⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями та постановив ухвалу за конституційними скаргами
🗓️ Велика палата 18 листопада 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖ Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎 Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовича, Васильєвої Ірини Михайлівни, справу за конституційними скаргами Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни, Стариченка Миколи Петровича, справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича та справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та призначила суддів-доповідачів у цій справі.
🗓️ Велика палата 18 листопада 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖ Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎 Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовича, Васильєвої Ірини Михайлівни, справу за конституційними скаргами Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни, Стариченка Миколи Петровича, справу за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича та справу за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та призначила суддів-доповідачів у цій справі.
⚖️ Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів
У середу, 19 листопада 2025 року, Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“;
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову від розгляду справи на розсуд Великої палати Суду за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📝 Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Арсірія Руслана Олександровича та Кармазіна Олександра Анатолійовича щодо конституційності Закону України „Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду“, Закону України «Про внесення зміни до розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“».
📝 Перший сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
▪️ Крім того, Перший сенат визначив усну форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
▪️ У справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ Перший сенат визначив 📝 письмову форму конституційного провадження.
У середу, 19 листопада 2025 року, Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“;
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову від розгляду справи на розсуд Великої палати Суду за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📝 Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Арсірія Руслана Олександровича та Кармазіна Олександра Анатолійовича щодо конституційності Закону України „Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду“, Закону України «Про внесення зміни до розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“».
📝 Перший сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
▪️ Крім того, Перший сенат визначив усну форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
▪️ У справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ Перший сенат визначив 📝 письмову форму конституційного провадження.
2️⃣ Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII;
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОІМПЕРІЯ-М“ щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Качура Ігоря Анатолійовича щодо конституційності частини третьої статті 55 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“;
➖ Поповича Олександра Михайловича щодо конституційності окремого припису частини першої статті 1 Закону України „Про попереднє ув’язнення“;
➖ Бутука Сергія Володимировича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Ільченко Лії Шукріївни щодо конституційності частини другої статті 364 Цивільного кодексу України.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чередніченко Ірини Борисівни щодо конституційності пунктів 1, 2, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах“ від 19 червня 20224 року № 3831–IX.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маковецького Ігоря Юрійовича щодо конституційності частини четвертої статті 304, статті 309, частини четвертої статті 399, частини другої 428 Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📝 Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності абзацу шостого частини сьомої статі 10-8 Закону України „Про Конституційний Суд України“ та 📝 Ковбеля Максима Миколайовича щодо конституційності приписів статей 51-4, 52-2 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про запобігання корупції“ щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції».
📎 Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах колегія суддів продовжить на наступних засіданнях.
▪️ За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОІМПЕРІЯ-М“ щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697‒VII. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Качура Ігоря Анатолійовича щодо конституційності частини третьої статті 55 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“;
➖ Поповича Олександра Михайловича щодо конституційності окремого припису частини першої статті 1 Закону України „Про попереднє ув’язнення“;
➖ Бутука Сергія Володимировича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Ільченко Лії Шукріївни щодо конституційності частини другої статті 364 Цивільного кодексу України.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чередніченко Ірини Борисівни щодо конституційності пунктів 1, 2, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України „Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах“ від 19 червня 20224 року № 3831–IX.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маковецького Ігоря Юрійовича щодо конституційності частини четвертої статті 304, статті 309, частини четвертої статті 399, частини другої 428 Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами 📝 Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності абзацу шостого частини сьомої статі 10-8 Закону України „Про Конституційний Суд України“ та 📝 Ковбеля Максима Миколайовича щодо конституційності приписів статей 51-4, 52-2 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про запобігання корупції“ щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції».
📎 Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах колегія суддів продовжить на наступних засіданнях.
⚖️ Суд розглядає справу щодо конституційності положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“
Велика палата 20 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
🔸 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря поінформувала, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон) щодо встановлення з 1 січня 2025 року прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, оспорюване положення Закону „фактично змінює правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті“ – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
🔸У конституційному поданні Верховний Суд також зазначає, що, ухваливши Закон, „законодавець фактично вcтановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України“.
