🗓️ Інформація щодо діяльності Суду впродовж листопада
У листопаді 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 106 засідань, із них:
✅ 24 пленарних засідань (6 – відкритих частин пленарних засідань, 16 – закритих частин пленарних засідань, 2 – пленарних засідання) та 9 засідань Великої палати Суду;
✅ 11 засідань Суду;
✅ 1 відкрита частина пленарного засідання, 6 закритих частини пленарних засідань, 2 пленарних засідання та 13 засідань Першого сенату Суду;
✅ 10 відкритих частин пленарних засідань, 12 закритих частин пленарних засідань, 4 засідання Другого сенату Суду;
✅ 14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 91 акт, із них:
✔️5 постанов Суду;
✔️30 ухвал Великої палати Суду;
✔️13 ухвал Першого сенату Суду;
✔️1 рішення Другого сенату Суду;
✔️4 ухвали Другого сенату Суду;
✔️38 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшло 35 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 18 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 17 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 37 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
У листопаді 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 106 засідань, із них:
✅ 24 пленарних засідань (6 – відкритих частин пленарних засідань, 16 – закритих частин пленарних засідань, 2 – пленарних засідання) та 9 засідань Великої палати Суду;
✅ 11 засідань Суду;
✅ 1 відкрита частина пленарного засідання, 6 закритих частини пленарних засідань, 2 пленарних засідання та 13 засідань Першого сенату Суду;
✅ 10 відкритих частин пленарних засідань, 12 закритих частин пленарних засідань, 4 засідання Другого сенату Суду;
✅ 14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 91 акт, із них:
✔️5 постанов Суду;
✔️30 ухвал Великої палати Суду;
✔️13 ухвал Першого сенату Суду;
✔️1 рішення Другого сенату Суду;
✔️4 ухвали Другого сенату Суду;
✔️38 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшло 35 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 18 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 17 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 37 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
🔹 „Конституційна демократія у Республіці Корея“: тематична онлайн-лекція (27.11.2025)
Кожен орган конституційної юрисдикції має свої відмінності, як в організації роботи, так і в обсязі повноважень, які формуються історичними і правничими традиціями кожної держави. Системне вивчення різних форм конституційного контролю є надзвичайно пізнавальним для усвідомлення механізмів ґарантування демократичних цінностей. Хоча й існують відмінності в організації та функціонуванні органів конституційного контролю, однак основна місія кожного такого органу залишається незмінною – забезпечення верховенства Конституції та захист прав людини.
▪️На запрошення судді Конституційного Суду України Галини Юровської суддя Конституційного Суду Республіки Корея Хьонду Кім виступив основним доповідачем у просвітницькому заході „Конституційна демократія у Республіці Корея“. Серед слухачів – судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, адвокатської та наукової спільноти, викладачі, аспіранти, студенти закладів вищої освіти та слухачі Малої академії наук. Модерувала захід суддя Галина Юровська.
📝 Доповідач ознайомив із етапами розвитку конституційної демократії в Південній Кореї, розповів, яку роль відведено Конституційному Суду Кореї у цьому процесі, а також про найважливіші зміни, які вносилися до Конституції.
Як зазначив Хьонду Кім, Конституція Кореї вперше була ухвалена 1948 року, останню правку до неї внесли у 1987 році. Суддя підкреслив, що Конституція за редакції 1987 року є основою сучасної демократичної системи Кореї, у ній утілено основні демократичні принципи, які функціонують і дотепер. Основний Закон держави визначає повноваження державних інституцій, Конституційного Суду Кореї, основоположні права і обов’язки громадян.
▪️Суддя ознайомив із ключовими функціями органу конституційного контролю Кореї, його складом, призначенням і строком перебування на посаді. Зокрема зазначив, що Суд складається з дев’яти суддів, яких по три призначають Президент, Голова Верховного Суду та Національна Асамблея (парламент). Це забезпечує розподіл впливу між трьома гілками влади на формування складу Суду. Кожен суддя обіймає посаду протягом шестирічного терміну, який може бути поновлений. Суддю не можна звільнити з посади, окрім як шляхом імпічменту.
