🔹 Про виклики популізму та силу Конституції: виступи суддів Галини Юровської та Олександра Водяннікова на міжнародній конференції
24–25 жовтня 2025 року в Українському католицькому університеті (м. Львів) відбулася міжнародна конференція „Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд“, яка об’єднала провідних українських і європейських суддів, науковців та експертів у сфері правосуддя. Захід організовано Верховним Судом спільно з Радою Європи та Програмою підтримки ОБСЄ для України.
▪️ У межах дискусії „Медіа та судова влада: повага, відповідальність, обмеження“ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська наголосила, що навіть у найскладніші періоди – під час війни чи кризових ситуацій – Конституція України залишається дороговказом для держави і суспільства. Суддя підкреслила, що Конституційний Суд України, як охоронець Основного Закону, покликаний забезпечувати баланс між інтересами національної безпеки та захистом прав людини, зокрема у період воєнного стану.
„Конституція гарантує право на свободу вираження і право на доступ до суду. Ці два права однаково важливі в демократичному суспільстві, тому треба налагодити механізми співпраці судів з медіа. Суди і медіа мають стати партнерами, виходячи з місії, яку і суди, і медіа виконують в демократичному суспільстві“, – додала промовиця.
Галина Юровська акцентувала увагу на тому, що у періоди кризи чи війни правова система та судова влада мають демонструвати інституційну стійкість. Вона підкреслила, що навіть коли вводяться обмеження прав (наприклад, через надзвичайний чи воєнний стан) – право на доступ до суду не може бути обмежене за жодних обставин.
Суддя нагадала про ключові конституційні гарантії: верховенство права, незалежність суддів, забезпечення доступу до правосуддя – навіть в умовах сучасних викликів.
▪️ Другий день конференції був присвячений темі популізму як виклику для судової влади. Модератором сесії „Популізм як загроза верховенству права: судовий вимір“ виступив суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков.
Він зазначив, що популізм став однією з найбільших загроз у сучасному демократичному суспільстві. На відміну від авторитаризму, який відверто заперечує демократичні інститути, та справжньої демократії, яка ґрунтується на розподілі влади й повазі до прав людини, популізм діє зсередини системи, експлуатуючи суспільні емоції та очікування „простих рішень“.
Під час дискусії обговорювалися такі фундаментальні теми:
☑️ популізм як сучасне явище, аналіз природи популізму, його відмінностей від інших політичних систем та специфічних загроз для правосуддя;
☑️ колективна травма війни і популізм, що включало дослідження взаємозв'язку між воєнною травмою суспільства та зростанням популістських настроїв у судовій сфері;
☑️ інституційні та правові гарантії незалежності суддів як механізми захисту судової влади у постконфліктному суспільстві та шляхи відновлення довіри громадян.
💬 „Сучасна історія демонструє: після приходу до влади популістів першою мішенню їхніх атак стає судова система – насамперед верховні та конституційні суди. У справжній демократії суди виступають запобіжниками, забезпечуючи, щоб суспільно важливі рішення приймалися через діалог і компроміс, який враховує інтереси і більшості, і меншості. Натомість у популістському режимі рішення нав’язуються, і саме тому суди, стають першою мішенню атак“, – підкреслив Олександр Водянніков.
Учасники заходу відзначили, що популістичні підходи, засновані на спрощених рішеннях і маніпуляціях громадською думкою, особливо небезпечні у країнах, що переживають травму війни. У таких умовах зростає вразливість суспільства до емоційних меседжів і знижується толерантність до складних, але необхідних реформ.
24–25 жовтня 2025 року в Українському католицькому університеті (м. Львів) відбулася міжнародна конференція „Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд“, яка об’єднала провідних українських і європейських суддів, науковців та експертів у сфері правосуддя. Захід організовано Верховним Судом спільно з Радою Європи та Програмою підтримки ОБСЄ для України.
▪️ У межах дискусії „Медіа та судова влада: повага, відповідальність, обмеження“ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська наголосила, що навіть у найскладніші періоди – під час війни чи кризових ситуацій – Конституція України залишається дороговказом для держави і суспільства. Суддя підкреслила, що Конституційний Суд України, як охоронець Основного Закону, покликаний забезпечувати баланс між інтересами національної безпеки та захистом прав людини, зокрема у період воєнного стану.
„Конституція гарантує право на свободу вираження і право на доступ до суду. Ці два права однаково важливі в демократичному суспільстві, тому треба налагодити механізми співпраці судів з медіа. Суди і медіа мають стати партнерами, виходячи з місії, яку і суди, і медіа виконують в демократичному суспільстві“, – додала промовиця.
