⚖️У справі за конституційною скаргою Масюка П.М. Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач зазначив, що Друга колегія суддів Другого сенату Ухвалою від 4 вересня 2025 року відкрила конституційне провадження у цій справі, визначивши, що предметом конституційного контролю у цій справі є окремий припис частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) щодо обмеження строку відповідальності за затримку розрахунку під час звільнення працівника, а саме: „але не більш як за шість місяців“, а також окремий припис частини другої статті 117 Кодексу, а саме: „але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
▪️ Масюк П.М. проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом командувача його звільнено з військової служби в запас за станом здоров’я.
Він звернувся до суду з адміністративним позовом до військових частин, в якому просив визнати протиправною їхню бездіяльність щодо непроведення з ним своєчасного повного розрахунку під час звільнення з військової служби, а також просив стягнути з військової частини на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення.
Суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позову, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Масюк П.М. оскаржив їх у касаційному порядку. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
▪️ На думку автора клопотання, оспорювані законодавчі приписи суперечать вимогам низки норм Конституції України, зокрема, принципам верховенства права (частина перша статті 8 ), забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п’ята статті 17), рівності перед законом (стаття 21), захисту законом права своєчасного одержання винагороди за працю (частина сьома статті 43), забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини (стаття 48), а також щодо гарантованого права на судовий захист (частина перша статті 55).
Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та прийняттям Судом обґрунтованого рішення були направлені запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, низки міністерств, а також до наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_5.mp4
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач зазначив, що Друга колегія суддів Другого сенату Ухвалою від 4 вересня 2025 року відкрила конституційне провадження у цій справі, визначивши, що предметом конституційного контролю у цій справі є окремий припис частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) щодо обмеження строку відповідальності за затримку розрахунку під час звільнення працівника, а саме: „але не більш як за шість місяців“, а також окремий припис частини другої статті 117 Кодексу, а саме: „але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
▪️ Масюк П.М. проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом командувача його звільнено з військової служби в запас за станом здоров’я.
Він звернувся до суду з адміністративним позовом до військових частин, в якому просив визнати протиправною їхню бездіяльність щодо непроведення з ним своєчасного повного розрахунку під час звільнення з військової служби, а також просив стягнути з військової частини на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення.
Суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позову, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Масюк П.М. оскаржив їх у касаційному порядку. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
▪️ На думку автора клопотання, оспорювані законодавчі приписи суперечать вимогам низки норм Конституції України, зокрема, принципам верховенства права (частина перша статті 8 ), забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п’ята статті 17), рівності перед законом (стаття 21), захисту законом права своєчасного одержання винагороди за працю (частина сьома статті 43), забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини (стаття 48), а також щодо гарантованого права на судовий захист (частина перша статті 55).
Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та прийняттям Судом обґрунтованого рішення були направлені запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, низки міністерств, а також до наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_5.mp4
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами
Другий сенат 7 листопада 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат 7 листопада 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Український досвід на світовій арені конституційного правосуддя: лекція про участь суддів Конституційного Суду України у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного
6 листопада 2025 року у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, відбулася лекція на тему „Всесвітня конференція конституційного правосуддя (WCCJ). VI Конгрес“.
Участь у лекції взяли судді Конституційного Суду України Сергій Різник, Ольга Совгиря та Галина Юровська.
🔹 У своєму виступі Галина Юровська детально розповіла про історію створення Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – Конференція), започаткованої з ініціативи колишнього президента Венеційської комісії (Європейська комісія „За демократію через право“) Джанні Букіккіо. Вона зазначила, що з 1996 року Венеційська комісія активно співпрацює з об’єднаннями конституційних судів по всьому світу задля обміну досвідом та розвитку світової практики захисту прав людини. Організаційну діяльність Конференції здійснює секретаріат Венеційської комісії Ради Європи, а до складу її Бюро входять представники всіх регіональних груп.
