🔸 Зустріч суддів Конституційного Суду України з військовими та ветеранами війни
17 жовтня ц.р. у Центрі Лідерства Захисників України в Національному університеті „Києво-Могилянська академія“ відбулася зустріч суддів Конституційного Суду України Віктора Кичуна та Сергія Різника з військовими та ветеранами війни, які навчаються на сертифікатній програмі „Лідерство і Стійкість“.
Учасники й учасниці заходу більш детально дізналися про конституційні засади функціонування публічної влади, обговорили сьогодення Конституційного Суду України та виклики, які постають перед Судом в умовах російсько-Української війни.
Жвава дискусія продемонструвала великий інтерес до діяльності Конституційного Суду України. Учасники й учасниці ділилися своїм особистим досвідом, зокрема, військовим, розповіли про перебування у полоні та шлях повернення додому, з розумінням того, що повага до людини та її гідності залишаються пріоритетом для Української держави.
Підтримка і залучення до ініціатив, спрямованих на підсилення експертизи і компетентностей ветеранів і ветеранок – важливий спільний крок Центру Лідерства Захисників України в Національному університеті „Києво-Могилянська академія“ і Конституційного Суду України.
17 жовтня ц.р. у Центрі Лідерства Захисників України в Національному університеті „Києво-Могилянська академія“ відбулася зустріч суддів Конституційного Суду України Віктора Кичуна та Сергія Різника з військовими та ветеранами війни, які навчаються на сертифікатній програмі „Лідерство і Стійкість“.
Учасники й учасниці заходу більш детально дізналися про конституційні засади функціонування публічної влади, обговорили сьогодення Конституційного Суду України та виклики, які постають перед Судом в умовах російсько-Української війни.
Жвава дискусія продемонструвала великий інтерес до діяльності Конституційного Суду України. Учасники й учасниці ділилися своїм особистим досвідом, зокрема, військовим, розповіли про перебування у полоні та шлях повернення додому, з розумінням того, що повага до людини та її гідності залишаються пріоритетом для Української держави.
Підтримка і залучення до ініціатив, спрямованих на підсилення експертизи і компетентностей ветеранів і ветеранок – важливий спільний крок Центру Лідерства Захисників України в Національному університеті „Києво-Могилянська академія“ і Конституційного Суду України.
🔹🔸У Конституційному Суді України обговорили ключові напрями співпраці з Радою Європи
15 жовтня 2025 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина, суддів Конституційного Суду України Ольги Совгирі та Галини Юровської із директором з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей і координатором проєктів у Страсбурзі, керівником відділу Східного партнерства Ради Європи Тиграном Карапетяном.
Участь у заході також взяли менеджерка проєкту Ради Європи „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“, який впроваджується у межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ для України на 2023–2026 роки Ірина Кушнір та асистент проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ Марія Михайловська.
🔹 У центрі обговорення були питання співпраці між Радою Європи та Конституційним Судом України, а також перспективні напрями майбутніх ініціатив.
Судді Конституційного Суду України подякували за підтримку, яку надає Рада Європи, зокрема, у межах проєктів, що нині впроваджуються, як-от: „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, „Посилення соціального виміру в Україні“, „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“ та „Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“.
🔹 Сторони обговорили питання захисту конституційних прав громадян України та особливостей роботи органу конституційної юрисдикції України в умовах воєнного стану. Було підкреслено, що в умовах повномасштабної агресії рф проти України особливої актуальності набуває питання захисту прав військових, як в умовах воєнного часу, так і у повоєнний період.
Учасники заходу приділили увагу визначенню пріоритетних напрямів подальшої співпраці, зокрема, підтримці вдосконалення національного конституційного судочинства, взаємодії Суду з міжнародними партнерами, проведенню інформаційно-просвітницьких кампаній, подякували за конструктивне спілкування та наголосили на важливості підтримання сталого діалогу для обміну думками.
15 жовтня 2025 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина, суддів Конституційного Суду України Ольги Совгирі та Галини Юровської із директором з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей і координатором проєктів у Страсбурзі, керівником відділу Східного партнерства Ради Європи Тиграном Карапетяном.