▪️Промовець також акцентував на ролі Конституційного Суду Кореї, наголосивши, що вона є багатофункціональною. Адже Суд виступає не лише як захисник конституції та основоположних прав, але й як ключовий арбітр у найгостріших політичних та компетенційних спорах (імпічмент, розпуск партій). Його рішення мають обов’язкову юридичну силу для всіх державних органів і судових установ.
Суду належить 5 основних функцій:
✔️ конституційність законів (контроль нормативних актів);
✔️ імпічмент (відсторонення від посади);
✔️ розпуск політичних партій;
✔️ конституційні скарги (захист прав людини);
✔️ спори про юрисдикцію між державними органами (компетенційні спори).
Про кожну із цих функцій суддя докладно розповів та ознайомив із судовою практикою.
▪️ Доповідач поінформував, що близько 97% усіх справ, які розглядає Суд, – це справи за конституційними скаргами. Він зосередив увагу на умовах і порядку звернення громадян до органу конституційної юрисдикції Кореї, прийнятності конституційної скарги, її видах.
Кожен орган конституційної юрисдикції має свої відмінності, як в організації роботи, так і в обсязі повноважень, які формуються історичними і правничими традиціями кожної держави. Системне вивчення різних форм конституційного контролю є надзвичайно пізнавальним для усвідомлення механізмів ґарантування демократичних цінностей. Хоча й існують відмінності в організації та функціонуванні органів конституційного контролю, однак основна місія кожного такого органу залишається незмінною – забезпечення верховенства Конституції та захист прав людини.
▪️На запрошення судді Конституційного Суду України Галини Юровської суддя Конституційного Суду Республіки Корея Хьонду Кім виступив основним доповідачем у просвітницькому заході „Конституційна демократія у Республіці Корея“. Серед слухачів – судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, адвокатської та наукової спільноти, викладачі, аспіранти, студенти закладів вищої освіти та слухачі Малої академії наук. Модерувала захід суддя Галина Юровська.
📝 Доповідач ознайомив із етапами розвитку конституційної демократії в Південній Кореї, розповів, яку роль відведено Конституційному Суду Кореї у цьому процесі, а також про найважливіші зміни, які вносилися до Конституції.
Як зазначив Хьонду Кім, Конституція Кореї вперше була ухвалена 1948 року, останню правку до неї внесли у 1987 році. Суддя підкреслив, що Конституція за редакції 1987 року є основою сучасної демократичної системи Кореї, у ній утілено основні демократичні принципи, які функціонують і дотепер. Основний Закон держави визначає повноваження державних інституцій, Конституційного Суду Кореї, основоположні права і обов’язки громадян.
▪️Суддя ознайомив із ключовими функціями органу конституційного контролю Кореї, його складом, призначенням і строком перебування на посаді. Зокрема зазначив, що Суд складається з дев’яти суддів, яких по три призначають Президент, Голова Верховного Суду та Національна Асамблея (парламент). Це забезпечує розподіл впливу між трьома гілками влади на формування складу Суду. Кожен суддя обіймає посаду протягом шестирічного терміну, який може бути поновлений. Суддю не можна звільнити з посади, окрім як шляхом імпічменту.
▪️Промовець також акцентував на ролі Конституційного Суду Кореї, наголосивши, що вона є багатофункціональною. Адже Суд виступає не лише як захисник конституції та основоположних прав, але й як ключовий арбітр у найгостріших політичних та компетенційних спорах (імпічмент, розпуск партій). Його рішення мають обов’язкову юридичну силу для всіх державних органів і судових установ.
Суду належить 5 основних функцій:
✔️ конституційність законів (контроль нормативних актів);
✔️ імпічмент (відсторонення від посади);
✔️ розпуск політичних партій;
✔️ конституційні скарги (захист прав людини);
✔️ спори про юрисдикцію між державними органами (компетенційні спори).
Про кожну із цих функцій суддя докладно розповів та ознайомив із судовою практикою.
▪️ Доповідач поінформував, що близько 97% усіх справ, які розглядає Суд, – це справи за конституційними скаргами. Він зосередив увагу на умовах і порядку звернення громадян до органу конституційної юрисдикції Кореї, прийнятності конституційної скарги, її видах.
