🔸 Участь виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду Олександра Петришина у заходах з нагоди Дня Конституції Литовської Республіки
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 24 жовтня 2025 року взяв участь у ХІІ щорічній міжнародній науково-практичній конференції „Роль незалежних контрольних інститутів у системі конституційного правопорядку“, що відбулася з нагоди Дня Конституції Литовської Республіки та 30-ї річниці створення Офісу Омбудсмена Сейму Литовської Республіки.
До учасників із вітальними словами звернулися спікер Сейму Литовської Республіки Жуозас Олекас, ректорка Університету Миколаса Ромеріса Інга Жаленієнє, очільники комітетів із правничих питань та прав людини Сейму Литовської Республіки Юліус Сабатаускас, Лауринас Шедвідас та Омбудсмен Сейму Литовської Республіки Йоліта Мілювієне. У роботі міжнародної конференції взяли участь судді європейських конституційних судів та вищих судових органів, парламентарі, науковці міжнародних освітніх закладів.
▪️ Темами обговорення стали питання щодо конституційного статусу та функціональних викликів незалежних контрольних інститутів; інституту омбудсмена як допоміжного органу в системі захисту прав людини, його ролі у захисті прав людини під час війни; спеціалізованих незалежних контрольних інститутів.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин від імені Конституційного Суду України привітав учасників із річницею Конституції Литовської Республіки та створення Офісу Омбудсмена Сейму Литовської Республіки та представив доповідь „Конституційне провадження за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“.
▪️ Він ознайомив із практикою реалізації Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (Омбудсманом) права на звернення до Конституційного Суду України та його участю у конституційному провадженні. У цьому контексті навів рішення Конституційного Суду України, в якому Суд підкреслив особливу важливість діяльності Омбудсмана, змістом якої є здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, та наголосив на ефективності запровадженого механізму.
Промовець зазначив, що за час діяльності Конституційного Суду України за конституційними поданнями Омбудсмана Суд ухвалив 20 рішень, у більшості з яких оспорювані положення нормативно-правових актів були визнані неконституційними. Зазначені рішення, зокрема, стосувалися таких питань: право на свободу утворення профспілок; державні гарантії відновлення заощаджень громадян; вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів; загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та страхові виплати; свобода віросповідання; державна допомога сім’ям з дітьми.
▪️ Олександр Петришин наголосив, що за результатами здійсненого конституційного контролю було забезпечено, зокрема, захист прав людини на свободу та особисту недоторканість, психіатричну допомогу, свободу віросповідання, свободи пересування та вільного вибору місця проживання.
Під час перебування у Вільнюсі виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин зустрівся із суддями Конституційного Суду Литовської Республіки. Він розповів литовським колегам про роботу органу конституційного контролю України в умовах воєнного стану та закцентував на рішеннях, які Суд ухвалив упродовж цього періоду. Обговорили низку актуальних питань, що постають перед органами конституційної юрисдикції та обмінялися думками з широкого кола питань конституційного судочинства.
В.о. Голови Конституційного Суду України зробив запис у книзі почесних гостей та подякував Конституційному Суду Литовської Республіки за постійну підтримку і готовність розвивати двосторонні відносини.
▪️ У межах програми візиту Олександр Петришин провів робочу зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці Ольгою Нікітченко, а також Віце-спікеркою Сейма Литовської Республіки Вікторією Чмєліте-Нільсен.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 24 жовтня 2025 року взяв участь у ХІІ щорічній міжнародній науково-практичній конференції „Роль незалежних контрольних інститутів у системі конституційного правопорядку“, що відбулася з нагоди Дня Конституції Литовської Республіки та 30-ї річниці створення Офісу Омбудсмена Сейму Литовської Республіки.
До учасників із вітальними словами звернулися спікер Сейму Литовської Республіки Жуозас Олекас, ректорка Університету Миколаса Ромеріса Інга Жаленієнє, очільники комітетів із правничих питань та прав людини Сейму Литовської Республіки Юліус Сабатаускас, Лауринас Шедвідас та Омбудсмен Сейму Литовської Республіки Йоліта Мілювієне. У роботі міжнародної конференції взяли участь судді європейських конституційних судів та вищих судових органів, парламентарі, науковці міжнародних освітніх закладів.
▪️ Темами обговорення стали питання щодо конституційного статусу та функціональних викликів незалежних контрольних інститутів; інституту омбудсмена як допоміжного органу в системі захисту прав людини, його ролі у захисті прав людини під час війни; спеціалізованих незалежних контрольних інститутів.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин від імені Конституційного Суду України привітав учасників із річницею Конституції Литовської Республіки та створення Офісу Омбудсмена Сейму Литовської Республіки та представив доповідь „Конституційне провадження за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“.