Участь у заході також взяли менеджерка проєкту Ради Європи „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“, який впроваджується у межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ для України на 2023–2026 роки Ірина Кушнір та асистент проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ Марія Михайловська.
🔹 У центрі обговорення були питання співпраці між Радою Європи та Конституційним Судом України, а також перспективні напрями майбутніх ініціатив.
Судді Конституційного Суду України подякували за підтримку, яку надає Рада Європи, зокрема, у межах проєктів, що нині впроваджуються, як-от: „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, „Посилення соціального виміру в Україні“, „Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду“ та „Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“.
🔹 Сторони обговорили питання захисту конституційних прав громадян України та особливостей роботи органу конституційної юрисдикції України в умовах воєнного стану. Було підкреслено, що в умовах повномасштабної агресії рф проти України особливої актуальності набуває питання захисту прав військових, як в умовах воєнного часу, так і у повоєнний період.
Учасники заходу приділили увагу визначенню пріоритетних напрямів подальшої співпраці, зокрема, підтримці вдосконалення національного конституційного судочинства, взаємодії Суду з міжнародними партнерами, проведенню інформаційно-просвітницьких кампаній, подякували за конструктивне спілкування та наголосили на важливості підтримання сталого діалогу для обміну думками.
Відбувся просвітницький захід „Венеційська Комісія і Україна“
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 23 жовтня 2025 року відбувся захід на тему „Венеційська Комісія і Україна“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Галина Юровська, начальник навчальної лабораторії з вивчення права ЄС Національної школи суддів України Наталія Ахтирська, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, а також аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук України.
Доповідачкою виступила Віце-Президент Венеційської Комісії, професор міжнародного публічного права Карлового університету (м. Прага) Вероніка Білкова, яка зосередила увагу на діяльності консультативного органу Ради Європи з питань конституційного права – Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), а також формах її взаємодії з Україною.
Вероніка Білкова зазначила, що Венеціанська Комісія була створена у 1990 році, до її складу входило 18 держав-членів Ради Європи. Із змінами у Статуті 2002 року до її складу вже могли приєднатися держави, які не є членами цієї міжнародної організації, включаючи країни, які географічно розташовані за межами європейського континенту. Наразі до її складу входить 61 держава, серед яких 46 держав-членів Ради Європи. Україна є членом Венеційської Комісії з 1995 року.
Венеціанська Комісія має статус незалежного консультативного органу Ради Європи, до її складу входять незалежні експерти, які отримали міжнародне визнання завдяки своєму досвіду роботи в демократичних інститутах або внеску у зміцнення права та розвиток політичних наук.
Промовиця закцентувала на висновках і звітах, які надає Венеційська Комісія за запитами держав, органів Ради Європи, Європейського Союзу, міжнародних організацій. Свою діяльність Венеційська Комісія зосереджує на питаннях конституційного права, виборів, референдумів, політичних партій, функціонування демократичних інститутів, захисту людських прав.
Вона також розповіла про форми взаємодії Венеційської Комісії з Україною, зазначивши, що за час її діяльності підготовлено 121 висновок щодо України, здебільшого запитувані Верховною Радою України і Конституційним Судом України. У цьому контексті окреслила основні напрями співпраці, зокрема щодо конституційної реформи (консультування з питань розподілу влади, місцевого самоврядування, конституційних правок), судової реформи (підтримка у питаннях побудови незалежної судової системи та створення антикорупційного суду), виборів та політичних партій (надання рекомендацій щодо виборчого законодавства), захисту людських прав (щодо дотримання європейських стандартів у сфері захисту прав людини).
Окремо Вероніка Білкова зосередила увагу на висновках, наданих Венеційською Комісією, зокрема, щодо конституційної реформи 2010 року, анексії Криму, запобігань загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, що мають значну економічну чи політичну вагу в суспільному житті (олігархів) та альтернативної невійськової служби в Україні за запитом Конституційного Суду України. Виступ викликав жваву дискусію серед учасників заходу.
Відеозапис за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=SotneA95oVs
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 23 жовтня 2025 року відбувся захід на тему „Венеційська Комісія і Україна“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Галина Юровська, начальник навчальної лабораторії з вивчення права ЄС Національної школи суддів України Наталія Ахтирська, судді судів системи судоустрою, адвокати, науковці, а також аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук України.