Промовець зазначив, що будь-яка особа, котра вважає, що дія або бездіяльність уряду порушила її права, може подати таку скаргу, а також оспорити конституційність законодавчих актів (перший тип скарги). Другий тип скарги має спеціальний механізм, який дозволяє особі ініціювати перегляд конституційності закону. Цей шлях стає доступним, якщо суд загальної юрисдикції відмовляється передавати це питання на розгляд Конституційного Суду, надаючи стороні можливість подати особисто конституційну скаргу.
📝 Суддя також навів статистику звернень до Суду. Він повідомив, що на початку 1990-х років Конституційний Суд розглядав близько 300–400 справ на рік. Наразі – близько 3000 справ на рік. Такий показних може свідчити про те, що громадський інтерес до Суду зріс, збільшення кількості справ відображає високий рівень довіри громадськості. Як свідчать опитування громадян, наголосив промовець, Конституційний Суд Кореї вважають найповажнішою державною установою в державі. Суд докладає всіх зусиль, щоб відповідати на цю довіру, захищаючи права та підтримуючи конституційні цінності. Він також додав, що його легітимність залежить не лише від якості рішень, а й від довіри громадськості, її волі підтримувати конституційні цінності.
На завершення суддя Хьонду Кім побажав миру і безпеки Україні та висловив сподівання на продовження дружнього спілкування.
Захід відбувся в межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, що реалізується із квітня 2022 року.
🎥 https://www.youtube.com/watch?v=Kw0fLW88gFE
📝 Суддя також навів статистику звернень до Суду. Він повідомив, що на початку 1990-х років Конституційний Суд розглядав близько 300–400 справ на рік. Наразі – близько 3000 справ на рік. Такий показних може свідчити про те, що громадський інтерес до Суду зріс, збільшення кількості справ відображає високий рівень довіри громадськості. Як свідчать опитування громадян, наголосив промовець, Конституційний Суд Кореї вважають найповажнішою державною установою в державі. Суд докладає всіх зусиль, щоб відповідати на цю довіру, захищаючи права та підтримуючи конституційні цінності. Він також додав, що його легітимність залежить не лише від якості рішень, а й від довіри громадськості, її волі підтримувати конституційні цінності.
На завершення суддя Хьонду Кім побажав миру і безпеки Україні та висловив сподівання на продовження дружнього спілкування.
Захід відбувся в межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, що реалізується із квітня 2022 року.
🎥 https://www.youtube.com/watch?v=Kw0fLW88gFE
YouTube
Конституційна демократія у Республіці Корея
Enjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами
У вівторок, 2 грудня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
✅ за конституційними поданнями 📝Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 📝47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, 📝Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та 📝Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
✅ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд заяви суб’єкта права на конституційну скаргу Сивухіна Г. С. щодо вжиття заходів із забезпечення конституційної скарги шляхом видання забезпечувального наказу.
У вівторок, 2 грудня 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
✅ за конституційними поданнями 📝Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 📝47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, 📝Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та 📝Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
✅ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд заяви суб’єкта права на конституційну скаргу Сивухіна Г. С. щодо вжиття заходів із забезпечення конституційної скарги шляхом видання забезпечувального наказу.
⚖️ У справі за конституційною скаргою ТОВ „Рейнір Бізнес Груп“ Суд ухвалив Рішення
Другий сенат Конституційного Суду України 3 грудня 2025 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ (далі – Товариство).
📝 Товариство звернулося до Суду з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон).
📑 Відповідно до статті 23 Закону „прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу“ (абзац перший частини третьої).
📑 Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону „наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень“ (абзаци перший, другий, третій).
❗Конституційний Суд України визнав такими, що відповідають Конституції України, абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону.
❗Водночас Суд визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
▪️Суд визначив строки втрати чинності окремими приписами абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, які визнано неконституційними. Так, у Рішенні встановлено, що вони втрачають чинність із 1 січня 2027 року.
▪️Суд також постановив, що Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
✔️ Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 4 грудня ц.р.
Другий сенат Конституційного Суду України 3 грудня 2025 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ (далі – Товариство).
📝 Товариство звернулося до Суду з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон).
📑 Відповідно до статті 23 Закону „прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу“ (абзац перший частини третьої).
