⚖️ Право на судовий захист у трудових спорах: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Олега Тимошенка
Перший сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник поінформувала про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
▪️Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322–VIII (далі – Кодекс), відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олег Тимошенко звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група „ТАС“». Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 13 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 2 січня 2025 року, відмовив Тимошенку О.І. у задоволені його позову. Вичерпавши всі національні засоби юридичного захисту, заявник подав конституційну скаргу до Конституційного Суду України.
▪️Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України оспорюваного припису Кодексу, суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що застосування в судових рішеннях у його справі частини першої статті 233 Кодексу стало підставою для відмови у судовому захисті через сплив тримісячного строку звернення до суду про вирішення трудового спору щодо оплати праці та законності зупинення трудового договору.
▪️Автор клопотання вважає, що частина перша статті 233 Кодексу суперечить низці статей Конституції України, оскільки „формальне застосування жорстокого тримісячного строку у трудових спорах за умов воєнного стану фактично позбавляє працівника доступу до суду“ (стаття 55), призводить до порушення права на працю і своєчасну винагороду (стаття 43). Він також твердить про невідповідність оспорюваного припису Кодексу статтям 64, 129 Основного Закону України в частині обмеження прав в умовах воєнного стану та порушення принципів і основних засад судочинства.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Перший сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник поінформувала про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
▪️Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322–VIII (далі – Кодекс), відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олег Тимошенко звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група „ТАС“». Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 13 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 2 січня 2025 року, відмовив Тимошенку О.І. у задоволені його позову. Вичерпавши всі національні засоби юридичного захисту, заявник подав конституційну скаргу до Конституційного Суду України.
▪️Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України оспорюваного припису Кодексу, суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що застосування в судових рішеннях у його справі частини першої статті 233 Кодексу стало підставою для відмови у судовому захисті через сплив тримісячного строку звернення до суду про вирішення трудового спору щодо оплати праці та законності зупинення трудового договору.
▪️Автор клопотання вважає, що частина перша статті 233 Кодексу суперечить низці статей Конституції України, оскільки „формальне застосування жорстокого тримісячного строку у трудових спорах за умов воєнного стану фактично позбавляє працівника доступу до суду“ (стаття 55), призводить до порушення права на працю і своєчасну винагороду (стаття 43). Він також твердить про невідповідність оспорюваного припису Кодексу статтям 64, 129 Основного Закону України в частині обмеження прав в умовах воєнного стану та порушення принципів і основних засад судочинства.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Генієвського Є.А.
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Генієвського Євгена Анатолійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя повідомив, що Генієвський Є.А. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Абзацом першим частини першої статті 616 Кодексу передбачено, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім визначених у цьому абзаці випадків, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
📑 Відповідно до абзацу другого частини першої статті 616 Кодексу „за результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу“.
▪️ Заявник зазначає, що абзац другий частини першої статті 616 Кодексу порушує конституційні права обвинуваченого на звернення до суду, оскарження дій/бездіяльності посадових осіб органів прокуратури в суді, основні засади судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін.
▪️ На його думку, твердження прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про наявність ризиків, визначених частиною першою статті 177 Кодексу, порушує статтю 62 Конституції України, де зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а ризик – це ймовірність настання тієї чи іншої події, тобто і є припущення, бо ця подія насправді не відбулася. До того ж, відмова в підтримці клопотання обвинуваченого в суді порушує обов’язок (стаття 65 Конституції України) і право громадянина на захист Вітчизни від ворожої агресії, а також статтю 22 Конституції України, де зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
▪️ Заявник переконаний, що „відмова в скасуванні арешту для продовження військової служби з підстав виконання обвинуваченим свого конституційного обов’язку <…> суперечить положенням як мобілізаційного, так і кримінального процесуального законодавства, та державній політиці в умовах воєнного стану“.
Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
▪️ Як зазначив суддя-доповідач, на виконання вимог закону про Конституційний Суд України надіслано запити до органів державної влади з метою з’ясування їхньої позиції у цій справі, а також запити до наукових установ щодо висловлювання їх наукового бачення по суті питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна за посиланням:
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_26_11_2025_1.mp4
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Генієвського Євгена Анатолійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя повідомив, що Генієвський Є.А. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Абзацом першим частини першої статті 616 Кодексу передбачено, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім визначених у цьому абзаці випадків, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
📑 Відповідно до абзацу другого частини першої статті 616 Кодексу „за результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу“.
