⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і конституційними скаргами та постановив ухвали
Велика палата 12 лютого 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України;
✅ за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
✅ за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“.
▪️Велика палата постановила ухвали про подовження до 12 березня 2026 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Єнговатова С.С., Зінченка О.І., Ковбеля М.М., Коломійця В.І., Шалухіної В.В., ПАТ „КІНТО“, Підприємства об’єднання громадян „ЮЗЕР“, ТОВ „Петролеум 2021“.
Велика палата 12 лютого 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України;
✅ за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
✅ за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“.
▪️Велика палата постановила ухвали про подовження до 12 березня 2026 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Єнговатова С.С., Зінченка О.І., Ковбеля М.М., Коломійця В.І., Шалухіної В.В., ПАТ „КІНТО“, Підприємства об’єднання громадян „ЮЗЕР“, ТОВ „Петролеум 2021“.
З Днем єднання!
У День єднання в Конституційному Суді України пролунав Державний Гімн України та урочисто піднято Державний Прапор України – символи нашої свободи, гідності й державності. Ці прості, але надзвичайно змістовні події ще раз нагадують: Україна стоїть, доки ми стоїмо разом.
У нинішні складні часи єдність – не лише слово. Це щоденний вибір і спільна відповідальність: підтримувати одне одного, зберігати витримку, бути згуртованими перед викликами та вірити в перемогу.
Саме єднання допомагає нам вистояти, захистити найцінніше – людську гідність, права і свободи, незалежність і цілісність держави.
Єдність у діях і взаємна підтримка мають свій дороговказ – Конституцію України, що окреслює цінності та принципи справедливого суспільства. Сила країни – в солідарності громадян, у повазі до права і в незламній вірі в майбутнє.
Єднаймося заради України. Разом – сильні. Разом – переможемо.
У День єднання в Конституційному Суді України пролунав Державний Гімн України та урочисто піднято Державний Прапор України – символи нашої свободи, гідності й державності. Ці прості, але надзвичайно змістовні події ще раз нагадують: Україна стоїть, доки ми стоїмо разом.
У нинішні складні часи єдність – не лише слово. Це щоденний вибір і спільна відповідальність: підтримувати одне одного, зберігати витримку, бути згуртованими перед викликами та вірити в перемогу.
Саме єднання допомагає нам вистояти, захистити найцінніше – людську гідність, права і свободи, незалежність і цілісність держави.
Єдність у діях і взаємна підтримка мають свій дороговказ – Конституцію України, що окреслює цінності та принципи справедливого суспільства. Сила країни – в солідарності громадян, у повазі до права і в незламній вірі в майбутнє.
Єднаймося заради України. Разом – сильні. Разом – переможемо.
🔸 Конституційний Трибунал Республіки Польща: онлайн-лекція про шлях від ідеї до сучасних реалій
Конституційний Суд України активно розвиває діалог із європейськими партнерами для впровадження найкращих практик захисту прав людини та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Така співпраця дає змогу знайомитися з ефективними моделями правосуддя та аналізувати складні інституційні виклики, із якими стикаються інші країни. Вивчення цих аспектів дозволяє врахувати потенційні ризики та посилити незалежність національної системи конституційної юрисдикції.
▪️У межах такого професійного обміну 12 лютого 2026 року відбулася онлайн-лекція на тему „Конституційний Суд Польщі в системі захисту прав людини – від ідеї до реальності“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, працівники Суду, судді, адвокати, прокурори, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук. Основною доповідачкою виступила суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від Польщі, докторка права, експертка в галузях верховенства права, кримінального права, міжнародного гуманітарного права та прав людини Анна Адамська-Галлант.
Промовиця окреслила історичні етапи створення і розвитку Конституційного Трибуналу Республіки Польща. Зокрема, вона зазначила, що в польській правовій системі функції конституційного контролю покладені саме на цей орган. Попри те, що рішення про створення було ухвалене ще у 1982 році, нормативне регулювання його діяльності було остаточно сформоване лише у 1985 році. Конституційна реформа 1997 року значно посилила інституційну спроможність Конституційного Трибуналу Республіки Польща.
