце встановлення відеокамер;
☑️ на вимогу працівника роботодавець повинен надати необхідний фрагмент відеозапису, який зберігає роботодавець не менше трьох місяців, та може бути доказом порушення трудових прав такого працівника та/або невиконання ним трудових обов’язків. Відеозапис не може бути переданий третім особам без письмової згоди працівника, крім випадків, визначених законом.
Редакція цих норм ґрунтується на практиці ЄСПЛ і враховує стандарти Ради Європи.
Переглянути відеозапис лекції можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kDnYwpLr6JI
YouTube
Право на повагу до особистого життя в контексті здійснення відеоспостереження на робочому місці
02.10.2025
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Головним…
Участь у заході взяли суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.
Головним…
⚖️Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами та ухвалив низку актів
🖇У четвер, 9 жовтня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
✔️ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“;
✔️ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
✔️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
✔️ Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇Окрім цього, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи за конституційними скаргами:
✔️ Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем'яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича, Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ;
✔️ Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇Також відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді постановили Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🖇У четвер, 9 жовтня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
✔️ 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“;
✔️ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
✔️ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
✔️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
✔️ Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇Окрім цього, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи за конституційними скаргами:
✔️ Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем'яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича, Янка Володимира Михайловича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ;
✔️ Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🖇Також відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді постановили Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.