Доповідачкою виступила Віце-Президент Венеційської Комісії, професор міжнародного публічного права Карлового університету (м. Прага) Вероніка Білкова, яка зосередила увагу на діяльності консультативного органу Ради Європи з питань конституційного права – Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), а також формах її взаємодії з Україною.
Вероніка Білкова зазначила, що Венеціанська Комісія була створена у 1990 році, до її складу входило 18 держав-членів Ради Європи. Із змінами у Статуті 2002 року до її складу вже могли приєднатися держави, які не є членами цієї міжнародної організації, включаючи країни, які географічно розташовані за межами європейського континенту. Наразі до її складу входить 61 держава, серед яких 46 держав-членів Ради Європи. Україна є членом Венеційської Комісії з 1995 року.
Венеціанська Комісія має статус незалежного консультативного органу Ради Європи, до її складу входять незалежні експерти, які отримали міжнародне визнання завдяки своєму досвіду роботи в демократичних інститутах або внеску у зміцнення права та розвиток політичних наук.
Промовиця закцентувала на висновках і звітах, які надає Венеційська Комісія за запитами держав, органів Ради Європи, Європейського Союзу, міжнародних організацій. Свою діяльність Венеційська Комісія зосереджує на питаннях конституційного права, виборів, референдумів, політичних партій, функціонування демократичних інститутів, захисту людських прав.
Вона також розповіла про форми взаємодії Венеційської Комісії з Україною, зазначивши, що за час її діяльності підготовлено 121 висновок щодо України, здебільшого запитувані Верховною Радою України і Конституційним Судом України. У цьому контексті окреслила основні напрями співпраці, зокрема щодо конституційної реформи (консультування з питань розподілу влади, місцевого самоврядування, конституційних правок), судової реформи (підтримка у питаннях побудови незалежної судової системи та створення антикорупційного суду), виборів та політичних партій (надання рекомендацій щодо виборчого законодавства), захисту людських прав (щодо дотримання європейських стандартів у сфері захисту прав людини).
Окремо Вероніка Білкова зосередила увагу на висновках, наданих Венеційською Комісією, зокрема, щодо конституційної реформи 2010 року, анексії Криму, запобігань загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, що мають значну економічну чи політичну вагу в суспільному житті (олігархів) та альтернативної невійськової служби в Україні за запитом Конституційного Суду України. Виступ викликав жваву дискусію серед учасників заходу.
Відеозапис за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=SotneA95oVs
YouTube
просвітницький захід „Венеційська Комісія і Україна“
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 23 жовтня 2025 року відбувся захід на тему „Венеційська Комісія і Україна“.
Участь у заході…
Участь у заході…
🔸 „Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства“: Конституційний Суд долучився до заходу
23 жовтня 2025 року суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков узяв участь у презентації Тіньового звіту до розділів 23 „Правосуддя та фундаментальні права“ та 24 „Юстиція, свобода та безпека“ Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, що відбулася в межах заходу „Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства“.
▪️ Захід, метою якого було обговорення проблем, викликів та досягнень України у сферах правосуддя, верховенства права, дотримання прав людини та безпеки у контексті імплементації європейських стандартів і виконання зобов’язань перед Європейським Союзом, організовано коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Проєкту Європейського Союзу „Pravo-Justice“.
Учасників привітали Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, керівниця Проєкту ЄС „Pravo-Justice“ Оксана Цимбрівська, виконавча директорка ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив“ Світлана Матвієнко, заступниця виконавчого директора з операційної діяльності Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок.
У панелі „Просуваючи реформи разом: Україна і ЄС“ виступили Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова та тимчасовий повірений у справах Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков долучився до дискусії та поділився баченням того, як Конституційний Суд інтегрує європейські стандарти у свою діяльність. За його словами, Суд не лише реагує на виклики сьогодення, а й активно формує майбутнє української конституційної юстиції через етичні стандарти, прозорість і європейський правовий фундамент, що зміцнює верховенство права та наближає Україну до ЄС. Олександр Водянніков наголосив, що ухвалення Правил професійної етики судді Конституційного Суду України стало важливим кроком до утвердження довіри й відкритості органу конституційного контролю.