▪️Доповідачка поінформувала про організаційну структуру Конституційного Трибуналу Республіки Польща, особливості призначення та звільнення судді, вимоги до кандидатів на посаду судді та гарантії їхньої незалежності. Також було окреслено повноваження органу конституційної юрисдикції та наведено приклади його судової практики.
Анна Адамська-Галлант підкреслила, що до 2015 року Конституційний Трибунал Республіки Польща був шанованою інституцією серед суддів, науковців, політичної еліти і всього суспільства. Вона відзначила беззаперечну повагу до рішень Конституційного Трибуналу Республіки Польща, які цитували в наукових працях, фахово обговорювали в університетах та активно використовували в парламентських дебатах. Це безпосередньо сприяло формуванню високої культури конституціоналізму у країні.
Окрему увагу промовиця приділила подіям від 2015 року, коли Сейм ухвалив новий Закон про Конституційний Трибунал Республіки Польща. Доповідачка закцентувала на викликах, пов’язаних із конституційною кризою, що триває з того часу. Питання незалежності Конституційного Трибуналу Республіки Польща стало ключовим у дискусіях між Польщею та Європейським Союзом у контексті захисту верховенства права як одного з основних принципів демократичного суспільства.
🎥 Детальніше за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fZDhF42Lovs
Конституційний Суд України активно розвиває діалог із європейськими партнерами для впровадження найкращих практик захисту прав людини та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Така співпраця дає змогу знайомитися з ефективними моделями правосуддя та аналізувати складні інституційні виклики, із якими стикаються інші країни. Вивчення цих аспектів дозволяє врахувати потенційні ризики та посилити незалежність національної системи конституційної юрисдикції.
▪️У межах такого професійного обміну 12 лютого 2026 року відбулася онлайн-лекція на тему „Конституційний Суд Польщі в системі захисту прав людини – від ідеї до реальності“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, працівники Суду, судді, адвокати, прокурори, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук. Основною доповідачкою виступила суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від Польщі, докторка права, експертка в галузях верховенства права, кримінального права, міжнародного гуманітарного права та прав людини Анна Адамська-Галлант.
Промовиця окреслила історичні етапи створення і розвитку Конституційного Трибуналу Республіки Польща. Зокрема, вона зазначила, що в польській правовій системі функції конституційного контролю покладені саме на цей орган. Попри те, що рішення про створення було ухвалене ще у 1982 році, нормативне регулювання його діяльності було остаточно сформоване лише у 1985 році. Конституційна реформа 1997 року значно посилила інституційну спроможність Конституційного Трибуналу Республіки Польща.
▪️Доповідачка поінформувала про організаційну структуру Конституційного Трибуналу Республіки Польща, особливості призначення та звільнення судді, вимоги до кандидатів на посаду судді та гарантії їхньої незалежності. Також було окреслено повноваження органу конституційної юрисдикції та наведено приклади його судової практики.
Анна Адамська-Галлант підкреслила, що до 2015 року Конституційний Трибунал Республіки Польща був шанованою інституцією серед суддів, науковців, політичної еліти і всього суспільства. Вона відзначила беззаперечну повагу до рішень Конституційного Трибуналу Республіки Польща, які цитували в наукових працях, фахово обговорювали в університетах та активно використовували в парламентських дебатах. Це безпосередньо сприяло формуванню високої культури конституціоналізму у країні.
Окрему увагу промовиця приділила подіям від 2015 року, коли Сейм ухвалив новий Закон про Конституційний Трибунал Республіки Польща. Доповідачка закцентувала на викликах, пов’язаних із конституційною кризою, що триває з того часу. Питання незалежності Конституційного Трибуналу Республіки Польща стало ключовим у дискусіях між Польщею та Європейським Союзом у контексті захисту верховенства права як одного з основних принципів демократичного суспільства.