▪️ Заявник зазначає, що абзац другий частини першої статті 616 Кодексу порушує конституційні права обвинуваченого на звернення до суду, оскарження дій/бездіяльності посадових осіб органів прокуратури в суді, основні засади судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін.
▪️ На його думку, твердження прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про наявність ризиків, визначених частиною першою статті 177 Кодексу, порушує статтю 62 Конституції України, де зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а ризик – це ймовірність настання тієї чи іншої події, тобто і є припущення, бо ця подія насправді не відбулася. До того ж, відмова в підтримці клопотання обвинуваченого в суді порушує обов’язок (стаття 65 Конституції України) і право громадянина на захист Вітчизни від ворожої агресії, а також статтю 22 Конституції України, де зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
▪️ Заявник переконаний, що „відмова в скасуванні арешту для продовження військової служби з підстав виконання обвинуваченим свого конституційного обов’язку <…> суперечить положенням як мобілізаційного, так і кримінального процесуального законодавства, та державній політиці в умовах воєнного стану“.
Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
▪️ Як зазначив суддя-доповідач, на виконання вимог закону про Конституційний Суд України надіслано запити до органів державної влади з метою з’ясування їхньої позиції у цій справі, а також запити до наукових установ щодо висловлювання їх наукового бачення по суті питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна за посиланням:
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_26_11_2025_1.mp4
⚖️ Суд розглядав справу щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Клименка Олексія Вікторовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац сьомий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон) у частині встановлення з 1 січня 2024 року прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
💬 Автор клопотання зазначає, що „законами України про Державні бюджети України на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки розмір прожиткового мінімуму для прокурорів з 2102 гривень зменшено до 1600 гривень“, що свідчить про те, що „держава порушила права прокурорів на отримання належної заробітної плати, суттєво зменшивши її розмір, що суперечить її головним обов’язкам“.
💬 На його думку, „предмет закону про Державний бюджет України є особливим і чітко визначений у Конституції України, а тому скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить Конституції України“.
💬 Заявник також твердить, що „встановлення окремого прожиткового мінімуму для визначення окладу прокурорів, який є значно меншим ніж встановлений для основних соціальних і демографічних груп населення, а також для усіх інших органів державної влади, яким заробітна плата розраховується на підставі прожиткового мінімуму, є явною дискримінацією прокурорів за професійною ознакою“.
🔸 Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
🔸 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Олексій Клименко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“
🎥 https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_26_11_2025_2.mp4
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Клименка Олексія Вікторовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац сьомий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон) у частині встановлення з 1 січня 2024 року прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
💬 Автор клопотання зазначає, що „законами України про Державні бюджети України на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки розмір прожиткового мінімуму для прокурорів з 2102 гривень зменшено до 1600 гривень“, що свідчить про те, що „держава порушила права прокурорів на отримання належної заробітної плати, суттєво зменшивши її розмір, що суперечить її головним обов’язкам“.
💬 На його думку, „предмет закону про Державний бюджет України є особливим і чітко визначений у Конституції України, а тому скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить Конституції України“.
💬 Заявник також твердить, що „встановлення окремого прожиткового мінімуму для визначення окладу прокурорів, який є значно меншим ніж встановлений для основних соціальних і демографічних груп населення, а також для усіх інших органів державної влади, яким заробітна плата розраховується на підставі прожиткового мінімуму, є явною дискримінацією прокурорів за професійною ознакою“.
🔸 Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
🔸 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Олексій Клименко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“
🎥 https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_26_11_2025_2.mp4
📑 Суд визнав штраф за порушення податкового законодавства конституційним, однак наголосив на конституційних гарантіях прав платника податків
Другий сенат Конституційного Суду України 26 листопада 2025 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою 📝Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“, у якій оспорювалися приписи пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України щодо розмірів штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
❗Суд виснував: хоча оспорювані приписи є конституційними, у тих випадках, коли йдеться про санкції, які по суті прирівняні до кримінальних покарань, законодавче регулювання має забезпечити платнику податків дотримання конституційних гарантій, передбачених статтями 61, 62 Основного Закону України (принципи індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості).
Суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
👉 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 27 листопада ц.р.
Другий сенат Конституційного Суду України 26 листопада 2025 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою 📝Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“, у якій оспорювалися приписи пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України щодо розмірів штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
❗Суд виснував: хоча оспорювані приписи є конституційними, у тих випадках, коли йдеться про санкції, які по суті прирівняні до кримінальних покарань, законодавче регулювання має забезпечити платнику податків дотримання конституційних гарантій, передбачених статтями 61, 62 Основного Закону України (принципи індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості).
Суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
👉 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 27 листопада ц.р.
⚖️ Суд провів засідання: ухвалив Рішення та постановив низку ухвал
У середу, 26 листопада 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Писаренка Миколи Олександровича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Суд дослідив матеріали справ на відкритих частинах і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України та ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2025.
🔸Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 27 листопада 2025 року.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
✔️ Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
✔️ Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ.
У середу, 26 листопада 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖ Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ Писаренка Миколи Олександровича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Суд дослідив матеріали справ на відкритих частинах і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України та ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2025.
🔸Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 27 листопада 2025 року.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
✔️ Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
✔️ Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ.
26 листопада ц.р. відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами і конституційними поданням.
▪️ Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Черпітяк Оксани Володимирівни щодо конституційності пункту 3 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 192 Сімейного кодексу України;
➖ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності частини четвертої статті 39 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“;
➖ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності окремих положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (за двома конституційними скаргами).
Колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах:
✔️ за конституційними поданням Верховного Суду щодо конституційності припису частини п’ятої статті 13 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ у редакції Закону України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ;
✔️ за конституційною скаргою Джури Костянтина Миколайовича щодо конституційності окремих положень абзацу третього пункту 4 частини другої статті 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича в частині щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ та відмовила в частині щодо конституційності абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV зі змінами. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
У справі за конституційною скаргою Зубова Олександра Сергійовича щодо конституційності положень підпункту „в“ підпункту 16, підпункту 17 пункту 3 розділу І Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження.
▪️ Перша колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Черпітяк Оксани Володимирівни щодо конституційності пункту 3 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 192 Сімейного кодексу України;
➖ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності частини четвертої статті 39 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“;
➖ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності окремих положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (за двома конституційними скаргами).
Колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах:
✔️ за конституційними поданням Верховного Суду щодо конституційності припису частини п’ятої статті 13 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ у редакції Закону України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ;
✔️ за конституційною скаргою Джури Костянтина Миколайовича щодо конституційності окремих положень абзацу третього пункту 4 частини другої статті 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
▪️ Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича в частині щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ та відмовила в частині щодо конституційності абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV зі змінами. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
У справі за конституційною скаргою Зубова Олександра Сергійовича щодо конституційності положень підпункту „в“ підпункту 16, підпункту 17 пункту 3 розділу І Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження.
▪️ Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Шевченка Валерія Савватійовича щодо конституційності пункту 2 частини четвертої статті 19, пункту 2 частини першої статті 274, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Пархоменка Артема Олексійовича щодо конституційності окремих приписів статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сегедавчука Євгена Сергійовича щодо конституційності окремого припису першого речення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу (неодностайну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України. 📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Шевченка Валерія Савватійовича щодо конституційності пункту 2 частини четвертої статті 19, пункту 2 частини першої статті 274, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Пархоменка Артема Олексійовича щодо конституційності окремих приписів статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
Колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сегедавчука Євгена Сергійовича щодо конституційності окремого припису першого речення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу (неодностайну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України. 📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Виплата доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення після аварії на Чорнобильській АЕС: Другий сенат розглядає справу за конституційною скаргою Антонович Л.М.
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
📑 Статтею 45 Закону № 4059 визначено умови, порядок та розмір встановлення та припинення доплати до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що заявниця просить перевірити статтю 45 Закону № 4059 на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 55, частині першій статті 58 Конституції України.