💬 „Є речі, які ми можемо змінити самі – і ми їх змінюємо“, – наголосив суддя, говорячи про оновлення Регламенту Суду та внутрішніх процедур відповідно до європейських стандартів.
Доповідач також підкреслив, що після змін до преамбули Конституції України 2019 року право ЄС стало складовою конституційної ідентичності України, і Конституційного Суду уже посилається на acquis ЄС у своїх рішеннях.
Після завершення панельних дискусій презентовано Тіньовий звіт до розділів 23 „Правосуддя та фундаментальні права“ та 24 „Юстиція, свобода та безпека“ Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, у якому узагальнено бачення громадянського суспільства щодо поточного стану реформ у сфері правосуддя, антикорупційної політики, дотримання прав людини, юстиції, свободи та безпеки.
▪️ Захід став важливою платформою для відкритого діалогу між представниками органів державної влади, суддів, міжнародних партнерів та громадських організацій щодо координації спільних дій у контексті європейської інтеграції України.
23 жовтня 2025 року суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков узяв участь у презентації Тіньового звіту до розділів 23 „Правосуддя та фундаментальні права“ та 24 „Юстиція, свобода та безпека“ Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, що відбулася в межах заходу „Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства“.
▪️ Захід, метою якого було обговорення проблем, викликів та досягнень України у сферах правосуддя, верховенства права, дотримання прав людини та безпеки у контексті імплементації європейських стандартів і виконання зобов’язань перед Європейським Союзом, організовано коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Проєкту Європейського Союзу „Pravo-Justice“.
Учасників привітали Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, керівниця Проєкту ЄС „Pravo-Justice“ Оксана Цимбрівська, виконавча директорка ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив“ Світлана Матвієнко, заступниця виконавчого директора з операційної діяльності Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок.
У панелі „Просуваючи реформи разом: Україна і ЄС“ виступили Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова та тимчасовий повірений у справах Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков долучився до дискусії та поділився баченням того, як Конституційний Суд інтегрує європейські стандарти у свою діяльність. За його словами, Суд не лише реагує на виклики сьогодення, а й активно формує майбутнє української конституційної юстиції через етичні стандарти, прозорість і європейський правовий фундамент, що зміцнює верховенство права та наближає Україну до ЄС. Олександр Водянніков наголосив, що ухвалення Правил професійної етики судді Конституційного Суду України стало важливим кроком до утвердження довіри й відкритості органу конституційного контролю.
💬 „Є речі, які ми можемо змінити самі – і ми їх змінюємо“, – наголосив суддя, говорячи про оновлення Регламенту Суду та внутрішніх процедур відповідно до європейських стандартів.
Доповідач також підкреслив, що після змін до преамбули Конституції України 2019 року право ЄС стало складовою конституційної ідентичності України, і Конституційного Суду уже посилається на acquis ЄС у своїх рішеннях.
Після завершення панельних дискусій презентовано Тіньовий звіт до розділів 23 „Правосуддя та фундаментальні права“ та 24 „Юстиція, свобода та безпека“ Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, у якому узагальнено бачення громадянського суспільства щодо поточного стану реформ у сфері правосуддя, антикорупційної політики, дотримання прав людини, юстиції, свободи та безпеки.
▪️ Захід став важливою платформою для відкритого діалогу між представниками органів державної влади, суддів, міжнародних партнерів та громадських організацій щодо координації спільних дій у контексті європейської інтеграції України.
📝 Конституційний Суд України долучився до проєкту з цифровізації
З метою розвитку міжнародного співробітництва та впровадження сучасних цифрових рішень у сфері конституційного правосуддя Конституційний Суд України долучився до підписання Меморандуму про наміри щодо реалізації проєкту з цифровізації, започаткованого Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку та співробітництва (Sida).
„Цифровізація судової влади та Конституційного Суду України – це не лише про технології, а передусім про доступ до правосуддя, зокрема під час війни. Ми прагнемо допомогти українським судам працювати швидше, відкритіше та ефективніше – так, як цього очікують сучасне суспільство і європейські партнери. Цей Меморандум – про спільну відповідальність і спільну віру в зміни“, – зауважила виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.
Проєкт втілюватимуть спільно Конституційний Суд України, Верховний Суд, Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Від імені Конституційного Суду України Меморандум про наміри щодо реалізації проєкту підписав суддя Суду Олександр Водянніков.