🎥 Детальніше за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fZDhF42Lovs
YouTube
Конституційний Трибунал Республіки Польща: онлайн-лекція про шлях від ідеї до сучасних реалій
12.02.2026
Конституційний Суд України активно розвиває діалог із європейськими партнерами для впровадження найкращих практик захисту прав людини та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Така співпраця дає змогу знайомитися з ефективними моделями правосуддя…
Конституційний Суд України активно розвиває діалог із європейськими партнерами для впровадження найкращих практик захисту прав людини та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Така співпраця дає змогу знайомитися з ефективними моделями правосуддя…
Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з конституційними поданнями
17 лютого 2026 року до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду щодо конституційності:
✅ статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
✅ частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2023 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📑 Із конституційними поданнями можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“:
https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya
17 лютого 2026 року до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду щодо конституційності:
✅ статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
✅ частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2023 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📑 Із конституційними поданнями можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“:
https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya
▪️Рада Європи та Конституційний Суд України узгодили подальші кроки реалізації Проєкту підтримки реформ конституційної юстиції
13 лютого 2026 року в Києві відбулося перше засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується на виконання Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“.
Захід відкрила заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг. У своєму виступі вона наголосила, що конституційне правосуддя в Україні продовжує здійснюватися навіть за надзвичайних обставин, а роль Конституційного Суду України залишається ключовою для забезпечення верховенства права та захисту конституційних цінностей. Хільде Хауг підтвердила незмінну підтримку України з боку Ради Європи та запевнила в готовності й надалі сприяти впровадженню необхідних реформ.
Учасників заходу також привітав виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він висловив щиру вдячність Раді Європи за послідовну та принципову підтримку конституційної юстиції в Україні, підкресливши, що в умовах триваючої збройної агресії проти нашої держави, складних безпекових викликів і водночас глибоких інституційних трансформацій така підтримка має стратегічне значення. Олександр Петришин наголосив, що Конституційний Суд України безперервно здійснює свої повноваження щодо захисту прав людини та ключових конституційних цінностей. За його словами, співпраця в межах Проєкту сприятиме поглибленню діалогу з європейською конституційною спільното задля зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду України, захисту демократичних цінностей та верховенства права.
До обговорень також долучилися судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Сергій Різник, працівники Секретаріату та патронатних служб суддів Суду, представники Офісу Ради Європи в Україні.
Робота Керівного комітету була зосереджена на узгодженні організаційних засад подальшої взаємодії сторін та визначенні практичних кроків реалізації Проєкту. Зокрема, учасники обговорили Мандат та Технічне завдання Керівного комітету Проєкту. Такий формат роботи дозволив скоординувати підходи до організації запланованих заходів та їх упровадження.
Керівниця Проєкту Сюзанна Мнацаканян представила ключові аспекти Проєкту та заплановані активності. Під час загального обговорення сторони обмінялися баченням пріоритетів зацікавлених сторін, а також розглянули питання робочого плану Проєкту на 2026 рік.
Засідання завершилося заключними словами судді Конституційного Суду України Олега Первомайського та координатора проєктів Ради Європи Андрія Кавакіна. Вони підсумували результати обговорення, відзначивши конструктивний характер роботи Керівного комітету та важливість чіткої взаємодії між усіма залученими сторонами.
13 лютого 2026 року в Києві відбулося перше засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується на виконання Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“.
Захід відкрила заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг. У своєму виступі вона наголосила, що конституційне правосуддя в Україні продовжує здійснюватися навіть за надзвичайних обставин, а роль Конституційного Суду України залишається ключовою для забезпечення верховенства права та захисту конституційних цінностей. Хільде Хауг підтвердила незмінну підтримку України з боку Ради Європи та запевнила в готовності й надалі сприяти впровадженню необхідних реформ.
Учасників заходу також привітав виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він висловив щиру вдячність Раді Європи за послідовну та принципову підтримку конституційної юстиції в Україні, підкресливши, що в умовах триваючої збройної агресії проти нашої держави, складних безпекових викликів і водночас глибоких інституційних трансформацій така підтримка має стратегічне значення. Олександр Петришин наголосив, що Конституційний Суд України безперервно здійснює свої повноваження щодо захисту прав людини та ключових конституційних цінностей. За його словами, співпраця в межах Проєкту сприятиме поглибленню діалогу з європейською конституційною спільното задля зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду України, захисту демократичних цінностей та верховенства права.