📑 Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону „наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень“ (абзаци перший, другий, третій).
❗Конституційний Суд України визнав такими, що відповідають Конституції України, абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону.
❗Водночас Суд визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
▪️Суд визначив строки втрати чинності окремими приписами абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, які визнано неконституційними. Так, у Рішенні встановлено, що вони втрачають чинність із 1 січня 2027 року.
▪️Суд також постановив, що Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
✔️ Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 4 грудня ц.р.
⚖️Суд відклав розгляд справи за конституційною скаргою Вовка П.В.
▪️Перший сенат 3 грудня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича.
🖇️Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, згідно з яким «переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у разі реорганізації або ліквідації суду, в якому такий суддя обіймає посаду, може здійснюватися без конкурсу виключно після підтвердження таким суддею відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“».
▪️Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою учасників конституційного провадження.
▪️Отже, її розгляд у відкритій частині Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у справі – Алла Олійник.
🎥Переглянути відеозапис пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
▪️Перший сенат 3 грудня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича.
🖇️Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність пункт 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, згідно з яким «переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у разі реорганізації або ліквідації суду, в якому такий суддя обіймає посаду, може здійснюватися без конкурсу виключно після підтвердження таким суддею відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“».
▪️Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою учасників конституційного провадження.
▪️Отже, її розгляд у відкритій частині Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Суддя-доповідач у справі – Алла Олійник.
🎥Переглянути відеозапис пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд провів засідання: розглядав справи, ухвалив рішення і постановив низку ухвал
🗓️ У середу, 3 грудня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“;
➖ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Перший сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
➖ Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460˗ІХ;
➖ Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460˗ІХ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОІМПЕРІЯ-М“ щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року №1697˗VII.
🗓️ У середу, 3 грудня 2025 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📎 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“;
➖ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Перший сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
➖ Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460˗ІХ;
➖ Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460˗ІХ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОІМПЕРІЯ-М“ щодо конституційності абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року №1697˗VII.
🗓️ Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII та 📍 ухвалив Рішення № 6-р(ІІ)/2025, яке буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 4 грудня 2025 року.
▪️ Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань
▪️ Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи 👉за конституційною скаргою Клименка Олексія Вікторовича і
👉конституційною скаргою Біляка Миколи Дем’яновича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ.
В одне конституційне провадження об’єднано справи 👉за конституційними скаргами Денисової Світлани Федорівни, Волкової Тетяни Іванівни, Невмержицького Павла Володимировича та 👉 конституційною скаргою Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи 👉за конституційною скаргою Мєлікової Оксани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ та 👉конституційною скаргою Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
▪️ У розгляді справи за конституційною скаргою Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
▪️ Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань
▪️ Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи 👉за конституційною скаргою Клименка Олексія Вікторовича і
👉конституційною скаргою Біляка Миколи Дем’яновича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ.
В одне конституційне провадження об’єднано справи 👉за конституційними скаргами Денисової Світлани Федорівни, Волкової Тетяни Іванівни, Невмержицького Павла Володимировича та 👉 конституційною скаргою Антонович Лариси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи 👉за конституційною скаргою Мєлікової Оксани Федорівни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ та 👉конституційною скаргою Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності частин першої, другої статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
▪️ У розгляді справи за конституційною скаргою Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🗓️ 3 грудня ц.р. відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами і конституційним поданням.
▪️ Перша колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності припису частини п’ятої статті 13 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ у редакції Закону України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ.
📝 Колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Джури Костянтина Миколайовича щодо конституційності окремих положень абзацу третього пункту 4 частини другої статті 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“. 📎 Конституційну скаргу передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження у справі.
▪️ Третя колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сегедавчука Євгена Сергійовича щодо конституційності окремого припису першого речення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Конституційну скаргу передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження у справі.
▪️ Перша колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності припису частини п’ятої статті 13 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ у редакції Закону України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ.
📝 Колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Джури Костянтина Миколайовича щодо конституційності окремих положень абзацу третього пункту 4 частини другої статті 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“. 📎 Конституційну скаргу передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження у справі.
▪️ Третя колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сегедавчука Євгена Сергійовича щодо конституційності окремого припису першого речення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎 Конституційну скаргу передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження у справі.