„Конституційний Суд України розглядає цифровізацію як невід’ємну складову сучасного конституційного правосуддя. Для нас це не лише питання зручності чи швидкості процедур – це передусім гарантія прозорості, передбачуваності та довіри громадян. У час війни цифрові рішення допомагають забезпечувати безперервність роботи Суду, а в перспективі – інтегрувати наше правосуддя у європейський правовий простір. Цей Меморандум є символом спільної рішучості зміцнити правовладдя і зробити конституційне правосуддя більш доступним для кожного“, – зауважив він.
Меморандум підписано 23 жовтня 2025 року під егідою та за особистої присутності Генерального директора Sida Якуба Ґраніта, що є донором проєкту.
„Ми високо цінуємо готовність української судової влади до співпраці та руху в напрямку цифровізації й відкритості. Ключовим компонентом цієї реформи є транспозиція до законодавства Європейського Союзу. Ми сподіваємось, що підписання цього Меморандуму стане важливим кроком нашої підтримки судової влади, допоможе зробити систему правосуддя прозорою та адаптованою до стандартів ЄС“, – наголосив Якуб Ґраніт.
Реалізація проєкту, метою якого є посилення спроможності судової влади та конституційного судочинства через цифровізацію внутрішніх процесів у ключових інституціях та створення нових рішень для їх взаємодії з громадськістю, розпочинається у жовтні 2025 року та триватиме протягом 30 місяців.
Проєкт є важливою частиною виконання завдань, визначених у Дорожній карті з питань верховенства права та Плані Ukraine Facility 2024–2027, які необхідні для подальшого руху України на шляху до членства до Європейського Союзу.
З метою розвитку міжнародного співробітництва та впровадження сучасних цифрових рішень у сфері конституційного правосуддя Конституційний Суд України долучився до підписання Меморандуму про наміри щодо реалізації проєкту з цифровізації, започаткованого Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку та співробітництва (Sida).
„Цифровізація судової влади та Конституційного Суду України – це не лише про технології, а передусім про доступ до правосуддя, зокрема під час війни. Ми прагнемо допомогти українським судам працювати швидше, відкритіше та ефективніше – так, як цього очікують сучасне суспільство і європейські партнери. Цей Меморандум – про спільну відповідальність і спільну віру в зміни“, – зауважила виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.
Проєкт втілюватимуть спільно Конституційний Суд України, Верховний Суд, Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Від імені Конституційного Суду України Меморандум про наміри щодо реалізації проєкту підписав суддя Суду Олександр Водянніков.
„Конституційний Суд України розглядає цифровізацію як невід’ємну складову сучасного конституційного правосуддя. Для нас це не лише питання зручності чи швидкості процедур – це передусім гарантія прозорості, передбачуваності та довіри громадян. У час війни цифрові рішення допомагають забезпечувати безперервність роботи Суду, а в перспективі – інтегрувати наше правосуддя у європейський правовий простір. Цей Меморандум є символом спільної рішучості зміцнити правовладдя і зробити конституційне правосуддя більш доступним для кожного“, – зауважив він.
Меморандум підписано 23 жовтня 2025 року під егідою та за особистої присутності Генерального директора Sida Якуба Ґраніта, що є донором проєкту.
„Ми високо цінуємо готовність української судової влади до співпраці та руху в напрямку цифровізації й відкритості. Ключовим компонентом цієї реформи є транспозиція до законодавства Європейського Союзу. Ми сподіваємось, що підписання цього Меморандуму стане важливим кроком нашої підтримки судової влади, допоможе зробити систему правосуддя прозорою та адаптованою до стандартів ЄС“, – наголосив Якуб Ґраніт.
Реалізація проєкту, метою якого є посилення спроможності судової влади та конституційного судочинства через цифровізацію внутрішніх процесів у ключових інституціях та створення нових рішень для їх взаємодії з громадськістю, розпочинається у жовтні 2025 року та триватиме протягом 30 місяців.
Проєкт є важливою частиною виконання завдань, визначених у Дорожній карті з питань верховенства права та Плані Ukraine Facility 2024–2027, які необхідні для подальшого руху України на шляху до членства до Європейського Союзу.