Галина Юровська акцентувала увагу на тому, що у періоди кризи чи війни правова система та судова влада мають демонструвати інституційну стійкість. Вона підкреслила, що навіть коли вводяться обмеження прав (наприклад, через надзвичайний чи воєнний стан) – право на доступ до суду не може бути обмежене за жодних обставин.
Суддя нагадала про ключові конституційні гарантії: верховенство права, незалежність суддів, забезпечення доступу до правосуддя – навіть в умовах сучасних викликів.
▪️ Другий день конференції був присвячений темі популізму як виклику для судової влади. Модератором сесії „Популізм як загроза верховенству права: судовий вимір“ виступив суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков.
Він зазначив, що популізм став однією з найбільших загроз у сучасному демократичному суспільстві. На відміну від авторитаризму, який відверто заперечує демократичні інститути, та справжньої демократії, яка ґрунтується на розподілі влади й повазі до прав людини, популізм діє зсередини системи, експлуатуючи суспільні емоції та очікування „простих рішень“.
Під час дискусії обговорювалися такі фундаментальні теми:
☑️ популізм як сучасне явище, аналіз природи популізму, його відмінностей від інших політичних систем та специфічних загроз для правосуддя;
☑️ колективна травма війни і популізм, що включало дослідження взаємозв'язку між воєнною травмою суспільства та зростанням популістських настроїв у судовій сфері;
☑️ інституційні та правові гарантії незалежності суддів як механізми захисту судової влади у постконфліктному суспільстві та шляхи відновлення довіри громадян.
💬 „Сучасна історія демонструє: після приходу до влади популістів першою мішенню їхніх атак стає судова система – насамперед верховні та конституційні суди. У справжній демократії суди виступають запобіжниками, забезпечуючи, щоб суспільно важливі рішення приймалися через діалог і компроміс, який враховує інтереси і більшості, і меншості. Натомість у популістському режимі рішення нав’язуються, і саме тому суди, стають першою мішенню атак“, – підкреслив Олександр Водянніков.
Учасники заходу відзначили, що популістичні підходи, засновані на спрощених рішеннях і маніпуляціях громадською думкою, особливо небезпечні у країнах, що переживають травму війни. У таких умовах зростає вразливість суспільства до емоційних меседжів і знижується толерантність до складних, але необхідних реформ.
▪️ Конференція у Львові стала майданчиком для чесного та відкритого діалогу про те, як зберегти верховенство права в умовах воєнних викликів, інформаційних війн і суспільних трансформацій. Виступи суддів Конституційного Суду України підтвердили активну участь української конституційної юрисдикції у міжнародному професійному дискурсі та її спільну відповідальність за утвердження демократичних стандартів у Європі.
🎥 Запис конференції доступний за посиланнями:
https://www.youtube.com/live/WL3HkM68K3w (перший день);
https://www.youtube.com/live/N1xSOo4I2AY (другий день).
🎥 Запис конференції доступний за посиланнями:
https://www.youtube.com/live/WL3HkM68K3w (перший день);
https://www.youtube.com/live/N1xSOo4I2AY (другий день).
YouTube
Верховенство права в епоху популізму:свобода слова та право на справедливий суд
Захід організований Верховним Судом спільно з Українським католицьким університетом, проєктами Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів ради Європи щодо судової влади» і «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA…
⚖️ Відбулося засідання колегії суддів: розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах
Третя колегія суддів Першого сенату 28 жовтня 2025 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Аблова Євгенія Валерійовича щодо конституційності частини другої статті 42, частини третьої статті 55 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, частини одинадцятої статті 45 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини одинадцятої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
🔗 Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сегедавчука Євгена Сергійовича щодо конституційності окремого припису першого речення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Третя колегія суддів Першого сенату 28 жовтня 2025 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Аблова Євгенія Валерійовича щодо конституційності частини другої статті 42, частини третьої статті 55 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, частини одинадцятої статті 45 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини одинадцятої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
🔗 Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сегедавчука Євгена Сергійовича щодо конституційності окремого припису першого речення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
⚖️ Нарахування пені під час судового оскарження: розгляд справи за конституційною скаргою ТОВ „Євро Смарт Пауер“
Перший сенат 29 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Смарт Пауер“ (далі – Товариство).
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він поінформував, що Товариство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України перше речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами (далі – Закон).
▪️ Відповідно до частини п’ятої статті 56 Закону
☑️„за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу“ (перше речення абзацу першого);
☑️„нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду“ (абзаци третій, четвертий, п’ятий).