▪️ Він ознайомив із практикою реалізації Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (Омбудсманом) права на звернення до Конституційного Суду України та його участю у конституційному провадженні. У цьому контексті навів рішення Конституційного Суду України, в якому Суд підкреслив особливу важливість діяльності Омбудсмана, змістом якої є здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, та наголосив на ефективності запровадженого механізму.
Промовець зазначив, що за час діяльності Конституційного Суду України за конституційними поданнями Омбудсмана Суд ухвалив 20 рішень, у більшості з яких оспорювані положення нормативно-правових актів були визнані неконституційними. Зазначені рішення, зокрема, стосувалися таких питань: право на свободу утворення профспілок; державні гарантії відновлення заощаджень громадян; вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів; загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та страхові виплати; свобода віросповідання; державна допомога сім’ям з дітьми.
▪️ Олександр Петришин наголосив, що за результатами здійсненого конституційного контролю було забезпечено, зокрема, захист прав людини на свободу та особисту недоторканість, психіатричну допомогу, свободу віросповідання, свободи пересування та вільного вибору місця проживання.
Під час перебування у Вільнюсі виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин зустрівся із суддями Конституційного Суду Литовської Республіки. Він розповів литовським колегам про роботу органу конституційного контролю України в умовах воєнного стану та закцентував на рішеннях, які Суд ухвалив упродовж цього періоду. Обговорили низку актуальних питань, що постають перед органами конституційної юрисдикції та обмінялися думками з широкого кола питань конституційного судочинства.
В.о. Голови Конституційного Суду України зробив запис у книзі почесних гостей та подякував Конституційному Суду Литовської Республіки за постійну підтримку і готовність розвивати двосторонні відносини.
▪️ У межах програми візиту Олександр Петришин провів робочу зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці Ольгою Нікітченко, а також Віце-спікеркою Сейма Литовської Республіки Вікторією Чмєліте-Нільсен.
🔹 Про виклики популізму та силу Конституції: виступи суддів Галини Юровської та Олександра Водяннікова на міжнародній конференції
24–25 жовтня 2025 року в Українському католицькому університеті (м. Львів) відбулася міжнародна конференція „Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд“, яка об’єднала провідних українських і європейських суддів, науковців та експертів у сфері правосуддя. Захід організовано Верховним Судом спільно з Радою Європи та Програмою підтримки ОБСЄ для України.
▪️ У межах дискусії „Медіа та судова влада: повага, відповідальність, обмеження“ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська наголосила, що навіть у найскладніші періоди – під час війни чи кризових ситуацій – Конституція України залишається дороговказом для держави і суспільства. Суддя підкреслила, що Конституційний Суд України, як охоронець Основного Закону, покликаний забезпечувати баланс між інтересами національної безпеки та захистом прав людини, зокрема у період воєнного стану.
„Конституція гарантує право на свободу вираження і право на доступ до суду. Ці два права однаково важливі в демократичному суспільстві, тому треба налагодити механізми співпраці судів з медіа. Суди і медіа мають стати партнерами, виходячи з місії, яку і суди, і медіа виконують в демократичному суспільстві“, – додала промовиця.
Галина Юровська акцентувала увагу на тому, що у періоди кризи чи війни правова система та судова влада мають демонструвати інституційну стійкість. Вона підкреслила, що навіть коли вводяться обмеження прав (наприклад, через надзвичайний чи воєнний стан) – право на доступ до суду не може бути обмежене за жодних обставин.
Суддя нагадала про ключові конституційні гарантії: верховенство права, незалежність суддів, забезпечення доступу до правосуддя – навіть в умовах сучасних викликів.
▪️ Другий день конференції був присвячений темі популізму як виклику для судової влади. Модератором сесії „Популізм як загроза верховенству права: судовий вимір“ виступив суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков.
Він зазначив, що популізм став однією з найбільших загроз у сучасному демократичному суспільстві. На відміну від авторитаризму, який відверто заперечує демократичні інститути, та справжньої демократії, яка ґрунтується на розподілі влади й повазі до прав людини, популізм діє зсередини системи, експлуатуючи суспільні емоції та очікування „простих рішень“.
Під час дискусії обговорювалися такі фундаментальні теми:
☑️ популізм як сучасне явище, аналіз природи популізму, його відмінностей від інших політичних систем та специфічних загроз для правосуддя;
☑️ колективна травма війни і популізм, що включало дослідження взаємозв'язку між воєнною травмою суспільства та зростанням популістських настроїв у судовій сфері;
☑️ інституційні та правові гарантії незалежності суддів як механізми захисту судової влади у постконфліктному суспільстві та шляхи відновлення довіри громадян.