Промовиця поінформувала учасників заходу, що I Конгрес, який заклав підвалини Конференції, відбувся в січні 2009 року в Південно-Африканській Республіці. У ньому взяли участь 90 судових органів з усього світу, які ухвалили першу підсумкову декларацію про важливість глобального обміну конституційними практиками та започаткували Всесвітню асоціацію конституційних судів. Суддя додала, що у 2011 році в Бразилії було затверджено Статут Всесвітньої конференції конституційного правосуддя, а вже в травні того ж року у Венеції – остаточну редакцію документа. Конституційний Суд України приєднався до Конференції з моменту її створення і є активним учасником усіх наступних конгресів.
Також було наголошено на тому, що VI Конгрес Конференції, який відбувся у Мадриді цьогоріч, об’єднав представників 88 органів конституційної юстиції з усіх континентів світу. Загальною темою обговорення стали права людини майбутніх поколінь.
Галина Юровська розповіла, що у межах сесій, присвячених питанням збереження довкілля, культурної спадщини та незалежності судів, делегація Конституційного Суду України презентувала позицію Суду та поінформувала міжнародну спільноту про наслідки російської агресії для екології, культурних цінностей і верховенства права.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що за ініціативи української делегації було погоджено включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу Конференції положення про підтримання мирної співпраці держав на основі загальновизнаних конституційних цінностей, поваги до суверенітету та територіальної цілісності. „Учасники конференції підтверджують суверенітет, національну територіальну цілісність кожної країни та наголошують на необхідності дотримання принципів, на яких базується організація“, – додала Галина Юровська.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря, яка модерувала першу сесію VI Конгресу Конференції, присвячену тематиці збереження природних ресурсів та довкілля, зазначила, що війна російської федерації проти України спричинила масштабну екологічну катастрофу, що є злочином не лише проти природи, а й проти людства. Вона підкреслила нерозривний зв’язок між екологічними правами людини, правом на життя та верховенством права.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у заключній сесії, що стосувалася незалежності конституційних судів, наголосив, що попри воєнні обставини Конституційний Суд України продовжує виконувати свої повноваження та стоїть на захисті верховенства права і демократичних цінностей. Сергій Різник також зазначив, що реакція учасників Конгресу на повідомлення про тривалі ракетні атаки в Україні продемонструвала глибоку солідарність міжнародної спільноти з українським народом.
Детальніше про захід можна дізнатися за посиланням: https://youtu.be/tQuNWMxCjgw
6 листопада 2025 року у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, відбулася лекція на тему „Всесвітня конференція конституційного правосуддя (WCCJ). VI Конгрес“.
Участь у лекції взяли судді Конституційного Суду України Сергій Різник, Ольга Совгиря та Галина Юровська.
🔹 У своєму виступі Галина Юровська детально розповіла про історію створення Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – Конференція), започаткованої з ініціативи колишнього президента Венеційської комісії (Європейська комісія „За демократію через право“) Джанні Букіккіо. Вона зазначила, що з 1996 року Венеційська комісія активно співпрацює з об’єднаннями конституційних судів по всьому світу задля обміну досвідом та розвитку світової практики захисту прав людини. Організаційну діяльність Конференції здійснює секретаріат Венеційської комісії Ради Європи, а до складу її Бюро входять представники всіх регіональних груп.
Промовиця поінформувала учасників заходу, що I Конгрес, який заклав підвалини Конференції, відбувся в січні 2009 року в Південно-Африканській Республіці. У ньому взяли участь 90 судових органів з усього світу, які ухвалили першу підсумкову декларацію про важливість глобального обміну конституційними практиками та започаткували Всесвітню асоціацію конституційних судів. Суддя додала, що у 2011 році в Бразилії було затверджено Статут Всесвітньої конференції конституційного правосуддя, а вже в травні того ж року у Венеції – остаточну редакцію документа. Конституційний Суд України приєднався до Конференції з моменту її створення і є активним учасником усіх наступних конгресів.
Також було наголошено на тому, що VI Конгрес Конференції, який відбувся у Мадриді цьогоріч, об’єднав представників 88 органів конституційної юстиції з усіх континентів світу. Загальною темою обговорення стали права людини майбутніх поколінь.