💬 Авторка клопотання вважає, що приписи статті 45 Закону №4059 „порушують право на соціальний захист, що суперечить статті 46, погіршують правове становище, звужуючи зміст та обсяг передбаченого спеціальним законом соціального права, що суперечить статті 22 Конституції України, ставлять у не рівне по відношенню до інших осіб, що проживають на радіоактивно забрудненій території становище, що суперечить ст.24 Конституції України, не забезпечують дотримання принципу обов’язковості судових рішень порушуючи право на судовий захист, що суперечить ст. 55 Конституції України, скасовують раніш набуте соціальне право, що суперечить ст.58 Конституції України“.
Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
📑 Статтею 45 Закону № 4059 визначено умови, порядок та розмір встановлення та припинення доплати до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що заявниця просить перевірити статтю 45 Закону № 4059 на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 55, частині першій статті 58 Конституції України.
💬 Авторка клопотання вважає, що приписи статті 45 Закону №4059 „порушують право на соціальний захист, що суперечить статті 46, погіршують правове становище, звужуючи зміст та обсяг передбаченого спеціальним законом соціального права, що суперечить статті 22 Конституції України, ставлять у не рівне по відношенню до інших осіб, що проживають на радіоактивно забрудненій території становище, що суперечить ст.24 Конституції України, не забезпечують дотримання принципу обов’язковості судових рішень порушуючи право на судовий захист, що суперечить ст. 55 Конституції України, скасовують раніш набуте соціальне право, що суперечить ст.58 Конституції України“.
Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
⚖️ Суд розпочав розгляд конституційної скарги щодо розміру разової грошової виплати ветеранам війни
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Писаренка Миколи Олександровича щодо відповідності Конституції України частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 3551), підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ (далі – Закон № 2983) на підставі якого, частину п’яту статті 13 Закону № 3551 викладено у такій редакції: „щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
🔹 Суддя-доповідач зазначив, що Микола Писаренко є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи. У 2023 році він отримав разову грошову виплату до Дня Незалежності України в розмірі 2700 грн. Не погоджуючись з розміром виплати, заявник звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – Управління) в якому, зокрема, просив зобов’язати Управління здійснити перерахунок та виплатити йому разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (з урахуванням попередньо виплаченої разової грошової виплати в розмірі 2700 грн).
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 6 лютого 2024 року відмовив у задоволенні позову. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2025 року це рішення скасував та позов задовольнив. Верховний Суд постановою від 11 серпня 2025 року скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
🔹 Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Закону № 3551 в редакції Закону № 2983 порушено його право на належний соціальний захист, зменшено (обмежено) соціальні гарантії його як особи з інвалідністю внаслідок війни.
Суб’єкт права на конституційну скаргу просить перевірити оспорювані законодавчі приписи на відповідність статті 8, частині п’ятій статті 17, частині другій статті 19, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 46, статті 64, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України.
🔹 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
У пленарному засіданні взяв участь постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Писаренка Миколи Олександровича щодо відповідності Конституції України частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 3551), підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ (далі – Закон № 2983) на підставі якого, частину п’яту статті 13 Закону № 3551 викладено у такій редакції: „щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
🔹 Суддя-доповідач зазначив, що Микола Писаренко є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи. У 2023 році він отримав разову грошову виплату до Дня Незалежності України в розмірі 2700 грн. Не погоджуючись з розміром виплати, заявник звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – Управління) в якому, зокрема, просив зобов’язати Управління здійснити перерахунок та виплатити йому разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (з урахуванням попередньо виплаченої разової грошової виплати в розмірі 2700 грн).
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 6 лютого 2024 року відмовив у задоволенні позову. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2025 року це рішення скасував та позов задовольнив. Верховний Суд постановою від 11 серпня 2025 року скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
🔹 Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Закону № 3551 в редакції Закону № 2983 порушено його право на належний соціальний захист, зменшено (обмежено) соціальні гарантії його як особи з інвалідністю внаслідок війни.
Суб’єкт права на конституційну скаргу просить перевірити оспорювані законодавчі приписи на відповідність статті 8, частині п’ятій статті 17, частині другій статті 19, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 46, статті 64, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України.
🔹 Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
У пленарному засіданні взяв участь постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025