💬 „Сучасна історія демонструє: після приходу до влади популістів першою мішенню їхніх атак стає судова система – насамперед верховні та конституційні суди. У справжній демократії суди виступають запобіжниками, забезпечуючи, щоб суспільно важливі рішення приймалися через діалог і компроміс, який враховує інтереси і більшості, і меншості. Натомість у популістському режимі рішення нав’язуються, і саме тому суди, стають першою мішенню атак“, – підкреслив Олександр Водянніков.
Учасники заходу відзначили, що популістичні підходи, засновані на спрощених рішеннях і маніпуляціях громадською думкою, особливо небезпечні у країнах, що переживають травму війни. У таких умовах зростає вразливість суспільства до емоційних меседжів і знижується толерантність до складних, але необхідних реформ.
24–25 жовтня 2025 року в Українському католицькому університеті (м. Львів) відбулася міжнародна конференція „Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд“, яка об’єднала провідних українських і європейських суддів, науковців та експертів у сфері правосуддя. Захід організовано Верховним Судом спільно з Радою Європи та Програмою підтримки ОБСЄ для України.
▪️ У межах дискусії „Медіа та судова влада: повага, відповідальність, обмеження“ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська наголосила, що навіть у найскладніші періоди – під час війни чи кризових ситуацій – Конституція України залишається дороговказом для держави і суспільства. Суддя підкреслила, що Конституційний Суд України, як охоронець Основного Закону, покликаний забезпечувати баланс між інтересами національної безпеки та захистом прав людини, зокрема у період воєнного стану.
„Конституція гарантує право на свободу вираження і право на доступ до суду. Ці два права однаково важливі в демократичному суспільстві, тому треба налагодити механізми співпраці судів з медіа. Суди і медіа мають стати партнерами, виходячи з місії, яку і суди, і медіа виконують в демократичному суспільстві“, – додала промовиця.
Галина Юровська акцентувала увагу на тому, що у періоди кризи чи війни правова система та судова влада мають демонструвати інституційну стійкість. Вона підкреслила, що навіть коли вводяться обмеження прав (наприклад, через надзвичайний чи воєнний стан) – право на доступ до суду не може бути обмежене за жодних обставин.
Суддя нагадала про ключові конституційні гарантії: верховенство права, незалежність суддів, забезпечення доступу до правосуддя – навіть в умовах сучасних викликів.
▪️ Другий день конференції був присвячений темі популізму як виклику для судової влади. Модератором сесії „Популізм як загроза верховенству права: судовий вимір“ виступив суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков.
Він зазначив, що популізм став однією з найбільших загроз у сучасному демократичному суспільстві. На відміну від авторитаризму, який відверто заперечує демократичні інститути, та справжньої демократії, яка ґрунтується на розподілі влади й повазі до прав людини, популізм діє зсередини системи, експлуатуючи суспільні емоції та очікування „простих рішень“.
Під час дискусії обговорювалися такі фундаментальні теми:
☑️ популізм як сучасне явище, аналіз природи популізму, його відмінностей від інших політичних систем та специфічних загроз для правосуддя;
☑️ колективна травма війни і популізм, що включало дослідження взаємозв'язку між воєнною травмою суспільства та зростанням популістських настроїв у судовій сфері;
☑️ інституційні та правові гарантії незалежності суддів як механізми захисту судової влади у постконфліктному суспільстві та шляхи відновлення довіри громадян.
💬 „Сучасна історія демонструє: після приходу до влади популістів першою мішенню їхніх атак стає судова система – насамперед верховні та конституційні суди. У справжній демократії суди виступають запобіжниками, забезпечуючи, щоб суспільно важливі рішення приймалися через діалог і компроміс, який враховує інтереси і більшості, і меншості. Натомість у популістському режимі рішення нав’язуються, і саме тому суди, стають першою мішенню атак“, – підкреслив Олександр Водянніков.
Учасники заходу відзначили, що популістичні підходи, засновані на спрощених рішеннях і маніпуляціях громадською думкою, особливо небезпечні у країнах, що переживають травму війни. У таких умовах зростає вразливість суспільства до емоційних меседжів і знижується толерантність до складних, але необхідних реформ.
▪️ Конференція у Львові стала майданчиком для чесного та відкритого діалогу про те, як зберегти верховенство права в умовах воєнних викликів, інформаційних війн і суспільних трансформацій. Виступи суддів Конституційного Суду України підтвердили активну участь української конституційної юрисдикції у міжнародному професійному дискурсі та її спільну відповідальність за утвердження демократичних стандартів у Європі.
🎥 Запис конференції доступний за посиланнями:
https://www.youtube.com/live/WL3HkM68K3w (перший день);
https://www.youtube.com/live/N1xSOo4I2AY (другий день).
🎥 Запис конференції доступний за посиланнями:
https://www.youtube.com/live/WL3HkM68K3w (перший день);
https://www.youtube.com/live/N1xSOo4I2AY (другий день).