Галина Юровська розповіла, що у межах сесій, присвячених питанням збереження довкілля, культурної спадщини та незалежності судів, делегація Конституційного Суду України презентувала позицію Суду та поінформувала міжнародну спільноту про наслідки російської агресії для екології, культурних цінностей і верховенства права.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що за ініціативи української делегації було погоджено включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу Конференції положення про підтримання мирної співпраці держав на основі загальновизнаних конституційних цінностей, поваги до суверенітету та територіальної цілісності. „Учасники конференції підтверджують суверенітет, національну територіальну цілісність кожної країни та наголошують на необхідності дотримання принципів, на яких базується організація“, – додала Галина Юровська.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря, яка модерувала першу сесію VI Конгресу Конференції, присвячену тематиці збереження природних ресурсів та довкілля, зазначила, що війна російської федерації проти України спричинила масштабну екологічну катастрофу, що є злочином не лише проти природи, а й проти людства. Вона підкреслила нерозривний зв’язок між екологічними правами людини, правом на життя та верховенством права.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у заключній сесії, що стосувалася незалежності конституційних судів, наголосив, що попри воєнні обставини Конституційний Суд України продовжує виконувати свої повноваження та стоїть на захисті верховенства права і демократичних цінностей. Сергій Різник також зазначив, що реакція учасників Конгресу на повідомлення про тривалі ракетні атаки в Україні продемонструвала глибоку солідарність міжнародної спільноти з українським народом.
Детальніше про захід можна дізнатися за посиланням: https://youtu.be/tQuNWMxCjgw
YouTube
Всесвітня конференція конституційного правосуддя
Український досвід на світовій арені конституційного правосуддя: лекція про участь суддів Конституційного Суду України у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
6 листопада 2025 року у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного…
6 листопада 2025 року у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного…
⚖️ Суд розглядав справу щодо трудових гарантій працівників, які призвані на військову службу
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя зазначив, що Григорій Сивухін звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 130 Конституції України частину третю статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а також перевірити вказану статтю Кодексу у взаємозв’язку зі статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📑 Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник перебуває на посаді судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області та у зв’язку із зарахуванням до складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад увільнений від роботи на період проходження військової служби зі збереженням за ним місця роботи, посади та середнього заробітку.
З 19 липня 2022 року внаслідок внесення до частини третьої статті 119 Кодексу змін (слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“) суддівську винагороду заявникові не виплачували.
Відтак він звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, у якому просив, зокрема, стягнути недоплачену суддівську винагороду за жовтень 2023 року.
Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив цю позовну вимогу. Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив йому у задоволенні позову. Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження.
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя зазначив, що Григорій Сивухін звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 130 Конституції України частину третю статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а також перевірити вказану статтю Кодексу у взаємозв’язку зі статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📑 Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник перебуває на посаді судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області та у зв’язку із зарахуванням до складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад увільнений від роботи на період проходження військової служби зі збереженням за ним місця роботи, посади та середнього заробітку.
З 19 липня 2022 року внаслідок внесення до частини третьої статті 119 Кодексу змін (слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“) суддівську винагороду заявникові не виплачували.
Відтак він звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, у якому просив, зокрема, стягнути недоплачену суддівську винагороду за жовтень 2023 року.
Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив цю позовну вимогу. Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив йому у задоволенні позову. Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження.
💬 Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування судами частини третьої статті 119 Кодексу зазнало порушення його право на отримання суддівської винагороди „як судді, який проходив службу по мобілізації без укладення контракту під час війни російської федерації проти України“, гарантоване частиною другою статті 130 Конституції України, оскільки відбулося звуження права судді отримувати суддівську винагороду, звуження гарантій суддівської незалежності, серед яких і виплата суддівської винагороди в порядку та розмірі, визначених Конституцією України та Законом „Про судоустрій і статус суддів“. Крім того, заявник вважає, що оспорювані приписи Кодексу є такими, що порушують принцип юридичної визначеності як складову принципу верховенства права, та є дискримінаційними.
Суддя-доповідач також зазначив, що направив листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, міністра юстиції України, Голови Верховного Суду, фахівців наукових установ стосовно питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Під час засідання суб’єкт права на конституційну скаргу Григорій Сивухін звернувся до Суду із клопотанням видати забезпечувальний наказ. Суддя-доповідач повідомив, що дане клопотання буде передано на розгляд Великої палати Суду.
Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📎 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_4.mp4
Суддя-доповідач також зазначив, що направив листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, міністра юстиції України, Голови Верховного Суду, фахівців наукових установ стосовно питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Під час засідання суб’єкт права на конституційну скаргу Григорій Сивухін звернувся до Суду із клопотанням видати забезпечувальний наказ. Суддя-доповідач повідомив, що дане клопотання буде передано на розгляд Великої палати Суду.
Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📎 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_4.mp4
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями та постановив ухвалу за конституційними скаргами
🗓️ Велика палата 18 листопада 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖ Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎 Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовича, Васильєвої Ірини Михайлівни, справу за конституційними скаргами Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни, Стариченка Миколи Петровича, справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича та справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та призначила суддів-доповідачів у цій справі.
🗓️ Велика палата 18 листопада 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖ Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎 Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовича, Васильєвої Ірини Михайлівни, справу за конституційними скаргами Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни, Стариченка Миколи Петровича, справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича та справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та призначила суддів-доповідачів у цій справі.
⚖️ Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів
У середу, 19 листопада 2025 року, Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“;
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову від розгляду справи на розсуд Великої палати Суду за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📝 Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Арсірія Руслана Олександровича та Кармазіна Олександра Анатолійовича щодо конституційності Закону України „Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду“, Закону України «Про внесення зміни до розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“».
📝 Перший сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
▪️ Крім того, Перший сенат визначив усну форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
▪️ У справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ Перший сенат визначив 📝 письмову форму конституційного провадження.
У середу, 19 листопада 2025 року, Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“;
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову від розгляду справи на розсуд Великої палати Суду за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📝 Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Арсірія Руслана Олександровича та Кармазіна Олександра Анатолійовича щодо конституційності Закону України „Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду“, Закону України «Про внесення зміни до розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“».
📝 Перший сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
▪️ Крім того, Перший сенат визначив усну форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
▪️ У справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ Перший сенат визначив 📝 письмову форму конституційного провадження.
2️⃣ Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОІМПЕРІЯ-М“ щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Качура Ігоря Анатолійовича щодо конституційності частини третьої статті 55 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“;
➖ Поповича Олександра Михайловича щодо конституційності окремого припису частини першої статті 1 Закону України „Про попереднє ув’язнення“;
➖ Бутука Сергія Володимировича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Ільченко Лії Шукріївни щодо конституційності частини другої статті 364 Цивільного кодексу України.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чередніченко Ірини Борисівни щодо конституційності пунктів 1, 2, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах“ від 19 червня 20224 року № 3831–IX.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маковецького Ігоря Юрійовича щодо конституційності частини четвертої статті 304, статті 309, частини четвертої статті 399, частини другої 428 Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📝 Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності абзацу шостого частини сьомої статі 10-8 Закону України „Про Конституційний Суд України“ та 📝 Ковбеля Максима Миколайовича щодо конституційності приписів статей 51-4, 52-2 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про запобігання корупції“ щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції».
📎 Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах колегія суддів продовжить на наступних засіданнях.
▪️ За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОІМПЕРІЯ-М“ щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Качура Ігоря Анатолійовича щодо конституційності частини третьої статті 55 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“;
➖ Поповича Олександра Михайловича щодо конституційності окремого припису частини першої статті 1 Закону України „Про попереднє ув’язнення“;
➖ Бутука Сергія Володимировича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Ільченко Лії Шукріївни щодо конституційності частини другої статті 364 Цивільного кодексу України.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чередніченко Ірини Борисівни щодо конституційності пунктів 1, 2, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах“ від 19 червня 20224 року № 3831–IX.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маковецького Ігоря Юрійовича щодо конституційності частини четвертої статті 304, статті 309, частини четвертої статті 399, частини другої 428 Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📝 Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності абзацу шостого частини сьомої статі 10-8 Закону України „Про Конституційний Суд України“ та 📝 Ковбеля Максима Миколайовича щодо конституційності приписів статей 51-4, 52-2 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про запобігання корупції“ щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції».
📎 Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах колегія суддів продовжить на наступних засіданнях.