На переконання Товариства, положення частини п’ятої статті 56 Закону „суперечать принципу верховенства права в аспекті ідеології справедливості права, принципу індивідуалізації юридичної відповідальності“ та „порушують право на судовий захист, а також право власності, оскільки встановлюють непропорційне втручання у майнові права“.
За результатами аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається таке.
▪️ Товариство, не погоджуючись із рішенням Антимонопольного комітету України (АМКУ) про застосування до нього штрафу в розмірі
3 269 684 грн за порушення антимонопольного законодавства, звернулося із позовними вимогами до судів системи судоустрою. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог. Відразу після винесення остаточного рішення Товариство сплатило штраф у повному розмірі, а також на виконання постанови касаційного суду у справі, позивачем якої був АМКУ, Товариство сплатило нараховану пеню в тому ж розмірі, що і штраф.
▪️ У конституційній скарзі Товариство зазначає, що відповідно до роз’яснень Верховного Суду щодо застосування приписів частини п’ятої статті 56 Закону, 👉стягнення пені за прострочення сплати штрафу зупиняється лише на той період часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (у суді першої інстанції – від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанції – від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), 👉і у цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли розгляд чи перегляд справи не здійснювалися.
💬 З огляду на вказані роз’яснення суду, Товариство висловлює думку, що оспорювані приписи Закону є такими, що не відповідають принципу верховенства права та ідеології справедливості.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Андрій Савчук та Андрій Томчишин.
📍 Переглянути засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
https://cutt.ly/Lr7KtFHO
Перший сенат 29 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Смарт Пауер“ (далі – Товариство).
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він поінформував, що Товариство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України перше речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами (далі – Закон).
▪️ Відповідно до частини п’ятої статті 56 Закону
☑️„за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу“ (перше речення абзацу першого);
☑️„нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду“ (абзаци третій, четвертий, п’ятий).
На переконання Товариства, положення частини п’ятої статті 56 Закону „суперечать принципу верховенства права в аспекті ідеології справедливості права, принципу індивідуалізації юридичної відповідальності“ та „порушують право на судовий захист, а також право власності, оскільки встановлюють непропорційне втручання у майнові права“.
За результатами аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається таке.
▪️ Товариство, не погоджуючись із рішенням Антимонопольного комітету України (АМКУ) про застосування до нього штрафу в розмірі
3 269 684 грн за порушення антимонопольного законодавства, звернулося із позовними вимогами до судів системи судоустрою. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог. Відразу після винесення остаточного рішення Товариство сплатило штраф у повному розмірі, а також на виконання постанови касаційного суду у справі, позивачем якої був АМКУ, Товариство сплатило нараховану пеню в тому ж розмірі, що і штраф.
▪️ У конституційній скарзі Товариство зазначає, що відповідно до роз’яснень Верховного Суду щодо застосування приписів частини п’ятої статті 56 Закону, 👉стягнення пені за прострочення сплати штрафу зупиняється лише на той період часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (у суді першої інстанції – від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанції – від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), 👉і у цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли розгляд чи перегляд справи не здійснювалися.
💬 З огляду на вказані роз’яснення суду, Товариство висловлює думку, що оспорювані приписи Закону є такими, що не відповідають принципу верховенства права та ідеології справедливості.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Андрій Савчук та Андрій Томчишин.
📍 Переглянути засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
https://cutt.ly/Lr7KtFHO
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив ухвали
Перший сенат 29 жовтня 2025 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“;
➖ Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📎 Суд дослідив матеріали цих справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань для ухвалення рішень.
📝 Перший сенат постановив Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у формі письмового провадження.
🗓 Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дьяченка Сергія Володимировича щодо конституційності статей 77, 78 Цивільного процесуального кодексу України, статті 127 Кодексу законів про працю України.
Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
Більше: https://tinyurl.com/44fmwvpu
Перший сенат 29 жовтня 2025 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Смарт Пауер“ щодо конституційності першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“;
➖ Ковбеля Максима Миколайовича про конституційність статей 290, 291 Цивільного процесуального кодексу України, статті 122-1 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📎 Суд дослідив матеріали цих справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань для ухвалення рішень.
📝 Перший сенат постановив Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у формі письмового провадження.
🗓 Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дьяченка Сергія Володимировича щодо конституційності статей 77, 78 Цивільного процесуального кодексу України, статті 127 Кодексу законів про працю України.
Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
Більше: https://tinyurl.com/44fmwvpu