YouTube
Верховенство права в епоху популізму:свобода слова та право на справедливий суд
Захід організований Верховним Судом спільно з Українським католицьким університетом, проєктами Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів ради Європи щодо судової влади» і «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA…
⚖️ Відбулося засідання колегії суддів: розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах
Третя колегія суддів Першого сенату 28 жовтня 2025 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Аблова Євгенія Валерійовича щодо конституційності частини другої статті 42, частини третьої статті 55 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, частини одинадцятої статті 45 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини одинадцятої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
🔗 Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сегедавчука Євгена Сергійовича щодо конституційності окремого припису першого речення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Третя колегія суддів Першого сенату 28 жовтня 2025 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Аблова Євгенія Валерійовича щодо конституційності частини другої статті 42, частини третьої статті 55 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, частини одинадцятої статті 45 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини одинадцятої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
🔗 Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сегедавчука Євгена Сергійовича щодо конституційності окремого припису першого речення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
⚖️ Нарахування пені під час судового оскарження: розгляд справи за конституційною скаргою ТОВ „Євро Смарт Пауер“
Перший сенат 29 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Смарт Пауер“ (далі – Товариство).
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він поінформував, що Товариство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України перше речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами (далі – Закон).
▪️ Відповідно до частини п’ятої статті 56 Закону
☑️„за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу“ (перше речення абзацу першого);
☑️„нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду“ (абзаци третій, четвертий, п’ятий).
На переконання Товариства, положення частини п’ятої статті 56 Закону „суперечать принципу верховенства права в аспекті ідеології справедливості права, принципу індивідуалізації юридичної відповідальності“ та „порушують право на судовий захист, а також право власності, оскільки встановлюють непропорційне втручання у майнові права“.
За результатами аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається таке.
▪️ Товариство, не погоджуючись із рішенням Антимонопольного комітету України (АМКУ) про застосування до нього штрафу в розмірі
3 269 684 грн за порушення антимонопольного законодавства, звернулося із позовними вимогами до судів системи судоустрою. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог. Відразу після винесення остаточного рішення Товариство сплатило штраф у повному розмірі, а також на виконання постанови касаційного суду у справі, позивачем якої був АМКУ, Товариство сплатило нараховану пеню в тому ж розмірі, що і штраф.
▪️ У конституційній скарзі Товариство зазначає, що відповідно до роз’яснень Верховного Суду щодо застосування приписів частини п’ятої статті 56 Закону, 👉стягнення пені за прострочення сплати штрафу зупиняється лише на той період часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (у суді першої інстанції – від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанції – від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), 👉і у цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли розгляд чи перегляд справи не здійснювалися.
💬 З огляду на вказані роз’яснення суду, Товариство висловлює думку, що оспорювані приписи Закону є такими, що не відповідають принципу верховенства права та ідеології справедливості.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Андрій Савчук та Андрій Томчишин.
📍 Переглянути засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
https://cutt.ly/Lr7KtFHO
Перший сенат 29 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Смарт Пауер“ (далі – Товариство).
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він поінформував, що Товариство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України перше речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами (далі – Закон).
▪️ Відповідно до частини п’ятої статті 56 Закону
☑️„за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу“ (перше речення абзацу першого);
☑️„нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду“ (абзаци третій, четвертий, п’ятий).
На переконання Товариства, положення частини п’ятої статті 56 Закону „суперечать принципу верховенства права в аспекті ідеології справедливості права, принципу індивідуалізації юридичної відповідальності“ та „порушують право на судовий захист, а також право власності, оскільки встановлюють непропорційне втручання у майнові права“.
За результатами аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається таке.
▪️ Товариство, не погоджуючись із рішенням Антимонопольного комітету України (АМКУ) про застосування до нього штрафу в розмірі
3 269 684 грн за порушення антимонопольного законодавства, звернулося із позовними вимогами до судів системи судоустрою. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог. Відразу після винесення остаточного рішення Товариство сплатило штраф у повному розмірі, а також на виконання постанови касаційного суду у справі, позивачем якої був АМКУ, Товариство сплатило нараховану пеню в тому ж розмірі, що і штраф.
▪️ У конституційній скарзі Товариство зазначає, що відповідно до роз’яснень Верховного Суду щодо застосування приписів частини п’ятої статті 56 Закону, 👉стягнення пені за прострочення сплати штрафу зупиняється лише на той період часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (у суді першої інстанції – від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанції – від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), 👉і у цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли розгляд чи перегляд справи не здійснювалися.
💬 З огляду на вказані роз’яснення суду, Товариство висловлює думку, що оспорювані приписи Закону є такими, що не відповідають принципу верховенства права та ідеології справедливості.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Андрій Савчук та Андрій Томчишин.
📍 Переглянути засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
https://cutt.ly/Lr7KtFHO