До обговорень також долучилися судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Сергій Різник, працівники Секретаріату та патронатних служб суддів Суду, представники Офісу Ради Європи в Україні.
Робота Керівного комітету була зосереджена на узгодженні організаційних засад подальшої взаємодії сторін та визначенні практичних кроків реалізації Проєкту. Зокрема, учасники обговорили Мандат та Технічне завдання Керівного комітету Проєкту. Такий формат роботи дозволив скоординувати підходи до організації запланованих заходів та їх упровадження.
Керівниця Проєкту Сюзанна Мнацаканян представила ключові аспекти Проєкту та заплановані активності. Під час загального обговорення сторони обмінялися баченням пріоритетів зацікавлених сторін, а також розглянули питання робочого плану Проєкту на 2026 рік.
Засідання завершилося заключними словами судді Конституційного Суду України Олега Первомайського та координатора проєктів Ради Європи Андрія Кавакіна. Вони підсумували результати обговорення, відзначивши конструктивний характер роботи Керівного комітету та важливість чіткої взаємодії між усіма залученими сторонами.
20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні!
Цього дня ми згадуємо тих, хто ціною власного життя захистив свободу, гідність та європейський вибір нашої країни.
Свобода – це цінність, яку українці виборювали століттями. Герої Небесної Сотні у вирішальний момент нашої історії першими прийняли бій за право українців бути вільними.
Пам’ятаємо надвисоку ціну нашої свободи. Шануємо подвиг тих, хто не злякався і не відступив. Дякуємо за кожен світанок у незалежній країні.
🕯️Світла пам’ять Героям Небесної Сотні!
Вічна слава всім захисникам України!
Цього дня ми згадуємо тих, хто ціною власного життя захистив свободу, гідність та європейський вибір нашої країни.
Свобода – це цінність, яку українці виборювали століттями. Герої Небесної Сотні у вирішальний момент нашої історії першими прийняли бій за право українців бути вільними.
Пам’ятаємо надвисоку ціну нашої свободи. Шануємо подвиг тих, хто не злякався і не відступив. Дякуємо за кожен світанок у незалежній країні.
🕯️Світла пам’ять Героям Небесної Сотні!
Вічна слава всім захисникам України!
📑 Експертний висновок БДІПЛ ОБСЄ щодо Правил професійної етики судді КСУ
Конституційний Суд України ініціював міжнародну експертну оцінку власних Правил професійної етики, підтверджуючи проактивний підхід до зміцнення стандартів незалежності та доброчесності. На запит Суду Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) підготувало Висновок щодо Правил професійної етики судді КСУ в контексті реформування Регламенту Суду та вдосконалення внутрішніх процедур.
▪️Документ містить детальний аналіз відповідності етичних стандартів, закладених в основу Правил професійної етики судді КСУ, міжнародним принципам та пропонує низку ключових рекомендацій для зміцнення незалежності та доброчесності судової влади в Україні.
БДІПЛ вітає ініціативу Конституційного Суду України щодо ухвалення власних правил професійної етики, що є важливим кроком для підвищення довіри громадськості та інституціоналізації стандартів поведінки. Експерти підкреслюють, що особливий статус Суду, як органу, відокремленого від загальної судової системи, виправдовує розробку специфічних етичних настанов.
Ключові рекомендації, які містяться у Висновку:
✅ Об’єктивність оцінки. Рекомендовано оцінювати поведінку суддів з позиції „розсудливого спостерігача“, що дозволить зробити критерії етичності більш чіткими та зрозумілими для суспільства.
✅ Свобода вираження поглядів. БДІПЛ пропонує уточнити обмеження щодо публічних висловлювань суддів, особливо щодо справ, які знаходяться на розгляді Суду, задля збереження іміджу безсторонності.
✅ Консультативний механізм. Важливою рекомендацією є створення незалежного конфіденційного незобов’язального консультативного органу з питань етики, відмінного від органу, що виконує дисциплінарні функції. Це дозволить суддям отримувати надійні рекомендації щодо складних етичних дилем, не побоюючись безпідставних дисциплінарних розслідувань.