Суддя-доповідач також повідомила, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційному поданні. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔸 На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Велика палата 20 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
🔸 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря поінформувала, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон) щодо встановлення з 1 січня 2025 року прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, оспорюване положення Закону „фактично змінює правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті“ – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
🔸У конституційному поданні Верховний Суд також зазначає, що, ухваливши Закон, „законодавець фактично вcтановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України“.
Суддя-доповідач також повідомила, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційному поданні. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔸 На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд розглядає справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо стягнення судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
Велика палата 20 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон).
📑 Частиною другою статті 3 Закону визначено перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено розміри ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, а саме: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Автор клопотання стверджує, що оспорювані положення Закону суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України та обмежують право на справедливий суд.
▪️Як зазначила суддя-доповідач, зі змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається, що Верховний Суд наводить аргументи щодо невідповідності Конституції України оспорюваних положень Закону, якими, зокрема, передбачено справляння судового збору за подання в адміністративному провадженні заяв про здійснення судового контролю щодо виконання суб’єктами владних повноважень судових рішень, ухвалених не на їх користь, а також апеляційних та касаційних скарг на ухвали про відмову у задоволенні таких заяв.
Верховний Суд наголошує, що відповідно до Закону за подання заяви в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не стягується, однак за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду таких заяв, справляється судовий збір.
▪️На його переконання, оспорювані положення Закону суперечать наведеним нормам Конституції України, оскільки уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвали суду, постановлені у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Верховний Суд вказує, що у справі, яку вважає аналогічною, Конституційний Суд України Рішенням від 13 травня 2024 року № 6‑р(ІІ)/2024 визнав неконституційними частину другу статті 3 та підпункт 9 пункту1 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
Велика палата 20 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон).
📑 Частиною другою статті 3 Закону визначено перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено розміри ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, а саме: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Автор клопотання стверджує, що оспорювані положення Закону суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України та обмежують право на справедливий суд.
▪️Як зазначила суддя-доповідач, зі змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається, що Верховний Суд наводить аргументи щодо невідповідності Конституції України оспорюваних положень Закону, якими, зокрема, передбачено справляння судового збору за подання в адміністративному провадженні заяв про здійснення судового контролю щодо виконання суб’єктами владних повноважень судових рішень, ухвалених не на їх користь, а також апеляційних та касаційних скарг на ухвали про відмову у задоволенні таких заяв.
Верховний Суд наголошує, що відповідно до Закону за подання заяви в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не стягується, однак за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду таких заяв, справляється судовий збір.
▪️На його переконання, оспорювані положення Закону суперечать наведеним нормам Конституції України, оскільки уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвали суду, постановлені у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Верховний Суд вказує, що у справі, яку вважає аналогічною, Конституційний Суд України Рішенням від 13 травня 2024 року № 6‑р(ІІ)/2024 визнав неконституційними частину другу статті 3 та підпункт 9 пункту1 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
🇺🇦 21 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ
В Україні 21 листопада відзначають День Гідності та Свободи, вшановуючи незламність Українського народу, відданість демократичним цінностям та утверджуючи європейський вибір нашої держави. Гідність і свобода – це основи, на яких ґрунтується Українська державність!
Цей день нагадує про події, що стали визначальними в новітній історії України, – Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. Саме тоді українці продемонстрували світові свою рішучість виборювати свободу, відстоювати права людини та її гідність, захищати верховенство права.
🔶 Конституційний Суд України послідовно відстоює конституційні цінності, здобуті Українським народом. У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що гідність є основою прав людини та верховенства права:
💬„людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав“ (перше речення абзацу шостого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).
Ми дякуємо громадським активістам, військовим, волонтерам, захисникам і захисницям, завдяки яким Україна на сьогодні має можливість рухатися шляхом демократії.
Вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні та всіх, хто віддав свої життя за незалежність України, її свободу, єдність та право обирати власне майбутнє. Пам’ять про них буде вічно жити в наших серцях.
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
В Україні 21 листопада відзначають День Гідності та Свободи, вшановуючи незламність Українського народу, відданість демократичним цінностям та утверджуючи європейський вибір нашої держави. Гідність і свобода – це основи, на яких ґрунтується Українська державність!
Цей день нагадує про події, що стали визначальними в новітній історії України, – Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. Саме тоді українці продемонстрували світові свою рішучість виборювати свободу, відстоювати права людини та її гідність, захищати верховенство права.
🔶 Конституційний Суд України послідовно відстоює конституційні цінності, здобуті Українським народом. У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що гідність є основою прав людини та верховенства права:
💬„людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав“ (перше речення абзацу шостого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).
Ми дякуємо громадським активістам, військовим, волонтерам, захисникам і захисницям, завдяки яким Україна на сьогодні має можливість рухатися шляхом демократії.
Вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні та всіх, хто віддав свої життя за незалежність України, її свободу, єдність та право обирати власне майбутнє. Пам’ять про них буде вічно жити в наших серцях.
🇺🇦 Слава Україні!
🇺🇦 Героям слава!
⚖️ Суд перевірить на конституційність приписи Кримінального процесуального кодексу України щодо неможливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду про передачу майна (речових доказів) для реалізації
Велика палата 20 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що Верховний Суд на підставі постанови Пленуму Верховного Суду від 12 вересня ц.р. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 3, 21 Конституції України у взаємозв’язку з частинами четвертою, п’ятою її статті 41 та статтям 8, 55, 129 Конституції України окремі приписи статей 309, 392 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку пункту 2 частини шостої, частини сьомої статті 100, „статей 170–173 Кодексу“.
💬 Суддя-доповідач зазначив, що такому зверненню передувало подання суддів Верховного Суду в Касаційному кримінальному суді від 8 квітня 2025 року до Верховного Суду щодо обставин, зазначених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 березня 2025 року у відповідній справі.
Автор клопотання стверджує, що неможливість оскарження особою в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про передачу майна для реалізації, на підставі пункту 2 частини шостої статті 100 Кодексу (речові докази „передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження“), створює умови, які можуть призвести до тяжких невідворотних наслідків для особи у вигляді безпідставного припинення її права власності, гарантованого Конституцією України.
▪️ У конституційному поданні Верховний Суд також зазначає, що „хоча доля речових доказів у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладається на слідчого суддю, до повноважень якого належить здійснення в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, однак це не виключає можливості судової помилки у вирішенні означеного питання і необхідності своєчасного її виправлення до моменту припинення права власності“.
💬 Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та прийняття Судом обґрунтованого рішення було направлено запити до Президента України, Верховної Ради України, Офісу Генерального прокурора, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також до низки навчальних і наукових закладів. Також надано доручення Правовому департаменту Секретаріату Конституційного Суду України підготувати висновок по суті конституційного подання та інші інформаційно-аналітичні матеріали. Про зміст, висловлених позицій та наданого висновку, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ksu_20_11_2025_3.mp4
Велика палата 20 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що Верховний Суд на підставі постанови Пленуму Верховного Суду від 12 вересня ц.р. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 3, 21 Конституції України у взаємозв’язку з частинами четвертою, п’ятою її статті 41 та статтям 8, 55, 129 Конституції України окремі приписи статей 309, 392 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку пункту 2 частини шостої, частини сьомої статті 100, „статей 170–173 Кодексу“.
💬 Суддя-доповідач зазначив, що такому зверненню передувало подання суддів Верховного Суду в Касаційному кримінальному суді від 8 квітня 2025 року до Верховного Суду щодо обставин, зазначених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 березня 2025 року у відповідній справі.
Автор клопотання стверджує, що неможливість оскарження особою в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про передачу майна для реалізації, на підставі пункту 2 частини шостої статті 100 Кодексу (речові докази „передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження“), створює умови, які можуть призвести до тяжких невідворотних наслідків для особи у вигляді безпідставного припинення її права власності, гарантованого Конституцією України.
▪️ У конституційному поданні Верховний Суд також зазначає, що „хоча доля речових доказів у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладається на слідчого суддю, до повноважень якого належить здійснення в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, однак це не виключає можливості судової помилки у вирішенні означеного питання і необхідності своєчасного її виправлення до моменту припинення права власності“.
💬 Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та прийняття Судом обґрунтованого рішення було направлено запити до Президента України, Верховної Ради України, Офісу Генерального прокурора, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також до низки навчальних і наукових закладів. Також надано доручення Правовому департаменту Секретаріату Конституційного Суду України підготувати висновок по суті конституційного подання та інші інформаційно-аналітичні матеріали. Про зміст, висловлених позицій та наданого висновку, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ksu_20_11_2025_3.mp4