✅ Дисциплінарна відповідальність. Експерти наголошують на необхідності чіткого розмежування етичних норм та дисциплінарних проступків. Порушення правил етики саме по собі не повинно бути автоматичною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. З огляду на можливі наслідки для статусу судді та незалежності судової влади, підстави для дисциплінарних санкцій повинні відповідати критеріям законності, тобто бути чітко визначеними, точними і передбачуваними в застосуванні.
✅ Новітні виклики. Документ закликає врахувати міжнародну практику щодо використання суддями штучного інтелекту та поведінки в соціальних мережах.
Рекомендації та висновки, викладені у документі, спрямовані на подальше зміцнення гарантій незалежності та неупередженості Суду, підвищення прозорості процедур й оновлення інституційних механізмів відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.
▪️Конституційний Суд України висловлює вдячність БДІПЛ ОБСЄ за послідовну експертну підтримку та фаховий внесок у розвиток конституційної юстиції, що є особливо важливим у період інституційних реформ і європейської інтеграції України.
Нагадуємо, що Конституційний Суд України також отримав Порівняльну записку щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів, підготовлену БДІПЛ ОБСЄ.
https://tinyurl.com/4n2vtneb
Конституційний Суд України ініціював міжнародну експертну оцінку власних Правил професійної етики, підтверджуючи проактивний підхід до зміцнення стандартів незалежності та доброчесності. На запит Суду Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) підготувало Висновок щодо Правил професійної етики судді КСУ в контексті реформування Регламенту Суду та вдосконалення внутрішніх процедур.
▪️Документ містить детальний аналіз відповідності етичних стандартів, закладених в основу Правил професійної етики судді КСУ, міжнародним принципам та пропонує низку ключових рекомендацій для зміцнення незалежності та доброчесності судової влади в Україні.
БДІПЛ вітає ініціативу Конституційного Суду України щодо ухвалення власних правил професійної етики, що є важливим кроком для підвищення довіри громадськості та інституціоналізації стандартів поведінки. Експерти підкреслюють, що особливий статус Суду, як органу, відокремленого від загальної судової системи, виправдовує розробку специфічних етичних настанов.
Ключові рекомендації, які містяться у Висновку:
✅ Об’єктивність оцінки. Рекомендовано оцінювати поведінку суддів з позиції „розсудливого спостерігача“, що дозволить зробити критерії етичності більш чіткими та зрозумілими для суспільства.
✅ Свобода вираження поглядів. БДІПЛ пропонує уточнити обмеження щодо публічних висловлювань суддів, особливо щодо справ, які знаходяться на розгляді Суду, задля збереження іміджу безсторонності.
✅ Консультативний механізм. Важливою рекомендацією є створення незалежного конфіденційного незобов’язального консультативного органу з питань етики, відмінного від органу, що виконує дисциплінарні функції. Це дозволить суддям отримувати надійні рекомендації щодо складних етичних дилем, не побоюючись безпідставних дисциплінарних розслідувань.
✅ Дисциплінарна відповідальність. Експерти наголошують на необхідності чіткого розмежування етичних норм та дисциплінарних проступків. Порушення правил етики саме по собі не повинно бути автоматичною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. З огляду на можливі наслідки для статусу судді та незалежності судової влади, підстави для дисциплінарних санкцій повинні відповідати критеріям законності, тобто бути чітко визначеними, точними і передбачуваними в застосуванні.
✅ Новітні виклики. Документ закликає врахувати міжнародну практику щодо використання суддями штучного інтелекту та поведінки в соціальних мережах.
Рекомендації та висновки, викладені у документі, спрямовані на подальше зміцнення гарантій незалежності та неупередженості Суду, підвищення прозорості процедур й оновлення інституційних механізмів відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.
▪️Конституційний Суд України висловлює вдячність БДІПЛ ОБСЄ за послідовну експертну підтримку та фаховий внесок у розвиток конституційної юстиції, що є особливо важливим у період інституційних реформ і європейської інтеграції України.
Нагадуємо, що Конституційний Суд України також отримав Порівняльну записку щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів, підготовлену БДІПЛ ОБСЄ.
https://tinyurl.com/4n2vtneb